Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС № 1005/2009 від 16 вересня 2009 року про речовини, що шкодять озоновому шару (нова редакція)

02009R1005 - UA - 19.04.2017 - 003.001

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво

Глава 6. Навколишнє середовище)

(Текст стосується ЄЕП)

Зі змінами, внесеними:

(Текст стосується ЄЕП)

Цей Регламент встановлює правила, виробництва, імпорту, експорту, введення в обіг, відновлення, рециклінгу, рекуперації та знищення речовин, що шкодять озоновому шару, про звітування інформації, що стосується таких речовин, і про імпорт, експорт, введення в обіг і використання продуктів та обладнання, які містять такі речовини чи функціонують із їх застосовуванням.

Цей Регламент застосовують до контрольованих речовин, нових речовин і продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням.

Для цілей цього Регламенту:

1. "Протокол" означає Монреальський протокол про речовини, що шкодять озоновому шару, 1987 року, з останніми змінами та коригуваннями;

2. "сторона" означає будь-яку сторону Протоколу;

3. "держава, що не є стороною Протоколу" означає стосовно конкретної контрольованої речовини будь-яку державу чи регіональну організацію економічної інтеграції, яка не погодилася взяти зобов’язання відповідно до положень Протоколу, застосовних до такої речовини;

4. "контрольовані речовини" означає речовини, перелічені в додатку I, включно з їхніми ізомерами, окремо чи у складі суміші та незалежно від того, чи є вони первинними, відновленими, рецикльованими чи рекуперованими;

5. "хлорфторвуглеці" означає контрольовані речовини, перелічені в групі I додатка I, включно з їхніми ізомерами;

6. "галони" означає контрольовані речовини, перелічені в групі III додатка I, включно з їхніми ізомерами;

7. "тетрахлорид вуглецю" означає контрольовану речовину, визначену в групі IV додатка I;

8. "метилбромід" означає контрольовану речовину, визначену в групі VI додатка I;

9. "гідрохлорфторвуглеці" означає контрольовані речовини, перелічені в групі VIII додатка I, включно з їхніми ізомерами;

10. "нові речовини" означає речовини, перелічені в додатку II, окремо чи у складі суміші та незалежно від того, чи є вони первинними, відновленими, рецикльованими чи рекуперованими;

11. "підготовлена сировина" означає будь-яку контрольовану речовину або нову речовину, яка була хімічно перетворена в рамках технологічного процесу, під час якого така речовина повністю змінила свій первісний склад, і викиди від якої є незначними;

12. "технологічні агенти" означає контрольовані речовини, що використовуються як хімічні технологічні агенти у сферах, перелічених у додатку III;

13. "виробник" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка виробляє контрольовані речовини чи нові речовини в межах Співтовариства;

14. "обсяг виробництва" означає обсяг вироблених контрольованих речовин або нових речовин, у тому числі вироблених умисно або неумисно як побічний продукт, крім випадків, коли такий побічний продукт знищують у рамках виробничого процесу або у рамках документально підтвердженої процедури, що забезпечує відповідність цьому Регламенту, законодавству Співтовариства та національному законодавству про відходи. До "обсягу виробництва" не належить обсяг відновлених, рецикльованих або рекуперованих речовин, а також будь-який незначний обсяг речовин, неминуче включений до продуктів у слідових кількостях, або викиди яких здійснюються під час виробництва;

15. "озоноруйнівний потенціал" або "ОРП" означає числове значення, визначене у додатках I і II, що відображає потенційний вплив кожної контрольованої речовини або нової речовини на озоновий шар;

16. "розрахунковий рівень" означає кількість, визначену шляхом множення кількості кожної контрольованої речовини на її озоноруйнівний потенціал та додавання результатів окремо для кожної групи контрольованих речовин з додатка I;

17. "промислова раціоналізація" означає передачу між сторонами або у межах держави-члена всього або частини розрахункового рівня обсягу виробництва від одного виробника до іншого для оптимізації економічної ефективності або у відповідь на очікуваний дефіцит постачання в результаті закриття заводів;

18. "імпорт" означає ввезення речовин, продуктів та обладнання, на які поширюється дія цього Регламенту, на митну територію Співтовариства, якщо така територія охоплена ратифікованим державою-членом Протоколом, та до неї застосовується цей Регламент;

19. "експорт" означає вивезення з митної території Співтовариства, якщо така територія охоплена ратифікованим державою-членом Протоколом і цим Регламентом, речовин, продуктів та обладнання, на які поширюється дія цього Регламенту, які мають статус товарів Співтовариства, або реекспорт речовин, продуктів та обладнання, на які поширюється дія цього Регламенту, якщо вони мають статус товарів з третіх країн;

20. "введення в обіг" означає постачання або надання третім особам у межах Співтовариства на платній або безоплатній основі, також включає випуск для вільного обігу в Співтоваристві, як зазначено у Регламенті (ЄС) № 450/2008. Для продуктів та обладнання, які є частиною нерухомого майна або транспортних засобів, це стосується тільки першого постачання або надання у межах Співтовариства;

