3. Комісія може вносити зміни до додатка VII задля врахування нових технологічних розробок.
Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
4. Контрольовані речовини, що містяться у продуктах та обладнанні, відмінних від зазначених у параграфі 1, повинні, якщо це технічно та економічно здійсненно, бути відновлені для знищення, рециклінгу чи рекуперації, або повинні бути знищені без попереднього відновлення із застосуванням технологій, зазначених у параграфі 2.
Комісія повинна встановити додаток до цього Регламенту зі списком продуктів та обладнання, для яких відновлення контрольованих речовин або знищення продуктів і обладнання без попереднього відновлення контрольованих речовин вважається технічно та економічно здійсненними, із зазначенням, у відповідному випадку, технологій, які застосовуватимуться. Будь-який проект інструмента для встановлення такого додатка повинен супроводжуватися та підкріплюватися повною економічною оцінкою витрат і вигід, враховуючи окремі обставини у державах-членах.
Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
5. Держави-члени повинні вживати заходів для сприяння відновленню, рециклінгу, рекуперації та знищенню контрольованих речовин і визначають мінімальні кваліфікаційні вимоги до залученого персоналу.
Комісія оцінює заходи, вжиті державами-членами, і може, зважаючи на таку оцінку, а також на технічну та іншу відповідну інформацію, залежно від випадку, ухвалювати інструменти щодо таких мінімальних кваліфікаційних вимог.
Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
Стаття 23. Витоки та викиди контрольованих речовин
1. Підприємства повинні вживати усіх можливих запобіжних заходів для запобігання витокам і викидам контрольованих речовин та їх мінімізації.
2. Підприємства, які експлуатують холодильне обладнання, системи кондиціонування повітря чи системи теплових насосів, або системи протипожежного захисту, у тому числі їхні контури, які містять контрольовані речовини, повинні гарантувати, що їхнє стаціонарне обладнання чи системи:
(a) із кількістю рідини у 3 кг контрольованих речовин або більше, перевіряють на витоки принаймні раз на 12 місяців; це не застосовується до обладнання з герметично закритими системами, які маркуються як такі та містять менше 6 кг контрольованих речовин;
(b) із кількістю рідини у 30 кг контрольованих речовин або більше, перевіряють на витоки принаймні раз на 6 місяців;
(c) із кількістю рідини у 300 кг контрольованих речовин або більше, перевіряють на витоки принаймні раз на 3 місяці; і що будь-які виявлені витоки ремонтують якнайшвидше та у будь-якому разі протягом 14 днів.
Обладнання чи систему перевіряють на витоки протягом 1 місяця після усунення витоку, щоб переконатися, що ремонт був ефективним.
3. Підприємства, зазначені у параграфі 2, повинні вести записи кількості та типу доданих контрольованих речовин і кількості контрольованих речовин, відновлених під час технічного обслуговування, ремонту та остаточного видалення обладнання чи системи, зазначеної у згаданому параграфі. Вони також повинні вести записи щодо іншої відповідної інформації, у тому числі про компанію чи спеціаліста, що здійснював технічне обслуговування чи ремонт, а також дати та результати проведених перевірок на витоки. Такі записи повинні надаватися на запит компетентному органу держави-члена та Комісії.
4. Держави-члени визначають мінімальні кваліфікаційні вимоги до персоналу, що провадить діяльність, зазначену в параграфі 2. Зважаючи на оцінку таких заходів, вжитих державами-членами, а також на технічну та іншу відповідну інформацію, Комісія може ухвалювати інструменти щодо гармонізації таких мінімальних кваліфікаційних вимог.
Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
5. Підприємства повинні вживати усіх можливих запобіжних заходів для запобігання витокам і викидам контрольованих речовин, які використовуються як підготовлена сировина та технологічні агенти, та їх мінімізації.
