Договір до Енергетичної Хартії та Заключний акт до неї. Протокол до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів

(2) На прохання однієї або більше Договірних Сторін, спори щодо застосування або тлумачення положень цієї статті за умови відсутності в інших належних міжнародних форумах положень про розгляд таких спорів, розглядаються Конференцією по Хартії з метою їх розв'язання.

(3) Для цілей цієї статті:

(а) "Енергетичний цикл" означає весь енергетичний ланцюг, що включає діяльність, пов'язану з пошуковими роботами, розвідуванням, виробництвом, перетворенням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і споживанням різних форм енергії і переробкою та видаленням відходів, а також зупиненням, припиненням або закриттям цих видів діяльності з метою зниження до мінімуму шкідливого екологічного впливу.

(b) "Екологічний вплив" означає будь-який вплив певної діяльності на навколишнє середовище, включаючи здоров'я і безпеку людей, флору, фауну, грунт, повітря, воду, клімат, ландшафт та історичні пам'ятки або інші фізичні споруди чи взаємодію між цими факторами; він включає також вплив на культурну спадщину чи соціально-економічні умови в результаті змін, яких зазнають ці фактори.

(с) "Підвищення енергоефективності" означає дії по зберіганню виробництва тієї ж одиниці продукції (товару чи послуги) без погіршення якості або робочих характеристик цієї продукції при зменшенні кількості енергії, потрібної для виробництва цієї продукції.

(d) "Рентабельно" означає досягнення певної мети при найменших витратах або досягнення найбільшої користі при цих витратах.

(1) Закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні постанови загального застосування, що стосуються торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами, відповідно до статті 29 (2) (а), відносяться до заходів, які підпорядковуються дисципліні гласності ГАТТ і відповідних пов'язаних з ним документів.

(2) Закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні постанови загального застосування, введені в дію будь-якою Договірною Стороною, та угоди, які діють між Договірними Сторонами і стосуються інших питань, охоплюваних цим Договором, також публікуються невідкладно і таким чином, щоб інші Договірні Сторони та інвестори мали можливість ознайомитися з ними. Положення цього пункту не потребують розголошення якою-небудь Договірною Стороною конфіденційної інформації, котра перешкоджала б примусовому виконанню законів чи як-небудь інакше суперечила громадським інтересам або ж завдавала шкоди законним комерційним інтересам якого-небудь інвестора.

(3) Кожна Договірна Сторона призначає один або більше довідкових пунктів, куди можна звертатися із запитами про інформацію щодо вищезгаданих законів, нормативних актів, судових рішень та адміністративних постанов, і невідкладно повідомляє про таке призначення в Секретаріат, який надає ці відомості за запитом.

(1) За винятком тих випадків, коли у цій статті передбачено інше, ніщо в цьому Договорі не повинно створювати права або накладати зобов'язання щодо податкових заходів Договірних Сторін. У випадку будь-якої невідповідності між цією статтею і будь-яким іншим положенням Договору ця стаття має переважну силу в частині такої невідповідності.

(2) Стаття 7 (3) застосовується до податкових заходів, за винятком податкових заходів щодо доходу або капіталу, за винятком того, що таке положення не повинно застосовуватися щодо:

(а) переваги, що надаються Договірною Стороною відповідно до податкових положень будь-якої конвенції, угоди чи домовленості, згаданих у підпункті (7) (а) (іі); або

(b) будь-якого податкового заходу, спрямованого на забезпечення ефективного стягнення податків, крім тих випадків, коли цей захід Договірної Сторони проводить свавільну дискримінацію проти енергетичних матеріалів і продуктів, що походять з або призначені для території іншої Договірної Сторони, або свавільно обмежує вигоди, які надаються згідно зі статтею 7 (3).

(3) Стаття 10 (2) і (7) застосовується до інших податкових заходів Договірних Сторін, ніж податкові заходи щодо доходу чи капіталу, за винятком того, що такі положення не повинні застосовуватися:

(а) для введення зобов'язань щодо режиму найбільш сприятливої нації стосовно переваг, що надаються Договірною Стороною згідно з податковими положеннями будь-якої конвенції, угоди або домовленості, згаданих у підпункті (7) (а) (іі) або таких, що випливають із членства у якій-небудь організації регіональної економічної інтеграції; або

(b) щодо будь-якого податкового заходу, спрямованого на забезпечення ефективного стягнення податків, крім тих випадків, коли цей захід проводить свавільну дискримінацію проти інвестора іншої Договірної Сторони чи свавільно обмежує вигоди, які надаються згідно з інвестиційними положеннями цього Договору.

(4) Стаття 29 (2) - (6) застосовується до податкових заходів, за винятком податкових заходів щодо доходу чи капіталу.

(5) (а) Стаття 13 застосовується до податків.

(b) У всіх випадках, коли по статті 13 виникає проблема, то щодо того, чи є податок експропріацією або чи є той чи інший податок, на який посилаються як на експропріацію, дискримінаційним, застосовуються такі положення:

(і) інвестор або Договірна Сторона, які посилаються на експропріацію, передають питання про те, чи є податок експропріацією або чи є податок дискримінаційним, відповідному компетентному податковому органу. Якщо інвестор або Договірна Сторона не здійснюють таку передачу, то органи, покликані розв'язувати спори згідно зі статтями 26 (2) (с) або 27 (2), здійснюють таку передачу відповідним компетентним податковим органам;

(іі) компетентні податкові органи прагнуть у шестимісячний термін з моменту такої передачі розв'язати передані їм таким чином питання. Щодо питань недискримінації, то компетентні податкові органи застосовують положення про недискримінацію відповідної податкової конвенції або, якщо відповідна податкова конвенція не містить недискримінаційного положення, застосовного до податку, або між відповідними Договірними Сторонами немає такої діючої податкової конвенції, вони застосовують принципи недискримінації і згідно з Примірною податковою Конвенцією щодо доходу і капіталу Організації економічного співробітництва і розвитку;

(ііі) органи, покликані розв'язувати спори згідно зі статтею 26 (2) (с) або 27 (2), можуть брати до уваги будь-які висновки, до яких прийшли компетентні податкові органи щодо того, чи є податок експропріацією. Такі органи беруть до уваги будь-які висновки, до яких приходять компетентні податкові органи у шестимісячний термін, приписаний у підпункті (b) (іі), щодо того, чи є податок дискримінаційним. Такі органи можуть також брати до уваги будь-які висновки, до яких приходять компетентні податкові органи після закінчення шестимісячного терміну;

(iv) ні в якому разі залучення компетентних податкових органів за межами шестимісячного терміну, згаданого у підпункті (b) (іі), не повинне спричиняти затримання розгляду згідно зі статтями 26 і 27.

