У рамках цього компонента передбачаються такі завдання:
Завдання 1. Положення про Національну організацію по поводженню з РАВ
Нова Національна організація має видати внутрішні положення та інструкції, які повинні бути вивчені та схвалені ДІЯРУ.
Під час виконання цього завдання ДІЯРУ буде надаватись підтримка у процесі:
- вивчення та схвалення критерії придатності відходів;
- вивчення вимог нижчого рівня стосовно транспортування, передачі прав власності, розподілу відповідальності, методів перевірки, а також вимог до документації.
Завдання 2. Врегулювання першочергових питань щодо визначення характеристик, моніторингу та контролю РАВ і звільнення РАВ від регулятивного контролю
(1) Розроблення Інструкцій з визначення характеристик, обліку та контролю РАВ для забезпечення достатніх і надійних вхідних даних щодо характеристик РАВ, необхідних для гарантування безпеки на взаємопов'язаних стадіях поводження з РАВ включно до стадії захоронення. Інструкції охоплюватимуть потоки РАВ різного походження, такі як РАВ діючих атомних електростанцій, відходи, що утворились у результаті вжиття екстрених заходів на ЧАЕС; відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання.
(2) Установлення, керуючись Інструкціями, діалогу з промисловими підприємствами, зокрема, в рамках проектів, спрямованих на створення повного реєстру РАВ, демонстрації звільнення радіоактивних матеріалів від регулятивного контролю, розроблення критеріїв зберігання/захоронення РАВ тощо.
(3) Експертна (технічна) оцінка технологій та технічних специфікацій стосовно засобів дезактивації та демонстрація звільнення від регулятивного контролю.
Завдання 3. Оцінка існуючих пунктів тимчасової локалізації та сховищ радіоактивних відходів, зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження
(1) Розроблення Інструкцій для оцінки стану історичних місць локалізації РАВ (пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) та пункти захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)), включаючи критерії, відповідно до яких прийматимуться рішення щодо цих об'єктів.
(2) Встановлення, керуючись Інструкціями, діалогу з промисловими підприємствами, під час огляду ПТЛРВ і ПЗРВ для визначення першочерговості у проведенні їхньої реконструкції.
(3) Проведення експертної (технічної) оцінки звітів, складених за результатами перевірок і повторних оцінок стану безпеки ПТЛРВ і ПЗРВ.
Завдання 4. Врегулювання першочергових питань, пов'язаних з будівництвом об'єктів переробки РАВ і транспортуванням РАВ
(1) Проведення експертної (технічної) оцінки проектних критеріїв і вимог (технічних специфікацій) стосовно об'єктів переробки РАВ, зокрема, РАВ, які зберігаються у ПТЛРВ і ПЗРВ; потужностей для переробки радіоактивно забрудненого металобрухту ЧАЕС тощо.
(2) Установлення діалогу з промисловими підприємствами щодо проектування відповідних об'єктів.
(3) Проведення експертної оцінки проектів сховищ і прийняття регулятивних рішень.
(4) Проведення експертної оцінки специфікацій щодо розроблення стандартизованої серії контейнерів для усіх стадій поводження з РАВ, у тому числі стандартних контейнерів для транспортування РАВ всіх категорій до комплексу "Вектор".
Завдання 5. Врегулювання першочергових питань безпеки, що стосуються довгострокового зберігання високоактивних і довгоіснуючих РАВ
Експертна підтримка у проектуванні та будівництві сховищ РАВ надається у процесі ліцензування будівництва сховищ для довгострокового зберігання/захоронення РАВ у рамках проекту ІСЯБ U3.01/08. Це завдання є логічним продовженням проекту ІСЯБ U3.01/08 і включає:
(1) проведення експертної (технічної) оцінки звітів про аналіз безпеки та відповідних документів щодо введення в експлуатацію побудованих споруд. На підставі результатів технічної оцінки ДІЯРУ прийме рішення щодо надання дозволу на введення в експлуатацію та власне експлуатацію сховищ.
Завдання 6. Врегулювання першочергових питань безпеки під час розроблення концепції ізоляції високоактивних і довгоіснуючих РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях
(1) Розроблення інструкцій щодо проведення програми попередньої оцінки альтернативних місць для відбору місця, яке б відповідало пріоритетним вимогам.
(2) Установлення, керуючись Інструкціями, діалогу з Експлуатуючою організацією (Оператором) щодо процедури (стадій) відбору місця; обсягу та достатності інформації, що стосується характеристик місцевості (перелік, що містить характеристики місць), необхідних для визначення її придатності як геологічного сховища та прийняття рішення щодо подальших робіт з проектування та будівництва сховища й пророблення питань безпеки на стадії вибору місця розташування сховища.
(3) Розроблення рекомендацій щодо загальних критеріїв прийнятності РАВ для захоронення в геологічному сховищі.
Компонент B
Загальні цілі
Метою цього проекту є надання підтримки ДІЯРУ у продовженні гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА, а також експертної підтримки, необхідної для участі ДІЯРУ в діяльності ВЕНРА.
Очікувані результати та основні заходи
У рамках цього компонента передбачаються такі завдання:
Завдання 1: Документований огляд внутрішньої оцінки та запропонованого плану дій щодо гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА
Як свій внесок до виконання цього завдання ДІЯРУ має надати результати своєї внутрішньої оцінки відповідно до підходу, описаного у звіті ВЕНРА про Гармонізацію реакторної безпеки в країнах ВЕНРА, а також запропонований нею план дій щодо гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА.
У рамках виконання цього завдання експерти з ЄС проведуть незалежне документарне вивчення внутрішньої оцінки ДІЯРУ та запропонованого плану дій, а також підготують рекомендації щодо їхнього вдосконалення. Консультант надасть ДІЯРУ допомогу, необхідну для встановлення та підтримання відповідних контактів з ВЕНРА, наприклад, для обміну інформацією про ці заходи.
Основні результати виконання завдання:
- оцінка правильності та повноти внутрішньої оцінки, беручи до уваги контрольні рівні;
- оцінка адекватності та достатності заходів, передбачених запропонованим планом дій, для гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА;
- рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої оцінки та запропонованого плану дій.
Результати цього вивчення, проведеного експертами з ЄС, а також список рекомендацій будуть подані у звіті про виконання цього Завдання.
Завдання 2: Виконання плану дій
У рамках цього Завдання будуть виконуватись заходи, передбачені розробленим і доопрацьованим планом дій.
Для гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА відповідно до плану дій ДІЯРУ підготує:
- зміни до регулятивних документів;
- нові регулятивні документи;
- адміністративні документи (постанови, листи-розпорядження тощо) із зазначенням контрольних рівнів, які не треба встановлювати у регулятивних документах.
