(h) формат та зміст інструкції з експлуатації;
(i) формат та зміст звітних анкет для заповнення державами-членами відповідно до статті 51;
Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з експертною процедурою, вказаною в статті 50(3).
2. У разі виникнення належно обґрунтованої термінової потреби, якщо продукт становить серйозний ризик для здоров’я та безпеки осіб, майна чи довкілля, щодо пунктів (a), (b), (e), (f) та (g) параграфа 1 Комісія повинна негайно ухвалити застосовні імплементаційні акти відповідно до процедури, вказаної в статті 50(4).
Стаття 50. Процедура комітету
1. Комісії повинен надавати підтримку комітет. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
2. У разі покликання на цей параграф необхідно застосовувати статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
3. У разі покликання на цей параграф необхідно застосовувати статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
4. У разі покликання на цей параграф необхідно застосовувати статтю 8 Регламенту (ЄС) № 182/2011 з урахуванням положень статті 5 цього Регламенту.
5. Комітет повинен провести консультації з Комісією щодо будь-якого питання, щодо якого необхідні консультації із секторальними експертами відповідно до Регламенту (ЄС) № 1025/2012 або відповідно до іншого законодавства Союзу.
6. Крім того, Комітет може досліджувати будь-яке інше питання стосовно застосування цієї Директиви, що його піднімає голова комітету або представник держави-члена відповідно до його процедурних правил.
ГЛАВА VIII
СПЕЦІАЛЬНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 51. Звітність
До 18 січня 2021 року та кожні п’ять років після вказаної дати держави-члени повинні заповнювати анкету, надану Комісією, щодо застосування цієї Директиви.
До 18 січня 2022 року та кожні п’ять років після вказаної дати Комісія, покликаючись на відповіді держав-членів у анкетах, вказаних у першому параграфі, повинна скласти та надати Європейському Парламенту і Раді звіт про застосування цієї Директиви.
Стаття 52. Перегляд
До 18 січня 2022 року Комісія повинна подати звіт Європейському Парламенту і Раді про:
(a) технічне обґрунтування подальшого зменшення викидів від морських рушійних двигунів та введення вимог щодо викидів випарів та паливних систем, що застосовуються до рушійних двигунів і систем, із врахуванням рентабельності технологій та потреби узгодження всесвітньо гармонізованих значень сектора, беручи до уваги будь-які значні ринкові ініціативи; та
(b) вплив на інформованість користувачів та на виробників, зокрема малих та середніх підприємств, проектних категорій суден, зазначених в додатку I, що базуються на супротиві силі вітру та висоті істотних хвиль, враховуючи розвиток міжнародної стандартизації. У такий звіт необхідно включати оцінку того, чи проектні категорії суден потребують додаткових уточнень або підрозділів, а також, за необхідності, пропозицію додаткових підкатегорій.
До звітів, вказаних у пунктах (а) та (b) першого параграфа, необхідно, у відповідних випадках, додати законодавчі пропозиції.
Стаття 53. Санкції
Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, що можуть включати кримінальні санкції за серйозні порушення, які застосовуються за порушення національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення їх застосування.
Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними, а також можуть бути посилені, якщо відповідний суб’єкт господарювання або приватний імпортер вже здійснював подібне порушення положень цієї Директиви.
ГЛАВА IX
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 54. Транспозиція
1. Держави-члени повинні ухвалити і оприлюднити до 18 січня 2016 року закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання цієї Директиви. Вони повинні негайно надіслати Комісії текст таких положень.
Вони повинні застосовувати такі інструменти з 18 січня 2016 року. Якщо держави-члени ухвалюють зазначені інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Держави-члени визначають, яким чином необхідно здійснювати таке покликання.
2. Держави-члени повинні передати Комісії текст основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.
Стаття 55. Перехідний період
1. Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку або введенню в експлуатацію продуктів, охоплених Директивою 94/25/ЄС, що відповідають вимогам зазначеної Директиви та були введені в обіг чи експлуатацію до 18 січня 2017 року.
2. Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку або введенню в експлуатацію підвісних рушійних двигунів з запалюванням від іскри потужністю 15 кВт або менше, що не перевищують ступінь I граничних рівнів викидів, встановлених у пункті 2.1 частини B додатка I, та які виготовлено малими та середніми підприємствами згідно з Рекомендацією Комісії 2003/361/ЄС (-14) і введено в обіг до 18 січня 2020 року.
__________
(-14) ОВ L 124, 20.05.2003, с. 36.
Стаття 56. Скасування
Директиву 94/25/ЄС скасувати з 18 січня 2016 року. Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.
Стаття 57. Набуття чинності
Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 58. Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
СУТТЄВІ ВИМОГИ
A. Суттєві вимоги до проектування та будівництва продуктів, вказаних у статті 2(1).
1. ПРОЕКТНІ КАТЕГОРІЇ СУДЕН
| Проектна категорія | Сила вітру (Шкала Бофорта) | Висота істотних хвиль (H -1/ 3, метри) |
| A | перевищує 8 | перевищує 4 |
| B | до 8 включно | до 4 включно |
| C | до 6 включно | до 2 включно |
| D | до 4 включно | до 0,3 включно |
Пояснювальні примітки:
A. прогулянкові судна, яким присвоєна проектна категорія A, вважають такими, що розраховані на вітер, сила якого перевищує 8 (за шкалою Бофорта), та висоту істотних хвиль 4 м та більше, але не розраховані на аномальні погодні умови, такі як шторм, сильний шторм, ураган, торнадо та екстремальні морські умови чи гігантські хвилі.
