Регламент (ЄС) № 347/2013 про настанови щодо трансєвропейської енергетичної інфраструктури та про скасування Рішення 1364/2006/ЄС і внесення змін до регламентів (ЄС) 713/2009, (ЄС) 714/2009 та (ЄС) 715/2009

(3) Кожна група повинна запрошувати організаторів проекту, який може бути відібраний як проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, а також представників національних адміністрацій, регуляторних органів і операторів системи передачі/ транспортування з <...> країн-членів Європейського економічного простору та Європейської асоціації вільної торгівлі, представників установ та органів Енергетичного Співтовариства, країн, охоплених європейською політикою сусідства, і країн, з якими Союз налагодив конкретну енергетичну співпрацю, а також установ Європейського Союзу. Рішення про запрошення представників третіх країн повинне бути ухвалене на основі консенсусу.

(4) Кожна група повинна проводити консультації з організаціями, які представляють відповідних стейкхолдерів, і, якщо це вважається доцільним, безпосередньо із самими стейкхолдерами, включно з виробниками, операторами систем розподілу, постачальниками, споживачами та організаціями з охорони довкілля. Група може організовувати слухання або консультації, якщо це доцільно для виконання її завдань.

(5) Внутрішній регламент, оновлений перелік організацій-членів, регулярно оновлювана інформація про хід роботи, порядки денні засідань, а також остаточні висновки та рішення кожної групи повинні бути опубліковані Секретаріатом Енергетичного Співтовариства на платформі прозорості, зазначеній у статті 18.

(6) Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен намагатися забезпечити узгодженість між різними групами. <...>

(1) Організатори проекту, що може бути відібраний як проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, які хочуть отримати статус проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, повинні подати до групи заявку на його відбір як проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, що містить:

- оцінку інших проектів у розрізі внеску в реалізацію цілей Енергетичного Співтовариства, як встановлено у Договорі, праві Енергетичного Співтовариства та Енергетичній Стратегії Енергетичного Співтовариства,

- аналіз дотримання відповідних критеріїв, визначених у статті 4;

- для проектів, які досягли достатнього рівня розвитку, аналіз витрат і вигід проекту на основі методологій, розроблених ENTSO-E та ENTSOG відповідно до статті 11, та

- будь-яку іншу релевантну інформацію для оцінювання проекту.

(2) Усі одержувачі повинні забезпечити конфіденційність комерційно чутливої інформації.

(3) Після ухвалення першого переліку Енергетичного Співтовариства для всіх подальших ухвалених переліків Енергетичного Співтовариства пропоновані проекти передачі та зберігання електроенергії, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.1(а), та (c), повинні входити до останнього 10-річного плану розвитку мережі в секторі електроенергетики, розробленого ENTSO- Е відповідно до статті 8 Регламенту (ЄС) № 714/2009, за винятком тих, що розташовані у договірній стороні, ОСП якої не є членом ENTSO Е. Для них відповідні проекти повинні входити до національних 10-річних планів розвитку мережі.

(4) Після ухвалення першого переліку Енергетичного Співтовариства для всіх подальших ухвалених переліків Енергетичного Співтовариства пропоновані проекти газової інфраструктури, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.2, повинні входити до останнього 10-річного плану розвитку мережі в секторі газу, розробленого ENTSOG відповідно до статті 8 Регламенту (ЄС) № 715/2009, за винятком тих, що розташовані у договірній стороні, ОСП якої не є членом ENTSO G. Для них відповідні проекти повинні входити до національних 10-річних планів розвитку мережі.

(5) <...>

(6) <...>-22

-22 Пункти (5) та (6) не застосовні відповідно до статті 26(3)(b)(iv) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

(5) Для пропонованих проектів, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.1 та 2, національні регуляторні органи та, за необхідності, Рада органів регулювання Енергетичного Співтовариства повинні, якщо це можливо в рамках регіональної співпраці (стаття 6 Директиви 2009/72/ЄС, стаття 7 Директиви 2009/73/ЄС), як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC), перевірити послідовність застосування критеріїв/ методології аналізу витрат і вигід та оцінити їх транскордонне значення. Вони повинні представити результати свого оцінювання групі.

(6) Для пропонованих проектів транспортування нафти, що підпадають під категорії, визначені вдодатку I.3, Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен оцінити застосування критеріїв, визначених у статті 4.