Експерти з ЄС будуть залучені до оцінки ходу виконання плану дій, до розроблення рекомендацій стосовно подальшого його вдосконалення та застосування європейських практичних навичок щодо гармонізації регулятивних документів з контрольними рівнями.
Результати оцінки експертами ЄС документів ДІЯРУ, розроблених відповідно до плану дій, та список рекомендацій щодо його вдосконалення буде подано у звітах про виконання завдання.
Завдання 3: Підтримка участі ДІЯРУ у діяльності робочої групи з гармонізації регулятивних вимог
У рамках виконання цього завдання експерти ЄС надаватимуть ДІЯРУ підтримку, яка дозволить їй виконувати свою роль у діяльності робочої групи ВЕНРА з гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА. До складу робочої групи увійдуть експерти з провідних проектно-наукових організацій України, а також експерти з ЄС.
Робоча група проведе обговорення контрольних рівнів у відношенні до нових енергоблоків, управління строком експлуатації та інших сфер діяльності ВЕНРА. ДІЯРУ подасть документи, підготовлені робочою групою, на зустрічах ВЕНРА (РГГР, РГВЗЕ).
Основним результатом виконання цього завдання буде передача європейського досвіду ДІЯРУ та іншим українським організаціям у сферах, на які поширюється компетенція ВЕНРА, а також підтримка участі ДІЯРУ у діяльності, що провадить ВЕНРА.
Рекомендації західних експертів будуть подані у протоколах зустрічей робочих груп та у підготовлених документах.
3.2. Ризики та припущення
Компонент A
Завдання у рамках цього проекту розроблені відповідно до очікуваних заходів з боку промисловості, запланованих у рамках Плану дій ІСЯБ (ПД-2009 та ПД-2010), а також відповідно до Стратегічної дорожньої карти у секторі поводження з РАВ, зняття з експлуатації та відновлення територій.
Між регулятивним органом, організаціями технічної підтримки та промисловими підприємствами очікується започаткувати конструктивний діалог, спрямований на розв'язання питань безпеки на усіх етапах будівництва об'єктів поводження з РАВ.
Ризики, пов'язані з виконанням цього проекту, можуть стосуватись:
• необхідності забезпечення достатніми людськими ресурсами у разі одночасного подання документів, що стосуються безпеки, для регулятивного огляду різних об'єктів поводження з РАВ відповідно до обсягу та цілей проекту;
• затримок у виконанні проектів та поданні документів, що стосуються безпеки, промисловими підприємствами.
Жоден з суттєвих інституційних факторів не має справити вплив на ефективність виконання проекту. Визначені ризики головним чином стосуються достатності підтримки з боку Бенефіціара, тобто забезпечення ним необхідних ресурсів, чи затримки у виконанні проекту, пов'язаних із діяльністю промислового сектора.
Компонент B
ДІЯРУ має надати результати внутрішньої оцінки та запропонований план дій, після чого розпочнеться другий етап - виконання (вдосконаленого) плану дій. Ключовими питаннями для цього проекту є своєчасність надання необхідних матеріально-технічних ресурсів і залучення ДІЯРУ до реалізації плану дій.
Визначені ризики головним чином стосуються достатності підтримки, що надаватиметься Бенефіціаром, тобто забезпечення ним необхідних ресурсів.
3.3. Питання, що вимагають скоординованих дій
Компонент A є логічним продовженням виконання завдань, передбачених проектом ІСЯБ "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень атомних електростанцій)". Що стосується компонента B, то питань, які б вимагали скоординованих дій, не виявлено.
3.4. Зацікавлені сторони
Основним учасником цього проекту є Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ).
4. Питання, пов'язані з виконанням проекту
4.1. Спосіб виконання
Централізоване пряме управління.
З Бенефіціаром передбачається підписати Угоду про фінансування.
4.2. Процедури закупівлі та надання гранту
Усі договори, пов'язані з реалізацією проекту, мають підписуватись і виконуватись відповідно до встановлених та опублікованих Європейською Комісією процедур і стандартних документів щодо проведення зовнішньої діяльності, чинних на час початку відповідної процедури.
Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, на які поширюється дія Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі відповідним уповноваженим представником на інших фізичних і юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до умов, передбачених Статтею 14 Інструмента.
4.3. Бюджет і календар
Загальний бюджет, що виділяється на реалізацію компонентів проекту, орієнтовно складає 2,5 млн. євро.
Орієнтовний строк виконання договору складає 36 місяців (компонент A: 36 місяців, компонент B: 24 місяці).
Проект буде виконуватись шляхом укладання одного чи більше договорів на надання послуг.
4.4. Моніторинг виконання
Проект підлягатиме моніторингу, орієнтованого на отримання результатів (МОР), який дозволяє отримати цінну інформацію не лише про кожний конкретний проект, але й про виконання підрядником глобальних завдань.
Крім моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, до проекту застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою традиційних показників ефективності управління проектом, таких як:
- виконання ключових етапів;
- звіти про хід робіт та технічні звіти;
- використання ресурсів.
Довгострокові аспекти базуватимуться на Ключових індикаторах виконання, які будуть визначені у Технічному завданні (ТЗ). Ці індикатори будуть визначені таким чином, щоб дозволити кількісну оцінку впливу Проекту на середньострокову та довгострокову перспективу. Для успіху заходів з проведення оцінки важливе значення має залучення до них країни-партнера.
Одним з можливих Ключових індикаторів виконання може бути кількість переглянутих документів.
Кожен з індикаторів має бути придатним для встановлення відповідної мети, завдяки чому можуть бути встановлені основні етапи досягнення КІВ узгоджені з глобальними стратегічними планами.
4.5. Оцінка та аудит
Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Моніторинг та оцінка мають базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів та досягнення цілей, передбачених проектом.
Крім перевірок і контрольних заходів на місцях, які у разі необхідності проводитимуть відповідні служби Європейської Комісії, у тому числі Європейський офіс по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахункова палата, проекти підлягатимуть регулярному моніторингу спеціалістами відповідної кваліфікації у цій сфері. З метою оцінки доцільності, продуктивності, ефективності та впливу програми незалежні експерти періодично проводитимуть оцінку по завершенні відповідних етапів.
4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності
Прозорість діяльності має відповідати чітко визначеним стандартам і правилам: Керівним принципам щодо забезпечення прозорості зовнішніх дій ЄС. Ці Керівні принципи становлять частину договірних зобов'язань партнерів/Консультантів, залучених до реалізації проекту і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-які інші договірні зобов'язання.
Консультант регулярно надаватиме Звіти про хід робіт з потрібною кількістю копій Партнеру за проектом, Представництву Європейського Союзу в країні-партнері, Об'єднаному дослідному центру Європейського Союзу та Групі моніторингу Європейського Союзу. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.