B. прогулянкові судна, яким присвоєна проектна категорія B, вважають такими, що розраховані на силу вітру до 8 включно (за шкалою Бофорта) та висоту істотних хвиль до 4 м включно.
C. судна, яким присвоєна проектна категорія C, вважають такими, що розраховані на силу вітру до 6 включно та висоту істотних хвиль до 2 м включно.
D. судна, яким присвоєна проектна категорія D, вважають такими, що розраховані на силу вітру до 4 включно та висоту істотних хвиль до 0,3 м включно, а також випадкові хвилі максимальною висотою 0,5 м.
Судна кожної проектної категорії повинні бути спроектовані та побудовані зі збереженням параметрів щодо остійності, плавучості та інших відповідних суттєвих вимог, зазначених у цьому додатку, а також повинні мати належні характеристики щодо управління.
2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
2.1. Ідентифікація суден
Кожне судно повинне бути позначено ідентифікаційним номером, що включає таку інформацію:
(1) код країни виробника,
(2) унікальний код виробника, присвоєний національним органом держави-члена,
(3) унікальний серійний номер;
(4) місяць і рік виробництва;
(5) рік моделі.
Детальні вимоги щодо ідентифікаційного номера, вказаного у першому параграфі, встановлені у відповідному гармонізованому стандарті.
2.2. Табличка виробника
Кожне судно повинне мати постійну табличку, розміщену окремо від ідентифікаційного номеру судна, що містить принаймні таку інформацію:
(a) назву виробника, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку, а також його контактну адресу;
(b) знак СЕ відповідно до статті 18;
(c) проектну категорію судна відповідно до секції 1;
(d) максимальне навантаження, рекомендоване виробником, на основі пункту 3.6, не враховуючи вагу вмісту стаціонарних повних цистерн;
(e) кількість осіб, рекомендовану виробником, на яку розраховане судно.
У випадку оцінювання після завершення будівництва контактні дані та вимоги, вказані в пункті (а), повинні містити ті самі дані нотифікованого органу, який провів оцінювання відповідності.
2.3. Захист від падіння за борт та засоби повернення на борт
Судно повинне бути спроектовано так, щоб мінімізувати ризик падіння за борт та забезпечити повернення на борт. Засоби повернення на борт повинні бути доступними для людини у воді або такими, які вона може розгорнути без сторонньої допомоги.
2.4. Видимість з головного посту кермового керування
На прогулянкових суднах головний пост кермового керування повинен забезпечувати для оператора за нормальних умов використання (швидкість та навантаження) належну видимість по усіх напрямках.
2.5. Інструкція з експлуатації
До кожного продукту необхідно додавати інструкцію з експлуатації відповідно до статті 7(7) та статті 9(4). Інструкція повинна містити усю необхідну інформацію для безпечного використання продукту, з особливою увагою до підготовки до використання, технічного обслуговування, регулярної експлуатації, запобігання ризикам та управління ризиками.
3. ЦІЛІСНІСТЬ ТА СТРУКТУРНІ ВИМОГИ
3.1. Структура
Вибір та поєднання матеріалів, а також побудова повинна забезпечувати достатню міцність судна за всіма параметрами. Особливу увагу необхідно приділити проектній категорії відповідно до секції 1 та максимальному рекомендованому виробником навантаженню відповідно до пункту 3.6.
3.2. Остійність та висота надводного борту
Судно повинне бути достатньо остійним та мати необхідну висоту надводного борту, з огляду на його проектну категорію відповідно до секції 1 та максимальне рекомендоване виробником навантаження згідно з пунктом 3.6.
3.3. Плавучість та непотоплюваність
Судно повинне бути побудоване так, щоб забезпечувати збереження належних характеристик плавучості відповідно до його проектної категорії згідно з секцією 1, а також максимальне рекомендоване виробником навантаження відповідно до пункту 3.6. Усі житлові багатокорпусні прогулянкові судна, що схильні до перекидання, повинні мати достатню плавучість, щоб утримуватися на воді у перекинутому положенні.
Судна завдовжки менше 6 метрів, що схильні до затоплення, під час використання в межах їхньої проектної категорії повинні мати необхідні засоби збереження непотоплюваності у стані затоплення.
3.4. Отвори у корпусі, палубі та надбудові
Отвори у корпусі, палубі(ах) та надбудові не повинні зашкоджувати структурній цілісності судна або його цілісності для захисту від непогоди у закритому стані.
Вікна, ілюмінатори, двері та кришки люків повинні витримувати водяний тиск, що може виникнути за їх певного положення, а також зосереджене навантаження, яке виникає через вагу людей, які переміщуються на палубі.
На судовому оснащенні, призначеному для протоку води в корпус або з корпусу, нижче ватерлінії, що відповідає максимальному рекомендованому виробником навантаженню згідно з пунктом 3.6, повинні знаходитися засоби закриття, що мають бути легкодоступними.
3.5. Затоплення
Судно повинне бути спроектовано так, щоб мінімізувати ризик потоплення.
У відповідних випадках особливу увагу необхідно приділяти:
(a) кокпітам та отворам, які повинні осушуватися самостійно або мати інші засоби недопущення води до внутрішньої частини судна;
(b) вентиляційному оснащенню;
(c) видаленню води за допомогою насосів чи інших засобів.
3.6. Максимальне рекомендоване виробником навантаження
Максимальне рекомендоване виробником навантаження (палива, води, провізії, різного оснащення та людей (в кілограмах)), на яке розраховане судно, необхідно визначати відповідно до проектної категорії (секція 1), остійності та висоти надводного борту (пункт 3.2), а також плавучості та непотоплюваності (пункт 3.3).
