Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року

7. Маневрування і керування судном

Маневрування і керування судном у будь-яких умовах, включаючи:

(а) маневрування при наближенні до лоцманського судна або станції з урахуванням погоди, стану припливу, дистанції вибігу і тормозного шляху;

(b) керування судном під час плавання у річках, естуаріях і т.п. з урахуванням впливу течії, вітру і стиснених вод на керованість;

(c) маневрування на мілководді з урахуванням зменшення кліренсу через ефект просідання*, бортової та кільової качки;

(d) взаємодія між суднами, що рухаються, а також взаємодія власного судна з прилеглими берегами (канальний ефект);

(e) швартовка та відшвартовка при різних вітрах і течіях з використанням буксирів та без них;

(f) вибір якірної стоянки; постановка на один чи на два якоря на стисненій якірній стоянці та фактори, що впливають на вибір необхідної довжини якірного ланцюга;

(g) ситуація "якір не тримає", очищення якоря;

(h) постановка у сухий док пошкодженого і непошкодженого судна;

(і) керування судном у штормових умовах, включаючи надання допомоги судну або літаку, що зазнають біди, і буксировку; засоби утримання некерованого судна у безпечному становищі відносно хвилі, зменшення дрейфу і використання масла;

(j) запобіжні заходи при маневруванні під час спускання рятувальних шлюпок чи плотів у штормову погоду;

(k) способи приймання потерпілих на борт судна з рятувальних шлюпок чи плотів;

(l) уміння визначати маневрові елементи основних типів суден з урахуванням особливостей їх двигунів, звертаючи особливу увагу на тормозні шляхи і діаметр циркуляції при різних осадках і швидкостях;

(m) важливість плавання із зменшеною швидкістю для уникнення пошкоджень, заподіяних попутною хвилею свого судна;

(n) практичні заходи, яких вживають під час плавання у кригах або в умовах обледеніння судна;

(o) користування системами розділення руху і маневрування під час плавання в них.

8. Остійність судна**, його будова і боротьба за живучість

(а) Розуміння основних принципів будови судна, теорії і факторів, що впливають на диференти та остійність, а також заходів, яких вживають для забезпечення безпечного диференту та остійності.

(b) Знання впливу пошкодження і наступного затоплення якого-небудь відсіку на посадку та остійність судна, а також контрзаходів, які підлягають прийняттю.

(с) Показати вміння користуватися таблицями остійності, посадки та напруження, діаграмами і лічильними пристроями для розрахунку напружень, включаючи знання про навантажування вантажів і баластировку для збереження напружень корпусу в допустимих межах.

(d) Загальне знання основних конструктивних вузлів судна і назв різних частин.

(e) Знання рекомендацій IMKO, що стосуються відстійності суден.

9. Суднові силові установки

(а) Принципи роботи суднових силових установок.

(b) Суднові допоміжні механізми.

(с) Загальне знання морських технічних термінів.

10. Обробка і укладання вантажів

(а) Укладання і кріплення вантажів на судні, включаючи знання вантажних пристроїв.

(b) Вантажно-розвантажувальні операції, звертаючи особливу увагу на навантаження і розвантаження важких вантажів.

(с) Міжнародні правила і рекомендації, що стосуються перевезення вантажів, особливо Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів (МКМ ПНВ).

(d) Перевезення небезпечних вантажів. Заходи запобігання, що вживаються під час навантаження і розвантаження, та забезпечення їх охоронності під час плавання.

(e) Практичне знання змісту і застосування діючих посібників щодо безпеки танкерів.

(f) Практичне знання вантажних трубопроводів та насосних пристроїв, що звичайно застосовуються на суднах.

(g) Терміни і визначення, що використовуються для описання властивостей звичайних нафтових вантажів, таких як нафта-сирець та продукти її переробки, лигроїн.

(h) Правила запобігання забрудненню; прийняття баласту, очищення танків від рідин та газів.

(і) Навантаження зверху залишків.

11. Протипожежна безпека і засоби гасіння пожежі

а) Організація учбових пожежних тривог.

b) Види і хімічна природа загорання.

c) Системи пожежогасіння.

d) Вивчення схваленого курсу протипожежної підготовки.

e) Знання правил, що стосуються протипожежних засобів.

12. Дії в аварійній обстановці

(а) Заходи перестороги при змушеній навмисній посадці судна на мілину.

(b) Заходи, що вживаються до і після посадки на мілину.

(c) Зняття судна з мілини за сторонньою допомогою та власними силами.

(d) Заходи, що вживаються після зіткнення.

(e) Тимчасове закриття течі.

(f) Заходи по захисту і безпеці пасажирів і команди при аваріях.

(g) Локалізація наслідків пошкодження та рятування судна під час пожежі або вибуху.

(h) Залишення судна.

(і) Аварійне керування, встановлення і застосування тимчасового рульового управління та способи установки тимчасового керма там, де це можливо.

(j) Рятування людей із судна, що зазнає лиха або гине.

(k) Дії по тривозі "людина за бортом".

