Конвенція Міжнародного союзу електрозвязку

212 d) всесвітні і регіональні конференції по розвитку електрозв'язку, в рамках їх відповідних сфер компетенції, розглядають представлені їм звіти і оцінюють діяльність Сектора; вони можуть також розглянути аспекти розвитку електрозв'язку, що відносяться до діяльності інших Секторів Союзу.

213 2. Проект порядку денного конференцій по розвитку електрозв'язку готується директором Бюро розвитку електрозв'язку і подається для схвалення до Ради за участю більшості Членів Союзу у випадку всесвітньої конференції або більшості Членів Союзу заінтересованого району у випадку регіональної конференції, за умови додержання положень п. 47 цієї Конвенції.

214 1. Дослідні комісії по розвитку електрозв'язку вивчають специфічні питання електрозв'язку, що становлять загальний інтерес для країн, які розвиваються, включаючи питання, згадані в п. 211 вище. Такі дослідні комісії обмежені в кількості і утворюються на обмежений період часу з врахуванням наявних ресурсів, вони мають специфічні мандати і розглядають питання і проблеми, які становлять пріоритетний інтерес для країн, що розвиваються.

215 2. З врахуванням п. 119 Статуту Сектори радіозв'язку, стандартизації електрозв'язку і розвитку електрозв'язку постійно переглядають питання, що вивчаються, для погодження розподілу роботи, гармонізації зусиль і покращання координації. Ці Сектори встановлюють процедури, які дозволяють своєчасно і ефективно проводити такі перегляди і досягати такої згоди.

216 1. Директор Бюро розвитку електрозв'язку організує і координує роботу Сектора розвитку електрозв'язку.

217 2. Директор, зокрема:

218 a) по праву бере участь, але з дорадчим голосом, у дебатах конференцій по розвитку електрозв'язку і дослідних комісій по розвитку електрозв'язку. Директор вживає всіх необхідних заходів по підготовці конференцій і зборів Сектора розвитку електрозв'язку при консультаціях з Генеральним секретаріатом відповідно до п. 94 цієї Конвенції і при необхідності з іншими Секторами Союзу і належною мірою враховуючи вказівки Ради по проведенню такої підготовчої роботи;

219 b) обробляє інформацію, одержану від адміністрацій, в плані застосування відповідних резолюцій і рішень Повноважної конференції і конференцій по розвитку електрозв'язку і готує її, залежно від випадку, в зручному для публікації вигляді;

220 c) обмінюється з Членами даними в машиночитаній та інших формах, готує і при необхідності приводить у відповідність будь-які документи і бази даних Сектора розвитку електрозв'язку і вживає з Генеральним секретарем всіх необхідних заходів для їх публікації робочими мовами Союзу відповідно до п. 172 Статуту;

221 d) збирає і готує для публікації разом з Генеральним секретаріатом та іншими Секторами Союзу інформацію технічного та адміністративного характеру, яка могла би бути особливо корисною для країн, що розвиваються, з метою подання їм допомоги в удосконаленні їхніх мереж електрозв'язку. Слід також звернути увагу цих країн на можливості, що надаються міжнародними програмами в рамках Організації Об'єднаних Націй;

222 e) подає всесвітній конференції по розвитку електрозв'язку звіт про діяльність Сектора за період від останньої конференції; директор також подає Раді і Членам Союзу такий звіт, що охоплює дворічний період від останньої конференції;

223 f) складає приблизний кошторис витрат Сектора розвитку електрозв'язку і передає його Генеральному секретарю на розгляд Координаційним комітетом і для внесення до бюджету Союзу.

224 3. Директор працює колегіально з іншими обраними службовцями для того, щоб гарантувати посилення ролі Союзу як каталізатора для стимулювання розвитку електрозв'язку, і робить необхідні кроки з директором заінтересованого Бюро по проведенню інформаційних зборів про діяльність Сектора, що розглядається.

225 4. На прохання заінтересованих Членів Союзу директор за допомогою директорів інших бюро і, в разі необхідності, Генерального секретаря, вивчає і дає поради з питань щодо національного електрозв'язку цих країн; у тих випадках, коли це вивчення включає порівняння можливих технічних рішень, можуть бути взяті до уваги економічні фактори.

226 5. Директор добирає технічний і адміністративний персонал Бюро розвитку електрозв'язку в рамках бюджету, затвердженого Радою. Призначення технічного і адміністративного персоналу провадиться Генеральним секретарем за погодженням з директором. Остаточне рішення щодо призначення чи звільнення належить Генеральному секретарю.

227 6. Консультативний комітет по розвитку електрозв'язку утворюється і керується директором, який призначає членів Комітету при консультаціях з Генеральним секретарем. Комітет складається з окремих осіб, які виявляють особливу зацікавленість у розвитку електрозв'язку і є спеціалістами у цій галузі, і обирає директора з числа своїх членів. Комітет дає поради директору щодо пріоритетів і стратегії в діяльності Союзу по розвитку електрозв'язку; поряд з іншим, він дає рекомендації щодо заходів, спрямованих на підсилення співробітництва і координації з іншими організаціями, заінтересованими у розвитку електрозв'язку.

228 1. Генеральний секретар і директори Бюро підтримують розширену участь у діяльності Союзу таких зазначених нижче об'єднань і організацій, як:

229 a) визнані експлуатаційні організації, наукові або промислові організації і фінансові установи або установи по розвитку, які одержали схвалення заінтересованого Члена Союзу;

230 b) інші об'єднання, що мають відношення до питань електрозв'язку, які одержали схвалення заінтересованого Члена Союзу;

231 c) регіональні та інші міжнародні організації, що займаються електрозв'язком, стандартизацією, фінансовими питаннями або питаннями розвитку.

