Конвенція про соціально-побутове обслуговування моряків в морі та в порту N 163 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 24 вересня 1987 року на свою сімдесят четверту сесію,

нагадуючи про положення Рекомендації 1936 року щодо побутового обслуговування моряків у портах та Рекомендації 1970 року щодо побутового обслуговування моряків,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо соціально-побутового обслуговування моряків у морі та в порту, що є другим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього восьмого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот вісімдесят сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1987 року про соціально-побутове обслуговування моряків:

1. В цілях цієї Конвенції:

a) термін "моряк" означає будь-яку особу, яка виконує будь-які функції на борту морського судна, яке є державною або приватною власністю, за винятком військового корабля;

b) термін "соціально-побутове обслуговування" означає побутові та культурні заходи і служби, а також заходи і служби щодо організації дозвілля і надання інформації.

2. Кожний член Організації визначає за допомогою національного законодавства та правил після консультації з представницькими організаціями судновласників і моряків, які зареєстровані на його території судна слід розглядати як морські судна для цілей положень цієї Конвенції щодо соціально-побутового обслуговування на борту судна.

3. Компетентний орган влади тією мірою, якою він вважає це практично здійсненним, застосовує після консультації з представницькими організаціями власників риболовного судна і рибалками положення цієї Конвенції стосовно комерційного морського рибальства.

1. Кожний член Організації, для якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується забезпечувати надання належного соціально-побутового обслуговування морякам як у порту, так і на борту судна.

2. Кожний член Організації забезпечує проведення потрібних заходів щодо фінансування соціально-побутового обслуговування, яке передбачається відповідно до положень цієї Конвенції.

1. Кожний член Організації зобов'язується забезпечувати соціально-побутове обслуговування у відповідних портах країни всім морякам, незалежно від їхньої національності, раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних переконань або соціального походження, а також незалежно від держави реєстрації судна, на якому вони служать.

2. Кожний член Організації визначає після консультації з представницькими організаціями судновласників і моряків, які порти слід розглядати як ті, що відповідають цілям цієї статті.

Кожний член Організації зобов'язується забезпечувати надання соціально-побутового обслуговування всім морякам на борту кожного морського судна як державної, так і приватної власності, яке зареєстроване на його території.

Діяльність у галузі соціально-побутового обслуговування часто перевіряється з тим, щоб воно відповідало потребам моряків, які змінюються разом з технічними, виробничими та іншими змінами в судноплавстві.

Кожний член Організації зобов'язується:

a) співробітничати з іншими членами Організації з метою забезпечення застосування цієї Конвенції; та

b) забезпечувати співробітництво між сторонами, які займаються соціально-побутовим обслуговуванням моряків у морі та в порту і зацікавлені в його розвиткові.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані Генеральним директором.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні дані щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним згідно з положеннями попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю чи частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенція не передбачає іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 9, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою конвенцією, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але де ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 3 жовтня 1990 року.

Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 24 сентября 1987 года на свою семьдесят четвертую сессию,

напоминая о положениях Рекомендации 1936 года о бытовом обслуживании моряков в портах и Рекомендации 1970 года о бытовом обслуживании моряков,

постановив принять ряд предложений о социально-бытовом обслуживании моряков в море и порту, что является вторым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего восьмого дня октября месяца тысяча девятьсот восемьдесят седьмого года нижеследующую конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1987 года о социально-бытовом обслуживании моряков:

1. Для целей настоящей Конвенции:

а) термин "моряк" означает любое лицо, работающее в любом качестве на борту морского судна, являющегося государственной или частной собственностью, исключая военный корабль;

b) термин "социально-бытовое обслуживание" означает бытовые и культурные мероприятия и службы, а также мероприятия и службы по организации досуга и предоставлению информации.

2. Каждое государство-член определяет посредством национальных законодательства или правил после консультации с представительными организациями судовладельцев и моряков, какие зарегистрированные на его территории суда следует рассматривать как морские суда для целей положений настоящей Конвенции, касающейся социально-бытового обслуживания на борту судна.