13. Медична допомога

Належне вміння застосовувати на практиці зміст таких посібників:

(а) Міжнародного медичного посібника для суден або відповідних національних посібників;

(b) Медичного розділу Міжнародного зведення сигналів;

(c) Посібника по наданню першої допомоги при виникненні нещасних випадків, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів.

14. Морське право

(а) Знання міжнародного морського права в рамках міжнародних угод і конвенцій в тій мірі, в якій вони стосуються конкретних обов'язків і відповідальності капітана, особливо з питань забезпечення безпеки і охорони морського середовища. Особливу увагу належить звертати на знання:

(і) суднових свідоцтв та інших документів, наявність яких на судні передбачена міжнародними конвенціями, порядок їх отримання та термін дії;

(іі) обов'язків, що випливають із відповідних вимог Міжнародної конвенції про вантажну марку;

(ііі) обов'язків, що випливають із відповідних вимог Міжнародної конвенції по охороні людського життя на морі;

(iv) обов'язків, що випливають із міжнародних конвенцій по запобіганню забрудненню з суден;

(v) морських санітарних декларацій, вимог Міжнародних санітарних правил;

(vi) обов'язків, що випливають із Конвенції про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі;

(vii) обов'язків, що випливають з інших міжнародних документів, які стосуються забезпечення безпеки судна, пасажирів, екіпажу та вантажу.

(b) Обсяг знань національного морського законодавства встановлюється на розсуд Адміністрації, однак має бути передбачене знання національних документів, спрямованих на виконання міжнародних угод і конвенцій.

15. Керівництво особовим складом та обов'язки щодо його підготовки

Уміння керувати особовим складом, організовувати його роботу і підготовку.

16. Зв'язок

(а) Уміння передавати й приймати повідомлення за допомогою світлових сигналів по азбуці Морзе та користуватися Міжнародним зведенням сигналів. У тих випадках, коли кандидата екзаменували з цих питань при отриманні дипломів на попередні посади, він може не складати таких іспитів при отриманні диплома капітана.

(b) Знання порядку користування радіотелефонним зв'язком та уміння користуватися радіотелефоном, особливо для передачі повідомлень про лихо, про безпеку, термінових і навігаційних повідомлень.

(c) Знання порядку подачі сигналів про лихо радіотелеграфом, як передбачається Регламентом радіозв'язку.

17. Рятування людей засобами власного судна

Належне знання правил використання рятувальних засобів (Міжнародна конвенція по охороні людського життя на морі), організація навчань по залишенню судна; використання рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та інших рятувальних засобів.

18. Пошук і рятування

Належне знання Посібника IMKO для торговельного судна щодо пошуку та рятування (МЕРСАР).

19. Демонстрація професійних навичок

(а) Судноводіння

Продемонструвати уміння користуватися секстаном, пеленгаторами, азимутальним дзеркалом та нанести місце розташування судна на карту, прокласти курс, взяти пеленг.

(b) Міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі

(і) використання макетів суден, які несуть приписані вогні або знаки, або вогникового тренажера;

(іі) маневровий планшет або радіолокаційний тренажер.

(c) Радіолокатор

(і) радіолокаційний тренажер; або

(іі) маневровий планшет.

(d) Боротьба з вогнем

Проходження затвердженого курсу протипожежної підготовки.

(e) Зв'язок

Зоровий і звуковий практичний тест.

(f) Рятування людей

Спускання і керування рятувальною шлюпкою та уміння користуватися іншими рятувальними засобами, включаючи надягання рятувальних жилетів.

1. Судна, не зайняті у прибережному плаванні

(а) Кожний капітан, який працює на морському судні валовою місткістю менше 200 регістрових тонн, не зайнятому у прибережному плаванні, повинен мати диплом, що визнається Адміністрацією, для роботи на посаді капітана суден валовою місткістю від 200 до 1600 регістрових тонн.

(b) Кожний вахтовий помічник капітана, який працює на морському судні валовою місткістю менше 200 регістрових тонн, не зайнятому у прибережному плаванні, повинен мати відповідний диплом для роботи на суднах валовою місткістю 200 регістрових тонн і більше.

2. Судна, зайняті у прибережному плаванні

(а) Капітан

(і) Кожний капітан морського судна валовою місткістю менше 200 регістрових тонн, зайнятого у прибережному плаванні, повинен мати відповідний диплом.

(іі) Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

(1) бути не молодше 20 років;

(2) мати підтверджений стаж роботи на судні на посаді вахтового помічника капітана не менше 12 місяців;

(3) відповідати вимогам Адміністрації щодо належних професійних знань для роботи на зазначених суднах, включаючи питання, викладені в Доповненні до цього Правила.

(b) Вахтовий помічник капітана

(і) Кожний вахтовий помічник капітана морського судна валовою місткістю менше 200 регістрових тонн, зайнятого у прибережному плаванні, повинен мати відповідний диплом.

(іі) Кожний кандидат на отримання такого диплома повинен:

(1) бути не молодше 18 років;

(2) відповідати вимогам Адміністрації щодо стану здоров'я, особливо зору і слуху;

(3) відповідати вимогам Адміністрації щодо:

- успішного проходження спеціальної підготовки, що включає достатній період відповідної роботи на судні, встановлений Адміністрацією; або

- мати підтверджений стаж роботи на судні у складі палубної команди протягом не менше трьох років;

(4) відповідати вимогам Адміністрації щодо належних професійних знань для роботи на зазначених суднах, включаючи питання, викладені в Доповненні.

