Угода про фінансування між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Європейського Союзу (Кліматичний пакет для стабільної економіки: (CASE) в Україні ENI/2020/042-818)

Уряд України (далі по тексту "Партнер"),

з однієї сторони, та

Європейська Комісія (далі по тексту "Комісія"), що діє від імені Європейського Союзу (далі по тексту "ЄС"),

з іншої,

домовились про таке:

1.1. ЄС погоджується здійснити фінансування, а Партнер погоджується прийняти фінансування такого заходу:

Кліматичний пакет для стабільної економіки: (CASE) в Україні ENI/2020/042-818

Цей захід фінансується з бюджету ЄС відповідно до такого основного акта: Європейський інструмент сусідства.

1.2. Загальна кошторисна вартість цього заходу становить 10000000 євро, а максимальний внесок з боку ЄС становить 10000000 євро.

1.3. Партнер не бере участь у співфінансуванні цього заходу.

2.1. Період виконання цієї Угоди про фінансування, як це визначено у статті 15 Додатку II (Загальні умови) починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування та закінчується через 84 місяці після цієї дати

2.2. Тривалість етапу практичної реалізації заходу становить 60 місяців.

2.3. Тривалість завершального етапу складає 24 місяці.

Усі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди про фінансування, складаються у письмовому вигляді, повинні мати чітке посилання на цей захід, як визначено у статті 1.1 Особливих умов, і надсилаються на такі адреси:

a) Партнера

Ользі Стефанішиній

Віце-прем’єр-міністру з питань європейської

та євроатлантичної інтеграції України,

вул. М. Грушевського, 12/2,

Київ 01008, Україна

b) Комісії

Штефану Шльойнінгу

Керівнику Програм співробітництва,

Представництво Європейського Союзу в Україні

вул. Володимирська, 101,

Київ 01033, Україна

Контактною особою Партнера, наділеною відповідними повноваженнями співпрацювати безпосередньо з Європейським бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) з метою підтримки оперативної діяльності бюро є:

Мері Акопян

Директор департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції

Міністерства внутрішніх справ України,

вул. Академіка Богомольця, 10

Київ, 01601, Україна

5.1. Ця Угода про фінансування складається з таких документів:

(a) Особливі умови;

(b) Додаток I: Технічні та адміністративні положення, в яких детально визначено цілі, очікувані результати, заходи, описано завдання щодо виконання бюджету, а також визначено бюджет цього Заходу;

(c) Додаток II: Загальні умови;

(d) Додаток III: Форма звітності - до цієї Угоди про фінансування не застосовується і до неї не включена;

(e) Додаток IV: Форма декларації управління - до цієї Угоди про фінансування не застосовується і до неї не включена.

5.2. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов переважають положення Особливих умов. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатку I (Технічні та адміністративні положення) і Додатку II (Загальні умови) переважають положення останнього.

6.1 Статті 18, 19, 25.3, 25.4 та 25.5 Додатку II (Загальні умови) не застосовуються до заходів, виконання яких доручено організації згідно Додатку I до цієї Угоди про фінансування.

6.2 У випадках, коли Партнер є спів-виконавцем чи отримує грант від міжнародної організації чи агентства допомоги, якому Комісія доручила виконання цього заходу, застосовуються статті 1.3, 1.5, 1.6, 8.2, 8.3, 8.4 та 8.5 Загальних умов як до заходів Партнера, які фінансуються ЄС.

Ця Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою зі сторін.

Ця Угода укладена у двох примірниках українською та англійською мовами, при цьому один з примірників переданий Партнеру, а інший - Комісії. Обидва примірники є однаково автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди, текст англійською мовою має переважну силу.

Програма боротьби із зміною клімату і діяльність, спрямована на забезпечення економіки сталого розвитку, поки що не стали узагальненим пріоритетним напрямом політики України, незважаючи на участь у відповідних міжнародних угодах, досягнення у значному зниженні споживання газу та високий інтерес до співпраці у рамках Зеленої угоди ЄС. Заходи забезпечення енергоефективності та модернізації залишаються незначними, а цілі пом’якшення змін клімату вважаються недостатніми, враховуючи потенціал країни. Україна має розробити та впровадити стратегію "зеленого" сталого зростання, включаючи кардинальні покращення ефективності використання ресурсів, у тому числі: зменшення відходів; інвестиції у сталі ресурси, технології та інфраструктуру; та систематичне відокремлення економічної діяльності від впливу на навколишнє середовище. Економічна криза, що виникла внаслідок вжиття заходів з метою обмеження поширення пандемії Covid-19, створює одночасно ризики і можливості для більш сталого зростання відповідно до Зеленої угоди ЄС. Кліматичний дисбаланс робить країну більш уразливою до подібних криз і передбачуваного негативного впливу на навколишнє середовище.

