Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей, про внесення змін та про скасування Директив 67/548/ЄЕС та 1999/45/ЄС та про внесення змін до Регламенту (ЄС)№ 1907/2006

3. Агентство може вимагати від виробника, імпортера чи подальшого користувача додаткову інформацію, якщо така інформація необхідна для ухвалення рішення. Якщо протягом шести тижнів після подачі запиту або отримання додаткової запитаної інформації Агентство не висуває заперечень, вважається, що використання найменування, щодо якого подано запит, дозволено.

4. Якщо Агентство не приймає запиту, застосовують практичні заходи, згадані в статті 118(3) Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

5. Агентство інформує компетентні органи про результат розгляду запиту відповідно до параграфів 3 або 4 та надає їм інформацію, подану виробником, імпортером або подальшим користувачем.

6. Якщо нова інформація свідчить про те, що використовуване альтернативне хімічне найменування не надає достатньої інформації для вжиття необхідних застережних заходів для захисту здоров'я та безпеки та для забезпечення контрольованості ризиків, пов'язаних із поводженням із сумішшю. Агентство переглядає своє рішення про використання такого альтернативного хімічного найменування. Агентство може відкликати своє рішення або внести до нього зміни шляхом ухвалення рішення із зазначенням альтернативного хімічного найменування, яке не дозволено використовувати. Якщо Агентство відкликає своє рішення чи вносить до нього зміни, застосовують практичні заходи, згадані в статті 118(31) Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

7. Якщо використання альтернативного хімічного найменування дозволено, але класифікація речовини у складі суміші, для якої використовують альтернативне найменування, більше не відповідає критеріям, визначеним у секції 1.4.1 додатка І, постачальник такої речовини у складі суміші зазначає на етикетці та в паспорті безпеки не альтернативне хімічне найменування, а ідентифікатор продукту для цієї речовини відповідно до статті 18.

8. Якщо Агентство визнало вагомим обгрунтування щодо речовин - окремих або в складі суміші - відповідно до статті 10(а)(хі) Регламенту (ЄС) № 1907/2006 стосовно інформації, згаданої у статті 119(2)(f) або (g) того самого Регламенту, виробник, імпортер або подальший користувач може використовувати на етикетці та в паспорті безпеки те найменування, яке буде оприлюднено в Інтернеті. Виробник, імпортер або подальший користувач може подати запит до Агентства про використання альтернативного хімічного найменування, як передбачено в параграфі 1 цієї статті, щодо тих речовин у складі суміші, до яких більше не застосовують статтю 119(2) (f) або (g) вказаного Регламенту.

9. Якщо постачальник суміші до 1 червня 2015 року довів, відповідно до статті 15 Директиви 1999/45/ЄС, що розкриття ідентифікаційних хімічних даних про речовину в складі суміші становить ризик для конфіденційного характеру його господарської діяльності, він може продовжувати використовувати погоджене альтернативне найменування для цілей цього Регламенту.

1. Якщо речовина або суміш, класифікована як небезпечна, має фізичні властивості або властивості, які впливають на здоров'я, зазначені в секціях 1.1 та 1.2 додатка II, про це зазначають у секції для додаткової інформації на етикетці.

Відповідний текст формулюють відповідно до секцій 1.1 та 1.2 додатка II та частини 2 додатка III.

Якщо речовина зазначена в частині 3 додатка VI, будь-яку додаткову коротку характеристику небезпеки для такої речовини, яка міститься у вказаній частині, зазначають на етикетці як додаткову інформацію.

2. Якщо речовина або суміш, класифікована як небезпечна, належить до сфери застосування Директиви 91/414/ЄЕС, про це зазначають у секції для додаткової інформації на етикетці.

Відповідний текст формулюють відповідно до частини 4 додатка II та частини 3 додатка III до цього Регламенту.

3. У секції для додаткової інформації на етикетці постачальник може зазначати додаткову інформацію, яка не згадана в параграфах 1 та 2, за умови, що така інформація не ускладнює визначення елементів етикетки, згаданих у статті 17 (1)(а)-(g), містить додаткові дані та не суперечить або не ставить під сумнів достовірність інформації, яку позначають такі елементи.

4. На етикетці чи пакованні будь-якої речовини чи суміші не вказують такі означення, як "нетоксично", "нешкідливо", "не забруднює довкілля", "екологічно" чи будь-які інші означення, які вказують на те, що суміш чи речовина не є небезпечною, або будь-які інші означення, які не відповідають класифікації такої речовини чи суміші.

5. ( Вилучено. )

6. Якщо суміш містить будь-яку речовину, класифіковану як небезпечну, її маркують відповідно до частини 2 додатка II.

Текст короткої характеристики небезпеки та застережень формулюють відповідно до частини 3 додатка III та розміщують у секції для додаткової інформації на етикетці.

На етикетці також зазначають ідентифікатор продукту, згаданий у статті 18, а також найменування, адресу й номер телефону постачальника суміші.

7. Якщо згідно з додатком VIII подавач створює унікальний ідентифікатор формули, його зазначають як додаткову інформацію на етикетці відповідно до положень секції 5 частини А вказаного додатка.

