Делегований Регламент Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 стосовно детальних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу

За запитом суб’єкта процедури митні органи можуть подовжити такий 100 денний строк.

Звичайні форми оброблення, передбачені у статті 220 Кодексу, визначені в додатку 71-03.

1. Митниця нагляду повинна розмістити відповідні елементи даних, визначені в секції A додатка 71-05, в електронній системі, створеній відповідно до статті 16(1) Кодексу для цілей стандартизованого обміну інформацією (INF), для:

(a) перероблення на митній території ЕХ/IM або перероблення за межами митної території ЕХ/IM, що залучає одну або більш ніж одну державу-члена;

(b) перероблення на митній території ЕХ/IM або перероблення за межами митної території ЕХ/IM, що залучає більш ніж одну державу-член.

2. Якщо відповідальний митний орган, як вказано у статті 101(1) Кодексу, вимагає стандартизованого обміну інформацією між митними органами щодо товарів, поміщених під процедуру перероблення на митній території IM/ЕХ, що залучає лише одну державу-члена, митниця нагляду повинна розмістити відповідні елементи даних, визначені в секції B додатка 71-05, в електронній системі, створеній відповідно до статті 16(1) Кодексу для цілей INF.

3. Якщо митна декларація, декларація зворотного вивезення або повідомлення про зворотне вивезення містить покликання на INF, компетентні митні органи повинні розмістити конкретні елементи даних, визначені в секції A додатка 71-05, в електронній системі, створеній відповідно до статті 16(1) Кодексу для цілей INF.

4. Митні органи повинні розкрити власнику дозволу, за його запитом, оновлену інформацію стосовно INF.

5. До дат впровадження інформаційних листків (INF) відпоідно до Митного кодексу Союзу для системи спеціальних процедур, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, як відступ від параграфа 1 цієї статті, можна використовувати засоби, інших ніж засоби електронного опрацювання даних.

Якщо загальна вартість тварин, народжених на митній території Союзу від тварин, що охоплюються однією митною декларацією та поміщені під процедуру зберігання, процедуру тимчасового ввезення або процедуру перероблення на митній території, перевищує 100 євро, такі тварини вважаються товарами з третіх країн та мають бути поміщені під ту саму процедуру, що й тварини, від яких вони народжені.

Обов’язок подавати додаткову декларацію не застосовується до товарів, для яких була закрита спеціальна процедура, інша ніж процедура транзиту, шляхом поміщення їх під наступну спеціальну процедуру, іншу ніж процедура транзиту, у разі виконання всіх таких умов:

(a) власник дозволу першої та наступної спеціальної процедури - це одна і та сама особа;

(b) митна декларація для першої спеціальної процедури була подана у стандартній формі або декларант подав додаткову декларацію відповідно до першого підпараграфа статті 167(1) Кодексу щодо першої спеціальної процедури;

(c) перша спеціальна процедура закривається шляхом поміщення товарів під наступну спеціальну процедуру, іншу ніж кінцеве використання або перероблення на митній території, після подання митної декларації у формі запису в обліку декларанта.

MRN транзитної декларації або операції МДП може подаватися митним органам шляхом застосування будь-якого з таких засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних:

(a) штрихкод;

(b) транзитний супровідний документ;

(c) транзитний/безпековий супровідний документ;

(d) у випадку операції МДП - книжка МДП;

(e) інші засоби, що дозволені митним органом, який отримує дані.

До дат модернізації нової комп’ютеризованої системи транзиту, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, MRN транзитної декларації повинен подаватися митним органам за допомогою засобів, зазначених у пунктах (b) та (c) першого параграфа.

Загальні вимоги до даних для транзитного супровідного документа і, за потреби, для списку позицій, для транзитного супровідного документа з даними безпеки і для транзитного переліку товарів з даними безпеки визначені в додатку B-02.

Для цілей операцій МДП заяви на отримання статусу уповноваженого одержувача, зазначеного у статті 230 Кодексу, подаються до митного органу, який компетентний ухвалювати рішення в державі-члені, де операції МДП заявника мають бути припинені.

