Резолюція (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи "Утворення групи з співробітництва у боротьбі проти зловживання та незаконного транспортування наркотиків (Група Помпіду)"

Представники Бельгії, Данії, Франції, Федеративної Республіки Німеччина, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Швеції, Туреччини та Сполученого Королівства, будучи членами Комітету Міністрів Ради Європи,

враховуючи рішення, прийняте в м. Стокгольм 13 листопада 1979 року на 5-й Міністерській конференції Групи Помпіду;

враховуючи Резолюцію (51)62 Комітету Міністрів про часткові угоди;

враховуючи рішення, прийняте Комітетом Міністрів на рівні заступників під час 317-го засідання щодо продовження роботи Групи Помпіду у рамках Ради Європи на підставі часткової угоди;

визнаючи необхідність сприяння Групі Помпіду в якомога ефективнішому здійсненні її діяльності,

вирішили створити групу зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Група Помпіду).

I. Метою Групи Помпіду є здійснення всебічного вивчення проблем зловживання наркотиками та їх незаконного обігу.

II. Методи роботи, які до цього часу застосовувались Групою, мають бути затверджені відповідно до цієї Часткової угоди.

Ці методи є такими:

1. Засідання, що відбуваються при зачинених дверях на міністерському рівні, проводяться, як правило, кожні два роки, але, залежно від обставин і терміновості, на додаток до зазначених засідань, можуть проводитись спеціальні засідання Групи;

2. Кожну державу на засіданнях представляє або компетентний у цій сфері міністр (компетентні міністри), або міністр, уповноважений своїм Урядом координувати дії міністерств, які займаються проблемами, пов’язаними з наркотиками. Постійний кореспондент, який призначається для кожної держави, несе відповідальність за підготовку засідань Групи на міністерському рівні в особистому контакті з міністром (міністрами), що бере (беруть) в них участь; йому можуть допомагати експерти;

3. Постійні кореспонденти та їхні експерти зустрічаються двічі в інтервалах між засіданнями на міністерському рівні для забезпечення застосування ухвалених настанов та підготовки майбутніх засідань міністрів відповідно до наданого мандату. У зв’язку із цим до їхніх обов’язків належать:

- підготовка порядку денного і тематики найближчих засідань на міністерському рівні;

- збір матеріалів для підготовки основних документів;

- вжиття заходів для практичної підготовки засідань на міністерському рівні;

- обмін інформацією щодо останніх подій в країнах-членах стосовно тем, які розглядались міністрами на попередніх засіданнях;

4. Група приймає рішення щодо опублікування документів, розроблених постійними кореспондентами, а також резолюцій, прийнятих нею;

5. Мовами, якими користуються під час засідань, є нідерландська, англійська, французька, німецька, італійська, шведська та турецька;

6. Документи засідань видаються англійською та французькою мовами.

III. Держави, які не є членами Ради Європи, можуть приєднатися до Групи за умови одностайного рішення держав - членів групи.

IV. Секретаріат Ради Європи надає Групі такі секретарські послуги:

1. Підготовка та розповсюдження документів, необхідних для засідань Групи, як на міністерському рівні, так і на рівні постійних кореспондентів;

2. Скликання засідань;

3. Практична організація засідань Групи на міністерському рівні, які проводяться кожні два роки в штаб-квартирі Ради Європи в м. Страсбург і в одній з держав - учасниць по черзі;

4. Практична організація засідань Групи на рівні постійних кореспондентів, які проводяться кожні два роки в штаб-квартирі Ради Європи в м. Страсбург, по два засідання в інтервалі між міністерськими засіданнями;

5. Переклад документів Групи англійською та французькою мовами;

6. Забезпечення Групи персоналом, необхідним для її функціонування;

7. Підготовка та розповсюдження висновків за результатами засідань Групи.

V. Витрати на забезпечення функціонування Групи відповідно до Часткової угоди розподіляються таким чином:

1. Витрати на проїзд і проживання осіб, які беруть участь у засіданнях Групи (міністри, постійні кореспонденти та експерти), несе заінтересована держава-член;

2. Витрати, пов’язані з практичною організацією засідань на міністерському рівні, які проводяться в будь-якому іншому місці, крім Ради Європи, несе приймаюча країна;

3. Спільні витрати Секретаріату (документи, персонал, письмовий переклад, усний переклад та інші поточні витрати) покриваються з бюджету Часткової угоди, який фінансується державами - членами Групи і регулюється тими самими фінансовими правилами, які передбачені для інших бюджетів Ради Європи.