До інших документів та заходів, що стосуються забезпечення прозорості, можуть належати:
- початковий прес-реліз на початку виконання проекту;
- кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про виконання проекту;
- заключна презентаційна зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за проектом, організована Консультантом для зацікавлених сторін у вигляді семінару.
Паралельно з цим проектом можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження результатів чи підвищення рівня прозорості ЄС.
ДОДАТОК II-12
1. Ідентифікаційні дані
2. Обґрунтування проекту
2.1. Поточна ситуація в секторі
В Україні наразі перебувають в експлуатації 15 енергоблоків, розташованих на підпорядкованих Міністерству енергетики та вугільної промисловості чотирьох атомних електростанціях (АЕС) Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"), із загальною встановленою потужністю 13835 МВт, що складає 26,6 % від загальної встановленої потужності всіх українських електростанцій. У 2009 році на АЕС припадало близько 46 % від обсягів електроенергії, виробленої в Україні. На всіх діючих енергоблоках АЕС установлені водо-водяні реактори типу ВВЕР відповідної конструкції.
Україна оголосила про свій намір продовжувати будівництво атомних електростанцій для заміни старих і до 2030 року довести потужність своїх АЕС до 20 ГВт.
Протягом останніх десяти років в рамках міжнародних програм і двосторонніх програм співробітництва було реалізовано сотні проектів з модернізації та підвищення безпеки українських АЕС, для чого залучалась допомога Заходу.
Нещодавно було завершено спільне вивчення, яке проводилось за участі України, Європейської Комісії та Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і мало на меті оцінити рівні безпеки українських АЕС. Міжнародні експерти дійшли висновку, що на даний час енергоблоки АЕС України загалом відповідають більшості норм безпеки, встановлених МАГАТЕ, зокрема, з точки зору конструкції та експлуатації атомних електростанцій, поводження з радіоактивними відходами, зняття з експлуатації та регулятивного контролю.
Подальше підвищення рівнів безпеки роботи атомних електростанціях НАЕК "Енергоатом" - український оператор АЕС - планує здійснювати у рамках проекту "Пакет підвищення безпеки" ("Upgrade Package"), який являє собою Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків усіх атомних електростанцій в Україні, і з цією метою залучити позики Євратому та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Зазначений "Пакет підвищення безпеки" також передбачатиме компонент, що стосується підвищення безпеки обробки радіоактивних відходів на українських атомних електростанціях.
2.2. Узагальнення набутого практичного досвіду
Незважаючи на економічну кризу, НАЕК "Енергоатом" в останні роки вдалось покращити показники безпеки та економічної діяльності. Завдяки цьому зменшилась потреба у залученні коштів ЄС для реалізації програм, безпосередньо пов'язаних з модернізацією АЕС. Діяльність у рамках ЄС ІСЯБ переорієнтовано на проекти у сфері управління безпекою та експлуатаційної безпеки, зокрема, на такі елементи як культура безпеки та людський фактор. Плідне співробітництво та взаємодія між представниками ЄС, НАЕК "Енергоатом" і Міністерства енергетики та вугільної промисловості, яке поглиблювалось протягом останніх років, продовжує успішно розвиватись. Підтримка з боку ЄС і сьогодні спрямована на розв'язання питань, що стосуються підвищення рівня управління [безпекою] та експлуатаційної безпеки, що має найвищу додаткову цінність, яка може бути отримана від програмної допомоги ЄС.
Допомога, що надається у рамках програми ЄС ІСЯБ, узгоджується з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також з НАЕК "Енергоатом", при чому організації-бенефіціари несуть спільну відповідальність за формулювання програми та управління нею. Поступова передача відповідальності українській стороні стимулює також і передачу напрацьованих в ЄС методів оптимального управління у сферах, в яких українські організації таких напрацювань поки не мають.
2.3. Доповнюючі заходи
У рамках ІСЯБ впроваджено спеціальний підхід, який дозволяє усім українським АЕС скористатись допомогою на проммайданчику, що надається експлуатуючими організаціями з ЄС у процесі виконання програм і проектів.
Якщо необхідно, проекти будуть розпочинатись у взаємодії з консультантами від регулятивних органів ЄС, з українським Органом регулювання, його організаціями технічної підтримки у рамках заходу 2+2. Така паралельна діяльність гарантуватиме, що зміни, ініційовані в рамках цього проекту стосовно режиму експлуатації та обслуговування АЕС, у разі потреби будуть узгоджуватись з відповідними змінами у стандартах, кодексах чи регламентах.
2.4. Координація діяльності донорів
Цей проект є самостійним, не пов'язаним з будь-якими можливими діями інших донорів чи Міжнародного агентства з ядерної енергетики (МАГАТЕ). Проектом не передбачається участь інших міжнародних донорів, і він не дублює жодну ініціативу, що зараз здійснюється на двосторонньому рівні чи за участі групи донорів. Єдиним постачальником коштів крім експлуатуючої організації АЕС України залишатиметься Європейський Союз.
Проте, передбачається тісна взаємодія з іншими партнерами, зокрема, з МАГАТЕ.
3. Опис
3.1. Цілі
Запропоновані заходи підтримки мають на меті подальше зосередження уваги на питаннях, що стосуються людського фактора, неухильного розвитку культури безпеки та підвищення рівня технологічних процесів, експлуатаційних процедур і методів таким чином, щоб гарантувати ядерну безпеку обладнання та систем. Це узгоджується з пріоритетами ІСЯБ відповідно до переглянутої стратегії співробітництва у сфері ядерної безпеки (Пріоритетна сфера 2), а також §1.1.2 та §1.2 Індикативної програми ІСЯБ на період 2010 - 2011 років.
3.2. Очікувані результати та основні заходи
Цей проект, спрямований на підтримку українського оператора АЕС, має значно вплинути на методи управління та контролю з питань, які є важливими для роботи атомних електростанцій. У рамках проекту увага приділятиметься основним процесам, які впливають на ядерну безпеку експлуатації атомних електростанцій, і вживатимуться заходи для поліпшення ситуації навколо "людського фактора", технічних вимог до АЕС та управління конфігурацією. На всіх етапах проекту має бути забезпечена тісна співпраця між експертами НАЕК "Енергоатом" і консультантами, залученими до виконання проекту.
Цілі проекту буде трансформовано в 5 основних заходів у рамках ПД 2010:
3.2.1. Захід 1: Розроблення та впровадження Стратегії технічного обслуговування, спрямованого на забезпечення надійності обладнання
У проведенні технічного обслуговування, зокрема, що стосується його процедур і періодичності, НАЕК "Енергоатом" сьогодні керується рекомендаціями, наданими виробниками обладнання. У результаті, завдання щодо проведення технічного обслуговування і ремонту виконуються незалежно від функціонування обладнання у складі тієї чи іншої системи чи установки, а під час встановлення періодичності проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту не беруться до уваги умови, пов'язані з конкретним компонентом чи дані, які стосуються його фактичної експлуатації та історії.