(6) Щоб уникнути сумнівів, стаття 14 не обмежує право Договірної Сторони вводити або стягувати податок шляхом утримання або за допомогою інших засобів.

(7) Для цілей цієї статті:

(а) термін "податковий захід" включає:

(і) будь-яке положення національного законодавства Договірної Сторони чи її адміністративно-територіальної одиниці або її органу місцевої влади щодо податку; і

(іі) будь-яке положення щодо податків будь-якої конвенції про уникнення подвійного оподаткування або будь-якої іншої міжнародної угоди чи домовленості, якими зв'язана Договірна Сторона.

(b) Податками на доход або капітал вважаються всі податки, якими обкладаються сукупний доход, сукупний капітал або складові частини доходу чи капіталу, включаючи податки на доходи від відчуження власності, податки на майно, спадщину та дарування чи на по суті аналогічні податки, податки на загальні суми заробітної плати або жалування, виплачувані підприємствами, а також податки на приріст вартості основного капіталу.

(с) "Компетентний податковий орган" означає компетентний орган згідно з діючою між Договірними Сторонами угодою про уникнення подвійного оподаткування або, коли немає такої угоди, міністра чи міністерство, відповідальні за податки, або їхніх повноважних представників.

(d) Щоб уникнути сумнівів, терміни "податкові положення" і "податки" не включають митного збору.

(1) Кожна Договірна Сторона забезпечує, що будь-яке державне підприємство, яке вона зберігає або створює, здійснює свою діяльність щодо продажу або забезпечення товарами чи послугами на її території таким чином, щоб це було сумісно із зобов'язаннями Договірної Сторони по Частині III цього Договору.

(2) Ніяка Договірна Сторона не повинна заохочувати або вимагати від такого державного підприємства здійснювати його діяльність на її території таким чином, щоб це було несумісно із зобов'язаннями Договірної Сторони по інших положеннях цього Договору.

(3) Кожна Договірна Сторона забезпечує, що якщо вона створює чи зберігає організацію і наділяє цю організацію нормативними, адміністративними чи іншими державними повноваженнями, така організація здійснює такі повноваження способом, сумісним із зобов'язаннями Договірної Сторони за цим Договором.

(4) Ніяка Договірна Сторона не повинна заохочувати або вимагати, щоб будь-яка організація, якій вона надає виключні або особливі привілеї, здійснювала свою діяльність на її території таким чином, щоб це було несумісно із зобов'язаннями Договірної Сторони за цим Договором.

(5) Для цілей цієї статті "організація" включає будь-яке підприємство, агентство чи іншу організацію або окрему особу.

(1) Кожна Договірна Сторона відповідно до цього Договору несе повну відповідальність за дотримання всіх положень Договору і вживає таких розумних заходів, які можуть знаходитися в її розпорядженні, для забезпечення такого дотримання регіональними і місцевими урядами і властями в межах її території.

(2) Положення по розв'язанню спорів у Частинах II, IV і V цього Договору можуть застосовуватися щодо заходів, які впливають на дотримання Договору Договірною Стороною, вжитих регіональними чи місцевими урядами або властями в межах території Договірної Сторони.

(1) Ця стаття не застосовується до статей 12, 13 і 29.

(2) Положення цього Договору, крім

(а) згаданих в пункті (1); і

(b) Частині III Договору щодо підпункту (і), не повинні перешкоджати тому, щоб яка-небудь Договірна Сторона вживала або забезпечувала вжиття будь-яких заходів,

(і) необхідних для захисту життя або здоров'я людей, тварин або рослин;

(іі) суттєво важливих для придбання чи розподілу енергетичних матеріалів і продуктів в умовах дефіциту, що виник з причин не залежних від цієї Договірної Сторони, за умови, що будь-який такий захід відповідає принципам, що

(А) всі інші Договірні Сторони мають право на справедливу частку міжнародної пропозиції таких енергетичних матеріалів і продуктів; і

(В) будь-який такий захід, що суперечить цьому Договору, припиняється, як тільки припиняють існування умови, що їх породили; або

(ііі) спрямованих на подання допомоги інвесторам, які є представниками корінних народів чи малозабезпечених у соціальному або економічному відношенні осіб чи груп, або їхнім капіталовкладенням, і про яку як таку повідомлений Секретаріат, за умови, що такий захід

(А) не впливає значно на економіку цієї Договірної Сторони; і

(В) не вводить дискримінацію щодо інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони у порівнянні з інвесторами цієї Договірної Сторони, що не включені в число тих, для кого призначений цей захід,

за умови, що ніякий такий захід не повинен означати прихованого обмеження господарської діяльності в енергетичному секторі або свавільної чи невиправданої дискримінації між Договірними Сторонами або між інвесторами або іншими зацікавленими особами Договірних Сторін. Такі заходи належним чином мотивуються і не повинні зводити нанівець або завдавати шкоди якій-небудь вигоді, розумно очікуваній відповідно до цього Договору однією або більше іншими Договірними Сторонами, більшою мірою, ніж це суворо необхідно для заявленої мети.

