Дії із забезпечення локального бездротового зв’язку в місцевих громадах, які впроваджуються за допомогою грантів малої вартості, можуть фінансуватися коштом Союзу з покриттям до 100 % прийнятних витрат без шкоди для принципу співфінансування.
5. Максимальна ставка співфінансування, що застосовується до дій, зазначених у статті 10(1), є найвищою допустимою ставкою для відповідних секторів. Крім того, ставка співфінансування, застосовна до дій, може бути збільшена на 10 %.
6. Конкретна максимальна ставка співфінансування в розмірі 70 % буде застосовуватися до робіт, що виконуються в найвіддаленіших регіонах у кожному секторі - транспортному, енергетичному та цифровому.
Стаття 16. Прийнятні витрати
На додаток до критеріїв, викладених у статті 186 Фінансового регламенту, застосовуються такі критерії прийнятності витрат:
(a) лише витрати, понесені в державах-членах, є прийнятними, крім проектів спільного інтересу або транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, що поширюється на територію однієї чи кількох третіх країн, як зазначено у статті 5 або статті 11(4) цього Регламенту, або міжнародні води, і якщо дія необхідна для досягнення цілей даного проекту;
(b) витрати на обладнання, приміщення та інфраструктуру, які бенефіціар вважає капітальними витратами, є допустимими витратами в повній сумі;
(с) витрати, пов’язані з купівлею землі, не є прийнятними витратами, крім коштів, перерахованих із Фонду згуртованості в транспортному секторі відповідно до статті 64 Регламенту (ЄС) 2021/1060;
(d) допустимі витрати не можуть включати податок на додану вартість.
Стаття 17. Поєднання грантів з іншими джерелами фінансування
1. Гранти можуть використовуватися в поєднанні з фінансуванням від Європейського інвестиційного банку або національних банків сприяння, або інших установ фінансування розвитку або державних фінансових установ, а також від фінансових установ та інвесторів приватного сектора, зокрема через державно-приватне партнерство.
2. Використання грантів, зазначених у пункті 1, може здійснюватися через спеціальні конкурси пропозицій.
Стаття 18. Зменшення або припинення грантового фінансування
1. Крім підстав, зазначених у статті 131(4) Фінансового регламенту, сума грантів, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, може бути зменшена з таких причин:
(a) для досліджень: дія не розпочата протягом одного року від дати початку, зазначеної в угоді про грант;
(b) для робіт: дія не розпочата протягом двох років від дати початку, зазначеної в угоді про грант;
(с) після перевірки стану реалізації дії встановлено, що виконання дії було затримано до такої міри, що її цілі навряд чи будуть досягнуті;
2. Грантову угоду можна змінити або розірвати на підставах, зазначених у пункті 1.
3. Перш ніж ухвалити рішення про скорочення або припинення гранту, питання має бути всебічно вивчено, і зацікавленим бенефіціарам повинна бути надана можливість подати свої коментарі протягом об’єктивного періоду.
4. Наявні кошти за зобов’язаннями, що виникають у зв’язку із застосуванням пункту 1 або 2 цієї статті розподіляються на інші робочі програми, запропоновані в рамках відповідного фінансового пакета згідно зі статтею 4(2).
Стаття 19. Сукупне і альтернативне фінансування
1. Дія, що фінансується в рамках CEF, також може отримувати внески в рамках інших програм Союзу, зокрема кошти під спільним управлінням, за умови, що внесок від обох програм не покриває ті самі витрати. До фінансування дії застосовуються правила відповідної програми Союзу. Сукупне фінансування не може перевищувати загальну суму прийнятних витрат на проект. Підтримка з різних програм Союзу може бути обчислена пропорційно, відповідно до документів, що визначають умови підтримки.
2. "Знак якості" присуджується за дії, які відповідають всім наведеним нижче умовам:
(a) дії оцінювалися в конкурсі пропозицій для CEF;
(b) дії відповідають мінімальним вимогам якості згідно з цим конкурсом пропозицій;
(с) дії не можуть фінансуватися в рамках цього конкурсу пропозицій через бюджетні обмеження.
Дії, нагороджені "Знаком якості" відповідно до першого підпункту, можуть отримати підтримку від ЄФРР відповідно до статті 67(5) Регламенту (ЄС) 2021/1060 або від Фонду згуртованості без подальшого оцінювання за умови, що такі дії відповідають цілям і правилам відповідного фонду.