Мета заходу
Цей захід має на меті підвищення ядерної безпеки шляхом розроблення та впровадження оновленої Стратегії технічного обслуговування з використанням кращого міжнародного досвіду, заснованого на концепціях технічного обслуговування, спрямованого на забезпечення надійності обладнання. Ця сучасна стратегія технічного обслуговування націлена на підвищення рівня експлуатаційної готовності та надійності обладнання, беручи до уваги його конкретні функції та значення, яке воно має для загальної безпеки установки.
Переваги
Реалізація цього заходу дозволить спрямувати роботу інженерно-технічного персоналу у напрямку зосередження ресурсів на запобіганні збоям, які можуть порушити роботу системи чи зменшити рівень безпеки функціонування обладнання. Під час проведення технічного обслуговування та ремонту головна увага приділятиметься профілактичним заходам, розробленим на підставі даних прогнозування видів відмов і їхніх наслідків для функціонування відповідних систем. Впровадження більш ефективних методик технічного обслуговування дозволить зменшити кількість випадків технічного обслуговування обладнання без крайньої потреби із супутніми ризиками, та відмов обладнання під час експлуатації. Отже, технічне обслуговування, спрямоване на забезпечення надійності обладнання, підвищить безвідмовність і надійність обладнання, та, таким чином, значно поліпшить стан ядерної безпеки на атомних електростанціях НАЕК "Енергоатом".
3.2.2. Захід 2: Вдосконалення процедур управління оперативною інформацією щодо конфігурації АЕС
Безпечна робота будь-якої атомної електростанції залежить від наявності вірної технічної інформації щодо стану систем та елементів обладнання станції. Без інформації в реальному масштабі часу щодо фактичного стану суттєвих елементів обладнання, відповідальних за безпеку, зокрема, щодо системи обробки даних про об'єкт і системи відображення даних, оператори можуть приймати рішення, які впливають на стан безпеки, використовуючи невірну інформацію.
Наразі співробітники НАЕК "Енергоатом" отримують інформацію щодо АЕС з різних джерел. Деяка інформація надходить з засобів автоматичних відображень, деяку інформацію отримують під час обходів АЕС, а деяку - за допомогою інших, неавтоматичних, а вербальних чи письмових засобів комунікації. Ці джерела інформації несистематизовані, що ускладнює співставлення даних. За інформацію МАГАТЕ, 25 % зареєстрованих подій викликано помилками чи дефектами конфігурації.
НАЕК "Енергоатом" визначила це як потенційну проблему і вживає заходів для покращення ситуації, можливо, шляхом вдосконалення систем комунікації, які використовуються обхідниками, та/або раціоналізації та систематизації інформації, що надходить з різних джерел, за допомогою автоматизованої системи відображення даних.
Мета заходу
Цей захід має на меті значно підвищити рівень ядерної безпеки шляхом вдосконалення існуючих процедур "Експлуатаційної конфігурації АЕС". Планується використовувати кращі міжнародні методи та досвід. Це гарантуватиме те, що оператори АЕС отримуватимуть у реальному часі інформацію щодо стану електростанції, яка є вірною і відповідає фактичному фізичному та експлуатаційному стану АЕС. Використання розробленої системи у поєднанні з Імовірнісним аналізом безпеки (ІАБ) також дозволить застосовувати управління конфігурацією на основі ризиків чи моніторинг ризиків у реальному часі.
Переваги
Результатом цього заходу буде підвищення рівня ядерної безпеки, оскільки оператори вже не будуть засновувати свої рішення на інформації, яка не є вірною чи яка не відображає фізичний та експлуатаційний стан електростанції та систем АЕС, відповідальних за безпеку. Це гарантуватиме резервування станційного обладнання чи систем під час їх зупинки для проведення технічного обслуговування, а також прийняття оперативних рішень на підставі вірної інформації, отриманої у режимі реального часу. Крім того, вдосконалені процедури та методики, підсилені системою перевірки інформації, дозволять підвищити ефективність роботи операторів.
3.2.3. Захід 3: Впровадження комп'ютеризованої системи контролю підготовки та атестації експлуатаційного персоналу з питань ядерної та радіаційної безпеки
Наразі такі важливі документи, як правила, норми, процедури та інструкції вивчаються експлуатаційним персоналом АЕС індивідуально чи під керівництвом інструкторів за допомогою класичних аудиторних занять. Доволі часто таке навчання не дозволяє досягти рівня засвоєння, що вимагається. Ефективність навчального процесу могла б суттєво зрости завдяки використанню сучасної комп'ютеризованої системи підготовки, яка передбачає ступінчасте проходження та засвоєння матеріалу із внутрішнім тестуванням і реєстрацією досягнутих результатів.
До зазначеної системи було б нескладно також включити функції відстеження, оновлення, тестування та перевірки знань і кваліфікацій операторів. У результаті вони б набули навичок і дозволів, необхідних для виконання ними своїх виробничих завдань. Інтегрування колективних знань і досвіду всіх атомних електростанцій за допомогою такої системи принесло б суттєві переваги з точки зору безпеки експлуатації усіх українських АЕС.
Цілі заходу
Вдосконалення існуючої методики підготовки операторів шляхом впровадження комплексної інтерактивної комп'ютеризованої системи підготовки за використання провідного досвіду у сфері підготовки операторів дозволить підвищити рівень навичок і знань, які вимагаються від персоналу НАЕК "Енергоатом", надаючи можливість моделювання ситуацій для практичного застосування набутих навичок, а також виконання, перевірки та реєстрації навчальних завдань у більш оптимальний спосіб.
Переваги
Завдяки проведенню ефективної підготовки (й перевірки) обслуговуючого персоналу з експлуатаційних параметрів, у тому числі що стосується граничних технічних характеристик атомної електростанції, значно зросте рівень експлуатаційної безпеки. Нова система дозволить суттєво підвищити загальний рівень ефективності підготовки, а також сприятиме підвищенню кваліфікації з широкого кола тем, важливих з точки зору безпеки експлуатації атомних електростанцій.
3.2.4. Захід 4: Вдосконалення процедур контролю проектної документації та управління конфігурацією АЕС.
В Україні процедури внесення змін до проекту АЕС установлені державними стандартами. Багато з цих процедур не вдосконалювались від часів СРСР. Відповідна процедура контролю внесення змін (до оригінальної проектної бази) та оновлення пов'язаної з цим документації, що стосується питань безпеки, на цей момент НАЕК "Енергоатом" не розроблена.
