Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2019/33 від 17 жовтня 2018 року про доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 про заявки на охорону назв місця походження, географічних зазначень і традиційних позначень у секторі вина, процедуру заперечення, обмеження використання, внесення змін до специфікацій продуктів, скасування охорони, маркування та представлення

(a) традиційне позначення більше не відповідає вимогам, установленим у статтях 27, 32 або 33;

(b) відповідність відповідним означенню й умовам використання більше не забезпечена.

1. Обґрунтований запит про скасування є прийнятним, якщо:

(a) його подано Комісії державою-членом, третьою країною або фізичною чи юридичною особою, яка має законний інтерес; та

(b) він ґрунтується на одній із підстав, зазначених у статті 36.

Належним чином обґрунтований запит про скасування вважають прийнятним, лише якщо в ньому продемонстровано законний інтерес заявника.

2. Якщо Комісія вважає, що запит про скасування не є прийнятним, вона повинна поінформувати орган чи особу, що надіслав/надіслала такий запит, про причини такої неприйнятності.

3. Комісія повинна надати доступ до запиту про скасування органам та особам, яких він стосується, відповідно до статті 30(4) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34.

4. Обґрунтовані заяви про заперечення щодо запитів про скасування є прийнятними, лише якщо вони демонструють, що зацікавлена особа постійно використовує зареєстроване найменування для комерційних цілей.

1. Означення традиційних позначень, передбачене у статті 112 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, застосовують mutatis mutandis до позначень, які традиційно використовують у третіх країнах для продуктів виноградарства, охоплених географічними зазначеннями чи назвами місця походження, відповідно до законодавства таких третіх країн.

2. Стосовно продуктів виноградарства, які походять із третіх країн, на етикетках яких указують традиційні позначення, які не увійшли до переліку в електронній базі даних "E-Bacchus", згаданій у статті 25(1) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34, можуть використовувати такі традиційні позначення на етикетках вина згідно з правилами, застосовними у відповідних третіх країнах, у тому числі виданими представницькими професійними організаціями.

Традиційне позначення, яке охороняють відповідно до Регламенту (ЄС) № 607/2009, автоматично охороняють відповідно і до цього Регламенту.

1. Обов’язкові дані, згадані у статті 119 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, повинні бути відображені в тому самому полі видимості на резервуарі в такий спосіб, щоб вони були одночасно розбірливими без необхідності повертати резервуар, нанесеними незмивним чорнилом та чітко виділялися порівняно з текстом чи графікою навколо.

2. Як відступ від параграфа 1, обов’язкові дані, згадані у статті 41(1), імпортер і номер партії можуть бути зазначені поза полем видимості, зазначеним у тому самому параграфі.

3. Розмір символів, якими написано дані, згадані в параграфі 1 цієї статті та у статті 41(1), повинен становити або перевищувати 1,2 мм, незалежно від використовуваного формату символів.

1. Для цілей зазначення певних речовин чи продуктів, які можуть викликати алергію чи непереносимість, як зазначено у статті 21 Регламенту (ЄС) № 1169/2011, повинні використовувати позначення стосовно сульфітів, яєць і продуктів на основі яєць, молока і продуктів на основі молока з переліку в частині A додатка I.

2. Позначення, згадані в параграфі 1, можуть супроводжуватися відповідними знаками, які представлені в частині B додатка I.

1. Продукти виноградарства, етикетка чи представлення яких не відповідає відповідним умовам, встановленим у цьому Регламенті, не повинні реалізовувати в межах Союзі або вивозити.

2. Як відступ від підсекції 3 секції 2 та секції 3 глави I розділу II частини II Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , у випадку вивезення продуктів виноградарства держави-члени можуть дозволити дані й представлення, які суперечать чинним правилам Союзу щодо маркування та представлення, якщо такі дані й представлення щодо продуктів виноградарства вимагаються згідно із законодавством відповідної третьої країни. Такі дані можуть бути зазначені мовами, які не є офіційними мовами Союзу.

3. Як відступ від підсекції 3 секції 2 та секції 3 глави I розділу II частини II Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , якщо продукти виноградарства призначені для споживання на борту літаків, держави-члени можуть дозволити представлення, які суперечать чинним правилам Союзу щодо представлення, якщо такі представлення щодо продуктів виноградарства є необхідними для цілей безпеки.

Закупорювальні пристрої для продуктів виноградарства, згадані в пунктах (1)-(11), (13), (15) та (16) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , не повинні бути покриті ковпачком або фольгою на основі свинцю.