3.7. Зберігання рятувальних човнів
Усі прогулянкові судна проектних категорій A та B, а також прогулянкові судна проектних категорій C та D завдовжки більше 6 метрів повинні бути обладнані одним чи декількома місцями зберігання рятувального човна (човнів), достатньо великого (великих), щоб вмістити кількість людей, на яку розраховане прогулянкове судно відповідно до рекомендацій виробника. Місце(я) зберігання рятувального(их) човна(ів) повинне(і) бути легкодоступним(и) у будь-який час.
3.8. Евакуація
Усі житлові багатокорпусні прогулянкові судна, що схильні до перекидання, повинні бути обладнані ефективними засобами евакуації у випадку перекидання. Якщо наявні засоби евакуації у перекинутому положенні, вони не повинні зашкоджувати структурі (пункт 3.1), остійності (пункт 3.2) або плавучості (пункт 3.3), незалежно від того, чи перебуває прогулянкове судно в нормальному положенні, чи в перекинутому.
Усі житлові багатокорпусні прогулянкові судна повинні бути обладнані ефективними засобами евакуації у випадку пожежі.
3.9. Постановка на якір, швартування та буксирування
Усі судна, беручи до уваги їхню проектну категорію та характеристики, повинні бути обладнані однією або декількома опорними точками чи іншими засобами для безпечного перенесення навантажень при постановці на якір, швартуванні або буксируванні.
4. ХАРАКТЕРИСТИКИ ЩОДО УПРАВЛІННЯ
Виробник повинен забезпечити необхідний рівень характеристик щодо управління судном із найбільш потужним рушійним двигуном, для якого було спроектовано та побудовано судно. Для усіх рушійних двигунів в інструкції з експлуатації необхідно вказати максимальну номінальну потужність двигуна.
5. ВИМОГИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ
5.1. Двигуни та відділення двигуна
5.1.1. Стаціонарний двигун
Усі стаціонарні встановлені двигуни необхідно розміщувати в окремому закритому відсіку, відділеному від житлових приміщень, так, щоб мінімізувати ризик виникнення або поширення пожежі, а також загрози від токсичних випарів, жару, шуму чи вібрацій у житлових приміщеннях.
Складові частини та додаткове обладнання двигуна, які потребують регулярного огляду та/або обслуговування, повинні бути легкодоступними.
Ізоляційні матеріали, що знаходяться всередині машинного відділення, не повинні підтримувати горіння.
5.1.2. Вентиляція
У машинному відділенні необхідно забезпечити вентиляцію. Необхідно мінімізувати потрапляння води всередину машинного відділення через отвори.
5.1.3. Незахищені деталі
Незахищені деталі двигуна, що рухаються або нагріваються і можуть спричинити травмування, повинні бути ефективно захищені, за винятком випадків, коли двигун має захисне покриття або власний корпус.
5.1.4. Запуск підвісного рушійного двигуна
Кожен підвісний рушійний двигун, встановлений на будь-якому судні, обладнують пристроєм для запобігання запуску двигуна за умови ввімкненого зчеплення, окрім випадків, коли:
(a) статична тяга, яку розвиває двигун, не перевищує 500 ньютонів (Н);
(b) двигун має обмежувач дроселювання для обмеження тяги до 500 Н у момент запуску двигуна.
5.1.5. Автономне управління водним мотоциклом
Водний мотоцикл повинен бути оснащений приладом автоматичного вимкнення рушійного двигуна або приладом автоматичного зменшення швидкості, переходу до поступального руху по колу, у разі, коли особа, що керує судном, залишає його борт або падає за борт.
5.1.6. Підвісні рушійні двигуни з румпельним управлінням повинні бути обладнані пристроєм аварійної зупинки із можливістю під’єднання до управління кермом.
5.2. Паливна система
5.2.1. Загальні положення
Обладнання та оснащення для заправлення, зберігання, вентиляції та постачання палива повинне бути спроектовано так, щоб мінімізувати ризик пожежі та вибуху.
5.2.2. Паливні цистерни
Паливні цистерни, трубопроводи та шланги повинні бути захищені та відокремлені або закриті від будь-якого джерела значного тепла. Матеріали, з яких виготовляються паливні цистерни, та спосіб їх побудови повинні відповідати їхній ємності та типу палива.
Приміщення, де знаходиться паливні цистерни для бензину, повинно вентилюватися.
Паливні цистерни для бензину не повинні становити частину корпусу і повинні бути:
(a) захищені від вогню з будь-якого двигуна чи з будь-якого іншого джерела займання;
(b) відокремлені від житлових приміщень.
Паливні цистерни для дизелю можуть бути частиною корпусу.
5.3. Електрична система
Електричні системи повинні бути спроектовані та встановлені так, щоб забезпечувати належну експлуатацію судна за нормальних умов використання, а також щоб мінімізувати ризик пожежі та ураження електричним струмом.
Усі електричні кола, окрім кіл для запуску двигуна, що живляться від акумуляторів, повинні залишатися безпечними у разі перенавантаження.
Кола електричної тяги не повинні взаємодіяти з іншими колами у спосіб, що зумовлює виникнення збоїв у роботі перших або останніх.
Необхідно забезпечити вентилювання, щоб запобігти накопиченню вибухонебезпечних газів, який можуть виділяти акумулятори. Акумулятори повинні бути надійно закріплені та захищені від потраплянні води.
