Регламент (ЄС) № 347/2013 про настанови щодо трансєвропейської енергетичної інфраструктури та про скасування Рішення 1364/2006/ЄС і внесення змін до регламентів (ЄС) 713/2009, (ЄС) 714/2009 та (ЄС) 715/2009

2. З метою забезпечення ефективного адміністративного опрацювання матеріалів заявок, пов’язаних із проектами, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, організатори проекту та всі відповідні органи повинні гарантувати якнайшвидше юридично дозволене оброблення таких матеріалів.

3. Якщо такий статус існує в національному праві, проектам, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, повинен бути присвоєний статус найвищого національного значення (інтересу) і вони повинні вважатися такими у процесах надання дозволів і, якщо це передбачено національним правом, у територіальному плануванні, включно із процесами, які стосуються екологічних оцінок, таким чином, як це передбачено для такого режиму в національному праві, застосовному до відповідного типу енергетичної інфраструктури.

4. <...>-7

-7 Не застосовно відповідно до статті 11(1) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

4. Договірні сторони повинні оцінити, з належним урахуванням настанов, виданих Комісією відповідно до статті 7(4) Регламенту (ЄС) № 347/2013, які заходи для оптимізації процедур екологічного оцінювання та забезпечення їх послідовного застосування є можливими, і повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства про результат.

5. У строк до 4 років з дати видачі настанов, зазначених у параграфі 4, договірні сторони повинні ухвалити незаконодавчі інструменти, які вони визначили відповідно до параграфа 4.

6. У строк до 5 років з дати видачі настанов, зазначених у параграфі 4, договірні сторониповинні ухвалити законодавчі інструменти, які вони визначили відповідно до параграфа 4. Такі інструменти не повинні обмежувати обов’язки, що випливають із права Енергетичного Співтовариства.

7. Що стосується впливу на довкілля, що згадується у статті 6(4) Директиви 92/43/ЄЕС і статті 4(7) Директиви 2000/60/ЄС, в міру можливого застосування до договірної сторони відповідно до двосторонніх угод з Європейським Союзом, проекти, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, повинні вважатися такими, що становлять суспільний інтерес із точки зору енергетичної політики, і можуть вважатися такими, що становлять першочерговий суспільний інтерес, за умови виконання всіх умов, визначених у цих директивах.

<...>

1. До 30 червня 2017 року кожна договірна сторона повинна призначити один національний компетентний орган, відповідальний за сприяння та координацію процесу надання дозволів для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства.

2. Обов’язки компетентного органу, зазначеного в параграфі 1, та/або завдання, пов’язані з ними, можуть бути делеговані іншому органу або виконуватися іншим органом для проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, або для конкретної категорії проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, за умови, що:

(а) компетентний орган повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про таке делегування та інформація про це опублікована компетентним органом або організатором проекту на вебсайті, зазначеному у статті 9(7);

тільки один орган відповідає за проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, виступає єдиним контактним пунктом для організатора проекту у процесі, що веде до комплексного рішення, для певного проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, і координує подання всіх відповідних документів та інформації.

Компетентний орган може зберігати за собою відповідальність за встановлення строків, без обмеження строків, встановлених відповідно до статті 10.

3. Без обмеження відповідних вимог згідно з міжнародним правом і правом Енергетичного Співтовариства, компетентний орган повинен вживати заходів, щоб сприяти ухваленню комплексного рішення. Комплексне рішення повинне бути ухвалене у строк, зазначений устатті 10(1) та (2), і за однією з таких схем:

(a) інтегрована схема: комплексне рішення ухвалюється компетентним органом і є єдиним юридично зобов’язальним рішенням у рамках обов’язкової процедури надання дозволів. Якщо до проекту залучені інші органи, вони можуть, згідно з національним правом, надавати свої висновки як внесок у процедуру, які мають бути враховані компетентним органом;

(b) координована схема: комплексне рішення складається з кількох індивідуальних юридично зобов’язальних рішень, ухвалених кількома відповідними органами, які повинні координуватися компетентним органом. Компетентний орган може створити робочу групу, у складі якої представлені всі відповідні органи, щоб розробити графік надання дозволів відповідно до статті 10(4)(b) та щоб здійснювати моніторнг і координацію його виконання. Компетентний орган повинен, після консультацій з іншими відповідними органами, якщо застосовно згідно з національним правом, і без обмеження строків, встановлених відповідно до статті 10, встановити в кожному конкретному випадку розумний строк, у який повинні бути ухвалені індивідуальні рішення. Компетентний орган може ухвалити індивідуальне рішення від імені іншого відповідного національного органу, якщо рішення такого органу не ухвалене у визначений строк і якщо затримка не може бути належним чином обґрунтована; або, якщо це передбачено національним правом і тією мірою, якою це відповідає праву Енергетичного Співтовариства, компетентний орган може вважати, що інший відповідний національний орган надав своє схвалення або відмову щодо проекту, якщо рішення такого органу не ухвалене у визначений строк. Якщо це передбачено національним правом, компетентний орган може не брати до уваги індивідуальне рішення іншого відповідного національного органу, якщо він вважає, що таке рішення недостатньо обґрунтоване з огляду на основні докази, представлені відповідним національним органом; діючи таким чином, компетентний орган повинен забезпечити дотримання відповідних вимог згідно з міжнародним правом і правом Енергетичного Співтовариства та належним чином обґрунтувати своє рішення; (с) спільна схема: комплексне рішення координується компетентним органом. Компетентний орган повинен, після консультацій з іншими відповідними органами, якщо застосовно згідно з національним правом, і без обмеження строків, встановлених відповідно до статті 10, встановити в кожному конкретному випадку розумний строк, у який повинні бути ухвалені індивідуальні рішення. Він повинен здійснювати моніторинг дотримання строків відповідними органами. Якщо очікується, що індивідуальне рішення відповідного органу не буде ухвалене у визначений строк, такий орган повинен невідкладно повідомити про це компетентний орган, надавши обґрунтування затримки. Після цього компетентний орган повинен змінити строк ухвалення такого індивідуального рішення з одночасним дотриманням загальних строків, встановлених відповідно до статті 10.