232 2. Директори Бюро підтримують тісні робочі стосунки з цими об'єднаннями і організаціями, які уповноважені брати участь в діяльності одного або кількох Секторів Союзу.

233 3. Будь-яке прохання будь-якого об'єднання, згаданого в п. 229 вище, про участь в роботі якого-небудь Сектора, відповідно до належних положень Статуту і цієї Конвенції, має бути схвалене заінтересованим Членом Союзу і направлене останнім Генеральному секретарю.

234 4. Будь-яке прохання, що виходить від об'єднання, про яке йдеться в п. 230 вище, подане заінтересованим Членом Союзу, має підпорядковуватись процедурі, встановленій Радою. Таке прохання розглядатиметься Радою стосовно його відповідності вищезазначеній процедурі.

235 5. Будь-яке прохання будь-яких об'єднань чи організацій, перелічених в п. 231 вище (відмінних від тих, про які йдеться в пп. 260 і 261 цієї Конвенції), щодо участі в роботі Сектора, направляється Генеральному секретарю і розглядається відповідно до процедур, розроблених Радою.

236 6. Будь-яке прохання організації, про яку йдеться в пп. 260-262 цієї Конвенції, щодо участі в роботі Сектора, направляється Генеральному секретарю, і заінтересована організація включається в списки, про які йдеться в п. 237 нижче.

237 7. Генеральний секретар складає і приводить у відповідність списки об'єднань і організацій, про які йдеться в пп. 229-231 і 260-262 цієї Конвенції, які мають право брати участь в роботі кожного Сектора. Генеральний секретар періодично публікує і направляє ці списки всім Членам Союзу і директору заінтересованого Сектора, який повідомляє таким об'єднанням і організаціям про дії, розпочаті по їхнім запитам.

238 8. Об'єднання і організації, включені у списки, про які йдеться в п. 237 вище, також називаються "членами" Секторів Союзу; умови їх участі в роботі цих Секторів зазначені в цій статті, в статті 33 та інших відповідних положеннях цієї Конвенції. Положення статті 3 Статуту до них не застосовуються.

239 9. Визнана експлуатаційна організація може діяти від імені Члена Союзу, який її визнав, якщо цей Член Союзу повідомляє відповідному директору Бюро, що вона вповноважена на це.

240 10. Будь-які об'єднання або організації, уповноважені брати участь в роботі Сектора, мають право відмовитися від участі, сповістивши про це Генерального секретаря. Така відмова від участі може бути оголошена у відповідному випадку заінтересованим Членом Союзу. Така відмова набирає чинності після закінчення одного року від дня одержання повідомлення Генеральним секретарем.

241 11. Генеральний секретар виводить із списку об'єднань і організацій будь-яке об'єднання чи організацією, які більше не уповноважені брати участь в роботі Сектора відповідно до критеріїв і процедур, визначених Радою.

242 1. Асамблея радіозв'язку, всесвітня конференція радіозв'язку, всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку і всесвітня конференція по розвитку електрозв'язку призначають голову і, як правило, одного заступника голови для кожної дослідної комісії. Під час призначення голів і заступників голів слід приділяти особливу увагу потребам в галузі компетенції і справедливого географічного розподілу, а також необхідності заохочення більш ефективної участі країн, що розвиваються.

243 2. Якщо того вимагає обсяг роботи якої-небудь дослідної комісії, асамблея чи конференція призначають таку додаткову кількість заступників голови для цієї дослідної комісії, яку вони вважають необхідною, звичайно не більше двох в цілому.

244 3. Якщо в період між двома асамблеями чи конференціями заінтересованого Сектора голова дослідної комісії виявляється не здатним виконувати свої обов'язки і призначено лише одного заступника голови, то цей заступник голови займає місце голови. В разі, якщо було призначено для якої-небудь дослідної комісії кілька заступників голови, то ця дослідна комісія на своїх наступних зборах обирає нового голову з числа заступників голови і при необхідності нового заступника голови з членів цієї дослідної комісії. Таким же чином вона обирає нового заступника голови, якщо один з заступників голови не здатний виконувати свої обов'язки протягом цього періоду.

245 4. Дослідні комісії здійснюють свою роботу в міру можливості шляхом листування, використовуючи сучасні засоби зв'язку.

246 5. Директор Бюро кожного Сектора, ґрунтуючись на рішеннях, прийнятих компетентною конференцією чи асамблеєю, і після консультацій з Генеральним секретарем і координації, проведеної відповідно до Статуту і цієї Конвенції, складає загальний план зборів дослідних комісій.

247 6. Дослідні комісії можуть вживати заходів для одержання схвалення Членів Союзу по рекомендаціях, прийнятих в період між двома конференціями. Застосовані процедури для одержання такого схвалення будуть тими, які були схвалені компетентною асамблеєю чи конференцією. Схвалені таким чином рекомендації матимуть той же статус, що й рекомендації, схвалені самою конференцією.

248 7. При необхідності можуть бути створені об'єднані робочі групи для вивчення питань, що потребують участі експертів кількох дослідних комісій.

249 8. Директор відповідного Бюро розсилає заключні звіти дослідних комісій адміністраціям, організаціям і об'єднанням, які беруть участь в роботі Сектора. Ці звіти включають список рекомендацій, затверджених відповідно до п. 247 вище. Ці звіти розсилаються по можливості швидше і у всякому разі з таким розрахунком, що вони були отримані не пізніше, ніж за місяць до наступної сесії відповідної конференції.

250 1. Будь-яка конференція може подати другій конференції Союзу рекомендації, що випливають з її сфери компетентності.