1. Якщо класифікація речовини чи суміші зумовлює необхідність використання більше ніж одного знака небезпеки на етикетці, для зменшення кількості обов’язкових знаків небезпеки застосовують такі правила визначення їх пріоритетності:

(a) якщо наносять знак небезпеки "GHS01", використовувати знаки небезпеки "GHS02" та "GHS03" не обов'язково, крім випадків, коли обов’язково використовувати більше одного з цих знаків небезпеки;

(b) якщо наносять знак небезпеки "GHS06", знак небезпеки "GHS07" не використовують;

(c) якщо наносять знак небезпеки "GHS05", знак небезпеки "GHS07" не використовують для позначення небезпеки подразнення шкіри чи очей;

(d) якщо наносять знак небезпеки "GHS08" для позначення небезпеки респіраторної сенсибілізації, знак небезпеки "GHS07" не використовують для позначення небезпеки шкірної сенсибілізації або подразнення шкіри й очей;

(e) якщо наносять знаки небезпеки "GHS02" або "GHS06", використовувати знак небезпеки "GHS04" не обов’язково.

2. Якщо класифікація речовини чи суміші зумовлює необхідність використання на етикетці більше ніж одного знака небезпеки для одного й того самого класу небезпеки, етикетка повинна містити знак небезпеки, який відповідає найвищій категорії небезпеки у межах кожного відповідного класу небезпеки.

Для речовин, які зазначені в частині 3 додатка VI та підлягають класифікації відповідно до розділу II, етикетка повинна містити знак небезпеки, який відповідає найвищій категорії небезпеки у межах кожного відповідного класу небезпеки.

Якщо речовину чи суміш віднесено до декількох класів небезпеки або диференціювальних одиниць у межах класів небезпеки, етикетка повинна містити всі короткі характеристики небезпеки, зумовлені такою класифікацією, крім випадків очевидного дублювання або надлишковості.

1. Якщо серед вибраних застережень деякі застереження є явно зайвими або непотрібними з огляду на конкретну речовину, суміш або паковання, такі застереження на етикетці не вказують.

2. Якщо речовину чи суміш постачають широкому загалу, на їхній етикетці повинне бути зазначене одне застереження щодо видалення такої речовини чи суміші, а також видалення паковання, якщо стаття 22 не вимагає іншого.

У всіх інших випадках зазначати застереження щодо видалення не обов'язково, якщо зрозуміло, що видалення речовини чи суміші або паковання не становить небезпеки для здоров'я людини чи довкілля.

3. На етикетці зазначають не більше шести застережень, якщо характер і ступінь небезпеки не вимагають більшої кількості застережень.

1. Якщо паковання речовини або суміші має такий вид чи таку форму або такий малий розмір, що унеможливлює виконання вимог статті 31 щодо зазначення на етикетці інформації мовами держави-члена, на території якої речовину чи суміш вводять в обіг, елементи етикетки відповідно до першого підпараграфа статті 17(2) застосовують відповідно до секції 1.5.1 додатка І.

2. Якщо всю інформацію на етикетці неможливо надати таким чином, як визначено в параграфі 1, інформацію на етикетці скорочують відповідно до секції 1.5.2 додатка І.

3. Якщо небезпечну речовину чи суміш, зазначену в частині 5 додатка II, постачають для широкого загалу без паковання, до неї додають примірник елементів етикетки відповідно до статті 17.

4. Щодо деяких сумішей, класифікованих як небезпечні для довкілля, звільнення від певних положень про екологічне маркування або від спеціальних положень щодо екологічного маркування можуть визначати відповідно до процедури, згаданої в статті 53, якщо можливо продемонструвати, що вплив на довкілля буде зменшено. Такі звільнення або спеціальні положення визначені в частині 2 додатка II.

4а. Якщо згідно з додатком VIII подавач створює унікальний ідентифікатор формули, він може, замість того, щоб зазначати його як додаткову інформацію на етикетці, вибрати інший спосіб його зазначення, дозволений у секції 5 частини А вказаного додатка.

5. Комісія може вимагати від Агентства підготувати та надати їй проекти звільнень від вимог до маркування та пакування.

1. Після внесення будь-яких змін до класифікації та маркування речовини чи суміші постачальник забезпечує оновлення етикетки без необгрунтованої затримки, якщо згідно з новою класифікацію небезпека має вищий ступінь або якщо стаття 25 вимагає застосування нових додаткових елементів марковання, з урахуванням характеру зміни стосовно захисту здоров'я людини та довкілля. Відповідно до статті 4(9) постачальники повинні співпрацювати, щоб упровадити зміни до маркування без необгрунтованої затримки.

2. Якщо необхідно внести до маркування такі зміни, які не згадані в параграфі 1, постачальник забезпечує оновлення етикетки протягом 18 місяців.

3. Постачальник речовини чи суміші, яка належить до сфери застосування Директив 91/414/ЄЕС або 98/8/ЄС, оновлює етикетку відповідно до вимог указаних Директив.

1. Етикетки надійно наліплюють на одній чи декількох поверхнях паковання, яке безпосередньо містить речовину чи суміш, таким чином, щоб текст на етикетці можна було прочитати горизонтально, коли паковання перебуває в нормальному положенні.

2. Колір та оформлення будь-якої етикетки повинні бути такими, щоб на їх тлі було чітко видно знаки небезпеки.

3. Елементи етикетки, згадані в статті 17(1), наносять так, щоб вони були чіткими та незмивними. Вони повинні чітко виділятися на фоні, а їхній розмір та відстані між ними повинні забезпечувати їх легкочитабельність.

