Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

1. Пункт 2 статті 50 стосується таких багатосторонніх конвенцій:

- Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Паризький акт, 1971 рік);

- Міжнародна конвенція про охорону прав акторів-виконавців, виробників фонограм і органів радіомовлення (Рим, 1961 рік);

- Протокол до Мадрідської угоди про міжнародну реєстрацію торгових знаків (Мадрід, 1989 рік);

- Німецька угода про міжнародну класифікацію виробів та послуг для цілей реєстрації знаків (Женева 1977 рік, з поправками, внесеними в 1979);

- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентних процедур (1977 рік із змінами, внесеними в 1980 році);

- Міжнародна конвенція про захист нових сортів рослин (UPOV) (Женевський акт, 1978 рік).

2. Україна робить все можливе для приєднання без необґрунтованої затримки до Женевського акта 1991 року, до Міжнародної конвенції про захист нових сортів рослин (UPOV).

3. Рада з питань співробітництва може рекомендувати, щоб пункт 2 статті 50 застосовувався до інших багатосторонніх конвенцій. При виникненні проблем у галузі інтелектуальної власності, що впливають на умови торгівлі, на вимогу будь-якої сторони проводяться негайні консультації з метою досягнення взаємоприйнятних рішень.

4. Сторони підтверджують те велике значення, якого вони надають зобов'язанням, що випливають з таких багатосторонніх конвенцій:

- Паризька конвенція про охорону промислової власності (Стокгольмський акт, 1967 рік, з поправками, внесеними в 1979 році);

- Мадрідська угода про міжнародну реєстрацію торгових знаків (Стокгольмський акт, 1967 рік, з поправками, внесеними в 1979 році);

- Договір про патентне співробітництво (Вашінгтон, 1970 рік, з поправками, внесеними в 1979 і 1984 роках).

5. З набуттям чинності цією Угодою Україна надає компаніям Співтовариства та його громадянам режим стосовно визнання і захисту інтелектуальної власності не менш сприятливий, ніж той, що надається нею будь-якій третій країні за двосторонніми угодами.

6. Положення пункту 5 не поширюються на пільги, що надаються Україною будь-якій третій країні на засадах взаємності, та на пільги, що надаються Україною іншій державі колишнього СРСР.

У деяких державах-членах для отримання компаніями, що не контролюються ЄС, прав на гірничодобувну діяльність та розробку корисних копалин може вимагатися концесія.

Доступ до біологічних ресурсів та їх використання, доступ до місць морського рибальського промислу, що знаходяться під суверенітетом або юрисдикцією держав-членів Співтовариства надається лише рибальським суднам, які несуть прапор держави-члена Співтовариства та зареєстровані на території Співтовариства, якщо не передбачене інше.

У деяких державах-членах придбання нерухомого майна компаніями країн, які не є членами ЄС, підлягає обмеженням.

Національний режим стосовно виробництва та розповсюдження, включаючи радіотрансляцію та інші форми трансляції для населення, може обмежуватися аудіо-візуальними творами, які відповідають певним критеріям походження.

Резервовані послуги.

У деяких державах-членах доступ до додаткових послуг та інфраструктур є обмеженим.

Послуги, зарезервовані для фізичних осіб - громадян держав-членів. За певних умов ці особи можуть створювати компанії.

У деяких державах-членах національний режим не застосовується до компаній, які не контролюються ЄС і які бажають займатися сільськогосподарською діяльністю. Придбання виноградників компаніями, які не контролюються ЄС, підлягає нотифікації або, у разі необхідності, вимагає офіційного дозволу.

У деяких державах-членах існують обмеження на участь іноземців у видавничих та телерадіомовних компаніях.

Застосування застережень в цьому Додатку ні в якому разі не призводить до менш сприятливого режиму, ніж той, який надається компаніям будь-якої третьої країни.

1. Фінансові послуги (як визначено в Доповненні до додатка V).

