Директива Ради від 14 червня 1966 року про реалізацію насіння злаків (66/402/ЄЕС)

1. Держави-члени забезпечують, що насіння, яке вводиться в обіг згідно з положеннями цієї Директиви, обов’язковими чи довільними, не підлягає жодним обмеженням реалізації щодо його характеристик, вимог до експертизи, щодо маркування та пломбування, за винятком встановлених у цій або будь-якій іншій директиві.

1a. Комісія, з дотриманням процедури, передбаченої в статті 21, повинна, що стосується реалізації на всій чи частині території однієї чи декількох держав-членів насіння злаків, дозволяти впровадження положень жорсткіших, ніж ті, що наведені в додатку II, щодо присутності Avena fatua в такому насінні, якщо подібні положення застосовуються до виробництва такого насіння на національному рівні та якщо проводять кампанію з ліквідації Avena fatua у злакових культурах, що вирощуються у заінтересованому регіоні.

Умови, на яких виведене насіння генерацій, що передують базовому насінню, може бути введене в обіг згідно з першим абзацом статті 3:

(a) повинна бути проведена його офіційна інспекція компетентним сертифікаційним органом згідно з положеннями, застосовними до сертифікації базового насіння;

(b) воно повинне бути запаковане згідно з положеннями цієї Директиви; а також

(c) на пакунках повинна бути офіційна етикетка, що містить принаймні такі дані:

- сертифікаційний орган та держава-член або їхні вирізняльні скорочені назви,

- реєстраційний номер партії,

- місяць та рік пломбування, або

- місяць та рік останнього офіційного відбору зразків для цілей сертифікації,

- вид, вказаний принаймні за його ботанічною назвою, що може бути наведена в скороченій формі та без імен авторів, латиницею,

- сорт, вказаний принаймні латиницею.

- надпис "добазове насіння",

- кількість генерацій, що передують насінню категорії "сертифіковане насіння" або "сертифіковане насіння першої генерації".

Етикетка повинна бути білою з діагональною фіолетовою лінією.

1. Держави-члени забезпечують офіційну сертифікацію насіння злаків

- виробленого безпосередньо з базового насіння або сертифікованого насіння першої генерації, офіційно сертифікованого або в одній чи декількох державах-членах, або, з наданням еквівалентності за статтею 16 (1) (b), в третій країні, або виробленого безпосередньо в результаті схрещування базового насіння, офіційно сертифікованого в державі-члені, з базовим насінням, офіційно сертифікованим в такій третій країні, і

- зібраного в іншій державі-члені,

на запит та без порушення положень Директиви 70/45 7/ЄЕС, як сертифікованого насіння в будь-якій державі-члені, якщо проведено польове інспектування такого насіння з дотриманням умов, встановлених у додатку I для відповідної категорії, а офіційна експертиза засвідчила виконання умов, встановлених у додатку II для такої ж категорії.

Якщо в таких випадках насіння було виготовлене безпосередньо з офіційно сертифікованого насіння генерацій, що передують базовому насінню, держави-члени можуть також дозволити офіційну сертифікацію як базового насіння у разі дотримання умов, визначених для такої категорії.

2. Насіння злаків, що було зібране у Співтоваристві і призначене для сертифікації за параграфом 1, повинне:

- бути запакованим та маркованим офіційною етикеткою, що відповідає умовам, встановленим у додатку V(A) та (B), згідно зі статтею 9(1), і

- супроводжуватися офіційним документом, що відповідає умовам, визначеним у додатку V(C).

Положення першого підпараграфа про паковання та марковання можуть бути необов’язковими для виконання, якщо органи, відповідальні за польове інспектування, органи, які складають документи для сертифікації насіння, що не було остаточно сертифіковане, та органи, відповідальні за сертифікацію, є одним і тим самим органом, або якщо вони погодилися на звільнення від їх виконання.

3. Держави-члени також забезпечують можливість сертифікації, на вимогу, насіння злаків, зібраного у третій країні, якщо:

(a) воно вироблене безпосередньо:

(i) з базового насіння або сертифікованого насіння першої генерації, офіційно сертифікованого або в одній чи декількох державах-членах, або, з наданням еквівалентності за статтею 16 (1) (b), в третій країні;

або

(ii) в результаті схрещення базового насіння, офіційно сертифікованого в державі-члені, з базовим насінням, офіційно сертифікованим в третій країні, зазначеній у пункті (i);

(b) проведено його польове інспектування з дотриманням умов, встановлених у рішенні про еквівалентність, отриманому за статтею 16 (1) (a) для відповідної категорії;

(c) офіційною експертизою засвідчено, що умови, встановлені у додатку II для такої ж категорії, виконані.