251 2. Такі рекомендації завчасно направляються Генеральному секретарю для об'єднання, систематизації і розсилання згідно з положеннями п. 320 цієї Конвенції.

252 1. Директори Бюро можуть погодитися після відповідної консультації і координації, потрібної відповідно до Статуту, Конвенції і рішень компетентних конференцій чи асамблей, організувати об'єднані засідання дослідних комісій двох чи трьох Секторів для вивчення і підготовки проектів рекомендацій з питань, що становлять спільний інтерес. Ці проекти рекомендацій подаються компетентним конференціям чи асамблеям заінтересованих Секторів.

253 2. На конференціях чи зборах Сектора можуть бути присутні з правами дорадчого голосу Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря і директори Бюро інших Секторів або їхні представники, а також члени Радіорегламентарного комітету. В разі необхідності вони можуть запросити з правом дорадчого голосу представників Генерального секретаріату або інших Секторів, які не вважають потрібним бути на них представленими.

254 3. Якщо один з Секторів запрошений на збори міжнародної організації, директор запрошеного Сектора правомочний вжити заходів для забезпечення цього представництва з правом дорадчого голосу з врахуванням п. 107 цієї Конвенції.

255 1. Місце і точні дати проведення Конференції визначаються відповідно до положень статті 1 цієї Конвенції, після консультації з урядом, що запрошує.

256 2. (1) За один рік до дати відкриття Конференції уряд, що запрошує, направляє запрошення уряду кожного Члена Союзу.

257 (2) Ці запрошення можуть бути направлені або безпосередньо урядом, що запрошує, або через Генерального секретаря, або через інший уряд.

258 3. Генеральний секретар звертається до таких організацій з проханням направляти спостерігачів:

259 a) Організації Об'єднаних Націй;

260 b) регіональним організаціям електрозв'язку, зазначеним у статті 43 Статуту;

261 c) міжурядовим організаціям, які експлуатують супутникові системи;

262 (1) спеціалізованим установам Організації Об'єднаних Націй і Міжнародному агентству по атомній енергії.

263 4. (1) Відповіді Членів мають бути отримані урядом, що запрошує, не пізніше, ніж за один місяць до відкриття конференції, і мають містити якнайповнішу інформацію про склад делегації.

264 (2) Ці відповіді можуть бути направлені або безпосередньо уряду, що запрошує, або через Генерального секретаря, чи через інший уряд.

265 (3) Відповіді організацій і установ, про які йдеться в пп. 259-262 вище, мають бути отримані Генеральним секретарем за один місяць до відкриття конференції.

266 5. Генеральний секретаріат і три Бюро Союзу представляються на конференції з правом дорадчого голосу.

267 6. На Повноважні конференції допускаються:

268 a) делегації;

269 b) спостерігачі від організацій і установ, запрошених відповідно до пп. 259-262 вище.

270 1. Місце і точні дати проведення конференції визначаються відповідно до положень статті З цієї Конвенції, після консультацій з урядом, що запрошує.

271 2. (1) До конференції радіозв'язку застосовуються положення пп. 256-265 цієї Конвенції.

272 (2) Члени Союзу інформують визначені експлуатаційні організації про запрошення, яке вони одержали для участі у конференції радіозв'язку.

273 3. (1) За згодою Ради або за її пропозицією уряд, що запрошує, може сповістити міжнародні організації, відмінні від тих, які зазначені в пп. 259-262 цієї Конвенції і які можуть бути заінтересовані у направленні спостерігачів для участі у конференції з правом дорадчого голосу.

274 (2) Заінтересовані міжнародні організації, зазначені в п. 273 вище, направляють уряду, що запрошує, прохання про допуск протягом двох місяців від дня повідомлення.

275 (3) Уряд, що запрошує, збирає заявки, а рішення про допуск заінтересованих організацій приймається самою конференцією.

276 4. На конференції радіозв'язку допускаються:

277 a) делегації;

278 b) спостерігачі від організацій і установ, зазначених в пп. 259-262 цієї Конвенції;

279 c) спостерігачі від міжнародних організацій, які допускаються відповідно до пп. 273-275 вище;

280 d) представники визнаних експлуатаційних організацій, уповноважені відповідно до статті 19 цієї Конвенції брати учать в дослідних комісіях по радіозв'язку і повною мірою уповноважених заінтересованим Членом Союзу;

281 e) обрані службовці з правом дорадчого голосу, якщо на конференції обговорюються питання, які входять до сфери їхньої компетенції, і члени Радіорегламентарного комітету;

282 f) спостерігачі від Членів Союзу, які беруть участь без права голосу в регіональній конференції радіозв'язку району, до якого ці Члени не відносяться.

283 1. Місце і точні дати проведення кожної асамблеї або конференції визначаються відповідно до положень статті 3 цієї Конвенції після консультацій з урядом, що запрошує.

284 2. За один рік до дати відкриття асамблеї або конференції Генеральний секретар, після консультації з директором заінтересованого Бюро, направляє запрошення:

285 a) адміністрації кожного Члена Союзу;

286 b) об'єднанням чи організаціям, уповноваженим відповідно до статті 19 цієї Конвенції брати участь в роботі заінтересованого Сектора;

287 c) регіональним організаціям електрозв'язку, згаданим у статті 43 Статуту;

288 d) міжурядовим організаціям, що експлуатують супутникові системи;

289 e) будь-якій іншій регіональній або міжнародній організації, пов'язаній з тематикою асамблеї або конференції.

290 3. Генеральний секретар також звертається до таких організацій або установ з проханням направити спостерігачів:

291 a) Організації Об'єднаних Націй;

292 b) спеціалізованим установам Організації Об'єднаних Націй і Міжнародному агентству по атомній енергії.