РОЗДІЛ IV
ПЛАНУВАННЯ ПРОГРАМ, МОНІТОРИНГ, ОЦІНЮВАННЯ і КОНТРОЛЬ
Стаття 20. Робочі програми
1. Реалізація CEF здійснюється через робочі програми, зазначені у статті 110 Фінансового регламенту.
2. З метою забезпечення прозорості та передбачуваності, а також підвищення якості проектів Комісія ухвалює перші багаторічні робочі програми до 15 жовтня 2021 року. Ці перші багаторічні робочі програми затверджуються з розкладом конкурсів пропозицій на перші три роки реалізації CEF, темами та індикативним бюджетом, а також прогнозом концепції, що охоплює весь строк дії програми.
3. Робочі програми ухвалюються Комісією як імплементаційні акти. Ці імплементаційні акти ухвалюються відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 24(2).
4. Під час ухвалення робочих програм в енергетичному секторі Комісія приділяє особливу увагу проектам спільного інтересу та пов’язаним із ними діям, спрямованим на подальшу інтеграцію внутрішнього енергетичного ринку, подолання енергетичної ізоляції та усунення стримувальних для розвитку електричних з’єднань факторів, з акцентом на проектах, що сприяють досягненню цілі взаємоз’єднання щонайменше на 10 % до 2020 року і на 15 % до 2030 року, а також синхронізації електроенергетичних систем із мережами Союзу.
5. Відповідальний уповноважений, згідно зі статтею 200(2) Фінансового регламенту і в разі потреби, може організувати процедуру відбору у два етапи:
(a) заявники подають спрощене досьє, що містить стислу інформацію, достатню для здійснення попереднього відбору проектів на основі обмеженої кількості критеріїв;
(b) попередньо відібрані на першому етапі заявники подають повне досьє.
Стаття 21. Надання фінансової підтримки від Союзу
1. Після кожного конкурсу пропозицій на основі робочих програм, зазначених у статті 20, Комісія ухвалює імплементаційний акт із зазначенням обсягу фінансування, що надається для вибраних проектів або їх частин, а також умов і методів їх реалізації. Такий імплементаційний акт ухвалюється відповідно до процедури експертизи, зазначеної в статті 24(2).
2. Під час виконання угод про гранти Комісія має інформувати бенефіціарів і відповідні держави-члени про зміни в сумах грантів і про остаточні виплачені суми.
3. Бенефіціари подають звіти, як це визначено у відповідних грантових угодах, без попереднього затвердження державами-членами. Комісія надає державам-членам доступ до звітів про дії, що здійснюються на їхній території.
Стаття 22. Моніторинг і звітність
1. У частині I Додатку містяться показники для звітування про успіхи CEF у досягненні загальних і конкретних цілей, зазначених у статті 3.
2. Для забезпечення ефективної оцінки прогресу в досягненні цілей CEF Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 26, вносячи, якщо це потрібно на її думку, пов’язані з показниками зміни до частини I Додатку, а також доповнювати цей Регламент положеннями щодо створення системи моніторингу та оцінювання.
3. Система звітності про ефективність має забезпечувати якісний, результативний і своєчасний збір даних для цілей моніторингу впровадження та результатів CEF, а також гарантувати придатність цих даних для поглибленого аналізу досягнутого прогресу, зокрема для відстеження дій у сфері клімату. З цією метою пропорційні вимоги до звітності покладаються на одержувачів коштів Союзу і, у відповідних випадках, на держави-члени.
4. Комісія оновлюватиме спеціальний вебсайт, публікуючи в режимі реального часу карту поточних проектів разом із відповідною інформацією, як-от дані щодо впливу, вартості, бенефіціара, виконавця та поточного статусу проекту. Кожні два роки Комісія також представляє звіти про виконання. Ці звіти повинні містити інформацію про реалізацію CEF відповідно до загальних і конкретних цілей, викладених у статті 3, разом із поясненням щодо дотримання графіку виконання в різних секторах, відповідності загального бюджетного зобов’язання загальній виділеній сумі, досягнення поточними проектами достатнього рівня завершеності та ступеня їхньої здійсненності та життєздатності.
Стаття 23. Оцінювання
1. Оцінювання проводяться своєчасно, щоб враховувати їх результати в процесі ухвалення рішень.
2. Проміжне оцінювання CEF здійснюють після збору достатньої інформації про реалізацію CEF, але не пізніше ніж через чотири роки після початку такої реалізації.
3. Підсумкове оцінювання Комісія проводить по завершенню реалізації CEF, але не пізніше ніж через чотири роки після закінчення періоду, зазначеного в статті 1.