21. "використання" означає застосування контрольованих речовин або нових речовин у виробництві, технічному обслуговуванні чи ремонті, включно із заправленням, продуктів та обладнання, або застосування в інших процесах;

22. "тепловий насос" означає пристрій або установку, яка відбирає тепло за низької температури з повітря, води чи ґрунту, і постачає тепло;

23. "відновлення" означає збирання та зберігання контрольованих речовин з продуктів та обладнання або контейнерів під час технічного обслуговування чи ремонту, або перед видаленням;

24. "рециклінг" означає повторне використання відновленої контрольованої речовини після базового процесу очищення;

25. "рекуперація" означає перероблення відновленої контрольованої речовини для забезпечення її відповідності еквівалентним характеристикам первинної речовини з урахуванням її запланованого використання;

26. "підприємство" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка:

(a) виробляє, відновлює, рециклює, рекуперує, використовує чи знищує контрольовані речовини або нові речовини;

(b) імпортує такі речовини;

(c) експортує такі речовини;

(d) вводить в обіг такі речовини; або

(e) експлуатує холодильне обладнання, системи кондиціонування повітря чи теплових насосів, або системи протипожежного захисту, які містять контрольовані речовини;

27. "карантинне оброблення" означає оброблення для запобігання появі, адаптації чи поширенню карантинних шкідливих організмів (включно з хворобами) або для забезпечення їх офіційного контролю, при чому:

- офіційним контролем є контроль, який здійснюється чи дозволяється національним органом захисту рослин, тварин або довкілля чи охорони здоров’я;

- карантинними шкідливими організмами є шкідливі організми, що несуть потенційну небезпеку для певних територій і ще не присутні на них, або присутні, але широко не розповсюджені, і підлягають офіційному контролю;

28. "оброблення перед відправленням" означає некарантинне оброблення, яке здійснюється не більше ніж за 21 день до експорту для дотримання офіційних вимог країни-імпортера чи офіційних вимог країни-експортера, чинних до 7 грудня 1995 року. Офіційними вимогами є ті, які застосовуються або дозволяються національним органом захисту рослин, тварин, довкілля, охорони здоров’я чи зберігання продуктів;

29. "продукти та обладнання, що функціонують із застосовуванням контрольованих речовин" означає продукти та обладнання, які не функціонують без контрольованих речовин, за винятком продуктів і обладнання, які використовуються для виробництва, перероблення, відновлення, рециклінгу, рекуперації або знищення контрольованих речовин;

30. "первинні речовини" означає речовини, які раніше не використовувалися;

31. "продукти та обладнання" означає усі продукти та обладнання, крім контейнерів, які використовуються для транспортування чи зберігання контрольованих речовин.

Виробництво контрольованих речовин заборонено.

1. Введення в обіг і використання контрольованих речовин заборонено.

2. Контрольовані речовини не повинні вводитися в обіг в одноразових контейнерах, окрім як для лабораторного чи аналітичного використання, як зазначено у статті 10 і статті 11(2).

3. Цю статтю не застосовують до контрольованих речовин у продуктах та обладнанні.

1. Введення в обіг продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, заборонено, крім продуктів та обладнання, для яких використання відповідних контрольованих речовин дозволене відповідно до статті 10, статті 11(2) або статті 13, або дозволялося на основі статті 3(1) Регламенту (ЄС) № 2037/2000.

2. За винятком випадків, зазначених у статті 13(1), системи протипожежного захисту та вогнегасники, що містять галони, забороняються та повинні бути виведені з експлуатації.

1. Як відступ від статей 4 і 5, контрольовані речовини можуть вироблятися, вводитися в обіг і використовуватися як підготовлена сировина.

2. Контрольовані речовини, вироблені чи введені в обіг як підготовлена сировина, можуть використовуватися тільки за таким призначенням. З 1 липня 2010 року, контейнери для таких речовин повинні бути марковані з чітким зазначенням того, що така речовина може використовуватися тільки як підготовлена сировина. У разі якщо такі речовини повинні бути марковані відповідно до Директиви 67/548/ЄЕС, Директиви 1999/45/ЄС чи Регламенту (ЄС) № 1272/2008, таке зазначення повинно бути включене до етикетки, зазначеної в згаданих директивах, або до частини етикетки з додатковою інформацією, як зазначено у статті 25(3) цього Регламенту.

Комісія може визначати форму та зміст етикеток, які повинні використовуватися. Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

1. Як відступ від статей 4 і 5, контрольовані речовини можуть вироблятися, вводитися в обіг і використовуватися як технологічні агенти.

2. Контрольовані речовини можуть використовуватися як технологічні агенти тільки на тих установках, які були створені до 1 вересня 1997 року, і викиди від яких є незначними.

3. Контрольовані речовини, вироблені чи введені в обіг як технологічні агенти, можуть використовуватися тільки за таким призначенням. З 1 липня 2010 року, контейнери для таких речовин повинні бути марковані з чітким зазначенням, що такі речовини можуть використовуватися тільки як технологічні агенти. У разі якщо такі речовини повинні бути марковані відповідно до Директиви 67/548/ЄЕС, Директиви 1999/45/ЄС чи Регламенту (ЄС) № 1272/2008, таке зазначення повинно бути включене до етикетки, зазначеної в згаданих директивах, або до частини етикетки з додатковою інформацією, як зазначено у статті 25(3) цього Регламенту.