Беручи до уваги національні особливості процесів планування та надання дозволів, договірні сторони можуть вибирати з-поміж трьох схем, зазначених у пунктах (a), (b) і (c) першого підпараграфа, щоб спростити та координувати свої процедури, і повинні реалізувати найдієвішу схему. Якщо договірна сторона вибирає спільну схему, вона повинна повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства про причини такого вибору. Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен надати оцінку дієвості схем у звіті, зазначеному у статті 17.

4. Договірні сторони можуть застосовувати різні схеми, як визначено в параграфі 3, до наземних і морських проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства.

5. Якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, вимагає ухвалення рішень двома або більше договірними сторонами, відповідні компетентні органи повинні вжити всі необхідні заходи для ефективної та дієвої співпраці і координації, у тому числі стосовно положень, зазначених у статті 10(4). Договірні сторони повинні докладати зусиль, щоб передбачити спільні процедури, особливо щодо оцінювання впливу на довкілля.

6.-8 Якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, вимагає ухвалення рішень однією або більше договірними сторонами та однією або більше державами-членами, відповідні компетентні органи заохочуються вжити всі необхідні заходи для ефективної та дієвої співпраці і координації, у тому числі стосовно положень, зазначених у статті 10(4). Договірні сторони та відповідні держави-члени заохочуються докладати зусиль, щоб передбачити спільні процедури, особливо щодо оцінювання впливу на довкілля.

-8 Відображений текст відповідає статті 12(2) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

1. До 31 травня 2017 року договірна сторона або компетентний орган повинні, якщо застосовно, у співпраці з іншими відповідними органами, опублікувати посібник процедур процесу надання дозволів, що застосовується до проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства. Такий посібник оновлюють за необхідності та оприлюднюють. Посібник повинен містити принаймні інформацію, визначену в додатку V.1. Посібник не повинен бути юридично зобов’язальним, однак він може містити покликання на відповідні юридичні норми та цитувати їх.

2. Без обмеження будь-яких вимог згідно з Орхуською конвенцією, Конвенцією Еспо та відповідним правом Енергетичного Співтовариства, усі учасники процесу надання дозволів повинні дотримуватися принципів участі громадськості, визначених у додатку V.3.

3. Організатор проекту повинен, упродовж періоду орієнтовною тривалістю три місяці з моменту початку процесу надання дозволів відповідно до статті 10(1)(a), скласти та подати до компетентного органу концепцію участі громадськості згідно із процесом, викладеним у посібнику, зазначеному в параграфі 1, і відповідно до настанов, визначених у додатку V. Компетентний орган повинен вимагати внесення змін або затвердити концепцію участі громадськості упродовж трьох місяців; при цьому компетентний орган повинен брати до уваги будь-яку форму участі громадськості та консультацій із громадськістю, яка застосовувалася до початку процесу надання дозволів, тією мірою, якою така участь громадськості та консультації з громадськістю відповідали вимогам цієї статті.

Якщо організатор проекту має намір внести істотні зміни до затвердженої концепції, він повинен повідомити про це компетентний орган. У такому випадку компетентний орган може вимагати змін.

4. Перед поданням компетентному органу остаточних і повних матеріалів заявки відповідно до статті 10(1)(a), організатор проекту або, якщо це вимагається національним правом, компетентний орган повинен провести принаймні одну консультацію з громадськістю. Це не обмежує проведення будь-якої консультації з громадськістю після подання запиту на отримання згоди на розроблення відповідно до статті 6(2) Директиви 2011/92/ЄС. Консультація з громадськістю повинна інформувати стейкхолдерів, зазначених у додатку V.3(a), про проект на ранній стадії та допомагати визначити найоптимальніше розташування або траєкторію, а також відповідні питання, які повинні зазначатися в матеріалах заявки. Мінімальні вимоги, застосовні до такої консультації з громадськістю, визначені в додатку V.5.

Перші ніж подати матеріали заявки, організатор проекту повинен підготувати звіт, що узагальнює результати заходів, пов’язаних з участю громадськості, у тому числі заходів, що відбулися до початку процесу надання дозволів. Організатор проекту повинен подати такий звіт разом із матеріалами заявки до компетентного органу. Такі результати повинні бути належним чином враховані в комплексному рішенні.

5. Для проектів, які перетинають кордони двох або більше договірних сторін, консультації з громадськістю відповідно до параграфа 4 у кожній із відповідних договірних сторін повинні бути проведені протягом періоду, що не перевищує два місяці з дати початку першої консультації з громадськістю.

