Статус Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі ( Застереження та Заяви)

Конвенція набрала сили 1 січня 1934 року.

На зберігання Генеральному Секретарю Ліги Націй (Організації Об'єднаних Націй) передали свої ратифікаційні грамоти (р) або документи про приєднання (п) такі Держави:

Конвенцію підписали такі Держави: Колумбія, Чехословаччина, Еквадор, Перу, Іспанія, Туреччина, Югославія.

Ця ратифікація здійснена із застосуванням застережень, передбачених в статтях 6, 10, 14, 15, 17 і 20 Додатка II до цієї Конвенції.

У повідомленні, одержаному 13 травня 1963 року, Уряд Австрії сповістив Генерального Секретаря про те, що відповідно до частини третьої статті I Конвенції він "прийняв рішення здійснити застереження, передбачені в статті 18 Додатка II до Конвенції, про те, що деякі робочі дні будуть прирівнюватися до встановлених законом неробочих днів щодо пред'явлення для акцепту або платежу і щодо усіх інших дій, які стосуються переказних векселів".

У повідомленні, одержаному 26 листопада 1968 року, Уряд Австрії, з посиланням на вказані вище застереження, сповістив Генерального Секретаря про те, що, "відповідно до закону Австрії, який набрав сили з 26 липня 1967 року, не можна вимагати платежу, акцепту або здійснення інших дій, які стосуються переказних векселів і простих векселів, у такі встановлені законом неробочі дні або дні, що прирівнюються до таких неробочих днів: 1 січня (День Нового Року), 6 січня (Водохреще), Страсна П'ятниця, Великдень, 1 Травня (Неробочий День), Вшестя, Духів День, Свято Тіла Христового, 15 серпня (Перша Пречиста), 26 жовтня (Національний День), 1 листопада (Свято Всіх Святих), 8 грудня (Непорочне Зачаття), 25 грудня і 26 грудня (Різдво), суботи і неділі".

Ця ратифікація здійснена за умови використання прав, передбачених у статтях 1, 2, 3, 4, 5, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17 і 20 Додатка II до цієї Конвенції. Що стосується Бельгійського Конго і Руанди-Урунді, то Уряд Бельгії має намір залишити за собою всі права, передбачені в зазначеному Додатку, за винятком права, вказаного в статті 21 цього Додатка.

Приєднання здійснюється за умови застосування застережень, вказаних у статтях 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 13, 15, 16, 17, 19 і 20 Додатка II до Конвенції.

Зобов'язання Уряду Короля запровадити в Данії Одноманітний закон, що складає Додаток I до цієї Конвенції, обумовлене застереженнями, що містяться в статтях 10, 14, 15, 17, 18 і 20 Додатка II до вказаної Конвенції.

У повідомленні, одержаному 31 січня 1966 року, Уряд Данії сповістив Генерального Секретаря про таке: "3 1 грудня 1965 року у закони Данії, які вводять в дію одноманітне законодавство, запроваджене Конвенцією, були внесені зміни, відповідно до яких суботи будуть прирівнюватися до встановлених законом неробочих днів. Це повідомлення повинно розглядатися як таке, що зроблене відповідно до частини третьої статті I Конвенції".

Ця ратифікація здійснена із застереженнями, вказаними в статтях 14 і 20 Додатка II до цієї Конвенції, і Фінляндія використала право, яке надається Високим Договірним Сторонам статтями 15, 17 і 18 вказаного Додатка, приймати закони з питань, про які йдеться в зазначених статтях.

У повідомленні, одержаному 29 липня 1966 року, Уряд Фінляндії сповістив Генерального Секретаря про таке: "З 1 червня 1966 року 1 травня і суботи червня, липня і серпня будуть прирівнюватися до встановлених законом неробочих днів. Це повідомлення повинно розглядатися як таке, що зроблене відповідно до частини третьої статті I Конвенції".

Заявила про те, що будуть застосовуватися статті 1, 2, 3, 4, 6, 10, 11, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22 і 23 Додатка II до цієї Конвенції.

Ця ратифікація здійснена із застереженнями, вказаними в статтях 6, 10, 13, 14, 15, 17, 19 і 20 Додатка II до Конвенції.

Із врахуванням таких застережень, передбачених у Додатку II:

Стаття 8: Частини 1 і 3.

Стаття 9: Щодо векселів, які підлягають оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати видачі чи від дати пред'явлення.

Стаття 13.

Стаття 15: (а) Пред'явлення позову до трасанта або індосанта, які неправомірно збагатилися; (б) Таке ж саме пред'явлення позову до акцептанта, який неправомірно збагатився. "Такі позови можуть бути пред'явлені протягом строку в п'ять років, починаючи з дати видачі переказного векселя".

Стаття 17: Повинні застосовуватися положення закону Греції, які передбачають скорочені строки позовної давності.