1. Статус уповноваженого одержувача, встановлений у статті 230 Кодексу, надається заявникам, що задовольняють такі умови:

(a) заявник має осідок на митній території Союзу;

(b) заявник декларує, що він буде регулярно отримувати товари, переміщувані у рамках операції МДП;

(c) заявник відповідає критеріям, встановленим у статті 39(a), (b) та (d) Кодексу;

2. Дозволи надаються лише за умови, що митний орган вважає, що буде спроможним наглядати за операціями МДП та здійснювати контроль без адміністративних зусиль, що непропорційні вимогам відповідної особи.

3. Дозвіл, що стосується статусу уповноваженого одержувача, застосовується до операцій МДП, які повинні бути припинені в державі-члені, у якій надано цей дозвіл, у місці або місцях на території такої держави-члена, які вказані в дозволі.

1. Якщо товари Союзу переміщуються зі спеціальної фіскальної території до іншої частини митної території Союзу, яка не є спеціальною фіскальною територією, і це переміщення завершується в місці, розташованому за межами держави-члена, у якій вони прибули до вказаної частини митної території Союзу, такі товари Союзу необхідно переміщувати в рамках процедури внутрішнього транзиту Союзу, зазначеної у статті 227 Кодексу.

2. У ситуаціях, інших ніж ті, що передбачені в параграфі 1, процедура внутрішнього транзиту Союзу може використовуватись для товарів Союзу, переміщених між спеціальною фіскальною територією та іншою частиною митної території Союзу.

1. Якщо товари Союзу вивозяться до третьої країни, що є договірною стороною Конвенції про процедуру спільного транзиту або якщо товари Союзу вивозяться і перетинають одну або більше країн спільного транзиту та застосовуються положення Конвенції про процедуру спільного транзиту, товари повинні бути поміщені під процедуру зовнішнього транзиту Союзу, зазначену у статті 226(2) Кодексу, у таких випадках:

(a) товари Союзу пройшли митні формальності при експорті з метою отримання відшкодування при вивезенні до третіх країн в рамках спільної аграрної політики;

(b) товари Союзу надійшли з інтервенційних запасів, вони підпадають під дію заходів контролю щодо їх використання або пункту призначення і вони пройшли митні формальності щодо вивезення до третіх країн в рамках спільної аграрної політики;

(c) товари Союзу мають право на повернення або звільнення від сплати ввізного мита відповідно до статті 118(1) Кодексу.

2. Товари Союзу, які мають право на повернення або звільнення від сплати ввізного мита відповідно до статті 118(1) Кодексу, можуть бути поміщені під процедуру зовнішнього транзиту, зазначену у статтях 118(4) та 226(2) Кодексу.

3. Якщо товари Союзу вивозяться до третьої країни та переміщуються в межах митної території Союзу в рамках операції МДП або процедури транзиту відповідно до Конвенції АТА або Стамбульської конвенції, товари повинні бути поміщені під процедуру зовнішнього транзиту, зазначену у статті 226(2) Кодексу.

4. Якщо вивозяться товари, зазначені у статті 1 Директиви 2008/118/ЄС, що мають митний статус товарів Союзу, такі товари можуть бути поміщені під процедуру зовнішнього транзиту, зазначену у статті 226(2) Кодексу.

Засвідчена митницею призначення розписка повинна, на вимогу особи, що пред’являє товари та інформацію, що вимагається цією митницею, містити дані, зазначені в додатку 72-03.

1. Дозволи, зазначені у статті 233(4) Кодексу, надається заявникам, що задовольняють такі умови:

(a) заявник має осідок на митній території Союзу;

(b) заявник декларує, що він буде регулярно використовувати положення щодо транзиту Союзу;

(c) заявник відповідає критеріям, встановленим у статті 39(a), (b) та (d) Кодексу.

2. Дозволи надаються лише за умови, що митний орган вважає, що буде спроможним наглядати за процедурою транзиту Союзу та здійснювати контроль без адміністративних зусиль, що не пропорційні вимогам відповідної особи.

Для цілей поміщення товарів під процедуру транзиту Союзу заяви на отримання статусу уповноваженого відправника, зазначеного у статті 233(4) Кодексу, необхідно подавати до митного органу, компетентного ухвалювати рішення в державі-члені, де повинні бути розпочаті операції транзиту Союзу заявника.

Статус уповноваженого відправника, зазначений у статті 233(4)(a) Кодексу, надається лише заявникам, які уповноважені, відповідно до статті 89(5) Кодексу, надавати комплексну гарантію або користуватися звільненням від зобов’язання надати гарантію відповідно до статті 95(2) цього Кодексу.