4. Форма, колір і розмір знаку небезпеки, а також розміри етикетки визначені в секції 1.2.1 додатка І.

5. Якщо елементи етикетки, зазначені в статті 17(1), чітко видно на самому пакованні, етикетку наносити не обов'язково. У таких випадках вимоги цієї глави, застосовні до етикетки, застосовують до інформації, яку наносять на паковання.

1. Знаки небезпеки, сигнальне слово, короткі характеристики небезпеки та застереження розташовують на етикетці поруч одне з одним.

2. Постачальник може самостійно визначати порядок розташування коротких характеристик небезпеки на етикетці. Однак, беручи до уваги параграф 4, всі короткі характеристики небезпеки на етикетці групують за мовою.

Постачальник може самостійно визначати порядок розташування на етикетці застережень. Однак, беручи до уваги параграф 4, всі застереження на етикетці групують за мовою.

3. Групи коротких характеристик небезпеки та групи застережень, згаданих у параграфі 2, розташовують на етикетці поруч за мовами.

4. Додаткову інформацію розташовують у секції для додаткової інформації, згаданої у статті 25, поряд з іншими елементами етикетки, визначеними в статті 17 (1)(а)-(g).

5. Колір можна використовувати не тільки на знаках небезпеки, але й в інших місцях етикетки для виконання особливих вимог до маркування.

6. Елементи етикетки, визначені вимогами, які передбачені в інших актах Співтовариства, розташовують на етикетці в секції для додаткової інформації, згаданої у статті 25.

1. Якщо паковання складається із зовнішнього та внутрішнього паковання, включно з будь-яким проміжним пакованиям, та при цьому зовнішнє паковання відповідає положенням про маркування відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів, внутрішнє та будь-яке проміжне паковання маркують відповідно до вимог цього Регламенту. Зовнішнє паковання також можна маркувати відповідно до вимог цього Регламенту. Якщо знак чи знаки небезпеки, передбачені вимогами цього Регламенту, стосуються тієї самої небезпеки, яка охоплена правилами перевезення небезпечних вантажів, на зовнішнє паковання не наносять знак чи знаки небезпеки, передбачені вимогами цього Регламенту.

2. Якщо зовнішнє паковання пакунка не обов'язково має відповідати положенням про маркування згідно з правилами перевезення небезпечних вантажів, як зовнішнє, так і внутрішнє паковання, включно з будь-яким проміжним пакованиям, маркують відповідно до вимог цього Регламенту. Однак якщо етикетку, нанесену на внутрішнє або проміжне паковання, чітко видно крізь зовнішнє паковання, маркувати зовнішнє паковання не потрібно.

3. Одиночне паковання, яке відповідає положенням про маркування відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів, маркують як відповідно до вимог цього Регламенту, так і відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів. Якщо знак чи знаки небезпеки, передбачені вимогами цього Регламенту, стосуються тієї самої небезпеки, яка охоплена правилами перевезення небезпечних вантажів, знак чи знаки небезпеки, передбачені вимогами цього Регламенту, не наносять.

1. До 20 січня 2012 року Агентство проводить дослідження про повідомлення широкому загалу інформації про безпечне використання речовин і сумішей та про можливу потребу в зазначенні додаткової інформації на етикетках. Це дослідження проводять, консультуючись із компетентними органами та стейкхолдерами, та, у відповідних випадках, на основі відповідних кращих практик.

2. Без обмеження правил маркування, передбачених цим розділом, Комісія на основі дослідження, згаданого в параграфі 1, подає звіт Європейському Парламенту і Раді та, якщо це обгрунтовано, подає законодавчу пропозицію щодо внесення змін до цього Регламенту.

1. Паковання, яке містить небезпечні речовини чи суміші, повинне відповідати таким вимогам:

(a) паковання повинне бути сконструйоване та виготовлене так, щоб надійно утримувати вміст усередині, за винятком випадків, коли для цього призначені інші специфічніші пристрої безпеки.

(b) матеріали, з яких виготовлено паковання, та закривні елементи паковання повинні бути такими, щоб їх неможливо було пошкодити вмістом паковання, та не повинні утворювати з таким вмістом небезпечних сполук:

(c) паковання та його закривні елементи повинні бути в усіх місцях міцними та тривкими, щоб унеможливити їх послаблення та забезпечити безпечну протидію нормальним навантагам і деформаціям під час поводження з ними;

(d) паковання із замінними закривними пристроями повинне бути спроектоване таким чином, щоб уможливити його багаторазове відкривання та закривання та забезпечити утримування вмісту всередині.

2. Паковання, яке містить небезпечну речовину чи суміш, яку постачають для широкого загалу, не повинне мати таку форму чи дизайн, які могли би викликати активну цікавість у дітей або ввести в оману споживачів, або не повинні мати оформлення чи дизайн, подібні до тих, які використовують для паковань для харчових продуктів, кормів для тварин або для медичних чи косметичних продуктів, що могло би ввести споживачів в оману.

Якщо паковання містить речовину чи суміш, яка відповідає вимогам секції 3.1.1 додатка II, його закривний елемент повинен бути спроектований таким чином, щоб його не могли відкрити діти, відповідно до секцій 3.1.2, 3.1.3 та 3.1.4.2 додатка II.