Стаття 20: Вказані вище застереження будуть рівною мірою застосовуватися до простих векселів.

У повідомленні, одержаному 5 січня 1966 року, Уряд Угорщини, посилаючись на частину третю статті I Конвенції і статтю 18 Додатка II до неї, сповістив Генерального Секретаря про таке: "Що стосується переказних векселів і простих векселів, то не можна вимагати платіж за ними в Угорщині у встановлені законом неробочі дні, а саме: 1 січня (День Нового Року), 4 квітня (День Визволення), 1 травня (День Праці), 20 серпня (День Конституції), 7 листопада (Річниця Жовтневої Соціалістичної Революції), 25 грудня (Перший День Різдва), 26 грудня (Другий День Різдва), Світлий Понеділок і щотижневі вихідні дні (як правило, неділі).

Уряд Італії залишає за собою право використати право, що надається в статтях 2, 8, 10, 13, 15, 16, 17, 19 і 20 Додатка II до цієї Конвенції.

Ця ратифікація здійснена за умови застосування права, вказаного в Додатку II до цієї Конвенції, в силу частини 2 статті 1.

Ратифікаційна грамота зазначає, що Уряд Люксембургу відповідно до статті I Конвенції, використає всі застереження, вказані в статтях 1, 4, 11, 12, 13, 15, 16, 18, 19 і 20 Додатка II до Конвенції.

Ця Ратифікація здійснена з врахуванням застережень, вказаних у Додатку II до Конвенції.

Із врахуванням застережень, вказаних у Додатку II до Конвенції.

Із врахуванням застережень, вказаних у Додатку II до Конвенції.

Ця ратифікація здійснена за умови застосування застережень, вказаних у статтях 14 і 20 Додатка II до Конвенції, і Королівський Уряд Норвегії залишає в той же час за собою право використати право, надане кожній з Високих Договірних Сторін статтями 10, 15, 17 і 18 вказаного Додатка, приймати закони з питань, про які йдеться в зазначених статтях. У повідомленні, одержаному 15 квітня 1970 року, Уряд Норвегії сповістив Генерального Секретаря про те, що з 1 червня 1970 року у Норвегії буде оприлюднено законодавство, згідно з яким суботи і перший день травня місяця будуть прирівнюватися до встановлених законом неробочих днів.

Це приєднання здійснене за умови застосування застережень, вказаних у статтях 2, 6, 7, 10, 11, 13, 14, 15, 17, 19, 20, 22 і частині 2 статті 21 Додатка II до Конвенції.

Ця ратифікація здійснена за умови застосування застережень, вказаних у статтях 14 і 20 Додатка II до Конвенції, і Королівський Уряд Швеції використав право, яке надається Високим Договірним Сторонам статтями 10, 15 і 17 вказаного Додатка, приймати закони з питань, про які йдеться в зазначених статтях.

У повідомленні, одержаному 16 травня 1961 року, Уряд Швеції сповістив Генерального Секретаря про те, що Уряд Швеції, отримавши згоду Парламенту, оприлюднив 7 квітня 1961 року закон, згідно з яким суботи з 1 червня по 30 вересня кожного року будуть прирівнюватися до встановлених законом неробочих днів для цілей, пов'язаних з пред'явленням для акцепту або платежу і щодо усіх інших дій, які стосуються переказних векселів. Уряд Швеції, крім того, просить розглядати це повідомлення як повідомлення про застереження, здійснені відповідно до частини третьої статті I Конвенції.

У повідомленні, одержаному 18 червня 1965 року, Уряд Швеції сповістив Генерального Секретаря про таке:… 26 травня 1965 року Уряд Швеції, отримавши згоду Парламенту, оприлюднив норми закону, згідно з якими в закон Швеції, що вводить в дію одноманітне законодавство, запроваджене Конвенцією, були внесені зміни, відповідно до яких суботи будуть прирівнюватися до встановлених законом неробочих днів, як це вже є у випадку з суботами квітня, травня, червня, липня, серпня і вересня. Ці норми наберуть сили 1 жовтня 1965 року.

Ця ратифікація здійснена за умови застосування застережень, вказаних у статтях 2, 6, 14, 15, 16, 17, 18 і 19 Додатка II.

Відповідно до заяви, здійсненої Урядом Швейцарії при передачі на зберігання ратифікаційної грамоти про ратифікацію цієї Конвенції, остання набуває чинності для Швейцарії лише після прийняття закону про внесення змін до розділів XXIV - XXXIII Федерального Кодексу про Зобов'язання або, у разі потреби, спеціального закону про переказні векселі, прості векселі і чеки. Оскільки вказаний вище закон набрав сили 1 липня 1937 року, то Конвенція набула чинності для Швейцарії з цієї ж дати.

Із врахуванням застережень, вказаних у Додатку II до Конвенції.

Конвенція набуде чинності для України 06.01.2000.