Угода про фінансування Щорічної програми дій з ядерної безпеки 2010 - частина II

ОСОБЛИВІ УМОВИ

Уряд України (далі - "Бенефіціар"),

з одного боку, і

Європейський Союз (далі - "ЄС"), представлений Європейською Комісією (далі - "Комісія"),

з іншого,

погодились про наступне:

1.1. ЄС зробить внесок до фінансування наступних проектів у межах Щорічної програми дій з ядерної безпеки 2010 - частина II (Інструмент співробітництва з ядерної безпеки):

• Проект U1.05/10: Спільна програма у галузі ядерної безпеки, спрямована на підвищення рівня експлуатаційної ефективності, дотримання норм безпеки та ефективності використання кадрового потенціалу НАЕК "Енергоатом" та його атомних електростанцій

• Проект U4.01/10: Підтримка реалізації програми поводження з радіоактивними відходами в Україні

• Проект U3.01/10: Надання допомоги Державній інспекції ядерного регулювання України у врегулюванні питань, що стосуються безпечного поводження з радіоактивними відходами і гармонізації регулятивних вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки

далі - "Проекти", які описано в Технічних і Адміністративних положеннях, Додаток II.

1.2 Реалізація Проектів здійснюватиметься згідно з положеннями цієї Угоди про фінансування і додатків до неї: Додаток I - Загальні умови та Додаток II - Технічні і адміністративні положення .

2.1 Загальна вартість Проектів оцінюється в 21127627 євро.

2.2 ЄС бере на себе зобов'язання щодо здійснення фінансування обсягом максимум у 21127627 євро.

2.3 Додатково ЄС бере на себе зобов'язання щодо фінансування проектів, які охоплюють кілька країн, обсягом максимум у 3000000 євро. Рішення щодо максимальної суми, виділеної в рамках цих проектів для України, буде прийнято ЄС пізніше.

3.1 Внесок Бенефіціара до Проектів не є фінансовим.

3.2 Оскільки внесок Бенефіціара не є фінансовим, докладно передбачені заходи буде викладено у Технічних і адміністративних положеннях (Додаток II).

4.1 Стаття 3 Загальних умов не буде застосовуватись до цієї Угоди про фінансування і реалізація Проектів буде здійснюватись Комісією, яка діє на користь та в інтересах Бенефіціара.

4.2 Наведені нижче положення Загальних умов не будуть застосовуватись до цієї Угоди про фінансування: Статті 1.3, 5, 6, 7, 11, 17, 19.4, 22.3, 22.4, 22.6 та 23.3.

4.3 Нижченаведені положення Загальних умов будуть замінені такими положеннями:

4.3.1 Стаття 2.2: Якщо виникає ризик перевитрати загальної суми, яка визначена цією Угодою про фінансування, Комісія може вдатися або до зменшення обсягу проекту/програми, або до використання власних резервів Бенефіціара після погодження з ним, чи інших резервів, що походять з будь-яких джерел, крім ЄС.

4.3.2 Стаття 2.3: У випадку неможливості зменшення обсягу проекту/програми або покриття перевитрати з власних резервів Бенефіціара чи з інших резервів, Комісія може прийняти рішення щодо виділення додаткових фінансових ресурсів з боку ЄС. Якщо буде ухвалене таке рішення, фінансування надмірних витрат має здійснюватися без порушення відповідних правил та процедур ЄС, шляхом додаткового фінансового внеску, розмір якого визначається Комісією.

4.3.3 Стаття 18.1: На кожен проект/програму, що фінансується ЄС, розповсюджуються відповідні правила проведення комунікаційних та інформаційних заходів. Такі заходи мають визначатися за погодженням з Комісією.

4.3.4 Стаття 19.1: Бенефіціар має вжити відповідних заходів для недопущення незаконних дій, шахрайства та корупції, а також, на вимогу Комісії, починати процесуальні дії з метаю повернення помилково сплачених коштів. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію про усі вжиті заходи.

4.3.5 Стаття 19.3: Бенефіціар має негайно повідомити Комісію про будь-який випадок, що привернув увагу та викликав підозри щодо можливих порушень чи шахрайства.

5.1 Термін виконання цієї Угоди про фінансування згідно з положеннями статті 4 "Період реалізації" Загальних умов починається з дати набрання чинності Угодою про фінансування і закінчується через 96 місяців після цієї дати.

5.2 Період практичної реалізації складає 72 місяці.

5.3 Завершальна стадія складає 24 місяці.

Усі повідомлення, що мають відношення до виконання Угоди про фінансування, повинні бути оформлені у письмовому вигляді, мати чітке посилання на Проекти і надсилатися на наступні адреси:

А) Бенефіціарові

пану Андрію КЛЮЄВУ

Першому віце-прем'єр-міністрові України –

Міністрові економічного розвитку і торгівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

вул. М. Грушевського, 12/2

Київ, 01008, Україна

б) Комісії

пану Маркусу КОРНАРО

Директору

Генеральний директорат з питань

розвитку і співробітництва EuropeAid

Європейська Комісія

вул. Рю де ла Луа, 200

B-1049 Брюссель, Бельгія

7.1 Наступні документи є додатками до Угоди про фінансування і є її невід'ємною частиною:

Додаток I: Загальні умови

Додаток II: Технічні і адміністративні положення

7.2 У разі виникнення суперечностей між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов Угоди про фінансування такими, що мають перевагу, вважають положення Особливих умов. У разі виникнення суперечностей між положеннями Додатка I і положеннями Додатка II такими, що мають перевагу, вважаються положення Додатка I.

Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою із Сторін і не пізніше 31 грудня 2011 року. У разі підписання останньою зі Сторін після цієї дати, Угода про фінансування не набирає чинності і не має законної сили.

Цю Угоду про фінансування складено українською та англійською мовами у двох оригінальних примірниках, що мають однакову силу, один з яких переданий Комісії, а інший - Бенефіціару. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення між текстом українською і англійською мовами, Сторони звернуться до тексту англійською мовою.

1.1 Фінансовий внесок Європейського Союзу має обмежуватися сумою, зазначеною в Угоді про фінансування.

1.2 Умовою фінансування з боку ЄС є виконання Бенефіціаром зобов'язань, передбачених цією Угодою про фінансування.

1.3 Видатки Бенефіціара, які виникли до набрання чинності Угоди про фінансування, не можуть фінансуватись ЄС.

2.1 Окремі випадки перевитрати бюджетних статей Угоди про фінансування мають врегульовуватися шляхом перерозподілу коштів в рамках загального бюджету, відповідно до статті 22 цих Загальних умов.

2.2 Якщо виникає ризик перевитрати загальної суми, яка визначена цією Угодою про фінансування, Бенефіціар повинен негайно повідомити про це Європейську Комісію та отримати від неї попередню згоду на застосування запланованих коригуючих заходів для покриття перевитрати, запропонувавши або зменшення обсягу проекту/програми, або використання власних резервів Бенефіціара, чи інших резервів, що походять з будь-яких джерел, крім ЄС.

2.3 У випадку неможливості зменшення обсягу проекту/програми або покриття перевитрати з власних резервів Бенефіціара чи з інших резервів, Європейська Комісія на основі відповідного обґрунтованого запиту Бенефіціара може прийняти рішення щодо виділення додаткових фінансових ресурсів з боку ЄС. Якщо Європейською Комісією буде ухвалене таке рішення, фінансування надмірних витрат має здійснюватися без порушення відповідних правил та процедур ЄС, шляхом додаткового фінансового внеску, розмір якого визначається Комісією.

Відповідальність за реалізацію проекту/програми покладається на Бенефіціара.

4.1 Період виконання Угоди про фінансування поділяється на дві стадії:

- період практичної реалізації, коли проводяться основні види діяльності. Ця стадія починається разом з набуттям чинності Угоди про фінансування, та закінчується з початком завершальної стадії;

- завершальна стадія, впродовж якої проводяться остаточні аудити та оцінки, а також здійснюється технічне та фінансове закриття контрактів та кошторисів програм, що забезпечують реалізацію Угоди про фінансування. Ця стадія закінчується не пізніше ніж через 24 місяці після завершення стадії практичного виконання.

4.2 Витрати, пов'язані з основною діяльністю, можуть фінансуватися ЄС лише за умови, що вони були понесені впродовж періоду практичної реалізації. Витрати, пов'язані з проведенням остаточних аудитів та оцінок, а також з завершальними діями, вважатимуться прийнятними до кінця завершальної стадії.

4.3 Будь-який залишок внеску ЄС автоматично анулюється через шість місяців після завершення періоду реалізації.

4.4 У виключних, належним чином обґрунтованих випадках, може бути зроблений запит на подовження періоду практичної реалізації та, відповідно, періоду виконання. Якщо ініціатором такого запиту є Бенефіціар, то він має робитися щонайменше за три місяці до дати завершення періоду практичної реалізації та затверджуватися Комісією також до цієї дати.

4.5 У виключних, належним чином обґрунтованих випадках, по закінченню періоду практичної реалізації, може бути зроблений запит на подовження завершальної стадії та, відповідно, періоду виконання. Якщо ініціатором такого запиту є Бенефіціар, то він має робитися щонайменше за три місяці до дати закінчення завершальної стадії та затверджуватися Комісією також до цієї дати.

5.1 У разі здійснення Європейською Комісією виплат за контрактами, укладеними Бенефіціаром для реалізації Угоди про фінансування, Бенефіціар має надати Європейській Комісії запит виконавця контракту щодо здійснення платежу не пізніше ніж через 15 календарних днів після реєстрації прийнятного запиту Бенефіціаром. Бенефіціар має також повідомити Європейську Комісію про дату реєстрації цього запиту. Запит щодо здійснення платежу не приймається у разі недотримання принаймні однієї з головних вимог. Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат, повідомивши Бенефіціара в будь-який час протягом вказаного вище періоду про неможливість виконання запиту про платіж або через неналежну суму платежу, або через відсутність необхідних документів, які додаються до запиту. У разі, якщо Європейська Комісія отримує інформацію, яка ставить під сумнів прийнятність витрат, які включені до запиту, Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат для проведення перевірки, в тому числі на місці, з метою встановлення прийнятності витрат до здійснення виплати. Європейська Комісія повинна якнайшвидше повідомити Бенефіціара про таке рішення.

5.2 Терміни зазначені в попередньому параграфі застосовуються також у випадках, коли виплати здійснюються за умови ухвалення звіту. В цьому разі запит щодо здійснення платежу приймається, проте термін для здійснення виплат починає діяти після ухвалення звіту Бенефіціаром, про що виконавця контракту або інформують шляхом спеціального повідомлення, або автоматично дозволивши закінчити строк ухвалення, передбачений контрактом, без повідомлення щодо відкладення терміну для здійснення виплат. Бенефіціар повинен повідомити Європейську Комісію про дату ухвалення звіту.