293 4. Відповіді мають бути отримані Генеральним секретарем не пізніше, ніж за один місяць до відкриття асамблеї або конференції, і мають містити якнайповнішу інформацію про склад делегації або представництво.

294 5. Генеральний секретаріат і обрані службовці Союзу представляються на асамблеї або конференції з правом дорадчого голосу.

295 6. На асамблею або конференцію допускаються:

296 a) делегації;

297 b) спостерігачі від організацій і установ, запрошених відповідно до пп. 287-289 і 291 і 292 вище;

298 c) представники об'єднань або організацій, згаданих в п. 286 вище.

299 1. Порядок, який належить застосовувати під час скликання другої всесвітньої конференції по стандартизації електрозв'язку між двома Повноважними конференціями і визначення місця і точних дат її проведення, а також під час відміни другої всесвітньої конференції радіозв'язку або другої асамблеї радіозв'язку, наводиться в таких положеннях.

300 2. (1) Члени Союзу, які бажають, щоб була скликана друга всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку, повідомляють про це Генеральному секретарю, зазначаючи при цьому запропоновані місце і дату проведення конференції.

301 (2) Після одержання аналогічних прохань не менше, ніж від однієї чверті Членів Союзу, Генеральний секретар негайно сповіщає про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всіх Членів Союзу і просить їх сповістити його протягом шести тижнів про їх згоду або незгоду з цією пропозицією.

302 (3) Якщо більшість Членів Союзу, визначена відповідно до п. 47 цієї Конвенції, приймає пропозицію в цілому, тобто якщо вона схвалює запропоновані місце і дати проведення, то Геренальний секретар негайно повідомляє про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всім Членам Союзу.

303 (4) Якщо прийнята пропозиція передбачає скликання конференції поза місцем перебування Союзу, то Генеральний секретар за згодою заінтересованого уряду вживає необхідних заходів для скликання конференції.

304 (5) Якщо з пропозицією в цілому (місце і дати проведення) не згодна більшість Членів Союзу, визначена відповідно до п. 47 цієї Конвенції, то Генеральний секретар інформує Членів Союзу про одержані відповіді і запрошує їх висловити протягом шести тижнів після дати одержання остаточну думку щодо спірного пункту або пунктів.

305 (6) Ці пункти вважаються прийнятими, якщо вони схвалені більшістю Членів Союзу, визначеною відповідно до п. 47 цієї Конвенції.

306 3. (1) Будь-який Член Союзу, який бажає відмінити другу всесвітню конференцію радіозв'язку або другу асамблею радіозв'язку, повідомляє про це Генеральному секретарю. Після одержання аналогічних прохань не менше, ніж від однієї чверті Членів Союзу, Генеральний секретар негайно сповіщає про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всіх Членів Союзу і просить їх повідомити йому протягом шести місяців про їхню згоду або незгоду з цією пропозицією.

307 (2) Якщо більшість Членів Союзу, визначена відповідно до п. 47 цієї Конвенції, приймає пропозицію, то Генеральний секретар негайно повідомляє про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всім Членам Союзу і конференція відміняється.

308 4. Процедура, зазначена в пп. 301-307 вище, за винятком п. 306, також застосовна в тому випадку, коли пропозиція про скликання другої всесвітньої конференції по стандартизації електрозв'язку або про відміну другої всесвітньої конференції радіозв'язку або другої асамблеї радіозв'язку виходить від Ради.

309 5. Будь-який Член Союзу, який бажає скликання всесвітньої конференції по міжнародному електрозв'язку, пропонує це Повноважній конференції; порядок денний, місце і точні дати проведення такої конференцій визначаються відповідно до положень статті 3 цієї Конвенції.

310 У випадку регіональних конференцій процедура, описана в пп. 300-305 цієї Конвенції, застосовується лише щодо Членів Союзу відповідного району. Якщо конференція скликається за ініціативою Членів Союзу цього району, то досить, щоб Генеральний секретар одержав аналогічні прохання від однієї чверті загального числа Членів Союзу цього району. Процедура, описана в пп. 301-305 цієї Конвенції, також застосовна в тому випадку, коли пропозиція про скликання такої конференції виходить від Ради.

311 Якщо конференція скликається без уряду, що запрошує, то застосовуються положення статей 23, 24 і 25 цієї Конвенції. Генеральний секретар після одержання згоди уряду Швейцарської Конфедерації вживає необхідних заходів по скликанню і організації конференції в місці перебування Союзу.

312 1. Положення статей 26 і 27 цієї Конвенції по скликанню конференції застосовуються по аналогії і в тому випадку, коли йдеться про зміну місця і/або точних дат проведення конференції на прохання Членів Союзу або за пропозицією Ради. Проте подібні зміни можуть бути зроблені лише в тому випадку, коли за них висловилась більшість заінтересованих Членів Союзу, визначена відповідно до положень п. 47 цієї Конвенції.

313 2. Будь-який Член Союзу, який пропонує змінити місце або точні дати проведення конференції, зобов'язаний сам заручитися підтримкою необхідної кількості інших Членів Союзу.

314 3. У належному випадку Генеральний секретар сповіщає у повідомленні, про яке йдеться в п. 301 цієї Конвенції, про вірогідні фінансові наслідки зміни місця або дат, наприклад, якщо вже зроблені витрати на підготовку конференції у спочатку вибраному місці.

315 1. Положення цієї статті застосовуються до Повноважної конференції, всесвітніх і регіональних конференцій радіозв'язку, а також до всесвітніх конференцій по міжнародному електрозв'язку.

316 2. Негайно після розсилання запрошень Генеральний секретар просить Членів Союзу надіслати йому не пізніше, ніж за чотири місяці до початку конференції свої пропозиції щодо роботи конференції.