Для проектів, які перетинають кордони двох або більше договірних сторін або однієї або більше договірних сторін та однієї або більше держав-членів, консультації з громадськістю відповідно до параграфа 4 у кожній із відповідних договірних сторін та держав-членів можуть бути проведені протягом періоду, що не перевищує два місяці з дати початку першої консультації з громадськістю.-9

-9 Відображений текст відповідає статті 13(2) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

6. Для проектів, які можуть мати значний негативний транскордонний вплив в одній або більше сусідніх договірних сторін або держав-членів, якщо застосовуються стаття 7 Директиви 2011/92/ЄС і Конвенція Еспо, відповідна інформація повинна бути надана компетентним органам сусідніх договірних сторін або держав-членів. Компетентні органи сусідніх договірних сторін або держав-членів повинні вказати у процесі повідомлення, у відповідних випадках, чи вони або будь-які інші відповідні органи бажають взяти участь у відповідних процедурах консультацій із громадськістю.

7. Організатор проекту або, якщо це передбачено національним правом, компетентний орган повинні створити та регулярно оновлювати вебсайт із релевантною інформацією про проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, що повинен перенаправляти на вебсайт Енергетичного Співтовариства та відповідати вимогам, визначеним у додатку V.6. Необхідно забезпечити конфіденційність комерційно чутливої інформації.

Організатори проекту також повинні публікувати релевантну інформацію в інших відповідних засобах інформації з відкритим доступом для громадськості.

1. Процес надання дозволів повинен складатися з двох процедур:

(a) Процедура до подання заявки, що охоплює період між початком процесу надання дозволів і прийняттям компетентним органом поданих матеріалів заявки, повинна відбутися упродовж періоду орієнтовною тривалістю два роки.

Така процедура включає підготовку будь-яких екологічних звітів, які повинні бути підготовлені організаторами проекту.

Для цілей встановлення початку процесу надання дозволів організатори проекту повинні повідомити про проект компетентним органам відповідних договірних сторін у письмовій формі з додаванням достатньо детального опису проекту. Не пізніше ніж через три місяці після отримання повідомлення компетентний орган повинен, у тому числі від імені інших відповідних органів, підтвердити отримання або, якщо він вважає проект недостатньо готовим для початку процесу надання дозволів, відхилити повідомлення в письмовій формі. У разі відхилення компетентний орган повинен обґрунтувати своє рішення, у тому числі від імені інших відповідних органів. Дата підпису підтвердження отримання повідомлення компетентним органом вважається початком процесу надання дозволів. У разі залучення двох або більше договірних сторін та/або держав-членів дата прийняття останнього повідомлення відповідним компетентним органом вважається датою початку процесу надання дозволів.

(b) Обов’язкова процедура надання дозволів, що охоплює період з дати прийняття поданих матеріалів заявки до ухвалення комплексного рішення, не повинна тривати довше одного року і шести місяців. Договірні сторони можуть встановити більш ранній строк для строку, якщо вони вважають це доцільним.

2. Сукупна тривалість двох процедур, зазначених у параграфі 1, не повинна перевищувати три роки і шість місяців. Однак, якщо компетентний орган вважає, що одна або обидві процедури в рамках процесу надання рішення не будуть завершені до закінчення строків, як визначено в параграфі 1, він може ухвалити рішення, до їх закінчення та у кожному конкретному випадку, про продовження одного або обох таких строків не більше ніж на дев’ять місяців для обох процедур.

У такому випадку компетентний орган повинен повідомити відповідну групу та представити їй заходи, які були або будуть вжиті для завершення процесу надання дозволів із якомога коротшою затримкою. Група може вимагати від компетентного органу регулярного звітування про прогрес, досягнутий у цьому аспекті.

3. У договірних сторонах, де визначення маршруту або розташування, що здійснюється виключно для конкретної мети запланованого проекту, <...> не може бути включене у процес, що веде до комплексного рішення, відповідне рішення має бути ухвалене упродовж окремого періоду тривалістю шість місяців, що розпочинається в дату подання організатором остаточних і повних матеріалів заявки. У такому разі додатковий строк, зазначений у параграфі 2, повинен бути зменшений до шести місяців, у тому числі для процедури, зазначеної в цьому параграфі.

4. Процедура до подання заявки повинна включати такі кроки:

(a) після підтвердження отримання повідомлення відповідно до параграфа 1 (a) компетентний орган повинен визначити, у тісній співпраці з іншими відповідними органами та, у відповідних випадках, на основі пропозиції організатора проекту, обсяг матеріалів і рівень деталізації інформації, які повинні бути подані організатором проекту у складі матеріалів заявки, щоб подати заявку на ухвалення комплексного рішення. Контрольний перелік, зазначений у додатку V.1(e), повинен слугувати основою для такого визначення;

(b) компетентний орган повинен скласти, у тісній співпраці з організатором проекту та іншими відповідними органами і враховуючи результати заходів, здійснених згідно з пунктом (а), детальний графік процесу надання дозволів відповідно до настанов, визначених у додатку V.(2). Для проектів, які перетинають кордон між двома або більше договірними сторонами, компетентні органи відповідних договірних сторін повинні підготувати спільний графік, у якому вони намагаються узгодити свої розклади;

Для проектів, які перетинають кордон між однією або більше договірними сторонами та однією або більше державами-членами, компетентні органи відповідних договірних сторін та держав-членів заохочуються підготувати спільний графік, у якому вони намагаються узгодити свої розклади;-10

-10 Відображений текст відповідає статті 14(3) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

(c) після отримання проекту матеріалів заявки компетентний орган повинен, за необхідності, у тому числі від імені інших відповідних органів, подати додаткові запити про надання організатором проекту відсутньої інформації, які можуть стосуватися тільки питань, визначених у пункті (а). Упродовж трьох місяців після надання відсутньої інформації компетентний орган повинен прийняти заявку в письмовій формі до розгляду. Запити про надання додаткової інформації можуть бути подані, тільки якщо вони обґрунтовані нововиявленими обставинами.