Фактичну міцність за об’ємною часткою спирту, згадану у статті 119(1)(c) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, вказують у цілих або половинних значень відсотків.

Одразу після числа вказують символ "% об.", і числу можуть передувати слова "фактична міцність за часткою спирту", "фактичний вміст спирту" або "сп.". Що стосується частково збродженого виноградного сусла або молодого вина в процесі бродіння, зазначення фактичної міцності за часткою спирту може бути замінене або доповнене значенням загальної міцності за часткою спирту, одразу після якого вказують символ "% об.", і такому числу можуть передувати слова "загальна міцність за часткою спирту" або "загальна міцність".

Без обмеження допустимих відхилень, встановлених для використовуваного референтного методу аналізу, зазначена міцність не може відрізнятися на більше ніж 0,5% об. від міцності, встановленої за результатом аналізу. Однак міцність за часткою спирту продуктів виноградарства з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, які зберігають у пляшках протягом понад трьох років, ігристих вин, якісних ігристих вин, газованих ігристих вин, напівігристих вин, газованих напівігристих вин, лікерних вин і вин із перезрілого винограду, без обмеження допустимих відхилень, встановлених для використовуваного референтного методу аналізу, не може відрізнятися на більше ніж 0,8% об. від міцності, встановленої за результатом аналізу.

1. Походження, згадане у статті 119(1)(d) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, зазначають у такий спосіб:

(a) для продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (1), (3)-(9), (15) та (16) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, використовують слова "вино (…)", "вироблено в (…)", "продукт (…)" або "зект із (…)", або виражають еквівалентними позначеннями, доповненими назвою держави-члена або третьої країни, в якій зібрано врожай винограду та вироблено з нього вино;

(b) словами "вино Європейського Союзу" чи "купаж вин із різних країн Європейського Союзу" або виражають еквівалентними позначеннями у випадку вин, вироблених шляхом купажування вин, що походять із декількох держав-членів;

(c) словами "вино Європейського Союзу" або "вино, вироблене в (…) з винограду, зібраного в (…)" із указанням назв відповідних держав-членів для вин, вироблених в одній державі-члені, з винограду, зібраного в іншій державі-члені;

(d) словами "купаж із (...)" або виражають еквівалентними позначеннями, доповненими назвами відповідних третіх країн у випадку вина, виробленого шляхом купажування вин, що походять із декількох третіх країн;

(e) словами "вино, вироблене в (…) з винограду, зібраного в (…)" із указанням назв відповідних третіх країн для вин, вироблених в одній третій країні, з винограду, зібраного в іншій третій країні.

Як відступ від пункту (a) першого підпараграфа, для продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (4), (5) та (6) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , які не мають охоронюваної назви місця походження чи охоронюваного географічного зазначення, зазначення, згадане в указаному вище пункті (a), може бути замінене зазначенням "вироблено в (…)" або виражене еквівалентними позначеннями, доповненими назвою держави-члена, в якій відбулося повторне зброджування.

Перший та другий підпараграфи не обмежують статей 46 та 55.

2. Походження, згадане у статті 119(1)(d) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, для продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (2), (10), (11) та (13) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, зазначають у такий спосіб:

(a) "сусло (...)" або "сусло вироблено в (…)" або виражають еквівалентними позначеннями, доповненими назвою держави-члена;

(b) "купаж, вироблений із продуктів двох чи декількох країн Європейського Союзу" у випадку купажу продуктів виноградарства, вироблених у двох чи декількох державах-членах;

(c) "сусло, вироблене в (…) з винограду, зібраного в (…)" у випадку виноградного сусла, яке не було вироблене в тій державі-члені, в якій було зібрано виноград.

3. Що стосується Великої Британії та положень, установлених у пунктах (a) та (c) параграфа 1 та в пунктах (a) та (c) параграфа 2, назву держави-члена може бути замінено назвою відповідної окремої країни, яка становить частину Великої Британії та в якій було зібрано виноград, використаний для виробництва продукту виноградарства.

