Рекомендація щодо запобігання виробничим нещасним випадкам серед моряків N 142 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 14 жовтня 1970 року на свою п'ятдесят п'яту сесію,

вважаючи, що, хоча багато чого вже робиться в ряді країн з метою зменшення кількості виробничих нещасних випадків серед моряків, можливості подальшого вивчення нещасних випадків та заходів щодо запобігання їм ще не вичерпано і, отже, бажано мати міжнародні норми, котрі містять відповідну програму діяльності в судноплавстві,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно запобігання нещасним випадкам на борту суден у морі та портах, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної рекомендації, яка доповнює Конвенцію 1970 року про запобігання нещасним випадкам серед моряків,

зазначаючи, що нижченаведені норми було розроблено у співробітництві з Міжурядовою морською консультативною організацією і що було запропоновано далі співробітничати з цією Організацією в справі сприяння впровадженню та забезпеченню застосування цих норм,

ухвалює цього тридцятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесятого року нижченаведену Рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1970 року щодо запобігання нещасним випадкам серед моряків:

1. Відповідно до мети цієї Рекомендації:

a) термін "моряк" охоплює всіх осіб, зайнятих так чи інакше на борту якого-небудь судна (за винятком військового судна), що звичайно використовується для морського плавання;

b) термін "виробничі нещасні випадки" охоплює нещасні випадки, які сталися з моряками під час роботи або пов'язані з нею.

2. Здійснюючи параграф 3 статті 2 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки), члени Організації повинні відповідним чином брати до уваги будь-яку міжнародну систему реєстрації нещасних випадків серед моряків, яка може бути розроблена Міжнародною організацією праці.

3. Відповідно до статті 3 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки) до числа питань, які повинні вивчатися, можуть бути внесені:

a) робоче середовище, як-от: поверхні, на яких виконується робота, розташування механізмів, засоби доступу до них та освітлення, а також методи праці;

b) частота нещасних випадків у різних вікових групах;

c) особливі фізіологічні та психологічні проблеми, спричинювані середовищем на борту судна;

d) проблеми, що виникають у зв'язку з фізичним напруженням на борту судна, зокрема внаслідок підвищення трудового навантаження;

e) проблеми, спричинювані технічними змінами та їхнім впливом на склад суднових екіпажів;

f) проблеми, спричинювані будь-якою людською похибкою, наприклад, необережністю.

4. Члени Організації у розробленні положень, котрі стосуються запобігання нещасним випадкам, передбачених у статті 4 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки), повинні враховувати відповідним чином будь-яке зведення практичних правил, котре стосується техніки безпеки та гігієни праці моряків і може бути опубліковане Міжнародним бюро праці.

5. Застосовуючи статтю 5 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки), слід враховувати статті 7 і 11 Конвенції 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями та відповідні положення Рекомендації 1963 року щодо забезпечення машин захисними пристроями, згідно з якими обов'язок виконувати вимоги щодо того, що машини, котрі використовуються, повинні мати відповідні захисні пристрої і що не можуть використовуватися машини без наявності захисних пристроїв, лежить на роботодавцях; в той же час працівник не може використовувати машини без наявності на місці захисних пристроїв, якими їх обладнано, і не може відключати ці захисні пристрої.

6. 1) Функції комітетів та інших органів, згаданих у параграфі 3 статті 8 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки), могли б містити:

a) підготовку положень, правил та посібників щодо запобігання нещасним випадкам;

b) організацію навчання та здійснення програм щодо запобігання нещасним випадкам;

c) організацію пропаганди щодо запобігання нещасним випадкам, зокрема за допомогою кінофільмів, плакатів, об'яв і брошур;

d) розповсюдження літератури й інформації щодо запобігання нещасним випадкам таким чином, щоб вони доходили до моряків на борту суден.

2) Положення чи рекомендації, ухвалені відповідними органами влади та організаціями країни або компетентними міжнародними морськими організаціями, повинні враховуватися тими, хто готує тексти, які стосуються заходів щодо запобігання нещасним випадкам або рекомендованих практичних заходів.

7. Навчальні програми, згадані в статті 9 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки), повинні періодично переглядатись і приводитися у відповідність до сучасного становища, з урахуванням еволюції типів та розмірів суден і їхнього обладнання, а також змін у складі, національності й мові екіпажів та в організації праці на борту суден.

8. 1) Пропаганда запобігання нещасним випадкам має вестися постійно.

2) Ця пропаганда може набувати таких форм:

a) навчальні, короткометражні фільми та діапозитиви, призначені для використання в центрах професійної підготовки моряків, і, по можливості, для демонстрування під час кіносеансів на борту суден;

b) плакати з техніки безпеки на борту суден;

c) уміщення в періодичних виданнях, призначених для моряків, статей про небезпеки морської професії та заходи запобігання нещасним випадкам;

d) спеціальні кампанії, в ході яких використовуються різні засоби пропаганди для навчання моряків методів запобігання нещасним випадкам та безпечних методів праці.

3) Така пропаганда повинна враховувати відмінність національностей, мов і звичаїв моряків, які перебувають на борту судна.

9. 1) Члени Організації, застосовуючи статтю 10 Конвенції 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки), повинні брати до уваги відповідні типові зведення правил з техніки безпеки та зведення практичних правил, опубліковані Міжнародним бюро праці, та відповідні норми міжнародних організацій по стандартизації.

2) Члени Організації повинні, крім того, враховувати потребу в міжнародному співробітництві у справі постійного проведення діяльності у напрямі запобігання виробничим нещасним випадкам; це співробітництво могло б набувати таких форм:

a) двосторонні чи багатосторонні угоди про однаковість норм у галузі запобігання нещасним випадкам та захисних пристроїв;

b) обмін відомостями про окремі небезпеки, що загрожують морякам, та про методи запобігання нещасним випадкам;

c) сприяння в галузі випробування обладнання й контролю відповідно до національних правил країни реєстрації судна;

d) співробітництво у справі підготовки та розповсюдження положень, правил і посібників щодо запобігання нещасним випадкам;

e) співробітництво у виробництві та використанні навчальних посібників;

f) створення спільних навчальних закладів або взаємодопомога в організації підготовки моряків у галузі запобігання нещасним випадкам та безпечних методів праці.