5. Організатор проекту повинен забезпечити повноту та належну якість матеріалів заявки і якомога раніше отримати висновок компетентного органу в рамках процедури до подання заявки. Організатор проекту повинен у повній мірі співпрацювати з компетентним органом для дотримання кінцевих термінів і детального графіка, як визначено в параграфі 4(b).

6. Строки, встановлені у цій статті, не обмежують обов’язки, що випливають з міжнародного права та права Енергетичного Співтовариства, а також процедури адміністративного оскарження та засоби судового захисту в суді або трибуналі.

1. Методологію, опубліковану відповідно Європейською мережею операторів систем передачі (ENTSO) електроенергії та ENTSO газу згідно статті 11 Регламенту (ЄС) № 347/2013, застосовують до проектів, що підпадають під категорії, визначені у додатку I.(1) та (2).

2. <...>

3. <...>

4. <...>

5. <...>

6. <...>-11

-11 Параграфи 2, 3, 4, 5 та 6 не застосовують відповідно до статті 15(2) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

2. До 30 червня 2018 року національні регуляторні органи в рамках Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства повинні встановити та оприлюднити набір показників і відповідні референтні значення для порівняння питомих інвестиційних витрат порівнянних проектів у межах категорій інфраструктури, включених до додатка I.1 та 2. Такі референтні значення можуть використовуватися організаторами проекту для аналізів витрат і вигід, які проводяться для їхніх проектів.

Набір показників і відповідні референтні значення для порівняння питомих інвестиційних витрат, зазначених у першому підпараграфі, повинні узгоджуватися з тими, що встановлені відповідно до статті 11 (7) Регламенту (ЄС) № 347/2013. Агенцію зарошують включити у набір показників і відповідних референтних значень, встановлених відповідно до такої статті, питомі інвестиційні витрати, подані національними регуляторними органами договірних сторін.-12

-12 Відображений текст відповідає статті 15(3)(c) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

3. Секретаріат готує та подає на візування до Постійної групи високого рівня ринкову та мережеву модель для секторів електроенергетики та газу, включно з інфраструктурою передачі електроенергії та інфраструктурою передачі газу, а також сховищами та установками LNG, що охоплює енергетичну інфраструктуру в Енергетичному Співтоваристві та розроблена відповідно до принципів, встановлених у додатку IV. Ці моделі повинні відповідати запропонованим ENTSO Е та ENTSO G відповідно до статті 11(8) Регламенту (ЄС) № 347/2013.

1. Ефективно понесені інвестиційні витрати, за винятком витрат на технічне обслуговування, які пов’язані з проектом, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.(1) та в додатку I.(2), та стосуються лише договірних сторін, покладаються на відповідного ОСП/ ОГТС або організаторів проекту інфраструктури передачі електроенергії/газотранспортної інфраструктури договірних сторін, на які проект має чистий позитивний вплив, тією мірою, якою на них не розповсюджується плата за перенавантаження або інші платежі, які сплачуються користувачами мережі в рамках тарифів на доступ до мережі у такій або таких договірних сторонах.

Ефективно понесені інвестиційні витрати, за винятком витрат на технічне обслуговування, які пов’язані з проектом, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.(1) та в додатку I.(2), та стосуються держав- членів та договірних сторін, можуть покладатися на відповідного ОСП/ ОГТС або організаторів проекту інфраструктури передачі електроенергії/газотранспортної інфраструктури договірних сторін та держав-членів, на які проект має чистий позитивний вплив, тією мірою, якою на них не розповсюджується плата за перенавантаження або інші платежі, які сплачуються користувачами мережі в рамках тарифів на доступ до мережі у такій або таких договірних сторонах та відповідних державах-членах.-13

-13 Відображений текст відповідає статті 16(1)(b) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

2. До проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, який підпадає під категорії, визначені в додатку I.1(а) і (с) та в додатку I.2, параграф 1 застосовується, тільки якщо принаймні один організатор проекту вимагає від відповідних національних органів застосування цієї статті до всіх або частини витрат проекту. До проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, який підпадає під категорії, визначені в додатку 1.2, параграф 1 застосовується, тільки якщо було проведене оцінювання ринкового попиту, яке показало, що ефективно понесені інвестиційні витрати неможливо покрити за рахунок тарифів.

Якщо проект має кілька організаторів проекту, відповідні національні регуляторні органи повинні невідкладно вимагати від усіх організаторів проекту подання спільного інвестиційного запиту відповідно до параграфа 3.

3. Що стосується проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, до якого застосовується параграф 1, організатор проекту повинен регулярно, принаймні раз на рік і до введення проекту в експлуатацію, інформувати відповідні національні регуляторні органи про прогрес у реалізації такого проекту та про виявлення пов’язаних із ним витрат і впливу.

Як тільки такий проект досягне достатнього рівня розвитку, організатори проекту, після консультацій з ОСП/ ОГТС договірних сторін та відповідних держав-членів, на які проект має значний чистий позитивний вплив, повинні подати інвестиційний запит. Такий інвестиційний запит повинен містити запит про транскордонний розподіл витрат і повинен бути поданий всім відповідним національним регуляторним органам разом з:

(a) аналізом витрат і вигід проекту згідно з методологією, розробленою відповідно до статті 11, і з урахуванням вигід за межами кордонів відповідної договірної сторони та держави-члена;

(b) бізнес-планом, що оцінює фінансову життєздатність проекту, у тому числі вибраний варіант фінансування, і, для проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, який підпадає під категорію, зазначену в додатку I.2, результати ринкових випробувань; та

(c) якщо організатори проекту дійдуть згоди - обґрунтованою пропозицією щодо транскордонного розподілу витрат.