1. Для цілей застосування статті 119(1)(e) та (f) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та цієї статті:

(a) "розливальник" означає фізичну чи юридичну особу або групу таких осіб, яка має осідок у Європейською Союзі та виконує розливання вина або отримує розлите від її імені вино;

(b) "розливання" означає поміщення відповідного продукту в тару місткістю не більше 60 літрів для подальшого продажу;

(c) "виробник" означає фізичну чи юридичну особу або групу таких осіб, яка виконує або від імені якої виконують перероблення винограду чи виноградного сусла у вино або перероблення виноградного сусла чи вина в ігристе вино, газоване ігристе вино, якісне ігристе вино або якісне ароматне ігристе вино;

(d) "імпортер" означає фізичну чи юридичну особу або групу таких осіб, яка має осідок у Союзі та приймає на себе відповідальність за введення в обіг товарів із-поза меж Союзу в розумінні статті 5(24) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 (- 4);

(e) "продавець" означає фізичну чи юридичну особу або групу таких осіб, яка не відповідає означенню виробника, продає та потім вводить в обіг вина, газовані ігристі вина, якісні ігристі вина або якісні ароматні ігристі вина;

(f) "адреса" означає зазначення місцевого адміністративного району та держави-члена або третьої країни, в якій знаходиться об’єкт або головний офіс розливальника, виробника, продавця чи імпортера.

2. Назву й адресу розливальника доповнюють або:

(a) словами "розливальник" або "розлито (…)", які можуть бути доповнені позначеннями господарства виробника, або

(b) позначеннями, умови використання яких визначено державами-членами, якщо розливання продуктів виноградарства з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням відбувається:

(i) у господарстві виробника, або

(ii) на об’єкті групи виробників, або

(iii) на підприємстві, розташованому в демаркованому географічному районі або в безпосередній близькості до відповідного демаркованого географічного району.

У випадку розливання за договором зазначення розливальника доповнюють словами "розлито для (…)" або, якщо вказані назва, адреса особи, яка виконала розливання від імені третьої сторони, словами "розлито для (…) (ким)".

Якщо розливання відбувається поза об’єктом розливальника, дані, згадані в цьому параграфі, супроводжують зазначенням точного місця, в якому відбулася операція, та, якщо її було проведено в іншій державі-члені, назвою такої держави-члена. Ці вимоги не застосовні, якщо розливання відбувається в безпосередній близькості до об’єкта розливальника.

У випадку використання іншої тари, ніж пляшки, слова "пакувальник" та "запаковано (…)" замінюють слова "розливальник" та "розлито (…)" відповідно, крім випадків, коли використані формулювання самі по собі не вказують на таку відмінність.

3. Назву й адресу виробника чи продавця доповнюють позначеннями "виробник" або "вироблено" та "продавець" або "продано" чи еквівалентом.

Держави-члени можуть ухвалити рішення про:

(a) обов’язковість зазначення ідентифікаційних даних виробника;

(b) дозвіл замінювати слова "виробник" або "вироблено" словами з переліку в додатку II.

4. Назві й адресі імпортера повинні передувати слова "імпортер" або "ввезено (…)". Для продуктів виноградарства, які ввозять у резервуарах і розливають у Союзі, назва імпортера може бути замінена чи доповнена зазначенням розливальника відповідно до параграфа 2.

5. Зазначення, згадані в параграфах 2, 3 та 4, можуть бути згруповані разом, якщо вони стосуються тієї самої фізичної чи юридичної особи.

Одне з таких зазначень може бути замінене кодом, визначеним державою-членом, в якій розливальник, виробник, імпортер або продавець має головний офіс. Такий код доповнюють зазначенням відповідної держави-члена. На винній етикетці відповідного продукту також указують назву й адресу іншої фізичної чи юридичної особи, яка бере участь у комерційному розповсюдженні і яка не є розливальником, виробником, імпортером чи продавцем, із зазначенням коду.

6. Якщо назва чи адреса розливальника, виробника, імпортера чи продавця складається з охоронюваної назви місця походження чи охоронюваного географічного зазначення або містить охоронювану назву місця походження чи охоронюване географічне зазначення, її зазначають на етикетці:

(a) символами розміром не більше половини розміру символів, використаних або для охоронюваної назви місця походження, або для охоронюваного географічного зазначення, або для зазначення категорії відповідного продукту виноградарства; або

(b) у вигляді коду, передбаченого в другому підпараграфі параграфа 5.

Держави-члени можуть вирішувати, який із варіантів застосовувати до продуктів виноградарства, вироблених на їхній території.

