Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

Угода про партнерство та співробітництво, яка започатковує партнерство між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку.

Королівство Бельгія,

Королівство Данія,

Федеративна Республіка Німеччина,

Грецька Республіка,

Королівство Іспанія,

Французька Республіка,

Ірландія,

Італійська Республіка,

Велике Герцогство Люксембург,

Королівство Нідерландів,

Португальська Республіка,

Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії,

Договірні Сторони Договору, який засновує Європейське економічне співтовариство, Договору, що засновує Європейське співтовариство по вугіллю та сталі, та Договору, що засновує Європейське співтовариство по атомній енергії,

які далі іменуються "держави-члени", та

Європейське економічне співтовариство, Європейське співтовариство по атомній енергії та Європейське співтовариство по вугіллю та сталі,

які далі іменуються "Співтовариство",

з одного боку

та Україна

з іншого боку,

беручи до уваги бажання Сторін встановити тісні стосунки, побудовані на існуючих історичних зв'язках між ними,

зважаючи на важливість розвитку зв'язків співробітництва між Союзом, його державами-членами та Україною та загальні цінності, які вони поділяють,

визнаючи, що Співтовариство та Україна бажають зміцнювати ці зв'язки і встановити партнерство і співробітництво, які б укріпили і розширили зв'язки, що були започатковані в минулому, зокрема Угодою між Європейським економічним співтовариством і Європейським співтовариством по атомній енергії та Союзом Радянських Соціалістичних Республік про торгівлю і комерційне та економічне співробітництво, яка підписана 18 грудня 1989 року;

беручи до уваги зобов'язання Співтовариства і його держав-членів та України зміцнювати політичні та економічні свободи, які є самою основою партнерства;

враховуючи зобов'язання Сторін сприяти міжнародному миру та безпеці, так само як і мирному врегулюванню спорів та співробітничати з цією метою в рамках Організації Об'єднаних Націй і Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі;

беручи до уваги тверде зобов'язання Співтовариства і його держав-членів та України по проведенню в життя усіх принципів і положень, що містяться в Заключному акті Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), заключних документах наступних Мадрідської та Віденської нарад, Документі Боннської Наради НБСЄ з економічного співробітництва, Паризькій хартії для нової Європи та Хельсінкському документі НБСЄ "Виклик змін" від 1992 року;

визнаючи у цьому контексті, що підтримка незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України сприятимуть зміцненню миру і стабільності в регіоні Центральної та Східної Європи і на Європейському континенті в цілому;

підтверджуючи прихильність Співтовариства та його держав-членів і України до Європейської енергетичної хартії та до Декларації Люцернської конференції, квітень 1993;

будучи переконаними у надзвичайній важливості верховенства закону та поваги до прав людини, особливо прав меншин, створення багатопартійної системи з вільними і демократичними виборами та економічної лібералізації з метою створення ринкової економіки;

вважаючи, що існує необхідний зв'язок між повним впровадженням партнерства з одного боку та продовженням і завершенням Україною політичних, економічних та правових реформ з іншого боку, а також введенням факторів, необхідних для співробітництва, особливо в світлі висновків Боннської конференції НБСЄ;

бажаючи прискорити процес регіонального співробітництва з сусідніми країнами в галузях, передбачених цією Угодою з метою сприяння процвітанню та стабільності регіону;

бажаючи встановити та розвивати постійний політичний діалог з двосторонніх та міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес;

визнаючи і підтримуючи бажання України встановити тісне співробітництво з Європейськими інститутами;

враховуючи готовність Співтовариства належним чином розвивати економічне співробітництво і надавати технічну допомогу для здійснення економічної реформи в Україні;

беручи до уваги корисність Угоди у справі поступового зближення між Україною і більш широкою сферою співробітництва в Європі та сусідніх регіонах та поступову інтеграцію України у відкриту міжнародну систему торгівлі;

враховуючи зобов'язання Сторін лібералізувати торгівлю на принципах, які містяться в Генеральній угоді по тарифах і торгівлі (ГАТТ) з поправками, внесеними Уругвайським раундом;

усвідомлюючи необхідність поліпшення умов, які впливають на ділову активність та інвестиції, а також умов у таких сферах, як створення компаній, праця, надання послуг та рух капіталів;

вітаючи і визнаючи важливість зусиль України, спрямованих на перехід її економіки від країни з державною монополією торгівлі і централізованою плановою економікою до ринкової економіки;

будучи переконаними, що прогрес у напрямку ринкової економіки буде прискорений завдяки співробітництву між Сторонами у формах, встановлених у цій Угоді;

будучи переконаними в тому, що ця Угода створить новий клімат для економічних відносин між Сторонами і, особливо, для розвитку торгівлі та інвестицій, які є істотними для економічної перебудови та технологічної модернізації;

бажаючи встановити тісне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища, беручи до уваги існуючу взаємозалежність між Сторонами в цій галузі;

беручи до уваги наміри Сторін розвивати співробітництво між ними в галузі цивільної науки і техніки, включаючи космічні дослідження з огляду на їх взаємодоповнювальну діяльність у цій сфері;

бажаючи встановити культурне співробітництво та розширити доступ до інформації;

домовилися про таке:

Цією Угодою встановлюється Партнерство між Співтовариством і його державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку. Цілями такого Партнерства є:

- забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу між Сторонами, який сприятиме розвитку тісних політичних відносин;

- сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійних економічних відносин між Сторонами і, таким чином, прискоренню їхнього сталого розвитку;

- створення основ взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, цивільного, науково-технічного та культурного співробітництва;

- підтримка зусиль України по зміцненню демократії і розвитку її економіки та завершенню переходу до ринкової економіки.