4. Комісія подає висновки за результатами цих оцінювань разом зі своїми коментарями до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету і Комітету регіонів.
Стаття 24. Порядок дій Комітету
1. Комісії допомагає Координаційний комітет CEF, який може збиратися в різних формах залежно від теми. Цей комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
2. При посиланні на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Стаття 25. Делеговані акти
1. Комісія має право ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 26, які доповнюють цей Регламент шляхом:
(a) створення системи моніторингу та оцінювання на основі показників, що містяться в частині IДодатку;
(b) встановлення правил відбору транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики на додаток до тих, що містяться в частині IV Додатку, а також складання і оновлення списку відібраних транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики.
2. Комісія, керуючись положеннями другого підпункту статті 172 ДФЄС, уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 26 цього Регламенту з метою внесення змін до:
(a) частини III Додатку щодо визначення транспортних коридорів базової мережі та попередньо визначених ділянок комплексної мережі;
(b) частини V Додатку щодо визначення проектів спільного інтересу у сфері цифрового підключення.
Стаття 26. Здійснення делегованих повноважень
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії відповідно до умов, викладених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 22(2) і статті 25, надаються Комісії до 31 грудня 2028 року.
3. Європейський Парламент і Рада можуть у будь-який час відкликати право делегування повноважень, зазначене у статті 7(2), статті 22(2) і статті 25. Рішення про відкликання припиняє делегування зазначених у ньому повноважень. Відкликання набуває чинності на наступний день після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, зазначену в рішенні. Це не впливає на дійсність уже чинних делегованих актів.
4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, викладених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про покращення законотворчості.
5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно передає його Європейському Парламенту та Раді.
6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 7(2), статті 22(2) і статті 25, набуває чинності, лише якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень протягом двох місяців після нотифікації про цей акт Європейському Парламенту та Раді або якщо до закінчення цього періоду як Європейський Парламент, так і Рада повідомили Комісію, що вони не висуватимуть заперечень. Зазначений термін продовжується на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 27. Інформація, комунікація та просування
1. Одержувачі фінансування Союзу повинні зазначати походження коштів і забезпечувати видимість розподілу фінансування Союзу, зокрема під час просування дій і їх результатів, шляхом надання узгодженої, ефективної та пропорційної цільової інформації різним аудиторіям, зокрема ЗМІ і громадськості.
2. Комісія здійснює інформаційно-комунікаційну діяльність щодо CEF, дій, що здійснюються в рамках CEF, і отриманих результатів. Фінансові ресурси, виділені для CEF, також сприяють корпоративній комунікації політичних пріоритетів Союзу, оскільки ці пріоритети пов’язані з цілями, зазначеними в статті 3.
3. Прозорість і проведення публічних консультацій мають забезпечуватися відповідно до застосовного права Союзу та національного законодавства.
Стаття 28. Захист фінансових інтересів Союзу
Якщо третя країна бере участь у CEF на основі рішення, ухваленого згідно з міжнародною угодою або на основі іншого правового інструменту, третя країна надає відповідальному уповноваженому офіцеру, OLAF і Рахунковій палаті права та доступ, потрібні для виконання своїх повноважень у повному обсягу. Стосовно OLAF ці права включають право проводити розслідування, зокрема перевірки та інспектування на місці, передбачені Регламентом (ЄС, Євратом) № 883/2013.
РОЗДІЛ V
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 29. Скасування та перехідні положення
1. Регламенти (ЄС) № 1316/2013 і (ЄС) № 283/2014 втрачають чинність.
2. Без шкоди положенням пункту 1, цей Регламент не впливає на продовження або зміну дій, ініційованих відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013, який продовжує застосовуватися до цих дій до їх завершення.
3. Фінансовий пакет CEF також може покривати витрати на технічну й адміністративну допомогу, потрібну для забезпечення переходу між CEF і заходами, ухваленими відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013.
4. У разі потреби асигнування можуть бути внесені до бюджету Союзу на період після 2027 року для покриття видатків, передбачених статтею 4(5), щоб забезпечити управління діями, які не будуть завершені до 31 грудня 2027 року відповідно до цього Регламенту.
Стаття 30. Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності в день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 1 січня 2021 року.
Цей Регламент є обов’язковим до виконання в повному обсязі та безпосередньо застосовується в усіх державах-членах.