Якщо проект організований кількома організаторами, вони повинні подати спільний інвестиційний запит.

Для проектів, які входять до переліку Енергетичного Співтовариства, затвердженого Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства у 2013 році, організатори проекту повинні подати свій інвестиційний запит до 30 вересня 2016 року. Після отримання копія кожного інвестиційного запиту повинна бути невідкладно передана національними регуляторними органами до Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства для інформаційних цілей.

Національні регуляторні органи й Рада органів регулювання Енергетичного Співтовариства повинні забезпечити конфіденційність комерційно чутливої інформації.

4. Упродовж шести місяців з дати отримання відповідними національними регуляторними органами останнього інвестиційного запиту національні регуляторні органи повинні, після консультацій з відповідними організаторами проекту, ухвалити узгоджені рішення про розподіл інвестиційних витрат, пов’язаних із проектом, які покладаються на кожного системного оператора, а також їх включення до тарифів. Національні регуляторні органи можуть ухвалити рішення про розподіл тільки частини витрат або про розподіл витрат у рамках пакета, до якого входять кілька проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства.

У ході розподілу витрат національні регуляторні органи повинні враховувати фактичні або розрахункові суми:

- плати за перевантаження або інших платежів;

- доходів, що випливають із механізму компенсації між операторами системи передачі, встановленого відповідно до статті 13 Регламенту (ЄС) № 714/2009, створеного та адаптованого рішенням Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС- ЕnС та Рішенням 2013/01/ PHLG.

При ухваленні рішення про транскордонний розподіл витрат необхідно враховувати економічні, соціальні та екологічні витрати і вигоди проектів у договірних сторонах та відповідних державах-членах, а також можливу потребу у фінансовій підтримці.

У ході ухвалення рішення про транскордонний розподіл витрат відповідні національні регуляторні органи, після консультацій з відповідними ОСП/ ОГТС, повинні дійти взаємної згоди на основі, між іншим, інформації, визначеної в параграфі 3(a) і (b).

Якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, пом’якшує негативні екстерналії, як-от кільцеві перетоки електроенергії, і такий проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, реалізується у договірній стороні або державі-члені, з яких походять такі негативні екстерналії, таке пом’якшення не повинне розглядатися як транскордонна вигода та, відповідно, не є підставою для розподілу витрат між ОСП/ ОГТС договірних сторін та держав-членів, на яких впливають такі негативні екстерналії.

5. Національні регуляторні органи повинні, на основі транскордонного розподілу витрат, як зазначено в параграфі 4 цієї статті, враховувати фактичні витрати, понесені ОСП/ ОГТС або іншим організатором проекту у зв’язку з інвестиціями, при встановленні або затвердженні тарифів відповідно до статті 37(1)(a) Директиви 2009/72/ЄС і статті 41(1)(а) Директиви 2009/73/ЄС, як встановлено та адаптовано рішенням Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-ЕnС, тією мірою, якою такі витрати відповідають витратам ефективного та структурно порівнянного оператора.

Національні регуляторні органи повинні невідкладно повідомити рішення про розподіл витрат Раді органів регулювання Енергетичного Співтовариства та Агентству разом з усією відповідною інформацією щодо такого рішення. Зокрема, така інформація повинна містити детальні причини, у зв’язку з якими такі витрати були розподілені між відповідними договірними сторонами та державами-членами, наприклад:

(a) оцінювання виявленого впливу, у тому числі в розрізі мережевих тарифів, на кожну з відповідних договірних сторін та держав-членів;

(b) оцінювання бізнес-плану, зазначеного в параграфі 3(b);

(c) позитивні екстерналії на рівні регіону або Союзу, які забезпечить проект;

(d) результат консультацій з відповідними організаторами проекту.

Рішення про розподіл витрат підлягає публікації.

6. Якщо відповідні національні регуляторні органи не досягли згоди щодо інвестиційного запиту упродовж шести місяців з дати отримання запиту останнім із відповідних національних регуляторних органів, вони повинні невідкладно повідомити про це Раду органів регулювання Енергетичного Співтовариства, Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Комісію.

У такому разі або за спільним запитом відповідних національних регуляторних органів Рада органів регулювання Енергетичного Співтовариства повинна ухвалити рішення щодо інвестиційного запиту, включно з транскордонним розподілом витрат, зазначеним у параграфі 3, а також способом відображення вартості інвестицій у структурі тарифів, протягом трьох місяців з дати звернення до Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства.

Перш ніж ухвалити таке рішення Рада органів регулювання Енергетичного Співтовариства повинна провести консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, відповідними національними регуляторними органами та організаторами проекту. Тримісячний строк, зазначений у другому підпараграфі, може бути продовжений іще на два місяці, якщо Раді органів регулювання Енергетичного Співтовариства необхідна додаткова інформація. Такий додатковий період починається з дня, наступного за датою отримання повної інформації.

Рішення про розподіл витрат підлягає публікації. Процедура, зазначена у цьому параграфі, застосовується до проектів, що мають транскордонний вплив лише між договірними сторонами. Питання щодо транскордонного розподілення витрат між державами-членами та договірними сторонами вважається вирішеним лише шляхом взаємної згоди.