(3) Положення цього Договору, крім згаданих у пункті (1), не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають вживанню якого-небудь Договірною Стороною будь-якого заходу, на її думку, необхідного:

(а) для захисту суттєвих інтересів її безпеки, в тому числі

(і) щодо забезпечення енергетичними матеріалами і продуктами військового комплексу; або

(іі) розпочатого під час війни, збройного конфлікту або інших надзвичайних становищ у міжнародних відносинах;

(b) щодо проведення національної політики стосовно нерозповсюдження ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв або необхідної для виконання її зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, керівними принципами експорту ядерних матеріалів та іншими міжнародними зобов'язаннями чи розуміннями з ядерного нерозповсюдження; або

(с) для підтримання громадського порядку.

Такий захід не повинен являти собою приховане обмеження транзиту.

(4) Положення цього Договору, які надають режим найбільш сприятливої нації, не повинні зобов'язувати яку-небудь Договірну Сторону поширювати на інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони будь-який преференційний режим:

(а) що випливає з її членства в зоні вільної торгівлі або митному союзі; або

(b) який надається двосторонньою або багатосторонньою угодою щодо економічного співробітництва між державами, що раніше входили до складу СРСР до встановлення їхніх взаємних економічних відносин на визначеній остаточним чином основі.

(1) Положення цього Договору не повинні тлумачитися як такі, що зобов'язують Договірну Сторону, яка є стороною Угоди про економічну інтеграцію (далі "УЕІ"), надавати, шляхом режиму найбільш сприятливої нації, іншій Договірній Стороні, яка не є стороною цієї УЕІ, будь-який преференційний режим, застосовний між сторонами цієї УЕІ в результаті того, що вони є її сторонами.

(2) Для цілей пункту (1) "УЕІ" означає угоду, яка істотно лібералізує, inter alia, торгівлю і капіталовкладення шляхом забезпечення відсутності або усунення по суті всієї дискримінації між або серед її сторін шляхом усунення існуючих дискримінаційних заходів і/або заборони нових чи більш дискримінаційних заходів або під час набрання чинності цією угодою, або на основі розумного періоду часу.

(3) Ця стаття не повинна впливати на застосування ГАТТ і пов'язаних з ним документів відповідно до статті 29.

(1) Спори між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони щодо капіталовкладень останнього на території першої, які відносяться до ніби-то порушеного зобов'язання першої по Частині III, розв'язуються, по можливості, мирним шляхом.

(2) Якщо такі спори не можуть бути розв'язані відповідно до положень пункту (1) протягом трьох місяців від дати прохання будь-якої із сторін в спорі про мирне розв'язання, то спір, за вибором інвестора, що є стороною в спорі, може передаватися для розв'язання:

(а) до судів або адміністративних трибуналів Договірної Сторони, яка є стороною в спорі;

(b) відповідно до будь-якої застосовної, раніше погодженої процедури розв'язання спору; або

(с) відповідно до наступних пунктів цієї статті.

(3) (а) Залежно тільки від підпунктів (b) і (с) кожна Договірна Сторона цим дає свою безумовну згоду на передачу спору на міжнародний арбітраж чи примирення відповідно до положень цієї статті.

(b) (і) Договірні Сторони, перелічені у Додатку 1D, не дають такої безумовної згоди в тих випадках, коли інвестор раніше передав спір відповідно до підпунктів 2 (а) або (b).

(іі) В цілях гласності кожна Договірна Сторона з тих, що перелічені у Додатку 1D, подає письмову заяву щодо своєї політики, практики та умов у цьому зв'язку Секретаріату не пізніше дати здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, акта про прийняття чи затвердження відповідно до статті 39 або здачі на зберігання свого акта про приєднання відповідно до статті 41.

(с) Договірна Сторона, згадана у Додатку 1А, не дає такої безумовної згоди щодо спору, який виник відповідно до останньої позиції статті 10 (1).

(4) У тому випадку, якщо інвестор вибирає передачу спору на розв'язання відповідно до підпункту (2) (с), інвестор згодом дає свою згоду у письмовій формі про передачу спору:

(а) (і) в Міжнародний Центр по розв'язанню інвестиційних спорів, заснований відповідно до Конвенції про розв'язання інвестиційних спорів між державами і громадянами інших держав, відкритої для підписання у Вашингтоні 18 березня 1965 року (далі "Конвенція ІКСІД"), якщо Договірна Сторона інвестора і Договірна Сторона, що є стороною в спорі, обидві є учасницями Конвенції ІКСІД; або

(іі) в Міжнародний Центр по розв'язанню інвестиційних спорів, заснований відповідно до Конвенції, згаданої у підпункті (а) (і), згідно з правилами, що регулюють функціонування Додаткового органу по здійсненню процедур Секретаріатом Центру (далі - "Правила Додаткового органу"), якщо Договірна Сторона інвестора або Договірна Сторона, яка є стороною в спорі, але не обидві, є учасницею Конвенції ІКСІД;

(b) одноособовому арбітру або до арбітражного суду ad hoc, заснованому відповідно до Арбітражного регламенту Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (далі - "ЮНСІТРАЛ"); або

(с) на арбітражний розгляд при Арбітражному інституті Міжнародної торговельної палати у Стокгольмі.

(5) (а) Згода, дана в пункті (3), разом з письмовою згодою інвестора, даною відповідно до пункту (4), вважається такою, що відповідає вимозі, яка пред'явлена щодо:

(і) письмової згоди сторін в спорі у розумінні Глави II Конвенції ІКСІД і у розумінні Правил Додаткового органу;

(іі) "письмової згоди" у розумінні статті II Конвенції Організації Об'єднаних Націй про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, укладеної у Нью-Йорку 10 червня 1958 року (далі - "Нью-Йоркська Конвенція"); і

(ііі) "сторін у контракті, які дали письмову згоду" у розумінні статті I Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

(b) Будь-який арбітражний розгляд згідно з цією статтею на вимогу будь-якої сторони у спорі повинен мати місце у державі, яка є стороною Нью-Йоркської Конвенції. Позови, які передаються до арбітражу відповідно до цієї статті, розглядаються як такі, що випливають з комерційних відносин або правочину у розумінні статті 1 зазначеної Конвенції.