НАЕК "Енергоатом" визначила відсутність контролю інформації, що стосується проектних змін, у тому числі їх реєстрацію та розповсюдження як потенційну проблему, пов'язану з безпекою. Компанія намагається виправити ситуацію, можливо, шляхом впровадження централізованої системи управління архівацією та документацією даних.
Цілі заходу
Прийняти, встановити та запровадити провідні підходи до процедури контролю внесення змін до проектної документації, від їхнього початку до внесення у всі відповідні документи, що стосуються експлуатації АЕС, тощо.
Переваги
Цей захід дозволить підвищити рівень ядерної безпеки завдяки тому, що документація НАЕК "Енергоатом" щодо її атомних електростанцій буде відображати оновлену "виконавчу та модифіковану" конфігурацію атомних електростанцій, тобто оригінальну "виконавчу" конфігурацію із подальшими санкціонованими модифікаціями. Цей захід гарантуватиме створення відповідних систем для відповідного контролю та санкціонування запропонованих змін на АЕС, а також врахування усіх наслідків запропонованих змін з точки зору безпеки. Виконання цього завдання потребуватиме створення єдиної комплексної системи управління та контролю документації в НАЕК "Енергоатом" і на всіх атомних електростанціях, в яких зберігатиметься оновлена проектна документація та документація, що стосується питань безпеки.
3.2.5. Захід 5: Перегляд і оптимізація методів перевірки цілісності системи тиску першого контуру реактора, що застосовуються на АЕС НАЕК "Енергоатом"
Для продовження роботи будь-якої атомної електростанції необхідно гарантувати цілісність першого контуру її реакторів. З цією метою на АЕС НАЕК "Енергоатом" проводяться гідравлічні випробування (ГВ). Проте, після років експлуатації кількість циклів ГВ першого контуру теоретично може перевищити граничні норми, передбачені протягом його проектного строку служби.
Отже, аби запобігти передчасному старінню систем під тиском бажано модернізувати методи, що застосовуються НАЕК "Енергоатом" щодо гідравлічних випробувань і випробувань цілісності першого контуру реактора і привести їх у відповідність до кращої світової практики.
Мета заходу
Цей захід дозволить значно підвищити рівень експлуатаційної безпеки у межах експлуатаційного ресурсу атомних електростанцій шляхом застосування провідної міжнародної практики випробування цілісності першого контуру реактора.
Переваги
Це завдання полягатиме у наданні допомоги НАЕК "Енергоатом" щодо управління експлуатаційним ресурсом систем першого контуру реакторів своїх атомних електростанцій та, водночас, продемонструє їхню експлуатаційну безпеку.
3.3. Ризики та припущення
Жодних суттєвих ризиків, пов'язаних із виконанням запропонованого проекту, виявлено не було. Недавній досвід роботи свідчить про активну участь і допомогу з боку НАЕК "Енергоатом", що є запорукою належного і своєчасного виконання проектів, а також поширення досвіду, набутого у ході реалізації проекту, на весь парк атомних електростанції.
Здійснюючи управління проектами ІСЯБ, НАЕК "Енергоатом" продемонструвала високий рівень ефективності, впроваджуючи сучасні підходи до управління проектами, відповідні протоколи та створивши внутрішню "Координаційну групу", яка здійснює моніторинг виконання проектів та призначення відповідальних осіб, на яких покладається безпосереднє управління кожним окремим проектом.
З метою оптимізації позитивного впливу проекту та максимізації передачі навичок, які б могли успішно використовуватись, НАЕК "Енергоатом" підготував певні рекомендації за проектом U1.05/09 (Програма безпеки, спрямована на підвищення процедурних і технічних можливостей та ефективності НАЕК "Енергоатом" та його АЕС), які залишаються дійсними та використовуватимуться для управління проектом U1.05/10. Йдеться про такі рекомендації:
1. Призначити постійну групу НАЕК "Енергоатом", яка братиме участь у процесі розроблення та виконання кожного проекту та здійснюватиме управління цим процесом. Це не передбачає, що 100 % свого робочого часу група приділятиме проекту, але вона має бути у будь-який час на 100 % готовою до роботи з розроблення проектів і здійснення управління ними.
2. НАЕК "Енергоатом" має визначити розроблення та виконання проектів як пріоритетні напрямки своєї діяльності, і, таким чином, забезпечити наявність і залучення своїх експертів до роботи.
3. Велике значення має розподіл обов'язків і відповідальності між експертами (тобто особами, а не комітетами чи групами), "призначеними" НАЕК "Енергоатом".
4. Виконання проектів відбуватиметься як єдиний інтерактивний процес за участі Консультантів і експертів НАЕК "Енергоатом".
5. Має бути забезпечено правильне співвідношення "якості та кількості" експертів НАЕК "Енергоатом".
6. Велике значення має визначення часових рамок програми створення, затвердження та виконання проектів (у тому числі що стосується розміщення АЕС).
7. Для належного виконання проектів і розміщення усього парку атомних електростанцій важливе значення має надання допомоги НАЕК "Енергоатом".
Передбачається, що технічні відділи НАЕК "Енергоатом" і підвідділи АЕС продовжать надавати всю необхідну документацію та підтримку протягом виконання проектів.
3.4. Питання, що вимагають скоординованих дій
Завдання, які пропонується виконати, являють собою наступний крок на даному етапі програми підвищення безпеки на АЕС НАЕК "Енергоатом", причому наразі можуть виконуватись не лише короткострокові проекти, спрямовані на розв'язання нагальних питань, але й важливі довгострокові проекти. Усі заходи, передбачені проектом, - це рішення у "пілотному" масштабі; всі подальші заходи з поширення набутого досвіду серед структур НАЕК "Енергоатом" та між усіма атомними електростанціями компанії будуть реалізовуватись безпосередньо НАЕК "Енергоатом" і запропонованими завданнями не охоплюються.
Передбачені заходи дозволять вдосконалити систему управління безпекою, підвищити культуру безпеки у сфері, що охоплюється проектом, як на рівні окремих атомних електростанцій, так і на рівні НАЕК "Енергоатом", і через це матимуть безпосередній позитивний вплив на стан безпеки та навколишнє середовище. Завдяки виконанню цього проекту буде продовжено роботу з підвищення безпеки на українських атомних електростанціях до рівня, загальноприйнятого у країнах-членах ЄС.
Проект, що пропонується, передбачає заходи, які повністю узгоджуються з рекомендаціями, наданими Міжнародним агентством з ядерної енергетики.
Напрямки діяльності, які пропонуються у рамках проекту, будуть розвиватись далі таким чином, що набутий досвід також можна буде застосовувати на інших атомних електростанціях.