7. Копії всіх рішень про розподіл витрат разом з усією відповідною інформацією щодо кожного рішення повинні бути невідкладно повідомлені Радою органів регулювання Енергетичного Співтовариства Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Така інформація може бути подана в агрегованій формі. Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен забезпечити конфіденційність комерційно чутливої інформації.

8. Таке рішення про розподіл витрат не повинне впливати на право ОСП/ ОГТС застосовувати та право національних регуляторних органів затверджувати плату за доступ до мереж відповідно до статті 32 Директиви 2009/72/ЄС і Директиви 2009/73/ЄС, статті 14 Регламенту (ЄС) № 714/2009 і статті 13 Регламенту (ЄС) № 715/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-ЕnС.

9. Ця стаття не застосовується до проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, які отримали:

(a) звільнення з-під дії статей 32, 33, 34 та статті 41(6), (8) і (10) Директиви 2009/73/ЄС відповідно до статті 36 Директиви 2009/73/ЄС, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC;

(b) звільнення з-під дії статті 16(6) Регламенту (ЄС) № 714/2009 або звільнення з-під дії статті 32 та статті 37(6) і (10) Директиви 2009/72/ЄС відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 714/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 201 1/02/МС-ЕnС;

(c) звільнення з-під дії статті 22 Директиви 2003/55/ЄС; або

(d) звільнення з-під дії статті 7 Регламенту (ЄС) № 1228/2003.

1. Якщо організатор проекту несе вищі ризики, пов’язані з розробленням, будівництвом, експлуатацією або технічним обслуговуванням проекту, що становить інтерес для Енергетичного Товариства, який підпадає під категорії, визначені в додатку І.1(а), і (c) та додатку I.2, порівняно з ризиками, які зазвичай пов’язані з порівнянним інфраструктурним проектом, договірні сторони та національні регуляторні органи повинні забезпечити надання такому проекту відповідних пільг згідно зі статтею 37(8) Директиви 2009/72/ЄС, статтею 41(8) Директиви 2009/73/ЄС, статтею 14 Регламенту (ЄС) № 714/2009 і статтею 13 Регламенту (ЄС) № 715/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC.

Перший підпараграф не застосовується, якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, отримав:

(a) звільнення з-під дії статей 32, 33, 34 та статті 41 (6), (8) і (10) Директиви 2009/73/ЄС відповідно до статті 36 Директиви 2009/73/ЄС, як встановлено та адаптовано Рішенням

Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC;

(b) звільнення з-під дії статті 16(6) Регламенту (ЄС) № 714/2009 або звільнення з-під дії статті 32 та статті 37(6) і (10) Директиви 2009/72/ЄС відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 714/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC;

(c) звільнення з-під дії статті 22 Директиви 2003/55/ЄС; або

(d) звільнення з-під дії статті 7 Регламенту (ЄС) № 1228/2003.

2. Рішення національних регуляторних органів про надання пільг, зазначених у параграфі 1, повинне враховувати результати аналізу витрат і вигід на основі методології, розробленої відповідно до статті 11, і, зокрема, позитивні екстерналії на рівні регіону або Енергетичного Співтовариства, які забезпечує проект. Національні регуляторні органи також повинні проаналізувати конкретні ризики, які несуть організатори проекту, вжиті заходи з пом’якшення ризиків та обґрунтування такого профілю ризиків з огляду на чистий позитивний вплив проекту порівняно з альтернативою з нижчим рівнем ризиків. До допустимих ризиків належать ризики, пов’язані з новими технологіями передачі/ транспортування, як наземними, так і морськими, ризики, пов’язані з недостатнім відшкодуванням витрат, і ризики, пов’язані з розробленням.

3. Пільга, надана згідно з рішенням, повинна враховувати специфічний характер понесеного ризику та може, між іншим, включати:

(a) правила для попередніх інвестицій; або

(b) правила визнання ефективно понесених витрат до введення проекту в експлуатацію; або

(c) правила забезпечення додаткового прибутку на капітал, інвестований у проект; або

(d) будь-який інший захід, який вважається необхідним і належним.

4. До 30 червня 2017 року кожен національний регуляторний орган повинен подати до Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства свою методологію та критерії, які використовуються для оцінювання інвестицій в інфраструктурні проекти в секторах електроенергетики та газу та пов’язаних із ними вищих ризиків, за наявності.

5. Належна практика та рекомендації, зазначені у статті 13 Регламенту (ЄС) 347/2013, застосовуються відповідно.

6. До 31 грудня 2017 року кожен національний регуляторний орган повинен опублікувати свою методологію та критерії, які використовуються для оцінювання інвестицій в інфраструктурні проекти в секторах електроенергетики та газу та пов’язаних із ними вищих ризиків.

7. Якщо заходів, зазначених у параграфах 5 і 6 недостатньо, щоб забезпечити своєчасну реалізацію проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, настанови Комісії, зазначені у статті 13 параграфі 7 Регламенту (ЄС) 347/2013 застосовуються відповідно.

1. Проекти, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.(1), (2), є допустимими для цілей надання технічної та фінансової допомоги Союзу у формі грантів на дослідження та фінансових інструментів від Інструменту допомоги на етапі до приєднання (ІРА) та Інвестиційного інструменту сусідства.