1. Позначення з переліку в частині A додатка III до цього Регламенту, що вказують на вміст цукру, розташовують на етикетці продуктів виноградарства, передбачених у статті 119(1)(g) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

2. Якщо вміст цукру в продуктах виноградарства, вираженого як фруктоза, глюкоза або цукроза, виправдовує використання двох позначень із переліку в частині А додатка III, вибирають лише одне з таких двох позначень.

3. Без обмеження умов використання, описаних у частині А додатка III, вміст цукру не може відрізнятися на більше ніж 3 грами на літр від значення, вказаного на етикетці продукту.

1. Позначення "газоване ігристе вино" та "газоване напівігристе вино", згадані в частині II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, доповнюють символами таких самих типу й розміру, що й слова "отримане шляхом додання діоксиду вуглецю" або "отримане шляхом додання ангідриду вуглецю", навіть якщо застосовується стаття 119(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

2. Параграф 1 не застосовують, якщо використані формулювання самі по собі вказують на те, що було додано діоксид вуглецю.

3. У випадку якісних ігристих вин покликання на категорію продукту виноградарства можна не робити для вин, на етикетці яких міститься позначення "Sekt".

1. Рік збору врожаю, згаданий у статті 120(1)(a) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, можуть зазначати на етикетках продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (1)-(11), (13), (15) та (16) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, за умови, що у відповідному році зібрано принаймні 85% винограду, використаного для виробництва таких продуктів. Це не включає:

(a) будь-яку кількість продуктів виноградарства, використаних для підсолоджування, "експедиційного лікеру" чи "тиражного лікеру"; або

(b) будь-яку кількість продукту виноградарства, зазначеного в пункті (3)(e) та (f) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 .

2. Для цілей параграфа 1 продукти виноградарства, які не мають охоронюваної назви місця походження або охоронюваного географічного зазначення, але для яких на етикетці зазначають рік збору врожаю, сертифікують відповідно до статті 12 Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2018/274 (- 5).

3. Для продуктів виноградарства, які традиційно отримують із винограду, зібраного в січні чи лютому, рік збору врожаю, який зазначають на етикетці продуктів виноградарства, є попереднім календарним роком.

1. Назви винних сортів винограду або їхні синоніми, згадані у статті 120(1)(b) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, використані для виробництва продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (1)-(11), (13), (15) та (16) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , можуть зазначати на етикетці таких продуктів на умовах, встановлених у пунктах (a) та (b), якщо їх вироблено в Союзу, або на умовах, встановлених у пунктах (a) та (c), якщо їх вироблено в третіх країнах.

(a) Назви винних сортів винограду або їхні синоніми можуть зазначати на таких умовах:

(i) якщо називають лише один винний сорт винограду або його синонім, принаймні 85% продукту повинно бути вироблено з такого сорту без урахування:

- будь-якої кількості продуктів виноградарства, використаних для підсолоджування, "експедиційного лікеру" чи "тиражного лікеру", або

- будь-якої кількості продукту виноградарства, зазначеного в пункті (3)(e) та (f) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013;

(ii) якщо називають два або декілька винних сортів винограду або їхніх синонімів, 100% відповідного продукту повинно бути вироблено з таких сортів без урахування:

- будь-якої кількості продуктів виноградарства, використаних для підсолоджування, "експедиційного лікеру" чи "тиражного лікеру", або

- будь-якої кількості продукту виноградарства, зазначеного в пункті (3)(e) та (f) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013;

Винні сорти винограду повинні зазначати на етикетці в порядку зменшення використаної їх частки символами такого самого розміру.

(b) Для продуктів виноградарства, вироблених у Союзі, назвами винних сортів винограду або їхніми синонімами є ті, що вказані у класифікації винних сортів винограду, згаданій у статті 81(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

Для держав-членів, звільнених від обов’язку класифікації, передбаченого у статті 81(3) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, назвами винних сортів винограду чи синонімами є ті, що вказані в "Міжнародному переліку сортів винограду і їхніх синонімів", який веде Міжнародна організація виноградарства й виноробства.

(c) Для продуктів виноградарства, що походять із третіх країн, умови використання назв винних сортів винограду чи їхніх синонімів повинні відповідати правилам, застосовним до виробників вина у відповідних третіх країнах, у тому числі виданим представницькими професійними організаціями, а назвами винних сортів винограду чи їхніми синонімами повинні бути ті, що вказані в переліку принаймні однієї із зазначених нижче організацій:

(i) Міжнародна організація виноградарства та виноробства;

(ii) Міжнародний союз охорони нових сортів рослин;

(iii) Міжнародна рада з питань генетичних ресурсів рослин.

