Рекомендація Комісії 96/280/ЄС "Про визначення малих та середніх підприємств" від 3 квітня 1996 року

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІЛЬНОТ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейської Спільноти і, зокрема, другий абзац його статті 155,

Оскільки впровадження комплексної програми на користь малих та середніх підприємств (МСП) і ремісництва(1), нижче названої "комплексної програми" відповідно до Білої книги про ріст, конкурентноздатність та зайнятість, потребує реалізації узгодженого плану, очевидного і ефективного, в якому могла б зайняти певне місце політика підприємства на користь МСП;

(1) COM(94) 207 заключна частина.

Оскільки задовго до впровадження комплексної програми МСП були метою численних політик Спільноти, кожна з яких використовувала різні критерії для визначення останніх; кількість політик, що проводилась на рівні Спільноти, поступово збільшилась без спільного наближення та без загального аналізу елементів, що об'єктивно складають МСП; з цього випливає велика різноманітність критеріїв, що використовуються і, отже, множинність визначень, що на даний час вживаються на рівні Спільноти, до яких нещодавно додались визначення, що використовуються Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським інвестиційним фондом (ЄІФ) так само, як і досить широкий діапазон визначень держав-членів;

Оскільки, насправді, багато держав-членів не мають загального визначення і задовольняються нормами, визначеними звичаєм або в залежності від секторів; інші повністю застосовують визначення запропоноване Настановами Спільноти про допомогу малим та середнім підприємствам(2);

(2) OB N C 213 від 19.8.1992, C. 2.

Оскільки існування різних визначень на рівні Спільноти та національному рівні може викликати протиріччя, а, крім того, порушити конкуренцію між підприємствами; комплексна програма має на меті найбільш ґрунтовну координацію між, з одного боку, різними ініціативами Спільноти на користь МСП та, з іншого боку, між вказаними ініціативами Спільноти та ініціативами, що існують на національному рівні; такі цілі можуть бути успішно реалізовані лише за умови з'ясування питання визначення МСП;

Оскільки звіт Комісії, поданий Раді Європи в Мадриді 15 і 16 грудня 1995 року підкреслив, що реорганізоване зусилля на користь МСП було необхідним для створення більшої кількості робочих місць у всіх секторах економіки;

Оскільки Рада "дослідження", від 29 вересня 1994 року, визнала що узгоджуючи найкраще трактування МСП, паралельно необхідно було б чіткіше визначити, що таке мале і середнє підприємство; з того часу вона запропонувала Комісії переглянути критерії, врахування яких є необхідним для визначення МСП;

Оскільки в першому звіті, поданому Раді в 1992 році на запит Ради "промисловість" від 28 травня 1990 року, Комісія вже запропонувала обмежити розповсюдження визначень, що вживаються на рівні Спільноти; практично вона запропонувала враховувати переважно чотири наступні критерії: штат, оборот компанії, загальний бухгалтерських баланс, незалежність так само, як і порогову величину від 50 до 250 працівників для малих та середніх підприємств відповідно;

Оскільки це визначення було взяте Настановами Спільноти про допомогу малим і середнім підприємствам так само, як іншими Настановами та повідомленнями в галузі державної допомоги, що були прийняті та переглянуті після 1992 року (зокрема Повідомлення Комісії про прискорену процедуру дозволу для режиму надання допомоги малим та середнім підприємствам, а також для внесення змін в існуючі режими(3) Настанови Спільноти про державну допомогу для захисту довкілля(4) основні напрямки Спільноти щодо надання державної допомоги для рятування та реструктуризації підприємств, що знаходяться в скрутному становищі(5));

(3) OB N C 213 від 19.8.1992, C. 10.

(4) OB N C 72 від 10.3.1994, C. 3, виноска сторінки 16.

(5) OB N C 368 від 23.12.1994, C. 12.