(2)

2. Проекти, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.(1), (2), за винятком гідроакумуляційних проектів, є також допустимими для цілей надання фінансової допомоги у формі грантів на виконання робіт від Інструменту допомоги на етапі до приєднання (IPA) та Інвестиційного інструменту сусідства, якщо вони відповідають таким критеріям:

(a) аналіз витрат і вигід проекту відповідно до статті 12(3)(a) містить докази наявності значних позитивних екстерналій, як-от безпека постачання, солідарність або інновації;

(b) щодо проекту існує рішення про транскордонний розподіл витрат відповідно до статті 12 або, для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, які підпадають під категорію, визначену в додатку I.1(b), і щодо яких, відповідно, відсутнє рішення про транскордонний розподіл витрат, проект повинен бути спрямований на транскордонне надання послуг, впровадження технологічних інновацій і забезпечення безпеки експлуатації транскордонної енергетичної системи;

(c) проект не є комерційно життєздатним відповідно до бізнес-плану та інших проведених оцінювань, зокрема, проведених потенційними інвесторами, кредиторами або національним регуляторним органом. Рішення про пільги та його обґрунтування, зазначені у статті 13(2), повинні враховуватися при оцінюванні комерційної життєздатності проекту.

3. Проекти, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, які реалізуються згідно з процедурою, зазначеною у статті 5(7)(d), також є допустимими для цілей надання фінансової допомоги Союзу у формі грантів на виконання робіт, якщо вони відповідають критеріям, визначеним у параграфі 2 цієї статті.

4. <...>-14

-14 Не застосовно відповідно до статті 18(3) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.

Конкретні критерії, визначені у статті 4(2), і параметри, визначені у статті 4(4), також повинні слугувати цілями для встановлення критеріїв надання технічної та фінансової допомоги Союзу від Інструменту допомоги на етапі до приєднання (IPA) та Інвестиційного інструменту сусідства.

<...>-15

-15 Не застосовно відповідно до статті 20 Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.

До 2018 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен опублікувати звіт про реалізацію проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, та подати його до Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства. Такий звіт повинен містити оцінку:

(a) прогресу, досягнутого у плануванні, розробленні, будівництві та введенні в експлуатацію проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, відібраних відповідно до статті 3, та, у відповідних випадках, затримок реалізації та інших труднощів, що виникли;

(b) коштів, залучених і наданих Союзом для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, порівняно із загальною вартістю фінансованих проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства;

(c) для секторів електроенергетики та газу - оцінку рівня взаємоз’єднання між договірними сторонами та з відповідними державами-членами, відповідну оцінку цін на енергоресурси, а також кількості подій, пов’язаних із відмовою мережевої системи, їх причин і пов’язаних економічних витрат;

(d) надання дозволів і участі громадськості, зокрема:

(i) середня та максимальна загальна тривалість процесів надання дозволів для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, у тому числі тривалість кожного етапу процедури до подання заявки, порівняно з початковими строками, передбаченими для основних ключових результатів і зазначеними у статті 10(4).

(ii) рівень спротиву, з яким зіткнулися проекти, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, (зокрема, кількість письмових заперечень у рамках процесу консультацій із громадськістю, кількість судових позовів);

(iii) огляд найкращих та інноваційних практик залучення стейкхолдерів і пом’якшення впливу на довкілля в рамках процесів надання дозволів і реалізації проекту;

(iv) дієвість схем, передбачених у статті 8(3), у розрізі дотримання строків, встановлених відповідно до статті 10;

(e) регуляторного режиму, зокрема:

кількість проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, щодо яких було ухвалене рішення про транскордонний розподіл витрат відповідно до статті 12;

кількість і тип проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, які отримали спеціальні пільги відповідно до статті 13;

(f) ефективність цього Регламенту в розрізі досягнення цілей ринкової інтеграції до 2016 і 2017 років, цілей Договору та цільових показників договірних сторін щодо відновлюваної енергії та енергоефективності, як передбачено правом Енергетичного Співтовариства та схвалено в Енергетичній стратегії.

Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен створити, у строк до шести місяців з дати ухвалення першого переліку Енергетичного Співтовариства, платформу прозорості інфраструктури, що є легкодоступною для громадськості, у тому числі через мережу Інтернет. Така платформа повинна містити зазначену нижче інформацію:

(a) загальну оновлену інформацію, у тому числі географічну інформацію, щодо кожного проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства;

(b) план реалізації, як визначено устатті 5(1), для кожного проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства;

(c) основні результати аналізу витрат і вигід на основі методології, розробленої відповідно до статті 11, для відповідних проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, за винятком будь-якої комерційно чутливої інформації;

(d) перелік Енергетичного Співтовариства;

(e) кошти, виділені та надані Союзом для кожного проекту, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства.

1. До проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, для яких у рамках процесу надання дозволів організатор проекту подав матеріали заявки до 16 листопада 2016 року, не застосовуються положенняглави III.

2. Щодо наступного переліку Енергетичного Співтовариства після того, що був ухвалений Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства 24 жовтня 2013 року, статті цього Регламенту, які не вимагають від договірних сторін імплементувати місцеві заходи з транспозиції, можна застосовувати з дати ухвалення цього Регламенту Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства.

<...>

<...>

<...>

<...>-16

-16Статті 20, 21, 22, та 23 не застосовують відповідно до статті 24 Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.

Цей Регламент набуває чинності після ухвалення Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства. Договірні сторони імплементують цей Регламент з дотриманням кінцевих термінів, зазначених в ухваленому Регламенті. Місцеві заходи з транспозиції необхідно нотифікувати Секретаріату з дотриманням цих кінцевих термінів.

1. Договірні сторони повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог Регламенту (ЄС) № 347/2013, ухваленого цим Рішенням, до 31 грудня 2016 року. Вони негайно інформують про них Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

Договірні сторони застосовують такі інструменти з 1 січня 2017 року.