Для цілей отримання товарів, переміщених у рамках процедури транзиту Союзу, заяви на отримання статусу уповноваженого одержувача, зазначеного у статті 233(4)(b) Кодексу, необхідно подавати до митного органу, компетентного ухвалювати рішення в державі-члені, де повинні бути завершені операції транзиту Союзу заявника.

Статус уповноваженого одержувача, зазначений у статті 233(4)(b) Кодексу, надається лише заявникам, які декларують, що вони регулярно отримуватимуть товари, що були поміщені під процедуру транзиту Союзу.

Квитанція, видана уповноваженим одержувачем перевізнику після постачання товарів, і необхідна інформація повинні містити дані, зазначені в додатку 72-03.

1. Дозволи, згідно зі статтею 233(4)(с) Кодексу, на використання пломб спеціального типу на транспортних засобах, контейнерах або пакунках, які використовуються для процедури транзиту Союзу, надаються, якщо митні органи затверджують пломби, визначені в заяві на отримання дозволу.

2. Митний орган повинен прийняти, у контексті дозволу, пломби спеціального типу, що були схвалені митними органами іншої держави-члена, крім випадків, коли їм відомо, що конкретна пломба не придатна для митних цілей.

Якщо уповноважений відправник або економічний оператор, який подає заяву на отримання статусу уповноваженого відправника, зазначеного у статті 233(4)(a) Кодексу, подає заяву на отримання дозволу на використання пломб спеціального типу, як зазначено у статті 233(4)(c) Кодексу, така заява повинна бути подана до митного органу, компетентного ухвалювати рішення в державі-члені, де повинні розпочатися операції транзиту Союзу уповноваженого відправника.

Дозволи, згідно зі статтею 233(4)(d) Кодексу, на використання митної декларації зі зниженими вимогами до даних для поміщення товарів під процедуру транзиту Союзу надаються для:

(a) перевезення товарів залізничним транспортом;

(b) перевезення товарів повітряним і морським транспортом, якщо електронний транспортний документ не використовується як транзитна декларація.

Для цілей повітряного транспорту дозволи на використання електронного транспортного документа як транзитної декларації для поміщення товарів під процедуру транзиту Союзу відповідно до статті 233(4)(e) Кодексу надаються, тільки якщо:

(a) заявник обслуговує значну кількість рейсів між аеропортами Союзу;

(b) заявник демонструє, що він здатний забезпечити надання даних електронного транспортного документа митниці відправлення в аеропорту пункту відправлення та митниці призначення в аеропорту пункту призначення і що ці дані однакові як на митниці відправлення, так на митниці призначення.

Для цілей морського транспорту дозволи на використання електронного транспортного документа як транзитної декларації для поміщення товарів під процедуру транзиту Союзу відповідно до статті 233(4)(e) Кодексу надаються, тільки якщо:

(a) заявник обслуговує значну кількість рейсів між морськими портами Союзу;

(b) заявник демонструє, що він здатний забезпечити надання даних електронного транспортного документа митниці відправлення в морському порту відправлення та митниці призначення в морському порту призначення і що ці дані однакові як на митниці відправлення, так на митниці призначення.

Дозволи на експлуатацію складів для зберігання товарів у режимі митного складу надаються за умови, що склади не будуть використовуватись для цілей роздрібної торгівлі, якщо тільки товари не продаються в роздріб в будь-якому з таких випадків:

(a) зі звільненням від сплати ввізного мита, мандрівникам до країн або територій, які не є частиною митної території Союзу, або з них;

(b) зі звільненням від сплати ввізного мита, членам міжнародних організацій;

(b) зі звільненням від сплати ввізного мита, силам НАТО;

(d) зі звільненням від сплати ввізного мита в рамках дипломатичних або консульських домовленостей;

(e) дистанційно, у тому числі через мережу Інтернет.

Якщо товари становлять небезпеку, можуть зіпсувати інші товари або вимагають спеціальних складів з інших причин, дозволи на експлуатацію складів для зберігання товарів у режимі митного складу можуть передбачати, що товари можуть зберігатися тільки на складах, спеціально обладнаних для їх розміщення.