Комісія може визначати форму та зміст етикеток, які повинні використовуватися. Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

4. Комісія, якщо доцільно, відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2), складає список підприємств, на яких дозволяється використання контрольованих речовин як технологічних агентів, і встановлює максимальні кількості, які можуть використовуватися як технологічні агенти для підживлення та споживання, а також рівні викидів для кожного відповідного підприємства.

Максимальний обсяг контрольованих речовин, які можуть використовуватися як технологічні агенти, в межах Співтовариства не повинен перевищувати 1083 метричні тонни на рік.

Максимальний обсяг контрольованих речовин, які можуть викидатися при використанні як технологічні агенти, в межах Співтовариства не повинен перевищувати 17 метричних тонн на рік.

5. У світлі нової інформації чи технічних розробок або рішень, ухвалених сторонами, Комісія,у відповідних випадках:

(a) вносить зміни до додатка III;

(b) вносить зміни щодо максимального обсягу контрольованих речовин, які можуть використовуватися як технологічні агенти чи викидатися при використанні як технологічні агенти, як зазначено у другому та третьому підпараграфах параграфа 4.

Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

Як відступ від статей 5 і 6, контрольовані речовини і продукти та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, можуть вводитися в обіг для знищення в межах Співтовариства відповідно до вимог до їх знищення, зазначених у статті 22(1). Контрольовані речовини також можуть вводитися в обіг для рекуперації в межах Співтовариства.

1. Як відступ від статей 4 і 5, контрольовані речовини, окрім гідрохлорфторвуглеців, можуть вироблятися, вводитися в обіг і використовуватися для важливих лабораторних і аналітичних використань, з дотриманням правил реєстрації та ліцензування відповідно до цієї статті.

2. Комісія, якщо доцільно, відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2), визначає будь-які важливі лабораторні й аналітичні використання, для яких виробництво та імпорт контрольованих речовин, окрім гідрохлорфторвуглеців, можуть бути дозволені у Співтоваристві, відповідні кількості, строк чинності звільнення та користувачів, які можуть скористатися такими важливими лабораторними та аналітичними використаннями.

3. Контрольовані речовини, вироблені чи введені в обіг для важливих лабораторних і аналітичних використань, можуть використовуватися тільки за таким призначенням. З 1 липня 2010 року, контейнери, що містять такі речовини, повинні бути марковані з чітким зазначенням, що така речовина може використовуватися тільки для лабораторних і аналітичних використань. У разі якщо такі речовини повинні бути марковані відповідно до Директиви 67/548/ЄЕС, Директиви 1999/45/ЄС чи Регламенту (ЄС) № 1272/2008, таке зазначення повинно бути включене до етикетки, зазначеної в згаданих директивах, або до частини етикетки з додатковою інформацією, як зазначено у статті 25(3) цього Регламенту.

Комісія може визначати форму та зміст етикеток, які повинні використовуватися. Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

Контрольовані речовини, зазначені у першому підпараграфі, можуть вводитися в обіг і надалі розповсюджуватися тільки за умов, визначених у додатку V. Комісія може вносити зміни до зазначеного додатка. Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

4. Будь-яке підприємство, яке використовує контрольовані речовини, крім гідрохлорфторвуглеців, для важливих лабораторних і аналітичних використань, повинно зареєструватися в Комісії із зазначенням речовин, що використовуються, призначення, передбачуваного річного споживання та постачальників таких речовин, і повинно оновлювати таку інформацію в разі змін.

5. До дати, визначеної у повідомленні Комісії, виробники та імпортери, що постачають контрольовані речовини підприємству, зазначеному в параграфі 4, або використовують їх для власних потреб, повинні повідомити Комісії передбачуваний попит на період, визначений у повідомленні, із зазначенням виду та кількості необхідних контрольованих речовин.

6. Комісія видає ліцензії виробникам та імпортерам контрольованих речовин, крім гідрохлорфторвуглеців, вироблених або імпортованих для важливих лабораторних і аналітичних використань, і повідомляє їх про використання, на яке вони мають дозвіл, та речовини і їх кількості, які їм дозволено вводити в обіг або використовувати для власних потреб. Така річна дозволена кількість, відповідно до ліцензій для окремих виробників та імпортерів, не повинна перевищувати 130 % від річного середнього значення розрахункового рівня контрольованих речовин, ліцензії щодо яких видані виробнику чи імпортеру для важливих лабораторних і аналітичних використань у 2007-2009 роках.

Загальна річна дозволена відповідно до ліцензій кількість, включно з ліцензіями на гідрохлорфторвуглеці згідно зі статтею 11(2), не повинна перевищувати 110 тонн ОРП. Кількість, що залишається, може бути виділена виробникам та імпортерам, які не вводили в обіг або не використовували контрольовані речовини для власних потреб для важливих лабораторних і аналітичних використань у 2007-2009 роках.