<...>

(7) Кожна договірна сторона або держава-член, території якої не стосується пропонований проект, але на яку пропонований проект може мати потенційний чистий позитивний вплив або потенційний значний вплив, зокрема, на довкілля або експлуатацію енергетичної інфраструктури на її території, може представити групі висновок, у якому вказані причини її занепокоєння.

(8) Повноважний ухвалювати рішення орган групи повинен вивчити, на вимогу договірної сторони або відповідної держави-члена, обґрунтовані причини не схвалювати проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, який стосується її території, представлені договірною стороною відповідно до статті 3(3).

(9) Група повинна зібратися для вивчення та ранжування пропонованих проектів з урахуванням оцінки регуляторів або оцінки Секретаріату Енергетичного Співтовариства для проектів транспортування нафти.

(10) Проекти попередніх переліків пропонованих проектів, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.1та 2, розроблені групами, разом з будь-якими висновками, як зазначено в пункті (7), повинні бути подані до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Агентства за шість місяців до дати ухвалення переліку Енергетичного Співтовариства. Проекти попередніх переліків разом з висновками повинні бути оцінені Радою органів регулювання Енергетичного Співтовариства упродовж трьох місяців з дати отримання. Рада органів регулювання Енергетичного Співтовариства, що прагне до співпраці з Агентством та за підтримки Секретаріату Енергетичного Співтовариства, повинна надати висновок щодо проектів попередніх переліків, зокрема щодо послідовного застосування критеріїв і аналізу витрат і вигід.

<...>

(11) Упродовж одного місяця з дати отримання висновку Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства повноважний ухвалювати рішення орган кожної групи повинен ухвалити остаточний попередній перелік із дотриманням положень, визначених у статті 3(3), на основі пропозиції груп і з урахуванням висновку Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства й оцінки національних регуляторних органів, поданої відповідно до пункту (5), або оцінки Секретаріату Енергетичного Співтовариства для проектів транспортування нафти, пропонованих відповідно до пункту (6). Групи повинні подати остаточні попередні переліки до

Секретаріату Енергетичного Співтовариства разом з будь-якими висновками, як зазначено в пункті (7).

(12) Якщо на основі отриманих попередніх переліків і після врахування висновку Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства, загальна кількість пропонованих проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, перевищує прийнятне значення, Постійна група високого рівня повинна, після консультацій з кожною відповідною групою, розглянути можливість невключення до переліку Енергетичного Співтовариства проектів, яким відповідна група присвоїла найнижчий рейтинг у рамках ранжування, встановленого відповідно до статті 4(4).

(1) Проект, що має значний транскордонний вплив, - це проект на території договірної сторони, який відповідає таким умовам:

(a) для передачі електроенергії: проект збільшує пропускну спроможність електричних мереж або вільну спроможність для комерційних перетоків на кордоні такої договірної сторони з однією або кількома іншими договірними сторонами і/або державами-членами або на будь- якій іншій відповідній ділянці того самого коридору передачі, спричиняючи збільшення транскордонної пропускної спроможності електромереж принаймні на 500 МВт порівняно із ситуацією без введення проекту в експлуатацію;

(b) для зберігання електроенергії: проект забезпечує принаймні 225 МВт встановленої потужності та має потужність зберігання, що уможливлює чисте річне виробництво електроенергії на рівні 250 ГВттод на рік.

(c) для транспортування газу: проект стосується інвестицій у потужності реверсного потоку або змінює потужність транспортування газу через кордони договірних сторін і/або відповідних держав-членів принаймні на 10% порівняно із ситуацією до введення проекту в експлуатацію;

(d) для зберігання газу або скрапленого/ стисненого природного газу: проект спрямований на пряме або непряме постачання до принаймні двох договірних сторін і/або однієї або більше держав-членів або на виконання стандарту інфраструктури (правило N-1) на регіональному рівні відповідно до статті 6(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 994/2010, у разі встановлення в Енергетичному Співтоваристві;

(e) для розумних мереж: проект розроблений для обладнання та установок високовольтного та середньовольтного рівня, розрахованих на напругу 10 кВ або більше. У ньому беруть участь оператори систем передачі та розподілу принаймні з двох договірних сторін, які охоплюють принаймні 50 000 користувачів, що виробляють або споживають електроенергію або одночасно здійснюють виробництво та споживання в зоні споживання щонайменше 300 ГВттод на рік, з яких принаймні 20% походять із різноманітних за своїм характером відновлюваних ресурсів.