5.4. Стернова система
5.4.1. Загальні положення
Стернова система та система контролю рушіїв повинні бути спроектовані, побудовані та встановлені так, щоб уможливити передачу стернового навантаження за прогнозованих умов експлуатації.
5.4.2. Аварійне обладнання
Кожне вітрильне прогулянкове судно та невітрильне прогулянкове судно з одним рушійним двигуном, оснащені дистанційно керованими стерновими системами, повинні бути обладнані аварійними засобами стернового управління прогулянковим судном на малій швидкості.
5.5. Газова система
Газові системи для побутових потреб повинні бути паровідвідного типу та спроектовані і встановлені так, щоб уникати витоків та ризиків вибуху, із можливістю перевірки на предмет витоків. Матеріали та компоненти повинні бути придатними для конкретного газу, що застосовується, щоб витримувати навантаження, що мають місце в морському середовищі.
Будь-яке газове обладнання, що використовують за призначенням, передбаченим виробником, повинне бути встановлене відповідно до інструкцій виробника. Будь-який прилад, що споживає газ, повинен бути оснащений окремим трубопроводом системи розподілення, і кожний прилад повинен контролюватися за допомогою окремого вимикача. Для запобігання загрозам витоків та продуктів згоряння необхідно забезпечити належну вентиляцію.
Усі судна із стаціонарними газовими системами повинні мати ізольоване приміщення для розміщення усіх газових балонів. Це ізольоване приміщення повинно бути відокремлене від житлових приміщень, доступ до нього повинен бути лише ззовні, а також воно повинно мати зовнішню вентиляцію для виведення усіх летких газів за борт.
Зокрема, будь-яка стаціонарна газова система повинна пройти випробування після встановлення.
5.6. Протипожежний захист
5.6.1. Загальні положення
Тип обладнання, що встановлюють, та схема судна повинні враховувати ризик виникнення та поширення пожежі. Особливу увагу необхідно приділяти середовищу, що оточує прилади, які працюють із використанням відкритого вогню, нагрітим зонам або двигунам та допоміжним агрегатам, зливам мастила та палива, незакритим мастильним та паливним трубам, а також електричній проводці, зокрема її віддаленню від джерел тепла та нагрітих поверхонь.
5.6.2. Протипожежне обладнання
Прогулянкові судна повинні бути оснащені протипожежним обладнанням, що відповідає рівню пожежної загрози, або необхідно вказати розміщення та потужність протипожежного обладнання відповідно до рівня пожежної загрози. Судно не можна вводити в експлуатацію, якщо воно не обладнане відповідним протипожежним обладнанням. Відділення двигуна, що працює на бензині, повинні бути захищені протипожежною системою, що дозволяє уникнути необхідність відкриття відділення у випадку пожежі. Точки розміщення переносних вогнегасників, у разі наявності, повинні бути легкодоступними, а один з них повинен знаходитись так, щоб до нього був легкий доступ з основного поста кермового керування прогулянковим судном.
5.7. Навігаційні вогні, знаки та звукові сигнали
Якщо судно оснащують навігаційними вогнями, знаками та звуковими сигналами, вони повинні відповідати МППЗСМ 1972 року (Міжнародні правила запобігання зіткненням суден у морі) або ЄКПВВШ (Європейський кодекс плавання по внутрішніх водних шляхах) у відповідних випадках.
5.8. Запобігання викидам та установки для полегшення транспортування відходів на берег
Конструкція судна повинна передбачати запобігання випадковим викидам забрудників (мастила, паливо тощо) за борт.
Будь-який туалет, встановлений на прогулянковому судні, повинен бути сполучений виключно із системою відстійних танків або з системою очищення води.
Прогулянкові судна, на яких встановлені відстійні танки, повинні бути оснащені стандартним зливним з’єднанням для забезпечення сполучення труб приймальних споруд із випускним трубопроводом прогулянкового судна.
Окрім зазначеного, усі труби для відходів життєдіяльності людини, що проходять крізь корпус судна, повинні бути обладнані клапанами із можливістю фіксації у закритому положенні.
B. Суттєві вимоги щодо викидів відпрацьованих газів з рушійних двигунів
Рушійні двигуни повинні відповідати суттєвим вимогам щодо викидів відпрацьованих газів, встановленим у цій частині.
1. ІДЕНТИФІКАЦІЯ РУШІЙНИХ ДВИГУНІВ
1.1. Кожен двигун повинен мати чітке позначення з такою інформацією:
(a) найменування виробника двигуна, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка, його контактна адреса, а також, за необхідності, ім’я та контактна адреса особи, що здійснювала адаптацію двигуна;
(b) тип двигуна та, за необхідності, сімейство двигунів;
(c) унікальний серійний номер двигуна;
(d) знак СЕ відповідно до статті 18;
1.2. Позначення, зазначені у пункті 1.1, повинні триматися протягом нормального строку експлуатації двигуна, а також повинні бути чіткими та стійкими. У разі використання наклейок або табличок вони повинні фіксуватися так, щоб забезпечити надійність їхнього кріплення протягом нормального строку експлуатації двигуна, а також щоб наклейки/таблички не можна було зняти, не зруйнувавши або не пошкодивши їх.
1.3. Позначення повинні кріпитися до тієї частини двигуна, яка є необхідною для нормальної експлуатації двигуна та зазвичай не потребує заміни протягом строку експлуатації двигуна.
1.4. Позначення необхідно розміщувати так, щоб забезпечити їхню безпосередню видимість після збирання двигуна з усіма компонентами, необхідними для роботи двигуна.