Заходи, передбачені у Повідомленні про Зелену угоду від грудня 2019 року, не можуть бути просто відтворені в Україні, з огляду на різний рівень попередніх умов та обсяг необхідних інвестицій. Тим не менш, Україна здатна йти новим цілісним шляхом розвитку, черпаючи натхнення із Зеленої угоди ЄС та користуючись технічною і фінансовою підтримкою ЄС. Цей захід забезпечить основу для нової комплексної програми зростання України шляхом вжиття реалістичних здійсненних заходів відповідно до Зеленої угоди ЄС, Угоди про асоціацію між ЄС та Україною та вже прийнятих українських політичних документів. Діяльність з підтримки включатиме в себе як консультаційні, так і місцеві заходи, спрямовані на підтримку пілотних проектів із потенціалом повторення, та буде згрупована за трьома компонентами, які у сукупності ефективно сприяють зниженню викидів парникових газів:

1. Підтримка вжиття заходів, спрямованих на забезпечення кліматично нейтрального, чистого та ресурсоефективного виробництва і використання енергії в Україні, зокрема шляхом сталого розвитку дрібномасштабних відновлювальних джерел енергії та реалізації проектів у територіальних громадах;

2. Пом’якшення змін клімату завдяки функціонуванню кліматичного інноваційного ресурсного та консультативного центру; техніко-економічне обґрунтування застосування кліматичних інноваційних технологій і розробка проектів; "озеленення" транспортних засобів та підтримка більш надійного моніторингу і обліку парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар;

3. Регуляторні заходи з просування концепцій кругової економіки, зокрема шляхом сприяння ефективному використанню ресурсів, використанню вторинної сировини, повторному використанню та ремонтопридатності продукції, запобіганню та зменшенню відходів та забруднень.

Цей захід є частиною пакета реагування ЄС у розмірі 190 млн євро на кризу COVID-19. Події весни 2020 року в Україні чітко показали, як наслідки теплішого та більш сухого клімату (лісові пожежі) створюють додаткове навантаження на суспільство, яке вже змушене вирішувати проблеми, пов’язані із здоров’ям та економікою. Очікується, що захід сприятиме відновленню після пандемії COVID-19 шляхом забезпечення більш чистого середовища, яке є менш сприятливим для поширення інфекційних захворювань, зменшення економічного тиску на домогосподарства за рахунок зниження ресурсомісткості продуктів та послуг і створення нових робочих місць в рамках екологічно безпечних ініціатив. Впливаючи на економіку, криза, пов’язана з пандемією COVID-19, також знизила попит на виробництво енергії і запропонувала можливість відновити економічне зростання у більш сталий спосіб. Захід має сприяти забезпеченню стійкості МСП до високих цін на енергоносії і шляхом стимулювання енергоефективності підвищити конкурентоспроможність української економіки.

1.1 Загальна мета, конкретні цілі, очікувані результати та орієнтовні види діяльності

1.1.1. Захід сприятиме досягненню таких Загальних цілей:

- Сприяння створенню сучасної, чистої, ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки України з економічним зростанням, відокремленим від використання ресурсів, а також із захистом здоров’я та добробуту громадян від ризиків та впливів, пов’язаних з навколишнім середовищем;

- Сприяння досягненню кліматичної нейтральності в Україні до 2070 року.

1.1.2. Конкретні цілі заходу є такими:

1. Розробка та реалізація політики і заходів, які ефективно підтримують перехід до кліматично нейтрального, чистого, ресурсоефективного та безпечного енергопостачання і споживання;

2. Підтримка пом’якшення змін клімату за рахунок скорочення викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар;

3. Стимулювання переходу до чистої та кругової економіки шляхом розробки і реалізації політики та ефективних заходів підтримки.

1.1.3. Очікувані результати та орієнтовні види діяльності.