У дозволах на експлуатацію складів для зберігання товарів у режимі митного складу має зазначатися, який з указаних нижче типів митних складів потрібно використовувати згідно з кожним дозволом:

(a) публічний митний склад І-го типу;

(b) публічний митний склад II-го типу;

(c) приватний митний склад.

Якщо не передбачене інше, дозволи на використання процедури тимчасового ввезення надаються за умови, що стан товарів, поміщених під процедуру, залишається незмінним.

Проте допускаються ремонт і технічне обслуговування, у тому числі капітальний ремонт та пристосування або заходи для збереження товарів або забезпечення відповідності товарів технічним вимогам для їх використання в рамках процедури.

1. Як відступ від третього підпараграфа статті 22(1) Кодексу, заява на отримання дозволу на тимчасове ввезення повинна подаватися до митного органу, який компетентний за місцем, у якому товари були вперше використані.

2. Як відступ від третього підпараграфа статті 22(1) Кодексу, якщо заява на отримання дозволу на тимчасове ввезення здійснюється шляхом подання митної декларації в усній формі відповідно до статті 136, вчинення дії відповідно до статті 139 або за допомогою книжки ATA чи книжки CPD відповідно до статті 163, вона повинна подаватися за місцем, у якому товари пред’явлені та задекларовані для тимчасового ввезення.

1. Дозвіл на використання процедури тимчасового ввезення із частковим звільненням від сплати ввізного мита надається щодо товарів, які не відповідають всім відповідним вимогам для повного звільнення від сплати ввізного мита, встановленим у статтях 209-216 та статтях 219-236.

2. Дозвіл на використання процедури тимчасового ввезення із частковим звільненням від сплати ввізного мита не надається щодо споживчих товарів.

3. Дозвіл на використання процедури тимчасового ввезення із частковим звільненням від сплати ввізних мит надається за умови, що сума ввізного мита, що підлягає сплаті відповідно до другого підпараграфа статті 252(1) Кодексу, сплачується після закриття процедури.

Повне звільнення від сплати ввізного мита також може бути надане для товарів, як зазначено у статтях 208-211 та статті 213, коли заявник та суб’єкт процедури мають осідок на митній території Союзу.

Комерційне використання, що згадується в цій підсекції, означає використання транспортних засобів для перевезення осіб за винагороду або використання транспортних засобів для промислового або комерційного перевезення товарів як безкоштовно, так і за винагороду. Приватне використання транспортного засобу означає використання транспортного засобу, інше ніж комерційне використання.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для піддонів.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для запасних частин, аксесуарів та обладнання для піддонів, якщо вони тимчасово ввезені для зворотного вивезення окремо або як частини піддонів.

1. Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для контейнерів, якщо на них нанесене стійке марковання в належному і добре помітному місці, що містить усю вказану нижче інформацію:

(a) ідентифікація власника або оператора, що може здійснюватися за допомогою повного найменування або встановленої системи ідентифікації, за винятком символів, таких як емблеми або прапори;

(b) ідентифікаційні позначки та номери контейнера, надані власником або оператором;

(c) маса тари контейнера, включно з усім незнімним обладнанням.

Для вантажних контейнерів, призначених для використання для морських перевезень, або для будь-якого іншого контейнера, що використовує префікс за стандартом ISO, який складається з чотирьох великих літер і закінчується літерою U, ідентифікація власника або головного оператора, а також серійний номер і контрольна цифра контейнера повинні відповідати міжнародному стандарту ISO 6346 та його додаткам.

2. Якщо заява на отримання дозволу подається згідно зі статтею 163(1), контейнери повинні контролюватися особою, що має осідок на митній території Союзу, або особою, що має осідок за межами митної територією Союзу, але має представника на митній території Союзу.

Ця особа повинна на вимогу надати митним органам детальну інформацію щодо переміщення кожного контейнера, якому надано дозвіл на тимчасове ввезення, включно з датами та місцями його прибуття та розвантаження.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для запасних частин, аксесуарів та обладнання для контейнерів, якщо вони тимчасово ввезені для зворотного вивезення окремо або як частини контейнерів.

1. Для цілей цієї статті термін "транспортний засіб" включає в себе звичайні запасні частини, аксесуари та обладнання, що супроводжують транспортний засіб.