Оскільки інші закони повністю або частково використовують це визначення і, зокрема, четверта Директива Ради 78/660/ЄЕС від 25 липня 1978 року, в основу якої покладено пункт g) частини 3 статі 54 Договору, і яка стосується річних рахунків і деяких форм компаній(1) з останніми змінами, внесеними Директивою 94/8/ЄС(2), Рішенням Ради 94/217/ЄС від 19 квітня 1994 року про надання Спільнотою боніфікації інтересів на позики, які Європейський інвестиційний банк надає малим та середнім підприємствам в рамках його тимчасового механізму надання позики(3) так само, як повідомлення Комісії(4) про ініціативу Спільноти МСП в рамках Структурних фондів;

(1) OB N L 222 від 14.8.1978, C. 11.

(2) OB N L 82 від 25.3.1994, С. 33.

(3) OB N L 107 від 28.4.1994, C. 57; див. звіт Комісії з цього приводу (COM(94) 434 заключна частина, від 19 жовтня 1994 року).

(4) OB N C 180 від 1.7.1994, C. 10.

Оскільки ще немає повної конвергенції; деякі програми продовжують встановлювати пороги, що суттєво відрізняються або не беруть до уваги деякі критерії, такі, як критерій незалежності;

Оскільки доречним є продовження і завершення процесу конвергенції на основі норм, зазначених в Настановах Спільноти про допомогу малим і середнім підприємствам, а також застосування Комісією для сукупності політик, якими вона управляє на власну відповідальність, тих самих порогів і критеріїв, виконання яких вона вимагає від держав-членів;

Оскільки крім того, керуючись логікою єдиного ринку без внутрішніх кордонів підприємства повинні підлягати режиму, що базується на платформі спільних норм, зокрема, що стосується державної підтримки з боку національної влади або Спільноти;

Оскільки таке наближення є тим більше необхідним, що є численна взаємодія між національними заходами та заходами Спільноти, що стосується підтримки МСП, наприклад, в галузі Структурних фондів та досліджень і, що необхідно уникати випадків, коли Спільнота спрямовує свої заходи на певний тип МСП, а держави-члени на інший;

Оскільки дотримання Комісією, державами-членами, ЄІБ та ЄІФ одного визначення посилили б когерентність та ефективність комплексу політик спрямованих на МСП і, таким чином, обмежили б ризик порушення конкуренції; крім того, численні програми, спрямовані на МСП фінансуються спільно державами-членами та Спільнотою а, в деяких випадках ЄІБ та ЄІФ;

Оскільки до того як висувати пороги, які визначають МСП, рівною мірою належить нагадати, що таке зусилля раціоналізації та визначення розрахункових норм не означає, що підприємства, які перевищують ці пороги не заслуговують на увагу Комісії або органів державної влади в державах-членах; однак більш належним було б вирішення цього питання шляхом використання специфічних заходів в рамках актуальних програм, зокрема застосування проектів міжнародного співробітництва, ніж прийняттям та дотриманням різних визначень МСП;

Оскільки критерій кількості зайнятих осіб є без сумніву одним з найбільш значущих і повинен вважатися обов'язковим, але введення фінансового критерію є додатком, необхідним для розуміння справжньої важливості підприємства, його продуктивності та місця серед конкурентів;

Оскільки не бажаним було б врахування обороту компанії в якості єдиного фінансового критерію через те, що оборот комерційних підприємств і торгових фірм є за своєю природою вищим, ніж оборот фабричного сектору; таким чином критерій обороту компанії повинен бути об'єднаним з критерієм загального бухгалтерського балансу, який відображає сукупність багатства підприємства, один з двох критеріїв може бути перевищеним;

Оскільки незалежність залишається рівною мірою фундаментальним критерієм в міру того, наскільки МСП, що належить до великої групи має в розпорядженні кошти та підтримку, яких не мають його конкуренти еквівалентного розміру; рівною мірою належить виключити юридичні конструкції МСП, які утворюють групу, економічна потужність якої фактично перевищує економічну потужність МСП;

Оскільки, що стосується критерію незалежності, держави-члени, ЄІБ та ЄІФ повинні будуть переконатися, що визначення не було перекручене підприємствами, які, формально виконуючи цей критерій, насправді контролюються великим підприємством або спільно багатьма великими підприємствами;