ДОДАТОК
ЧАСТИНА I
ПОКАЗНИКИ
За CEF здійснюватиметься ретельний моніторинг на основі набору показників, призначених для вимірювання ступеня досягнення його загальних і конкретних цілей, а також з метою зменшення адміністративного тягаря і адміністративних витрат. Для цього збиратимуться дані щодо наступного набору ключових показників:
ЧАСТИНА II
ОРІЄНТОВНІ ВІДСОТКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРА
Бюджетні кошти, зазначені у статті 4(2), пункті (a)(i), розподіляються так:
- 60 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (a): "дії, пов’язані з ефективними, взаємопов’язаними, сумісними та мультимодальними мережами", з яких 1559800000 євро (-1) мають бути виділені в першочерговому порядку та на конкурсній основі для завершення відсутніх великих транскордонних залізничних сполучень між державами-членами, які відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості;
__________
(-1) 1384000000 євро в цінах 2018 року.
- 40 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (b): "дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю".
Бюджетні кошти, зазначені у статті 4(2), пункті (a)(ii), розподіляються так:
- 85 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (a): "дії, пов’язані з ефективними, взаємопов’язаними, сумісними та мультимодальними мережами";
- 15 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (b): "дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю".
Для дій, зазначених у статті 9(2)(a), 85 % бюджетних ресурсів має бути виділено на дії у базовій мережі та 15 % на дії у комплексній мережі.
ЧАСТИНА III
ТРАНСКОРОДНІ СПОЛУЧЕННЯ І ВІДСУТНІ ЛАНКИ
1. Орієнтовний список попередньо визначених транскордонних сполучень і відсутніх ланок
__________
__________
__________
__________
__________
__________
2. Орієнтовний список попередньо визначених транскордонних сполучень у комплексній мережі
Транскордонні ділянки комплексної мережі, зазначені у статті 9(2), пункті (a)(ii), містять, зокрема, такі ділянки:
3. Елементи комплексної мережі, розташовані в державах-членах, які не мають сухопутного кордону з іншою державою-членом.
ЧАСТИНА IV
ВИБІР ТРАНСКОРОДНИХ ПРОЕКТІВ У СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Ціль транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики
Транскордонні проекти у сфері відновлюваної енергетики посилюють транскордонну співпрацю між державами-членами щодо планування, розвитку та економічно ефективного використання відновлюваних джерел енергії, сприяють їх інтеграції за допомогою об’єктів зберігання енергії з метою спрощення реалізації довгострокової стратегії декарбонізації Союзу.
2. Загальні критерії
Щоб проект був визнаним транскордонним проектом у сфері відновлюваної енергетики, він має відповідати всім наведеним нижче загальним критеріям, а саме:
(a) охоплюватися угодою про співпрацю або іншим типом угоди між двома або більше державами-членами, або угодою між однією або кількома державами-членами і принаймні однією третьою країною, як зазначено в статтях 8, 9, 11 і 13 Директиви (ЄС) 2018/2001;
(b) забезпечувати економію витрат на розгортання системи відновлюваної енергетики або переваги для системної інтеграції, безпеки енергопостачання та/або інновацій, якщо порівнювати з подібним проектом або проектом у сфері відновлюваної енергетики, реалізацію якого здійснює лише одна з держав-членів, що бере участь;
(c) забезпечувати потенційні загальні вигоди від співпраці, що перевищують її витрати, зокрема в довгостроковій перспективі, відповідно до оцінки на основі аналізу ефективності витрат, зазначеного в пункті 3 цієї частини, і з застосуванням методології, зазначеної в статті 7(2) цього Регламенту.
3. Аналіз ефективності витрат
(a) витрати на виробництво електроенергії;
(b) витрати на системну інтеграцію;
(c) витрати на підтримку;
(d) викиди парникових газів;
(e) безпека постачання;
(f) забруднення повітря та інші види локального забруднення, як-от вплив на місцеву дику природу та навколишнє середовище;
(g) інновації.
4. Процедура
(a) Організатори, зокрема держави-члени, проектів, які потенційно відповідають критеріям транскордонного проекту у сфері відновлюваної енергетики згідно з угодою про співпрацю чи іншою домовленістю між двома чи більше державами-членами або між однією чи кількома державами-членами та однією чи кількома третіми країнами, як визначено в статтях 8, 9, 11 або 13 Директиви (ЄС) 2018/2001, і метою якого є отримання статусу транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел, мають подати Комісії заявку на обрання проекту як транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел. Заявка має містити важливу інформацію, яка дозволить Комісії оцінити проект за критеріями, викладеними в пунктах 2 і 3 цієї частини, відповідно до методів, зазначених у статті 7(2) цього Регламенту.