2. Якщо транспортні засоби задекларовані для тимчасового ввезення в усній формі згідно зі статтею 136(1) або шляхом вчинення іншої дії відповідно до статті 139(1) у взаємозв’язку зі статтею 141(1), дозвіл на тимчасове ввезення надається особі, яка має фізичний контроль за товарами на момент випуску товару для процедури тимчасового ввезення, якщо тільки така особа не діє в інтересах іншої особи. У такому випадку дозвіл надається останній особі.

3. Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для засоби дорожнього, залізничного, повітряного, морського та внутрішнього водного транспорту, якщо вони відповідають таким умовам:

(a) вони зареєстровані за межами митної території Союзу на ім’я особи, що має осідок за межами такої території або, якщо транспортні засоби не зареєстровані, вони перебувають у власності особи, що має осідок на митній території Союзу;

(b) вони використовуються особою, що має осідок на митній території Союзу, без обмеження статей 214, 215 та 216.

Якщо такі транспортні засоби використовуються для приватних цілей третьою особою, що має осідок за межами митної території Союзу, повне звільнення від сплати ввізного мита надається за умови, що ця особа належним чином уповноважена в письмовій формі власником дозволу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для запасних частин, аксесуарів та обладнання для транспортних засобів, якщо вони тимчасово ввезені для зворотного вивезення окремо або як частини транспортних засобів.

Особа, що має осідок на митній території Союзу, повністю звільняється від сплати ввізного мита, якщо виконано будь-яку з таких умов:

(a) у випадку залізничних транспортних засобів вони передані в розпорядження таких осіб за договором, відповідно до якого кожна особа може використовувати рухомий склад іншої особи в рамках такого договору;

(b) у випадку дорожніх транспортних засобів, зареєстрованих на митній території Союзу, причіп приєднано до транспортного засобу;

(c) транспортні засоби використовуються у зв’язку із надзвичайною ситуацією;

(d) транспортні засоби використовуються спеціалізованою компанією з оренди транспортних засобів для цілей зворотного вивезення.

1. Фізичні особи, що мають звичайне місце проживання на митній території Союзу, повністю звільняються від сплати ввізного мита з транспортних засобів, якщо вони використовують їх особисто і нерегулярно, за запитом власника реєстрації, за умови що власник реєстрації перебуває на митній території Союзу під час використання.

2. Фізичні особи, що мають звичайне місце проживання на митній території Союзу, повністю звільняються від сплати ввізного мита з транспортних засобів, які вони орендували згідно з письмовим договором та використовують особисто для однієї з таких цілей:

(a) для повернення до місця проживання на митній території Союзу;

(b) для залишення митної території Союзу.

2a. Фізичні особи, що мають звичайне місце проживання на митній території Союзу, повністю звільняються від сплати ввізного мита з дорожніх транспортних засобів, які вони орендували згідно з письмовим договором, укладеним зі спеціалізованою службою з оренди автомобілів і використовують особисто.

3. Фізичні особи, що мають звичайне місце проживання на митній території Союзу, повністю звільняються від сплати ввізного мита з транспортних засобів, які вони використовують для комерційних або приватних цілей, за умови, що вони є найманими працівниками власника, наймача або орендаря транспортного засобу та що працедавець має осідок за межами такої митної території.

Приватне використання транспортних засобів дозволяється для поїздок між місцем роботи та місцем проживання працівника або для цілей виконання професійного завдання працівника, як встановлено у трудовому договорі.

На вимогу митних органів особа, яка використовує транспортний засіб, повинна пред’явити копію трудового договору.

1. Повне звільнення від сплати ввізного мита надається, якщо транспортні засоби підлягають реєстрації в рамках тимчасової серії на митній території Союзу для цілей зворотного вивезення на ім’я однієї з таких осіб:

(a) особа, що має осідок за межами такої території;

(b) фізична особа, яка має звичайне місце проживання на такій території, якщо ця особа готується змінити звичайне місце проживання на місце за межами цієї території.

2. Повне звільнення від сплати ввізного мита може надаватись у виняткових випадках, якщо транспортні засоби використовуються для комерційних цілей протягом обмеженого строку особами, що мають осідок на митній території Союзу.