(2) Що стосується проектів, які підпадають під категорії, визначені в додатку І.1(а)-(с), критерії, перераховані у статті 4, повинні оцінюватися таким чином:

(a) Ринкова інтеграція, конкуренція та гнучкість системи повинні вимірюватися відповідно до аналізу, проведеного в останньому 10-річному плані розвитку мережі в секторі електроенергетики, зокрема, шляхом: - розрахунку, для транскордонних проектів, впливу на пропускну спроможність електричних мереж в обох напрямках перетоку електроенергії, виміряну як обсяг потужності (у мегаватах), а також їх внеску в досягнення мінімальної пропускної спроможності міждержавних перетинів на рівні 10% від встановленої генеруючої потужності або, для проектів, що мають значний транскордонний вплив, впливу на пропускну спроможність електричних мереж на кордонах між відповідними державами-членами, між відповідними договірними сторонами та/або державами-членами або в межах відповідних договірних сторін, а також на балансування попиту та пропозиції та експлуатацію мережі у відповідних договірних сторонах; - оцінювання впливу, для зони аналізу, як визначено в додатку IV.6, у розрізі витрат на виробництво та розподіл електроенергії в межах всієї енергетичної системи, а також розвитку та конвергенції ринкових цін, що їх забезпечує проект за різними сценаріями планування, зокрема, беручи до уваги зміни, які виникають в порядку ранжування.

(b) Передача електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, до основних центрів споживання та об’єктів зберігання повинна вимірюватися відповідно до аналізу, проведеного в останньому 10-річному плані розвитку мережі в секторі електроенергетики, зокрема:

- для передачі електроенергії: шляхом оцінювання обсягу потужності виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії (за технологією, у мегаватах), яка приєднується та передається завдяки проекту, порівняно з обсягом планової загальної потужності виробництва електроенергії із цих видів відновлюваних джерел енергії у відповідній договірній стороні у 2020 році згідно з національними планами дій з відновлюваної енергетики, як визначено у статті 4 Директиви 2009/28/ЄС, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2012/04/МС-EnC,

- для зберігання електроенергії: шляхом порівняння нової потужності, передбаченої проектом, із загальною наявною потужністю для тієї самої технології зберігання в зоні аналізу, як визначено в додатку IV.6.

(c) Безпека постачання, інтероперабельність (взаємодійність) і безпечна експлуатація системи повинні вимірюватися відповідно до аналізу, проведеного в останньому 10-річному плані розвитку мережі в секторі електроенергетики, зокрема, шляхом оцінювання впливу проекту на втрату очікуваного навантаження для області аналізу, як визначено в додатку IV.6, з точки зору достатності генеруючих і передавальних потужностей для типових періодів навантаження, враховуючи очікувані зміни екстремальних погодних явищ, пов’язаних із кліматом, та їх вплив на стійкість інфраструктури. Якщо застосовно, повинен вимірюватися вплив проекту на незалежний і надійний контроль експлуатації системи та послуг.

(3) Що стосується проектів, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.2, критерії, перераховані у статті 4, повинні оцінюватися таким чином:

(a) Ринкова інтеграція та інтероперабельність (взаємодійність) повинні вимірюватися шляхом розрахунку додаткової цінності проекту для інтеграції ринкових зон і конвергенції цін, для загальної гнучкості системи, включно з рівнем потужності, що забезпечується для реверсного потоку за різними сценаріями.

(b) Конкуренція повинна вимірюватися на основі диверсифікації, включно зі спрощенням доступу до місцевих джерел постачання, беручи до уваги в порядку послідовності: диверсифікацію джерел; диверсифікацію контрагентів; диверсифікацію маршрутів; вплив нової потужності на індекс Херфіндаля-Хіршмана (ННІ), розрахований на рівні потужності для зони аналізу, як визначено в додатку IV.6.

(c) Безпека постачання газу повинна вимірюватися шляхом розрахунку додаткової цінності проекту для коротко- та довгострокової стійкості газової системи Союзу та для підвищення залишкової гнучкості системи, щоб упоратися з перебоями в постачанні до договірних сторін, за різними сценаріями, а також додаткової потужності, яка забезпечується проектом і вимірюється відносно стандарту інфраструктури (правило N-1) на регіональному рівні відповідно до статті 6(3) Регламенту (ЄС) № 994/2010, у разі встановлення в Енергетичному Співтоваристві.