Комісія визначає механізм виділення квот виробникам та імпортерам. Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

7. Компетентний орган держави-члена, в якій розташоване відповідне виробництво виробника,може дозволити такому виробнику виробляти контрольовані речовини, зазначені у параграфі 1, для задоволення запитів, ліцензованих відповідно до параграфа 6.

Компетентний орган відповідної держави-члена повинен заздалегідь повідомити Комісію про свій намір видати будь-який такий дозвіл.

8. У межах, дозволених Протоколом, компетентний орган держави-члена, в якій розташоване відповідне виробництво виробника, може дозволити такому виробнику виробляти чи перевищувати розрахункові рівні обсягів виробництва, встановлені в параграфі 6, задля задоволення потреб сторін для важливих лабораторних і аналітичних використань на їх запит.

Компетентний орган відповідної держави-члена повинен заздалегідь повідомити Комісію про свій намір видати будь-який такий дозвіл.

1. Як відступ від статті 4, гідрохлорфторвуглеці можуть вироблятися за умови, що кожен виробник гарантує, що:

(a) розрахунковий рівень його обсягів виробництва гідрохлорфторвуглеців у період з 1 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року та у кожен 12-місячний період після цього до 31 грудня 2013 року не перевищуватиме 35 % розрахованого рівня його обсягів виробництва гідрохлорфторвуглеців у 1997 році;

(b) розрахунковий рівень його обсягів виробництва гідрохлорфторвуглеців у період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року та у кожен 12-місячний період після цього до 31 грудня 2016 року не перевищуватиме 14 % розрахованого рівня його обсягів виробництва гідрохлорфторвуглеців у 1997 році;

(c) розрахунковий рівень його обсягів виробництва гідрохлорфторвуглеців у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року та у кожен 12-місячний період після цього до 31 грудня 2019 року не перевищуватиме 7 % розрахованого рівня його обсягів виробництва гідрохлорфторвуглеців у 1997 році;

(d) він не вироблятиме гідрохлорфторвуглеці після 31 грудня 2019 року.

2. Як відступ від статті 4 і статті 5(1), гідрохлорфторвуглеці можуть вироблятися, вводитися вобіг і використовуватися для лабораторних і аналітичних використань.

Стаття 10(3)-(7) застосовується mutatis mutandis.

3. Як відступ від статті 5, до 31 грудня 2014 року рекуперовані гідрохлорфторвуглеці можуть вводитися в обіг і використовуватися для технічного обслуговування чи ремонту наявного холодильного обладнання, систем кондиціонування повітря чи теплових насосів за умови, що контейнер маркований із зазначенням, що така речовина була рекуперована, а також номером партії, найменуванням і адресою об’єкта рекуперації.

4. До 31 грудня 2014 року рецикльовані гідрохлорфторвуглеці можуть використовуватися для технічного обслуговування чи ремонту наявного холодильного обладнання, систем кондиціонування повітря чи теплових насосів за умови, що вони були відновлені з такого обладнання та можуть використовуватися тільки тим підприємством, яке здійснило відновлення в рамках технічного обслуговування чи ремонту, або для якого було здійснене таке відновлення в рамках технічного обслуговування чи ремонту.

5. Як відступ від статті 5, до 31 грудня 2019 року гідрохлорфторвуглеці можуть вводитися в обіг для перепакування та подальшого експорту. Будь-яке підприємство, яке здійснює перепакування та подальший експорт гідрохлорфторвуглеців, повинно зареєструватися в Комісії із зазначенням відповідних контрольованих речовин, передбачуваного річного попиту на них і постачальників таких речовин, і повинно оновлювати таку інформацію в разі змін.

6. Якщо рекуперовані чи рецикльовані гідрохлорфторвуглеці використовуються для технічного обслуговування чи ремонту, відповідне холодильне обладнання, системи кондиціонування повітря чи теплових насосів повинні бути марковані із зазначенням типу речовини, її кількості, що міститься в обладнанні, елементів етикетки, визначених у додатку I до Регламенту (ЄС) № 1272/2008 для речовин і сумішей, класифікованих як небезпечні для озонового шару.

7. Підприємства, що експлуатують обладнання, зазначене у параграфі 4, із кількістю рідини у 3 кг і більше, повинні вести записи кількості та виду відновленої та доданої речовини, а також про компанію чи спеціаліста, що здійснював технічне обслуговування чи ремонт.

Підприємства, які використовують рекуперовані чи рецикльовані гідрохлорфторвуглеці для технічного обслуговування чи ремонту, повинні вести записи про підприємства, які постачили рекуперовані гідрохлорфторвуглеці та про джерело рецикльованих гідрохлорфторвуглеців.

8. Як відступ від статей 5 і 6, Комісія може на запит компетентного органу держави-члена та відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2), дозволити обмежене у часі звільнення, що дозволяє використовувати та вводити в обіг гідрохлорфторвуглеці та продукти та обладнання, що містять гідрохлорфторвуглеці чи функціонують із їх застосовуванням, якщо доведено, що для конкретного використання технічно та економічно доцільні альтернативні речовини чи технології не доступні або не можуть бути використані.