Закриття процедури тимчасового ввезення щодо транспортних засобів і контейнерів має відбутися в межах таких строків з моменту, коли товари поміщено під процедуру:

(a) для залізничного транспорту: 12 місяців;

(b) для транспортних засобів, що використовуються для комерційних цілей, крім залізничного транспорту: протягом часу, необхідного для здійснення транспортних операцій;

(c) для дорожніх транспортних засобів, що використовуються для приватних цілей:

(i) студентами: протягом періоду, коли вони перебувають на митній території Союзу виключно для цілей навчання;

(ii) особами, що виконують завдання визначеної тривалості: протягом періоду, коли вони перебувають на митній території Союзу виключно для виконання завдання;

(iii) в інших випадках, у тому числі для в’ючних і тяглових тварин та транспортних засобів, які вони тягнуть: 6 місяців;

(d) для повітряного транспорту приватного використання: 6 місяців;

(e) для морського та внутрішнього водного транспорту приватного використання: 18 місяців;

(f) для контейнерів, їх обладнання та аксесуарів: 12 місяців.

1. Якщо транспортний засіб тимчасово ввезено в Союз із повним звільненням від сплати ввізного мита відповідно до статті 212 і повернено до спеціалізованої служби з оренди транспортних засобів, що має осідок на митній території Союзу, зворотне вивезення, що закриває процедуру тимчасового ввезення, необхідно здійснити протягом шести місяців із дати прибуття транспортного засобу на митну територію Союзу.

Якщо транспортний засіб повторно здається в оренду спеціалізованою службою з оренди транспортних засобів особі, що має осідок за межами такої території, або фізичним особам, що мають звичайне місце проживання на митній території Союзу, зворотне вивезення, що закриває процедуру тимчасового ввезення, необхідно здійснити протягом шести місяців із дати прибуття транспортного засобу на митну територію Союзу та протягом трьох тижнів після укладення договору про повторну оренду.

Датою прибуття на митну територію Союзу вважається дата укладання договору оренди, згідно з яким транспортний засіб використовувався на момент прибуття на цю територію, якщо тільки не була доведена фактична дата прибуття.

2. Дозвіл на тимчасове ввезення транспортного засобу, як зазначено в параграфі 1, надається за умови, що транспортний засіб не використовується для інших цілей, окрім зворотного вивезення.

3. У випадку, зазначеному у статті 215(2), протягом трьох тижнів після укладання договору оренди або повторної оренди, транспортний засіб повинен бути повернений службі оренди транспортного засобу, що має осідок на митній території Союзу, якщо транспортний засіб використовується фізичною особою для повернення до свого місця проживання на митній території Союзу, або зворотно вивезений, якщо транспортний засіб використовується такою особою, щоб залишити митну територію Союзу.

4. У випадку, зазначеному у статті 215(2a), дорожній транспортний засіб повинен бути зворотно вивезений протягом 8 днів з моменту поміщення під процедуру тимчасового ввезення.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається щодо товарів, що ввозяться мандрівниками, що проживають поза межами митної території Союзу, якщо виконані всі такі умови:

(a) товари є особистими речами, які обґрунтовано необхідні для поїздки;

(b) товари призначені для використання для спортивних цілей.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається щодо побутових речей для моряків у таких випадках:

(a) вони використовуються на судні, що залучене до міжнародного морського рейсу;

(b) вони вивантажуються з такого судна для тимчасового використання екіпажем на березі;

(c) вони використовуються екіпажем такого судна в культурних або соціальних закладах, які перебувають в управлінні некомерційних організацій, або в культових приміщеннях, у яких регулярно проводяться служби для моряків.

Заявник на отримання дозволу на використання процедури тимчасового ввезення та суб’єкт процедури тимчасового ввезення, що має осідок на митній території Союзу, також повністю звільняються від сплати ввізного мита з побутових речей для моряків.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається щодо матеріалів для надання допомоги при стихійних лихах, якщо вони використовуються у зв’язку із вжитими заходами для боротьби з наслідками стихійних лих або подібних ситуацій, що впливають на митну територію Союзу.

Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається на медичне, хірургічне та лабораторне обладнання, що відправлене в позику на прохання лікарні або іншої медичної установи, що має термінову потребу в такому обладнані для компенсації непридатності власного устатковання, якщо воно призначене для діагностичних або лікувальних цілей. Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для тварин, які перебувають у власності особи, що має осідок за межами митної території Союзу.

Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для вказаних нижче товарів, призначених для використання у прикордонних зонах:

(a) обладнання, що перебуває у власності та використовується особами, що мають осідок у прикордонній зоні третьої країни, прилеглої до прикордонної зони Союзу, на якій товари будуть використовуватися;

(b) товари, що використовуються для проектів будівництва, ремонту або технічного обслуговування інфраструктури в такій прикордонній зоні в Союзі під відповідальність органів публічної влади.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для таких товарів:

(a) носії, що містять звукозаписи, зображення або дані, які постачаються безкоштовно та використовуються для цілей демонстрації перед комерціалізацією, створення звукової доріжки, дубляжу або відтворення;

(b) матеріали, використані виключно для рекламних цілей, включно з транспортними засобами, спеціально обладнаними для таких цілей.

1. Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для професійного обладнання, яке відповідає таким умовам:

(a) воно перебуває у власності особи, що має осідок за межами митної території Союзу;

(b) воно ввезене особою, що має осідок за межами митної території Союзу, або працівником власника, що має осідок на митній території Союзу;

(c) воно використовується імпортером або під його наглядом, крім випадків спільного виробництва аудіовізуальних творів.

2. Незважаючи на параграф 1, повне звільнення від сплати ввізного мита надається щодо переносних музичних інструментів, тимчасово ввезених мандрівниками, що призначені для використання як професійне обладнання; Мандрівники можуть проживати в межах або за межами митної території Союзу.

3. Повне звільнення від сплати ввізного мита не надається для професійного обладнання, призначеного для використання в будь-якому з таких випадків:

(a) промислове виробництво товарів;

(b) промислове пакування товарів;

(c) експлуатація природних ресурсів;

(d) будівництво, ремонт або технічне обслуговування будівель;

(e) земельні роботи та подібні проекти.

Пункти (c), (d) та (e) не застосовуються до ручних інструментів.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для педагогічних матеріалів і наукового обладнання, якщо виконані такі умови:

(a) вони перебувають у власності особи, що має осідок за межами митної території Союзу;

(b) вони ввезені некомерційними публічними або приватними науковими, освітніми або професійно-технічними закладами та використовуються виключно для навчання, професійно-технічного навчання або наукових досліджень під відповідальність закладу, що здійснює ввезення;

(c) вони ввезені в розумній кількості, беручи до уваги мету ввезення;

(d) вони не використовуються для чисто комерційних цілей.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для таких товарів:

(a) пакунки, ввезені заповненими та призначені для зворотного вивезення порожніми або заповненими;

(b) пакунки, що ввезені порожніми та призначені для зворотного вивезення заповненими.

Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для ливарних форм, штампів, блоків, креслень, ескізів, вимірювальних, контрольних і випробувальних інструментів та інших подібних виробів, якщо виконані такі умови:

(a) вони перебувають у власності особи, що має осідок за межами митної території Союзу;

(b) вони використовуються у процесі виробництва особою, що має осідок на митній території Союзу, і вивозиться більш ніж 50% продукції, отриманої в результаті їх використання.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для спеціальних засобів та інструментів, якщо виконані такі умови:

(a) вони перебувають у власності особи, що має осідок за межами митної території Союзу;

(b) вони надаються особі, що має осідок на митній території Союзу, для виробництва товарів і вивозиться більш ніж 50% отриманих товарів.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для товарів в будь-якому з таких випадків:

(a) вони є предметом випробувань, експериментів або демонстрацій;

(b) вони підлягають приймальним випробуванням із задовільними результатами, передбаченим у договорі купівлі-продажу;

(c) вони використовуються для проведення випробувань, експериментів або демонстрацій без отримання фінансової вигоди.

Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для зразків, які використовуються виключно для показу або демонстрації на митній території Союзу, за умови, що кількість зразків обґрунтована, беручи до уваги мету використання.

Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для замінних засобів виробництва, які тимчасово надаються покупцю постачальником або ремонтником до постачання або завершення ремонту подібних товарів.

Заявник та суб’єкт процедури можуть мати осідок на митній території Союзу.

1. Повне звільнення від сплати ввізного мита надається для товарів, що призначені для показу або використані на публічних заходах, які організовані не лише для комерційної реалізації товарів, або отримані на таких заходах із товарів, поміщених під процедуру тимчасового ввезення.