(d) Сталість повинна вимірюватися як внесок проекту у скорочення викидів, підтримку резерву виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії або транспортування газу, отриманого з відновлюваних джерел енергії (Power-to-Gas), і біогазу, беручи до уваги очікувані зміни кліматичних умов.

(4) Що стосується проектів, які підпадають під категорію, визначену в додатку I.1(d), кожна функція, перерахована у статті 4, повинна оцінюватися на основі таких критеріїв:

(a) Рівень сталості: Цей критерій повинен вимірюватися шляхом оцінювання скорочення викидів парникових газів і впливу інфраструктури енергетичної системи на довкілля.

(b) Здатність систем передачі та розподілу до приєднання та постачання електроенергії від та до користувачів: Цей критерій повинен вимірюватися шляхом оцінювання встановленої потужності розподілених енергетичних ресурсів у розподільних мережах, максимально допустимої подачі електроенергії в мережу без ризиків перевантаження мереж передачі, а також енергії, не виробленої з відновлюваних джерел у зв’язку з ризиками перевантаження або безпеки;

(c) Рівень підключення та доступу до мереж всіх категорій користувачів мережі: Цей критерій повинен вимірюватися шляхом оцінювання методів, прийнятих для розрахунку плати і тарифів, а також їх структури, для виробників, споживачів і тих, які одночасно є виробниками та споживачами, і операційної гнучкості, яка забезпечується для динамічного балансування електроенергії в мережі.

(d) Безпека та якість постачання: Цей критерій повинен вимірюватися шляхом оцінювання співвідношення між надійно наявною генеруючою потужністю та піковим навантаженням, частки електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, стабільності енергетичної системи, тривалості та частоти перебоїв електропостачання на користувача, включно з порушеннями, пов’язаними з кліматом, а також показників якості напруги.

(e) Ефективність і якість послуг постачання електроенергії та експлуатації мережі: Цей критерій повинен вимірюватися шляхом оцінювання рівня втрат в мережах передачі та розподілу, співвідношення між мінімальним і максимальним попитом на електроенергію в межах визначеного часового періоду, участі сторони попиту в ринках електроенергії та заходах з підвищення енергоефективності, відсотка використання (тобто середнього навантаження) компонентів електричної мережі, доступності компонентів мережі (пов’язаної з плановим і позаплановим технічним обслуговуванням) та її впливу на показники роботи мережі, а також фактичної наявності пропускної спроможності мережі відносно її стандартного значення.

(f) Внесок у роботу транскордонних ринків електроенергії шляхом управління перетоками електроенергії для зниження кільцевих перетоків і підвищення пропускної спроможності міждержавних перетинів: Цей критерій повинен оцінюватися шляхом оцінювання співвідношення між пропускною спроможністю міждержавних перетинів договірної сторони та її споживанням електроенергії, використання пропускної спроможності міждержавних перетинів і плати за перевантаження на міждержавних перетинах.

(5) Що стосується проектів транспортування нафти, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.3, критерії, перераховані у статті 4, повинні оцінюватися таким чином:

(a) Безпека постачання нафти повинна вимірюватися шляхом оцінювання додаткової цінності нової потужності, що її забезпечує проект, для коротко- та довгострокової стійкості системи та залишкової гнучкості системи, щоб упоратися з перебоями в постачанні, за різними сценаріями.

(b) Інтероперабельність (взаємодійність) повинна вимірюватися шляхом оцінювання того, наскільки проект покращує роботу мережі нафтопроводів, зокрема, шляхом забезпечення можливості роботи в реверсному режимі.

(c) Ефективне та стале використання ресурсів повинне вимірюватися шляхом оцінювання того, наскільки проект використовує наявну інфраструктуру та сприяє мінімізації тягаря та ризиків, пов’язаних зі змінами довкілля та клімату.

Методологія гармонізованого аналізу витрат і вигід для всієї енергетичної системи для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, повинна відповідати вказаним нижче принципам, встановленим у цьому додатку.