Таке звільнення не може бути дозволене для періоду, що триває після 31 грудня 2019 року.

1. Як відступ від статті 5(1), до 18 березня 2010 року метилбромід може вводитися в обіг і використовуватися для карантинного оброблення та для оброблення перед відправленням товарів, призначених для експорту, за умови, що введення в обіг і використання метилброміду, відповідно, дозволене на підставі національного законодавства згідно з Директивою 91/414/ ЄЕС і Директивою 98/8/ЄС.

Метилбромід може використовуватися тільки у місцях, затверджених компетентними органами відповідної держави-члена, і, якщо економічно та технічно здійсненно, за умови рекуперації принаймні 80 % метилброміду, що відновлюється з партії.

2. Розрахунковий рівень метилброміду, який підприємства вводять в обіг і використовують для власних потреб у період з 1 січня 2010 року до 18 березня 2010 року, не повинен перевищувати 45 тонн ОРП.

Кожне підприємство повинне гарантувати, що розрахунковий рівень метилброміду, який воно вводить в обіг або використовує для власних потреб задля карантинного оброблення чи оброблення перед відправленням, не перевищує 21 % від середнього розрахованого рівня метилброміду, який воно вводило в обіг або використовувало для власних потреб задля карантинного оброблення чи оброблення перед відправленням у 2005-2008 роках.

3. У надзвичайних ситуаціях, коли цього вимагають несподівані спалахи розмноження конкретних шкідливих організмів або хвороб, Комісія може на запит компетентного органу держави-члена дозволити тимчасове виробництво, введення в обіг і використання метилброміду за умови, що введення в обіг і використання метилброміду, відповідно, дозволяється на підставі Директиви 91/414/ЄЕС і Директиви 98/8/ЄС.

Такий дозвіл застосовується на період не більше 120 днів і до кількості не більше 20 метричних тонн, і повинен визначати заходи, що повинні бути вжиті для зменшення викидів під час використання.

1. Як відступ від статті 5(1), галони можуть вводитися в обіг і використовуватися для критичних випадків використання, визначених у додатку VI. Галони можуть вводитися в обіг тільки підприємствами, яким компетентний орган відповідної держави-члена надав дозвіл зберігати галони для критичних випадків використання.

2. Комісія переглядає додаток VI та, у відповідних випадках, ухвалює зміни та часові рамки для поступової відмови від критичних випадків використання шляхом визначення дат припинення використання для нових застосувань і дат остаточного припинення використання для наявних застосувань, беручи до уваги наявність технічно та економічно здійсненних альтернатив або технологій, прийнятних з точки зору безпеки довкілля та здоров’я людини.

Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

3. Системи протипожежного захисту та вогнегасники, які містять галони, що застосовуються у випадках, зазначених у параграфі 1, повинні бути виведені з експлуатації до дат остаточного припинення використання, визначених у додатку VI.

4. Комісія може на запит компетентного органу держави-члена та відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2), надати відступи від дат остаточного припинення використання для наявних застосувань або від дат припинення використання для нових застосувань за умови, що такі дати були визначені у додатку VI відповідно до параграфа 2, для конкретних випадків, якщо доведена відсутність технічно та економічно здійсненної альтернативи.

1. Будь-який виробник або імпортер, який має право вводити в обіг або використовувати для власних потреб контрольовані речовини, може передати таке право стосовно всієї кількості відповідної групи речовин або її частини, закріплене відповідно до цієї статті, будь-якому іншому виробнику чи імпортеру такої групи речовин у межах Співтовариства. Про будь-яку таку передачу повинно заздалегідь повідомлятися Комісії. Передача права вводити в обіг або використовувати не означає подальше право виробляти чи імпортувати.

2. У межах, дозволених Протоколом, компетентний орган держави-члена, в якій розташоване відповідне виробництво виробника, може дозволити такому виробнику перевищувати розрахункові рівні обсягів виробництва, встановлені у статті 10 або статті 11(2), для цілей промислової раціоналізації в межах відповідної держави-члена за умови, що розраховані рівні обсягів виробництва в такій державі-члені не перевищують суму розрахованих рівнів обсягів виробництва її національних виробників, як встановлено у статті 10 і статті 11(2), для відповідних періодів. Компетентний орган відповідної держави-члена повинен заздалегідь повідомити Комісію про свій намір видати будь-який такий дозвіл.

3. У межах, дозволених Протоколом, Комісія може, за погодженням із компетентним органом держави-члена, в якій розташоване відповідне виробництво виробника, дозволити такому виробнику перевищувати розрахункові рівні обсягів виробництва, встановлені у статті 10 або статті 11(2), для цілей промислової раціоналізації між державами-членами, за умови, що сукупні розраховані рівні обсягів виробництва у відповідних державах-членах не перевищують суму розрахованих рівнів обсягів виробництва їхніх національних виробників, як встановлено у статті 10 і статті 11(2), для відповідних періодів. Крім цього, вимагається згода компетентного органу держави-члена, в якій планується скорочення виробництва.