3. Компетентный орган власти в той мере, в какой он считает практически осуществимым, применяет после консультации с представительными организациями владельцев рыболовного судна и рыбаками положения настоящей Конвенции в отношении коммерческого морского рыболовства.

1. Каждое государство-член, для которого настоящая Конвенция имеет силу, обязуется обеспечивать предоставление должного социально-бытового обслуживания морякам как в порту, так и на борту судна.

2. Каждое государство-член обеспечивает проведение необходимых мероприятий по финансированию социально-бытового обслуживания, предоставляемого в соответствии с положениями настоящей Конвенции.

1. Каждое государство-член обязуется обеспечивать социально-бытовое обслуживание в соответствующих портах страны всем морякам, независимо от их национальности, расы, цвета кожи, пола, вероисповедания, политических убеждений или социального происхождения, а также независимо от государства регистрации судна, на котором они служат.

2. Каждое государство-член определяет после консультации с представительными организациями судовладельцев и моряков, какие порты следует рассматривать как соответствующие для целей настоящей статьи.

Каждое государство-член обязуется обеспечивать предоставление социально-бытового обслуживания всем морякам на борту каждого морского судна, будь оно государственной или частной собственностью, которое зарегистрировано на его территории.

Проводится частая проверка деятельности в области социально-бытового обслуживания, с тем чтобы оно соответствовало нуждам моряков, меняющимся с техническими, производственными и другими изменениями в судоходстве.

Каждое государство-член обязуется:

а) сотрудничать с другими государствами-членами с целью обеспечения применения настоящей Конвенции; и

b) обеспечивать сотрудничество между сторонами, занимающимися социально-бытовым обслуживанием моряков в море и порту и заинтересованными в его развитии.

Официальные грамоты о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному директору Международного бюро труда для регистрации.

1. Настоящая Конвенция имеет обязательную силу только для тех членов Международной организации труда, ратификационные грамоты которых зарегистрированы Генеральным директором.

2. Она вступит в силу через двенадцать месяцев после даты регистрации Генеральным директором ратификационных грамот двух членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступит в силу для каждого государства - члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его ратификационной грамоты.

1. Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, по истечении десяти лет со дня ее первоначального вступления в силу может денонсировать ее заявлением о денонсации, направленным Генеральному директору Международного бюро труда для регистрации. Денонсация вступит в силу через год после даты ее регистрации.

2. Для каждого члена Организации, который ратифицировал настоящую Конвенцию и в годичный срок по истечении указанных в предыдущем пункте десяти лет не воспользовался предусмотренным в настоящей статье правом на денонсацию, Конвенция будет оставаться в силе на следующие десять лет, и впоследствии он сможет денонсировать ее по истечении каждого десятилетия в порядке, предусмотренном в настоящей статье.

1. Генеральный директор Международного бюро труда извещает всех членов Международной организации труда о регистрации всех ратификационных грамот и заявлений о денонсации, направленных ему членами Организации.

2. Извещая членов Организации о регистрации полученной им второй ратификационной грамоты, Генеральный директор обращает их внимание на дату вступления в силу настоящей Конвенции.

Генеральный директор Международного бюро труда направляет Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций исчерпывающие сведения о всех ратификационных грамотах и заявлениях о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

В случаях, когда Административный совет Международного бюро считает это необходимым, он представляет Генеральной конференции доклад о применении настоящей Конвенции и рассматривает целесообразность включения в повестку дня Конференции вопроса о ее полном или частичном пересмотре.

1. Если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено иное, то:

а) ратификация каким-либо членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 9, незамедлительную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) со дня вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается в любом случае в силе по форме и содержанию для тех членов Организации, которые ратифицировали ее, но не ратифицировали пересматривающую конвенцию.

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу 3 октября 1990 года.