5.3 У разі затримки з надсиланням запиту щодо здійснення платежу, яка виникла з боку Бенефіціара, Європейська Комісія звільнюється від зобов'язання сплачувати виконавцю контракту передбачені контрактом проценти за затримку у здійсненні виплати. В цьому випадку проценти виплачуються Бенефіціаром.

6.1 Бенефіціар може здійснювати виплати третім особам за попередньо складеним і прийнятим кошторисом програми.

6.2 Кошторис програми - це документ, в якому описується запланована програма заходів, людські та матеріальні ресурси, необхідні для її виконання, відповідний бюджет, технічні і адміністративні положення виконання у разі децентралізованого виконання проекту/програми протягом визначеного періоду реалізації безпосередньо установами Бенефіціара та/чи шляхом укладання контрактів на постачання та/чи надання грантів.

6.3 Всі кошториси програм, спрямовані на виконання угоди про фінансування повинні укладатися відповідно до процедур та типових документів Європейської Комісії, які застосовуються на момент прийняття відповідних кошторисів програм.

7.1 Європейська Комісія зобов'язується перераховувати кошти не пізніше ніж через 45 календарних днів після дати реєстрації прийнятного запиту від Бенефіціара щодо здійснення платежу. Запит щодо здійснення платежу не приймається у разі недотримання принаймні однієї з головних вимог. Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат, повідомивши Бенефіціара в будь-який час протягом вказаного вище періоду про неможливість виконання запиту про платіж або через неналежну суму платежу, або через відсутність необхідних документів, які додаються до запиту. У разі, якщо Європейська Комісія отримує інформацію, яка ставить під сумнів прийнятність витрат, які включені до запиту, Європейська Комісія може тимчасово зупинити дію термінів для здійснення виплат для проведення перевірки, в тому числі на місці, з метою встановлення прийнятності витрат до здійснення виплати. Європейська Комісія повинна якнайшвидше повідомити Бенефіціара про таке рішення.

7.2 Європейська Комісія перераховує кошти на рахунок, відкритий в євро у фінансовому закладі, погодженому з Європейською Комісією.

7.3 Бенефіціар повинен гарантувати можливість ідентифікації на цьому рахунку авансового платежу, здійсненого Європейською Комісією.

7.4 У разі необхідності обмін перерахованих в євро коштів в національну валюту Бенефіціара здійснюється коли Бенефіціар проводить виплати з цього рахунку, при цьому для обміну валют застосовується банківський курс на дату здійснення виплати Бенефіціаром.

7.5 На кошти, перераховані Європейською Комісією на зазначений рахунок, можуть нараховуватись відсотки чи інші види прибутку. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію про отримані відсотки чи інші види прибутку від цих коштів не менше одного разу на рік.

7.6 Відсотки чи інші види прибутку, отримані від перерахованих коштів у розмірі, що перевищує двісті п'ятдесят тисяч євро повинні бути повернуті Європейській Комісії не пізніше ніж через 45 днів після отримання відповідного запиту від Європейської Комісії.

7.7 У випадку, якщо за кошторисом програми не було здійснено жодного перерахунку коштів протягом трьох років після її підписання, відповідна сума, виділена на програму, анулюється.

Усі контракти, спрямовані на реалізацію Угоди про фінансування, мають укладатися та виконуватися відповідно до процедур та типових документів, що були розроблені та опубліковані Європейською Комісією для проведення зовнішніх операцій та застосовуються на дату початку відповідної процедури.

9.1 Контракти, що забезпечують виконання Угоди про фінансування, мають бути підписані обома сторонами впродовж трьох років з дня набуття чинності Угоди про фінансування. Кінцева дата підписання не може переноситися на пізніший термін.

9.2 Попереднє положення не поширюється на контракти про аудит та оцінку, які можуть укладатися пізніше, а також на доповнення до вже підписаних контрактів.

9.3 Після закінчення трьох років, що минули після набуття чинності Угоди про фінансування, будь-який залишок, стосовно якого не були укладені контракти, буде скасовано.

9.4 Попереднє положення не поширюється на залишки резервів для непередбачених витрат.

9.5 Дія контракту, що не призвів до здійснення жодного платежу впродовж трьох років з моменту його підписання, має автоматично припинятися, а його фінансування скасовуватися.

10.1 Участь у тендері на виконання робіт, постачання та надання послуг, а також запрошення про подання пропозицій мають бути однаково відкритими для усіх фізичних та юридичних осіб країн-членів ЄС та, згідно спеціальних положень основних актів, що регулюють діяльність відповідного сектору співробітництва, для усіх фізичних та юридичних осіб третіх країн-бенефіціарів чи будь-яких інших третіх країн, окремо визначених у вищезазначених актах.

10.2 Зважаючи на спеціальні умови, що містяться в основних актах та регулюють діяльність відповідного сектору співробітництва, може бути прийняте рішення щодо допущення громадян третіх країн (на відміну від зазначених у першому параграфі) до подання заявок на участь у тендері.

10.3 Товари та матеріали, що закуповуватимуться за кошти ЄС та є необхідними для виконання контрактів на проведення робіт, постачання та надання послуг, а також для процедур здійснення закупівель, розпочатих одержувачами гранту з метою реалізації фінансованої діяльності, повинні походити з країн, що мають право брати участь на умовах, викладених у попередніх двох параграфах, якщо основним актом не передбачено іншого.