Якщо паковання містить речовину чи суміш, яка відповідає вимогам секції 3.2.1 додатка II, на нього повинні бути нанесені тактильні знаки попередження про небезпеку відповідно до секції 3.2.2 додатка II.

Якщо рідкий пральний засіб широкого вжитку, який визначений у статті 2(1а) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2004 (-3), міститься у розчинному пакованні для одноразового використання, застосовують додаткові вимоги секції 3.3 додатка II.

_______________

(-3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2004 від 31 березня 2004 року про мийні засоби (ОВ L 104, 08.04.2004, с. 1).

3. Паковання речовин і сумішей вважають таким, що відповідає вимогам параграфа 1(a), (b) та (c), якщо воно відповідає вимогам правил перевезення небезпечних вантажів повітряними, морськими, дорожніми, залізничними або внутрішніми водними шляхами.

1. До речовини, яка відповідає критеріям, установленим у додатку І для наведених нижче класів небезпеки, зазвичай застосовують гармонізовані класифікацію та марковання відповідно до статті 37:

(a) респіраторна сенсибілізація, категорія 1 (додаток І, секція 3.4);

(b) мутагенність зародкових клітин, категорія ІА, 1В або 2 (додаток І, секція 3.5);

(c) канцерогенність, категорія 1А, 1В або 2 (додаток І, секція 3.6);

(d) репродуктивна токсичність, категорія 1А, 1В або 2 (додаток І, секція 3.7).

2. До речовини, яка є активною речовиною у розумінні Директиви 91/414/ЄЕС або Директиви 98/8/ЄС, зазвичай застосовують гармонізовані класифікацію та марковання. До таких речовин застосовують процедури, визначені в параграфах 1, 4, 5 та 6 статті 37.

3. Якщо речовина відповідає критеріям для інших класів небезпеки або диференціювальних одиниць у межах класів небезпеки, крім тих, які згадані в параграфі 1, та не підпадає під сферу застосування параграфа 2, до додатка VI в окремих випадках також можуть бути додані гармонізовані класифікація та марковання відповідно до статті 37, якщо обґрунтовано потребу у здійсненні такої дії на рівні Співтовариства.

1. Компетентний орган може подати до Агентства пропозицію щодо гармонізованих класифікацій і марковань речовин та, у відповідних випадках, специфічних концентраційних меж або коефіцієнтів М або пропозицію щодо їх перегляду.

Пропозиція повинна бути оформлена відповідно частини 2 додатка VI та містити релевантну інформацію, передбачену в частині 1 додатка VI.

2. Виробник, імпортер або подальший користувач речовини може подати до Агентства пропозицію щодо гармонізованих класифікацій і марковань речовин та, у відповідних випадках, специфічних концентраційних меж або коефіцієнтів М, якщо частина 3 додатка VI не містить артикулу такої речовини із зазначенням класу небезпеки або диференціювальної одиниці в межах класу небезпеки, охопленого такою пропозицією.

Пропозицію складають згідно з відповідними частинами секцій 1, 2 та 3 додатка І до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 та у формі, визначеній у частині В Звіту про хімічну безпечність у секції 7 вказаного додатка. Пропозиція повинна містити релевантну інформацію, передбачену в частині 1 додатка VI до цього Регламенту. Застосовують статтю 111 Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

3. Якщо пропозиція виробника, імпортера або подальшого користувача стосується гармонізованих класифікації та марковань речовини відповідно до статті 36(3), за її подачу сплачують збір, розмір якого Комісія встановлює відповідно до регуляторної процедури, згаданої в статті 54(2).

4. Комітет Агентства з оцінювання ризиків, створений відповідно до статті 76 (1)(с) Регламенту (СС) № 1907/2006, ухвалює висновок щодо будь-якої пропозиції, поданої відповідно до параграфів 1 або 2, протягом 18 місяців із отримання такої пропозиції, даючи сторонам можливість подати свої коментарі. Агентство передає Комісії цей висновок із будь-якими коментарями до нього.

5. Якщо Комісія вважає доцільною гармонізацію класифікації та марковань відповідної речовини, вона без необгрунтованої затримки ухвалює делеговані акти відповідно до статті 53а, щоб унести зміни до додатка VI шляхом унесення такої речовини разом із відповідною класифікацією та елементами марковання до таблиці 1.3 в частині 3 додатка VI та, у відповідних випадках, специфічними концентраційними межами або коефіцієнтами М.

На тих самих умовах до 31 травня 2015 року в таблиці 3.2 частини 3 додатка VI вносять відповідний артикул.

До делегованих актів, ухвалених відповідно до цього параграфа, застосовують процедуру, передбачену в статті 53b, якщо того вимагають імперативні міркування нагальності у випадку гармонізації класифікації та марковань речовин.

6. Виробники, імпортери та подальші користувачі, які володіють новою інформацією, яка може призвести до внесення змін до гармонізованої класифікації та елементів марковання речовини в частині 3 додатка VI, подають пропозицію відповідно до другого підпараграфа параграфа 2 до компетентного органу в одній із держав-членів, на території яких таку речовину введено в обіг.