(1) Методологія повинна ґрунтуватися на спільному наборі вхідних даних, що представляють енергетичну систему та газову систему Союзу, за роки n+5, n+10, n+15 та n+20, де n - це рік проведення аналізу. Такий набір даних повинен містити принаймні такі елементи:

(a) у секторі електроенергетики: сценарії споживання, генеруючі потужності за типом палива (біомаса, геотермальна енергія, гідроенергія, газ, атомна енергія, нафта, тверде паливо, енергія вітру, енергія сонця, концентрована енергія сонця, інші відновлювані технології) і їх географічне розташування, ціни на паливо (включно з біомасою, вугіллям, газом і нафтою), ціни на двоокис вуглецю, будова мережі передачі та, за необхідності, розподілу, а також її розвиток з урахуванням усіх нових значних проектів виробництва (включно з потужностями, обладнаними для уловлювання двоокису вуглецю), зберігання та передачі електроенергії, щодо яких було ухвалене остаточне інвестиційне рішення і які повинні бути введені в експлуатацію до кінця року n+5;

(b) у секторі газу: сценарії споживання, імпорт, ціни на паливо (включно з біомасою, вугіллям, газом і нафтою), ціни на двоокис вуглецю, будова газотранспортної мережі та її розвиток з урахуванням усіх нових проектів, щодо яких було ухвалене остаточне інвестиційне рішення і які повинні бути введені в експлуатацію до кінця року n+5;

(2) Набір даних повинен відображати акти права Союзу та національного права, чинні станом на дату аналізу. Набори даних, які використовуються для секторів електроенергетики та газу, відповідно, повинні бути сумісними, зокрема, у контексті припущень щодо цін і обсягів на кожному ринку. Набір даних повинен бути підготовлений після офіційних консультацій із договірними сторонами та організаціями, які представляють усіх відповідних стейкхолдерів. Секретаріат Енергетичного Співтовариства й Рада органів регулювання Енергетичного Співтовариства повинні забезпечити доступ до необхідних комерційних даних, отриманих від третіх осіб, у відповідних випадках.

(3) Методологія повинна містити настанови щодо розвитку і використання мережі та моделювання ринку, яке необхідне для аналізу витрат і вигід.

(4) Аналіз витрат і вигід повинен ґрунтуватися на гармонізованому оцінюванні витрат і вигід для різних категорій аналізованих проектів і охоплювати принаймні період часу, зазначений у пункті (1).

(5) В аналізі витрат і вигід повинні бути враховані принаймні такі витрати: капітальні витрати, операційні витрати та витрати на технічне обслуговування протягом технічного життєвого циклу проекту, а також витрати на виведення з експлуатації та управління відходами, у відповідних випадках. Методологія повинна містити настанови щодо ставок дисконтування, які необхідно використовувати для розрахунків.

(6) <...>

(7) <...>

(8) <...>

(9) <...>-23

-23 Пункти (6), (7), (8) та (9) не застосовують відповідно до статті 26(5)(a) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.

(6) Методологія повинна визначати аналіз, який має проводитися на основі відповідних наборів вхідних даних шляхом визначення впливу з кожним проектом і без нього. Зона аналізу для окремого проекту повинна охоплювати всіх договірних сторін та держав-членів, на території яких буде збудований проект, усіх сусідніх договірних сторін та держав-членів і всіх інших договірних сторін та держав-членів, на яких проект має значний вплив.

(7) У ході аналізу повинні бути виявлені договірні сторони та держави-члени, на яких проект має чистий позитивний вплив (бенефіціари), і договірні сторони та держави-члени, на яких проект має чистий негативний вплив (держави-члени, що несуть витрати). Аналіз витрат і вигід повинен включати аналіз чутливості щодо набору вхідних даних, дати введення в експлуатацію різних проектів в одній зоні аналізу та інших відповідних параметрів.

Оператори систем передачі/ транспортування, сховищ, терміналів стисненого та скрапленого природного газу і систем розподілу повинні обмінюватися інформацією, необхідною для розроблення методології, включно з моделюванням мережі та ринку. Будь-який оператор системи передачі/ транспортування або розподілу, що збирає інформацію від імені інших операторів системи передачі/ транспортування або розподілу повинен передати результати збору даних операторам системи передачі/ транспортування та розподілу, що беруть участь.

(8) Для спільної ринкової та мережевої моделі для секторів електроенергетики та газу, визначеної в параграфі 3 статті 11, набір вхідних даних, зазначений у пункті (1), повинен охоплювати роки n+10, n+20 та n+30 і модель повинна уможливлювати повне оцінювання

економічного, соціального та екологічного впливу, зокрема, включно із зовнішніми витратами, а саме витратами, пов’язаними з викидами парникових газів і традиційних забруднювачів повітря або безпекою постачання.