11.1 Бенефіціар зобов'язується щорічно оприлюднювати назви всіх контрактів, які фінансуються за цією Угодою про фінансування, назву та національність одержувачів гранту чи виконавців контрактів, обраних через процедуру тендеру, а також обсяг відповідного гранту чи контракту в окремому легко доступному місці на своїй сторінці в Інтернеті.

11.2 У разі якщо публікація в Інтернеті є неможливою, інформація оприлюднюється іншим чином, таким як публікація в офіційному друкованому виданні Бенефіціара. Публікація має здійснитися у першій половині року після завершення попереднього року, в якому відбулось надання грантів чи укладання контрактів. Бенефіціар повинен повідомити Європейську Комісію про місце публікації, посилання на адресу якої буде зроблене в окремому місці на сторінці Європейської Комісії в Інтернеті. У разі публікації іншим чином Бенефіціар повинен надати Європейської Комісії повну інформацію про використаний спосіб.

12.1 Коли це обумовлено умовами контракту, фізичні та юридичні особи, яким запропоновано взяти участь у тендері на проведення робіт, постачання та надання послуг, повинні мати тимчасове право на перебування та проживання на території Бенефіціара. Таке право має залишатися дійсним впродовж одного місяця після присудження контракту.

12.2 Виконавці контрактів (включно з одержувачами гранту) та фізичні особи, чиї послуги є необхідними для виконання контракту, разом з членами їх сімей, повинні мати аналогічні права впродовж періоду реалізації проекту/програми.

13.1 Бенефіціар має застосовувати до контрактів на постачання та грантів, що фінансуються ЄС, найбільш сприятливі податкові та митні підходи, що вона використовує по відношенню до країн або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має зв'язки.

13.2 Якщо Рамкова угода містить більш детальні положення стосовно цього питання, то ці положення також мають застосовуватися.

14.1 Бенефіціар зобов'язується дозволити імпорт або купівлю іноземної валюти, яка необхідна для реалізації проекту. Він також зобов'язується не вдаватися до дискримінаційного застосування національних валютних правил до виконавців контрактів, участь яких дозволена відповідно до статті 10 цих Загальних умов.

14.2 Якщо Рамкова угода містить більш детальні положення стосовно цього питання, то ці положення також мають застосовуватися.

Якщо Угода про фінансування передбачає фінансування досліджень, то відповідний контракт, укладений з метою реалізації Угоди про фінансування, має регулювати як право власності на ці дослідження так і право Бенефіціара та Комісії використовувати дані, одержані в рамках досліджень, публікувати чи розкривати їх третім особам.

Суми, одержані від помилково здійснених платежів, фінансових гарантій, наданих згідно з умовами отримання контракту чи за контрактами, що фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, а також фінансові стягнення, накладені Бенефіціаром на кандидата, учасника тендеру, виконавця контракту чи одержувача гранту мають бути повернуті Комісії. Виплачені Бенефіціару компенсації також повинні бути повернуті Комісії.

Бенефіціар зобов'язується попередньо до прийняття відповідного рішення щодо вимоги виконавця контракту про отримання компенсації погодити його з Європейською Комісією після розгляду вимоги Бенефіціаром і визнання її в цілому чи частково правомірною. Тільки у випадку отримання попередньої згоди від Європейської Комісії фінансові наслідки можуть повністю покриватися ЄС. Попередня згода також необхідна для будь-якого використання коштів передбачених цією Угодою про фінансування на покриття витрат внаслідок вирішення суперечок щодо контрактів.

18.1 На кожен проект/програму, що фінансується ЄС, розповсюджуються відповідні правила проведення комунікаційних та інформаційних заходів. Відповідальність за визначення таких заходів покладається на Бенефіціара за погодженням з Комісією.

18.2 Комунікаційні та інформаційні заходи мають здійснюватися за правилами, розробленими та опублікованими Європейською Комісією для проведення зовнішніх операцій, що застосовуються на дату початку відповідної процедури.

19.1 Бенефіціар зобов'язується проводити систематичні перевірки належного виконання заходів, які фінансуються за кошти ЄС. Він має вжити відповідних заходів для недопущення незаконних дій та шахрайства, а також, у разі необхідності, починати судові переслідування з метою повернення помилково сплачених коштів.

19.2 "Незаконна дія" - означає будь-яке порушення Угоди про фінансування, контрактів, що забезпечують її виконання, кошторисів програм чи законів ЄС в результаті дій чи бездіяльності суб'єкта економічної діяльності, які завдали чи можуть завдати шкоди загальному бюджету ЄС чи Європейському фонду розвитку, шляхом скорочення або втрати доходів від власних ресурсів, які вони одержують безпосередньо від імені ЄС, або через невиправдану статтю витрат.

"Шахрайство" - означає будь-яку навмисну дію чи бездіяльність, що стосується:

- використання чи представлення неправдивих, неточних або неповних звітів чи документів, що призвело до розтрати або незаконного затримання коштів із загального бюджету ЄС чи з Європейського фонду розвитку

- нерозкриття інформації, результатом чого стає порушення конкретних зобов'язань, що призводить до аналогічних результатів;

- використання коштів не за призначенням та в цілях, що відрізняються від тих, для досягнення котрих вони виділялись.

19.3 Бенефіціар має негайно повідомити Європейську Комісію про будь-який випадок, що привернув увагу та викликав підозри щодо можливих незаконних дій чи шахрайства, та всі заходи вжиті з метою їх врегулювання.