2. Для цілей параграфа 1 продукт виноградарства, який не має охоронюваної назви місця походження або охоронюваного географічного зазначення, але для якого на етикетці зазначають сорт винограду, сертифікують відповідно до статті 12 Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2018/274.

У випадку ігристих вин і якісних ігристих вин назви винного сорту винограду, використані для доповнення опису продукту, зокрема "pinot blanc", "pinot noir", "pinot meunier" або "pinot gris" та еквівалентні назви іншими мовами Союзу, можуть бути замінені синонімом "pinot".

3. Назвами винних сортів винограду та їхніми синонімами, які складаються з охоронюваної назви місця походження або охоронюваного географічного зазначення або містять їх у своєму складу, які можуть зазначати на етикетці продукту з охоронюваною назвою місця походження чи охоронюваним географічним зазначенням або географічним зазначенням третьої країни, є ті, що містяться в переліку в частині A додатка IV до цього Регламенту.

Комісія може вносити зміни до частини A додатка IV, лише щоб враховувати встановлені практики маркування нових держав-членів після їх вступу.

4. Назви винних сортів винограду та їхні синоніми з переліку в частині В додатка IV до цього Регламенту, які частково містять охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне та безпосередньо вказують на географічний елемент відповідної охоронюваної назви місця походження або відповідного охоронюваного географічного зазначення, можуть зазначати на етикетці продукту з охоронюваною назвою місця походження чи охоронюваним географічним зазначенням або географічним зазначенням третьої країни.

Для продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (1)-(9) та (16) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, які не мають охоронюваної назви місця походження чи охоронюваного географічного зазначення, зазначення, та за умови, що умови, встановлені у статті 120(2) зазначеного регламенту, виконано, держави-члени можуть вирішити використовувати позначення "сортове вино", доповнене одним або обома з таких елементів:

(a) назва відповідної держави-члена чи назви відповідних держав-членів;

(b) назва винного сорту винограду чи назви винних сортів винограду.

Для продуктів виноградарства, згаданих у першому параграфі, які не мають охоронюваної назви місця походження, охоронюваного географічного зазначення або не мають географічного зазначення третьої країни, на етикетці яких зазначено назву одного чи декількох винних сортів винограду, треті країни можуть вирішити використовувати позначення "сортове вино", доповнене назвою відповідної третьої країни чи назвами відповідних третіх країн.

Статтю 45 цього Регламенту не застосовують до зазначення назви держави-члена чи третьої країни або назв держав-членів чи третіх країн.

Що стосується Великої Британії, назву держави-члена може бути замінено назвою відповідної окремої країни, яка становить частину Великої Британії та в якій було зібрано виноград, використаний для виробництва продуктів виноградарства.

1. Вміст цукру, вираженого як фруктоза та глюкоза, як передбачено в частині В додатка III до цього Регламенту, можуть зазначати на етикетці продуктів виноградарства, крім тих, що зазначені у статті 119(1)(g) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

2. Якщо вміст цукру в продуктах виноградарства виправдовує використання двох позначень із переліку в частині В додатка III до цього Регламенту, вибирають лише одне з таких двох позначень.

3. Без обмеження умов використання, описаних у частині В додатка III до цього Регламенту, вміст цукру не може відрізнятися на більше ніж 1 грам на літр від значення, вказаного на етикетці продукту.

4. Параграф 1 не застосовують до продуктів виноградарства, зазначених у пунктах (3), (8) та (9) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , за умови, що умови використання зазначення вмісту цукру регулюються державами-членами або встановлені в правилах, застосовних у відповідній третій країні, у тому числі, у випадку третіх країн, правилах, виданих представницькими професійними організаціями.

1. Згідно зі статтею 120(1)(f) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 продукти виноградарства, згадані в пунктах (1)-(11), (13), (15) та (16) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , можуть мати зазначення, що стосуються певних методів виробництва.Такі зазначення можуть стосуватися методів виробництва, згаданих у цій статті.

2. Для опису продукту виноградарства з охоронюваною назвою місця походження чи охоронюваним географічним зазначенням або з охоронюваним географічним зазначенням третьої країни, який було зброджено, витримано або який дозрів у дерев’яному резервуарі, використовують лише позначення, що вказують на певні методи виробництва з переліку в додатку V. Однак держави-члени й треті країни можуть установлювати інші зазначення, еквівалентні тим, що встановлені в додатку V для такого продукту виноградарства.