1. Рада, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії, визначає, чи:

(a) у випадку, передбаченому статтею 15, виконано умови для польових інспектувань в третій країні, встановлені у додатку I;

(b) насіння злаків, зібране в третій країні, з такими ж гарантіями щодо його характеристик і домовленостями для його експертизи, для забезпечення ідентичності, для маркування та контролю, в цих відношеннях є еквівалентним насінню, зібраному на території Співтовариства, щодо якого дотримано положень цієї Директиви.

2. У тих випадках, коли Рада ще не ухвалила рішення щодо такої країни в рамках цієї Директиви, держави-члени можуть самостійно ухвалювати рішення за параграфом 1 щодо третьої країни. Це право втрачає чинність 1 липня 1975 року.

3. Параграфи 1 і 2 застосовуються також щодо будь-якої нової держави-члена, починаючи з дати її приєднання до дати, коли вона повинна ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти або адміністративні положення, необхідні для виконання вимог цієї Директиви.

4. Параграф 1 застосовується також до території колишньої Німецької Демократичної Республіки до 31 грудня 1991 року. Детальні правила можуть бути затверджені згідно з процедурою, встановленою у статті 21.

1. Для усунення будь-яких тимчасових труднощів у загальному постачанні базового або сертифікованого насіння, що мають місце в Співтоваристві і не можуть бути іншим чином подолані, допустимим є рішення згідно з процедурою, встановленою в статті 21, що держави-члени повинні дозволити на обумовлений період реалізацію на території Співтовариства у кількості, необхідній для подолання перешкод у постачанні, насіння категорії, що підлягає менш жорстким вимогам, або насіння сорту, не внесеного у "Спільний каталог сортів рослин сільськогосподарських видів" або національні каталоги сортів держав-членів.

2. Для категорії насіння будь-якого обумовленого сорту офіційною є етикетка, передбачена для відповідної категорії; для насіння сортів, не внесених у згадані вище каталоги, колір офіційної етикетки є коричневим. На етикетці завжди повинно бути зазначено, що марковане насіння належить до категорії, на яку поширюються менш жорсткі вимоги.

3. Правила для застосування параграфа 1 можуть бути ухвалені згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

Цю Директиву не застосовують до насіння злаків, зафіксованого як призначене для експорту в треті країни.

1. Задля контролю дотримання вимог цієї Директиви держави-члени забезпечують проведення офіційних інспектувань у сфері реалізації, принаймні за допомогою вибіркових перевірок.

2. Без обмеження вільного руху насіння в межах Співтовариства, держави-члени вживають всіх необхідних заходів, щоб забезпечити надання їм під час реалізації насіння, імпортованого з третіх країн, у кількостях, що перевищують два кілограми, таких даних:

(a) вид;

(b) сорт;

(c) категорія;

(d) країна виробництва та офіційний інспекційний орган;

(e) країна відправлення;

(f) імпортер;

(g) кількість насіння.

Механізм подання цих даних повинен бути сформований з дотриманням процедури, зазначеної в статті 28(2).

1. Для пост-контролю зразків, відібраних під час вибірки, насіння злаків, введеного в обіг відповідно до положень цієї Директиви, обов’язкових чи довільних, на території Співтовариства проводять порівняльні випробування і досліди Співтовариства. Порівняльні випробування і досліди можуть поширюватися на:

- насіння, зібране в третіх країнах,

- насіння, придатне для органічного фермерства,

- насіння, яке реалізують у зв’язку зі збереженням in situ та сталим використанням генетичних ресурсів рослин.

2. Ці порівняльні випробування і досліди використовують для гармонізації технічних методів сертифікації та перевірки дотримання вимог, яким повинне відповідати насіння.

3. Комісія, діючи згідно з процедурою, зазначеною в статті 21, виробляє необхідні організаційні механізми для проведення порівняльних випробувань і дослідів. Комісія інформує Комітет, зазначений у статті 21, про технічну організацію проведення випробувань і дослідів, а також про їхні результати.

4. Співтовариство може надавати фінансову допомогу для проведення випробувань і дослідів, передбачених у параграфах 1 та 2.

Фінансова допомога не повинна перевищувати щорічні асигнування, визначені бюджетним органом.

5. Випробування і досліди, які можуть фінансуватися за рахунок фінансової допомоги Співтовариства, а також докладні правила щодо надання фінансової допомоги встановлюють згідно з процедурою, визначеною в статті 21.

6. Випробування і досліди, передбачені в параграфах 1 і 2, можуть проводити лише державні органи або юридичні особи, що діють під відповідальність держави.

1. Комісія працює за сприяння Постійного комітету з насіння та розмножувального матеріалу для сільського господарства, садівництва і городництва та лісового господарства, утвореного за статтею 1 Рішення Ради 66/399/СЕС ().

У разі покликання на цей параграф застосовують статті 4 та 7 Рішення Ради 1999/468/СС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (-3).

Період, передбачений у статті 4(3) Рішення 1999/468/СС, становить один місяць.

3. Комітет ухвалює регламент роботи.

Зміни і доповнення, що необхідно внести до змісту додатків з огляду на розвиток науково-технічних знань, ухвалюють згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

Зміни і доповнення, що їх необхідно внести до змісту додатків для встановлення умов, яким повинні відповідати посіви і насіння гібридів вівса, ячменю, рису, пшениці, пшениці твердої, пшениці спельта та інших видів, щодо яких у сферу застосування цієї Директиви статтею 2 (1b) внесено гібриди, а також умов, яким повинні відповідати посіви і насіння перехреснозапильних сортів тритикале, ухвалюють згідно з процедурою, встановленою в статті 21.

Якщо інше не передбачено в додатку II (3) щодо допустимих відхилень для шкідливих організмів, ця Директива не обмежує положень національних законів, виправданих з огляду на захист здоров’я та життя людей, тварин чи рослин або охорону промислової та комерційної власності.

1. Передбачено можливість встановлення згідно з процедурою, зазначеною в статті 21, особливих умов з метою врахування нових обставин щодо:

(a) умов, на яких дозволено реалізацію хімічно обробленого насіння;

(b) умов реалізації насіння у зв’язку зі збереженням in situ та сталим використанням генетичних ресурсів рослин, у тому числі сумішей видів насіння, які також містять види, наведені у статті 1 Директиви Ради 70/45 7/ЄЕС, та які належать до певних природніх і напівприродніх середовищ та яким загрожує генетична ерозія;

(c) умов, на яких дозволено реалізацію насіння, придатного для органічного виробництва.

2. Особливі умови, зазначені в параграфі 1, містять, зокрема, такі пункти:

(i) у випадку пункту (b), походження насіння цих видів повинно бути відоме і затверджене відповідним органом у кожній державі-члені для реалізації насіння на визначених територіях;

(ii) у випадку пункту (b), відповідні кількісні обмеження.

Держави-члени повинні не пізніше 1 липня 1968 року ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти чи адміністративні положення, необхідні для виконання положень статті 14 (1), і не пізніше 1 липня 1969 року - необхідні для виконання інших положень цієї Директиви та додатків до неї. Вони негайно інформують про це Комісію.

Дозволити Федеративній Республіці Німеччина щодо території колишньої Німецької Демократичної Республіки відкласти виконання положень:

- статті 3 (1), у випадку:

- насіння, зібраного до об’єднання Німеччини або, за умови що насінницькі поля були засіяні до дати об’єднання, після об’єднання,

- іншого насіння, якщо воно сертифіковане відповідно до статті 2 (2) (с);

- статті 8 (2), у випадку обмежень до "невеликих кількостей";

- статті 13 (1), у випадку насіння "Hordeum vulgare L.";

- статті 16, в межах традиційних торговельних потоків і у відповідь на виробничі потреби підприємств у колишній Німецькій Демократичній Республіці,

на пізнішу, ніж зазначено вище, дату, але не пізніше 31 грудня 1992 року щодо першого і четвертого абзаців, і не пізніше 31 грудня 1994 року щодо другого і третього абзаців.

Федеративна Республіка Німеччина забезпечує, щоб насіння, на яке поширюється такий дозвіл, крім насіння, зазначеного в другому підабзаці першого абзаца, було введено на території Співтовариства, крім території колишньої Німецької Демократичної Республіки, лише за умови встановлення відповідності положенням цієї Директиви.

За заявою держави-члена, що буде розглянута як передбачено в статті 21, та держава може отримати повне або часткове звільнення від зобов’язання застосовувати положення цієї Директиви, за винятком статті 14 (1):

(a) щодо таких видів:

- очеретянка звичайна;

- сорго,

- сорго суданське;

(b) щодо інших видів, які зазвичай не відтворюють чи не реалізовують на її території.

Цю Директиву адресовано державам-членам.