4. У межах, дозволених Протоколом, Комісія може, за погодженням із компетентним органом держави-члена, в якій розташоване відповідне виробництво виробника, та урядом відповідної третьої країни, що є стороною Протоколу, дозволити виробнику об’єднати розрахункові рівні обсягів виробництва, встановлені у статті 10 або статті 11(2), із розрахованими рівнями обсягів виробництва, що дозволяються виробнику в третій країні, що є стороною Протоколу, відповідно до Протоколу та національного законодавства такого виробника, для цілей промислової раціоналізації з третьою країною, що є стороною Протоколу, за умови, що сукупні розраховані рівні обсягів виробництва таких двох виробників не перевищують суму розрахованих рівнів обсягів виробництва, що дозволяються виробнику Співтовариства на підставі статті 10 і статті 11(2), і розрахованих рівнів обсягів виробництва, що дозволяються виробнику третьої країни, що є стороною Протоколу, відповідно до Протоколу та будь-якого застосовного національного законодавства.

1. Імпорт контрольованих речовин і продуктів та обладнання, що містять такі речовини чи функціонують із їх застосовуванням, окрім як для власного використання, заборонений.

2. Заборону, визначену в параграфі 1, не застосовують до імпорту:

(a) контрольованих речовин, призначених для лабораторних або аналітичних використань, зазначених у статті 10 і статті 11(2);

(b) контрольованих речовин, призначених для використання як підготовленої сировини;

(c) контрольованих речовин, призначених для використання як технологічні агенти;

(d) контрольованих речовин для знищення за допомогою технологій, зазначених у статті 22(2);

(e) до 31 грудня 2019 року, гідрохлорфторвуглеців, які повинні бути перепаковані та в подальшому реекспортовані не пізніше 31 грудня наступного календарного року до сторони, в якій споживання та імпорт такого гідрохлорфторвуглецю не заборонені;

(f) метилброміду для використання у надзвичайних ситуаціях, зазначених у статті 12(3), або до 31 грудня 2014 року для перепакування та подальшого реекспорту задля карантинного оброблення та оброблення перед відправленням за умови, що такий реекспорт здійснюється протягом року імпорту;

(g) відновлених, рецикльованих або рекуперованих галонів за умови, що їх імпортують тільки для критичних випадків використання, зазначених у статті 13(1), підприємства, яким компетентний орган відповідної держави-члена надав дозвіл зберігати галони для критичних випадків використання;

(h) продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, для знищення, якщо застосовно, за допомогою технологій, зазначених у статті 22(2);

(i) продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, для забезпечення потреб лабораторних або аналітичних використань, зазначених у статті 10 і статті 11(2);

(j) продуктів та обладнання, що містять галони чи функціонують із їх застосовуванням, для забезпечення потреб у критичних випадках використання, зазначених у статті 13(1);

(k) продуктів та обладнання, що містять гідрохлорфторвуглеці, на введення в обіг яких був наданий дозвіл згідно зі статтею 11(5).

3. Імпорт, зазначений у параграфі 2, за винятком імпорту для транзиту через митну територію Співтовариства чи імпорту в режимі тимчасового зберігання, режимі митного складу чи за процедури вільної зони, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 450/2008, за умови, що вони залишаються на митній території Співтовариства не довше 45 днів, і що в подальшому вони не представляються для випуску для вільного обігу в Співтоваристві, не знищують або не перероблюються, підлягає пред’явленню ліцензії на імпорт. Такі ліцензії видає Комісія після перевірки відповідності статтям 16 і 20.

1. Випуск для вільного обігу імпортованих контрольованих речовин у Співтоваристві підлягає кількісним обмеженням. Комісія визначає такі обмеження та виділяє квоти підприємствам на період з 1 січня до 31 грудня 2010 року та на кожен 12-місячний період після цього відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2).

Квоти, зазначені у першому підпараграфі, виділяють тільки для таких речовин:

(a) контрольованих речовин, якщо вони використовуються для лабораторних або аналітичних використань, або у критичних випадках використання, зазначених у статті 10, статті 11(2) і статті 13;

(b) контрольованих речовин, якщо вони використовуються як підготовлена сировина;

(c) контрольованих речовин, якщо вони використовуються як технологічні агенти.

2. До дати, визначеної у повідомленні Комісії, імпортери речовин, зазначених у пунктах (a), (b) і (c) параграфа 1, повинні повідомити Комісії очікуваний попит, із зазначенням виду та кількості необхідних контрольованих речовин. Комісія, на основі таких повідомлень, встановлює кількісні обмеження імпорту речовин, зазначених у пунктах (a), (b) і (c) параграфа 1.

1. Експорт контрольованих речовин і продуктів та обладнання, що містять такі речовини чи функціонують із їх застосовуванням, окрім як для власного використання, заборонений.