Оскільки частки, що утримуються компаніями з державними капіталовкладеннями або компаніями з венчурним капіталом як правило не змушують підприємство втрачати ознаки МСП, таким чином, ці частки вважаються такими, на які можна не звертати увагу; так само і частки, що утримуються інституційними інвесторами, які звичайно підтримують відносини незалежності по відношенню до інвестованих ними підприємств;

Оскільки необхідно вирішити питання підприємств, що перебуваючи МСП, є одночасно акціонерними товариствами, які з причини розосередженості свого капіталу та анонімності акціонерів не можуть точно знати склад останніх і, таким чином, знати чи виконують вони умову незалежності;

Оскільки є підстави встановити досить точні пороги для визначення МСП з метою користі від призначених заходів дійсно підприємствам, для яких розмір виступає перешкодою;

Оскільки поріг 500 працівників насправді не є селективним через те, що він охоплює майже всі підприємства (99,9% з 14 мільйонів підприємств) так само, як частку, що наближається до трьох четвертих європейської економіки що стосується робочих місць і обороту компанії; підприємство з 500 працівниками має у розпорядженні людські, фінансові та технічні ресурси, які сильно виходять за рамки середнього підприємства, тобто за рамки збігу власності та керівництва, часто сімейного характеру, а також відсутністю домінуючої позиції на ринку;

Оскільки підприємства, що мають від 250 до 500 працівників не тільки часто мають дуже сильні позиції на своїх ринках, але, крім того, володіють дуже міцними структурами управління в галузях виробництва, продажу, маркетингу, досліджень та управління персоналом, що їх рішуче відрізняє від середніх підприємств з кількістю до 250 працівників; і, саме в останній групі зазначені структури є найбільш слабкими; з цього видно, що поріг 250 працівників має, таким чином, більше значення для передачі реальності МСП;

Оскільки ще поріг 250 працівників є найбільш розповсюдженим у визначеннях, що використовуються на рівні Спільноти, а також був взятий в законодавство багатьох держав-членів після Настанов Спільноти про допомогу малим і середнім підприємствам; ЄІБ рівною мірою вирішив використовувати це визначення для великої частини позик, що надаються ним в рамках передбаченої Рішенням 94/217/ЄС програми "легкість МСП";

Оскільки після досліджень, проведених Євростатом, підприємство з 250 працівниками отримує оборот, що в середньому не перевищує 40 мільйонів екю (цифри 1994 року); таким чином виявляється відповідним утримувати для обороту компанії поріг 40 мільйонів; з недавніх підрахунків випливає, що середній коефіцієнт, що спостерігається між оборотом компанії та загальним бухгалтерським балансом становить 1,5 що стосується МСП та малих підприємств(1); відповідно поріг, що утримується для загального бухгалтерського балансу, повинен бути встановленим на 27 мільйонах;

(1) Джерело: база даних Банку узгоджених рахунків.

Оскільки в межах МСП належним є, однак, розрізнення середніх підприємств, малі підприємства та мікропідприємства; вони не повинні прирівнюватись до ремісничих підприємств, які завдяки своїй специфіці продовжать визначатись на національному рівні;

Оскільки є підстави визначити за тим самим методом пороги, яких необхідно дотримуватись для малих підприємств; з цього виходить, що ці пороги становлять 7 мільйонів екю для обороту компанії та 5 мільйонів екю для загального бухгалтерського балансу;

Оскільки пороги, що утримуються не обов'язково є типовими для МСП або малого підприємства середнього розміру, але становлять максимальне значення, рівень якого повинен дозволити включити в одну і другу категорію групу підприємств, що мають характеристики МСП або малого підприємства;

Оскільки пороги обороту компанії та загального бухгалтерського балансу, встановлені для визначення МСП, повинні будуть в разі необхідності бути переглянутими з метою урахування економічних змін, таких як: зміни на рівні ціни та збільшення продуктивності підприємств;

Оскільки в Настанови Спільноти про допомогу малим та середнім підприємствам будуть внесені зміни про заміну визначень, що використовуються в даний час, на посилання на цю Рекомендацію;