2. ВИМОГИ ЩОДО ВИКИДІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ
Рушійні двигуни повинні бути спроектовані, побудовані та зібрані так, щоб за їх правильного встановлення та нормального використання викиди не перевищували граничні значення, вказані у пункті 2.1 таблиці 1 та пункті 2.2 таблиці 2 та 3.
2.1. Значення, що застосовуються для цілей статті 55(2) та таблиці 2 пункту 2.2:
Таблиця 1
Якщо A, B та n константи відповідно до таблиці, PN є номінальною потужністю двигуна у кВт.
2.2. Значення, що застосовуються з 18 січня 2016 року:
Таблиця 2
Граничні рівні викидів відпрацьованих газів для двигунів, що запалюються від стиснення (++)
Таблиця 3
Граничні рівні викидів відпрацьованих газів для двигунів з запалюванням від іскри
| Тип двигуна | Номінальна потужність двигуна P N (кВт) | Окис вуглецю CO (г/кВт·г) | Вуглеводні + окис азоту HC + NO x (г/кВт·г) |
| Рушійно-стернові та стаціонарні двигуни | PN менше або дорівнює 373 | 75 | 5 |
| 373 < PN менше або дорівнює 485 | 350 | 16 | |
| PN > 485 | 350 | 22 | |
| Підвісні двигуни та двигуни суден для індивідуального користування | PN менше або дорівнює 4,3 | 500 - (5,0 x PN ) | 30 |
| 4,3 < PN менше або дорівнює 40 | 500 - (5,0 x PN ) | див. зображення | |
| PN > 40 | 300 | див. зображення |
2.3. Випробувальні цикли:
Випробувальні цикли та зважувальні коефіцієнти, які необхідно застосовувати:
Необхідно використовувати такі вимоги стандарту ISO 8178-4:2007, беручи до уваги значення, наведені в таблиці нижче.
Для двигунів з регульованою частотою обертів з запалюванням від стиснення необхідно застосовувати випробувальний цикл Е1 чи Е5 або, якщо потужність перевищує 130 кВт, в якості альтернативи, допускається застосування випробувального циклу Е3. Для двигунів з регульованою частотою обертів з запалюванням від іскри необхідно застосовувати випробувальний цикл Е4.
Нотифіковані органи мають право приймати результати випробування, проведеного на основі інших випробувальних циклів, відповідно до гармонізованого стандарту та за умов відповідності робочому циклу двигуна.
2.4. Застосування сімейства рушійних двигунів та вибір вихідного рушійного двигуна
Виробник двигуна відповідає за визначення того, які двигуни з його продукції необхідно включити до сімейства двигунів.
Вихідний двигун обирають з сімейства двигунів так, щоб його характеристики щодо викидів були репрезентативними для усіх двигунів такого сімейства двигунів. Двигун, що має характеристики, які, як очікується, можуть зумовлювати найбільшу кількість певних викидів (виражається у г/кВт·г) за результатами відповідного випробувального циклу, зазвичай обирають як вихідний двигун цього сімейства.
2.5. Випробувальне пальне
Випробувальне пальне, використовуване для випробування рівнів викидів відпрацьованих газів, повинне відповідати таким характеристикам:
Нотифіковані органи мають право приймати результати випробувань, проведених на основі іншого випробувального пального, відповідно до гармонізованого стандарту.
3. ДОВГОВІЧНІСТЬ
Виробник двигуна повинен надати інструкції зі встановлення та технічного обслуговування двигуна, дотримання яких означає, що за нормальної експлуатації двигун буде надалі відповідати граничним рівням, наведеним у пунктах 2.1 та 2.2 протягом всього нормального строку експлуатації та за нормальних умов експлуатації.
Виробник двигуна отримує цю інформацію за допомогою попередніх випробувань витривалості, які проводять на основі нормальних робочих циклів, а також за допомогою розрахунку зношення деталей, що дозволяє виробнику укласти необхідні інструкції з технічного обслуговування та надавати їх разом із усіма новими двигунами під час їх першого введення в обіг.
Нормальний строк експлуатації двигуна складає:
(a) для двигунів, що запалюються від стиснення: 480 годин експлуатації або 10 років, залежно від того, що настає раніше;
(b) для стаціонарних двигунів або рушійно-стернових двигунів з запалюванням від іскри, із вбудованим випускним трубопроводом або без нього:
(i) для категорії двигуна PN менше або дорівнює 373 кВт: 480 годин експлуатації або 10 років, залежно від того, що настає раніше,
(ii) для двигунів категорії 373 < PN менше або дорівнює 485 кВт: 150 годин експлуатації або три роки, залежно від того, що настає раніше,
(iii) для категорії двигуна PN > 485 кВт: 50 годин експлуатації або один рік, залежно від того, що настає раніше,
(c) двигуни водних мотоциклів: 350 годин експлуатації або п’ять років, залежно від того, що настає раніше,
(d) підвісні двигуни: 350 годин експлуатації або 10 років, залежно від того, що настає раніше,
4. ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ
До кожного двигуна необхідно додати інструкцію з експлуатації мовою чи мовами, легко зрозумілими для споживачів та інших кінцевих користувачів, як визначено державами-членами, на ринках яких здійснюватиметься обіг двигуна.
В інструкції з експлуатації необхідно:
(a) надавати інструкції зі встановлення, використання та технічного обслуговування, необхідного для забезпечення належного функціонування двигуна для відповідності вимогам секції 3 (Надійність);
(b) зазначати потужність двигуна, визначену відповідно до гармонізованого стандарту.
