Рішення про Правила визначення країни походження товарів

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав з метою розвитку зовнішньоекономічної діяльності держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав,

вирішила:

затвердити Правила визначення країни походження товарів (додається).

Здійснено в місті Москві 24 вересня 1993 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали це Рішення, його завірену копію.

Ці Правила діють по відношенню до товарів, що походять з Держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) та мають обіг у торгівлі між цими державами.

Для цілей цих Правил:

а) термін "держави-учасниці СНД" означає - Держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав, що підписали Угоду про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності (15 травня 1992 року, Ташкент);

б) термін "країна походження товарів" означає державу-учасницю Співдружності Незалежних Держав, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці. Для застосування критерію достатньої переробки може застосовуватися кумулятивний принцип походження, тобто за умови послідовної переробки товару в державах-учасницях СНД ці держави розглядаються для цілей визначення походження як одне ціле;

в) термін "критерій достатньої переробки" означає критерій, згідно з яким товар, у виробництві якого беруть участь дві або більше країн, вважається таким, що походить з країни, в якій він був підданий останній суттєвій переробці, достатній для надання товару характерних властивостей;

г) термін "митний контроль" означає сукупність заходів, здійснюваних національними митними органами з метою забезпечення дотримання національного законодавства у митній справі, а також національного законодавства та міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладено на митні органи;

д) термін "товари" означає будь-яке рухоме майно, в тому числі теплову, електричну та інші види енергії, які переміщуються через митний кордон;

е) термін "товарна номенклатура" означає застосовувану в державах-учасницях СНД Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) на базі Гармонізованої системи опису і кодування товарів і комбінованої тарифно-статистичної номенклатури ЄС.

Порядок визначення країни походження товарів, які ввозяться на митну територію держав-учасниць СНД з третіх країн і вивозяться до третіх країн з цих держав, регламентується національними законодавствами країн-учасниць СНД.

1. Країною походження товару вважається держава, де товар було повністю виготовлено або піддано достатній переробці.

2. Вважаються повністю виробленими у даній країні такі товари:

а) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;

б) рослинна продукція, зрощена та зібрана на її території;

в) живі тварини, що народилися та виросли в ній;

г) продукція, отримана в цій країні від вирощених в ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, риболовного і морського промислу;

е) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у цій країні;

з) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах, які належать цій країні або орендовані нею;

и) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, згаданої у підпунктах "а"-"з" пункту 2.

3. Коли у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм "достатньої переробки".

4. Критерій "достатньої переробки" може виражатися:

а) правилом, що вимагає зміни тарифної позиції відповідної товарної номенклатури, зі списком винятків (1);

(1) Список винятків може містити:

а) перелік виробничих або технологічних операцій, які, хоча і спричиняють зміну тарифних позицій, не вважається ознакою достатньої переробки або вважається такими лише при дотриманні певних умов;

б) перелік виробничих або технологічних операцій, які, хоча і не спричиняють зміну тарифної позиції позицій, вважається ознакою достатньої переробки при дотриманні певних умов.

Умови, згадані у підпунктах "а" і "б", можуть відноситись як до операцій, проведених з товарами, так і до правила "адвалорної частки".

б) переліком виробничих або технологічних процесів, достатніх або не достатніх для того, щоб товар вважався таким, що походить з цієї країни, де ці процеси мали місце;

в) правила "адвалорної частки", коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості дорівнює фіксованій межі ціни франко-завод товару, що поставляється.

5. У разі, якщо щодо конкретних товарів або конкретної країни (країн) критерієм надходження товару особливо не застерігається, застосовується загальне правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо відбулася зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) за Товарною номенклатурою на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

При цьому вважаються такими, що не відповідають критерію достатньої переробки:

а) операції щодо забезпечення збереження товарів під час зберігання або транспортування;

б) операції з підготовки товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування, відправлення, сортування, переупаковка);

в) прості складальні операції;

г) змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, які істотно відрізняють її від вихідних складових;

д) комбінація двох або більшої кількості зазначених вище операцій;

е) забій худоби.

6. У разі, коли критерій "достатньої переробки" виражений через адвалорну частку, вартісні показники розраховуються:

а) для імпортованих матеріалів - за митною вартістю, тобто вартістю, яка підлягає митному оподаткуванню під час ввозу (на базі СИФ), або в разі, якщо їхнє походження невідоме, - за встановленою ціною першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво;

б) для готових товарів - за ціною франко-заводу або експортною ціною продавця.