19.4 Бенефіціар має негайно повідомити Європейській Комісії назви суб'єктів економічної діяльності, які були судовим рішенням, яке має силу прецедента, визнані винними в шахрайстві, корупції, участі в злочинній організації чи іншій незаконній діяльності, яка шкодить фінансовим інтересам ЄС.

19.5 Бенефіціар зобов'язується вживати усіх необхідних заходів з метою припинення будь-яких дій, що мають ознаки активної чи пасивної корупції на всіх процедурних етапах укладання контрактів, надання грантів або на стадії виконання відповідних контрактів. Термін "пасивна корупція" має означати навмисну дію посадової особи, яка власноруч або через посередника вимагає чи одержує користь у будь-якій формі для себе чи для третьої сторони, або приймає обіцянку того, що він/вона її одержить, для того, щоб діяти (або утримуватися від дій, передбачених його/її посадовими обов'язками) чи виконувати покладені функції з порушенням посадових обов'язків, що призвело або може призвести до порушення фінансових інтересів ЄС. Термін "активна корупція" має означати навмисну дію будь-якої особи, яка власноруч або через посередника обіцяє надати чи надає користь у будь-якій формі іншій посадовій особі, собі чи третій стороні, щоб забезпечити дії (або утримання від дій, передбачених його/її посадовими обов'язками) чи виконання покладених функцій з порушенням посадових обов'язків, що призвело або може призвести до порушення фінансових інтересів ЄС.

20.1 Бенефіціар погоджується з тим, що Європейська Комісія, ОЛАФ та Європейський Суд Аудиторів проводитимуть документальні перевірки та перевірки на місцях щодо використання фондів ЄС, наданих відповідно до Угоди про фінансування (включно з процедурами присудження контрактів та надання грантів), а за необхідності, проводитимуть комплексний аудит на основі супроводжувальних документів, рахунків, бухгалтерської документації та будь-яких інших документів, що стосуються фінансування проекту/програми, впродовж усього терміну дії угоди та ще семи років після дати останнього платежу.

20.2 Бенефіціар також погоджується з тим, що ОЛАФ може проводити перевірки на місцях відповідно до процедур, передбачених законодавчими актами ЄС, з метою захисту фінансових інтересів ЄС від шахрайства та інших протиправних дій.

20.3 З цією метою, Бенефіціар зобов'язується надавати посадовим особам Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів та їх уповноваженим представникам доступ до об'єктів та приміщень, де проводяться роботи, що фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування (включаючи комп'ютерні системи, будь-які документи та комп'ютеризовані дані про технічне та фінансове управління такими роботами), та вживатиме всіх необхідних заходів для сприяння їхньої діяльності. Доступ уповноваженим представникам Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів має надаватися на умовах збереження суворого режиму конфіденційності щодо третіх сторін, без шкоди для зобов'язань, передбачених публічним правом, які вони мають виконувати. Документи повинні бути доступними та зберігатися таким чином, щоб забезпечувати зручність при перевірці. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію, ОЛАФ та Європейський Суд Аудиторів про точне місцезнаходження документів.

20.4 Згадані вище перевірки та аудити також мають охоплювати підрядників та субпідрядників, діяльність яких фінансується ЄС.

20.5 Бенефіціара мають повідомляти про місії, що проводитимуться на місцях представниками Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів.

21.1 Бенефіціар та Європейська Комісія повинні проводити спільні консультації до того, як спірні питання щодо реалізації чи трактування цієї Угоди про фінансування перейдуть на інший рівень їхнього вирішення.

21.2 Консультації можуть призвести до внесення змін та доповнень, призупинення чи анулювання Угоди про фінансування.

22.1 Будь-які зміни та доповнення до Особливих умов , Додатку I та Додатку II до Угоди про фінансування мають робитися у письмовій формі та оформлюватися як Додаткова угода.

22.2 Якщо запит щодо внесення змін чи доповнень надходить від Бенефіціара, то він має представити такий запит Європейській Комісії щонайменше за три місяці до передбаченої дати набуття чинності запропонованих змін, крім випадків, добре обґрунтованих Бенефіціаром та погоджених Європейською Комісією.

22.3 Про внесення змін, які стосуються технічних питань і не впливають на цілі і результати проекту/програми, та змін щодо незначних деталей реалізації, які не змінюють в цілому прийнятого технічного рішення і не потребують змін в бюджеті, Бенефіціар має якнайшвидше повідомити Європейську Комісію у письмовій формі з обґрунтуванням і застосовувати ці зміни.

22.4 Використання резервних фондів дозволяється після отримання погодження у письмовій формі від Європейської Комісії.

22.5 Особливі випадки подовження стадії практичного виконання чи завершальної стадії регулюються положеннями статті 4 (4) та (5) цих Загальних умов.

22.6 Якщо Бенефіціар більше не відповідає критеріям децентралізованого управління, викладених у разі необхідності в Особливих умовах, та без упередження до положень Статті 23 та 24 цих Загальних умов, Європейська Комісія може прийняти рішення відізвати покладені на Бенефіціара фінансові завдання щодо реалізації проекту/програми з метою продовження реалізації для та від імені Бенефіціара після повідомлення про це у письмовій формі.

23.1 Дія Угоди про фінансування може бути призупинена у наступних випадках:

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме передбачені угодою зобов'язання, а саме більше не відповідає критеріям децентралізованого управління, викладених у разі необхідності в Особливих умовах.

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме зобов'язання щодо дотримання прав людини, демократичних принципів та верховенства права, а також у випадку наявності серйозних фактів корупції.