Нижче представлені очікувані результати, згруповані за трьома компонентами, що відповідають трьом конкретним цілям, разом із переліками орієнтовних видів діяльності для кожного з них.

Компонент 1 - Підтримка реалізації заходів, що ефективно підтримують прогрес у забезпеченні кліматично нейтрального, чистого та ресурсоефективного виробництва і використання енергії в Україні.

Результат 1.1. Територіальні громади та підприємства краще підготовлені до реалізації зеленої, чистої та ресурсоефективної політики

- Підтримка енергоефективності місцевих МСП шляхом реалізації схеми надання грантів для енергоаудитів та невеликих покращень енергоефективності;

- Підтримка розвитку дрібномасштабних проектів в області відновлювальної енергії;

- Реформування системи центрального теплопостачання, надання консультацій щодо оптимальних рішень для економічно ефективного постачання тепла і гарячої води у органах місцевого самоврядування;

- Розумна місцева мобільність - розробка Планів сталої міської мобільності (ПСММ);

- Місцева кругова економіка - підтримка територіальних громад у розумінні, розробці та ефективній реалізації заходів, що охоплюють повний життєвий цикл продукції: від виробництва і споживання до ринку вторинної сировини; допомога пілотним проектам в сфері кругового виробництва і використання товарів та послуг;

- Регіональні кампанії з підвищення обізнаності, орієнтовані на громадян та місцевий бізнес.

Результат 1.2. Зміцнення позиції відновлюваних джерел енергії у секторі енергопостачання України:

° Визначення заходів з усунення прогалин та бар’єрів у цифровізації енергетичної інфраструктури, спрямованих на покращення збалансованості між попитом і пропозицією;

° Розробка та реалізація регулятивних, адміністративних та ринкових заходів підтримки, що сприяють більшому використанню та інтеграції різних, у тому числі дрібномасштабних відновлюваних джерел енергії, до енергетичної інфраструктури і ринків;

° Оцінка потенціалу гнучкості енергетичних систем у вибраних органах місцевого самоврядування розподілу вздовж ланцюга пропозиції і попиту для управління децентралізованою пропозицією.

° Підтримка оцінки потреб у технологіях у секторі відновлюваної енергетики, включаючи визначення та пріоритезацію технологій, аналіз бар’єрів та формулювання планів дій щодо вибраних технологій відновлюваної енергії.

Компонент 2: Пом’якшення змін клімату завдяки функціонуванню кліматичного інноваційного ресурсного та консультативного центру; техніко-економічне обґрунтування застосування кліматичних інноваційних технологій і розробка проектів; "озеленення" транспортних засобів та підтримка більш надійного моніторингу і обліку парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар.

Результат 2.1. Створення спільного ресурсного центру з питань кліматичних інновацій між Україною та ЄС, який допомагатиме підтримувати дружні до клімату законодавство, технології і проекти:

- Аналіз бар’єрів для інноваційних кліматичних технологій;

- Аналіз ринку та оцінка можливостей інтеграції і поширення кліматичних технологій;

- Технічна допомога у більш стратегічному використанні публічних закупівель для вибору сталих продуктів та послуг;

- Розробка фінансових продуктів для підтримки сталих рішень;

- Активізація участі українських партнерів у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС;

- Сприяння участі у спеціальних українських фондах (за наявності) - допомога заявникам у розробці пропозицій, орієнтованих на досягнення кліматичної нейтральності;

- Розробка навчальних курсів у співпраці з основними технічними університетами/інститутами України з метою забезпечення навчання в області сучасних технологій;

- Розробка заходів державної допомоги для підтримки "дружніх до клімату передових команд";

- Слугування в якості національного технологічного механізму для співпраці та обміну досвідом з міжнародним Центром і мережею кліматичних технологій (CTCN) Технологічного механізму Рамкової конвенції про зміну клімату ООН;

- Дослідження точок зору щодо пом’якшення та адаптації до зміни клімату в Україні, а також комунікаційна кампанія, спрямована на подолання "кліматичного скептицизму" та психологічної дистанції;

- Комунікаційна кампанія щодо залучення приватного капіталу у кліматичні та екологічні заходи.