3. Підготовка

Підготовка для отримання необхідних знань і практичного досвіду має базуватися на Правилі II/1 - "Основні принципи несення ходової навігаційної вахти" та відповідних міжнародних правилах і рекомендаціях.

4. Виключення

Якщо Адміністрація вважає, що у зв'язку з розміром судна і умовами плавання застосування вимог цього Правила та Доповнення до нього в усій їх повноті не є необхідними чи доцільними, то вона може в певній мірі звільнити капітана і вахтового помічника капітана такого судна або класу суден від відповідності ряду вимог, беручи до уваги безпеку інших суден, які можуть плавати у тих же водах.

1. (а) Знання такого:

(і) плавання з використанням берегових орієнтирів і, в необхідній мірі, з використанням мореходної астрономії;

(іі) Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі;

(ііі) Міжнародного кодексу морського перевезення небезпечних вантажів;

(iv) магнітного компаса;

(v) радіотелефонії і візуальної сигналізації;

(vi) заходи протипожежної безпеки і засобів гасіння пожежі;

(vii) заходи по рятуванню людей власного судна;

(viii) порядку дій в аварійних випадках;

(ix) маневрування судна;

(x) остійності судна;

(xi) метеорології;

(xii) суднових силових установок малих суден;

(xiii) першої допомоги;

(xiv) процедур пошуку і рятування;

(xv) заходи по запобіганню забрудненню морського середовища.

(b) На доповнення до вимог, зазначених у підпункті(а), мати достатні навички правильного використання всіх навігаційних засобів і устаткування, встановленого на відповідних суднах.

(с) Рівень знань з питань, зазначених у підпунктах (а) і (b), має бути достатнім для забезпечення належного виконання вахтовим помічником капітана своїх обов'язків.

2. Кожний капітан морського судна валовою місткістю менше 200 регістрових тонн повинен, крім відповідності вимогам, викладеним у пункті 1, відповідати вимогам Адміністрації щодо необхідних знань для належного і безпечного виконання всіх обов'язків капітана.

1. Кожний вахтовий помічник капітана морського судна валовою місткістю 200 регістрових тонн і більше повинен мати відповідний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

(а) бути не молодше 18 років;

(b) відповідати вимогам Адміністрації щодо стану здоров'я, особливо зору і слуху;

(c) мати підтверджений стаж роботи на судні у складі палубної команди не менше трьох років, із яких не менше шести місяців несення вахти на мостику під керівництвом дипломованого вахтового помічника капітана. Адміністрація, однак, може замінити частину цього стажу, але не більше двох років, на курс спеціальної підготовки, за умови, що, на думку Адміністрації, така підготовка, принаймні, рівноцінна за своєю значущістю тому відрізку стажу, який вона заміняє;

(d) відповідати вимогам Адміністрації щодо теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання своїх обов'язків, що підтверджується складанням відповідного іспиту.

3. Дипломи для роботи без обмежень

До іспиту для отримання дипломів без обмеження району плавання включається перевірка теоретичних знань і практичних навичок кандидата з питань, викладених у Доповненні до цього Правила.

4. Дипломи з обмеженням

До іспиту для отримання дипломів для роботи на суднах, зайнятих у прибережному плаванні, Адміністрація може не включати такі питання з перелічених у Доповненні, беручи до уваги безпеку інших суден, які можуть плавати у тих же водах:

(а) мореходна астрономія;

(b) радіонавігаційні системи у тих районах, які ними не охоплюються.

5. Рівень знань

(а) Вахтовий помічник капітана повинен мати достатній рівень знань з питань, зазначених у Доповненні, для забезпечення належного несення вахти. При визначенні необхідного рівня знань Адміністрація має брати до уваги зміст кожного розділу Доповнення.

(b) Підготовка для отримання теоретичних знань і практичних навичок має грунтуватися на Правилі II/1 - "Основні принципи ходової навігаційної вахти" та на відповідних міжнародних правилах і рекомендаціях.

1. Морехідна астрономія

Уміння використовувати небесні тіла для визначення місця розташування судна і поправки компаса.

2. Плавання з використанням наземних і берегових орієнтирів

(a) Уміння визначити місце розташування судна за допомогою:

(і) берегових орієнтирів;

(іі) навігаційних захисних засобів, включаючи маяки, знаки та буї;

(ііі) зчислення з урахуванням вітрів, припливів, течій і швидкості по обертах машини у хвилину та по лагу.

(b) Належне знання і практичні навички користування морськими навігаційними картами і посібниками, такими як лоції, таблиці припливів, повідомлення мореплавцям, навігаційні попередження, що передаються по радіо, та інформація про шляхи плавання.