317 3. Будь-яка пропозиція, прийняття якої спричиняється до зміни тексту Статуту або цієї Конвенції або до перегляду Адміністративних регламентів, повинна мати посилання на номери пунктів тих частин тексту, які потребують такої зміни або перегляду. У кожному випадку мають бути наведені мотиви пропозиції у найкоротшій формі.

318 4. Кожна пропозиція, одержана від Члена Союзу, анотується Генеральним секретарем, щоб зазначити її походження шляхом умовного позначення, встановленого Союзом для цього Члена Союзу. Якщо пропозицію подали спільно кілька Членів Союзу, то вона в міру можливості позначається умовним позначенням, прийнятим для кожного Члена Союзу.

319 5. Генеральний секретар розсилає пропозиції в міру їх надходження всім Членам Союзу.

320 6. Генеральний секретар збирає і систематизує пропозиції, одержані від адміністрацій, і розсилає їх в міру надходження Членам Союзу, але в будь-якому разі не пізніше, ніж за чотири місяці до відкриття конференції. Обрані службовці і персонал Союзу, а також спостерігачі і представники, які можуть бути присутніми на конференціях відповідно до належних положень цієї Конвенції, не правомочні подавати пропозиції.

321 7. Генеральний секретар також збирає звіти, одержані від Членів Союзу, Ради і Секторів Союзу, а також рекомендації конференцій і розсилає їх Членам Союзу разом з будь-якими звітами Генерального секретаря не пізніше, ніж за чотири місяці до відкриття конференції.

322 8. Пропозиції, одержані після граничного терміну, зазначеного в п. 316 вище, розсилаються негайно Генеральним секретарем всім Членам Союзу.

323 9. Положення цієї статті застосовуються не на шкоду положенням процедури внесення поправок, що міститься в статті 55 Статуту і статті 42 цієї Конвенції.

324 1. Делегація, що направляється Членом Союзу на Повноважну конференцію, конференцію радіозв'язку або на всесвітню конференцію по міжнародному електрозв'язку, має бути наділена належними повноваженнями згідно з пп. 325-331 нижче.

325 2. (1) Акредитування делегацій на Повноважних конференціях провадиться шляхом повноважень, підписаних главою держави, главою уряду або міністром закордонних справ.

326 (2) Акредитування делегацій на інших конференціях, зазначених в п. 324 вище, провадиться шляхом повноважень, підписаних главою держави, главою уряду, міністром закордонних справ або міністром, у відання якого входять питання, що розглядаються на конференції.

327 (3) За умови підтвердження, що виходить від властей, зазначених в пп. 325 або 326 вище, і одержаного до підписання Заключних актів, делегація може бути тимчасово уповноважена главою дипломатичного представництва заінтересованого Члена Союзу при уряді тієї країни, де провадиться конференція. Якщо конференція проходить у Швейцарській Конфедерації, то делегація може бути також тимчасово уповноважена главою постійного представництва заінтересованого Члена Союзу при Відділенні Організації Об'єднаних Націй в Женеві.

328 3. Повноваження приймаються в тому разі, якщо вони підписані однією з компетентних осіб, зазначених в пп. 325-327 вище, і відповідають одній з таких умов:

329 - вони надають делегації всі повноваження;

330 - вони дозволяють делегації представляти свій уряд без яких-небудь обмежень;

331 - вони надають делегації або деяким її членам право підписувати Заключні акти.

332 4. (1) Делегація, повноваження якої визнані пленарним засіданням дійсними, має право голосувати від імені заінтересованого Члена Союзу за умови додержання положень пп. 169 і 210 Статуту, а також підписувати Заключні акти.

333 (2) Делегація, повноваження якої не визнані пленарним засіданням дійсними, не має права ні голосувати, ні підписувати Заключні акти доти, доки таке положення не буде врегульовано.

334 5. Повноваження мають бути представлені в секретаріат конференції якомога раніше. Спеціальній комісії, як вона визначена в п. 361 цієї Конвенції, доручається їх перевірка; вона подає пленарному засіданню звіт про свої висновки в строк, встановлений цим засіданням. Під час чекання рішення пленарного засідання відносно повноважень будь-яка делегація має право брати участь в роботі конференції і голосувати від імені заінтересованого Члена Союзу.

335 6. Як правило, Члени Союзу повинні прагнути посилати на конференції Союзу свої власні делегації. Однак, якщо Член Союзу через особливі причини не може прислати свою власну делегацію, він може уповноважити делегацію будь-якого іншого Члена Союзу голосувати і підписувати документи від його імені. Така передача повноважень має бути засвідчена документом, підписаним однією з осіб, зазначених в пп. 325 або 326 вище.

336 7. Делегація, що має право голосу, може доручити іншій делегації, що має право голосу, голосувати за неї протягом одного або кількох засідань, на яких вона не може бути присутньою. В такому випадку вона завчасно повідомляє про це голові конференції у письмовій формі.

337 8. Делегація не може використати більше, ніж один голос за дорученням.

338 9. Повноваження і передача повноважень, про які повідомлено телеграмою, не приймаються. Однак приймаються телеграфні відповіді на питання голови або секретаріату конференції щодо роз'яснень положень про повноваження.

339 10. Член Союзу або повноважне об'єднання чи організація, які збираються направити делегацію або представників на конференцію по стандартизації електрозв'язку, на конференцію по розвитку електрозв'язку або на асамблею радіозв'язку, інформує про це директора Бюро відповідного Сектора і вказує прізвища і функції членів делегації або представників.

340 Внутрішній регламент застосовується не на шкоду положенням, що стосуються процедури змін і містяться в статті 55 Статуту і в статті 42 цієї Конвенції.