Результат 2.2. Зміцнення розумної мобільності:

2.2.1. Сприяння декарбонізації транспортних засобів:

- Просування публічних закупівель транспортних засобів із низьким та нульовим рівнем викидів у парках громадського транспорту відповідно до законодавства та найкращих практик ЄС;

- Розробка економічних механізмів для відшкодування екологічної шкоди, заподіяної транспортними засобами;

- Розробка поправок до правил дорожнього руху, будівельних норм тощо для сприяння безпечному велосипедному руху та мікромобільності.

2.2.2. Допомога у реалізації "зелених" заходів у рамках Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року:

- Розробка та прийняття Національного плану дій із зменшення впливу транспортних засобів на навколишнє середовище;

- Економічні стимули для переходу вантажного і пасажирського транспорту до більш екологічно чистих режимів роботи;

- Техніко-економічне обґрунтування комплексного управління транспортом;

- Підтримка використання сталих альтернативних видів транспорту;

- Розробка стратегій e-мобільності, включаючи внутрішній та водний транспорт;

- Підтримка законодавчих змін для стимулювання виробництва і використання сталих альтернативних видів палива для різних видів транспорту.

Результат 2.3. Надійний облік та поступове припинення викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар:

- Підтримка інтеграції даних моніторингу викидів парникових газів у загальнодоступну екологічну інформаційну платформу;

- Сприяння ефективному звітуванню про викиди парникових газів у рамках Рамкової конвенції ООН про зміни клімату і забезпечення

- Сприяння використанню європейських супутникових даних та потенційній взаємодії України із запланованою місією ЄС щодо викидів вуглекислого газу "Copernicus";

- Техніко-економічне обґрунтування

- Інституційна підтримка органу, відповідального за моніторинг, звітування та верифікацію викидів парникових газів;

- Внесення змін та імплементаційна підтримка Закону "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами", прийнятого 12.12.2019;

- Допомога у ратифікації і подальшій імплементації Україною Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.

Компонент 3: Стимулювання переходу до чистої та кругової економіки шляхом розробки і реалізації політики та ефективних заходів підтримки.

Результат 3.1. Прискорення переходу до чистої та ресурсоефективної кругової економіки.

3.1.1. Бар’єри, визначені для розширення ринків збуту продукції кругової економіки;

3.1.2. Регуляторні заходи для створення ринку вторинної сировини та похідних продуктів і відповідальності виробників за ефективність продукції протягом життєвого циклу;

3.1.3. Оцінка існуючих методів аналізу продукції на основі відповідного і стандартизованого підходу життєвого циклу;

3.1.4. Визначення пріоритетних груп продукції у контексті ланцюгів вартості для розробки нових регуляторних підходів;

3.1.5. Налагодження зв’язків між українськими та європейськими МСП у цій галузі, в тому числі шляхом просування програм ЄС;

3.1.6. Комунікаційна кампанія для заохочення підприємств до пропонування і надання споживачам можливості вибирати продукцію, яка призначена для багаторазового використання, є довговічною і може бути відремонтована.

1.2 Логіка реалізації

Захід забезпечить основу для більш масштабної програми, яка матиме на меті визначити та реалізувати нову "зелену" стратегію зростання для України в інтегрований спосіб, забезпечуючи відповідність та узгодженість між різними сферами політики, такими як пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до змін клімату, захист навколишнього середовища, ресурсоефективний енергетичний сектор та економічний розвиток, у тому числі у органах місцевого самоврядування та регіонах, цифровізація тощо. Захід сприятиме визначенню та реалізації заходів сталого розвитку, які вже визначені у прийнятих і проектних стратегічних документах України. Разом з іншими додатковими двосторонніми та регіональними проектами з питань клімату, навколишнього середовища, енергоефективності та управління відходами, цей захід спрямовуватиме Україну у напряму до ефективних кліматичних політик і формування нової стратегії сталого зростання.

Усі три компоненти заходу різними способами сприятимуть скороченню викидів парникових газів:

1. Підтримка вжиття заходів, спрямованих на забезпечення кліматично нейтрального, чистого та ресурсоефективного виробництва і використання енергії в Україні, зокрема, шляхом сталого розвитку дрібномасштабних відновлюваних джерел енергії та реалізації проектів у територіальних громадах;

2. Пом’якшення змін клімату завдяки функціонуванню кліматичного інноваційного ресурсного та консультативного центру; техніко-економічне обґрунтування застосування кліматичних інноваційних технологій і розробка проектів; "озеленення" транспортних засобів та підтримка більш надійного моніторингу і обліку парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар;

3. Регуляторні заходи щодо просування концепцій кругової економіки, зокрема, шляхом сприяння ефективному використанню ресурсів, запобіганню та зменшенню забруднень. Цей компонент не буде включати аспекти управління відходами з огляду на реалізацію інших заходів із формування політики та пілотних заходів у цій галузі.