3. Судноводіння з використанням радіолокатора

Знання принципів радіолокації, уміння користуватися радіолокатором та розшифровувати й аналізувати отриману інформацію, включаючи таке:

(a) фактори, що впливають на роботу і точність;

(b) увімкнення і робота з блоком індикатора;

(с) виявлення неправильних показань, хибних ехосигналів, засвічення від морської поверхні та ін.;

(d) відстань і пеленг;

(е) виявлення небезпечних ехосигналів;

(f) курс і швидкість інших суден;

(g) час і відстань найкоротшого зближення із суднами, що йдуть зустрічними курсами, курсами, що пересікаються, або суднами, що обганяють;

(h) виявлення змін курсу і/або швидкості інших суден;

(і) вплив змін курсу і/або швидкості свого судна;

(j) застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі.

4. Несення вахти

(а) Показати належні знання змісту, застосування і цілей Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі, включаючи Положення, що стосується безпеки судноводіння.

(b) Показати знання Правила II/1 - "Основні принципи несення ходової навігаційної вахти".

5. Радіонавігаційні системи

Відповідати вимогам Адміністрації щодо уміння визначити місце розташування судна за допомогою радіонавігаційних засобів.

6. Радіопеленгатори й ехолоти

Уміння користуватися зазначеним устаткуванням та правильно застосовувати отриману інформацію.

7. Метеорологія

Знання суднових метеорологічних приладів та уміння користуватися ними. Знання характеристик різноманітних систем погоди, порядку передачі повідомлень і систем записування, а також уміння користуватися наявною інформацією.

8. Гіро- і магнітні компаси

Знання принципів дії гіро- і магнітних компасів, включаючи поправки і корекцію. Уявлення про периферійні системи гірокомпаса; уміння користуватися та обслуговувати основні типи гірокомпасів.

9. Авторульовий

Знання різних систем цих приладів та їх використання.

10. Радіотелефон і візуальна сигналізація

(a) Уміння передавати і приймати повідомлення за допомогою світлових сигналів по азбуці Морзе.

(b) Уміння користуватися Міжнародним зведенням сигналів.

(с) Знання порядку користування радіотелефонним зв'язком та уміння користуватися радіотелефоном, особливо для передачі повідомлень про лихо, про безпеку, термінових і навігаційних повідомлень.

11. Протипожежна безпека і засоби пожежогасіння

(a) Організація учбових пожежних тривог.

(b) Види і хімічна природа загорання.

(с) Системи пожежогасіння.

(d) Проходження затвердженого курсу протипожежної підготовки.

12. Рятування людей засобами власного судна

Організація навчань по залишенню судна; використання рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та інших рятувальних засобів і їх спорядження, включаючи переносні радіостанції та аварійні радіобуї, знання способів виживання на морі.

13. Дії в аварійній обстановці

Знання питань, перелічених у відповідному додатку діючого видання МОП/IMKO "Документ для керівництва".

14. Маневрування і керування судном

Знання:

(a) впливу різних значень дедвейту, осадки, диференту, швидкості та кліренсу під кільом на діаметр циркуляції і гальмувальний шлях;

(b) впливу вітру і течії на керованість судном;

(с) маневрування під час тривоги "людина за бортом";

(d) впливу просідання, мілководдя та подібних явищ;

(e) належних дій при постановці на якір і швартовці.

15. Остійність судна

(а) Практичні знання й уміння користуватися таблицями остійності, диферентування і напруг, діаграмами і лічильними пристроями для розрахунку напруг.

(b) Знання основних дій, що здійснюються у випадку часткової втрати плавучості.

16. Англійська мова

Достатнє знання англійської мови, яке дозволяє вахтенному помічнику капітана користуватися картами та іншими морськими посібниками, розуміти метеорологічну інформацію і повідомлення щодо безпеки суден та їх експлуатації, а також уміння ясно висловлювати свої думки під час зв'язку з іншими суднами чи берегом. Уміння розуміти і використовувати Стандартний морський словник IMKO.

17. Конструкція судна

Загальне знання основних структурних вузлів судна та найменувань його різних частин.

18. Обробка і укладання вантажів

Знання методів безпечної обробки і укладання вантажів та впливу цих факторів на безпеку судна.

19. Медична допомога

Практичне застосування медичних довідників і рекомендацій, що передаються по радіо, включаючи уміння вживати на цій основі дійових заходів при нещасних випадках або захворюваннях, типових для суднових умов.

20. Пошук і рятування

Знання посібника IMKO для торговельного судна по пошуку і рятуванню (МЕРСАР).

21. Запобігання забрудненню морського середовища

Знання запобіжних заходів, що підлягають додержанню для запобігання забрудненню морського середовища.

1. Кожний дипломований капітан або вахтовий помічник капітана, що служить на морі чи збирається повернутися на морську службу після перерви, повинен, щоб підтвердити свою відповідність такій службі, через регулярні проміжки часу, які не перевищують п'яти років, подавати Адміністрації свідоцтва:

(а) щодо стану здоров'я, особливо зору і слуху;

(b) щодо професійної придатності:

(і) шляхом підтвердження стажу роботи на судні на посаді капітана або вахтового помічника капітана протягом не менше одного року за останні п'ять років; або

(іі) шляхом підтвердження стажу роботи, пов'язаної з виконанням обов'язків, що відповідають виду диплома і вважаються рівноцінними морській службі, передбаченій у пункті 1(b)(і); або

(ііі) шляхом:

- проходження встановленої перевірки; або

- успішного закінчення затверджених курсів; або

- роботи на судні на посаді понадштатного вахтового помічника капітана (дублера) протягом не менше трьох місяців безпосередньо перед зайняттям посади відповідно до наявного диплома.