(6) Арбітражний суд, що засновується згідно з пунктом (4), розв'язує спірні питання відповідно до цього Договору та застосовних норм і принципів міжнародного права.

(7) Інвестор, крім фізичної особи, яка має громадянство однієї Договірної Сторони, що є стороною в спорі, на дату подання у письмовій формі згоди, згаданої в пункті (4), і який до виникнення спору між ним і цією Договірною Стороною контролювався інвесторами іншої Договірної Сторони, розглядається в цілях статті 25 (2)(b) Конвенції ІКСІД як "громадянин іншої Договірної Держави" і в цілях статті 1 (6) Правил Додаткового органу на нього поширюється режим "громадянина іншої Держави".

(8) Арбітражні рішення, які можуть включати рішення про сплату відсотків, є остаточними і обов'язковими для сторін в спорі. Арбітражне рішення щодо заходу, вжитого субнаціональними урядом або властями Договірної Сторони в спорі, має передбачати можливість сплати Договірною Стороною грошової компенсації збитків замість будь-якого іншого призначеного заходу. Кожна Договірна Сторона невідкладно виконує будь-яке таке рішення і передбачає забезпечення ефективного виконання таких рішень на її території.

(1) Договірні Сторони прагнуть розв'язувати спори щодо застосування чи тлумачення цього Договору по дипломатичних каналах.

(2) Якщо спір не був розв'язаний відповідно до пункту (1) в розумний термін, будь-яка сторона в спорі, за винятком того, що передбачено інакше цим Договором або погоджено Договірними Сторонами у письмовій формі, і за винятком того, що стосується застосування або тлумачення статті 6 або статті 19 або для Договірних Сторін, перелічених у Додатку IA, останнього речення статті 10(1), може після письмового повідомлення іншої сторони в спорі передати спір для розв'язання до арбітражного суду ad hoc згідно з цією статтею.

(3) Такий арбітражний суд ad hoc утворюється таким чином:

(а) Договірна Сторона, яка розпочинає розгляд, призначає одного члена суду та інформує другу Договірну Сторону в спорі про своє призначення протягом 30 днів від дня отримання іншою Договірною Стороною повідомлення, згаданого в пункті (2).

(b) Протягом 60 днів після отримання письмового повідомлення, згаданого в пункті (2), інша Договірна Сторона, яка є стороною в спорі, призначає одного члена.

Якщо протягом приписаного терміну таке призначення не відбувається, то Договірна Сторона, яка почала розгляд, може протягом 90 днів після отримання письмового повідомлення, згаданого в пункті (2), зажадати, щоб таке призначення було зроблене відповідно до підпункту (d).

(с) Третій член, який не може бути підданим чи громадянином Договірної Сторони, яка є стороною в спорі, призначається Договірними Сторонами, які є сторонами в спорі. Цей член є Головою суду. Якщо протягом 150 днів після отримання повідомлення, згаданого в пункті (2), Договірні Сторони не дійдуть згоди щодо призначення третього члена, таке призначення робиться, відповідно до підпункту (d), на вимогу будь-якої Договірної Сторони, що подається протягом 180 днів після отримання такого повідомлення.

(d) Призначення, які потрібно зробити відповідно до цього пункту, робляться Генеральним Секретарем Постійної палати Третейського суду протягом 30 днів після отримання відповідного прохання. Якщо що-небудь перешкоджає виконанню Генеральним Секретарем цієї функції, то призначення робляться Першим Секретарем Бюро. Якщо останньому, в свою чергу, що-небудь перешкоджає виконати цю функцію, то призначення робляться старшим за станом Заступником.

(е) Призначення, що робляться відповідно до підпунктів (а) - (d), робляться з урахуванням кваліфікації та досвіду членів, які призначаються, особливо у питаннях, охоплюваних цим Договором.

(f) Якщо немає іншої домовленості між Договірними Сторонами, діє Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, крім як у частині, зміненій Договірними Сторонами, що є сторонами в спорі, або арбітрами. Третейський суд ухвалює свої рішення більшістю голосів його членів.

(g) Суд розв'язує спір відповідно до цього Договору і застосовних норм і принципів міжнародного права.

(h) Рішення арбітражного суду є остаточним і обов'язковим для Договірних Сторін, які є сторонами в спорі.

(і) У тих випадках, коли під час ухвалення рішення арбітражний суд дійде висновку, що захід регіонального або місцевого уряду чи властей в межах території Договірної Сторони, згаданої в Частині I Додатка Р, не відповідає цьому Договору, будь-яка сторона в спорі може звернутися до положень Частини II Додатка Р.

(j) Витрати суду, включаючи винагороду його членам, несуть рівними частками Договірні Сторони, які є сторонами в спорі. Суд може, одначе, на свій розсуд постановити, що одна з Договірних Сторін, які є сторонами в спорі, повинна виплатити більш значну частку витрат.

(k) Якщо Договірні Сторони, які є сторонами в спорі, не домовляться про інше, суд засідає в Гаазі і використовує приміщення і засоби обслуговування Постійної Палати третейського суду.

(l) Копія арбітражного рішення здається на зберігання в Секретаріат, який забезпечує його загальну доступність.

Спір між Договірними Сторонами щодо застосування або тлумачення статті 5 або 29 не повинен розв'язуватися по статті 27, якщо Договірні Сторони, які є сторонами в спорі, не домовляться про це.

(1) Положення цієї статті застосовуються до торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами доти, доки хоча б одна з Договірних Сторін не є стороною ГАТТ і пов'язаних з ним документів.