Цей захід є частиною пакету реагування ЄС у розмірі 190 млн євро на кризу COVID-19. Події весни 2020 року в Україні чітко показали, як наслідки теплішого та більш сухого клімату (лісові пожежі) створюють додаткове навантаження на суспільство, яке вже змушене вирішувати проблеми, пов’язані із здоров’ям та економікою. Очікується, що захід сприятиме відновленню після пандемії COVID-19 шляхом забезпечення більш чистого середовища, яке є менш сприятливим для поширення інфекційних захворювань, зменшення економічного тиску на домогосподарства за рахунок зниження ресурсомісткості продуктів та послуг і створення нових робочих місць в рамках дружніх до клімату ініціатив. Впливаючи на економіку, криза, пов’язана з пандемією COVID-19, також знизила попит на виробництво енергії і запропонувала можливість відновити економічне зростання у більш сталий спосіб. Захід має сприяти забезпеченню стійкості МСП до високих цін на енергоносії і шляхом стимулювання енергоефективності підвищити конкурентоспроможність української економіки

1.3 Пріоритетні напрями

Пом’якшення наслідків зміни клімату та сталий розвиток будуть ключовими елементами заходу.

Захід просуватиме підхід на основі участі, зміцнюючи тим самим роль громадян і громадянського суспільства. Захід повинен повністю враховувати потребу у участі представників ОГС у дебатах та процесі прийняття рішень щодо регуляторних реформ.

Захід також сприятиме просуванню належного врядування та підзвітності, підтримуючи реалізацію прозорої політики "зеленого" зростання та підвищуючи прозорість у процесах планування та прийняття рішень. Прозорість має бути підвищена за рахунок посиленого моніторингу і звітування про викиди парникових газів та використання речовин, що руйнують озоновий шар.

В Україні жінки краще представлені, ніж чоловіки у рухах громадянського суспільства проти кліматичних змін. Однак у бізнесі вони все ще стикаються з проблемами у використанні інноваційних можливостей та реагуванні на нові економічні стимули. Захід підтримуватиме збалансовану участь жінок та чоловіків як у пілотній демонстраційній діяльності, так і у розробці політики щодо створення сприятливого середовища. Цей захід повинен сприяти участі жінок у процесі розробки політики та прийняття рішень шляхом консультацій. В області практичної реалізації, зокрема, для компонентів формування потенціалу і пілотної реалізації, особлива увага має бути приділена рівності доступу підприємців жіночої та чоловічої статі. Також очікується, що жінки, які працюють на неякісних роботах і зі шкідливими речовинами, отримуватимуть більше переваг від більш чистого середовища, створенню якого сприятиме захід. Протягом реалізації заходу мають бути за можливості проведені гендерні дослідження та аналізи.

Захід також сприятиме боротьбі з корупцією завдяки підвищенню прозорості і якості даних, пов’язаних з викидами парникових газів, використанням контрольованих речовин, транспортних засобів та енергії. Зокрема, покрашення обліку речовин, що руйнують озоновий шар, допоможе боротися з незаконною торгівлею ними. Більш масштабне використання та інтеграція різних, у тому числі дрібномасштабних відновлюваних джерел енергії в енергетичну інфраструктуру та ринки сприятимуть меншому домінуванню на цих ринках суб’єктів, що контролюються олігархами.

1.4 Внесок до Цілей сталого розвитку

Ця програма є актуальною для Порядку денного з питань сталого розвитку на період до 2030 року. Вона, в першу чергу, сприяє поступовому досягненню цілей сталого розвитку - 13: Пом’якшення наслідків зміни клімату; 12: Відповідальне споживання та виробництво; 7: Доступна та чиста енергія; 9: Промисловість, інновації та інфраструктура; 11: Сталий розвиток міст і громад.

2.1 Механізми реалізації

Комісія забезпечуватиме дотримання відповідних правил та процедур ЄС щодо надання фінансування третім сторонам, включаючи процедури перегляду, якщо доцільно, та дотримання обмежувальних заходів ЄС при реалізації програми.