1. Порядок розташування місць

341 На засіданнях конференції делегації розташовуються в алфавітному порядку назв Членів Союзу, що представляються французькою мовою.

2. Відкриття конференції

342 1. (1) До засідання, яким відкривається конференція, проводиться засідання глав делегацій, на якому складається порядок денний першого пленарного засідання і вносяться пропозиції щодо організації і призначення голів і заступників голів конференції та її комісій з врахуванням принципів ротації, географічного розподілу, необхідної компетентності і положень п. 346 нижче.

343 (2) Голова наради глав делегацій призначається відповідно до положень пп. 344 і 345 нижче.

344 2. (1) Конференцію відкриває особа, яку призначив уряд, що запрошує.

345 (2) Якщо немає уряду, що запрошує, її відкриває найстаріший за віком глава делегації.

346 3. (1) Голова конференції обирається на першому пленарному засіданні; звичайно, ним буває особа, призначена урядом, що запрошує.

347 (2) Якщо немає уряду, що запрошує, то голова обирається з врахуванням пропозиції, внесеної главами делегацій на нараді, згаданій в п. 342 вище.

348 4. Крім того, на першому пленарному засіданні:

349 a) обираються заступники голови конференції;

350 b) створюються комісії конференції і обираються голови і заступники голів цих комісій;

351 c) призначається секретаріат конференції відповідно до п. 97 цієї Конвенції; секретаріат може поповнюватися при необхідності за рахунок персоналу, виділеного адміністрацією уряду, що запрошує.

3. Права голови конференції

352 1. Крім всіх інших прав, що надаються йому цим внутрішнім регламентом, голова відкриває і закриває пленарні засідання, керує дебатами, слідкує за додержанням внутрішнього регламенту, дає слово ораторам, ставить питання на голосування і оголошує про прийняті рішення.

353 2. Він здійснює загальне керівництво роботою конференції і стежить за додержанням порядку на пленарних засіданнях. Він ухвалює постанови за пропозиціями процедурного характеру і виступами по порядку ведення засідання і, зокрема, має право вносити пропозиції про відстрочку або припинення дебатів з якого-небудь питання, про перерву або закриття засідання. Він може також, якщо вважає це необхідним, прийняти рішення відкласти скликання пленарного засідання.

354 3. Обов'язком голови є охорона права кожної делегації вільно і повно висловлювати свою думку щодо питання, яке обговорюється.

355 4. Він стежить за тим, щоб дебати обмежувались питанням, яке обговорюється, і може перервати будь-якого оратора, який відхиляється від теми, щоб нагадати йому про необхідність дотримуватися питання, що розглядається.

4. Створення комісій

356 1. Пленарне засідання може створювати комісії для розгляду питань, представлених на обговорення конференції. Ці комісії можуть створювати підкомісії. Комісії і підкомісії можуть в свою чергу створювати робочі групи.

357 2. Підкомісії і робочі групи створюються тільки в разі необхідності.

358 3. Згідно з положеннями пп. 356 і 357 вище створюються такі комісії:

4.1. Керівна комісія

359 a) Ця комісія звичайно складається з голови конференції або зборів, який є її головою, заступників голови конференції і голів і заступників голів комісій;

360 b) Керівна комісія координує всі питання, спрямовані на здійснення чіткого проведення роботи, і планує порядок і кількість засідань, уникаючи по можливості одночасного проведення засідань у зв'язку з обмеженою кількістю членів деяких делегацій.

4.2. Комісія по перевірці повноважень

361 Повноважна конференція, конференція радіозв'язку або всесвітня конференція по міжнародному електрозв'язку призначають комісію по перевірці повноважень, мандат якої полягає в перевірці повноважень делегацій на цих конференціях. Ця комісія подає звіт зі своїми висновками пленарному засіданню в терміни, які визначає пленарне засідання.

4.3. Редакційна комісія

362 a) Тексти, що їх готують різні комісії, сформульовані, наскільки це можливо, в їх остаточному вигляді самими комісіями з врахуванням висловлених думок, передаються до редакційної комісії, яка обробляє їх за формою, не міняючи суті, і при необхідності об'єднує їх з тими частинами текстів, які лишилися без змін.

363 b) Редакційна комісія подає тексти пленарному засіданню, яке або схвалює їх, або передає їх назад відповідній комісії для подальшого вивчення.

4.4. Комісія бюджетного контролю

364 a) Під час відкриття кожної конференції пленарне засідання призначає комісію бюджетного контролю для визначення рівня організації та умов, наданих делегатам для роботи, а також для розгляду і затвердження рахунків по витратах протягом всього періоду роботи конференції. Крім членів делегацій, які бажають взяти участь в цій комісії, до неї входять представник Генерального секретаря, директора заінтересованого Бюро і, якщо є уряд, що запрошує, представник останнього.

365 b) До повного використання бюджету, затвердженого Радою для цієї конференції, комісія бюджетного контролю разом з секретаріатом конференції подає пленарному засіданню доповідь про попередній стан витрат. Пленарне засідання бере її до уваги під час вирішення питання про те, чи виправдують досягнені результати продовження конференції після того, як буде повністю вичерпаний затверджений бюджет.

366 c) В кінці кожної конференції комісія бюджетного контролю подає пленарному засіданню звіт, в якому максимально точно відбивається підрахована загальна сума витрат конференції, а також дається оцінка витрат, які можуть бути викликані реалізацією рішень, прийнятих цією конференцією.

367 d) Після розгляду і затвердження цього звіту на пленарному засіданні він направляється разом з усіма зауваженнями Генеральному секретарю для подання Раді на її наступній звичайній сесії.