1. Будь-який висновок, згаданий у статті 37(4), та будь-яке рішення відповідно до статті 37(5) визначають для кожної речовини принаймні таке:

(a) ідентифікаційна інформація про речовину, як визначено в секціях 2.1-2.3.4 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1907/2006;

(b) класифікація речовини, згадана в статті 36, включно із зазначенням підстав;

(c) специфічні концентраційні межі або коефіцієнти М, якщо застосовно;

(d) елементи етикетки для речовини, зазначені в пунктах (d), (е) та (f) статті 17(1), разом із будь-якими додатковими короткими характеристиками небезпеки, визначеними відповідно до статті 25(1);

(e) будь-які інші параметри, які дають змогу оцінити небезпеку для здоров’я чи довкілля, яку становлять суміші, які містять відповідну небезпечну речовину, або речовини, які містять такі небезпечні речовини у формі визначених домішок, добавок і складових, якщо доцільно.

2. При оприлюдненні висновку чи рішення, згаданого в статті 37(4) та (5) цього Регламенту, застосовують статтю 118(2) та статтю 119 Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

Цю главу застосовують до:

(a) речовин, які підлягають реєстрації відповідно до Регламенту (ЄС) № 1907/2006;

(b) речовин, на які поширюється сфера застосування статті 1, які відповідають критеріям для їх класифікації як небезпечних речовин та які вводять в обіг окремо або в складі суміші в концентраціях, які концентраційні межі, визначені в цьому Регламенті або, у відповідних випадках, у Директиві 1999/45/ЄС, що призводить до класифікації суміші як небезпечної.

1. Будь-який виробник чи імпортер або група виробників чи імпортерів (далі - "повідомник" чи "повідомники"), які вводять в обіг речовину, згадану в статті 39, повідомляють Агентству згадані нижче відомості для їх внесення до реєстру, згаданого в статті 42:

(a) ідентифікаційна інформація про повідомника або повідомників, які відповідальні за введення в обіг речовини чи речовин, як указано в секції 1 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1907/2006;

(b) ідентифікаційна інформація про речовину або речовини, як указано в секціях 2.1-2.3.4 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1907/2006;

(c) класифікація речовини або речовин відповідно до статті 13;

(d) якщо речовину віднесено до деяких, але не всіх класів небезпеки або диференціювальних одиниць у межах класів небезпеки, - інформація про причини такої неповної класифікації: через брак даних, відсутність переконливих даних, наявність переконливих даних, яких, проте, недостатньо для класифікації;

(c) специфічні концентраційні межі або коефіцієнти М, якщо застосовно, відповідно до статті 10 цього Регламенту, разом із обгрунтуванням згідно з відповідними частинами секцій 1, 2 та 3 додатка 1 до Регламенту (ЄС) № 1907/2006;

(f) елементи етикетки для речовини чи речовин, сказані в пунктах (d), (е) та (f) статті 17(1), разом із будь-якими додатковими означеннями небезпеки, визначеними відповідно до статті 25(1).

Відомості, згадані в пунктах (а)-(f), не повідомляють, якщо їх було подано Агентству у процесі реєстрації відповідно до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 або якщо повідомник їх уже повідомив.

Повідомник надає такі відомості у формі, визначеній відповідно до статті 111 Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

2. Відповідний повідомник або відповідні повідомники оновлюють та повідомляють Агентству відомості, перераховані в параграфі 1, якщо за результатами перегляду-відповідно до статті 15(1) було ухвалено рішення про внесення змін до класифікації та марковання речовини.

3. Відомості про речовини, які введені в обіг 1 грудня 2010 року або пізніше, повідомляють відповідно до параграфа 1 протягом одного місяця з дати введення таких речовин в обіг.

Однак відомості про речовини, які введені в обіг до 1 грудня 2010 року, можна повідомляти відповідно до параграфа 1 до цієї дати.

Якщо внаслідок повідомлення відповідно до статті 40(1) у реєстрі, згаданому в статті 42, виникають різні артикули щодо однієї і тієї самої речовини, повідомники та реєстранти докладають усіх зусиль, щоб узгодити артикул, який буде внесено до реєстру. Повідомники повідомляють Агентство про результати такого узгодження.

1. Агентство створює та веде реєстр класифікацій і марковань у формі бази даних.

До реєстру вносять відомості, повідомлені відповідно до статті 40(1), а також відомості, подані в процесі реєстрації відповідно до Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

Відомості з реєстру, які відповідають відомостям, згаданим у статті 119(1) Регламенту (ЄС) № 1907/2006, розміщують у відкритому доступі. Агентство надає доступ до інших відомостей про кожну речовину в реєстрі тим повідомникам і реєстрантам, які подали відомості про таку речовину відповідно до статті 29(1) Регламенту (ЄС) № 1907/2006. Воно надає доступ до таких відомостей іншим сторонам у випадках, визначениху статті 118 указаного Регламенту.

2. Агентство оновлює реєстр, коли отримує оновлені відомості відповідно до статті 40(2) або статті 41.

3. Окрім відомостей, згаданих у параграфі 1, Агентство, у відповідних випадках, до кожного артикулу додає такі відомості:

(a) чи існують для відповідного артикула встановлені на рівні Співтовариства гармонізовані класифікація та марковання - шляхом їх зазначення в частині 3 додатка VI;

(b) чи є такий артикул спільним артикулом реєстрантів для однієї й тієї самої речовини, як указано в статті 11(1) Регламенту (ЄС) № 1907/2006;

(c) чи узгоджений такий артикул між двома чи більше повідомниками чи реєстрантами відповідно до статті 41;

(d) чи відрізняється такий артикул від іншого артикула в реєстрі стосовно однієї і тієї самої речовини.