1.1. Банківські та відповідні фінансові послуги.

Протягом перехідного періоду, що не перевищує п'яти років з дати підписання цієї Угоди, Україна може по відношенню до утворення дочірніх компаній та філіалів компаній Співтовариства в Україні продовжувати застосовувати положення українських законів:

- "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

- "Про банки і банківську діяльність";

- "Про заставу";

- "Про цінні папери і фондову біржу";

- "Про приватизаційні папери" (відносно розподілу та продажу приватизаційних ваучерів).

Протягом перехідного періоду, визначеного вище, не можуть впроваджуватись нові правила чи заходи, згідно з якими зростає ступінь дискримінації стосовно дочірніх компаній чи філіалів компаній Співтовариства у порівнянні з українськими компаніями.

1.2. Страхування (як зазначено у Доповненні до додатка V):

Не пізніше ніж через п'ять років після дати підписання цієї Угоди Україна створює необхідні умови для заснування страхових компаній Співтовариства, а також спільних страхових компаній відповідно до пункту 2a) статті 30.

Протягом вищезазначеного перехідного періоду не можуть впроваджуватися нові правила чи заходи, згідно з якими зростає ступінь дискримінації стосовно дочірніх компаній чи філіалів компаній Співтовариства у порівнянні з українськими компаніями.

Протягом перехідного періоду страхова діяльність для іноземців у деяких галузях не дозволяється, обмежується або по відношенню до неї висуваються спеціальні вимоги.

2. Інші сфери:

Брокерська діяльність стосовно нерухомого майна, включаючи землю.

Власність та використання природних ресурсів.

Використання підземних та природних ресурсів, включаючи гірничі роботи.

Придбання та продаж природних ресурсів.

Доступ до біологічних ресурсів та районів рибальства, розташованих в українських територіальних водах та українських виключних економічних зонах та використання цих ресурсів підлягають обмеженню.

Полювання обмежується відповідно до законодавства України.

Придбання та продаж сільськогосподарських земель та лісів.

Може висуватися вимога про сплату вільноконвертованої валюти за оренду державного майна.

Може вимагатися дозвіл на заснування відносно компаній, що контролюються іноземцями.

Деякі обмеження іноземної участі у діяльності засобів масової інформації.

Професійною діяльністю в деяких галузях можуть займатися тільки українські громадяни, або у відношенні до неї висуваються спеціальні вимоги (медицина, освіта, юридичні послуги, виключаючи бізнес-консультації з відповідних юридичних аспектів).

Фінансовою послугою вважається будь-яка послуга фінансового характеру, яку надає фінансова установа будь-якої Сторони. Фінансові послуги включають:

A. Всі види страхування та послуги, що надаються у зв'язку із страхуванням.

1. Пряме страхування (включаючи сумісне страхування):

(I) страхування життя;

(II) інші види страхування.

2. Повторне страхування і ретроцесію.

3. Посередництво в галузі страхування, таке як брокерство та посередницькі агентства.

4. Допоміжні послуги в галузі страхування, такі як консультативні послуги, послуги актуарія, послуги щодо оцінки ризику та врегулювання претензій.

B. Банківські та інші фінансові послуги (крім страхування).

1. Приймання вкладів та інших виплачуваних коштів від населення.

2. Всі види кредитування, включаючи споживчий кредит, заставний кредит, факторинг та фінансування комерційних операцій.

3. Фінансовий лізінг.

4. Всі послуги щодо розрахунків та переказу грошей, включаючи кредитні виплати та дебітові картки, дорожні чеки та банківські тратти.

5. Гарантії та зобов'язання.

