Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 517/2014 від 16 квітня 2014 року про фторовані парникові гази та скасування Регламенту (ЄС) № 842/2006

ПГП суміші розраховується як середньозважене значення, отримане із суми масових часток окремих речовин, помноженої на їхній ПГП, якщо не вказано інше, включно з речовинами, які не є фторованими парниковими газами.

див. зображення

де % означає частку за вагою з допустимою похибкою +/- 1 %.

Наприклад: застосувавши формулу до суміші газів, що складається з 60 % диметилового етеру, 10 % ГФВ-152a і 30 % ізобутану:

див. зображення

rarr Сукупний ПГП = 13,9

Для розрахунку ПГП сумішей використовуються наведені нижче значення ПГП для речовин, які не є фторованими. Для інших речовин, не включених до цього додатка, застосовується типове значення, що дорівнює 0.

Максимальна кількість, зазначена у статті 15(1), розраховується із застосуванням таких відсоткових значень середньорічної загальної кількості, введеної в обіг у Союзі протягом періоду 2009-2012 років. З 2018 року і надалі максимальна кількість, зазначена у статті 15(1), розраховується на основі доступних даних із застосуванням таких відсоткових значень середньорічної загальної кількості, введеної в обіг у Союзі протягом періоду 2009-2012 років, і з подальшим відніманням кількостей, які отримали звільнення для конкретних використань відповідно до статті 15(2).

Максимальну кількість, еталонні значення і квоти на введення в обіг гідрофторовуглеців, зазначені у статтях 15 і 16, розраховують як сукупну кількість усіх типів гідрофторовуглеців, виражену в тоннах еквівалента CO2.

Розрахунок еталонних значень і квот введення в обіг гідрофторовуглеців, зазначених у статтях 15 і 16, ґрунтується на кількості гідрофторовуглеців, які виробники та імпортери ввели в обіг у Союзі протягом референтного періоду чи періоду виділення, але без урахування кількості гідрофторовуглеців для використань, зазначених у статті 15(2), протягом того самого періоду, на основі доступних даних.

Операції, зазначені в пункті (c) статті 15(2), верифікують згідно зі статтею 19(6), незалежно від кількості речовин, яких вони стосуються.

1. Визначення кількості, яка підлягає виділенню підприємствам, для яких було встановлено еталонне значення відповідно до статті 16(1) і (3)

Кожне підприємство, для якого було встановлено еталонне значення, отримує квоту, що відповідає 89 % еталонного значення, помноженим на відсоткове значення, вказане у додатку V, для відповідного року.

2. Визначення кількості, яка підлягає виділенню підприємствам, які подали заяви відповідно до статті 16(2)

Сума квот, що виділяються згідно з пунктом 1, віднімається від максимальної кількості для конкретного року, як визначено у додатку V, для визначення кількості, яка підлягає виділенню підприємствам, для яких не було встановлено еталонного значення та які подали заяви відповідно до статті 16(2)(кількість, яка підлягає виділенню на етапі розрахунку 1).

2.1. Етап розрахунку 1

Кожне підприємство отримує виділення, що відповідає тій кількості, запит на яку зроблений у заяві, але не більше пропорційної частки кількості, яка підлягає виділенню на етапі 1.

Пропорційна частка розраховується шляхом ділення 100 на кількість підприємств, які подали заяви. Сума квот, виділених на етапі 1, віднімається від кількості, яка підлягає виділенню на етапі 1, щоб визначити кількість, яка підлягає виділенню на етапі 2.

2.2. Етап розрахунку 2

Кожне підприємство, яке не отримало 100 % від кількості, запит на яку зроблений у його заяві на етапі 1, отримує додаткове виділення, що відповідає різниці між запитуваною кількістю та кількістю, отриманою на етапі 1. Проте, це не повинно перевищувати пропорційної частки кількості, яка підлягає виділенню на етапі 2.

Пропорційна частка розраховується шляхом ділення 100 на кількість підприємств, які мають право на виділення на етапі 2. Сума квот, виділених на етапі 2, віднімається від кількості, яка підлягає виділенню на етапі 2, щоб визначити кількість, яка підлягає виділенню на етапі 3.

2.3. Етап розрахунку 3

Етап 2 повторюють, допоки всі запити не будуть задоволені, або кількість, що залишається для виділення на наступному етапі, не становить менше 500 тонн еквівалента CO2.