Відомості, згадані в пункті (а), оновлюють у разі ухвалення рішення відповідно до статті 37(5).

Держави-члени призначають компетентний орган або компетентні органи, відповідальні за пропозиції щодо гармонізованих класифікацій і марковань, а також органи, відповідальні за забезпечення виконання зобов'язань, установлених у цьому Регламенті.

Компетентні органи та правозастосовні органи співпрацюють між собою під час виконання своїх завдань відповідно до цього Регламенту та надають відповідним органам інших держав-членів усю необхідну та корисну підтримку для цих цілей.

Держави-члени створюють національні довідкові служби для надання консультацій виробникам, імпортерам, розповсюджувачам, подальшим користувачам та будь-яким іншим заінтересованим сторонам щодо їхніх відповідних обов'язків і зобов'язань відповідно до цього Регламенту.

1. Держави-члени призначать орган чи органи, відповідальні за отримання від імпортерів і подальших користувачів, які вводять суміші в обіг, інформації, яка є релевантною для розроблення профілактичних і лікувальних заходів, зокрема на випадок надзвичайних ситуацій, за яких виникає небезпека для здоров’я. До такої інформації належить хімічний склад сумішей, введених в обіг та класифікованих як небезпечні на підставі їхніх наслідків для здоров'я або фізичних ефектів, у тому числі ідентифікаційна хімічна інформація про речовини в сумішах, щодо яких Агентство схвалило запит про використання альтернативного хімічного найменування відповідно до статті 24.

2. Призначені органи надають усі відповідні гарантії збереження конфіденційності отриманої інформації. Таку інформацію можна використовувати лише:

(a) для медичних цілей для розроблення превентивних і лікувальних заходів, особливо на випадок надзвичайної ситуації;

та

(b) для проведення статистичного аналізу, якщо такий аналіз був запитаний державою-членом, для визначення потенційної потреби в удосконаленні заходів управління ризиками.

Для інших цілей таку інформацію не використовують.

3. Призначені органи повинні мати всю інформацію, якої вимагають від імпортерів і подальших користувачів, відповідальних за реалізацію, для виконання покладених на них завдань.

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 53а для внесення змін до додатка VIII з метою подальшої гармонізації інформації щодо реагування на надзвичайні ситуації, за яких виникає небезпека для здоров'я, та превентивних заходів після проведення консультацій із відповідними стейкхолдерами, зокрема Європейською асоціацією токсикологічних центрів і клінічних токсикологів (ЕАРССТ).

1. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів, у тому числі підтримують систему офіційного контролю, щоб забезпечувати, що речовини й суміші вводять в обіг, лише якщо вони були класифіковані, марковані, повідомлені й запаковані відповідно до вимог цього Регламенту.

2. Кожні п’ять років до 1 липня держави-члени подають Агентству звіт про результати проведення офіційного контролю та інші вжиті правозастосувальні заходи. Перший такий звіт повинен бути поданий до 20 січня 2012 року. Агентство надає ці звіти Комісії, яка повинна їх враховувати під час підготовки власного звіту відповідно до статті 117 Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

3. Форум, згаданий у статті 76(1/1) Регламенту (ЄС) № 1907/2006, приймає до виконання завдання, указані в статті 77(4)(а)-(g) Регламенту (СС) № 1907/2006, щодо застосування положень цього Регламенту.

Держави-члени запроваджують санкції за невідповідність положенням цього Регламенту та вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення застосування цього Регламенту. Санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними. Держави-члени повинні повідомити Комісію про положення про санкції до 20 червня 2010 року та невідкладно повідомляти про будь-які зміни, які на них впливають.

1. У будь-якій рекламі речовини, класифікованої як небезпечна, повинні бути зазначені відповідні класи небезпеки або категорії небезпеки.

2. У будь-якій рекламі суміші, яка класифікована як небезпечна або охоплена статтею 25(6), яка дозволяє пересічному громадянину укладати договір про купівлю суміші без попереднього ознайомлення з етикеткою, повинен бути зазначений вид або види небезпек, які вказані на етикетці.

Перший підпараграф застосовують без обмеження положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/7/ЄС від 20 травня 1997 року про захист прав споживачів стосовно дистанційних договорів (-4).

_______________

(-4) ОВ L 144, 14.06.1997, с. 19.

1. Постачальник збирає та зберігає для надання всю інформацію, яку він використовує для цілей класифікації та марковання відповідно до цього Регламенту, протягом щонайменше 10 років після останнього постачення таким постачальником відповідної речовини або суміші.

Постачальник зберігає таку інформацію разом із інформацією, згаданою в статті 36 Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

2. Якщо постачальник припиняє діяльність або повністю чи частково передає свої операції третій стороні, на сторону, яка відповідає за ліквідацію підприємства постачальника або приймає відповідальність за введення в обіг відповідної речовини чи суміші, покладають обов'язок, згаданий у параграфі 1, замість постачальника.

3. Компетентний орган або правозастосовні органи держави-члена, в якій постачальник має осідок, або Агентство можуть вимагати від постачальника надати їм будь-яку інформацію, згадану в першому підпараграфі параграфа 1.