(2) (а) Торгівля енергетичними матеріалами і продуктами між Договірними Сторонами, принаймні одна з яких не є стороною ГАТТ або відповідного пов'язаного з ним документа, регулюється, з урахуванням підпунктів (b) і (с), а також вилучень і норм, передбачених у Додатку G, положеннями ГАТТ 1947 р. і пов'язаних з ним документів, як вони застосовуються на 1 березня 1994 р. і практикуються щодо енергетичних матеріалів і продуктів сторонами ГАТТ 1947 р. між собою, як якщо б усі Договірні Сторони були сторонами ГАТТ 1947 р. і пов'язаних з ним документів.

(b) Така торгівля Договірної Сторони, яка є державою, що входила до складу колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, може замість цього регулюватися, залежно від положень Додатка TFU, угодою між двома або більше такими державами, до 1 грудня 1999 року або до вступу такої Договірної Сторони в ГАТТ, залежно від того, що відбудеться раніше.

(с) Щодо торгівлі між будь-якими двома сторонами ГАТТ, підпункт (а) не повинен застосовуватися, якщо будь-яка з цих Сторін не є стороною ГАТТ 1947 р.

(3) Кожна сторона, яка підписала цей Договір, і кожна держава чи організація регіональної економічної інтеграції, що приєдналася до цього Договору, подає до Секретаріату на дату свого підписання або здачі на зберігання свого акта про приєднання перелік усіх тарифних ставок та інших зборів, що стягуються щодо енергетичних матеріалів і продуктів в момент імпорту чи експорту, який містить відомості про рівень таких ставок і зборів, застосовуваний на таку дату підписання чи здачі на зберігання. Про будь-які зміни таких ставок або інших зборів сповіщається Секретаріат, який інформує Договірні Сторони про такі зміни.

(4) Кожна Договірна Сторона прагне не підвищувати ніякі тарифні ставки чи інші збори, які стягуються в момент імпорту чи експорту:

(а) у разі імпорту енергетичних матеріалів і продуктів, описаних у Частині I Списку, що відноситься до Договірної Сторони, який згаданий у статті II ГАТТ, вище рівня, встановленого в цьому Списку, якщо Договірна Сторона є стороною ГАТТ;

(b) в разі експорту енергетичних матеріалів і продуктів або їх імпорту, якщо Договірна Сторона не є стороною ГАТТ, вище рівня, про який був у найостанніший час повідомлений Секретаріат, крім тих випадків, які дозволяються положеннями, застосовними відповідно до підпункту (2) (а).

(5) Договірна Сторона може підвищувати такі тарифні ставки або інші збори понад рівень, згаданий у пункті (4), тільки в тих випадках, якщо:

(а) в разі ставки або іншого збору, що стягується в момент імпорту, така дія не є несумісною із застосовними положеннями ГАТТ, крім тих положень ГАТТ 1947 р. і пов'язаних з ним документів, які перелічені у Додатку G, і відповідних положень ГАТТ 1994 р. і пов'язаних з ним документів; або

(b) вона, у можливо більш повному ступені, здійсненному згідно з її законодавчими процедурами, повідомила Секретаріат про свій намір щодо такого підвищення, надала іншим зацікавленим Договірним Сторонам розумну можливість для консультації щодо свого наміру і розглянула будь-які подання таких Договірних Сторін.

(6) Сторони, що підписали, зобов'язуються почати переговори не пізніше 1 січня 1995 року з метою прийняття до 1 січня 1998 року, як це доцільно у світлі яких-небудь змін у світовій торговельній системі, тексту поправки до цього Договору, яка, відповідно до умов, викладених у ній, зобов'яже кожну Договірну Сторону не збільшувати такі тарифи чи збори вище рівня, приписаного відповідно до цієї поправки.

(7) Додаток D застосовується щодо спорів з питань дотримання положень, застосовних до торгівлі згідно з цією статтею, і якщо обидві Договірні Сторони не домовляться про інше, до спорів щодо дотримання статті 5 між Договірними Сторонами, принаймні одна з яких не є стороною ГАТТ, за винятком того, що Додаток D не повинен застосовуватися щодо якого-небудь спору між Договірними Сторонами, суть якого випливає з угоди:

(а) про яку було направлене повідомлення і яка відповідає іншим вимогам відповідно до підпункту (2) (b) і Додатка TFU; або

(b) яка створює зону вільної торгівлі або митний союз, як вони визначені у статті XXIV ГАТТ.

Договірні Сторони зобов'язуються, що з огляду на результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, які втілені у принципі в його Заключному Акті, підписаному в Маракеші 15 квітня 1994 року, вони почнуть розгляд не пізніше 1 липня 1995 року або набрання чинності цим Договором, залежно від того, що відбудеться пізніше, відповідних поправок до цього Договору, розраховуючи на те, що Конференція по Хартії прийме будь-які такі поправки.

Тимчасова Конференція по Хартії на своєму першому засіданні почне вивчати питання щодо включення обладнання, пов'язаного з енергією, у торговельні положення цього Договору.

(1) Визнаючи потребу в часі для пристосування до вимог ринкової економіки, Договірна Сторона, включена до списку у Додатку Т, може тимчасово зупинити повне дотримання своїх зобов'язань щодо одного чи більше з наступних положень цього Договору, відповідно до умов, викладених у пунктах (3)-(6):

Стаття 6 (2) і (5)

Стаття 7 (4)

Стаття 9 (1)

Стаття 10 (7) - конкретні заходи

Стаття 14 (1) (d) - тільки щодо переказу невитрачених заробітків

Стаття 20 (3)

Стаття 22 (1) і (3)

(2) Інші Договірні Сторони сприяють будь-якій Договірній Стороні, яка зупинила повне дотримання відповідно до пункту (1), у досягненні умов, за яких таке зупинення може бути припинене. Таке сприяння може надаватися у будь-якій формі, яку інші Договірні Сторони визнають найбільш ефективною для задоволення потреб, про які зроблено повідомлення згідно з підпунктом (4) (с), включаючи, у необхідних випадках, сприяння за допомогою двосторонніх чи багатосторонніх домовленостей.