6. Підприємства повинні вживати усіх можливих запобіжних заходів для запобігання витокам і викидам контрольованих речовин, вироблених неумисно в процесі виробництва інших хімічних речовин, та їх мінімізації.
7. Комісія може встановити список технологій та практик, якими повинні користуватися підприємства для запобігання витокам і викидам контрольованих речовин та їх мінімізації.
Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
ГЛАВА VI
НОВІ РЕЧОВИНИ
Стаття 24. Нові речовини
1. Виробництво, імпорт, введення в обіг, використання та експорт нових речовин з частини A додатка II заборонені. Ця заборона не застосовується до нових речовин, якщо вони використовуються як підготовлена сировина або для лабораторних і аналітичних використань, до імпорту для транзиту через митну територію Співтовариства або імпорту в режимі тимчасового зберігання, режимі митного складу чи за процедури вільної зони, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 450/2008, якщо такому імпорту не були призначені інші схвалені митницею процедури чи використання, як передбачено у зазначеному Регламенті, або до експорту, що здійснюється після вже звільненого імпорту.
2. Комісія повинна, за необхідності, включити до частини A додатка II речовини, включені до частини B зазначеного додатка, які, як виявляється, експортуються, імпортуються, виробляються чи вводяться в обіг у значних кількостях, і які експертна групи з оцінки в рамках Протоколу визнала такими, що мають значний озоноруйнівний потенціал, і повинна, за потреби, визначити можливі звільнення від положень параграфа 1.
Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
3. З огляду на відповідну наукову інформацію Комісія повинна, за необхідності, включити до частини B додатка II речовини, які не є контрольованими речовинами, але які експертна групи з оцінки в рамках Протоколу чи інший визнаний орган з рівноцінними повноваженнями визнає такими, що мають значний озоноруйнівний потенціал. Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
ГЛАВА VII
КОМІТЕТ, ЗВІТУВАННЯ, ІНСПЕКТУВАННЯ ТА САНКЦІЇ
Стаття 25. Комітет
1. Комісії допомагає комітет.
2. У разі покликання на цей параграф застосовують статті 4 і 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи до уваги положення його статті 8.
Період, встановлений у статті 4(3) Рішення 1999/468/ЄС, становить 1 місяць.
3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5а (1)-(4) і статтю 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи до уваги положення його статті 8.
Стаття 26. Звітування державами-членами
1. Щороку до 30 червня держави-члени повинні прозвітувати Комісії в електронному форматі інформацію за попередній календарний рік про таке:
(b) кількість галонів, які були встановлені, використані та збережені для критичних випадків використання відповідно до статті 13(1), заходи, вжиті для зменшення їх викидів, та оцінку таких викидів, і прогрес в оцінюванні та використанні належних альтернатив;
(c) випадки незаконної торгівлі, зокрема ті, які виявлені під час інспектування, здійсненого відповідно до статті 28.
2. Комісія відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2), визначає формати подання інформації, зазначеної у параграфі 1.
3. Комісія може вносити зміни до параграфа 1.
Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
Стаття 27. Звітування підприємствами
1. Щороку до 31 березня кожне підприємство повідомляє Комісії дані, перелічені в параграфах 2-6 щодо кожної контрольованої речовини та кожної нової речовини, перелічених у додатку II, за попередній календарний рік, і надсилає копію компетентному органу відповідної держави-члена.
2. Кожен виробник повинен повідомити такі дані:
(a) свій загальний обсяг виробництва кожної речовини, зазначеної у параграфі 1;
(b) будь-який обсяг виробництва, введений в обіг або використаний для власних потреб виробника у межах Співтовариства, окремо визначаючи обсяг виробництва для підготовленої сировини, технологічних агентів та іншого використання;
(c) будь-який обсяг виробництва для задоволення потреб важливих лабораторних і аналітичних використань у Співтоваристві, ліцензованих відповідно до статті 10(6);
(d) будь-який обсяг виробництва, дозволений відповідно до статті 10(8) для задоволення потреб сторін для важливих лабораторних і аналітичних використань;
(e) будь-яке збільшення обсягу виробництва, дозволене відповідно до статті 14(2), (3) і (4) у зв’язку з промисловою раціоналізацією;
(f) будь-яку кількість рецикльованої, рекуперованої чи знищеної речовини і технологію, використану для знищення, включно з кількостями виробленої та знищеної як побічні продукти, як зазначено у статті 3(14);
(g) будь-які запаси;
(h) будь-які закупівлі в інших виробників і продажі іншим виробникам у Співтоваристві.