Однак якщо Агентство вже отримало таку інформацію в процесі реєстрації згідно з Регламентом (ЄС) № 1907/2006 або з повідомлення відповідно до статті 40 цього Регламенту, Агентство використовує таку інформацію, а орган звертається по неї до Агентства.

1. Агентство надає державам-членам та установам Співтовариства найкращі можливі консультації з науково-технічних питань, які йому адресують відповідно до цього Регламенту, щодо хімічних речовин, які належать до сфери його компетенції.

2. Секретаріат Агентства:

(a) надає представникам галузі науково-технічні настанови та інструменти, у відповідних випадках, щодо виконання обов'язків, установлених цим Регламентом;

(b) надає компетентним органам науково-технічні настанови щодо функціонування цього Регламенту та надає підтримку довідковим службам, створеним державами-членами відповідно до статті 44.

Держави-члени не повинні забороняти, обмежувати введення в обіг речовин або сумішей, які відповідають вимогам цього Регламенту та, у відповідних випадках, актам Співтовариства, ухваленим на виконання цього Регламенту, чи перешкоджати цьому з міркувань, пов'язаних із класифікацією, маркуванням або пакуванням речовин і сумішей у розумінні цього Регламенту.

1. Якщо держава-член мае обгрунтовані підстави вважати, що речовина або суміш, хоча й відповідає вимогам цього Регламенту, становлять серйозний ризик для здоров'я людини чи довкілля через її класифікацію, маркування або пакування, така держава-член може вжити належних тимчасових заходів. Держава-член негайно інформує про це Комісію, Агентство та інші держави-члени, зазначаючи причини свого рішення.

2. Протягом 60 днів із моменту отримання інформації від держави-члена Комісія відповідно до регуляторної процедури, згаданої у статті 54(2), або дозволяє вжити тимчасового заходу на період, визначений у рішенні, або вимагає від держави-члена скасувати такий тимчасовий захід.

3. У разі отримання дозволу на вжиття тимчасового заходу щодо класифікації або маркування речовини, як зазначено в параграфі 2, компетентний орган відповідної держави-члена згідно із процедурою, встановленою в статті 37, подає до Агентства пропозицію щодо гармонізованих класифікацій і марковань протягом трьох місяців із дати ухвалення рішення Комісії.

1. Комісія уповноважена адаптувати делеговані акти відповідно до статті 53а, щоб уносити зміни до статті 6(5), статті 11(3), статей 12 та 14, пункту (b) статті 18(3), статті 23, статей 25-29, першого та третього підпараграфів статті 35(2) та додатків I-VIII для їх адаптування до науково-технічного прогресу з належним урахуванням подальшого розвитку Глобальної гармонізованої системи (GHS), зокрема будь-які зміни, які ініційовані ООН та пов'язані з використанням інформації про подібні суміші, а також з урахуванням прогресу в міжнародно визнаних хімічних програмах та даних із баз даних про нещасні випадки.

До делегованих актів, ухвалених відповідно до цього параграфа, застосовують процедуру, передбачену в статті 53b, якщо того вимагають імперативні міркування нагальності.

2. Держави-члени та Комісія сприяють гармонізації на рівні ООН критеріїв класифікації та марковання стійких біоакумулятивних і токсичних (СБТ) або дуже стійких і дуже біоакумулятивних (дСдБ) речовин у спосіб, який є доцільним із точки зору їхніх ролей у відповідних форумах ООН.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії на умовах, установлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, згадані в статті 37(5), статті 45(4) та статті 53(1), надано Комісії на п'ятирічний період із 26 липня 2019 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев'ять місяців до завершення п'ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, згадані у статті 37(5), статті 45(4) та статті 53(1), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності в день, наступний після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, або в пізнішу дату, вказану в самому рішенні. Воно не впливає на дійсність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, установлених у Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (-5).

_______________

(-5) (ОВ L 123, 12.05.2016, с. 1).

5. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 37(5), статті 45(4) та статті 53(1), набуває чинності, тільки якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з моменту повідомлення про такий акт Європейському Парламенту і Раді або якщо до завершення такого періоду Європейський Парламент і Рада поінформували Комісію про те, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Делеговані акти, ухвалені згідно з цією статтею, набувають чинності невідкладно, і їх застосовують, допоки не буде висунуто жодних заперечень згідно з параграфом 2. У повідомленні Європейському Парламенту і Раді про делегований акт повинні буди вказані причини використання екстреної процедури.

2. Як Європейський Парламент, так і Рада можуть висунути заперечення проти делегованого акта згідно з процедурою, згаданою у статті 53а(6). У такому випадку Комісія скасовує такий акт одразу після отримання повідомлення про рішення щодо висунення заперечень від Європейського Парламенту або Ради.

Комісія ухвалює окремий делегований акт щодо кожного повноваження, делегованого згідно з цим Регламентом.

1. Комісії допомагає комітет, створений згідно зі статтею 133 Регламенту (ЄС) № 1907/2006.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

Період, установлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/СС, становить три місяці.

До Директиви 67/548/ЄЕС внести такі зміни:

1. у статті 1(2) другий підпараграф видалити;

2. До статті 4 внести такі зміни:

(a) параграф 3 викласти в такій редакції:

"3. Якщо артикул, який містить гармонізовану класифікацію та маркування конкретної речовини, внесено до частини 3 додатка VI до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей (*), речовину класифікують відповідно до такого артикула, а параграфи 1 та 2 не застосовують до категорій небезпеки, охоплених таким артикулом.

