Протокол N 1 до Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (укр/рос)

Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол до Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, підписану у Страсбурзі 26 листопада 1987 року (далі - "Конвенція"),

Вважаючи, що державам, які не є членами Ради Європи, слід дозволити приєднатися до цієї Конвенції на запрошення Комітету міністрів,

Домовилися про таке:

До статті 5, пункту 1 Конвенції додається такий підпункт:

"У випадку, коли має бути обраний член Комітету від держави, що не є членом Ради Європи, Бюро Консультативної асамблеї пропонує парламенту цієї держави висунути трьох кандидатів, з яких принаймні два повинні бути її громадянами. Комітет міністрів проводить вибори після консультації із заінтересованою державою".

У статті 12 Конвенції зазначається:

"З урахуванням правил конфіденційності, викладених у статті 11, Комітет кожного року подає Комітету міністрів загальну доповідь про свою діяльність, яка перепроваджується Консультативній асамблеї та всім державам, що не входять до Ради Європи, але є учасницями цієї Конвенції, та оприлюднюється".

Текст статті 18 стає першим пунктом цієї статті та доповнюється таким другим пунктом:

"2. Комітет міністрів Ради Європи може запросити будь-яку державу, що не є членом Ради Європи, приєднатися до цієї Конвенції".

У пункті 2 статті 19 Конвенції слово "член" вилучається, а слова "чи затвердження" замінюються словами "затвердження чи приєднання".

У пункті 1 статті 20 Конвенції слова "чи затвердження" замінюються словами "затвердження чи приєднання".

1. У вступному реченні статті 23 Конвенції говориться:

"Генеральний секретар Ради Європи повідомляє державам - членам Ради Європи та державам, що не входять до Ради Європи, але є учасницями цієї Конвенції, про:".

2. У статті 23 Конвенції слова "чи затвердження" замінюються словами "затвердження чи приєднання;".

1. Цей Протокол відкрито для підписання державами - членами Ради Європи, які підписали цю Конвенцію та які можуть висловити згоду на обов'язковість для них:

а) підписання без застережень щодо ратифікації, прийняття чи затвердження;

б) підписання, що підлягає ратифікації, прийняттю чи затвердженню, із наступною ратифікацією, прийняттям чи затвердженням.

2. Ратифікаційні грамоти та документи про прийняття або затвердження зберігаються у Генерального секретаря Ради Європи.

Цей Протокол набуває чинності в перший день місяця, що наступає після завершення трьохмісячного періоду від дати, на яку всі Сторони цієї Конвенції висловили згоду на обов'язковість для них цього Протоколу відповідно до положень статті 7.

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє державам - членам Ради Європи про:

а) будь-яке підписання;

б) депонування будь-якої ратифікаційної грамоти та документів про прийняття чи затвердження;

в) дату набуття чинності цього Протоколу відповідно до статті 7;

г) будь-яку іншу дію, повідомлення або сповіщення, які стосуються цього Протоколу.

На засвідчення чого повноважні представники, що підписалися нижче, підписали цю Конвенцію.

Вчинено в Страсбурзі четвертого дня листопада місяця 1993 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожній державі - члену Ради Європи.

Заява містилася в документі про прийняття, який було здано на зберігання 23 лютого 1995 року - Оригінал англ. мовою.

Королівство Нідерланди приймає зазначений Протокол у Королівстві в Європі, на Нідерландських Антильських островах та в Арубі.