Оскільки рівною мірою є підстави передбачити, що під час наступних змін порогів четвертої Директиви 78/660/ЄЕС, що дає можливість державам-членам звільнити МСП від деяких зобов'язань, пов'язаних з опублікуванням рахунків, Комісія запропонує замінити існуюче визначення посиланням на дану Рекомендацію;

Оскільки, крім того, що в деяких звітах, які вони складають про заходи, проведені по відношенню до МСП, Комісія, держави-члени, ЄІБ та ЄІФ повинні будуть точно зазначати хто отримує користь від їх заходів, уточнюючи категорії МСП в залежності від їх розміру; найкраще знання таких бенефіціаріїв дійсно дозволить налагодження та найкраще спрямування запропонованих МСП заходів, і, отже, більшу ефективність заходів Спільноти;

Оскільки, повинна, однак, залишатись можливість певної гнучкості, держави-члени, ЄІБ та ЄІФ зберігають право встановлювати нижчі пороги, ніж пороги Спільноти, якщо вони хочуть спрямувати один з своїх заходів на певну категорію МСП, межі встановлені цими порогами мають максимальне значення;

Оскільки з причин адміністративного спрощення для держав-членів, Європейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду рівною мірою можливо враховувати лише один критерій, зокрема, критерій штату, для впровадження деяких з їх політик, за винятком галузей охоплених різними Настановами про державну допомогу, які рівною мірою вимагають використання та дотримання фінансових критеріїв;

Оскільки ця Рекомендація стосується виключно визначення МСП, що використовується лише в політиці Спільноти, яка проводиться в межах Спільноти та Європейського економічного простору,

РЕКОМЕНДУЄ:

Державам-членам так само, як і Європейському інвестиційному банку та Європейському інвестиційному фонду рекомендується:

- адаптуватися до положень, що статті 1 Додатку що стосується комплексу їх програм, призначених для "МСП", "середніх підприємств", "малих підприємств" та "мікропідприємств",

- адаптуватися до обмежень для обороту компанії та загального бухгалтерського балансу, в разі внесення змін Комісією відповідно до статті 2 Додатку,

- вжити всі необхідні заходи з метою використання категорій розміру, зазначених в частині 2 статті 3 Додатку, зокрема, коли мова йде про підведення підсумків використання ними фінансових інструментів Спільноти.

Пороги, визначені статтею 1 Додатку становлять максимальні значення. Держави-члени, Європейський інвестиційний банк та Європейський інвестиційний фонд мають право в деяких випадках встановлювати нижчі пороги. Рівною мірою вони можуть враховувати лише один критерій штату для впровадження деяких з їх політик, за винятком, однак, галузей охоплених різними настановами в галузі державної допомоги.

З метою дозволити Комісії оцінити здійснені досягнення, Держави-членам, Європейському інвестиційному банку та Європейському інвестиційному фонду пропонується проінформувати Комісію до 31 грудня 1997 року про заходи, вжиті для проведення адаптації до даної Рекомендації.

Дана Рекомендація стосується визначення МСП, що використовується у політиці Спільноти, що проводиться в межах Спільноти та Європейського економічного простору і направляється державам-членам, Європейському інвестиційному банку та Європейському інвестиційному фонду.

Вчинено у Брюсселі 3 квітня 1996 року.

1. Малі та середні підприємства, названі нижче "МСП" визначаються як підприємства:

- на яких працює менше 250 осіб

- і, відповідно:

або їх річний оборот не перевищує 40 мільйонів екю,

або сума бухгалтерського балансу не перевищує 27 мільйонів екю,

- які відповідають критерію незалежності, відповідно до визначення частини 3.

2. Коли необхідно визначити різницю між малим і середнім підприємством, "мале підприємство" визначається як підприємство:

- на якому працює менше 50 осіб

- і, відповідно:

або їх річний оборот не перевищує 7 мільйонів екю,

або сума бухгалтерського балансу не перевищує 5 мільйонів екю,

- які відповідають критерію незалежності, відповідно до визначення частини 3.