3.5. Зацікавлені сторони
Кожне із запропонованих завдань спочатку, на "пілотному" етапі, стосуватиметься лише однієї атомної електростанції. Але на подальшому етапі - етапі поширення - скористатись набутим досвідом зможуть всі атомні електростанції, а також НАЕК "Енергоатом".
Декілька завдань також стосуватимуться українського регулятивного органу - ДІЯРУ, а також деяких українських установ.
Відповідні результати чи вихідні матеріали будуть передані Національному центру підготовки ремонтного та управлінського персоналу АЕС.
4. Питання, пов'язані з виконанням проекту
4.1. Спосіб виконання
Централізоване (пряме) управління.
З Бенефіціаром буде підписано Угоду про фінансування.
4.2. Процедури закупівлі та надання гранту
Виконання проекту передбачається шляхом укладання договорів на надання послуг.
Усі договори, пов'язані з реалізацією проекту, мають підписуватись і виконуватись відповідно до встановлених та опублікованих Європейською Комісією процедур і стандартних документів щодо проведення зовнішньої діяльності, чинних на час початку відповідної процедури.
Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, на які поширюється дія Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі на інші фізичні та юридичні особи здійснюватиметься відповідним уповноваженим представником згідно з умовами, передбаченими Статтею 14 Інструмента.
4.3. Бюджет і календар
Загальний орієнтовний бюджет, що виділяє ЄС: 9 млн. євро.
Орієнтовний строк дії договорів: максимум 36 місяців.
4.4. Моніторинг виконання
Заходи, що виконуватимуться у рамках кожної окремої теми, піддягатимуть моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Для моніторингу управління та результатів, отриманих за відповідним напрямком діяльності також будуть визначені показники (індикатори), які можуть бути об'єктивно перевірені. Ці індикатори будуть визначені до укладання договору на початковому етапі визначення напрямку діяльності.
Крім моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, до деяких заходів, що реалізовуватимуться у рамках окремих напрямків діяльності, застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою традиційних показників ефективності управління проектом, таких як:
• виконання ключових етапів;
• звіти про хід робіт та технічні звіти;
• використання людських ресурсів.
Вплив, який справлятимуть заходи за кожним напрямком діяльності на стан безпеки українських атомних станцій, буде предметом спостереження за допомогою спеціальних показників, і, якщо доречно, також буде враховуватись загальний стан ядерної безпеки у країні-партнері.
Кожний індикатор має бути придатним для застосування до нього процедури постановки цілей, за допомогою чого можуть бути встановлені критерії значень Індикатора ефективності, а також здійснюватись моніторинг позитивних змін.
4.5. Оцінка та аудит
Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Оцінка має базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів і досягнення цілей, передбачених проектом. Моніторинг ходу виконання проекту та його ефективності також здійснюватиметься на підставі періодичних звітів про хід робіт.
Крім того, також передбачається, у разі необхідності, проводити перевірки на місцях за участі відповідних служб Європейської Комісії, у тому числі Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахунковою палатою.
4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності
Заходи забезпечення публічності виконуватимуться відповідно до чітко визначених стандартів і правил: Інструкцій щодо забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС. Ці Інструкції становитимуть частину договірних зобов'язань партнерів/консультантів, залучених до реалізації проекту, і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-який інший договірний елемент.
Консультант регулярно подаватиме Звіти про хід робіт Європейській Комісії та надсилати їх копії Партнеру за проектом, в Представництво Європейського Союзу в країні-партнері, в Об'єднаний дослідний центр Європейської Комісії та Групі моніторингу Європейської Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.
Інші вихідні матеріали, присвячені питанню забезпечення публічності, можуть включати:
(1) початковий прес-реліз на початку роботи за відповідним напрямком;
(2) кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про завершення роботи за відповідним напрямком;
(3) заключну презентаційну зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за відповідним напрямком, організовану Консультантом.
Паралельно з діяльністю за напрямками, що пропонуються, можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження набутого досвіду чи підвищення рівня публічності діяльності ЄС.
ДОДАТОК II-13
1. Ідентифікаційні дані
2. Обґрунтування
2.1. Поточна ситуація в секторі
Україна несе на собі величезний тягар відповідальності у вигляді радіоактивних відходів, які утворились під час аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. У наступні роки передбачається утворення додаткових великих обсягів радіоактивних відходів внаслідок проведення ремонтно-відновлювальних заходів на 4-му енергоблоці АЕС, зруйнованому під час аварії (будівництво та експлуатація нового безпечного конфайнменту), а також виведення з експлуатації 1 - 3 енергоблоків ЧАЕС, яку було зупинено. Крім того радіоактивні відходи, але у меншому обсязі, продовжуватимуть утворюватися в результаті використання в Україні ядерної енергії для генерування електроенергії.
За підтримки Європейського Союзу та інших міжнародних організацій вживаються величезні за обсягом фінансові заходи, спрямовані на видалення та кондиціонування цих відходів для їх подальшого безпечного зберігання. Значних успіхів було досягнуто, наприклад, у завершенні будівництва Промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами та, дещо менших - у будівництві Заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Проте, з огляду на масштаб успадкованих Україною проблем і складність завдань, попереду ще багато роботи. Зокрема, надзвичайно висока різнорідність складу відходів, утворених під час аварії, ускладнює належне визначення характеристик відходів, і, оскільки ці характеристики мають бути визначені до переробки відходів, цей фактор може обмежити подальший поступ у даному напрямку. Також залишається нерозв'язаним питання щодо остаточного захоронення відходів.
2.2. Узагальнення набутого практичного досвіду
В останні роки було проведено низку проектів, спрямованих на формування комплексної та послідовної стратегії поводження з ядерними відходами в Україні. Так проект U4.03/04-1 у рамках Програми технічної допомоги Співдружності незалежних держав (ТАСІС) був націлений на задоволення національних стратегічних потреб, таких як створення організації з поводження з відходами та відповідної системи класифікації відходів. Два більш недавні заходи підтримки-2 -3 було спрямовано на уточнення потреб і прагнень окремих кінцевих одержувачів, таких як організації, що працюють у Чорнобильській зоні відчуження, та функціонуючі атомні електростанції. Результати цих вивчень та дані, наведені у Законі України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" , були використані під час складання комплексного переліку заходів, які б дозволили остаточно видалити ці відходи та, отже, позбутися тягаря пов'язаної з ними відповідальності та ризиків. Підпроекти, наведені у цьому Описі проектів, являють собою деякі із заходів, які проводились раніше у рамках цієї довгострокової програми.