6. Продаж за свій рахунок або за рахунок клієнтів на біржі або поза біржею або в інший спосіб такого:

(a) грошових ринкових інструментів (включаючи чеки, векселі, депозитні сертифікати тощо);

(b) валюти;

(с) похідних товарів, якнайменш, ф'ючерських операцій та опціонів;

(d) інструментів щодо курсу валюти та відсоткових ставок, включаючи свапи та угоди про курс по термінових операціях тощо;

(е) переказні цінні папери;

(f) інші оборотні кредитно-грошові документи та фінансові активи, включаючи зливки дорогоцінних металів.

7. Участь у випуску всіх видів цінних паперів, включаючи підписання та наймання як агента (державою або приватною особою) та надання послуг, що стосуються такого випуску.

8. Брокерські операції з грошима.

9. Управління активами, такими як готівка та цінні папери, всі форми управління колективними інвестиціями, управління пенсійним фондом, послуги щодо депозитарію зберігання та трастові послуги.

10. Розрахункові та клірінгові послуги щодо фінансових активів, включаючи цінні папери, похідні продукти та інші кредитно-грошові документи.

11. Надання та передача фінансової інформації, обробка фінансових даних та надання відповідного програмного забезпечення установами, які надають інші фінансові послуги.

12. Посередницька консультативна діяльність та інші допоміжні фінансові послуги по всіх видах діяльності, зазначених в пунктах 1-11, включаючи рекомендації щодо кредитів та аналіз стану кредитів, дослідження та консультації щодо інвестицій та цінних паперів, консультації щодо придбання та з питань перебудови та стратегії корпорацій.

Під визначення фінансових послуг не підлягають такі види діяльності:

a) Діяльність центральних банків або будь-яких інших державних установ, спрямована на здійснення грошової політики та політики валютних курсів.

b) Діяльність центральних банків, урядових установ або організацій та державних установ, яка здійснюється за рахунок або на основі гарантій уряду, крім випадків, коли така діяльність здійснюється організаціями, що надають фінансові послуги і конкурують з такими державними установами.

c) Діяльність, яка здійснюється в рамках встановленої законом системи соціального забезпечення або державних програм пенсійних звільнень, крім випадків, коли ця діяльність здійснюється організаціями, що надають фінансові послуги і конкурують з державними або приватними установами.

Для цілей цього Протоколу:

a) "митне законодавство" означає положення, затверджені Сторонами, що застосовуються на територіях Сторін та регулюють імпорт, експорт, транзит товарів, проведення будь-яких митних процедур над ними, включаючи заходи заборони, обмеження та контролю;

b) "мито" означає всі види мита, податків, зборів та будь-які інші види сплати, що стягуються на територіях Сторін при застосуванні митного законодавства, виключаючи збори та види сплати, які обмежені до приблизної вартості наданих послуг;

c) "установа, що звертається з проханням" означає компетентний адміністративний орган, призначений однією із Сторін з цією метою, який надсилає прохання про надання допомоги у митних справах;

d) "установа, до якої звернено прохання" означає компетентний адміністративний орган, призначений однією із Сторін з цією метою, який одержує прохання про надання допомоги у митних справах;

e) "порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення цього законодавства.

1. Сторони надають допомогу одна одній в межах їхньої компетенції, відповідно до характеру та умов, викладених у цьому Протоколі, забезпечуючи вірне застосування митного законодавства, зокрема шляхом запобігання, виявлення та розслідування порушень цього законодавства.

2. Допомога в митних справах, що передбачена цим Протоколом, надається будь-якому адміністративному органу Сторін, який є компетентним для застосування цього Протоколу. Це не зашкоджує нормам, що регулюють взаємну допомогу у кримінальних справах. Це також не стосується інформації, одержаної в межах здійснюваних повноважень на прохання судового органу, крім випадків, коли ці органи висловлюють свою згоду на це.

1. На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, повинна надати їй всю відповідну інформацію, щоб дати їй змогу забезпечити вірне застосування митного законодавства, включаючи інформацію про дії, зазначені або заплановані, які порушують або спроможні порушити таке законодавство.