Комісія забезпечує організаторам можливість подання заявок на визначення статусу своїх проектів як транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел принаймні раз на рік.
(b) Комісія засновує і очолює групу з транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, до складу якої входять по одному представнику від кожної держави-члена та по одному представнику Комісії. Група ухвалює свій внутрішній регламент.
(c) Комісія організовує процес відбору транскордонних проектів принаймні раз на рік. Після оцінювання проектів Комісія подає групі, згаданій у пункті (b) цього пункту, перелік прийнятних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, які відповідають критеріям статті 7 і пункту (d) цього пункту.
(d) Група, зазначена в пункті (b), отримує необхідну інформацію, крім тієї, що становить комерційну таємницю, про прийнятні проекти з переліку, наданого Комісією, щодо таких критеріїв:
(i) підтвердження відповідності критеріям прийнятності та відбору для всіх проектів;
(ii) інформацію про механізм співпраці, який стосується проекту, і про ступінь підтримки проекту з боку однієї чи кількох держав-членів;
(iii) опис цілі проекту, разом з розрахунковою потужністю (у кВт) і, за наявності, виробництво енергії з відновлюваних джерел (у кВт-год на рік), а також загальну вартість проекту та зазначені прийнятні витрати в євро;
(iv) інформацію про очікувану додану вартість Союзу відповідно до пункту 2(b) цієї частини, а також про очікувану ефективність витрат і додану вартість Союзу відповідно до пункту 2(c) цієї частини.
(e) У разі потреби група може запрошувати на свої засідання організаторів і представників третіх країн-учасниць проектів, що відповідають критеріям, а також будь-які інші зацікавлені сторони.
(f) За результатами оцінювання група повинна узгодити попередній перелік транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел для ухвалення відповідно до пункту (g).
(g) На підставі попереднього переліку, зазначеного в пункті (f) і з огляду на пункт (i), Комісія ухвалює остаточний перелік відібраних транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел за допомогою делегованого акта. Крім того, Комісія публікує на своєму вебсайті перелік відібраних транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел. Перегляд переліку здійснюється в разі потреби та не рідше одного разу на два роки.
(h) Група контролює реалізацію проектів з остаточного переліку та дає рекомендації щодо шляхів подолання можливих затримок у їх реалізації. Для цього організатори відібраних проектів надають інформацію про реалізацію своїх проектів.
(i) Відбираючи транскордонні проекти у сфері енергетики з відновлюваних джерел, Комісія прагне забезпечити дотримання відповідного географічного балансу. Для відбору проектів може використовуватися групування за регіональною ознакою.
(j) Якщо інформація, яка була визначальним фактором при оцінюванні проекту, виявилася неточною, або якщо проект не відповідає вимогам законодавства Союзу, він не отримує статусу транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел; статус вже вибраного проекту буде скасовано.
ЧАСТИНА V
ПРОЕКТИ СПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В ГАЛУЗІ ІНФРАСТРУКТУРИ ЦИФРОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
1. Гігабітне підключення, зокрема системи 5G та інші найсучасніші види зв’язку, для суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку.
Пріоритетність дій встановлюється з огляду на функцію суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку, важливість цифрових послуг і програм, які стали можливими завдяки забезпеченню базового підключення, а також потенційні соціально-економічні вигоди для громадян, підприємств і місцевих громад, як-от додаткове охоплення площі домогосподарств. Наявний бюджет розподіляється рівномірно, відповідно до принципу географічної рівноваги між державами-членами.
Перевага надається діям, які сприяють гігабітному підключенню, зокрема системам 5G та іншим найсучаснішим видам зв’язку, для:
(a) лікарень і медичних центрів на тлі зусиль щодо цифровізації системи охорони здоров’я з метою покращення добробуту громадян Союзу та зміни способу надання медичних послуг і догляду за пацієнтами;
(b) освітніх і дослідницьких центрів у контексті зусиль, спрямованих на сприяння використанню, серед іншого, високошвидкісних систем обчислень, хмарних програм і великих обсягів даних, для подолання цифрового розриву і впровадження інновацій у системи освіти, покращення результатів навчання, вирівнювання можливостей і підвищення ефективності;
(c) безперебійного бездротового широкосмугового покриття 5G у всіх міських районах до 2025 року.