3. Незалежними вважаються підприємства 25% і більше капіталу та права голосів яких не утримуються підприємством або спільно багатьма підприємствами, які не відповідають визначенню МСП або, відповідно до конкретного випадку визначенню малого підприємства. Цей поріг може бути перевищеним у двох випадках:

- якщо підприємство утримується компаніями з державними капіталовкладеннями, компаніями з венчурним капіталом або інституційними інвесторами та, за умови, що останні не здійснюють в індивідуальному порядку або спільно жодного контролю над підприємством,

- якщо у зв'язку з розосередженням капіталу виявляється неможливим дізнатися, хто його утримує і, якщо підприємство заявляє, що воно може законно запобігти утриманню на 25% і більше підприємством або спільно багатьма підприємствами, які не відповідають визначенню МСП або в залежності від конкретного випадку малого підприємства.

4. Для підрахунку порогів, зазначених в частинах 1 і 2 належить скласти дані підприємства-бенефіціара, а також всіх підприємств, на яких воно прямо чи непрямо утримує 25% або більше капіталу та права голосу.

5. За необхідності розрізняти мікропідприємства серед інших типів МСП, останні визначаються як підприємства на яких працює менше 10 робітників.

6. Перевищення підприємством в тому чи іншому значенні на дату закриття балансу, визначених фінансових порогів або штату призведе останнє до набуття або втрати статусу "МСП", "середнього підприємства", "малого підприємства" або "мікропідприємства" лише за умови, що таке перевищення повторюється протягом двох фінансових років підряд.

7. Кількість працівників відповідає кількості робочих одиниць-рік (РОР), тобто кількості робітників, що працюють на повний робочий день протягом року, робота з частковою зайнятістю та сезонні роботи становлять частину РОР. Роком, який враховується, є рік останнього завершеного звітного періоду.

8. Пороги, що утримуються для обороту компанії або загального бухгалтерського балансу є ті, що стосуються останнього завершеного дванадцятимісячного фінансового року.

Для врахування економічних змін у Спільноті Комісія, в разі необхідності та зазвичай, змінює межі обороту компанії та загального бухгалтерського балансу протягом чотирьох років починаючи з моменту прийняття цієї Рекомендації.

1. Комісія бере на себе зобов'язання вжити всіх необхідних заходів для забезпечення застосування сформульованого в частині 1 визначення МСП до комплексу програм, якими вона керує, та в яких згадуються терміни "МСП", "середнє підприємство", "мале підприємство" або "мікропідприємство".

2. Комісія бере на себе зобов'язання вжити всіх необхідних заходів для того, щоб адаптувати облік, встановлений для наступних категорій розміру:

- 0 працівників,

- від 1 до 9 працівників,

- від 10 до 49 працівників,

- від 50 до 249 працівників,

- від 250 до 499 працівників,

- 500 і більше працівників.

3. В якості перехідного періоду, продовжать бути чинними та застосовуватись нині діючи програми Спільноти, що визначають МСП відповідно до критеріїв, які відрізняються від критеріїв, визначених частиною 1. Ці програми будуть застосовуватись до підприємств, які під час прийняття останніх розглядались як МСП.

Будь-яка зміна визначення МСП в цих програмах зможе бути проведеною лише за умови прийняття визначення, запропонованого цією Рекомендацією шляхом заміни відмінного визначення посиланням на цю Рекомендацію. Цей перехідний режим повинен буде, в принципі, завершитись найпізніше 31 грудня 1997 року. Однак, юридичні зобов'язання, взяті Комісією на основі цих програм порушуватись не будуть.

4. Коли будуть внесені зміни в четверту Директиву 78/660/ЄЕС Комісія запропонує замінити нині чинні критерії визначення МСП на посилання на визначення, зазначене цією Рекомендацією.

5. Будь-яке положення, прийняте Комісією, що містило б посилання на терміни "МСП", "середнє підприємство", "мале підприємство" або "мікропідприємство" або будь-який інший подібний термін буде мати посилання на визначення, що міститься в цій Рекомендації.