_______________

(*) OB L 353, 31.12.2008, c. 1 ";

(b) параграф 4 видалити;

3. До статті 5 внести такі зміни:

(a) другий підпараграф параграфа 1 видалити;

(b) параграф 2 викласти в такій редакції:

"2. Заходи, згадані в першому підпараграфі параграфа 1, застосовують до моменту внесення речовини до переліку в частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272/2008 стосовно категорій небезпек, охоплених таким артикулом, або до моменту ухвалення рішення не вносити цю речовину до переліку згідно з процедурою, встановленою у статті 37 Регламенту (ЄС) № 1272/2008.";

4. Статтю 6 викласти в такій редакції:

Виробники, розповсюджувачі та імпортери речовин, які внесені до Європейського переліку існуючих комерційних хімічних речовин (EINECS), але які не зазначені в частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272/2008, проводять розслідування, щоб дізнатися про наявні релевантні й доступні дані щодо властивостей таких речовин. На основі такої інформації вони запаковують і тимчасово маркують небезпечні речовини відповідно до правил, установлених у статтях 22-25 цієї Директиви, та критеріїв у додатку VI до цієї Директиви.";

5. Статтю 22(3) та (4) видалити;

6. До статті 23(2) внести такі зміни:

(a) у пункті (а) слова "додатку І" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272/2008";

(b) у пункті (с) слова "додатку І" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС ) № 1272/2008";

(c) у пункті (d) слова "додатку І" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС ) № 1272/2008";

(d) у пункті (е) слова "додатку І" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС І № 1272/2008";

(e) у пункті (f) слова "додатку І" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенте (ЄС ) № 1272/2008":

7. Другий підпараграф статті 24(4) видалити;

8. Статтю 28 видалити;

9. Статтю 31(2) та (3) видалити;

10. після статті 32 вставити таку статтю:

З 1 грудня 2010 року статті 22-25 не застосовуватимуть до речовин.";

11. Додаток І видалити.

До Директиви 1999/45/ЄЕС внести такі зміни:

1. у першому абзаці статті 3(2) слова "додатку І до Директиви 67/548/ЄЕС" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей (*).

________________

(*) OB L 353, 31.12.2008, c. 1 ";

2. слова "додатку І до Директиви 67/548/ЄЕС" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272/2008" у:

(a) статті 3(3);

(b) пунктах 2.3 1, 2.3.2, 2.3.3 та першому абзаці пункту 2.4 статті 10(2);

(c) пунктах (а) та (b) та останньому параграфі вступу до додатка II;

(d) частині А додатка II.

- пункті 1.1.1 (а) та (b),

- пункті 1.2 (а) та (b),

- пункті 2.1.1 (а) та (b),

- пункті 2.2 (а) та (Ь).

- пункті 2.3 (а) та (b).

- пункті 3.1.1 (а) та (b),

- пункті 3.3 (а) та (b),

- пункті 3.4 (а) та (b),

- пункті 4.1.1 (а)та (b),

- пункті 4.2.1 (а) та (b),

- пункті 5.1.1 (а) та (b).

- пункті 5/2.1 (а) та (b),

- пункті 5.3.1 (а) та (b),

- пункті 5.4.1 (а) та (b),

- пункті 6.1 (а) та (b),

- пункті 6.2 (а) та (b),

- пункті 7.1 (а) та (b),

- пункті 7.2 (а) та (b),

- пункті 8.1 (а) та (b),

- пункті 8.2 (а) та (b),

- пункті 9.1 (а) та (b),

- пункті 9.2 (а) та (b),

- пункті 9.3 (а) та (b),

- пункті 9.4 (а) та (b);

(e) вступному параграфі частини В додатка II;

(f) пунктах (а) та (b) вступу до додатка III;

(g) секція (а) "Водне середовище" частини А додатка III

- пункті 1.1 (а) та (b),

- пункті 2.1 (а) та (b),

- пункті 3.1 (а) та (b),

- пункті 4.1 (а) та (b),

- пункті 5.1 (а) та (b),

- пункті 6.1 (а) та (b),

(h) пункті 1.1 (а) та (b) секції (b) "Неводне середовище" частини А додатка III;

(i) пунктах 3 та 4 секції А додатка V;

(j) пункті 9 секції В додатка V;

(k) третій колонці таблиці в пункті 2 частини А додатка VI;

(l) пункті 1 першого параграфа та першій колонці таблиці в пункті 3 частини В додатка VI;

(m) другій колонці таблиці в доповненні 1 до додатка VIII;

(n) другій колонці таблиці в доповненні 2 до додатка VIII;

3. у першому абзаці параграфа 3 та параграфі 5 пункту 1 частини В додатка VI слова "додатку І" замінити словами "частині 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272/2008";

4. в останньому параграфі пункту 4.2 частини В додатка VI слова "додатка І до Директиви 67/548/ЄЕС (19-а адаптація)" замінити словами "частини 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272 2008".

До Регламенту (ЄС) № 1907/2006 внести такі зміни з моменту набуття чинності цим Регламентом:

1. До статті 14(2) внести такі зміни:

(a) пункт (b) викласти в такій редакції:

"(b) конкретні значення граничних концентрацій, визначені в частині 3 додатка VI до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей (8);