__________
-1 Розроблення Національної стратегії та концепції Державної програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, включаючи стратегію поводження з радіоактивними відходами НАЕК "Енергоатом"
-2 Надання допомоги Європейській Комісії у проведенні оцінки програми та сектора, а також у визначенні та встановленні пріоритетних напрямків у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні, 2007 р.
-3 Технічна допомога бенефіціарам і кінцевим користувачам в Україні щодо управління проектами поводження з радіоактивними відходами та виведення об'єктів з експлуатації у рамках програм ТАСІС та ІСЯБ, 2008 р.
2.3. Доповнюючі заходи
Певну кількість проектів за (спільного) фінансування з боку ЄС, пов'язаних з поводженням з радіоактивними відходами на ЧАЕС, було завершено, а виконання деяких з них триває. До проектів, тісно пов'язаних з даним проектом, належать такі як розроблення Національної стратегії та концепції Державної цільової програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, а також створення Промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ). Також вбачаються можливості поглиблення взаємодії з проектом будівництва Заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ); кошти для реалізації останніх з названих проектів надаються з Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильського фонду "Укриття" (управління обома здійснює Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)), головним вкладником коштів в які є Європейська Комісія.
Також слід зазначити, що цей проект буде виконуватись за тісної співпраці з проектом U4.01/08 (Вдосконалення системи класифікації радіоактивних відходів та поводження з ними в Україні).
Фінансування першочергових проектів щодо поводження з радіоактивними відходами на період 2008 - 2017 років з державного бюджету України та інших джерел, у тому числі з Фонду поводження з радіоактивними відходами здійснюється на підставі Закону України "Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" (у редакції, схваленій Парламентом України в 2008 році) та Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" (у редакції від 2008 року). Заходи, які пропонуються у рамках цього проекту, будуть ретельно узгоджуватись із завданнями вищезгаданої загальнодержавної програми та будуть спрямовані на підтримку їхньої реалізації.
2.4. Координація діяльності донорів
Фінансування цього проекту повністю забезпечуватиметься Європейською Комісією. Фінансування з боку ЄК не дублює жодних інших поточних заходів, що провадяться двосторонніми чи міжнародними донорами. Оскільки Європейський Союз залишатиметься єдиним зовнішнім донором, жодного додаткового координування донорської діяльності не передбачено. У відповідних випадках для забезпечення ефективнішої взаємодії з іншими міжнародними проектами проводитимуться консультації з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) чи ЄБРР.
3. Опис
3.1. Цілі
Загальною метою цього проекту є підвищення рівня безпеки та рентабельності поводження з усіма видами радіоактивних відходів в Україні та, зокрема, спрямування всіх заходів на мінімізацію відходів та реалізацію довгострокового завдання - остаточного безпечного захоронення відходів.
До конкретних завдань належать такі:
- підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів в Україні;
- оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними;
- створення методики звільнення матеріалів від регулятивного контролю;
- проведення комплексної оцінки стану безпеки та ризиків на об'єктах поводження з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження;
- впровадження сучасних, ефективних методологій та засобів планування відновлювальних заходів на колишніх уранових об'єктах.
Даний проект сприятиме досягненню завдань ІСЯБ і відповідає пріоритетам ІСЯБ щодо поводження з ядерними відходами, зняття з експлуатації та відновлення територій колишніх ядерних об'єктів, як зазначено у Стратегії забезпечення ядерної безпеки-4.
__________
-4 Рішення Європейської Комісії від 8 серпня 2007 р. С(2007)3758
3.2. Очікувані результати та основні заходи
Передбачається, що проект дозволить вдосконалити інфраструктуру поводження з радіоактивними відходами в Україні.
Проект включатиме такі підпроекти:
• A) Підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів в Україні;
• B) Вдосконалення систем, які використовуються для визначення характеристик радіоактивних відходів на діючих атомних електростанціях України;
• C) Оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними;
• D) Проведення дослідження на місцях захоронення та тимчасового зберігання радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні відчуження;
• E) Створення методики звільнення матеріалів від регулятивного контролю;
• F) Проведення комплексної оцінки стану безпеки та ризиків на об'єктах поводження з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження;
• G) Розроблення методики (стратегії, технології) проведення реабілітаційних заходів на колишньому урановому об'єкті "Придніпровський хімічний завод".
Основні очікувані результати можна підсумувати таким чином:
Підпроект A:
- створення методики визначення характеристик і класифікації радіоактивних відходів в Україні;
- вдосконалення методики вимірювань;
- створення центральної аналітичної лабораторії у Чорнобильській зоні відчуження для визначення характеристик радіоактивних відходів з усієї України.
Підпроект B:
- визначення відповідних стратегій та статистичних методів відбору зразків і вимірювань, а також впровадження процедур, які дозволять провести співставлення між легко вимірюваними та важко вимірюваними радіонуклідами, які (a) є важливими з точки зору довгострокової безпеки поводження з ними та (b) існують у потоках відходів атомних електростанцій;
- підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів на атомних електростанціях, зокрема, що стосується визначення складу радіонуклідів і рівнів активності "важко вимірюваних" радіонуклідів у радіоактивних відходах.
Підпроект C:
- оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними, включаючи забезпечення стандартизованих контейнерів для радіоактивних відходів;
- впровадження оптимізованої інфраструктури утилізації та транспортування радіоактивних відходів на пілотній атомній електростанції.
Підпроект D:
- постачання мобільної лабораторії для проведення польових досліджень у Чорнобильській зоні відчуження;
- створення комплексного реєстру та кадастру (у тому числі бази даних) траншей та звалищ у Чорнобильській зони відчуження, які містять радіоактивні відходи;
- оцінка та градація рівня небезпеки радіоактивних відходів у місцях тимчасової локалізації та зберігання у межах Чорнобильської зони відчуження;
- визначення шляхів підвищення рівня безпеки двох з цих об'єктів, а саме "ПЗРВ Підлісний" та "III черга ЧАЕС";
- надання рекомендацій щодо модернізації заходів безпеки у пункті захоронення радіоактивних відходів "Буряківка".
Підпроект E:
- розроблення процедур, які б дозволили звільняти від регулятивного контролю матеріали, рівень забруднення яких нижче граничного;
- розроблення технічних умов на пілотний об'єкт, а також порядку звільнення матеріалів від регулятивного контролю;
- зменшення обсягів і маси радіоактивних відходів, що потребують захоронення у конструктивно складних спорудах.
Підпроект F:
- проведення комплексної, тобто такої, що враховує усі існуючі та заплановані об'єкти по поводженню з радіоактивними відходами, оцінки стану безпеки Чорнобильської зони відчуження;
- мінімізація негативного впливу об'єктів по поводженню з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження на населення та довкілля.