2. Адміністрація повинна після консультації із заінтересованими особами або організаціями скласти чи сприяти складанню програми курсів перепідготовки і підвищення кваліфікації (факультативних або обов'язкових) для капітанів і вахтових помічників капітанів, які перебувають на морській службі, і, особливо, для тих, що повертаються на морську службу. Адміністрація повинна забезпечити можливість усім зазначеним особам пройти підготовку на відповідних курсах залежно від їх досвіду роботи і виконуваних обов'язків. Такі курси мають бути затверджені Адміністрацією та враховувати зміни, що відбулися в галузі судноплавства і внесені у відповідні міжнародні правила і рекомендації з питань охорони людського життя на морі і морського середовища.

3. Кожний капітан і вахтовий помічник капітана повинен для продовження роботи на морських суднах, щодо яких вироблені спеціальні міжнародні вимоги з питань підготовки екіпажу, успішно пройти відповідні затверджені курси підготовки.

4. Адміністрація повинна забезпечити всі судна, що підпадають під її юрисдикцію, матеріалами, які містять останні зміни у міжнародних угодах з питань охорони людського життя на морі і морського середовища.

1. Мінімальні вимоги до рядового складу, який несе ходову навігаційну вахту на морському судні валовою місткістю 200 регістрових тонн і більше, викладені у пункті 2. Ці вимоги не є вимогами до дипломованого матроса 1 класу*, а також, за винятком випадків, коли це стосується суден обмежених розмірів, не є вимогами, яким повинен відповідати матрос, який є єдиним рядовим членом ходової навігаційної вахти. Адміністрація може вимагати додаткової підготовки і кваліфікації від матроса, який є єдиним членом ходової навігаційної вахти.

2. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 200 регістрових тонн і більше, повинна:

(а) бути не молодше 16 років;

(b) відповідати медичним вимогам Адміністрації щодо стану здоров'я, особливо зору і слуху;

(с) відповідати вимогам Адміністрації щодо:

(і) стажу роботи на морському судні, включаючи період не менше ніж шість місяців, пов'язаний з виконанням обов'язків на ходовій навігаційній вахті; або

(іі) успішного проходження спеціальної підготовки або на березі, або на судні, включаючи достатній період роботи на судні, який встановлений Адміністрацією і становить не менше ніж два місяці;

(d) мати практичний досвід або підготовку, що включають:

(і) основні принципи пожежогасіння, надання першої допомоги, індивідуальні способи виживання, а також питання, що стосуються небезпеки для здоров'я і особистої безпеки;

(іі) уміння розуміти накази і бути зрозумілим для вахтового помічника капітана з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків;

(ііі) уміння стояти за кермом і виконувати команди, що подаються на кермо, а також достатнє для виконання своїх обов'язків знання гіро- і магнітних компасів;

(iv) уміння вести належне візуальне і слухове спостереження та доповідати приблизний напрям звукового сигналу, джерела світла чи іншого об'єкта в градусах або румбах;

(v) знайомство з переходом з автоматичного керування судном на ручне і навпаки;

(vi) уміння користуватися відповідними системами внутрішнього зв'язку та аварійної сигналізації;

(vii) знання сигналів лиха, що подаються піротехнічними засобами;

(viii) знання своїх обов'язків в аварійній обстановці;

(ix) знання суднової термінології та визначень стосовно своїх обов'язків.

3. Практичний досвід, робота або підготовка, передбачені підпунктами 2(с) і (d), можуть досягатися шляхом виконання обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти, але лише у тому випадку, коли вони виконувалися під безпосереднім керівництвом капітана, вахтового помічника капітана або кваліфікованою особою рядового складу.

4. Адміністрація зобов'язана забезпечити видачу встановленого документа кожному моряку, який завдяки практичному досвіду або підготовці отримує відповідно до цього Правила право працювати матросом у складі ходової навігаційної вахти, або своєчасне підтвердження вже наявного документа.

5. Адміністрація може вважати, що моряк задовольняє вимоги цього Правила, якщо він прослужив на відповідній посаді у складі палубної команди протягом не менше одного року за п'ять років, що передували набуттю чинності Конвенцією для цієї Адміністрації.

1. Капітан кожного судна, яке безпечно пришвартоване до причалу або стоїть у нормальній обстановці на якорі в порту, повинен організувати несення вахти, достатньої для забезпечення безпеки.

2. Під час організації такої вахти необхідно взяти до уваги положення "Рекомендації по принципах та інструкції для вахтових помічників капітана, які несуть вахту в порту" та "Рекомендації по принципах та інструкції для вахтових механіків, які несуть вахту в порту", прийнятих Міжнародною конференцією по підготовці і дипломуванню моряків 1978 р.