- Угода про фінансування може бути призупинена за форс-мажорних обставин, відповідно до наведеного нижче визначення. Термін "форс-мажор" має означати будь-яку непередбачену чи виключну ситуацію або подію, що знаходиться поза контролем сторін та перешкоджає будь-якій з них виконувати свої зобов'язання. Це не стосується помилок або недбалості, допущених ними (або виконавцями контрактів, довіреними особами та співробітниками). Форс-мажорні обставини є такими, що характеризуються як нездоланні, не зважаючи на всі вжиті заходи. Дефекти обладнання чи матеріалів, трудові спори, страйки та фінансові труднощі не можуть вважатися форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися винною у порушенні зобов'язань, якщо на заваді їхньому виконанню встали форс-мажорні обставини, про які належним чином було повідомлено іншу сторону. Сторона, на яку діють форс-мажорні обставини, повинна негайно повідомити про це іншу сторону, зазначаючи характер, можливу тривалість та передбачуваний вплив проблеми, а також повинна ужити всіх необхідних заходів для мінімізації можливих втрат.

23.2 Рішення про призупинення не повинне супроводжуватися попереднім повідомленням.

23.3 Виплати, передбачені в Статті 7 (1) цих Загальних умов, призупиняються як застережний засіб.

23.4 У випадку надання повідомлення про призупинення, зазначаються наслідки для контрактів та кошторисів програм, що виконуються, та для контрактів та кошторисів програм, що мають бути укладені.

23.5 Призупинення виплат Європейською Комісією з метою забезпечення належного фінансового управління чи захисту фінансових інтересів ЄС не впливає на призупинення Угоди про фінансування.

24.1 Якщо проблеми, які призвели до призупинення Угоди про фінансування, не були вирішені впродовж, максимум, чотирьох місяців, будь-яка зі сторін може припинити дію Угоди про фінансування, попередньо повідомивши про це щонайменше за два місяці.

24.2 Якщо за Угодою про фінансування не було здійснено жодного платежу впродовж трьох років з моменту її підписання, або, якщо впродовж аналогічного періоду не було укладено жодного контракту, що має забезпечити її реалізацію, то дія Угоди про фінансування припиняється.

24.3 У випадку надання повідомлення про припинення дії угоди, зазначаються наслідки для контрактів та кошторисів програм, що виконуються, та для контрактів та кошторисів програм, що мають бути укладені.

25.1 Будь-яке спірне питання, що стосується Угоди про фінансування та не може бути вирішено впродовж шести місяців шляхом консультацій між сторонами, як зазначено у статті 21 цих Загальних умов, може, на прохання сторін, вирішуватися за допомогою третейського суду.

25.2 В такому випадку, кожна зі сторін повинна призначити третейського суддю впродовж 30 діб з дня подання прохання про арбітражний розгляд суперечки. У випадку неспроможності виконати цю умову, будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити другого третейського суддю. Два призначені арбітри, у свою чергу, впродовж 30 днів повинні призначити третього суддю. Якщо вони цього не можуть зробити, то будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити третього третейського суддю.

25.3 Якщо третейськими суддями не буде прийняте інше рішення, то для вирішення суперечки має застосовуватися процедура, що визначена в Диспозитивних нормах Постійної Палати Третейського Суду щодо арбітражного розгляду справ, сторонами яких є міжнародні організації та країни. Рішення повинні прийматися впродовж трьох місяців більшістю третейських суддів.

25.4 Кожна зі сторін зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для виконання рішень третейських суддів.

2.1. Поточна ситуація в секторі

Компонент "A"

В Україні тимчасово зберігаються великі обсяги радіоактивних відходів, переважно у місцях їхнього утворення. Необхідно забезпечити переробку, кондиціонування та концентрацію цих відходів у спеціалізованих сховищах, призначених для довгострокового зберігання та ліквідації відходів.

Очікується, що після видалення ядерного палива з енергоблоків Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС) розпочнеться активна фаза Програми виведення з експлуатації ЧАЕС - демонтаж, фрагментація та дезактивація споруд, що призведе до утворення додаткових обсягів радіоактивних відходів.

Національні комерційні підприємства, медичні та наукові заклади тощо постійно генерують великі обсяги використаних джерел іонізуючого випромінювання та інших радіоактивних відходів, які потребують відповідного поводження. У найближчому майбутньому очікується, що після переробки в Росії використаного ядерного палива в Україну повернуться високорадіоактивні відходи.

На даний момент у різних місцях України існують приповерхневі сховища радіоактивних відходів підприємства "Радон", які використовуються для захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів неядерного походження (відповідно до класифікації, що діє в Україні), а також пункти захоронення/локалізації радіоактивних відходів, створені у критичних умовах на території Чорнобильської зони відчуження тощо. Зазначені сховища не відповідають сучасним вимогам до безпеки, оскільки об'єкти підприємства "Радон" були створені у 1960-х роках, а пункти екстреного захоронення РАВ - в умовах пом'якшення наслідків аварії на ЧАЕС.

Перспективна оцінка безпеки цих об'єктів не проводилась, радіоактивні відходи приймались на зберігання без відповідного сортування та обліку, технічний стан частини цих сховищ з часом погіршується, і, отже, потрібно провести повторну оцінку стану їхньої безпеки та, цілком імовірно, відповідну реконструкцію та модернізацію.

