Конвенція про соціально-побутове обслуговування моряків в морі та в порту N 163 (укр/рос)

Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 24 вересня 1987 року на свою сімдесят четверту сесію,

нагадуючи про положення Рекомендації 1936 року щодо побутового обслуговування моряків у портах та Рекомендації 1970 року щодо побутового обслуговування моряків,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо соціально-побутового обслуговування моряків у морі та в порту, що є другим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього восьмого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот вісімдесят сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1987 року про соціально-побутове обслуговування моряків:

1. В цілях цієї Конвенції:

a) термін "моряк" означає будь-яку особу, яка виконує будь-які функції на борту морського судна, яке є державною або приватною власністю, за винятком військового корабля;

b) термін "соціально-побутове обслуговування" означає побутові та культурні заходи і служби, а також заходи і служби щодо організації дозвілля і надання інформації.

2. Кожний член Організації визначає за допомогою національного законодавства та правил після консультації з представницькими організаціями судновласників і моряків, які зареєстровані на його території судна слід розглядати як морські судна для цілей положень цієї Конвенції щодо соціально-побутового обслуговування на борту судна.

3. Компетентний орган влади тією мірою, якою він вважає це практично здійсненним, застосовує після консультації з представницькими організаціями власників риболовного судна і рибалками положення цієї Конвенції стосовно комерційного морського рибальства.

1. Кожний член Організації, для якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується забезпечувати надання належного соціально-побутового обслуговування морякам як у порту, так і на борту судна.

2. Кожний член Організації забезпечує проведення потрібних заходів щодо фінансування соціально-побутового обслуговування, яке передбачається відповідно до положень цієї Конвенції.

1. Кожний член Організації зобов'язується забезпечувати соціально-побутове обслуговування у відповідних портах країни всім морякам, незалежно від їхньої національності, раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних переконань або соціального походження, а також незалежно від держави реєстрації судна, на якому вони служать.

2. Кожний член Організації визначає після консультації з представницькими організаціями судновласників і моряків, які порти слід розглядати як ті, що відповідають цілям цієї статті.

Кожний член Організації зобов'язується забезпечувати надання соціально-побутового обслуговування всім морякам на борту кожного морського судна як державної, так і приватної власності, яке зареєстроване на його території.

Діяльність у галузі соціально-побутового обслуговування часто перевіряється з тим, щоб воно відповідало потребам моряків, які змінюються разом з технічними, виробничими та іншими змінами в судноплавстві.

Кожний член Організації зобов'язується:

a) співробітничати з іншими членами Організації з метою забезпечення застосування цієї Конвенції; та

b) забезпечувати співробітництво між сторонами, які займаються соціально-побутовим обслуговуванням моряків у морі та в порту і зацікавлені в його розвиткові.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані Генеральним директором.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні дані щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним згідно з положеннями попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю чи частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенція не передбачає іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 9, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою конвенцією, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але де ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 3 жовтня 1990 року.