2. Заборону, визначену в параграфі 1, не застосовують до експорту:

(a) контрольованих речовин, призначених для важливих лабораторних або аналітичних використань, зазначених у статті 10;

(b) контрольованих речовин, призначених для використання як підготовленої сировини;

(c) контрольованих речовин, призначених для використання як технологічні агенти;

(d) продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, вироблених відповідно до статті 10(7) або імпортованих на підставі пункту (h) або (i) статті 15(2);

(e) відновлених, рецикльованих або рекуперованих галонів, що зберігаються для критичних випадків використання, зазначених у статті 13(1), підприємствами, яким компетентний орган держави-члена надав дозвіл на це, та продуктів та обладнання, що містять галони чи функціонують із їх застосовуванням, для забезпечення потреб у критичних випадках використання;

(f) первинних або рекуперованих гідрохлорфторвуглеців для використань, відмінних від знищення;

(g) до 31 грудня 2014 року, метилброміду, реекспортованого для карантинного оброблення та оброблення перед відправленням;

(h) дозуючих інгаляторів, вироблених із хлорфторвуглецем, використання яких дозволено на основі статті 3(1) Регламенту (ЄС) № 2037/2000.

3. Як відступ від параграфа 1, Комісія може на запит компетентного органу держави-члена та відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2), дозволити експорт продуктів та обладнання, що містять гідрохлорфторвуглеці, якщо доведено, що з огляду на економічну цінність та очікуваний залишковий строк служби конкретного товару заборона експорту становитиме непропорційний тягар для експортера. Такі випадки експорту вимагають попереднього повідомлення Комісією країни-імпортера.

4. Експорт, зазначений у параграфах 2 і 3, підлягає ліцензуванню, за винятком реекспорту після транзиту через митну територію Співтовариства, режиму тимчасового зберігання, режиму митного складу чи процедури вільної зони, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 450/2008, за умови, що реекспорт здійснюється не пізніше ніж за 45 днів після імпорту. Комісія видає підприємствам такі ліцензії на експорт після перевірки відповідності статті 20.

1. Комісія встановлює та веде електронну систему ліцензування та повинна ухвалювати рішення за заявками на отримання ліцензій протягом 30 днів від отримання заявки.

2. Заявки на отримання ліцензій, зазначені у статтях 15 і 17, подають за допомогою системи,зазначеної у параграфі 1. Перед поданням заявки на отримання ліцензії підприємства повинні зареєструватися у зазначеній системі.

3. У заявці на отримання ліцензії повинно зазначатися таке:

(a) найменування та адреси імпортера та експортера;

(b) країни імпорту та експорту;

(c) для імпорту чи експорту контрольованих речовин, опис кожної контрольованої речовини, у тому числі:

(i) комерційний опис;

(ii) опис і код Комбінованої номенклатури, як встановлено у додатку IV;

(iii) чи є речовина первинною, відновленою, рецикльованою чи рекуперованою;

(iv) кількість речовини в метричних кілограмах;

(v) для галонів, декларацію про те, що вони повинні бути імпортовані чи експортовані для забезпечення потреб у критичних випадках використання, зазначених у статті 13(1), із визначенням якого саме використання;

(d) для імпорту чи експорту продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням:

(i) тип і характер продуктів та обладнання;

(ii) для предметів, які можна порахувати, кількість одиниць, опис і кількість кожної контрольованої речовини на одиницю в метричних кілограмах;

(iii) для предметів, які не можна порахувати, загальну кількість продукту, опис і загальну чисту кількість кожної контрольованої речовини в метричних кілограмах;

(iv) країну/країни кінцевого пункту призначення продуктів та обладнання;

(v) чи є контрольовані речовини, які містяться в продуктах і обладнанні, первинними, рецикльованими, відновленими чи рекуперованими;

(vi) для імпорту чи експорту продуктів та обладнання, що містять галони чи функціонують із їх застосовуванням, декларацію про те, що вони повинні бути імпортовані чи експортовані для забезпечення потреб у критичних випадках використання, зазначених у статті 13(1), із визначенням якого саме використання;

(vii) для продуктів та обладнання, що містять гідрохлорфторвуглеці чи функціонують із їх застосовуванням, покликання на дозвіл Комісії, зазначений у статті 17(3);

(viii) код Комбінованої номенклатури для продукту чи обладнання, які підлягають імпорту чи експорту;

(e) призначення запропонованого імпорту, включно з передбачуваним митним режимом і використанням, із зазначенням, за необхідності, передбачуваної митної процедури;

(f) місце та очікувана дата запропонованого імпорту чи експорту;

(g) митниця, в якій товари будуть задекларовані;

(h) для імпорту контрольованих речовин і продуктів та обладнання для знищення, найменування та адреса об’єкта, на якому вони будуть знищені;

(i) подальша інформація, яку компетентний орган держави-члена вважає необхідною;

(j) як відступ від пунктів (a)-(h), для імпорту та експорту продуктів та обладнання, що містять галони чи функціонують із їх застосовуванням для критичних випадків використання на повітряних суднах, як визначено в пунктах 4.1-4.6 додатка VI:

(1) призначення та тип продуктів та обладнання, що підлягають імпорту чи експорту, як описано в пунктах 4.1-4.6 додатка VI;

(2) типи галонів, які містяться в продуктах та обладнанні, що підлягають імпорту чи експорту, чи із застосовуванням яких вони функціонують;

(3) код Комбінованої номенклатури для продуктів та обладнання, які підлягають імпорту чи експорту.