3. Кожен імпортер повинен повідомити щодо кожної речовини, зазначеної у параграфі 1, такі дані:
(a) будь-які кількості, випущені для вільного обігу в Співтоваристві, окремо визначаючи імпорт для використання як підготовленої сировини чи технологічних агентів, для важливих лабораторних і аналітичних використань, ліцензованих відповідно до статті 10(6), для використання при карантинному обробленні та обробленні перед відправленням, і для знищення. Імпортери, які імпортували контрольовані речовини для знищення, також повинні повідомляти фактичний кінцевий пункт чи пункти призначення для кожної речовини, зазначаючи окремо для кожного пункту призначення кількість кожної речовини та найменування та адресу об’єкта знищення, куди речовина була доставлена;
(b) будь-які кількості, імпортовані під іншими митними процедурами, окремо визначаючи митну процедуру та передбачуване використання;
(c) будь-які кількості використаних речовин, зазначених у параграфі 1, імпортованих для рециклінгу чи рекуперації;
(d) будь-які запаси;
(e) будь-які закупівлі в інших підприємств і продажі іншим підприємствам у Співтоваристві;
(f) країну-експортера.
4. Кожен експортер повинен повідомити щодо кожної речовини, зазначеної у параграфі 1, такі дані:
(a) будь-які кількості таких експортованих речовин, окремо визначаючи кількості, експортовані до кожної країни призначення, та кількості, експортовані для використання як підготовленої сировини та технологічних агентів, важливих лабораторних і аналітичних використань, критичних випадків використання та для карантинного оброблення та оброблення перед відправленням;
(b) будь-які запаси;
(c) будь-які закупівлі в інших підприємств і продажі іншим підприємствам у Співтоваристві;
(d) країну призначення.
5. Кожне підприємство, що знищує контрольовані речовини, зазначені у параграфі 1, на яке не поширюється дія параграфа 2, повинен повідомити такі дані:
(a) будь-які кількості таких знищених речовин, включно з кількостями, що містяться у продуктах і обладнанні;
(b) будь-які запаси таких речовин, що очікують на знищення, включно з кількостями, що містяться у продуктах і обладнанні;
(c) технологію, що використовується для знищення.
6. Кожне підприємство, що використовує контрольовані речовини як підготовлену сировину чи технологічні агенти, повинно повідомити такі дані:
(a) будь-які кількості таких речовин, використані як підготовлена сировина чи технологічні агенти;
(b) будь-які запаси таких речовин;
(c) пов’язані процеси та викиди.
7. Щороку до 31 березня кожен виробник або імпортер, який володіє ліцензією відповідно до статті 10(6) щодо кожної речовини, щодо якої отримано дозвіл, звітує Комісії про характер використання, кількості, використані протягом попереднього року, кількості, наявні на складі, будь-які кількості, рецикльовані, рекуперовані чи знищені, а також про кількість продуктів та обладнання, що містять такі речовини чи функціонують із їх застосовуванням, введені в обіг на ринку Співтовариства та/або експортовані, і надсилає копію компетентному органу відповідної держави-члена.
8. Комісія вживає належних заходів для захисту конфіденційності інформації, поданої їй.
9. Формат звітів, зазначених у параграфах 1-7, встановлюється відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2).
10. Комісія може вносити зміни до вимог щодо звітування, встановлених у параграфах 1-7.
Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).
Стаття 28. Інспектування
1. Держави-члени здійснюють інспектування відповідності підприємств цьому Регламенту, ґрунтуючись на ризик-орієнтованому підході, включно з інспектуванням імпорту та експорту контрольованих речовин, а також продуктів та обладнання, що містять такі речовини чи функціонують із їх застосовуванням. Компетентні органи держав-членів повинні проводити розслідування, якщо Комісія вважає це необхідним згідно з цим Регламентом.
2. Відповідно до угоди між Комісією та компетентним органом держави-члена, на території якої повинні проводитися розслідування, посадові особи Комісії повинні надавати допомогу посадовим особам такого органу у виконанні їхніх обов’язків.
3. При здійсненні завдань, покладених на Комісію цим Регламентом, Комісія може отримувати всю необхідну інформацію від урядів та компетентних органів держав-членів і від підприємств. Направляючи запит на отримання інформації від підприємства, Комісія повинна одночасно надіслати копію запиту до компетентного органу держави-члена, на території якої розташоване підприємство.
4. Комісія вживає відповідних заходів для сприяння належному обміну інформацією та співпраці між національними органами та між національними органами і Комісією.
Комісія вживає належних заходів для захисту конфіденційності інформації, отриманої на підставі цієї статті.
5. На запит іншої держави-члена держава-член може здійснювати інспектування підприємств або розслідування щодо підприємств, які підозрюються у незаконному переміщенні контрольованих речовин та які працюють на території такої держави-члена.
Стаття 29. Санкції
Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення положень цього Регламенту, та вживають всіх необхідних заходів для забезпечення їх імплементації. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними. Держави-члени повинні повідомити Комісію про такі положення до 30 червня 2011 року і без затримки повідомляти її про будь-які подальші зміни, що впливають на них.
ГЛАВА VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 30. Скасування
Регламент (ЄС) № 2037/2000 скасовано з 1 січня 2010 року.
Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку VIII.
Стаття 31. Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 1 січня 2010 року.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
ДОДАТОК I
КОНТРОЛЬОВАНІ РЕЧОВИНИ
| Група IX | CH2 BrCl | БХМ | Бромхлорметан | 0,12 |
| (-1) Значення, що стосуються озоноруйнівного потенціалу, є оціночними, що ґрунтуються на наявних знаннях і періодично будуть переглядатися з огляду на рішення, ухвалені сторонами. (-2) Ця формула не стосується 1,1,2-трихлоретану. (-3) Визначається комерційно найвиправданіша речовина, як передбачено в Протоколі . | ||||
ДОДАТОК II
НОВІ РЕЧОВИНИ
Частина A: Речовини, заборонені відповідно до статті 24(1)
| Речовина | Озоноруйнівний потенціал | |
| CBr2 F2 | Дибромдифторметан (галон-1202) | 1,25 |
Частина B: Речовини, про які необхідне звітування відповідно до статті 27
ДОДАТОК III
Процеси, в яких контрольовані речовини використовуються як технологічні агенти, як зазначено у статті 3(12):
(a) використання тетрахлориду вуглецю для нейтралізації трихлориду азоту при виробництві хлору та каустичної соди;
(b) використання тетрахлориду вуглецю для відновлення хлору в залишковому газі від виробництва хлору;
(c) використання тетрахлориду вуглецю при виробництві хлоркаучуку;
(d) використання тетрахлориду вуглецю при виробництві полі-фенілен-терефталаміду;
(e) використання ХФВ-12 при фотохімічному синтезі прекурсорів перфторполіетерполіпероксиду Z-перфторполіефірів і дифункціональних похідних;
(f) використання ХФВ-113 при отриманні перфторполіетерних діолів з високою функціональністю;
(g) використання тетрахлориду вуглецю при виробництві циклодиму;
(h) використання гідрохлорфторвуглеців у процесах, визначених у пунктах (a)-(g), коли вони використовуються замість хлорфторвуглецю чи тетрахлориду вуглецю.