1. На судні, що перевозить навалом або наливом небезпечні вантажі, включаючи вибухові, легкозаймисті, отруйні, шкідливі для здоров'я чи забруднюючі навколишнє середовище, капітан повинен забезпечити несення надійної палубної і машинної вахт, які складаються з осіб командного і рядового складу, що перебувають у постійній готовності, навіть у тих випадках, коли судно безпечно пришвартоване або знаходиться на якорній стоянці в порту.

2. На судні, що перевозить небезпечні вантажі інакше ніж навалом або наливом, включаючи вибухові, легкозаймисті, отруйні, шкідливі для здоров'я чи забруднюючі навколишнє середовище, капітан при організації надійної вахти повинен повністю врахувати характер, кількість, упаковку і спосіб укладання небезпечного вантажу, а також особливі умови на борту, на прилеглій акваторії і березі.

3. При організації вахт належить повністю враховувати "Рекомендації по принципах та інструкції для вахтових помічників капітана, які несуть вахту в порту" та "Рекомендації по принципах та інструкції для вахтових механіків, які несуть вахту в порту", прийняті Міжнародною конференцією по підготовці і дипломуванню моряків 1978 р.

1. Для безперервного забезпечення належного рівня безпеки при несенні ходової машинної вахти Сторони повинні звертати увагу власників і операторів суден, капітанів, старших механіків і вахтового персоналу на додержання принципів, викладених у цьому Правилі.

2. У цьому Правилі термін "вахта" означає або групу осіб, які несуть службу, або період відповідальності механіка, у т.ч., коли його безпосередня присутність у машинному відділенні може і не вимагатися.

3. На всіх суднах мають братися до уваги викладені нижче, але цим не обмежені, основні принципи.

4. Загальне

(а) Старший механік кожного судна зобов'язаний за погодженням з капітаном забезпечити належну організацію безпеки ходової машинної вахти. При визначенні складу ходової машинної вахти, до якої можуть входити і відповідні члени рядового складу, мають, зокрема, враховуватися такі фактори:

(і) тип судна;

(іі) тип і стан механізмів;

(ііі) особливі режими роботи, що залежать від зовнішніх умов, таких як стан погоди, льодова обстановка, забруднення води, мілководдя, аварійна обстановка, обмежені можливості машин, викликані пошкодженнями або забрудненням;

(iv) кваліфікація і досвід вахти;

(v) безпека людського життя, судна, вантажу і порту, а також охорона навколишнього середовища;

(vi) додержання міжнародних, національних і місцевих правил;

(vii) забезпечення нормальної експлуатації судна;

(b) Вахтовий механік, який перебуває під керівництвом старшого механіка, несе відповідальність за роботу і перевірки, в міру необхідності, всіх механізмів і устаткування, доручених йому. Вахтовий механік є представником старшого механіка, і його основним обов'язком протягом всієї вахти є забезпечення надійної ефективної роботи механізмів, які впливають на безпеку судна, та догляд за ними.

(с) Старший механік повинен, за погодженням з капітаном, заздалегідь визначити обсяг технічного постачання наступного рейсу, беручи до уваги потреби у паливі, воді, мастильних матеріалах, хімічних речовинах, деталях разового застосування та інших запасних частинах, інструментах, а також у будь-яких інших необхідних видах постачання.

5. Експлуатація

(а) Вахтовий механік повинен забезпечувати порядок несення вахти. Рядовий склад ходової машинної вахти, якщо такий є, який перебуває під його загальним керівництвом, зобов'язаний сприяти надійній і ефективній роботі головної силової установки та допоміжного устаткування.

(b) На початку ходової машинної вахти належить замірити робочі параметри і стан всіх механізмів та відмітити всі механізми, які працюють з порушеннями, механізми, в яких можливі несправності, та механізми, які потребують спеціального обслуговування, а також уже вжиті заходи. У випадку необхідності намічається план подальших дій.

(с) Вахтовий механік повинен забезпечити постійний контроль за роботою головної силової установки та допоміжних механізмів, проведення регулярних оглядів приміщень машинного відділення і рульового керування та вжиття необхідних заходів для усунення будь-якої виявленої несправності.

(d) У машинному відділенні, де передбачається постійна присутність вахти, вахтовий механік має у будь-який час бути готовий керувати головною силовою установкою, виконуючи розпорядження про зміни напряму руху або швидкості. У тих випадках, коли машинне відділення періодично переходить на безвахтове обслуговування, вахтовий механік має бути готовий у будь-який момент прибути у машинне відділення.

(е) Всі накази з мостика мають негайно виконуватися. Зміни напряму руху або швидкості головної силової установки повинні реєструватися, за винятком тих випадків, коли Адміністрація вважає, що для судна певних розмірів або характеристик така реєстрація недоцільна. Вахтовий механік повинен забезпечувати наявність членів вахти біля поста керування головною силовою установкою, якщо вона управляється вручну, під час маневрування або в положенні "приготуватися".

(f) Вахтовому механіку не можна доручати, і він не може брати на себе ніяких зобов'язань, що заважають йому обслуговувати головну силову установку та допоміжне устаткування. Він має забезпечити постійне обслуговування головної силової установки та допоміжного устаткування до моменту зміни з вахти.