2.1.1 Закупівлі (пряме управління)

2.1.2 Непряме управління за участі уповноважених організацій

Частина цього заходу, спрямованого на досягнення результату 1.1 "Територіальні громади та підприємства краще підготовлені до реалізації зеленої, чистої та ресурсоефективної політики" у рамках Компонента 1, може бути реалізована в умовах непрямого управління за участі організації, яка буде вибрана службами Комісії відповідно до нижчезазначених критеріїв:

• Досвід реалізації проектів у територіальних громадах в галузі енергоефективності та/або кліматичних заходів;

• Досвід адміністрування схем надання грантів для місцевого розвитку, організації і управління конкурсами пропозицій для органів місцевого самоврядування та інших прийнятних партнерів з метою здійснення вибору місцевих пріоритетних проектів, зокрема, шляхом залучення інвестицій капіталу у місцеві проекти в області сталого розвитку;

• Відсутність конфлікту інтересів.

Реалізація заходу цією організацією передбачає надання допомоги територіальним громадам, органам місцевого самоврядування та підприємствам у розробці та реалізації зеленої, чистої та ресурсоефективної політики і пілотних відтворюваних проектів в області енергоефективності, забезпечення централізованого опалення, дрібномасштабних відновлюваних джерел енергії, розумної мобільності та кругової економіки. Це сприятиме досягненню Конкретної цілі 1 "Сприяння розробці та реалізації політики і заходів, які ефективно підтримують перехід до кліматично нейтрального, чистого, ресурсоефективного та безпечного енергопостачання і споживання".

Інша частина цього заходу, спрямована на досягнення Результату 2.1 "Спільний ресурсний центр між Україною та ЄС з питань кліматичних інновацій створений і надає послуги" у рамках Компонента 2, може бути реалізована в умовах непрямого управління за участі організації, яка має бути обрана службами Комісії відповідно до нижчезазначеного критерію:

• Досвід надання консультацій щодо енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та/або протидії змінам клімату; досвід розробки та реалізації проектів у цих сферах.

Реалізація заходу цією організацією тягне за собою створення та функціонування Спільного кліматичного ресурсного центру між Україною та ЄС, а також проведення досліджень, надання технічної допомоги і консультаційних послуг щодо політики і проектів в області кліматичних інновацій. Це сприятиме досягненню Конкретної цілі 2 "Підтримка пом’якшення змін клімату на основі найкращих практик в області кліматичної політики і технологій; обмеження викидів парникових газів транспортними засобами і поступове припинення використання речовин, які руйнують озоновий шар, та фторованих парникових газів".

2.1.3 Зміна з непрямого на пряме управління у зв’язку з винятковими обставинами

У разі невдалих переговорів з організацією(-ями), визначеними для реалізації результатів 1.1 та 2.1 (як описано у розділі 2.1.2 вище), такі частини заходу можуть бути реалізовані у рамках прямого управління відповідно до методу реалізації, передбаченого у розділі 2.1.1 - Закупівлі.

2.2 Застосування критеріїв прийнятності за географічною ознакою під час проведення закупівель та надання грантів

Критерії прийнятності за географічною ознакою, тобто за місцем реєстрації заявників для участі у процедурах закупівель та надання грантів, а також стосовно країни походження товарів, закупівля яких здійснюється відповідно до положень основного акта та умов відповідних договірних документів, будуть застосовуватись згідно з наведеними нижче положеннями.

Відповідальна уповноважена посадова особа Комісії має право розширити критерії прийнятності за географічною ознакою з огляду на терміновість або через відсутність продуктів та послуг на ринках відповідних країн або в інших належним чином обґрунтованих випадках, якщо дотримання правил прийнятності за географічною ознакою може унеможливити або суттєво ускладнити реалізацію цього заходу.

2.3 Орієнтовний бюджет

2.4 Організаційна схема та розподіл обов’язків

Представництво ЄС забезпечуватиме узгодженість між усіма компонентами заходу та залученими зацікавленими сторонами. Воно здійснюватиме щоденний моніторинг діяльності, виконуваної підрядниками. Результати і цілі мають переглядатися на щорічній основі з внесенням змін, якщо доцільно, відповідно до потреб та амбіцій бенефіціарів.

Організаційна структура Спільного кліматичного ресурсного центру між Україною та ЄС має бути визначена спільно з ключовими зацікавленими сторонами з боку України.