Поважання демократичних принципів та прав людини, як зазначено, зокрема, в Хельсінкському Заключному акті та Паризькій Хартії для нової Європи, так само як принципів ринкової економіки, включаючи ті з них, що були проголошені в документах Боннської Конференції НБСЄ, є основою внутрішньої та зовнішньої політики Сторін та становлять істотний елемент партнерства та цієї Угоди.

Сторони вважають важливим для подальшого добробуту і стабільності в регіоні колишнього Радянського Союзу, щоб нові незалежні держави, які з'явилися в результаті розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік (які надалі іменуються "Незалежні Держави"), підтримували і розвивали співробітництво між собою відповідно до принципів Хельсінкського Заключного акта, міжнародного права та в дусі добросусідських відносин і докладатимуть всіх зусиль для підтримки цього процесу.

З огляду на вищезазначене, Сторони вважають, що розвиток їх відносин повинен належним чином враховувати бажання України підтримувати стосунки співробітництва з іншими Незалежними Державами.

Сторони зобов'язуються розглянути, зокрема, після подальшого просування України по шляху економічних реформ, доповнення відповідних розділів цієї Угоди, зокрема Розділу III і статті 49 з метою створення зони вільної торгівлі між ними. Рада з питань співробітництва може надавати рекомендації Сторонам щодо таких доповнень. Відповідні доповнення набирають чинності тільки шляхом укладання угоди між Сторонами згідно з їхніми відповідними процедурами. У 1998 році Сторони спільно розглянуть питання, чи дозволять обставини і зокрема прогрес України у справі здійснення ринкових економічних реформ та існуючі на той час в країні економічні умови розпочати переговори щодо створення зони вільної торгівлі.

Сторони зобов'язуються разом розглянути, за обопільною згодою, поправки, що можуть бути внесені до будь-якої частини Угоди з огляду на зміну обставин, і зокрема у зв'язку із приєднанням України до ГАТТ. Перший такий розгляд відбудеться через три роки після набуття чинності Угодою або тоді, коли Україна стане Договірною Стороною ГАТТ, залежно від того, яка з цих подій відбудеться раніше.

Сторони встановлюють між собою регулярний політичний діалог, який вони мають намір розвивати та поглиблювати. Він супроводжуватиме та зміцнюватиме зближення між Співтовариством та Україною, підтримуватиме політичні та економічні зміни, що відбуваються в цій країні, та сприятиме встановленню нових форм співробітництва. Політичний діалог:

- зміцнить зв'язки України із Співтовариством і, таким чином, із співтовариством демократичних держав. Економічне зближення, досягнуте через цю Угоду, приведе до більш інтенсивних політичних відносин;

- ще більш зблизить позиції з міжнародних питань, що становлять обопільний інтерес, і тим самим зміцнить безпеку і стабільність;

- передбачатиме, що Сторони намагатимуться співробітничати у питаннях, що стосуються зміцнення стабільності і безпеки в Європі, додержання принципів демократії, поваги і сприяння правам людини, і зокрема правам національних меншин, і у необхідних випадках проводитимуть консультації з відповідних питань.

У разі необхідності Сторони проводять між собою консультації на найвищому політичному рівні.

На міністерському рівні політичний діалог здійснюється в рамках Ради з питань співробітництва, зазначеної у статті 85, і за взаємною згодою в інших випадках, включаючи зустрічі з Трійкою Союзу.

Інші процедури та механізми для політичного діалогу створюються Сторонами шляхом встановлення відповідних контактів, обмінів і проведення консультацій, зокрема в таких формах:

- регулярні зустрічі на рівні старших посадових осіб між представниками України і представниками Союзу;

- максимальне використання всіх дипломатичних каналів між Сторонами, включаючи відповідні контакти у двосторонній так само як і багатосторонній галузях, таких як Організація Об'єднаних Націй, зустрічі НБСЄ тощо;

- обмін регулярною інформацією з питань, що становлять взаємний інтерес стосовно політичного співробітництва в Європі;

- будь-які інші заходи, що сприятимуть зміцненню та розвитку політичного діалогу.

Політичний діалог на парламентському рівні здійснюється в рамках Комітету Парламентського Співробітництва, який створюється згідно із статтею 90 цієї Угоди.

1. Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння у торгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТТ.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до:

a) пільг, наданих з метою створення митного союзу або зони вільної торгівлі, або пільг, що випливають із створення такого союзу або зони;

b) пільг, наданих окремим країнам згідно з ГАТТ та з іншими міжнародними угодами на користь країн, що розвиваються;

c) пільг, наданих прилеглим країнам з метою сприяння розвитку прикордонної торгівлі.

1. Сторони погоджуються, що принцип свободи транзиту товарів є суттєвою умовою для досягнення цілей цієї Угоди.

У цьому зв'язку кожна Сторона забезпечує необмежений транзит через свою територію товарів, які походять з митної території або призначені для митної території другої Сторони.