5. Склад комісій

5.1. Повноважні конференції

368 Комісії складаються з делегатів Членів Союзу і спостерігачів, зазначених в п. 269 цієї Конвенції, які висловили бажання брати в них участь або які були призначені на пленарному засіданні.

5.2. Конференції радіозв'язку і всесвітні конференції міжнародного електрозв'язку

369 Комісії складаються з делегатів Членів Союзу, спостерігачів і представників, зазначених в пп. 278, 279 і 280 цієї Конвенції, які висловили бажання брати в них участь або які були призначені на пленарному засіданні.

5.3. Асамблеї радіозв'язку, конференції по стандартизації електрозв'язку, і конференції по розвитку електрозв'язку

370 На додаток до делегатів Членів Союзу і спостерігачів, про які йдеться в пп. 259-262 цієї Конвенції, в асамблеях радіозв'язку і комісіях конференцій по стандартизації електрозв'язку і конференцій по розвитку електрозв'язку можуть брати участь представники будь-якого об'єднання або організації, які включені до відповідного списку, про який йдеться в п. 237 цієї Конвенції.

6. Голови і заступники голів підкомісій

371 Голова кожної комісії пропонує своїй комісії кандидатури на пости голів і заступників голів підкомісій, що утворюються цією комісією.

7. Скликання засідань

372 Про пленарні засідання, засідання комісій, підкомісій і робочих груп оголошується завчасно в місці проведення конференції.

8. Пропозиції, подані до відкриття конференції

373 Пропозиції, подані до відкриття конференції, розподіляються пленарним засіданням між відповідними комісіями, утвореними згідно з розділом 4 цього внутрішнього регламенту. Однак пленарне засідання може саме розглядати будь-яку пропозицію.

9. Пропозиції або поправки, подані під час конференції

374 1. Пропозиції або поправки, подані після відкриття конференції, передаються голові конференції, голові відповідної комісії або до секретаріату конференції для опублікування і розповсюдження їх як документів конференції.

375 2. Ніякі пропозиції або поправки у письмовому вигляді не можуть бути подані, якщо вони не підписані главою відповідної делегації або його заступником.

376 3. Голова конференції, комісії, підкомісії, або робочої групи може в будь-який час подавати пропозиції, що сприяють прискоренню ходу дебатів.

377 4. Будь-яка пропозиція або поправка мають в точній і ясній формуліровці викладати текст, що підлягає розгляду.

378 5. (1) Голова конференції або голова відповідної комісії, підкомісії або робочої групи вирішує в кожному окремому випадку, чи можуть пропозиція або поправка, внесені на засіданні, бути викладені усно, чи вони мають бути представлені у письмовому вигляді для опублікування і розповсюдження, як це передбачено в п. 374 вище.

379 (2) Як правило, тексти всіх важливих пропозицій, що підлягають голосуванню, розповсюджуються завчасно робочими мовами конференції, щоб їх можна було вивчити до обговорення.

380 (3) Поряд з цим, голова конференції, одержавши пропозиції або поправки, про які йдеться в п. 374 вище, направляє їх залежно від обставин до відповідної комісії або на пленарне засідання.

381 6. Кожна повноважна особа може зачитати або попросити оголосити на пленарному засіданні будь-яку подану їй в ході конференції пропозицію або поправку і викласти мотиви їх подання.

10. Умови, необхідні для обговорення або для прийняття рішення або для голосування відносно будь-якої пропозиції чи поправки

382 1. Жодна пропозиція чи поправка не можуть ставитись на обговорення, якщо в момент їх розгляду вони не були підтримані принаймні однією іншою делегацією.

383 2. Після належної підтримки будь-яка пропозиція або поправка виносяться на обговорення, потім щодо них приймається рішення, якщо необхідно, шляхом голосування.

11. Пропущені або відкладені пропозиції чи поправки

384 Якщо яка-небудь пропозиція або поправка були пропущені або їх розгляд було відкладено, то делегація, що їх подала, повинна простежити за тим, щоб вони були обговорені пізніше.

12. Правила ведення дебатів на пленарних засіданнях

12.1 Кворум

385 Для того, щоб на пленарному засіданні могло бути проведене голосування, яке мало б законну силу, на ньому мають бути присутні або бути представлені більше половини делегацій, які акредитовані і мають право голосу.

12.2. Порядок обговорення

386 (1) Особи, які бажають взяти слово, можуть це зробити лише за згодою голови. Як правило, вони починають свої виступи з повідомлення про те, в якому статусі вони виступають.

387 (2) Кожний, кому надається слово, повинен говорити повільно і чітко, розділяючи слова і роблячи необхідні паузи з тим, щоб дати можливість всім зрозуміти свою думку.

12.3. Пропозиції і питання щодо порядку ведення

388 (1) В ході дебатів будь-яка делегація, коли вона визнає це необхідним, може внести пропозицію щодо порядку ведення або порушити будь-яке питання процедурного характеру, які вирішуються негайно головою відповідно до цього внутрішнього регламенту. Будь-яка делегація може опротестувати рішення голови, яке, однак, повністю лишається в силі, якщо воно не відміняється більшістю присутніх делегацій, що голосують.

389 (2) Делегація, що подає пропозицію щодо порядку ведення, у своєму виступі не може говорити по суті питання, яке розглядається.

12.4. Черговість розгляду пропозицій і питань щодо порядку ведення

390 Порядок черговості розгляду пропозицій і питань щодо порядку ведення, про які йдеться в п. 388 цієї Конвенції, є таким:

391 a) будь-яке питання щодо порядку ведення, яке стосується застосування цього внутрішнього регламенту, включаючи процедури голосування;

392 b) переривання засідання;

393 c) тимчасове припинення засідання;

394 d) відстрочка дебатів по обговорюваному питанню;

395 e) припинення дебатів по обговорюваному питанню;

396 f) будь-які інші пропозиції або питання по порядку ведення, які можуть бути подані і черговість розгляду яких установлюється головою.