Концепція нової програми поводження з радіоактивними відходами в Україні передбачає впровадження сучасних технологій на об'єктах СК "Радон", призначених для тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Декілька нових приповерхневих сховищ для зберігання короткоіснуючих радіоактивних відходів наразі споруджуються на території комплексу "Вектор", у тому числі спроектовано приповерхневе сховище для зберігання кондиціонованих радіоактивних відходів Чорнобильської АЕС (Лот 3). Експлуатуючій організації (Оператору) була видана ліцензія на експлуатацію двох об'єктів сховища з низкою обмежень через недосконалість проведених оцінок безпеки та методик, що застосовуються. Експлуатуюча організація продовжує діяльність з проведення повторної оцінки стану безпеки цього сховища, використовуючи для цього сучасні технології та обґрунтовані ввідні дані аби продемонструвати, що бар'єри сховища здатні гарантувати безпеку під час експлуатації та закриття сховища протягом періоду потенційної небезпеки, яку становлять радіоактивні відходи.

На території комплексу "Вектор" також планується побудувати сховища для зберігання довгоіснуючих відходів відпрацьованого палива, сховище високоактивних засклених відходів, які будуть утворюватись в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива діючих українських АЕС (з реакторами типу ВВЕР-440), та сховища для високоактивних довгоіснуючих радіоактивних відходів, що утворюються у процесі виробничої діяльності на об'єкті "Укриття" та ЧАЕС.

Планується перетворити забруднену територію Зони відчуження на екологічно безпечну зону, що передбачає проведення комплексного вивчення пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) для прийняття рішення щодо рівня їхньої небезпеки.

Також планується здійснити реконструкцію пункту захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) "Буряківка", розташованого у Зоні відчуження. Для розширення ПЗРВ "Буряківка" проект його реконструкції має ґрунтуватись на результатах оцінки стану безпеки, при чому мають бути враховані характеристики та обсяги як РАВ, що вже зберігаються на об'єкті, так і РАВ, які можуть зберігатись там додатково.

Національна програма, яку було розпочато у 2010 році, передбачає розташування, проектування та будівництво сховища для зберігання високоактивних та довгоіснуючих відходів у стабільних геологічних формаціях. Для прийняття рішення щодо розташування геологічного сховища мають бути вивчені потенційні місця розташування та вибрано об'єктивно найбільш прийнятне з них, а у майбутньому, на окремих етапах життєвого циклу сховища, проведено повторну оцінку стану безпеки.

Планується завершити створення національної організації по поводженню з РАВ, яка має запропонувати єдину технічну політику у сфері утилізації РАВ і реалізувати її на практиці, що з самого початку вимагатиме дуже суворого та якісного регулятивного нагляду.

Компонент "В"

Беручи до уваги необхідність гармонізації регулятивних вимог і створення загальноєвропейського підходу до розв'язання питань ядерної безпеки, керівники органів ядерного регулювання європейських країн заснували у 1999 році Асоціацію західноєвропейських органів ядерного регулювання (ВЕНРА).

У структурі ВЕНРА було створено дві робочі групи, а саме:

- Робоча група з гармонізації реакторів (РГГР);

- Робоча група з питань відходів і зняття з експлуатації (РГВЗЕ).

Після свого створення робочі групи ВЕНРА розробили контрольні рівні, які узагальнюють регулятивну практику у сфері безпеки в країнах ВЕНРА та створюють основу для гармонізації регулятивних вимог. Про контрольні рівні ВЕНРА також йдеться у Європейській директиві про ядерну безпеку 2009 р.-1

__________

-1 Директива Ради ЄС 2009/71/Євратому від 25 червня 2009 р., яка встановлює рамки Співтовариства щодо безпеки ядерних установок, OJ L 172, 2.7.2009, стор. 18 - 22

Контрольні рівні наведено у наступних звітах:

- Гармонізація ядерної безпеки у країнах ВЕНРА (РГГР) (у новій редакції від травня 2010 р.);

- Звіт про контрольні рівні безпеки зберігання відходів та відпрацьованого палива (РГВЗЕ);

- Звіт про контрольні рівні безпеки зняття з експлуатації (РГВЗЕ).

Країни ВЕНРА провели комплексну внутрішню оцінку відповідності контрольним рівням, розробили відповідні плани дій та взяли на себе зобов'язання щодо гармонізації національних регулятивних вимог із контрольними рівнями ВЕНРА до 2010 року.

Наприкінці 2009 року Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) приєдналась як спостерігач до Асоціації західноєвропейських органів ядерного регулювання (ВЕНРА). Це надає ДІЯРУ можливість брати участь у робочих зустрічах ВЕНРА, а також у діяльності робочих груп (РГГР, РГВЗЕ), включаючи обговорення контрольних рівнів.

Беручи до уваги позитивний досвід щодо гармонізації реакторної безпеки на функціонуючих енергоблоках у країнах ВЕНРА, ДІЯРУ розпочала проводити комплексну внутрішню оцінку відповідності контрольним рівням ВЕНРА 2010 року. Засновуючись на результатах внутрішньої оцінки буде розроблено план дій щодо гармонізації регулятивних вимог до ядерної та радіаційної безпеки з контрольними рівнями. Для проведення внутрішньої оцінки та подальшого розвитку плану дій у рамках виконання проекту ІСЯБ U3.01/07 планується залучити експертів з питань оперативної допомоги.

У рамках цього проекту планується продовжити роботу з гармонізації регулятивних вимог, розпочату ДІЯРУ за підтримки експертів з ЄС.