(g) Належну увагу слід приділяти обслуговуванню і догляду за всіма механізмами, включаючи механічні, електричні, гідравлічні і пневматичні системи, прилади керування ними та пристрої їх захисту, системи побутового обслуговування та облік витрат запасів і запасних частин.

(h) Старший механік повинен забезпечити вахтового помічника всією інформацію з питань профілактичного ремонту, виправлення пошкоджень або ремонтних робіт, які підлягають виконанню під час вахти. Вахтовий механік несе відповідальність за відключення, переключення і регулювання всіх використовуваних механізмів, які знаходяться у його віданні. Про всі роботи, що проводяться, мають бути зроблені відповідні записи.

(і) Перед здачею вахти вахтовий механік має відповідним чином зафіксувати всі події, що стосуються головної силової установки та допоміжного устаткування.

(j) Для відвернення небезпеки для судна або його екіпажу вахтовий механік повинен негайно доповідати на мостик про випадки пожежі, про дії у машинному відділенні, які можуть викликати зменшення швидкості судна, про неминучість виходу із ладу рульового управління або зупинки суднових двигунів, про зміни в подачі електроенергії чи про інші випадки, що загрожують безпеці. У тих випадках, коли це можливо, повідомлення має поступати на мостик до змін у машинному відділенні з тим, щоб надати вахті на мостику максимальний час для вжиття всіх заходів по відверненню можливої аварії.

(k) Коли головна силова установка перебуває у стані готовності, вахтовий механік має забезпечити негайну готовність до дії всіх механізмів і обладнання, які можуть бути потрібні для здійснення маневрів, та достатній резерв електроенергії для подачі на рульове управління й інші системи.

6. Вимоги по несенню вахти

(а) Кожний вахтовий повинен знати свої обов'язки по несенню вахти. Крім того, кожний вахтовий зобов'язаний:

(і) уміти користуватися відповідними системами внутрішньосуднового зв'язку;

(іі) знати аварійні виходи з машинного відділення;

(ііі) знати аварійні сигнали, що використовуються у машинному відділенні, та вміти розрізняти їх, особливо при подачі сигналу про включення вуглецевої станції;

(iv) знати розташування і уміти користуватися протипожежним обладнанням у машинному відділенні.

(b) Склад ходової машинної вахти має завжди, як у ручному, так і в автоматичному режимі, бути достатнім для забезпечення надійної роботи всіх механізмів, які впливають на експлуатацію судна, та відповідати переважній обстановці і умовам. Для досягнення цієї мети належить, зокрема, брати до уваги таке:

(і) ефективне безперервне спостереження за роботою всіх механізмів, які впливають на надійну експлуатацію судна;

(іі) стан і надійність будь-якої дистанційно керованої головної силової установки та рульового обладнання, а також приладів керування ними, розташування цих приладів та порядок переходу на ручне управління у випадках їх поломки чи аварії;

(ііі) розташування і роботу стаціонарних пристосувань та пристроїв по виявленню пожежі, пожежогасінню і локалізації вогню;

(iv) використання та експлуатаційний стан допоміжного, пускового та аварійного устаткування, яке впливає на безпеку плавання, швартування або постановки в док;

(v) заходи, необхідні для підтримання механізмів у робочому стані з метою забезпечення їх ефективної роботи в усіх умовах експлуатації судна;

(vi) будь-які інші вимоги до вахти, які можуть виникнути внаслідок особливих експлуатаційних обставин.

(с) На незахищеній якірній стоянці старший механік має погодити з капітаном питання про необхідність несення ходової машинної вахти.

7. Пригодність до несення вахти

Організація несення вахти має бути такою, щоб члени вахти не втрачали своєї працездатності через втому.

Старший механік має організувати вахту таким чином, щоб особовий склад першої при відході в рейс і наступних змінних вахт достатньо відпочив і був придатний для несення вахти в усіх інших відношеннях.

8. Охорона морського середовища

Увесь командний і рядовий склад машинного відділення має чітко уявляти собі серйозні наслідки як експлуатаційного, так і аварійного забруднення морського середовища та вживати всіх можливих заходів перестороги для запобігання такому забрудненню, особливо у тих випадках, де це передбачено відповідними міжнародними і портовими правилами.

1. Кожний старший і другий механік морського судна з головною силовою установкою пропульсивною потужністю 3000 квт і більше повинен мати відповідний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома має:

(а) відповідати вимогам Адміністрації щодо стану здоров'я, особливо зору і слуху;

(b) відповідати вимогам, що ставляться до дипломованого вахтового механіка, і

(і) для отримання диплома другого механіка мати підтверджений стаж роботи на судні не менше 12 місяців на посаді помічника механіка або механіка;

(іі) для отримання диплома старшого механіка мати підтверджений стаж роботи на судні не менше 36 місяців, з яких не менше 12 місяців - механіком на керівній посаді при наявності диплома другого механіка;

(с) пройти схвалений курс практичної протипожежної підготовки;

(d) скласти відповідний іспит, що відповідає вимогам Адміністрації. До екзаменаційних питань належить включати матеріал, викладений у Додатку до цього Правила, однак Адміністрації надається право змінювати екзаменаційні вимоги для механіків суден з силовою установкою обмеженої пропульсивної потужності та тих, що здійснюють прибережне плавання, беручи до уваги безпеку інших суден, які можуть плавати у тих же водах.