12.5. Пропозиція про перерву або тимчасове припинення засідання

397 Під час обговорення якого-небудь питання делегація може запропонувати перервати або тимчасово припинити засідання, виклавши при цьому мотив пропозиції. Якщо ця пропозиція підтримується, то слово надається двом ораторам, які виступили проти пропозиції і лише з цього питання, після чого пропозиція ставиться на голосування.

12.6. Пропозиція про відстрочку дебатів

398 Під час обговорення якого-небудь питання делегація може запропонувати відстрочити дебати на певний строк. Якщо така пропозиція ставиться на обговорення, в ньому можуть брати участь три оратори, не враховуючи того, хто її подав; один за пропозицію і два проти, після чого ця пропозиція ставиться на голосування.

12.7. Пропозиція про припинення дебатів

399 Делегація може в будь-який час запропонувати припинити дебати по обговорюваному питанню. В цьому випадку слово надається тільки двом ораторам, що виступають проти припинення дебатів, після чого пропозиція ставиться на голосування. Якщо пропозиція приймається, то голова відразу ж пропонує приступити до голосування по обговорюваному питанню.

12.8. Обмеження тривалості виступів

400 (1) В разі необхідності пленарне засідання може обмежити тривалість і число виступів однієї і тієї ж делегації з певного питання.

401 (2) Проте, з процедурних питань голова обмежує тривалість кожного виступу максимально п'ятьма хвилинами.

402 (3) Якщо оратор не вкладається в наданий йому для виступу час, то голова повідомляє про це зборам і просить оратора швидше закінчити свій виступ.

12.9. Закриття списку ораторів

403 (1) В ході дебатів голова може зачитати список ораторів, що записалися. Він включає до нього інші делегації, які висловили бажання взяти слово, і за згодою зборів може оголосити цей список закритим. Однак, як виняток, голова може, якщо вважає необхідним, надати право відповісти на будь-який попередній виступ навіть після закриття списку.

404 (2) Після того, як список ораторів вичерпаний, голова оголошує про припинення дебатів по обговорюваному питанню.

12.10. Питання компетенції

405 Питання компетенції, що можуть виникнути, повинні розв'язуватись до проведення голосування по суті обговорюваного питання.

12.11. Знімання пропозиції і подання її знову

406 Автор якої-небудь пропозиції може зняти її до того, як вона поставлена на голосування. Будь-яка знята таким чином пропозиція, незалежно від того, чи подані до неї поправки чи ні, може бути знову подана чи обговорена як автором поправки, так і будь-якою іншою делегацією.

13. Право голосу

407 1. На всіх засіданнях конференції делегація Члена Союзу, належним чином уповноважена цим Членом Союзу для участі в роботі конференції, має згідно зі Статтею 3 Статуту право на один голос.

408 2. Делегація Члена Союзу здійснює своє право голосу згідно з умовами, викладеними в статті 31 цієї Конвенції.

409 3. Якщо який-небудь Член Союзу не представлений адміністрацією на асамблеї радіозв'язку, всесвітній конференції по стандартизації електрозв'язку або конференції по розвитку електрозв'язку, представники визнаних експлуатаційних організацій заінтересованого Члена Союзу мають усі разом, незалежно від їх числа, право тільки на один голос з врахуванням положень п. 239 цієї Конвенції. Положення пп. 335-338 цієї Конвенції щодо передачі права голосу відносяться до вищезазначених конференцій.

14. Голосування

14.1. Визначення більшості

410 (1) Більшість становить більше, ніж половину присутніх і голосуючих делегацій.

411 (2) Під час визначення більшості делегації, що утрималися від голосування, не враховуються.

412 (3) У разі рівності голосів пропозиція або поправка вважаються відхиленими.

413 (4) Під час застосування цього внутрішнього регламенту делегація, яка висловилася за пропозицію або проти неї, вважається делегацією, "що присутня і голосує".

14.2. Неучасть у голосуванні

414 Делегації, що присутні, але не беруть участі у якому-небудь голосуванні або ясно заявляють про своє небажання брати участь в ньому, не вважаються ні відсутніми для визначення кворуму згідно з п. 385 цієї Конвенції, ні такими, що утрималися при застосуванні положень п. 416 нижче.

14.3. Особлива більшість

415 Більшість щодо прийняття в Члени Союзу встановлюється по статті 2 Статуту.

14.4. Наявність більше п'ятдесяти процентів таких, що утрималися

416 Коли число таких, що утрималися, перевищує половину числа поданих голосів (за, проти, утрималися), розгляд обговорюваного питання відкладається до наступного засідання, на якому ті, що утрималися, не будуть більше братися до уваги.

14.5. Порядок голосування

417 (1) Порядок голосування може бути таким:

418 a) як правило, підняттям рук, якщо не було запиту щодо поіменного голосування, яке виконується по пункту b), або щодо таємного голосування, яке виконується по пункту c);

419 b) поіменним голосуванням в алфавітному порядку назв Членів Союзу французькою мовою, які присутні і мають право голосу:

420 1. Якщо принаймні дві делегації, які присутні і мають право голосу, просять про це до початку голосування і якщо не було запиту щодо таємного голосування по пункту c), або

421 2. якщо немає явної більшості при голосуванні по пункту a);

422 c) таємним голосуванням, якщо цього вимагали до початку голосування не менше п'яти присутніх делегацій, що мають право голосу.