Використання одного із зазначень, згаданих у першому підпараграфі, дозволено, якщо продукт виноградарства витримано в дерев’яному резервуарі відповідно до чинних національних правил, навіть якщо процес витримування продовжується в резервуарі іншого типу.

Зазначення, згадані в першому підпараграфі, не можна використовувати для опису продукту виноградарства, виробленого з використанням дубових чіпсів, навіть у поєднанні з використанням дерев’яних резервуарів.

3. Фразу "зброджений у пляшці" можна використовувати тільки для опису ігристих вин із охоронюваною назвою місця походження чи географічним зазначенням третьої країни або якісних ігристих вин за умови, що:

(a) продукт став ігристим у результаті вторинного спиртового бродіння в пляшці;

(b) тривалість процесу виробництва, включно з витримуванням на підприємстві, де продукт було вироблено, розрахована з початку процесу бродіння, призначеного для додання кюве ігристості, склала не менше дев’яти місяців;

(c) процес бродіння, призначений для додання кюве ігристості, і тривалість витримування кюве на осаді склали не менше 90 днів;

(d) продукт було відокремлено від осаду шляхом фільтрування з використанням методу переливання або дегоржажу.

4. Фрази "зброджений у пляшці традиційним методом", або "традиційний метод", або "класичний метод", або "класичний традиційний метод" можна використовувати тільки для опису ігристих вин із охоронюваною назвою місця походження чи географічним зазначенням третьої країни або якісних ігристих вин за умови, що продукт:

(a) став ігристим у результаті вторинного спиртового бродіння в пляшці;

(b) залишався без втручань у контакті з осадом протягом щонайменше дев’яти місяців на тому самому підприємстві з моменту утворення кюве;

(c) було відокремлено від осаду шляхом дегоржажу.

(a) виноград зібрано вручну;

(b) вино вироблено із сусла, отриманого шляхом віджимання цілих грон або очищеного від гілочок винограду. Кількість отриманого сусла не повинна перевищувати 100 літрів на кожні 150 кг винограду;

(c) максимальний вміст діоксиду сірки не перевищує 150 мг/л;

(d) вміст цукру складає менше 50 г/л;

(e) вино відповідає вимогам, встановленим у параграфі 4.

6. Згадка про органічне виробництво винограду регулюється Регламентом Ради "ЄС) № 834/2007 (- 6).

1. Позначення, що стосуються господарств, із переліку в додатку VI, крім зазначень назви розливальника, виробника чи продавця, резервують для продуктів виноградарства з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням.

Такі позначення використовують, тільки якщо продукт виноградарства вироблено виключно з винограду, зібраного на виноградниках, які експлуатує таке господарство, і виробництво вина відбувається повністю в межах такого господарства.

2. Держави-члени повинні регулювати використання своїх відповідних позначень із переліку в додатку VI. Треті країни повинні встановити правила щодо використання своїх відповідних позначень із переліку в додатку VI, в тому числі видані представницькими професійними організаціями.

3. Оператори, які беруть участь у реалізації продукту виноградарства, виробленого в такому господарстві, можуть використовувати назву господарства для цілей маркування та представлення такого продукту виноградарства, лише якщо відповідне господарство дало згоду на таке використання.

1. Згідно зі статтею 120(1)(g) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та без обмеження статей 45 та 46 лише для продукту виноградарства з охоронюваною назвою місця походження, охоронюваним географічним зазначенням бо географічним зазначенням третьої країни на етикетці можна зазначати назву географічної одиниці, яка є меншою чи більшою за район, якого стосується така охоронювана назва місця походження чи таке охоронюване географічне зазначення.

2. Якщо зазначають назви географічних одиниць, які є меншими за район, якого стосується назва місця походження чи географічне зазначення, такий район у межах відповідної географічної одиниці повинен бути чітко визначений заявником у специфікації продукту та в єдиному документі. Держави-члени можуть встановлювати правила щодо використання назв таких географічних одиниць.

До продуктів виноградарства, вироблених у менших географічних одиницях, застосовні такі правила:

(a) щонайменше 85% винограду, з якого вироблено продукт виноградарства, повинен походити з такої меншої географічної одиниці. Це не включає:

(i) будь-якої кількості продуктів виноградарства, використаних для підсолоджування, "експедиційного лікеру" чи "тиражного лікеру",

(ii) будь-якої кількості продукту виноградарства, зазначеного в пункті (3)(e) та (f) частини II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013;

(b) Решта винограду, використаного у виробництві такого продукту, повинна походити з географічного демаркованого району з відповідною назвою місця походження або відповідним географічним зазначенням.