3. Підготовка для набуття необхідних теоретичних знань і практичних навичок має враховувати відповідні міжнародні правила і рекомендації.

4. Рівень вимог до знань, зазначених у різних розділах Доповнення, може мінятися залежно від того, чи видається диплом старшого або другого механіка.

1. Нижче наводиться програма екзаменаційних вимог, що ставляться під час іспиту до кандидатів на отримання дипломів старшого чи другого механіка суден з головною силовою установкою пропульсивною потужністю 3000 квт і більше. Беручи до уваги той факт, що другий механік має бути у будь-який час готовий взяти на себе відповідальність старшого механіка, іспити із зазначених нижче питань мають виявити здатність кандидатів засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на забезпечення безпечної експлуатації суднових механізмів.

2. Що стосується пункту 4(а), наведеного нижче, то Адміністрація може не ставити вимог до знань щодо тих силових установок, які не зазначені у дипломі, що видається. Такий диплом не дійсний для роботи на суднах з силовими установками, знання яких вилучено з екзаменаційних вимог, доти, доки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях відповідно до вимог Адміністрації. Всі обмеження мають бути відображені в дипломі.

3. Кожний кандидат має володіти знаннями таких дисциплін:

(а) термодинаміка і теплопередача;

(b) механіка і гідродинаміка;

(c) принципи роботи суднових силових установок (дизеля, парових і газових турбін) та рефрижераторних установок;

(d) фізичні і хімічні властивості палива і мастильних матеріалів;

(е) технологія металів;

(f) фізико-хімічна природа загоряння і вогнегасячі агенти;

(g) морська електротехніка, електронне і електричне устаткування;

(h) основи автоматизації, контрольно-вимірювальні системи і системи керування;

(і) теорія будови судна, включаючи боротьбу за живучість.

4. Кожний кандидат має володіти, принаймні, достатніми практичними навичками щодо:

(а) експлуатації та обслуговування:

(і) суднових дизелів;

(іі) суднових паросилових установок;

(ііі) суднових газових турбін;

(b) експлуатації та обслуговування допоміжних механізмів, включаючи системи насосів і трубопроводів, допоміжну котельну установку та рульовий пристрій;

(c) експлуатації, перевірки та обслуговування електричного устаткування та приладів керування;

(d) експлуатації та обслуговування вантажних і палубних механізмів;

(e) виявлення несправної роботи механізмів, локалізації несправних вузлів і запобігання крупним пошкодженням;

(f) організації грамотного обслуговування і ремонту;

(g) методів і засобів відвернення, виявлення і гасіння пожеж;

(h) методів і засобів відвернення забруднення морського середовища з суден;

(і) правил відвернення забруднення морського середовища;

(j) запобігання впливу забрудненого морського середовища на все інше навколишнє середовище;

(k) надання першої допомоги при травмах, типових для машинного відділення, та використання відповідних засобів;

(l) використання рятувальних засобів і знання їх призначення;

(m) методів боротьби за живучість;

(n) техніки безпеки.

5. Кожний кандидат має володіти знаннями у галузі морського права в рамках міжнародних угод і конвенцій у тій мірі, в якій вони пов'язані з обов'язками персоналу машинного відділення, особливо щодо безпеки судноплавства і охорони морського середовища. Обсяг знань з національного морського законодавства визначається Адміністрацією, однак він має включати національні правила, прийняті на виконання міжнародних угод і конвенцій.

6. Кожний кандидат повинен вміти керувати особовим складом, організовувати його роботу і підготовку.

1. Кожний старший і другий механік морського судна з головною силовою установкою пропульсивною потужністю від 750 до 3000 квт повинен мати відповідний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

(а) відповідати вимогам Адміністрації щодо стану здоров'я, особливо зору і слуху;

(b) відповідати вимогам, що ставляться до дипломованого вахтового механіка; і:

(і) для отримання диплома другого механіка мати підтверджений стаж роботи на судні не менше 12 місяців на посаді помічника механіка або механіка;

(іі) для отримання диплома старшого механіка мати підтверджений стаж роботи на судні не менше 24 місяців, з яких не менше 12 місяців при наявності диплома другого механіка;

(ііі) пройти затверджений курс практичної протипожежної підготовки;

(iv) скласти відповідний іспит, що відповідає вимогам Адміністрації. До екзаменаційних питань належить включати матеріал, викладений у Доповненні до цього Правила, однак Адміністрації надається право змінювати екзаменаційні вимоги для механіків суден, що здійснюють прибережне плавання, беручи до уваги типи автоматичного і дистанційного управління цих суден та безпеку інших суден, які можуть плавати у тих же водах;

3. Підготовка для отримання необхідних теоретичних знань і практичних навичок має враховувати відповідні міжнародні правила і рекомендації.

4. Рівень вимог до знань, зазначених у різних розділах Доповнення, може змінюватися залежно від того, чи видається диплом старшого механіка або другого механіка.