ДОДАТОК IV
Групи, коди Комбінованої номенклатури (-1) та описи речовин,
зазначених у додатку I
ДОДАТОК V
Умови
введення в обіг і подальшого розповсюдження контрольованих речовин для важливих лабораторних або аналітичних використань, зазначених у статті 10(3)
1. Контрольовані речовини для важливих лабораторних і аналітичних використань повинні містити контрольовані речовини, вироблені тільки з таким ступенем чистоти:
Виробники, агенти чи розповсюджувачі можуть у подальшому змішувати такі чисті контрольовані речовини з іншими хімічними речовинами, що контролюються або не контролюються відповідно до Протоколу, як це прийнято для лабораторних і аналітичних використань.
2. Такі речовини високого ступеня чистоти та суміші, що містять контрольовані речовини, повинні постачатися лише в контейнерах, що повторно закриваються, або в балонах високого тиску об’ємом меншим за три літри, або в скляних ампулах об’ємом 10 мілілітрів або менше, чітко позначених як речовини, що шкодять озоновому шару, обмежені лабораторним і аналітичним використання, та із зазначенням того, що використані або надлишкові речовин повинні бути зібрані та рецикльовані, якщо це доцільно. Матеріал повинен бути знищений, якщо рециклінг є недоцільним.
ДОДАТОК VI
КРИТИЧНІ ВИПАДКИ ВИКОРИСТАННЯ ГАЛОНІВ
Для цілей цього додатка застосовують такі терміни та означення:
1. "Дата припинення використання" означає дату, після якої галони не повинні використовуватися у вогнегасниках або системах протипожежного захисту в новому обладнанні та нових об’єктах для відповідного застосування.
2. "Нове обладнання" означає обладнання, щодо якого до дати припинення використання не відбулася жодна із таких подій:
(a) підписання відповідного договору на закупівлю чи розроблення;
(b) подання запиту на затвердження чи сертифікацію типу до відповідного регуляторного органу. Для повітряних суден подання запиту на сертифікацію типу стосується подання запиту на сертифікацію типу нового повітряного судна.
3. "Нові об’єкти" означає об’єкти, щодо яких до дати припинення використання не відбулася жодна із таких подій:
(a) підписання відповідного договору на розроблення;
(b) подання запиту на отримання дозволу на планування до відповідного регуляторного органу.
4. "Дата остаточного припинення використання" означає дату, після якої галони не використовуються для відповідного застосування, і дату, до якої вогнегасники або системи протипожежного захисту, що містять галони, повинні бути виведені з експлуатації.
5. "Інертування" означає запобігання спалахуванню займистого чи вибухонебезпечного середовища шляхом додавання інгібуючого або розріджуючого агента.
6. "Вантажне судно" означає судно, яке не є пасажирським судном, має вагу брутто більше 500 тонн, і виконує міжнародні рейси, згідно із означенням таких термінів у Конвенції з охорони людського життя на морі (СОЛАС). Конвенція СОЛАС визначає "пасажирське судно" як "судно, яке перевозить більше 12 пасажирів" і "міжнародний рейс" як "рейс, із країни, до якої застосовується ця Конвенція, до порту за межами такої країни, або навпаки".
7. "Зазвичай зайнятий" простір означає захищений простір, в якому для ефективного функціонування обладнання чи об’єкта необхідно, щоб персонал був присутній більшість часу чи весь час. Для воєнного застосування, "зайнятий" статус захищеного простору застосовується в бойових умовах.
8. "Зазвичай незайнятий" простір означає захищений простір, який є зайнятим тільки в обмежені періоди часу, зокрема для здійснення технічного обслуговування, і в якому постійна присутність персоналу не є необхідною для ефективного функціонування обладнання чи об’єкта.