2. Договірні сторони передають Секретаріату Енергетичного Співтовариства текст основних положень національного права, ухвалених в сфері регулювання цього Рішення.-17

-17 Відображений текст відповідає статті 3 Рішення 2015/09/MC-EnC.

1. Секретаріат моніторить та переглядає застосування цього Рішення у договірних сторонах.

2. Секретаріат подає звіт Раді Міністрів Енергетичного Співтовариства вперше до 30 листопада 2016 року, і надалі на щорічній основі, підсумовуючи висновки, надані Секретаріатом на застосування актів, зазначених у статті 1, як ухвалено цим Рішенням.-18

-18Відображений текст відповідає статті 28 Рішення 2015/09/MC-EnC.

Категорії енергетичної інфраструктури, які необхідно розвивати, щоб реалізувати пріоритети енергетичної інфраструктури, визначені в додатку І:

(1) щодо електроенергії:

(a) високовольтні повітряні лінії електропередачі, якщо вони розраховані на напругу 220 кВ або більше, а також підземні та підводні кабельні лінії електропередачі, якщо вони розраховані на напругу 150 кВ або більше;

(b) <...>-19

-19 Не застосовно відповідно до статті 26(2)(a)(ii) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.

(b) сховища електроенергії, що їх використовують для постійного або тимчасового зберігання електроенергії в наземній чи підземній інфраструктурі або на геологічних об’єктах, за умови, що вони безпосередньо з’єднані з високовольтними лініями електропередачі з напругою 110 кВ або більше;

(c) будь-яке обладнання або установки, необхідні для безпечної, надійної та ефективної роботи систем, визначених у пунктах (а) та (b), у тому числі системи захисту, моніторингу та регулювання на всіх рівнях напруги та підстанціях;

(d) будь-яке обладнання або установки на рівні передачі або розподілу середньої напруги, спрямовані на двосторонній цифровий зв’язок у режимі реального або майже реального часу, інтерактивний і розумний моніторинг і управління виробництвом, передачею, розподілом і споживанням електроенергії в електромережі, з метою створення мережі, яка ефективно інтегрує поведінку і дії всіх приєднаних до неї користувачів - виробників, споживачів і тих, які одночасно є виробниками та споживачами - для забезпечення економічно ефективної, сталої енергетичної системи з низьким рівнем втрат, високою якістю, безпекою постачання та безпекою;

(2) щодо газу:

(a) магістральні трубопроводи для транспортування та розподілу природного газу і біогазу, що входять до мережі, яка переважно об’єднує трубопроводи високого тиску, за винятком трубопроводів високого тиску, що їх використовують для висхідного або місцевого розподілу природного газу;

(b) підземні сховища, з’єднані зі згаданими вище газопроводами високого тиску;

(c) потужності прийому, зберігання та регазифікації або декомпресії скрапленого природного газу (LNG) або стисненого природного газу (CNG); та

(d) будь-яке обладнання або установки, необхідні для безпечної, надійної та ефективної роботи системи або для уможливлення роботи в реверсному режимі, у тому числі компресорні станції;

(3) щодо нафти:

(a) трубопроводи, які використовуються для транспортування сирої нафти;

(b) насосні станції та нафтосховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти; та

(c) будь-яке обладнання або установки, необхідні для належної, надійної та ефективної роботи такої системи, у тому числі системи захисту, моніторингу та регулювання і пристрої для

реверсного потоку;

(4) <...>-20

-20 Не застосовно відповідно до статті 26(2)(a)(ii) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.

Пріоритетні тематичні напрями, які необхідно розробляти:

Розгортання розумних мереж: впровадження технологій розумних мереж на території Енергетичного Співтовариства, щоб ефективно інтегрувати поведінку та дії всіх користувачів, приєднаних до електричної мережі, зокрема, для виробництва більших обсягів електроенергії з відновлюваних або розподілених джерел і управління попитом з боку споживачів.-21

-21 Відображений текст відповідає статті 26(2)(a)(iii) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC

(с) Для електроенергетичних проектів, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.(1) (a), (b) і (c), група включає представників договірних сторін та відповідних держав-членів, Комісії, національних регуляторних органів, ОСП, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства та ENTSO-E. Для газових проектів, які підпадають під категорії, визначені в додатку I.(2)(a), (b) і (c), група включає представників договірних сторін та відповідних держав-членів, Комісії, національних регуляторних органів, ОСП, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства та ENTSOG. Для проектів транспортування нафти, що підпадають під категорії, визначені вдодатку I.(3) (a),(b) і (c), використовується та сама група, що для газових проектів, на додаток вона буде включати відповідних організаторів проекту.

(1) Повноважні ухвалювати рішення органи груп можуть бути об’єднані. Усі групи або повноважні ухвалювати рішення органи повинні зустрічатися разом, за необхідності, щоб обговорити питання, спільні для всіх груп; до таких питань можуть належати питання трансрегіональної узгодженості або кількості пропонованих проектів, які входять до проектів попередніх переліків, за наявності ризику некерованості.

(2) Кожна група повинна організувати свою роботу в рамках зусиль у сфері регіональної співпраці відповідно до статті 6 Директиви 2009/72/ЄС, статті 7 Директиви 2009/73/ЄС, статті 12 Регламенту (ЄС) № 714/2009 і статті 12 Регламенту (ЄС) № 715/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC, а також інших наявних структур регіональної співпраці.