2. Бездротове підключення в місцевих громадах
Щоб мати право на отримання фінансової допомоги, дії, спрямовані на забезпечення локального бездротового зв’язку в місцевих центрах громадського життя, як-от загальнодоступні відкриті простори, що відіграють важливу роль у житті місцевих громад, повинні:
(a) впроваджуватись органом публічного сектора, згаданим у другому пункті, який має можливість проектувати й контролювати встановлення внутрішніх і зовнішніх локальних точок бездротового доступу в громадських місцях; а також протягом щонайменше трьох років забезпечувати фінансування пов’язаних експлуатаційних витрат;
(b) базуватися на цифрових мережах надвисокої пропускної здатності, що забезпечує дуже якісний доступ до Інтернету, який:
(i) пропонується безкоштовно та на недискримінаційних умовах, є легкодоступним, безпечним, і використовує найсучасніше та найякісніше доступне обладнання, а також здатне надавати користувачам високошвидкісне підключення; і
(ii) підтримує універсальний і недискримінаційний доступ до інноваційних цифрових послуг;
(c) використовувати загальний візуальний стиль, наданий Комісією, і бути пов’язаними з відповідними багатомовними онлайн-інструментами;
(d) з метою досягнення синергії, збільшення пропускної спроможності та підвищення рівня задоволеності користувачів сприяти розгортанню готових до використання точок бездротового доступу 5G короткого радіусу дії, як визначено в Директиві (ЄС) 2018/1972; і
(e) гарантувати придбання необхідного обладнання та/або відповідних послуг зі встановлення згідно з чинним законодавством для забезпечення того, що проекти не викривляють конкуренцію.
Фінансова допомога Союзу надається органам публічного сектора в розумінні статті 3(1) Директиви (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради (-1), які зобов’язуються забезпечити, відповідно до національного законодавства, локальний бездротовий зв’язок, безкоштовно та на недискримінаційних умовах, шляхом встановлення локальних точок бездротового доступу.
Фінансовані дії не повинні дублювати існуючі безкоштовні, приватні чи публічні пропозиції зі схожими характеристиками, зокрема якістю, у тому самому публічному просторі.
Наявний бюджет розподіляється рівномірно, відповідно до принципу географічної рівноваги між державами-членами.
У відповідних випадках координація та узгодженість забезпечуватимуться діями, що підтримуються CEF, сприяючи доступу суб’єктів соціально-економічного розвитку до мереж надвисокої пропускної здатності, які забезпечують гігабітне підключення, зокрема 5G та інші найсучасніші види зв’язку.
3. Орієнтовний перелік коридорів 5G і транскордонних магістральних сполучень що відповідають критеріям фінансування
Згідно з цілями гігабітного суспільства, встановленими Комісією, щодо забезпечення безперервного покриття 5G на основних маршрутах наземного транспорту до 2025 року, діями з впровадження безперервного покриття системами 5G відповідно до статті 9(4), пункту (c) є: на першому етапі, дії на транскордонних ділянках для експериментального впровадження підключеної та автоматизованої мобільності (CAM) і, на другому етапі, дії на довших ділянках із метою більш масштабного розгортання CAM уздовж коридорів, як зазначено в таблиці нижче (список орієнтовний). Як основа для цієї мети використовуються коридори TEN-T, але розгортання систем 5G не обов’язково обмежується цими коридорами (-2).
__________
-1Директива (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2016 року про доступність вебсайтів і мобільних додатків органів державного сектора (ОВ L 327, 2.12.2016, С. 1).
-2Ділянки, виділені курсивом, розташовані за межами коридорів базової мережі TEN-T, але є частиною коридорів 5G.
Крім того, дії зі сприяння розгортанню магістральних мереж, зокрема тих, що використовують підводні кабелі між державами-членами, між Союзом і третіми країнами або для з’єднання європейських островів, відповідно до статті 9(4), пункту (d), також підтримуються для забезпечення необхідного дублювання цієї життєво важливої інфраструктури, підвищення пропускної здатності та стійкості цифрових мереж у Союзі.
Балто-Адріатичний коридор базової мережі
| Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM | |
| Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM | Гданськ - Варшава - Брно - Відень - Грац - Любляна - Копер/Трієст |
Коридор базової мережі "Середземноморський"
Коридор базової мережі "Північне море - Балтика"
Коридор базової мережі "Північне море-Середземне море"
Основний мережевий коридор "Схід/Східне Середземномор’я"
Коридор базової мережі "Альпійський Рейн"
Коридор основної мережі "Рейн -Дунай"
Коридор базової мережі "Скандинавско-середземноморский"