C. Суттєві вимоги до шумового випромінювання
Прогулянкові судна зі стаціонарними або рушійно-стерновими двигунами без вбудованого випускного трубопроводу, водні мотоцикли, підвісні двигуни та рушійно-стернові двигуни з вбудованим випускним трубопроводом повинні відповідати суттєвим вимогам до шумового випромінювання, встановленим у цій Частині.
1. РІВЕНЬ ШУМОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
1.1. Прогулянкові судна зі стаціонарними або рушійно-стерновими двигунами без вбудованого випускного трубопроводу, водні мотоцикли, підвісні двигуни та рушійно-стернові двигуни з вбудованим випускним трубопроводом повинні бути спроектовані, побудовані та зібрані так, щоб шумове випромінювання не перевищувало значення граничних рівнів, вказаних у цій таблиці:
| Номінальна потужність двигуна (один двигун) У кВт | Максимальний рівень звукового тиску = L pASmax У дБ |
| PN менше або дорівнює 10 | 67 |
| 10 < PN менше або дорівнює 40 | 72 |
| PN > 40 | 75 |
де PN = номінальна потужність єдиного двигуна у кВт за номінальної швидкості, а LpASmax = максимальний рівень звукового тиску у дБ.
Для всіх типів двигунів для блоків спарених двигунів та з декількох двигунів можна застосовувати похибку у 3 дБ.
1.2. Як альтернатива випробуванню з вимірюванням шуму, прогулянкове судно з конфігурацією стаціонарного двигуна або з конфігурацією рушійно-стернового двигуна без вбудованого випускного трубопроводу необхідно вважати таким, що відповідає вимогам щодо шуму, встановленим у пункті 1.1, якщо його число Фруда менше або дорівнює 1,1, а співвідношення потужності і водотонажності менше або дорівнює 40, і якщо двигун та викидна система встановлені відповідно до специфікацій виробника двигуна.
1.3. "Число Фруда" Fn обчислюють шляхом ділення максимальної швидкості прогулянкового судна V (м/с) на квадратний корінь довжини судна по ватерлінії lwl (м), помноженого на прискорення вільного падіння, g, що дорівнює 9,8 м/с-2.
"Співвідношення потужності і водотонажності" обчислюють шляхом ділення номінальної потужності двигуна PN (у кВт) на водотоннажність прогулянкового судна D (у тоннах).
2. ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Для прогулянкових суден зі стаціонарними або рушійно-стерновими двигунами без вбудованого викидного трубопроводу та водних мотоциклів інструкція з експлуатації, необхідна згідно з пунктом 2.5 частини A, повинна містити інформацію, необхідну для утримання прогулянкового судна та викидної системи у такому стані, який, наскільки це практично можливо, забезпечуватиме відповідність вказаним значенням граничних рівнів шуму за нормальних умов експлуатації.
Для підвісних або рушійно-стернових двигунів з вбудованим викидним трубопроводом інструкція з експлуатації, необхідна згідно з секцією 4 частини B, повинна містити інформацію, необхідну для утримання двигуна у стані, який, наскільки це практично можливо, забезпечуватиме відповідність вказаним значенням граничних рівнів шуму за нормальних умов експлуатації.
3. ДОВГОВІЧНІСТЬ
Положення щодо довговічності, зазначені у секції 3 частини B, необхідно застосовувати mutatis mutandis до відповідності вимогам до шумового випромінювання, встановлених у секції 1 цієї Частини.
ДОДАТОК II
КОМПОНЕНТИ СУДЕН
(1) обладнання, захищене від займання, для стаціонарних та рушійно-стернових бензинових двигунів, а також місця розміщення цистерн з бензином;
(2) пристрої для запобігання запуску на передачі;
(3) кермові колеса, кермові механізми та системи кабелів;
(4) паливні цистерни для стаціонарного встановлення та паливні шланги;
(5) люки та ілюмінатори, готові до монтажу.
ДОДАТОК III
ДЕКЛАРАЦІЯ ВИРОБНИКА ЧИ ІМПОРТЕРА ДЛЯ ЧАСТКОВО ЗАВЕРШЕНИХ СУДЕН ( СТАТТЯ 6(2))
Декларація виробника або імпортера, заснованих на території Союзу, відповідно до статті 6(2), повинна містити таке:
(a) найменування та адресу виробника;
(b) найменування та адресу представника виробника, заснованого на території Союзу, або, якщо можливо, ім’я особи, відповідальної за введення в обіг;
(c) опис частково завершених суден;
(d) заяву про те, що частково завершене судно відповідає суттєвим вимогам, які застосовуються на цьому етапі будівництва; із врахуванням покликань на релевантні гармонізовані стандарти, що використовуються, або покликань на специфікації, у зв’язку з якими було заявлено відповідність на цьому етапі будівництва; і, окрім цього, про те, що судно підлягає завершенню іншими юридичними чи фізичними особами за повної відповідності до цієї Директиви.
ДОДАТОК IV
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГАМ ЄС № xxxxx (-15)
__________
(-15) Присвоєння номера декларації про відповідність не є обов’язковим.
1. № xxxxx (Продукт: продукт, номер партії, тип або серійний номер):
2. Найменування та адреса виробника або його уповноваженого представника [Уповноважений представник повинен також надати комерційне найменування та адресу виробника] або приватного імпортера.
3. За видачу декларації відповідності одноосібну відповідальність несе виробник або приватний імпортер, або особа, вказана в статті 19(3) або (4) Директиви 2013/53/ЄС.