У випадку зареєстрованих торговельних марок або торговельних марок, встановлених у результаті використання до 11 травня 2002 року, які містять назву географічної одиниці, яка є меншою за район, якого стосується назва місця походження або географічне зазначення та згадка географічного району відповідної держави-члена, або складається з назви такої географічної одиниці, держави-члени можуть вирішити не застосовувати вимоги, встановлені в пунктах (a) та (b) другого підпараграфа.

3. Назва географічної одиниці, яка є меншою чи більшою за район, якого стосується назва місця походження чи географічне зазначення або згадка географічного району, стосується:

(a) місцевості або групи місцевостей;

(b) місцевого адміністративного району або його частини;

(c) виноробного субрегіону або його частини;

(d) адміністративного району.

Щоб потрапити в перелік специфічних типів пляшок, визначений у додатку VII, тип пляшки повинен відповідати зазначеним нижче вимогам:

(a) його повинні виключно, насправді та традиційно використовувати протягом останніх 25 років для продуктів виноградарства із конкретною охоронюваною назвою місця походження або конкретним охоронюваним географічним зазначенням; та

(b) його використання повинне асоціюватися у споживачів із продуктом виноградарства із конкретною охоронюваною назвою місця походження або конкретним охоронюваним географічним зазначенням.

У додатку VII визначені умови, що регулюють використання визнаних специфічних типів пляшок.

1. Ігристе вино, якісне ігристе вино та якісне ароматне ігристе вино, вироблене в Союзі, реалізують або вивозять у скляних пляшках "для ігристого вина", які закупорюють за допомогою:

(a) для пляшок із номінальним об’ємом більше 0,20 літра: пробки у формі гриба, виготовленої з корку чи іншого матеріалу, для якого дозволений контакт із харчовими продуктами, утримуваної за допомогою стяжки, за необхідності вкритої ковпачком та обгорнутої фольгою, що повністю покриває пробку та все горлечко пляшки або його частину;

(b) для пляшок із номінальним об’ємом вмісту не більше 0,20 літра: будь-яким іншим придатним закупорювальним пристроєм.

Інші напої, вироблені в Союзі, не повинні реалізовувати чи вивозити у скляних пляшках "для ігристого вина" або із закупорювальним пристроєм, які описано в пункті (a) першого підпараграфа.

2. Як відступ від другого підпараграфа параграфа 1, держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що інші напої можуть реалізовувати чи вивозити у скляних пляшках "для ігристого вина" або із закупорювальним пристроєм, які описано в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 1, або за обох цих умов, за умови, що їх традиційно розливають у такі пляшки, і використання таких пляшок не вводить споживачів в оману щодо справжнього характеру напою.

1. Держави-члени можуть визначити, що використання даних, згаданих у статтях 49, 50, 52, 53 та 55 цього Регламенту та статті 14 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34, є обов’язковим, заборонено або обмеженого для продуктів виноградарства з охоронюваною назвою місця походження чи охоронюваним географічним зазначенням, виробленим на їхній території, шляхом запровадження суворіших умов, ніж ті, що встановлені в цій главі, через відповідні специфікації продукту для таких продуктів виноградарства.

2. Держави-члени можуть визначити, що використання даних, згаданих у статтях 52 та 53 цього Регламенту, для продуктів виноградарства, вироблених на їхній території, де продукти виноградарства не мають охоронюваної назви місця походження чи охоронюваного географічного зазначення, є обов’язковим.

3. Для цілей контролю держави-члени можуть вирішити визначати та регулювати інші дані, ніж ті, що перераховані у статтях 119(1) та 120(1) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 , стосовно продуктів виноградарства, вироблених на їхній території.

4. Для цілей контролю держави-члени можуть вирішити, що статті 118, 119 та 120 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 повинні застосовуватися до продуктів виноградарства, які розлито на їхній території, але які ще не реалізують чи ще не вивезли.

Усі документи й інформація, надіслані Комісії стосовно заявки на охорону, заявки на затвердження змін до специфікації продукту, процедури заперечення та процедури скасування назви місця походження чи географічного зазначення згідно зі статтями 94-98 та статтями 105 та 106 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та традиційного позначення відповідно до статей 25-31 та статей 34 та 35 цього Регламенту, повинні бути складені однією з офіційних мов Союзу або супроводжуватися засвідченим перекладом однією з таких мов.