2. На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, інформує її про те, чи належним чином проводяться операції з експорту-імпорту товарів з території однієї із Сторін на територію другої Сторони, вказуючи, у відповідних випадках, митні процедури, що були застосовані.

3. На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, вживає необхідних заходів, щоб забезпечити нагляд за:

(a) фізичними або юридичними особами, відносно який є вагомі підстави підозрювати, що вони порушують або порушили митне законодавство;

(b) рухом товарів, визначених як такі, що можуть збільшити кількість фактичних порушень митного законодавства;

(c) засобами транспорту, відносно яких є вагомі підстави підозрювати, що вони використовувалися, використовуються або можуть бути використані з метою порушення митного законодавства.

Сторони надають допомогу одна одній згідно з їхніми законами, нормами та іншими юридичними документами, якщо вони вважають це необхідним для вірного застосування митного законодавства, зокрема, коли вони одержують інформацію стосовно:

- дій, які порушили, порушують або спроможні порушити це законодавство і які можуть становити інтерес для інших Сторін;

- нових засобів або методів здійснення цих дій;

- товарів, що є суб'єктами суттєвих порушень митного законодавства.

На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, згідно із своїм законодавством вживає усіх необхідних заходів, щоб:

- передати всі документи;

- оповістити про всі рішення,

на які поширюється сфера застосування цього Протоколу, адресату, що перебуває постійно або заснований на її території. У такому випадку може застосовуватись пункт 3 статті 6.

1. Прохання відповідно до цього Протоколу складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких прохань, повинні додаватися до них. У термінових випадках можуть прийматися прохання в усній формі, але за цим слід негайно надіслати письмове підтвердження.

2. Прохання, згідно з пунктом 1 цієї статті, мають містити таку інформацію:

(a) назву установи, що звертається з проханням;

(b) заходи, про які йдеться в проханні;

(c) об'єкт прохання та підстава для нього;

(d) закони, правила та інші юридичні елементи, що мають відношення до цього випадку;

(e) якомога точніші та повніші вказівки відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом розслідування;

(f) стислий виклад відповідних фактів і виконаних запитів, крім випадків, зазначених у статті 5.

3. Прохання подаються на офіційній мові закладу, до якого звернено прохання, або на мові, що є прийнятною для такого закладу.

4. Якщо прохання не відповідає офіційним вимогам, то по відношенню до нього може вимагатися виправлення або доповнення, проте може мати місце вимога здійснення запобіжних заходів.

1. Для виконання прохання щодо допомоги установа, до якої звернено таке прохання, або, якщо остання не може діяти сама, адміністративний заклад, до якого було направлено прохання цією установою, виступає в рамках своєї компетенції та наявних ресурсів так, якби він діяв у власних інтересах або на прохання інших установ тієї самої Сторони шляхом надання інформації, що вже є в його розпорядженні, виконання відповідних запитів або організації їх виконання.

2. Прохання щодо допомоги здійснюються у відповідності до законодавства, правил та інших юридичних документів Сторони, до якої звернено прохання.

3. Відповідним чином уповноважені посадові особи Сторони можуть за згодою іншої задіяної сторони і в рамках умов, визначених останньою, отримувати від установ закладу, до якого звернено прохання, інформацію стосовно порушення митного законодавства, яку потребує установа, що звертається з проханням, для цілей цього Протоколу.

4. Посадові особи Сторони можуть, за згодою з іншою задіяною Стороною і в рамках умов, визначених останньою, бути присутніми при виконанні запитів на території останньої.

1. Установа, до якої звернено прохання, повідомляє про результати запитів установі, що звертається з проханням, у формі документів, засвідчених копій документів, звітів тощо.

2. Документи, зазначені в пункті 1, можуть бути замінені комп'ютеризованою інформацією у будь-якій формі в тих самих цілях.