(3) Застосовні положення, етапи просування до повного дотримання кожного з них, намічувані заходи і дати або, у виняткових випадках, обумовлююча подія, до яких завершується кожний етап і вживається захід, вносяться до списку у Додатку Т для кожної Договірної Сторони, яка вимагає перехідних заходів. Кожна така Договірна Сторона вживає захід, внесений до списку на дату, зазначену для відповідного становища та етапу, як вони викладені у Додатку Т. Договірні Сторони, які тимчасово зупинили повне дотримання відповідно до пункту (1), зобов'язуються повністю виконувати відповідні зобов'язання до 1 липня 2001 року. Якщо Договірна Сторона визнає за необхідне, внаслідок виняткових обставин, звернутися з проханням про продовження такого тимчасового зупинення або про введення будь-яких нових тимчасових зупинень, раніше не перелічених у Додатку Т, рішення щодо прохання про внесення поправок у Додаток Т приймає Конференція по Хартії.

(4) Договірна Сторона, яка звернулася до перехідних заходів, повідомляє Секретаріат не рідше ніж раз у 12 місяців:

(а) про здійснення будь-яких заходів, перелічених у її Додатку Т, і про її просування в цілому у напрямку повного дотримання;

(b) про просування, яке вона передбачає здійснити протягом найближчих 12 місяців у напрямку повного дотримання своїх зобов'язань, про будь-яку проблему, яку вона передбачає, і про свої пропозиції щодо вирішення цієї проблеми;

(с) про потребу у технічному сприянні з метою полегшення завершення етапів, установлених у Додатку Т, як це необхідно для повного дотримання цього Договору або вирішення будь-яких проблем, про які зроблено повідомлення відповідно до підпункту (b), а також стимулювання інших необхідних орієнтованих на ринок реформ і модернізації її енергетичного сектора;

(d) про будь-яку можливу потребу робити запит такого роду, згаданий в пункті (3).

(5) Секретаріат:

(а) поширює серед усіх Договірних Сторін повідомлення, згадані в пункті (4);

(b) поширює і активно сприяє, покладаючись, де це доцільно, на домовленості, що існують в інших міжнародних організаціях, підбору і узгодженню потреб і пропозицій щодо технічного сприяння, згаданого в пункті (2) і підпункті (4) (с);

(с) поширює серед усіх Договірних Сторін у кінці кожного шестимісячного періоду стислий перелік будь-яких повідомлень, зроблених згідно з підпунктом 4 (а) або (d).

(6) Конференція по Хартії щороку розглядає питання про просування Договірних Сторін у напрямку здійснення положень цієї статті і про підбор та узгодження потреб і пропозицій щодо технічного сприяння, згаданому в пункті (2) і підпункті (4) (с). В ході такого розгляду вона може ухвалити рішення про прийняття відповідної дії.

(1) Конференція по Хартії може санкціонувати проведення переговорів про вироблення ряду Протоколів чи Декларацій до Енергетичної Хартії з метою здійснення цілей і принципів Хартії.

(2) У таких переговорах може брати участь будь-яка сторона, що підписала Хартію.

(3) Держава чи Організація Регіональної Економічної Інтеграції не повинні ставати стороною Протоколу чи Декларації, якщо вони не є чи не стають одночасно сторонами, що підписали Хартію, і Договірними Сторонами цього Договору.

(4) При дотриманні пункту (3) і підпункту (6) (а) заключні положення, що застосовуються до Протоколу, визначаються у цьому Протоколі.

(5) Протокол застосовується лише до Договірних Сторін, які висловили свою згоду на його обов'язковість для них, і не повинен зачіпати права і зобов'язання Договірних Сторін, що не є сторонами цього Протоколу.

(6) (а) Протокол може встановлювати обов'язки Конференції по Хартії і функції Секретаріату, за умови, що ніяке таке установлення не може бути зроблене за допомогою поправки до Протоколу, якщо така поправка не схвалена Конференцією по Хартії, чиє схвалення не повинне залежати ні від яких положень Протоколу, які санкціоновані підпунктом (b).

(Ь) Протокол, який передбачає, що рішення відповідно до нього мають ухвалюватися Конференцією по Хартії, може, залежно від підпункту (а), передбачати щодо таких рішень:

(і) правила голосування, які відрізняються від тих, що містяться у статті 36:

(іі) що тільки сторони цього Протоколу розглядаються як Договірні Сторони для цілей статті 30 або як такі, що мають право голосувати відповідно до правил, передбачених у Протоколі.

(1) Договірні Сторони збираються періодично на Конференцію по Енергетичній Хартії (далі - "Конференція по Хартії"), на яку кожна Договірна Сторона має право направити одного представника. Терміни проведення чергових сесій визначаються Конференцією по Хартії.

(2) Надзвичайні сесії Конференції по Хартії можуть проводитися у такі терміни, як це може бути визначено Конференцією по Хартії, або на письмове прохання будь-якої Договірної Сторони, за умови, що протягом шести тижнів з дати передачі Договірним Сторонам Секретаріатом такого прохання його підтримають не менше однієї третини Договірних Сторін.