7. Предмети у розібраному або незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, коли через виробничі або транспортні умови неможливе їхнє відвантаження однією партією (2), повинні розглядатися, за бажанням імпортера, як єдиний предмет з точки зору визначення походження (3).

(2) Це правило застосовується також у тих випадках, коли партія розбита на декілька помилково або через неправильне адресування.

(3) Умовами застосування цього правила є:

Попереднє повідомлення митниці ввозу про поділ розібраного або нерозібраного товару на декілька партій із зазначенням причин такого поділу, докладної специфікації кожної партії згідно із ТН ЗЕД, вартості та країни походження товарів, що входять у кожну партію;

поставка усіх товарів з однієї країни, одним експортером;

ввіз усіх партій через одну країну;

поставка усіх товарів партій у строках, що не перевищують 6 місяців з дати першого відвантаження.

8. Для цілей визначення походження товарів, походження використовуваних для їхнього виробництва теплової та електричної енергії, машин, обладнання та інструментів не враховується.

9. Товар вважається таким, що походить з країни експорту, лише у випадку, якщо цей товар не лише відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження та іншим умовам, але й закуповується безпосередньо у підприємства, фірми, зареєстрованих у встановленому порядку в країні експорту, та експортується шляхом прямого відвантаження з цієї країни в країну імпорту.

Вимогам прямого відвантаження відповідають також товари, що транспортуються через територію однієї або кількох країн внаслідок географічних, транспортних, технічних або економічних причин, а також при тимчасовому їх ввозі або складуванні на території цих країн за умови, що товари весь час знаходяться під митним контролем країни транзиту.

Крім того, правилам прямого відвантаження відповідають товари, закуплені імпортером на виставках або ярмарках, за умови, що ці товари не використовувались для інших, крім виставочних, цілей після відправлення на виставку або ярмарок і залишались під митним контролем у ході виставки або ярмарку.

10. На посвідчення походження товару в даній державі-учасниці СНД необхідно надати митним органам країни ввозу декларацію-сертифікат (далі - сертифікат) про походження товару.

11. Під час експорту товарів з держави-учасниці СНД сертифікат про походження видається уповноваженими згідно з національним законодавством органом країни походження товару.

Держави-учасниці СНД обмінюються зразками печаток органів та підписів осіб, уповноважених завіряти сертифікати. Без надання зазначених зразків сертифікати вважаються недійсними і на товари не поширюються преференції, передбачені угодою про режим торгівлі.

12. Сертифікат має містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий:

а) найменування та адресу експортера;

б) найменування та адресу імпортера;

в) засоби транспортування і маршрут прямування (наскільки це відомо);

г) кількість місць і вид упаковки, опис товару з усіма необхідними для ідентифікації товару відомостями;

д) вага брутто і нетто (4).

(4) Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару суттєво змінюється під час транспортування або коли ці одиниці стандартно застосовуються до цього виду товару.

13. Сертифікат про походження повинен однозначно свідчити про те, що цей товар походить з відповідної країни, тобто він має містити:

а) письмову декларацію експортера про те, що товар відповідає критерію походження;

б) письмове повідомлення про те, що надані експортером у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

14. Сертифікат про походження надається митним органам у надрукованому вигляді, без виправлень, російською мовою.

15. Сертифікат про походження надається разом з вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними під час митного оформлення.

16. У разі втрати сертифіката про походження приймається офіційно завірений його дублікат (копія).

17. На посвідчення походження невеликих партій товарів (вартістю до 5000 доларів США) експортер може декларувати країну походження товару на рахунку-фактурі або інших доданих до товару супровідних документах.

18. У разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката про походження або відомостей, які в ньому містяться, митні органи можуть звернутися до уповноважених на те організацій, які завірили сертифікат, або до інших компетентних органів країни, зазначеної як країна походження товарів, з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості.

19. Товар не вважається таким, що походить з даної країни доти, доки не будуть надані належні підтвердження про походження або запитані відомості.

20. Як загальне правило, ненадання належним чином оформленого сертифіката про походження або відомостей про походження не є підставою для непропускання вантажу.

Митниця може відмовити у пропусканні лише за наявності достатніх підстав вважати, що вантаж походить з країни, товари якої не підлягають пропусканню в країну ввозу згідно з міжнародними угодами, які діють для цієї держави, та/або її національним законодавством.

З урахуванням положень абзацу другого цього пункту товари, походження яких достовірно не встановлено, пропускаються в країну ввозу зі сплатою мита за максимальними ставками митного тарифу країни ввозу.

21. До товарів, зазначених в абзаці 3 пункту 20, може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови отримання належного посвідчення про їхнє походження не пізніше ніж через рік після поставки (випуску) товару.