Для забезпечення координації між компонентами заходу та численними зацікавленими сторонами буде створений Керівний комітет із залученням відповідних органів влади. Керівний комітет спрямовуватиме реалізацію заходу. До складу Комітету також входитимуть представники органів місцевого самоврядування, партнери, які реалізовують захід, ключові організації громадянського суспільства (ОГС) з питань боротьби із змінами клімату та енергоефективності і Представництво ЄС, а також інші зацікавлені сторони і донори. Комітет збиратиметься принаймні кожні півроку, про що має бути узгоджено під час першої зустрічі партнерів у рамках цього заходу. Це має бути доповнено регулярними зустрічами на рівні компонента.

2.5 Моніторинг ефективності та звітність щодо результатів

Щоденний технічний і фінансовий моніторинг реалізації заходу має бути постійним процесом і становити частину зобов’язань виконавця. З цією метою виконавець має створити постійну систему внутрішнього технічного і фінансового моніторингу для заходу, а також складати регулярні звіти про хід виконання робіт (як мінімум щорічні) та кінцеві звіти. Кожен звіт повинен містити докладний опис реалізації заходу, труднощі, з якими довелося зіткнутися, внесені зміни, а також ступінь досягнення результатів (практичні результати та наслідки реалізації), який оцінюється шляхом порівняння з відповідними показниками, наведеними у логічній матриці або стратегії партнерів.

Звіти мають бути викладені таким чином, щоб за їх допомогою можна було здійснювати моніторинг передбачених та використовуваних засобів, а також даних щодо бюджету, передбаченого для цього заходу. Кінцевий звіт, описовий та фінансовий, має охоплювати весь період реалізації заходу.

Компоненти заходу мають підлягати переглядам у рамках Програми моніторингу на основі результатів.

2.6 Оцінка

Заключне оцінювання реалізації цього заходу та/або його компонентів здійснюватиметься незалежними консультантами, найнятими Комісією.

Проміжне оцінювання здійснюватиметься для вирішення проблем, при цьому особлива увага приділятиметься очікуваним результатам та заходам з пом’якшення наслідків у випадку відхилень або недостатньої ефективності. Заключне оцінювання здійснюватиметься в цілях підзвітності та визначення уроків на майбутнє (у тому числі в цілях перегляду політики) з урахуванням того, що цей захід є підготовчим до широкомасштабної програми зеленого зростання.

Звіти про результати оцінювання мають бути надані країні-партнеру та іншим ключовим зацікавленим сторонам. Партнер, який реалізує захід, та Комісія аналізують висновки та рекомендації, складені за результатами оцінювання та, у необхідних випадках, за погодженням з країною-партнером, спільно приймають рішення щодо подальших дій та будь-яких необхідних коригувань, у тому числі, якщо це зазначено, про переорієнтацію проекту.

Передбачається укладення контракту на послуги оцінювання згідно з рамковою угодою.

2.7 Аудит

Без упередження щодо зобов’язань за контрактами, укладеними з метою реалізації цього заходу, Комісія має право на підставі результатів оцінки ризиків укладати контракт на проведення незалежних аудитів або виконання завдань з перевірки витрат стосовно одного або кількох контрактів чи договорів.

Передбачається укладення контракту на надання послуг аудиту згідно з рамковою угодою.

2.8 Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності

Інформаційна взаємодія і забезпечення публічності ЄС є встановленим законом зобов’язанням для всіх зовнішніх заходів, що фінансуються ЄС.

Цей захід повинен включати заходи інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, які мають ґрунтуватися на спеціальному Плані дій з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, що має бути розроблений на початку реалізації заходу.

Що стосується встановлених законом зобов’язань у сфері інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, зазначені заходи мають здійснюватись Комісією, країною-партнером, підрядниками, бенефіціарами грантів та/або уповноваженими організаціями. Належні договірні зобов’язання мають бути включені, відповідно, в угоду про фінансування, контракти про закупівлі та надання грантів та угоди про делегування повноважень.

Для розроблення Плану заходів з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності Проекту повинен використовуватись Посібник з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності зовнішніх заходів ЄС (або будь-який наступний документ), а також передбачено відповідні договірні зобов’язання.

• Додаток 1: Глосарій

• Додаток 2: Орієнтовна логічна матриця (для механізму реалізації проекту)