(3) Функції Конференції по Хартії:

(а) виконання обов'язків, покладених на неї цим Договором і будь-якими Протоколами;

(b) розгляд і сприяння здійсненню принципів Хартії і положень цього Договору та Протоколів;

(с) сприяння відповідно до цього Договору і Протоколів координації відповідних загальних заходів по здійсненню принципів Хартії;

(d) розгляд і прийняття програм робіт, які будуть виконуватися Секретаріатом;

(е) розгляд і затвердження річних звітів і бюджету Секретаріату;

(f) розгляд і затвердження або прийняття умов можливої угоди про штаб-квартиру чи іншої угоди, включаючи привілеї та імунітети, які вважаються необхідними для Конференції по Хартії і Секретаріату;

(g) заохочення скооперованих зусиль, спрямованих на полегшення і сприяння орієнтованим на ринок реформам і модернізації енергетичних секторів у тих країнах Центральної і Східної Європи і колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, економіка яких знаходиться у перехідному періоді;

(і) санкціонування проведення переговорів з Декларацій і затвердження їх випуску;

(j) ухвалення рішень про приєднання до цього Договору;

(k) санкціонування проведення переговорів про вироблення і розгляд і затвердження чи ухвалення угод про асоціацію;

(l) розгляд і прийняття текстів поправок до цього Договору;

(m) розгляд і прийняття модифікацій і технічних змін у Додатках до цього Договору;

(n) призначення Генерального Секретаря і ухвалення всіх рішень, необхідних для заснування і функціонування Секретаріату, включаючи структуру, штати та типові умови наймання службових осіб і співробітників.

(4) Під час виконання своїх обов'язків Конференція по Хартії: за посередництвом Секретаріату, співробітничає і можливо повніше використовує, згідно з міркуваннями економії та ефективності, послуги і програми інших установ і організацій з установленою компетенцією щодо питань, пов'язаних з цілями цього Договору.

(5) Конференція по Хартії може засновувати такі допоміжні органи, які вона вважає необхідними для виконання своїх обов'язків.

(6) Конференція по Хартії розглядає і ухвалює правила процедури і фінансові правила.

(7) У 1999 році та після цього з інтервалами (не більше ніж у п'ять років), які визначаються Конференцією по Хартії, Конференція по Хартії ретельно переглядає функції, передбачені у цьому Договорі, у світлі того, якою мірою здійснені положення Договору і Протоколів. Після закінчення кожного перегляду Конференція по Хартії може змінити чи виключити функції, зазначені в пункті (3), і може розпустити Секретаріат.

(1) З метою виконання своїх обов'язків Конференція по Хартії має Секретаріат, який складається з Генерального Секретаря і такого мінімального персоналу, який необхідний для ефективної роботи.

(2) Генеральний Секретар призначається Конференцією по Хартії. Перше таке призначення робиться на термін максимум у п'ять років.

(3) Під час виконання своїх обов'язків Секретаріат підпорядковується Конференції по Хартії і звітує перед нею.

(4) Секретаріат всіляко сприяє Конференції по Хартії для виконання її обов'язків і здійснює функції, доручені йому в цьому Договорі чи в будь-якому Протоколі, та будь-які інші функції, покладені на нього Конференцією по Хартії.

(5) Секретаріат може укладати такі адміністративні та договірні угоди, які можуть бути потрібними для ефективного виконання його функцій.

(1) Одностайність Договірних Сторін, присутніх і голосуючих на засіданні Конференції по Хартії, на якому розглядаються такі питання, потрібна для ухвалення рішень Конференцією по Хартії з метою:

(а) прийняття поправок до цього Договору, крім поправок до статей 34 і 35 і Додатка Т;

(b) затвердження приєднань до цього Договору згідно зі статтею 41 держав чи організацій регіональної економічної інтеграції, які не були сторонами, що підписали Хартію на 16 червня 1995 року;

(с) санкціонування проведення переговорів і затвердження чи прийняття тексту угод про асоціацію;

(d) затвердження змін у Додатках ЕМ, N1, G і В;

(е) затвердження технічних змін у Додатках до цього Договору; і

(f) затвердження призначення Генеральним Секретарем членів групи експертів відповідно до Додатка D, пункт (7).

Договірні Сторони докладають всіх зусиль для досягнення згоди на основі консенсусу з будь-якого іншого питання, яке потребує від них рішення згідно з цим Договором. Якщо згода не може бути досягнута на основі консенсусу, застосовуються пункти (2) - (5).

(2) Рішення щодо бюджетних питань, згадані у статті 34 (3) (е), ухвалюються кваліфікованою більшістю Договірних Сторін, чиї оцінені внески, зазначені у Додатку В, складають, у сукупності, не менше трьох четвертих загальної суми зазначених там оцінених внесків.

(3) Рішення з питань, згаданих у статті 34 (7), ухвалюються більшістю у три чверті Договірних Сторін.

(4) За винятком випадків, зазначених у підпунктах (1) (а) - (f), пунктах (2) і (3), та за умови пункту (6), передбачені у цьому Договорі рішення ухвалюються голосами більшості у три чверті Договірних Сторін, які присутні і голосують на засіданні Конференції по Хартії, на якому вирішуються такі питання.

(5) У розумінні цієї статті "Договірні Сторони, які присутні і голосують" означає Договірні Сторони, які присутні і голосують "за" або "проти", за умови, що Конференція по Хартії може ухвалювати рішення з правил процедури з тим, щоб зробити можливим ухвалення таких рішень Договірними Сторонами шляхом листування.

(6) За винятком передбаченого в пункті (2), ніяке рішення, згадане у цій статті, не повинне бути дійсним, якщо воно не має підтримки простої більшості Договірних Сторін.

(7) Організація регіональної економічної інтеграції, у випадках голосування, має число голосів, рівне числу її держав-членів, які є Договірними Сторонами цього Договору, за умови, що така організація не повинна використовувати своє право голосу, якщо голосують її держави-члени, і навпаки.

(8) У разі тривалих затримок з виконанням Договірною Стороною фінансових зобов'язань згідно з цим Договором, Конференція по Хартії може повністю або частково зупинити дію прав цієї Договірної Сторони під час голосування.

(1) Кожна Договірна Сторона несе свої витрати по участі у засіданнях Конференції по Хартії і будь-яких допоміжних органів.