3. Визначення кількості, яка підлягає виділенню підприємствам, які подали заяви відповідно до статті 16(4)

Для виділення квот на 2015-2017 роки сума квот, що виділяються згідно з пунктами 1 і 2, віднімається від максимальної кількості для конкретного року, як визначено у додатку V, для визначення кількості, яка підлягає виділенню підприємствам, для яких встановлено еталонне значення та які подали заяви відповідно до статті 16(4).

Застосовується механізм виділення, визначений відповідно до пунктів 2.1 і 2.2.

Для виділення квот на 2018 рік і на кожен рік після цього підприємствам, які подали заяви відповідно до статті 16(4), квоти виділяються таким самим чином, як і підприємствам, які подали заяви відповідно до статті 16(2).

1. Кожен виробник, зазначений у статті 19(1), повинен звітувати про:

(a) загальну кількість кожної речовини, зазначеної в додатках I і II, яку він виробив у Союзі, із визначенням основних категорій застосування, для яких така речовина використовується;

(b) кількості кожної речовини, зазначеної в додатку I і, якщо застосовно, додатку II, які він ввів в обіг у Союзі, окремо вказуючи кількості, введені в обіг для використання як підготовленої сировини, прямого експорту, виробництва дозуючих інгаляторів для доставки фармацевтичних інгредієнтів, використання у військовому обладнанні та використання для виготовлення напівпровідникових матеріалів чи очищення камер хімічного осадження з парової фази, що застосовується в секторі виробництва напівпровідників;

(c) кількості кожної речовини, зазначеної в додатку I і II, що були рецикльовані, рекуперовані та знищені, відповідно;

(d) будь-які запаси, що зберігалися на початок та кінець звітного періоду;

(e) будь-який дозвіл використовувати квоти для цілей статті 14 із зазначенням відповідних кількостей.

2. Кожен імпортер, зазначений у статті 19(1), повинен звітувати про:

(a) кількість кожної речовини, зазначеної в додатку I і, якщо застосовно, додатку II, яку він імпортував до Союзу, із визначенням основних категорій застосування, для яких така речовина використовується, окремо вказуючи кількості, введені в обіг для знищення, використання як підготовленої сировини, прямого експорту, виробництва дозуючих інгаляторів для доставки фармацевтичних інгредієнтів, використання у військовому обладнанні та використання для виготовлення напівпровідникових матеріалів чи очищення камер хімічного осадження з парової фази, що застосовується в секторі виробництва напівпровідників;

(b) кількості кожної речовини, зазначеної в додатку I і II, що були рецикльовані, рекуперовані та знищені, відповідно;

(c) будь-який дозвіл використовувати квоти для цілей статті 14 із зазначенням відповідних кількостей;

(d) будь-які запаси, що зберігалися на початок та кінець звітного періоду.

3. Кожен експортер, зазначений у статті 19(1), повинен звітувати про:

(a) кількості кожної речовини, зазначеної в додатках I і II, які він експортував із Союзу, окрім тих, які були рецикльовані, рекуперовані чи знищені;

(b) будь-які кількості кожної речовини, зазначеної в додатках I і II, які він експортував із Союзу для рециклінгу, рекуперації чи знищення, відповідно.

4. Кожне підприємство, зазначене у статті 19(2), повинно звітувати про:

(a) кількості кожної речовини, зазначеної в додатках I і II, що були знищені, включно з кількостями таких речовин, що містилися в продуктах чи обладнанні;

(b) будь-які запаси кожної речовини, зазначеної в додатках I і II, що очікують на знищення, включно з кількостями таких речовин, що містяться в продуктах чи обладнанні;

(c) технологію, що використовується для знищення речовин, перелічених в додатках I і II.

5. Кожне підприємство, зазначене у статті 19(3), повинне звітувати про кількості кожної речовини, зазначеної в додатку I, що використовується як підготовлена сировина.

6. Кожне підприємство, зазначене у статті 19(4), повинне звітувати про:

(a) категорії продуктів і обладнання, що містять речовини, перелічені в додатках I і II;

(b) кількість одиниць;

(c) будь-які кількості кожної речовини, зазначеної в додатках I і II, що містяться в продуктах чи обладнанні.