(1) У посібнику процедур, зазначеному у статті 9(1), необхідно принаймні визначити:

(a) відповідне законодавство, на якому ґрунтуються рішення та висновки для різних типів відповідних проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, у тому числі екологічне законодавство;

(b) відповідні рішення та висновки, які необхідно отримати;

(c) найменування та контактні дані компетентного органу, інших органів і відповідних основних стейкхолдерів;

(d) послідовність дій з описом кожного етапу процесу, у тому числі орієнтовний строк і стислий огляд процесу вироблення й ухвалення рішень;

(e) інформацію про обсяг, структуру та рівень деталізації документів, які повинні бути подані разом із заявкою на ухвалення рішень, включно з контрольним переліком;

(f) етапи та засоби участі громадськості у процесі.

(2) У детальному графіку, зазначеному у статті 10(4)(b), необхідно визначити принаймні таке:

(a) рішення та висновки, які необхідно отримати;

(b) органи, стейкхолдери та громадськість, які можуть бути зацікавлені;

(c) окремі етапи процедури та їх тривалість;

(d) основні ключові результати, які повинні бути досягнуті, і кінцеві терміни в контексті ухвалення комплексного рішення;

(e) ресурси, заплановані органами, і можливі потреби в додаткових ресурсах.

(3) Щоб розширити участь громадськості у процесі надання дозволів і заздалегідь забезпечити інформацію та діалог із громадськістю, необхідно застосовувати такі принципи:

(a) Стейкхолдери, на яких впливає проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, у тому числі відповідні національні, регіональні та місцеві органи, власники земельних ділянок і громадяни, які мешкають неподалік місця розташування проекту, громадськість та її об’єднання, організації або групи повинні отримувати детальну інформацію та з ними повинні проводитися консультації на ранній стадії, коли потенційні побоювання громадськості можна взяти до уваги, у відкритий і прозорий спосіб. За необхідності компетентний орган повинен активно підтримувати заходи, вжиті організатором проекту.

(b) Компетентні органи повинні забезпечити групування процедур консультацій із громадськістю для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, якщо це можливо. Кожна консультація з громадськістю повинна охоплювати всі питання, що стосуються конкретного етапу процедури, і одне питання, що стосується конкретного етапу процедури, не повинне розглядатися на більш ніж одній консультації з громадськістю; однак одна консультація з громадськістю може проводитися в кількох географічних розташуваннях. Питання, які розглядалися на консультації з громадськістю, повинні бути чітко вказані у повідомленні про консультацію з громадськістю.

(c) Коментарі та заперечення приймаються тільки з моменту початку консультації з громадськістю до закінчення кінцевого терміну.

(4) Концепція участі громадськості повинна містити принаймні таку інформацію:

(a) зацікавлені та залучені стейкхолдери;

(b) передбачені заходи, у тому числі пропоновані загальні місця та дати спеціальних зустрічей;

(c) строк;

(d) людські ресурси, виділені для виконання відповідних завдань.

(5) У рамках консультації з громадськістю, яка повинна бути проведена перед поданням матеріалів заявки, відповідні сторони повинні принаймні:

(a) опублікувати інформаційну брошуру обсягом не більше 15 сторінок, у якій у чіткій та стислій формі наводиться огляд мети та попереднього графіку реалізації проекту, національного плану розвитку мережі, розглянутих альтернативних маршрутів, очікуваного впливу, включно із транскордонним впливом, і можливих заходів з пом’якшення, що повинна бути опублікована до початку консультації. В інформаційній брошурі також повинні вказуватися вебадреси платформи прозорості, зазначеної у статті 18, і посібника процедур, зазначеного в пункті (1);

(b) повідомити всім стейкхолдерам, на яких впливає проект, про проект через вебсайт, зазначений у статті 9(7), та інші відповідні засоби інформації;

(c) запросити в письмовій формі відповідних стейкхолдерів, на яких впливає проект, на спеціальні зустрічі, на яких обговорюватимуться причини занепокоєння.

(6) На вебсайті проекту повинні бути розміщені як мінімум:

(a) інформаційна брошура, зазначена в пункті (5);

(b) нетехнічне та регулярно оновлюване резюме обсягом не більше 50 сторінок, у якому відображений поточний статус проекту та чітко вказані, у разі наявності змін, зміни, внесені до попередніх редакцій;

(c) планування проекту та консультацій із громадськістю із чітким зазначенням дат і місць проведення консультацій із громадськістю і громадських слухань, а також передбачені питання, яких стосуються такі слухання;

(d) контактні дані для отримання повного пакета документів заявки;

(e) контактні дані для надання коментарів і заперечень у ході консультацій із громадськістю.