Планується створити робочу групу з питань гармонізації вимог до безпеки з контрольними рівнями ВЕНРА та розробити пропозиції відповідно до поточних напрямків діяльності ВЕНРА (розроблення контрольних рівнів для нових енергоблоків, продовження експлуатації після завершення проектного строку служби тощо). До складу цієї робочої групи увійдуть експерти з провідних проектних, наукових і технічних організацій України.

2.2. Набутий практичний досвід

Спільна оцінка ядерної безпеки українських атомних станцій (АЕС), яка проводилась у рамках спільного проекту за участі Європейської Комісії, МАГАТЕ та України, була завершена наприкінці 2009 року. Ця оцінка охоплювала такі аспекти, як проектна безпека, експлуатаційна безпека, поводження з відходами, виведення з експлуатації та регулятивні питання.

Місія МАГАТЕ під назвою "Комплексний огляд регулюючої діяльності" (IRRS) дійшла висновку, що ДІЯРУ вже впровадила комплексну систему регулювання у сфері ядерної та радіаційної безпеки в межах своєї компетенції. Також впроваджено комплексну правову базу, яка враховує міжнародні вимоги та включає положення усіх відповідних міжнародних конвенцій.

У деяких випадках було виявлено не повну відповідність Стандартам безпеки МАГАТЕ. Проте, ДІЯРУ розробила план дій для розв'язання цих питань.

Наразі ДІЯРУ реалізовує програму зміни деяких положень законодавства у ядерній сфері з метою підготовки власного комплексу норм, який відображає положення нового законодавства та кращий світовий досвід.

Більш конкретно, технічна підтримка, яка надається Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) за проектами ліцензування у рамках Програми Тасіс та ІСЯБ, дозволила впровадити сучасні методики та підходи до оцінки безпеки, а також практику взаємодії між національним регулятивним органом, його організаціями технічної підтримки та промисловими підприємствами. Набутий досвід вказує на необхідність підсилення цієї взаємодії, яка має передбачати як координацію взаємодії ДІЯРУ з організаціями технічної підтримки, так і встановлення діалогу з промисловістю.

2.3. Доповнюючі заходи

Компонент A слід розглядати як продовження практики та взаємодії, започаткованої під час реалізації проекту Тасіс UK/TS/35: "Підтримка ДІЯРУ у провадженні ліцензійної діяльності, пов'язаної з проектами допомоги, що фінансуються Тасіс/РЯБ, по спорудженню об'єктів для зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС - продовження Проекту UK/TS/26". У рамках проекту UK/TS/35, ДІЯРУ надавалась допомога у ліцензуванні об'єктів СВЯП-1 і СВЯП-2, заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ), спеціально обладнане приповерхневе сховище низько- і середньоактивних відходів (Лот 3). Цей проект також є продовженням проекту U3.01/08 "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень АЕС)".

Таким чином, діяльність, яка буде провадитись за проектом, не дублюватиме міжнародні заходи, які були реалізовані раніше чи реалізовуються зараз.

2.4. Координація діяльності донорів

ДІЯРУ продовжить координувати свою діяльність з іншими донорами, такими як МАГАТЕ. Жоден з компонентів не дублює поточні заходи, що реалізовуються донорами на двосторонньому чи міжнародному рівні.

Даний проект відповідає правилам, які застосовуються до програми ІСЯБ, положенням Стратегії та Індикативної програми, схваленої Європейською Комісією.

3.1. Загальні цілі, очікувані результати та основні заходи

Компонент A

Загальні цілі

Даний проект має на меті надати підтримку регулятивному органові у процесі прийняття регулятивних рішень, використовуючи сучасні методики оцінки рівня безпеки та провідний досвід країн ЄС, аби забезпечити ефективне застосування норм безпеки щодо поводження з радіоактивними відходами, відповідно до пріоритетних питань, передбачених Стратегією національної екологічної політики України, які мають бути розв'язані промисловістю. Відповідно, цей проект бере до уваги плани промисловості, зокрема, передбачені у світлі виконання завдань ПД-2010. Отже, проект є логічним продовженням проекту ІСЯБ U3.01/08 "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень АЕС)".

За наявності слушних умов підхід, що застосовуватиметься до виконання проекту, буде побудовано на конструктивному діалозі між регулятивним органом, його організаціями технічної підтримки та підприємствами атомної промисловості.

До першочергових питань у сфері поводження з радіоактивними відходами (РАВ), які мають бути розв'язані промисловістю у найближчому майбутньому і потребують прийняття рішень на регулятивному рівні, належать:

- створення національної організації по поводженню з РАВ;

- визначення характеристик радіоактивних відходів, облік і контроль;

- оцінка стану існуючих сховищ РАВ на майданчиках СК "Радон", тимчасових пунктів локалізації та захоронення РАВ у межах Чорнобильської зони відчуження;

- переробка РАВ;

- поводження із відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання;

- вдосконалення національної інфраструктури (транспортно-технологічної схеми) поводження з РАВ;

- довгострокове зберігання високоактивних та довгоіснуючих РАВ;

- розроблення концепції ізоляції високоактивних і довгоіснуючих РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях;

- звільнення від регулятивного контролю.

Основні завдання та очікувані за проектом результати визначено відповідно до наведених тут напрямків роботи.

Очікувані результати та основні заходи

Якщо промисловий проект належить до проектів, що отримують підтримку в рамках програми ІСЯБ, такі як U4.01/10: "Підтримка у поводженні з радіоактивними відходами в Україні", наступні завдання будуть виконуватись за використання підходу "2+2". Цей підхід дозволить здійснювати ретельний контроль за виконанням заходів, а також створить можливості для взаємного обміну досвідом.