4. Кожен імпортер чи експортер повинен повідомляти Комісію про будь-які зміни, які можуть статися протягом строку дії ліцензії, у даних, повідомлених відповідно до параграфа 3.

5. Комісія може вимагати свідоцтво, що підтверджує характер або склад речовин, що підлягають імпорту чи експорту, і може вимагати копії ліцензії, виданої країною, з якої здійснюється імпорт або до якої здійснюється експорт.

6. Комісія може ділитися поданими даними, якщо це необхідно в конкретних випадках, з компетентними органами заінтересованих сторін і може відхилити заявку на отримання ліцензії, у разі невиконання будь-яких відповідних зобов’язань, визначених у цьому Регламенті або з таких підстав:

(a) щодо ліцензії на імпорт - якщо на основі інформації від компетентних органів заінтересованої країни встановлено, що експортер не є підприємством, яке має дозвіл торгувати відповідною речовиною в такій країні;

(b) щодо ліцензія на експорт - якщо компетентні органи країни-імпортера повідомили Комісію, що імпорт контрольованої речовини буде випадком незаконної торгівлі або негативно вплине на здійснення заходів контролю країни-імпортера, запроваджених для виконання зобов’язань відповідно до Протоколу, або призведуть до перевищення кількісних обмежень відповідно до Протоколу для такої країни.

7. Комісія надає копію кожної ліцензії компетентному органу відповідної держави-члена.

8. Комісія якнайшвидше інформує заявника та відповідну державу-член про будь-які заявки на отримання ліцензії, відхилені на підставі параграфа 6, і вказує причину відхилення.

9. Комісія може вносити зміни до списку пунктів, зазначених у параграфі 3, і додатка IV. Такі інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

Комісія може ухвалювати додаткові інструменти для моніторингу контрольованих речовин або нових речовин і продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, що розміщені під режим тимчасового зберігання, режим митного складу чи під процедуру вільної зони або перебувають в транзиті через митну територію Співтовариства і в подальшому реекспортуються, на основі оцінювання потенційних ризиків незаконної торгівлі, пов’язаних із такими переміщеннями, з урахуванням вигід для довкілля від таких інструментів та їх впливу на соціально-економічну ситуацію.

Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

1. Імпорт та експорт контрольованих речовин і продуктів та обладнання, що містять контрольовані речовини чи функціонують із їх застосовуванням, з і до будь-якої держави, що не є стороною Протоколу, заборонений.

2. Комісія може ухвалювати правила, застосовні до випуску для вільного обігу в Співтоваристві продуктів та обладнання, що імпортуються з будь-якої держави, що не є стороною Протоколу, які були вироблені з використанням контрольованих речовин, але не містять речовин, які можуть бути однозначно визначені як контрольовані речовини. Визначення таких продуктів та обладнання повинно узгоджуватися з періодичними технічними порадами, наданим сторонам. Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 25(3).

3. Як відступ від параграфа 1, торгівля з будь-якою державою, що не є стороною Протоколу, контрольованими речовинами і продуктами та обладнанням, що містять такі речовини чи функціонують із їх застосовуванням, або які виробляються із застосуванням однієї чи декількох таких речовин, може бути дозволена Комісією тією мірою, якою держава, що не є стороною Протоколу, визнається засіданням сторін відповідно до статті 4(8) Протоколу такою, що повністю відповідає Протоколу, і якщо вона подала дані щодо цього, як вказано у статті 7 Протоколу. Комісія діє відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2) цього Регламенту.

4. З урахуванням будь-якого рішення, ухваленого згідно з другим підпараграфом, положення параграфа 1 застосовуються до будь-якої території, на яку не поширюється дія Протоколу, таким чином, як вони застосовуються до будь-якої держави, що не є стороною Протоколу.

Якщо органи території, на яку не поширюється дія Протоколу, повністю відповідають Протоколу та подали дані щодо цього, як вказано у статті 7 Протоколу, Комісія може вирішити, що деякі чи всі положення параграфа 1 цієї статті не застосовуються до такої території.

Комісія діє відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 25(2).

Не пізніше 1 січня 2010 року Комісія повинна оприлюднити список продуктів та обладнання, які можуть містити контрольовані речовини чи функціонувати із їх застосовуванням, і кодів Комбінованої номенклатури для ознайомлення митних органів держав-членів.

1. Контрольовані речовини, що містяться в холодильному обладнанні, системах кондиціонування повітря чи теплових насосів, обладнанні, що містить розчинники, або системах протипожежного захисту та вогнегасниках, повинні, під час технічного обслуговування чи ремонту обладнання, або перед демонтажем чи видаленням обладнання, бути відновленими для знищення, рециклінгу чи рекуперації.

2. Контрольовані речовини та продукти, що містять такі речовини, повинні знищуватися тільки за допомогою схвалених технологій, перелічених у додатку VII, або, щодо контрольованих речовин, не зазначених у згаданому додатку, за допомогою найприйнятнішої для довкілля технології знищення, що не спричиняє надмірних витрат, за умови що використання таких технологій відповідає законодавству Співтовариства та національному законодавству щодо відходів, і що виконуються додаткові вимоги, передбачені таким законодавством.