1. Сторони можуть відмовити у наданні допомоги, як зазначено у цьому Протоколі, якщо такі дії:

(a) могли б заподіяти шкоду суверенітету, державній політиці, безпеці чи іншим суттєвим інтересам; або

(b) могли б включати валютне або податкове регулювання, крім регулювання стосовно митних зборів; або

(c) могли б порушувати промислові, комерційні або професійні таємниці.

2. Якщо установа, що звертається з проханням, просить допомоги, яку вона сама не могла б надати, якби до неї було звернено таке прохання, вона повинна зазначити цей факт у своєму проханні. У тому випадку рішення стосовно відповіді на таке прохання залишається за установою, до якої звернено прохання.

3. Якщо надання допомоги відкладено або в ній відмовлено, це рішення та причини його прийняття повинні без затримки бути повідомлені установі, що звертається з проханням.

1. Будь-яка інформація, надана у будь-якій формі згідно з цим Протоколом, носить конфіденційний характер. На неї поширюється зобов'язання зберігати державну таємницю, і вона користується захистом, що надається подібній інформації згідно з відповідним законодавством Сторони, яка отримала її, і відповідними положеннями, що застосовуються до установ Співтовариства.

2. Номінативні дані не передаються, якщо є суттєві підстави вважати, що передача або використання переданих даних могли б суперечити основним юридичним принципам однієї з Сторін, зокрема, якщо зазначена особа матиме від цього надмірну шкоду. На прохання, Сторона, що отримує інформацію, сповіщає Сторону, що надає інформацію, про використання одержаної інформації та отримані результати.

3. Номінативні дані можуть передаватися тільки митним органам і, в разі потреби, для цілей судочинства державним слідчим і органам судового переслідування та судовим властям. Інші особи або установи можуть отримати таку інформацію тільки з попереднього дозволу установи, що її надає.

4. Сторона, яка надає інформацію, перевіряє вірність інформації, що передається. Якщо виявиться, що надана інформація не відповідає дійсності або має бути вилучена, Сторона, яка одержує інформацію, має бути негайно попереджена про це. Остання повинна або внести корективи, або вилучити цю інформацію.

5. Без шкоди державним інтересам, особа, про яку йдеться, може отримати на її прохання інформацію щодо зберігання даних та мети їх зберігання.

1. Одержана інформація використовується виключно для цілей цього Протоколу і може бути використана кожною Стороною з іншою метою лише за попередньою письмовою згодою адміністративного органу, який надає цю інформацію, і ця Сторона дотримується всіх обмежень, встановлених цим органом.

2. Пункт 1 не перешкоджає використанню інформації у будь-яких судових та адміністративних розглядах, розпочатих з причин невиконання митного законодавства.

3. Сторони можуть у записах свідків, доповідях та свідченнях, розслідуваннях і судових справах, використовувати як свідчення одержану інформацію та документи, узгоджені з умовами цього Протоколу.

Посадова особа органу, якому робиться запит, може бути уповноважена виступити, в рамках наданих їй повноважень, як експерт або свідок в судових або адміністративних розслідуваннях стосовно питань, що входять до компетенції цього Протоколу, під юрисдикцією другої Сторони, та надати такі предмети, документи або їх копії, що мають юридичну силу, які будуть потрібні для розслідування. У запиті про виступ у статусі свідка або експерта мають бути конкретно визначені питання, про які йтиметься, а також вказані титул та кваліфікація посадової особи, перед якою будуть ставитися питання.

Сторони відхиляють всі претензії одна до одної щодо сплати витрат, понесених у зв'язку з цим Протоколом, крім витрат щодо експертів, свідків та перекладачів, які не є на державній службі.

1. Здійснення цього Протоколу покладається на центральну митну установу України з одного боку та на компетентні служби Комісії Європейських Співтовариств і, де це доречно, на митні служби держав-членів Європейського Союзу, з другого. Вони домовляються про всі практичні заходи та кроки щодо його здійснення, беручи до уваги правила в галузі захисту даних. Вони можуть рекомендувати компетентним органам внести слушні, на їх думку, поправки до цього Протоколу.

2. Сторони консультують одна одну та інформують про детальні правила здійснення щодо цього Протоколу відповідно до умов цього Протоколу.

1. Цей Протокол сприяє, а не перешкоджає застосуванню будь-яких угод про взаємну допомогу, які укладені, або можуть бути укладені між однією або кількома державами-членами Європейського Союзу та Україною. Він також не виключає більш широкої співпраці в митній галузі, яка передбачається цими угодами.

2. Без шкоди для статті 11 ці угоди не зашкоджують положенням Співтовариства, які регулюють передачу будь-якої інформації з митних питань між компетентними службами Комісії та митними службами держав-членів, яка може представляти інтерес для Співтовариства.

Співтовариство та Україна заявляють, що текст стосовно захисних застережень не надає захисного режиму ГАТТ.

Існує розуміння, що положення статті 19 не ставлять за мету і не уповільнюють, не перешкоджають або не блокують процедури, передбачені відповідним законодавством Сторін стосовно антидемпінгових розслідувань та розслідувань стосовно дотацій.

Без шкоди для застережень, зазначених у Додатках IV і V , і для положень статей 44 і 47, Сторони погоджуються, що слова "згідно із своїми законодавством і правилами", зазначені в пунктах 1 і 2 статті 30, означають, що кожна Сторона може регулювати заснування і функціонування компаній на своїй території за умови, що ці правила не створюють для заснування і функціонування компаній іншої Сторони будь-яких застережень до режиму, що є менш сприятливим, ніж той, що надається їх власним компаніям або компаніям чи філіалам чи дочірнім компаніям будь-якої третьої країни.

Комерційна присутність компаній Сторони, що спеціалізуються на транспортних операціях в межах внутрішніх водних шляхів, на території іншої Сторони регулюється згідно з діючим законодавством держав-членів або України до узгодження конкретних більш сприятливих положень, що регулюють таку комерційну присутність і в разі, якщо така присутність не регулюється іншими зобов'язуючими Сторони юридичними документами.

Існує розуміння, що комерційна присутність має форму дочірніх компаній або філіалів, як зазначено у статті 32.

Слова англійською мовою "legislation applicable" перекладаються на українську мову словами "діюче законодавство".

1. Сторони підтверджують взаємне розуміння того, що питання контролю залежить від фактичних обставин окремого випадку.

2. Наприклад, вважається, що компанія "контролюється" іншою компанією і, таким чином, є дочірньою компанією такої іншої компанії, якщо:

- ця інша компанія володіє безпосередньо або опосередковано більшістю прав голосу, або

- ця інша компанія має право призначати або звільняти більшість співробітників адміністративного, керівного або контролюючого органу і в той же час є акціонером або членом дочірньої компанії.

3. Обидві Сторони вважають критерій пункту 2 невичерпним.

Сторони погоджуються, що для цілей цієї Угоди інтелектуальна власність включає, зокрема, авторські права, в тому числі авторські права на комп'ютерні програми, і близькі до них права, патенти, промислові зразки, географічні знаки, включаючи первісні назви, торговельні та сервісні знаки, топографію єдиних районів, а також захист від нечесної конкуренції, як це зазначено у статті 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності і охорону нерозголошеної інформації стосовно "ноу-хау".

Сторони проголошують, що термін англійською мовою "intellectual, industrial and commercial property" перекладається на українську мову як "інтелектуальна власність".

Сторони погоджуються для цілей правильного тлумачення та практичного застосування, що термін "випадки надзвичайної терміновості", що міститься у статті 102 Угоди, означає випадки значного порушення Угоди однією з Сторін. Значне порушення Угоди полягає:

a) у відмові від Угоди на умовах, не передбачених загальними нормами міжнародного права,

або

b) у порушенні суттєвих елементів Угоди, зазначених у статті 2.