(2) Витрати по проведенню засідань Конференції по Хартії і будь-яких допоміжних органів розглядаються як витрати Секретаріату.

(3) Витрати Секретаріату покриваються Договірними Сторонами відповідно до оцінки їх спроможності платити, визначеної, як це викладено у Додатку В, положення якого можуть змінюватися відповідно до статті 36 (1) (d).

(4) Протокол містить положення, які забезпечують, що будь-які витрати Секретаріату, які випливають з цього Протоколу, несуть його сторони.

(5) Конференція по Хартії може на додаток приймати добровільні внески від одної чи більше Договірних Сторін чи з інших джерел. Витрати, які погашаються з таких внесків, не повинні розглядатися як витрати Секретаріату для цілей пункту (3).

Цей Договір відкривається для підписання у Лісабоні з 17 грудня 1994 року до 16 червня 1995 року державами та організаціями регіональної економічної інтеграції, які підписали Хартію.

Цей Договір підлягає ратифікації, прийняттю чи затвердженню сторонами, що підписали. Ратифікаційні грамоти та акти про прийняття чи затвердження здаються на зберігання депозитарію.

(1) Будь-яка держава чи організація регіональної економічної інтеграції може під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження чи приєднання заявити, шляхом декларації, переданої депозитарію, що Договір є обов'язковим для неї щодо всіх територій, за міжнародні зв'язки яких вона несе відповідальність, або щодо однієї чи більше з них. Така декларація набирає чинності в той час, коли Договір набирає чинності для цієї Договірної Сторони.

(2) Будь-яка Договірна Сторона може пізніше, шляхом декларації, переданої депозитарію, зобов'язати себе щодо цього Договору відносно іншої території, зазначеної у декларації. Щодо такої території Договір набирає чинності на дев'яностий день після одержання такої декларації депозитарієм.

(3) Будь-яка декларація, зроблена відповідно до двох попередніх пунктів, може, щодо будь-якої території, зазначеної у такій декларації, бути відкликана шляхом повідомлення депозитарію. Відклик, за умови застосовності статті 47 (3), набирає чинності після закінчення одного року з дати одержання такого повідомлення депозитарієм.

(4) Визначення "території" у статті 1 (10) тлумачиться як таке, що має відношення до будь-якої декларації, переданої на зберігання відповідно до цієї статті.

Цей Договір відкривається для приєднання з дати, коли Договір закривається для підписання, держав і організацій регіональної економічної інтеграції, які підписали Хартію, на умовах, схвалених Конференцією по Хартії. Акти про приєднання здаються на зберігання депозитарію.

(1) Будь-яка Договірна Сторона може запропонувати поправки до цього Договору.

(2) Текст будь-якої запропонованої поправки до цього Договору повідомляється Секретаріатом Договірним Сторонам принаймні за три місяці до тієї дати, на яку намічається її прийняття Конференцією по Хартії.

(3) Поправки до цього Договору, тексти яких були прийняті Конференцією по Хартії, повідомляються Секретаріатом депозитарію, який передає їх усім Договірним Сторонам для ратифікації, прийняття чи затвердження.

(4) Акти про ратифікацію, прийняття чи затвердження поправок до цього Договору здаються на зберігання депозитарію. Поправки набирають чинності між Договірними Сторонами, які їх ратифікували, прийняли чи затвердили, на дев'яностий день після одержання депозитарієм акта про ратифікацію, прийняття чи затвердження принаймні трьома чвертями Договірних Сторін. Після цього поправки набирають чинності для будь-якої іншої Договірної Сторони на дев'яностий день після здачі на зберігання цією Договірною Стороною її актів про ратифікацію, прийняття чи затвердження поправок.

(1) Конференція по Хартії може санкціонувати проведення переговорів щодо угод про асоціацію з державами чи організаціями регіональної економічної інтеграції, або з міжнародними організаціями в інтересах здійснення цілей і принципів Хартії і положень цього Договору або одного чи більше Протоколів.

(2) Встановлювані взаємовідносини з державою, що асоціюється, організацією регіональної економічної інтеграції чи міжнародною організацією, а також їх наявні права і зобов'язання відповідають конкретним обставинам асоціації, і в кожному випадку вони викладаються в угоді про асоціації.

(1) Цей Договір набирає чинності на дев'яностий день з дати здачі на зберігання тридцятої ратифікаційної грамоти, акта про його прийняття чи затвердження або про приєднання до нього держави чи організації регіональної економічної інтеграції, яка є стороною, що підписала Хартію, на 16 червня 1995 р.

(2) Для кожної держави чи організації регіональної економічної інтеграції, які ратифікують, приймають або затверджують цей Договір, або приєднуються до нього після здачі на зберігання тридцятої ратифікаційної грамоти, акта про прийняття чи затвердження, він набирає чинності на дев'яностий день з дати здачі на зберігання такою державою чи організацією регіональної економічної інтеграції його ратифікаційної грамоти, акта про прийняття, затвердження чи приєднання.

(3) Для цілей пункту (1), будь-який акт, зданий на зберігання організацією регіональної економічної інтеграції, не повинен зараховуватися на додаток до тих, які здані на зберігання державами-членами такої організації.

(1) Кожна сторона, що підписала, погоджується тимчасово застосовувати цей Договір аж до набрання ним чинності для такої сторони, що підписала, відповідно до статті 44 остільки, оскільки таке тимчасове застосування не суперечить її конституції, законам чи нормативним актам.

(2) (а) Незважаючи на пункт (1), будь-яка сторона, що підписала, може під час підписання передати депозитарію заяву, що вона не може прийняти тимчасове застосування. Зобов'язання, яке міститься в пункті (1), не повинне застосовуватися до сторони, що підписала, яка зробила таку заяву. Будь-яка така сторона, що підписала, може в будь-який час відкликати цю заяву шляхом письмового повідомлення депозитарію.