Регламент (ЄС) № 607/2009 скасовано.

1. Статті 2-12 та стаття 72 Регламенту (ЄС) № 607/2009 в частині заявки на охорону й тимчасового марковання продовжують застосовуватися стосовно всіх заявок на охорону, які перебувають на етапі розгляду станом на дату початку застосування цього Регламенту.

2. Статті 13-16 Регламенту (ЄС) № 607/2009 в частині процедури заперечення продовжують застосовуватися до заявок на охорону, стосовно яких уже опубліковано для цілей заперечення відповідні єдині документи в Офіційному віснику Європейського Союзу станом на дату початку застосування цього Регламенту.

3. Статті 21, 22 та 23 Регламенту (ЄС) № 607/2009 в частині скасування охорони продовжують застосовуватися стосовно всіх запитів про скасування охорони, які перебувають на етапі розгляду станом на дату початку застосування цього Регламенту.

4. Положення цього Регламенту та Імплементаційного регламенту (ЄС) 2019/34, які регулюють заперечення, застосовуються до заявок на етапі розгляду, стосовно яких єдиний документ в Офіційному віснику Європейського Союзу опубліковано після дати початку застосування цього Регламенту.

5. Параграфи 1, 2 та 3 застосовуються mutatis mutandis до процедур щодо традиційних позначень, стосовно яких заявка на охорону чи запит про скасування перебуває на етапі розгляду станом на дату початку застосування цього Регламенту.

6. Статті 20 та 72 Регламенту (ЄС) № 607/2009 в частині внесення змін до специфікацій продуктів та тимчасового марковання продовжують застосовуватися як до заявок на затвердження змін до специфікації продукту, які вже опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу станом на дату початку застосування цього Регламенту, так і до заявок на затвердження незначних змін чи змін, які не можна кваліфікувати як незначні, визначених державами-членами як такі, що відповідають вимогам щодо змін на рівні Союзу.

Що стосується заявок на затвердження змін, що перебувають на етапі розгляду та не охоплені підпараграфом 1, рішення держав-членів подати такі зміни до Комісії вважають затвердженням стандартних змін відповідно до статті 17(2) цього Регламенту.

Держави-члени повинні передати перелік змін, що перебувають на етапі розгляду, Комісії за допомогою електронної пошти протягом трьох місяців із дати початку застосування цього Регламенту. Такий перелік розділяють на дві групи:

(a) зміни, які вважають такими, що відповідають вимогам щодо змін на рівні Союзу;

(b) зміни, які вважають такими, що відповідають вимогам щодо стандартних змін.

Комісія повинна опублікувати перелік стандартних змін із розподілом за державами-членами в серії C Офіційного вісника Європейського Союзу протягом трьох місяців із моменту отримання повного переліку від кожної держави-члена та оприлюднити заявки та єдині документи стосовно таких стандартних змін.

7. Положення Регламенту (ЄС) № 607/2009 продовжують застосовуватися до заявок на затвердження змін традиційних позначень, які перебувають на етапі розгляду станом на дату початку застосування цього Регламенту.

8. Зміни до специфікацій продукту, подані до компетентних органів держави-члена 1 серпня 2009 року або пізніше та передані такими органами до Комісії до 30 червня 2014 року, відповідно до статті 73(2) Регламенту (ЄС) № 607/2009 вважають затвердженими, якщо Комісія їх визнала такими, що приводять специфікацію продукту у відповідність до статті 118c Регламенту (ЄС) № 1234/2007.

Зміни, які не визнані Комісією як такі, що приводять специфікацію продукту у відповідність до статті 118c Регламенту (ЄС) № 1234/2007, вважають заявками на затвердження стандартних змін, і до них застосовні перехідні правила, визначені в параграфі 6 цієї статті.

9. Продукти виноградарства, введені в обіг або марковані відповідно до Регламенту (ЄС) № 607/2009, можуть реалізовувати, допоки їх запаси не буде вичерпано.

10. Процедура, визначена у статті 118s Регламенту (ЄС) № 1234/2007, застосовується до будь-якої зміни до специфікації продукту, поданої державою-членом 1 серпня 2009 року або пізніше і надісланої Комісії такою державою-членом до 31 грудня 2011 року.

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.