4. Об’єкт декларації (ідентифікаційні дані продукту, які забезпечують його простежуваність. Може включати фотографію, якщо це можливо):
5. Об’єкт декларації, зазначений у пункті 4, відповідає релевантному гармонізаційному законодавству Союзу:
6. Покликання на релевантні гармонізовані стандарти, що використовуються, або покликання на інші технічні специфікації, стосовно яких декларується відповідність:
7. Якщо застосовно, нотифікований орган... (найменування, номер) здійснив... (опис робіт) та видав сертифікат:
8. Ідентифікаційні дані особи, уповноваженої ставити підпис від імені виробника або його уповноваженого представника
9. Додаткова інформація:
Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна містити заяву виробника рушійного двигуна та особи, що здійснила адаптацію двигуна відповідно до пунктів (b) та (c) статті 6(4) про те, що:
(a) після встановлення на судно згідно з інструкцією зі встановлення, що надається разом з двигуном, двигун відповідатиме:
(i) вимогам щодо викидів відпрацьованих газів цієї Директиви;
(ii) граничним рівням Директиви 97/68/ЄC щодо затверджених як тип двигунів згідно з Директивою 97/68/ЄC, які не перевищують ступінь III A, ступінь III B чи ступінь IV граничних рівнів викидів для двигунів CI, що їх не використовують для урухомлення суден внутрішнього плавання, локомотивів чи залізничних вагонів, як це передбачено пунктом 4.1.2 додатка I зазначеної Директиви, або
(iii) граничним рівням Регламенту (ЄС) № 595/2009 щодо двигунів, що їх тип затверджено згідно з зазначеним Регламентом.
Двигун не можна вводити в експлуатацію за відсутності декларації про відповідність судна, на яке його встановлюватимуть, якщо це необхідно, відповідно до релевантних положень цієї Директиви.
Якщо двигун був введений в обіг протягом додаткового перехідного періоду, вказаного в статті 55(2), декларація про відповідність вимогам ЄС повинна містити інформацію про це.
Підписано від імені із за дорученням:
(місце та дата видачі)
(ім’я, посада) (підпис)
ДОДАТОК V
ЕКВІВАЛЕНТНА ВІДПОВІДНІСТЬ НА ОСНОВІ ОЦІНЮВАННЯ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА (МОДУЛЬ PCA)
1. Відповідність на основі оцінювання після завершення будівництва - це процедура, призначена для оцінювання еквівалентної відповідності продукту, для якого виробник не взяв на себе відповідальність за відповідність такого продукту положенням цієї Директиви, в той час як фізична або юридична особа, вказана в статті 19(2), (3) або (4), яка вводить продукт в обіг чи в експлуатацію під власну відповідальність, бере на себе відповідальність за еквівалентну відповідність продукту. Така особа повинна виконувати обов’язки, встановлені в пунктах 2 і 4, та забезпечувати і декларувати під власну одноосібну відповідальність відповідність застосовним вимогам цієї Директиви продукту, про який йде мова, на який поширюється дія положень пункту 3.
2. Особа, що вводить продукт в обіг або в експлуатацію, повинна подати заяву на оцінювання після завершення будівництва продукту нотифікованому органу та надати йому документи та технічний файл, що забезпечать нотифікованому органу можливість провести оцінювання відповідності продукту вимогам цієї Директиви, а також будь-яку наявну інформацію щодо використання продукту після його першого введення в експлуатацію.
Особа, що вводить такий продукт в обіг або в експлуатацію, повинна зберігати ці документи та інформацію для надання відповідним національним органам протягом 10 років після проведення оцінювання еквівалентної відповідності згідно з процедурою оцінювання після завершення будівництва.
3. Нотифікований орган повинен дослідити окремий продукт та здійснити розрахунки, випробування та інші заходи з оцінювання, необхідні для підтвердження еквівалентної відповідності продукту релевантним вимогам цієї Директиви.
Нотифікований орган повинен оформити та видати сертифікат та пов’язаний з ним звіт відповідності щодо проведеного оцінювання, а також зберігати копію сертифіката та пов’язаного з ним звіту для надання національним органам протягом 10 років після видачі зазначених документів.
Нотифікований орган повинен нанести на випробуваний продукт або забезпечити нанесення під свою відповідальність свого ідентифікаційного номера під знаком СЕ.
Якщо оцінюваним продуктом є судно, нотифікований орган повинен також забезпечити під свою відповідальність нанесення ідентифікаційного номера судна відповідно до пункту 2.1 частини A додатка I, при цьому в полі для коду країни виробника необхідно вказати країну реєстрації нотифікованого органу, а в полях для унікального коду виробника, присвоєного національним органом держави-члена - ідентифікаційний номер оцінювання після завершення будівництва, присвоєний нотифікованому органу, після якого зазначають серійний номер сертифіката оцінювання після завершення будівництва. В полях ідентифікаційного номера судна для місяця та року будівництва, а також для року моделі необхідно зазначити місяць та рік оцінювання після завершення будівництва.
4. Маркування знаком СЕ та декларація про відповідність вимогам ЄС
4.1. Особа, що вводить продукт в обіг або в експлуатацію, повинна нанести знак СЕ та під відповідальність нотифікованого органу, вказаного в секції 3, ідентифікаційний номер такого органу на продукт, оцінювання якого провів нотифікований орган та засвідчив його еквівалентну відповідність релевантним вимогам цієї Директиви.
4.2. Особа, що вводить продукт в обіг або в експлуатацію повинна оформити декларацію про відповідність вимогам ЄС та зберігати її для надання національним органам протягом 10 років після дати видачі сертифіката про оцінювання після завершення будівництва. Декларація відповідності повинна ідентифікувати продукт, щодо якого її оформлено.