Підпроект G:
- розроблення Національної стратегії проведення реабілітаційних заходів на колишньому об'єкті із вилучення урану "Придніпровський хімічний завод";
- визначення реабілітаційних заходів, які забезпечать необхідний рівень радіаційного захисту працівників і населення.
Вихідна інформація щодо цих заходів, цілей та очікуваних результатів подана у технічному додатку до цього Опису проектів.
Даний проект узгоджується з критеріями постанови Ради ЄС щодо створення Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ)-5, а також з положеннями переглянутої багаторічної стратегії-6 та індикативної програми-7.
__________
-5 Постанова Ради ЄС (Євратом) N 300/2007 від 19 лютого 2007 р.
-6 Рішення Європейської Комісії щодо переглянутої Стратегії програм співпраці Співтовариства у галузі ядерної безпеки на період 2010 - 2013 рр.
-7 Рішення Європейської Комісії щодо Індикативної програми на 2010 - 2011 рр. стосовно програм співпраці Співтовариства у галузі ядерної безпеки
3.3. Ризики та припущення
Запропоновані заходи є частиною ширшої довгострокової програми, розробленої у взаємодії з різними партнерами та незалежними експертами. Підбір заходів здійснювався після належного вивчення стратегічних цілей, потреб кінцевих споживачів і ресурсних обмежень.
Існує ризик, що через бюджетні обмеження українські партнери не зможуть забезпечити реалізацію компонентів, за які вони відповідають. Для подолання цього ризику було максимально зменшено взаємозалежність між компонентами, які фінансує ЄС, та які фінансує кінцевий споживач, а також передбачено залучення передусім людських ресурсів кінцевого споживача, аніж фінансових ресурсів.
Як і у відношенні до будь-якого проекту, існують комерційні та технічні ризики, пов'язані з реалізацією цього проекту; проте, на цей момент не було визначено жодних ризиків, які могли б суттєво перешкоджати виконанню запланованих робіт.
3.4. Питання, що вимагають скоординованих дій
Даний проект являє собою один з перших етапів довгострокової програми, яка врешті решт має привести до безпечного та остаточного захоронення радіоактивних відходів України. У рамках цієї програми безумовно передбачається реалізувати концепції сталого розвитку (наприклад, таких аспектів, як мінімізація відходів, повторне використання матеріалів) та внутрішньогенераційної та міжгенераційної справедливості (наприклад, пакування відходів один раз і таким чином, щоб задовольнити усі майбутні потреби, що стосуються поводження з відходами; безпечне, остаточне захоронення). Виконання Україною своїх зобов'язань щодо розв'язання ядерних питань шляхом підвищення безпеки та надійності джерел іонізуючого випромінювання та зменшення існуючого й потенційного радіаційного впливу на населення буде благом як для громадян України, так і сусідніх країн. Проект не призведе до явних порушень прав людини, тендерної рівності чи принципів належного державного управління.
3.5. Зацікавлені сторони
Україну представляють Міністерство надзвичайних ситуацій і Міністерство енергетики та вугільної промисловості. До участі у проекті також буде залучено Державну інспекцію ядерного регулювання України та Міністерство охорони здоров'я.
Кінцевими споживачами проекту є УкрДО "Радон", НАЕК "Енергоатом", ДП "Бар'єр", ДСП "Чорнобильська АЕС", ДСП "Комплекс", ДСНВП "Екоцентр", а також Адміністрація Чорнобильської зони відчуження.
4. Питання, пов'язані з виконанням проекту
4.1. Спосіб виконання
Централізоване (пряме) управління.
З Бенефіціаром передбачається підписати Угоду про фінансування.
4.2. Процедури закупівлі та надання гранту
Виконання наведених вище підпроектів A, B, C, D, E, F та G передбачається шляхом укладання одного чи більше договорів на надання послуг та одного чи більше договорів на постачання.
З метою укладання договорів вищезазначені проекти (чи їхню частину) буде об'єднано в обмежені за кількістю та з технічної точки зору однорідні комплекси заходів аби мінімізувати будь-які управлінські та накладні витрати, пов'язані з реалізацією відповідних заходів.
Договори будуть підписуватись і виконуватись відповідно до процедур і стандартних документів, опублікованих Європейською Комісією на час підписання.
Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, які охоплюються Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі відповідним уповноваженим представником на інших фізичних і юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до умов, передбачених Статтею 14 Інструмента.
4.3. Бюджет і календар
Загальний орієнтовний бюджет, що виділяє ЄС, складає 9627627 євро.
Орієнтовна тривалість договорів: максимум 36 місяців.
Вид договорів: договори на надання послуг і постачання.
4.4. Моніторинг виконання
До проекту застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою Ключових індикаторів виконання (КІВ), які є стандартним інструментом управління проектами. Ці індикатори загалом стосуються ходу виконання проекту і охоплюють такі питання як:
• виконання ключових етапів;
• звіти про хід робіт та технічні звіти;
• використання ресурсів.
Проект також підлягатиме моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Це - складноструктурована методика, що приділяє основну увагу таким аспектам, як доречність, раціональність, ефективність, вплив та сталість. У ході проведення моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, незалежні контролери здійснюють збір даних за допомогою основних проектних документів і опитування основних учасників, у тому числі бенефіціарів.
Оцінка впливу проекту на середньострокову-довгострокову перспективу буде здійснюватись за допомогою заходів, визначених спільно з українськими партнерами. Ця діяльність має на меті оцінити внесок проекту до підвищення ефективності національної програми у сфері поводження з радіоактивними відходами та до забезпечення виконання зобов'язань, передбачених цією програмою.
4.5. Оцінка та аудит
Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Моніторинг (моніторинг, орієнтований на отримання результатів) та оцінка мають базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів та досягнення цілей, передбачених проектом.
Крім того, також передбачається, у разі необхідності, проводити перевірки на місцях за участі відповідних служб Європейської Комісії, у тому числі Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахунковою палатою.
4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності
Заходи забезпечення публічності виконуватимуться відповідно до чітко визначених стандартів і правил: Інструкцій щодо забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС. Ці Інструкції становитимуть частину договірних зобов'язань партнерів/Консультантів, залучених до реалізації проекту і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-який інший договірний елемент.
Консультант регулярно подаватиме Звіти про хід робіт Європейській Комісії з копіями Партнеру за проектом, в Представництво Європейського Союзу в країні-партнері, Об'єднаний дослідний центр та Групі моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.
Інші вихідні матеріали, присвячені питанню забезпечення публічності, можуть включати:
(1) початковий прес-реліз на початку виконання проекту;
(2) кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про виконання проекту;
(3) заключну презентаційну зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за проектом, організовану Консультантом.
Паралельно з цим проектом можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження результатів чи підвищення рівня публічності діяльності ЄС.