2. Правила, зазначені у статті V, у пунктах 2, 3, 4 та 5 ГАТТ застосовуються між двома Сторонами.

3. Правила цієї статті не завдають шкоди ніяким спеціальним правилам щодо конкретних секторів, зокрема таких, як транспорт або вироби, погоджені між Сторонами.

Положення пункту 1 статті 10 і пункту 2 статті 11 не застосовуються протягом перехідного періоду, який закінчується 31.12.1998 або з приєднанням України до ГАТТ, залежно від того, яка з дат буде раніше, до пільг, зазначених в Додатку I, які Україна надає іншим Незалежним Державам з дня, що передує даті набуття чинності Угодою.

Без шкоди для прав та обов'язків, які виходять з міжнародних конвенцій про тимчасове приймання товарів, що є обов'язковими для обох Сторін, кожна Сторона до того ж звільняє другу Сторону від податків на імпорт та мита на товари, які ввозяться тимчасово, у випадках та у порядку, обумовлених будь-якою іншою міжнародною конвенцією з цього питання, що є обов'язковою для неї згідно з її законодавством. Беруться до уваги умови, за яких обов'язки, які випливають з такої конвенції, були прийняті Стороною, про яку йдеться.

Вироби, що походять з України і Співтовариства, відповідно імпортуються до Співтовариства і України відповідно без кількісних обмежень без шкоди положенням статей 18, 21, 22 і додатку II до цієї Угоди, а також положенням статей 77, 81, 244, 249 і 280 Акта про приєднання Іспанії та Португалії до Співтовариства.

1. Вироби, що походять з території однієї Сторони і імпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів.

2. Крім того, цим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той, який наданий подібним товарам національного походження щодо всіх законів, правил і вимог, які впливають на їх внутрішній продаж, пропонування для продажу, купівлю, транспортування, розподіл або використання. Положення цього пункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх зборів з транспортування, що базуються виключно на засадах економічної експлуатації транспортних засобів, а не на державній належності виробу.

Нижченаведені статті ГАТТ застосовуються з відповідними змінами між двома Сторонами:

(I) стаття VII, пункти 1, 2, 3, 4a, 4b, 4d, 5;

(II) стаття VIII;

(III) стаття IX;

(IV) стаття Х.

Торгівля товарами між Сторонами здійснюється за ринковими цінами.

1. Якщо який-небудь товар ввозиться на територію однієї із Сторін з таким перевищенням кількості і за таких умов, що наносять або можуть нанести значні збитки місцевим виробникам аналогічних або конкурентноспроможних виробів, Співтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, можуть вживати відповідних заходів відповідно до нижченаведених процедур та умов.

2. До того, як будуть вжиті будь-які заходи, або у випадках, до яких застосовується пункт 4, якнайскоріше після цього Співтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, надає Комітету з питань співробітництва всю відповідну інформацію з метою пошуку рішення, прийнятного для обох Сторін.

3. Якщо внаслідок консультацій Сторони не досягнуть угоди протягом 30 днів від дати звернення до Комітету з питань співробітництва щодо дій по запобіганню таким ситуаціям, Сторона, на прохання якої відбуваються консультації, може обмежити імпорт цих виробів у такому обсязі і на такий строк, які необхідні для запобігання збиткам або їх відшкодування, або вдатись до інших відповідних заходів.

4. За критичних обставин, коли зволікання могло б спричинити збитки, які важко відшкодувати, Сторони можуть вжити заходів до проведення консультацій, за умови, що консультації будуть запропоновані одразу після вжиття такого заходу.

5. У виборі заходів згідно з цією статтею, Сторони надають пріоритет тим заходам, які якнайменше зашкодять у досягненні цілей цієї Угоди.

Ніщо в цьому розділі та зокрема у статті 18 ніяким чином не перешкоджає і не впливає на прийняття будь-якою із Сторін антидемпінгових або компенсаційних заходів відповідно до статті VI ГАТТ, Угоди про застосування статті VI ГАТТ, Угоди про тлумачення і застосування статей VI, XVI, XXIII ГАТТ або відповідного внутрішнього законодавства.

Стосовно розслідування випадків антидемпінгу чи субсидій кожна Сторона погоджується розглянути подання іншої Сторони і повідомити зацікавленим Сторонам суттєві факти і міркування, на основі яких має прийматися остаточне рішення. До обкладання визначеним антидемпінговим або компенсаційним митом Сторона намагається здійснити все можливе для досягнення конструктивного вирішення проблеми.

Угода не скасовує заборон або обмежень щодо імпорту, експорту або транзиту товарів, введених з мотивів громадської моралі, державної політики або державної безпеки; захисту здоров'я або життя людей, тварин або рослин; захисту природних ресурсів; захисту національних багатств художнього, історичного чи археологічного значення або захисту інтелектуальної власності або правил стосовно золота та срібла. Такі заборони або обмеження не є, проте, засобом свавільної дискримінації чи замаскованого обмеження у торгівлі між Сторонами.

Цей розділ не застосовується до торгівлі текстильними виробами, що підпадають під дію глав 50-63 Комбінованої номенклатури. Торгівля цими товарами регулюється окремою угодою, яка парафована 5 травня 1993 року та застосовувалася тимчасово з 1 січня 1993 року.

1. Торгівля виробами, що підпадає під дію Договору про утворення Європейського Співтовариства по вугіллю та сталі, регулюється положеннями цього розділу, за винятком статті 14, і з Угодою про кількісні контракти стосовно обмінів виробами зі сталі ЄСВС після набуття нею чинності.

2. Контактна група з питань вугілля та сталі утворена і складається з представників Співтовариства з одного боку, та представників України з іншого боку.

Контактна група на регулярній основі обмінюється інформацією з усіх питань в галузі вугілля та сталі, що становлять інтерес для Сторін.

Торгівля ядерними матеріалами регулюється положеннями конкретної угоди, що має бути укладена між Європейським агентством з атомної енергії та Україною.

1. Оскільки це дозволено законами, умовами та процедурами, що застосовуються в кожній державі-члені, Співтовариство та його держави-члени намагаються забезпечити, щоб статус українських громадян, які на законних засадах працюють на території держави-члена, не допускав ніякої дискримінації з причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працю або звільнення з роботи у порівнянні з їх власними громадянами.

2. Дотримуючись законів, умов та процедур, які застосовуються в Україні, Україна намагатиметься забезпечити громадянам держав-членів, які на законних засадах працюють на території України, ставлення, вільне від будь-якої дискримінації з причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працю або звільнення з роботи у порівнянні зі своїми власними громадянами.

Координація соціального забезпечення

Сторони укладають угоди з тим, щоб:

(I) прийняти, дотримуючись умов і порядку, що застосовуються в кожній державі-члені, положення, необхідні для координації систем соціального забезпечення робітників, які мають українське громадянство і працюють на законних засадах на території держави-члена. Ці положення зокрема забезпечуватимуть, щоб:

- всі періоди страхування, праці або проживання таких робітників у різних державах-членах складалися разом з метою отримання пенсій за віком, у випадку інвалідності та смерті і з метою медичного обслуговування таких робітників;

- будь-які пенсії за віком, у випадку смерті, інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійного захворювання, за винятком спеціальних пільг, що не передбачають внесків до пенсійного фонду, вільно переводилися за курсом, який застосовується по закону дебітора - держави-члена або держав-членів;

(II) прийняти, дотримуючись умов і порядку, що застосовується в Україні, положення, необхідні для надання робітникам, які є громадянами держави-члена і на законних засадах працюють в Україні, режиму, подібного до того, який визначений у другій частині пункту (I).

Заходи, що здійснюються згідно із статтею 25, не зачіпають будь-яких прав чи зобов'язань, що виникають з двосторонніх угод між Україною і державами-членами, де ці угоди передбачають більш сприятливий режим для громадян України або держав-членів.

Рада з питань співробітництва вивчить питання стосовно того, які спільні зусилля можуть бути зроблені з метою стримування незаконної імміграції, беручи до уваги принцип і практику повторного в'їзду.

Згідно з міжнародними зобов'язаннями Сторін, Рада з питань співробітництва вивчить питання стосовно того, як можна поліпшити умови діяльності для бізнесменів, включаючи й ті з них, що визначені в документі Боннської Конференції НБСЄ.

Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодо виконання положень статей 26, 27 і 28.

1. a) Співтовариство і його держави-члени згідно із своїми законодавством і правилами надають щодо створення українських компаній на їх території режим, що є не менш сприятливий, ніж той, який наданий компаніям будь-якої третьої країни.

b) Без шкоди для застережень, що містяться згідно із своїми законодавством і правилами у Додатку IV, Співтовариство та його держави-члени надають дочірнім компаніям українських компаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим, ніж той, що надається будь-яким компаніям Співтовариства стосовно їх діяльності.

c) Співтовариство та його держави-члени згідно із своїми законодавством та правилами надають філіалам українських компаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим, ніж той, що надається філіалам компаній будь-якої третьої країни стосовно їх діяльності.

2. a) Без шкоди для застережень, що міститься у Додатку V, Україна згідно із своїми законодавством та правилами надає Співтовариству стосовно заснування його компаній на її території режим, що є не менш сприятливим, ніж той, що надається її власним компаніям або компаніям будь-якої третьої країни, залежно від того, який з них є кращій.

b) Україна згідно із своїми законодавством та правилами надає дочірнім компаніям і філіалам компаній Співтовариства, заснованим на її території, режим стосовно їх діяльності, що є не менш сприятливий, ніж той, що надається відповідно її власним компаніям чи філіалам або компаніям чи філіалам будь-якої третьої країни, залежно від того, який з них є кращий.

3. Положення пунктів 1 і 2 не можуть використовуватися з метою порушення законодавства і правил Сторони, які застосовуються для доступу до конкретних секторів або діяльності дочірніх компаній іншої Сторони, заснованих на території такої першої Сторони.

Режим, зазначений у пунктах 1 і 2, застосовується до компаній, заснованих відповідно у Співтоваристві і Україні на дату набуття чинності цією Угодою, і компаній, заснованих після цієї дати з моменту їх заснування.

1. Положення статті 30 не застосовуються до повітряного, річкового і морського транспорту без шкоди для положень статті 104.

2. Проте, стосовно діяльності судноплавних компаній по наданню послуг в галузі міжнародних морських перевезень, включаючи змішані операції на відрізку морського шляху, кожна Сторона дозволяє компаніям іншої Сторони їх комерційну присутність на своїй території у формі дочірніх компаній або філіалів на умовах заснування і діяльності, що є не менш сприятливими, ніж ті, що надаються її власним компаніям або дочірнім компаніям чи філіалам компаній будь-якої третьої країни, залежно від того, які з них є кращими.

Така діяльність включає якнайменш:

a) маркетинг та продаж морського транспорту і відповідних послуг через безпосередній контакт з клієнтами від квотування до виставлення рахунку залежно від того, чи ці послуги здійснюються або пропонуються безпосередньо надавцем послуг або надавцями послуг, з якими продавець послуг має постійні ділові домовленості;

b) купівлю і використання за власний рахунок або від імені своїх клієнтів (та перепродаж своїм клієнтам) будь-якого транспорту і відповідних послуг, включаючи послуги у сфері будь-якого внутрішнього транспорту, зокрема внутрішніх водних шляхів, автомобільних шляхів і залізниці, необхідні для надання комплексних послуг;

c) підготовку документації, що стосується транспортних і митних документів, або інших документів, пов'язаних з походженням і характером товарів, що транспортуються;

d) надання підприємницької інформації будь-якого типу, включаючи комп'ютеризовані інформаційні системи і обмін електронними даними (які підлягають будь-яким недискримінаційним обмеженням, що стосуються телекомунікацій);

e) укладення будь-яких ділових угод, включаючи участь в капіталі компаній і призначенні персоналу, який наймається на місці (або, у випадку з іноземним персоналом, підпадає під відповідні положення цієї Угоди), з будь-яким місцевим судноплавним агентством;

f) діяльність від імені компаній, які займаються організацією заходу судна та прийманням вантажів у разі необхідності.

В цілях цієї Угоди:

a) "компанія Співтовариства" або "компанія України", відповідно, означають компанію, засновану згідно з законодавством, відповідно, держави-члена або України, яка має зареєстроване службове приміщення або центральну адміністрацію чи головне місце ділової діяльності на території, відповідно, Співтовариства або України. Проте, якщо компанія, яка була заснована згідно з законодавством, відповідно, держави-члена або України, має тільки зареєстроване службове приміщення на території, відповідно, Співтовариства або України, компанія вважається відповідно компанією Співтовариства або України, якщо її діяльність має реальний і безперервний зв'язок з економікою, відповідно, однієї з держав-членів або України;

b) "дочірня компанія" означає компанію, яка цілком підконтрольна материнській компанії;

c) "філіал" компанії означає місце здійснення підприємницької діяльності за відсутності статусу юридичної особи і має такі ознаки постійності, як продовження діяльності основного органу, має своє керівництво, а також є настільки матеріально підготовленим для здійснення підприємницької діяльності з третіми сторонами, що останні, навіть знаючи про те, що в разі необхідності існуватиме юридичний зв'язок з основним органом, центральне управління якого знаходиться за кордоном, позбавлені необхідності безпосередньо співпрацювати з цим основним органом, а можуть здійснювати підприємницьку діяльність за місцем знаходження установи продовження діяльності основного органу;

d) "заснування" означає право компаній Співтовариства або України, як зазначено в п. a), розпочинати економічну діяльність шляхом заснування, відповідно, в Україні або в Співтоваристві дочірніх компаній і філіалів;

e) "функціонування" означає здійснення економічної діяльності;

f) "економічна діяльність" означає діяльність виробничого, комерційного і професійного характеру;

g) стосовно міжнародного морського транспорту, в тому числі змішаних операцій, які включають відрізок морського шляху, громадяни, відповідно, держав-членів або України, які мешкають, відповідно, за межами Співтовариства або України, та пароплавства, що засновані за межами Співтовариства або України і контролюються, відповідно, громадянами держави-члена або громадянами України, також є бенефіціаріями положень цієї глави і глави III, якщо їхні судна зареєстровані, відповідно, в цій державі-члені або в Україні згідно з їхнім відповідним законодавством.

1. Незважаючи на будь-які інші положення Угоди, Стороні не забороняється вживати заходів щодо перестороги, включаючи ті з них, що мають на меті захист інвесторів, депозиторів, власників страхових полісів або осіб, яким фідуціарні обов'язки доручені особою, яка надає фінансові послуги або забезпечує цілісність і стабільність фінансової системи. У випадках, якщо такі заходи не відповідають положенням цієї Угоди, вони не використовуватимуться як засіб уникнення зобов'язань Сторони згідно з цією Угодою.

2. Ніщо в Угоді не буде тлумачитися таким чином, щоб вимагати від Сторони розкрити інформацію, пов'язану зі справами і рахунками окремих клієнтів, чи будь-яку конфіденційну або приватну інформацію, якою володіють державні організації.

Положення цієї Угоди не зашкоджують застосуванню кожною із Сторін будь-якого необхідного заходу для запобігання зриву її заходів щодо доступу третьої країни через положення цієї Угоди на її ринок.

1. Незважаючи на положення глави I, компанія Співтовариства або компанія України, засновані на території, відповідно, України або Співтовариства, мають право наймати або давати розпорядження одній із своїх дочірніх компаній чи філіалів наймати відповідно до чинного законодавства, яке діє в країні, де була заснована компанія, на території України і в Співтоваристві, робітників і службовців, які є громадянами, відповідно, держав-членів Співтовариства і України, за умови, що такі робітники і службовці є ключовим персоналом, як це визначено в пункті 2 цієї статті, і що вони найняті виключно компаніями, дочірніми компаніями або філіалами. Дозволи на проживання та працевлаштування видаються таким робітникам і службовцям тільки на строк такого найму.

2. Ключовий персонал вищенаведених компаній, які надалі іменуються "організації", є "внутрішньокорпоративними цесіонаріями", як це зазначено в підпункті (c) цієї статті, нижченаведених категорій, за умови, що організація є юридичною особою і що зазначені особи були найняті нею або були партнерами в ній (але не як власники контрольного пакету акцій) на протязі принаймні року, що безпосередньо передував такому переміщенню:

a) особи, що займають керівні посади в організації, які, головним чином, спрямовують управління закладом, отримуючи повноваження на загальний нагляд або управління, в основному, від ради директорів чи акціонерів, або осіб, які прирівнюються до них, включаючи:

- управління установою, відділом чи підрозділом установи;

- здійснення нагляду і контролю за роботою інших контролюючих, професійних або управлінських кадрів;

- повноваження на особисте здійснення наймання і звільнення або внесення рекомендацій щодо наймання, звільнення чи інших дій стосовно персоналу;

b) особи, що працюють в організації і мають нестандартні знання, які є суттєвими в галузі послуг, що надаються закладом, дослідницького обладнання, технічних методів чи управління закладом. Оцінка таких знань може відображати, крім конкретних знань, необхідних для роботи в закладі, високий рівень кваліфікації щодо виду праці або спеціальності, що вимагають спеціальних технічних знань, включаючи належність до офіційно визнаних професій;

c) внутрішньокорпоративний цесіонарій визначається як фізична особа, яка працює в організації на території Сторони і є тимчасово переведеною в контексті здійснення економічної діяльності на території іншої Сторони; організація про яку йде мова, повинна мати своє основне місце ділової активності на території Сторони, і переведення має здійснюватися до закладу (філіалу, дочірньої компанії) цієї організації для фактичного здійснення подібної економічної діяльності на території іншої Сторони.

1. Сторони роблять все від них залежне, щоб уникнути вжиття будь-яких заходів чи дій, які створюють більш обмежені умови для створення і функціонування компаній одна одної, ніж ті умови, які склалися на день, що передує даті підписання цієї Угоди.

2. Положення цієї статті не суперечать статті 44: випадки, які передбачені статтею 44, підлягають лише її положенням і не поширюються на будь-які інші.

3. Діючи в дусі партнерства і співробітництва та в світлі положень, що містяться в статті 51, Уряд України інформує Співтовариство про свої наміри щодо затвердження нового законодавства або прийняття нових правил, які можуть змінити умови для заснування чи функціонування в Україні дочірніх компаній чи філіалів компаній Співтовариства на більш обмежені, ніж ті, що були на день, який передує даті підписання цієї Угоди. Співтовариство може попросити Україну надати проекти такого законодавства або правил і провести консультації стосовно цих проектів.

4. Якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено в Україні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснування компаній Співтовариства на її території і для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі, відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягом трьох років після набуття чинності відповідним законом до тих дочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні на момент набуття чинності відповідним актом.

1. З огляду на розвиток сектору послуг Сторін, Сторони зобов'язуються відповідно до положень цієї Глави вжити необхідних заходів з метою поступового збільшення обсягу послуг, що надаються компаніями Співтовариства або України, створеними на території Сторони, крім випадків, коли вони належать особі, для якої призначені послуги.

2. Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодо виконання пункту 1.

Сторони співпрацюють з метою розвитку ринково орієнтованого сектору послуг в Україні.

1. Сторони зобов'язуються ефективно застосовувати принцип необмеженого доступу до міжнародного ринку морських перевезень і перевезень на комерційній основі:

a) вищенаведене положення не зашкоджує правам і зобов'язанням, що випливають зі Статуту лінійних конференцій ООН при його застосуванні тією чи іншою Договірною Стороною цієї Угоди. Морські судна, на які Статут не поширюється, зможуть вільно діяти в конкуренції з суднами, на які Статут поширюється, до тих пір, поки вони будуть дотримуватися принципу чесної конкуренції на комерційних засадах;

b) Сторони підтверджують свою прихильність умовам вільної конкуренції як суттєвій особливості торгівлі насипними та наливними товарами.

2. При застосуванні принципів пункту 1 Сторони:

a) не застосовують з дня набуття чинності цією Угодою ніяких положень двосторонніх угод стосовно розподілу вантажу між будь-якою державою-членом Співтовариства і колишнім Радянським Союзом;

b) не включають ніяких положень стосовно розподілу вантажу до майбутніх двосторонніх угод з третіми країнами, крім тих виключних випадків, коли судноплавні компанії однієї чи іншої Сторони цієї Угоди не змогли б іншим чином мати законну можливість здійснювати торговельні поставки як в цю третю країну, так і з неї;

c) забороняють домовленості про розподіл вантажу в майбутніх двосторонніх угодах, що стосуються торгівлі насипними та наливними товарами;

d) відміняють, з набуттям чинності цією Угодою, всі односторонні заходи, адміністративні, технічні та інші перешкоди, які могли б мати обмежувальний або дискримінаційний вплив на вільне надання послуг у міжнародних морських перевезеннях.

Кожна Сторона, між іншим, надає не менш сприятливий режим для суден іншої Сторони, ніж той, що надається Стороною власним суднам стосовно доступу до портів, відкритих для міжнародної торгівлі, використання інфраструктури і допоміжних морських послуг у портах, а також відповідних сплат і зборів, митних послуг і надання якірних стоянок і засобів навантаження і розвантаження.

Такий самий режим також надається кожною Стороною стосовно суден, що використовуються громадянами або компаніями іншої Сторони, які зареєстровані за межами ЄС або України, після перехідного періоду, але не пізніше 1 липня 1997 року.

3. Громадяни і компанії Співтовариства, які надають послуги в міжнародних морських перевезеннях, вільні надавати міжнародні послуги "ріка-море" на внутрішніх водних шляхах України і навпаки.

З метою забезпечення узгодженого розвитку перевезень між Сторонами з урахуванням їх комерційних потреб, умови взаємного доступу до ринку та забезпечення перевезень автотранспортом, залізницею та річковим транспортом та, якщо це можливо, повітряним транспортом можуть регулюватися окремими угодами, укладеними належним чином між Сторонами, як зазначено у статті 99, після того, як набуде чинності ця Угода.

1. Положення цього розділу застосовуються з урахуванням законних обмежень на підставах державної політики, державної безпеки або охорони здоров'я населення.

2. Вони не поширюються на дії, які на території будь-якої Сторони пов'язані, навіть в окремих випадках, з діями органів влади.

1. В цілях цього розділу ніщо в Угоді не заважає Сторонам застосовувати свої закони і правила стосовно в'їзду і перебування, роботи, умов праці і влаштування фізичних осіб і надання послуг, за умови, що при цих діях вони не застосовують їх таким чином, що скасовує або зменшує переваги, які будь-яка Сторона має згідно з умовами конкретного положення Угоди. Вищенаведене положення не перешкоджає застосуванню статті 41.

Компанії, які контролюються і є виключно спільною власністю українських компаній і компаній Співтовариства, також є бенефіціаріями положень глав II, III, і IV.

Режим, що надається кожною Стороною іншій Стороні, згідно з цією Угодою в подальшому не буде, від дня за один місяць до дати набуття чинності відповідних зобов'язань Генеральної Угоди з торгівлі послугами (ГАТС) стосовно секторів або заходів, що передбачені ГАТС, жодною мірою більш сприятливим, ніж той, що наданий такою першою Стороною згідно з положеннями ГАТС, і це стосується кожного сектора послуг, підсектора і способу надання.

В цілях Глав II, III і IV до уваги не береться режим, що надається Співтовариством, його державами-членами або Україною згідно з зобов'язаннями, взятими на себе в угодах про економічну інтеграцію відповідно до принципів статті V ГАТС.

1. Режим найбільшого сприяння, наданий у відповідності до положень цього розділу, не застосовується до податкових пільг, які Сторони надають або надаватимуть у майбутньому на основі угод про уникнення подвійного оподаткування чи інших домовленостей, щодо оподаткування.

2. Ніщо в цьому розділі не буде тлумачитись таким чином, щоб завадити прийняттю чи вживанню Сторонами будь-яких заходів, спрямованих на запобігання уникненню або ухиленню від сплати податків відповідно до податкових положень угод про уникнення подвійного оподаткування та інших домовленостей щодо оподаткування чи внутрішнього фінансового законодавства.

3. Ніщо в цьому розділі не буде тлумачитись таким чином, щоб завадити державам-членам чи Україні враховувати різницю при застосуванні відповідних положень їх фінансового законодавства між платниками податків, які знаходяться не в однаковому становищі, зокрема, що стосується їх місця проживання.

Без шкоди для статті 35, жодне положення наведених глав II, III і IV цієї Угоди не буде тлумачитися як таке, що надає право:

- громадянам держав-членів чи України, відповідно, в'їздити на територію України чи Співтовариства, або перебувати на цих територіях, відповідно, в будь-якому статусі і, зокрема в статусі акціонера чи партнера компанії або її менеджера чи працівника, постачальника або одержувача послуг;

- дочірнім компаніям Співтовариства або філіалам українських компаній наймати чи використовувати працю громадян України на території Співтовариства;

- українським дочірнім компаніям або філіалам компаній Співтовариства наймати чи використовувати працю громадян держав-членів на території України;

- українським компаніям або дочірнім компаніям Співтовариства чи філіалам українських компаній надавати громадян України для роботи іншим особам та під їх контроль за тимчасовими контрактами на працевлаштування;

- компаніям Співтовариства або українським дочірнім компаніям чи філіалам компаній Співтовариства надавати робітників, які є громадянами держав-членів, за тимчасовими контрактами на працевлаштування.

1. Сторони зобов'язуються дозволити здійснення у вільно конвертованій валюті будь-яких виплат по поточному платіжному балансу між резидентами Співтовариства та України, пов'язані з рухом товарів, послуг чи осіб, що здійснюються згідно з положеннями цієї Угоди.

2. Стосовно операцій по капітальному рахунку платіжного балансу, з набуттям чинності Угодою, відповідно держави-члени та Україна забезпечують вільний рух капіталу, що стосується прямих інвестицій в компанії, що були законним шляхом засновані в своїх країнах, та інвестицій, зроблених відповідно до положень глави II цього розділу IV, та ліквідації або повернення (репатріації) цих інвестицій та будь-якого прибутку, що випливає з них.

3. Без шкоди для пункту 2 чи пункту 5, з набуттям чинності цією Угодою держави-члени та Україна не вводять ніяких нових валютних обмежень на рух капіталу і поточні платежі, пов'язані з ним, між резидентами Співтовариства та України і не вносять нових обмежень в існуючі домовленості.

4. Сторони проводять консультації між собою з метою створення сприятливих умов для руху видів капіталу, крім вищезазначених у пункті 2, між Співтовариством та Україною для сприяння досягненню цілей цієї Угоди.

5. З огляду на положення цієї статті, до введення повної конвертованості української валюти в межах положень статті VIII Статуту Міжнародного валютного фонду (МВФ), Україна за виняткових обставин може застосовувати валютні обмеження, пов'язані з наданням або отриманням коротко- і середньострокових фінансових кредитів за умови, що такі обмеження є вимушеними для України у зв'язку з наданням таких кредитів і дозволяються згідно зі статусом України в МВФ. Україна застосовує ці обмеження недискримінаційним чином. Вони застосовуються у такий спосіб, щоб можлива шкода цій Угоді від них була мінімальною. Україна негайно інформує Раду з питань співробітництва про введення таких заходів і будь-які зміни до них.

6. Без шкоди для пунктів 1 і 2, якщо у виняткових обставинах рух капіталів між Співтовариством і Україною створює або загрожує створити серйозні труднощі для здійснення валютної або фінансової політики у Співтоваристві чи в Україні, відповідно Співтовариство або Україна можуть вживати запобіжних заходів щодо руху капіталів між Співтовариством і Україною на період не більше шести місяців, якщо такі заходи є вкрай необхідними.

1. Сторони погоджуються співпрацювати з метою виправлення або усунення, шляхом застосування своїх антимонопольних законів чи іншим чином, обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства, або викликаних державним втручанням, якщо вони можуть впливати на торгівлю між Співтовариством і Україною.

2. Для досягнення цілей, зазначених в пункті 1:

2.1. Сторони забезпечують наявність та виконання законів, спрямованих проти обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства, що знаходяться в їх юрисдикції.

2.2. Сторони утримуються від надання будь-якої державної допомоги окремим підприємствам чи виробництву товарів, крім первинних товарів, що визначені ГАТТ, або від надання послуг, які спотворюють або загрожують спотворити конкуренцію і які таким чином вони впливають на торгівлю між Співтовариством і Україною.

2.3. На прохання однієї Сторони інша Сторона надає інформацію про свої схеми допомоги або про окремі конкретні випадки державної допомоги. Не повинна надаватись ніяка інформація, що підпадає під вимоги законодавства Сторін щодо професійної або комерційної таємниці.

2.4. Стосовно державних монополій комерційного характеру Сторони заявляють про свою готовність, починаючи з четвертого року від дати набуття чинності цією Угодою, забезпечити недопущення дискримінації громадян Сторін щодо умов, за яких товари закуповуються або продаються.

2.5. Стосовно державних підприємств або підприємств, яким держави-члени або Україна надають виключні права, Сторони заявляють про свою готовність, починаючи з четвертого року від дати набуття чинності цією Угодою, не запроваджувати і не підтримувати ніякі заходи, що спотворюють торгівлю між Співтовариством і Україною у такій мірі, що суперечить відповідним інтересам Сторін. Це положення не заважає виконанню, де-юре або де-факто, конкретних завдань, покладених на такі підприємства.

2.6. Термін, зазначений у пунктах 2.4 і 2.5, може бути подовжений за домовленістю Сторін.

3. На прохання Співтовариства або України в рамках Комітету з питань співробітництва можуть проводитись консультації з питань обмежень або спотворень конкуренції, зазначених у пунктах 1 і 2, та з питань забезпечення втілення їхніх правил конкуренції з урахуванням обмежень, що накладені законами щодо розголошення інформації, конфіденційності і підприємницької таємниці. Консультації можуть також включати питання щодо тлумачення пунктів 1 і 2.

4. Сторони, які мають досвід у впровадженні правил конкуренції, всебічно розглядають питання щодо надання іншим Сторонам, на їхнє прохання і в межах наявних можливостей, технічної допомоги для розвитку і запровадження правил конкуренції.

5. Вищенаведені положення жодною мірою не впливають на права Сторін вживати відповідних заходів, в особливості тих, що зазначені у статті 19, з метою боротьби із спотвореннями у торгівлі товарами чи послугами.

1. Дотримуючись положень цієї статті, а також Додатка III, Україна продовжить удосконалювати захист прав на інтелектуальну власність для того, щоб до кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою, забезпечити рівень захисту, аналогічний до існуючого в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби забезпечення дотримання таких прав.

2. До кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою Україна приєднається до багатосторонніх конвенцій про права на інтелектуальну власність, зазначених в пункті 1 Додатка III, сторонами яких є держави-члени Співтовариства або які де-факто в них застосовуються згідно з відповідними положеннями цих конвенцій.

1. Сторони визнають, що важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Україною та Співтовариством є зближення існуючого і майбутнього законодавства України з законодавством Співтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства.

2. Зокрема, приблизна адекватність законів матиме місце в таких галузях: закон про митницю, закон про компанії, закон про банківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупки, охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти, закони та інструкції стосовно ядерної енергії, транспорт.