Копія декларації про відповідність вимогам ЄС надається відповідним органам на запит.
4.3. Якщо оцінюваним продуктом є судно, особа, що вводить судно в обіг або в експлуатацію, повинна розмістити на ньому табличку виробника, зазначену в пункті 2.2 частини A додатка I, на яку необхідно нанести фразу "оцінювання після завершення будівництва", а також ідентифікаційний номер судна, зазначений у пункті 2.1 частини A додатка I, відповідно до положень секції 3.
5. Нотифікований орган повинен поінформувати особу, що вводить продукт в обіг або в експлуатацію, про її обов’язки відповідно до цієї процедури оцінювання після завершення будівництва.
ДОДАТОК VI
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ВИРОБНИЦТВА ТА КОНТРОЛЬОВАНОГО ВИПРОБУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ, ВСТАНОВЛЕНИХ У МОДУЛІ A1 ( СТАТТЯ 24(2))
( Див. текст )
Проектування та побудова
На одному або декількох суднах, що є показовими як продукція виробника, виробник повинен здійснити або забезпечити здійснення від свого імені одного або декількох із наведених нижче випробувань, еквівалентні розрахунки та контроль:
(a) випробування остійності відповідно до пункту 3.2 частини A додатка I;
(b) випробування характеристик плавучості відповідно до пункту 3.3 частини A додатка I.
Шумове випромінювання
Щодо прогулянкових суден із стаціонарними або рушійно-стерновими двигунами без вбудованого викидного трубопроводу та для водних мотоциклів на одному або декількох суднах, що є показовими як продукція виробника, виробник повинен здійснити або забезпечити здійснення від свого імені, під відповідальність нотифікованого органу, обраного виробником, випробування звукового випромінювання, як визначено в частині C додатка I.
Для підвісних або рушійно-стернових двигунів з вбудованим викидним трубопроводом, на одному або декількох двигунах, що є показовими як продукція виробника двигунів, виробник повинен здійснити або забезпечити здійснення від його імені під відповідальність нотифікованого органу, обраного виробником, випробування звукових викидів, як визначено в частині C додатка I.
Якщо випробування проводять на більше ніж одному двигуні з сімейства двигунів, для забезпечення відповідності зразка необхідно застосовувати статистичний метод, зазначений в додатку VII.
ДОДАТОК VII
ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОДУКТІВ ЩОДО ВИКИДІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ ТА ШУМОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
1. Для оцінювання відповідності сімейства двигунів необхідно обрати один зразок з серії. За погодженням із нотифікованим органом виробник повинен обрати розмір (n) зразка.
2. Для кожного регульованого компонента викидів відпрацьованих газів та шумового випромінювання обчислюють середнє арифметичне значення X результатів, отриманих щодо відповідного зразка. Серію продуктів необхідно вважати такою, що відповідає вимогам ("позитивне рішення"), у разі виконання такої умови:
X + k. S менше або дорівнює L
S - це стандартне відхилення, де
| n | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| k | 0,973 | 0,613 | 0,489 | 0,421 | 0,376 | 0,342 | 0,317 | 0,296 | 0,279 | 0,265 | 0,253 | 0,242 | 0,233 | 0,224 | 0,216 | 0,210 | 0,203 | 0,198 |
| якщо n більше або дорівнює 20, то див. зображення | ||||||||||||||||||
ДОДАТОК VIII
ДОДАТКОВА ПРОЦЕДУРА, ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ В РАМКАХ ВІДПОВІДНОСТІ ТИПУ НА ОСНОВІ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ВИРОБНИЦТВА ( МОДУЛЬ C)
( Див. текст )
У випадках, вказаних в статті 24(5), якщо рівень якості виявляється незадовільним, необхідно застосовувати таку процедуру:
З серії обирають двигун та проводять на ньому випробування, описані в частині B додатка I. Двигуни, що підлягають випробуванню, повинні бути повністю або частково обкатані відповідно до специфікацій виробника.
Якщо викиди певних відпрацьованих газів двигуна, обраного з серії, перевищують значення граничних рівнів відповідно до частини B додатка I, виробник має право вимагати проведення вимірювань на зразках двигунів, обраних з серії, враховуючи початково обраний двигун. Для забезпечення відповідності зразків двигунів вимогам цієї Директиви необхідно застосовувати статистичний метод, описаний у додатку VII.
ДОДАТОК IX
ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Технічна документація, вказана в статті 7(2) та статті 25, повинна у частинах, що стосуються оцінювання, містити таке:
(a) загальний опис типу;
(b) концептуальний проект, виробничі креслення та схеми компонентів, агрегатів, схеми підключення та інші відповідні дані;
(c) описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень і схем та експлуатації продукту;
(d) перелік стандартів, вказаних у статті 14, що застосовуються повністю або частково, а також описи рішень, ухвалених на виконання суттєвих вимог, якщо стандарти, вказані у статті 14, не були застосовані;
(e) результати проектних розрахунків, досліджень та інші відповідні дані;
(f) звіти про випробування або розрахунки, зокрема щодо остійності відповідно до пункту 3.2 частини A додатка I та плавучості відповідно до пункту 3.3 частини A додатка I;
(g) звіти про випробування щодо викидів відпрацьованих газів, що підтверджують відповідність положенням секції 2 частини B додатка I;
(h) звіти про випробування щодо шумового забруднення, що підтверджують відповідність положенням секції 1 частини C додатка I.
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу )( Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою )
