Регламент Комісії (ЄС) № 2017/2196 від 24 листопада 2017 року про встановлення мережевого кодексу з аварійних ситуацій в енергетиці та відновлення

Для цілей гарантування операційної безпеки, запобігання поширенню або ускладненню аварійної події, щоб уникнути масштабних порушень і режиму системної аварії, а також щоб забезпечити ефективне та швидке відновлення енергосистеми з режимів аварійної ситуації або системної аварії, цим Регламентом встановлюється мережевий кодекс, що встановлює вимоги щодо:

(a) управління режимами аварійної ситуації, системної аварії та відновлення з боку ОСП;

(b) координування експлуатації системи на території Союзу в режимах аварійної ситуації, системної аварії та відновлення;

(c) моделювань і випробувань, щоб гарантувати надійне, ефективне та швидке відновлення об'єднаних систем передачі до нормального режиму з режимів аварійної ситуації або системної аварії;

(d) інструментів і засобів, які необхідні, щоб гарантувати надійне, ефективне та швидке відновлення об'єднаних систем передачі до нормального режиму з режимів аварійної ситуації або системної аварії.

1. Цей Регламент застосовується до операторів систем передачі (ОСП), операторів систем розподілу (ОСР), значних користувачів мережі (ЗКМ), надавачів послуг із захисту, надавачів послуг з відновлення, сторін, відповідальних за баланс, надавачів послуг з балансування, призначених операторів ринку електроенергії (ПОРЕ) та інших суб'єктів, призначених для виконання ринкових функцій відповідно до Регламенту (ЄС) № 2015/1222 (-1) і Регламенту Комісії (ЄС) № 2016/1719 (-2).

2. Зокрема, цей Регламент застосовується до таких ЗКМ:

(a) наявні та нові генеруючі модулі, віднесені до типу C і D згідно з критеріями, визначеними у статті 5 Регламенту Комісії (ЄС) № 2016/631 (-3);

(b) наявні та нові генеруючі модулі, віднесені до типу B згідно з критеріями, визначеними у статті 5 Регламенту (ЄС) № 2016/631 , якщо вони визначені як ЗКМ відповідно до статті 11(4)і статті 23(4);

(c) наявні та нові приєднані до системи передачі об'єкти енергоспоживання;

(d) наявні та нові приєднані до системи передачі закриті системи розподілу;

(e) надавачі послуг з передиспетчеризації генеруючих модулів або об'єктів енергоспоживання шляхом агрегації та надавачі резервів активної потужності згідно з розділом 8 Регламенту (ЄС) № 2017/1485; та

(f) наявні та нові системи постійного струму високої напруги (ПСВН) і приєднані на постійному струмі модулі енергоцентрів згідно з критеріями, визначеними у статті 4(1) Регламенту Комісії (ЄС) № 2016/1447 (-4).

3. Цей Регламент застосовується до наявних і нових генеруючих модулів типу A згідно з критеріями, визначеними у статті 5 Регламенту (ЄС) № 2016/631 , до наявних і нових генеруючих модулів типу В, крім зазначених у параграфі 2(b), а також до наявних і нових об'єктів енергоспоживання, закритих систем розподілу та третіх осіб, що забезпечують управління попитом, якщо вони вважаються надавачами послуг із захисту або надавачами послуг з відновлення відповідно до статті 4(4).

4. Генеруючі модулі типу A і B, зазначені в параграфі 3, об'єкти енергоспоживання та закриті системи розподілу, що забезпечують управління попитом, можуть виконувати вимоги цього Регламенту безпосередньо або через третіх осіб на умовах, визначених відповідно до статті 4(4).

5. Цей Регламент застосовується до енергонакопичувачів ЗКМ, надавача послуг із захисту або надавача послуг з відновлення, які можуть використовуватися для балансування системи, за умови, що вони визначені таким чином у планах захисту системи, планах відновлення або у відповідних договорах про надання послуг.

6. Цей Регламент застосовується до всіх систем передачі, систем розподілу та міждержавних перетинів на території Союзу, за винятком систем передачі та систем розподілу або частин систем передачі чи систем розподілу на островах держав-членів, системи яких не працюють синхронно із синхронною областю континентальної Європи, Великобританії, Північної Європи, Ірландії та Північної Ірландії або країн Балтії, за умови, що така асинхронна робота не викликана порушенням.

7. У державах-членах, де існує більше одного оператора системи передачі, цей Регламент повинен застосовуватися до всіх операторів системи передачі в такій державі-члені. Якщо оператор системи передачі не має функції, що відповідає одному або більше обов'язкам за цим Регламентом, держави-члени можуть передбачити, що відповідальність за виконання таких обов'язків покладатиметься на одного або більше різних конкретних системних операторів.

8. ОСП Литви, Латвії та Естонії, доки та в тих випадках, коли вони працюють у синхронному режимі в синхронній області, у межах якої не всі країни підпадають під дію законодавства Союзу, звільняються від застосування статей 15, 29 і 33, якщо інше не передбачене в угоді про співпрацю з ОСП третіх країн, що лежить в основі їхньої співпраці для безпечної експлуатації системи відповідно до статті 10.

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС (-5), статті 2 Регламенту (ЄС) № 714/2009, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 543/2013 (-6), статті 2 Регламенту (ЄС) № 2015/1222, статті 2 Регламенту (ЄС) № 2016/631 , статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 2016/1388 (-7), статті 2 Регламенту (ЄС) № 2016/1447, статті 2 Регламенту (ЄС) № 2016/1719 і статті 2 Регламенту (ЄС) № 2017/1485.

Крім того, застосовуються такі терміни та означення:

(1) "надавач послуг із захисту" означає юридичну особу з правовим або договірним обов'язком надавати послугу, що сприяє здійсненню одного або кількох заходів плану захисту системи;

(2) "надавач послуг з відновлення" означає юридичну особу з правовим або договірним обов'язком надавати послугу, що сприяє здійсненню одного або кількох заходів плану відновлення;

(3) "значний користувач мережі з високим пріоритетом" означає значного користувача мережі, до якого застосовуються спеціальні умови відключення та відновлення енергопостачання;

(4) "нетто-навантаження" означає чисте значення активної потужності, що спостерігається з певної точки в системі, обчислене як (навантаження - генерація) і, як правило, виражене в кіловатах (кВт) або мегаватах (МВт), у певний момент часу або, у середньому, протягом будь-якого визначеного часового інтервалу;

(5) "план відновлення" означає всі технічні та організаційні заходи, необхідні для відновлення системи до нормального режиму;

(6) "відновлення енергопостачання" означає повторне підключення генеруючих потужностей і навантаження з метою подачі енергопостачання до частин системи, які були відключені;

(7) "низхідна стратегія відновлення енергопостачання" означає стратегію, що вимагає допомоги інших ОСП, щоб відновити енергопостачання частин системи певного ОСП;

(8) "висхідна стратегія відновлення енергопостачання" означає стратегію, за якої енергопостачання частини системи певного ОСП може бути відновлене без допомоги інших ОСП;

(9) "повторна синхронізація" означає синхронізацію та повторне з'єднання двох синхронізованих зон у точці повторної синхронізації;

(10) "відповідальний за частоту" означає ОСП, що призначений і відповідає за управління частотою системи в межах синхронізованої зони або синхронної області для відновлення частоти системи до номінальної частоти;

(11) "синхронізована зона" означає частину синхронної області, охоплену операторами об'єднаних систем передачі, зі спільною частотою системи, що не синхронізована з рештою синхронної області;

(12) "відповідальний за повторну синхронізацію" означає ОСП, що призначений і відповідає за повторну синхронізацію двох синхронізованих зон;

(13) "точка повторної синхронізації" означає пристрій, що використовується для з'єднання двох синхронізованих зон - як правило, автоматичний вимикач.

1. Застосовуючи цей Регламент, держави-члени, регуляторні органи, компетентні суб'єкти та системні оператори повинні:

(a) застосовувати принципи пропорційності та недискримінації;

(b) забезпечувати прозорість;

(c) застосовувати принцип оптимізації між найвищою загальною ефективністю і найнижчими загальними витратами для всіх залучених сторін;

(d) забезпечити використання ОСП ринкових механізмів, наскільки це можливо, щоб гарантувати безпеку та стабільність мережі;

(e) враховувати технічні, правові обмеження, а також обмеження, пов'язані з технікою безпеки та безпекою;

(f) виконувати обов'язки, покладені на відповідного ОСП для підтримання безпеки системи, у тому числі відповідно до вимог національного законодавства;

(g) консультуватися з відповідними О CP і враховувати потенційний вплив на їхню систему; та

(h) брати до уваги узгоджені європейські стандарти і технічні специфікації.

2. Кожний ОСП повинен подати на затвердження відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС такі пропозиції:

(a) умови здійснення діяльності надавачами послуг із захисту на договірній основі відповідно до параграфа 4;

(b) умови здійснення діяльності надавачами послуг з відновлення на договірній основі відповідно до параграфа 4;

(c) перелік ЗКМ, відповідальних за здійснення на їхніх установках заходів, що випливають з обов'язкових вимог, визначених у Регламентах (ЄС) № 2016/631, (ЄС) № 2016/1388 і (ЄС) № 2016/1447, та/або з національного законодавства, і перелік заходів, що підлягають здійсненню такими ЗКМ, визначеними ОСП згідно зі статтями 11(4)(c) і 23(4)(c);

(d) перелік значних користувачів мережі з високим пріоритетом, зазначених у статтях 11(4) (d) і 23(4) (d), або принципів, які застосовуються для їх визначення, а також умови відключення та відновлення енергопостачання значних користувачів мережі з високим пріоритетом, якщо вони не визначені в національному законодавстві держав-членів;

(e) правила призупинення та відновлення ринкової діяльності відповідно до статті 36(1);

(f) спеціальні правила врегулювання небалансів і врегулювання балансуючої енергії в разі призупинення ринкової діяльності відповідно до статті 39(1);

(g) план випробувань відповідно до статті 43(2).

3. Якщо це передбачено державою-членом, пропозиції, зазначені в пунктах (a)-(d) і (g) параграфа 2 можуть подаватися на затвердження іншому суб'єкту, що не є регуляторним органом. Регуляторні органи та суб'єкти, призначені державами-членами, повинні ухвалити рішення щодо пропозицій, зазначених у параграфі 2, протягом шести місяців з дати їх подання ОСП.

4. Умови здійснення діяльності надавачами послуг із захисту та надавачами послуг з відновлення повинні бути встановлені в національних правових рамках або в договірному порядку. Якщо вони встановлюються в договірному порядку, кожен ОСП до 18 грудня 2018 року повинен розробити пропозицію щодо відповідних умов, у якій принаймні мають визначатися:

(a) характеристики надаваної послуги;

(b) можливість і умови агрегації; та

(c) для надавачів послуг з відновлення - цільовий географічний розподіл джерел живлення зі здатністю до автономного пуску та здатністю до роботи в острівному режимі.

5. До 18 грудня 2018 року кожен ОСП повинен повідомити регуляторному органу або суб'єкту, призначеному державою-членом, план захисту системи, розроблений відповідно до статті 11, і план відновлення, розроблений відповідно до статті 23, або принаймні такі елементи вказаних планів:

(a) цілі плану захисту системи та плану відновлення, у тому числі явища, які потребують управління, або ситуації, які потребують вирішення;

(b) умови, за яких активуються заходи плану захисту системи та плану відновлення;

(c) обґрунтування кожного заходу з поясненням, як він сприяє досягненню цілей плану захисту системи та плану відновлення, і зазначенням сторони, відповідальної за здійснення таких заходів; та

(d) кінцеві терміни здійснення заходів, визначені відповідно до статей 11 і 23.

6. Якщо згідно із цим Регламентом ОСП повинен або йому дозволено визначати, встановлювати або погоджувати вимоги, умови або методології, які не підлягають затвердженню відповідно до параграфа 2, держави-члени можуть вимагати попереднього затвердження таких вимог, умов або методологій регуляторним органом, суб'єктом, призначеним державою-членом, чи іншими компетентними органами держав-членів.

7. Якщо ОСП вважатиме за потрібне внести зміни до документів, затверджених згідно з параграфом 3, до пропонованих змін застосовуються вимоги, передбачені параграфами 2-5. ОСП, які пропонують зміни, повинні враховувати правомірні очікування, за наявності, власників генеруючих об'єктів, власників об'єктів енергоспоживання та інших стейкхолдерів на основі початково визначених або погоджених вимог чи методологій.

8. Будь-яка сторона може подати скаргу на відповідного системного оператора чи ОСП щодо обов'язків або рішень відповідного системного оператора або ОСП за цим Регламентом, і може надіслати її до регуляторного органу, який, як орган врегулювання спорів, повинен ухвалити рішення протягом двох місяців після отримання скарги. Указаний строк може бути продовжений іще на два місяці, якщо регуляторному органу необхідна додаткова інформація. Такий продовжений строк може бути знову продовжений за згодою скаржника. Рішення регуляторного органу є обов'язковим, якщо і доки його не буде скасовано в порядку оскарження.

1. У випадках, коли цим Регламентом передбачено, що ОСП повинен провести консультації із зацікавленими сторонами щодо визначених ним дій перед реальним часом або в реальному часі, застосовується така процедура:

(a) ОСП повинен зв'язатися принаймні зі сторонами, визначеними у статтях цього Регламенту, вимагаючи проведення консультації;

(b) ОСП повинен пояснити причини та мету такої консультації, а також рішення, яке він має ухвалити;

(c) ОСП повинен отримати від сторін, зазначених у пункті (a), будь-яку релевантну інформацію та їхні оцінки;

(d) ОСП повинен належним чином враховувати точки зору, ситуації та обмеження сторін, з якими проводяться консультації;

(e) перш ніж ухвалити рішення, ОСП повинен надати пояснення сторонам, з якими проводилися консультації, щодо причин неврахування їхніх точок зору.

2. У випадках, коли цим Регламентом передбачено, що ОСП повинен координувати здійснення комплексу дій у реальному часі з кількома сторонами, застосовується така процедура:

(a) ОСП повинен зв'язатися принаймні зі сторонами, визначеними у статтях цього Регламенту, вимагаючи координації в реальному часі;

(b) ОСП повинен пояснити причини та мету такої координації та дій, які мають бути здійснені;

(c) ОСП повинен надати початкову пропозицію щодо дій, які повинна здійснити кожна сторона;

(d) ОСП повинен отримати від сторін, зазначених у пункті (a), будь-яку релевантну інформацію та їхні оцінки;

(e) ОСП повинен зробити остаточну пропозицію щодо дій, які повинні бути здійснені кожною стороною, з належним врахуванням точок зору, ситуацій і обмежень відповідних сторін, встановивши кінцевий термін подання сторонами заперечень проти дій, пропонованих ОСП;

(f) якщо відповідні сторони не заперечують проти здійснення дій, пропонованих ОСП, кожна сторона, включно з ОСП, повинна здійснити відповідні дії згідно з пропозицією;

(g) якщо одна або більше сторін відмовляються від дій, пропонованих ОСП, до настання встановленого терміну, ОСП повинен надіслати пропозицію щодо дій відповідному органу для ухвалення рішення з обґрунтуванням причин і цілей дій, пропонованих ОСП, а також з оцінкою та позицією сторін;

(h) якщо звернення до відповідного органу в реальному часі неможливе, ОСП повинен ініціювати рівноцінні дії, які матимуть найменший вплив або не матимуть жодного впливу на сторін, які відмовилися виконувати пропоновані дії.

3. Будь-яка зі сторін може відмовитися здійснювати в реальному часі дії, пропоновані ОСП у рамках процедури координації, описаної в параграфі 2, якщо вона обґрунтує, що пропоновані дії призведуть до порушення одного або більше технічних, правових обмежень, обмежень, пов'язаних із технікою безпеки або безпекою.

1. Під час розроблення плану захисту своєї системи відповідно до статті 11 і плану відновлення відповідно до статті 23 або під час перегляду плану захисту своєї системи відповідно достатті 50 та плану відновлення відповідно до статті 51 кожен ОСП повинен забезпечити узгодженість принаймні таких заходів із відповідними заходами у планах операторів систем передачі в межах його синхронної області та у планах операторів суміжних систем передачі, що належать до іншої синхронної області:

(a) допомога інших ОСП і координація в режимі аварійної ситуації відповідно до статті 14;

(b) процедури регулювання частоти відповідно до статті 18і статті 28, за винятком встановлення цільової частоти у випадку застосування висхідної стратегії відновлення енергопостачання перед будь-якою повторною синхронізацією з об'єднаною системою передачі;

(c) процедура надання допомоги в забезпеченні активною потужністю відповідно до статті 21;

(d) низхідна стратегія відновлення енергопостачання відповідно до статті 27.

2. Оцінювання узгодженості плану захисту системи та плану відновлення згідно з параграфом 1 повинне охоплювати такі завдання:

(a) обмін інформацією та даними, пов'язаними із заходами, вказаними в параграфі 1, між відповідними ОСП;

(b) виявлення несумісності заходів, вказаних у параграфі 1, у планах відповідних ОСП;

(c) виявлення потенційних загроз операційній безпеці в зоні розрахунку пропускної спроможності. До таких загроз, між іншим, належать регіональні порушення загального характеру, що мають значний вплив на системи передачі відповідних ОСП;

(d) оцінювання дієвості заходів, зазначених у параграфі 1 і визначених у планах захисту системи та планах відновлення відповідних ОСП, щодо подолання загроз, вказаних у пункті (c);

(e) консультування з регіональними центрами безпеки (РЦБ) для оцінювання узгодженості заходів, зазначених у параграфі 1, у межах всієї відповідної синхронної області;

(f) визначення пом'якшувальних заходів у разі несумісності планів захисту системи та планів відновлення відповідних ОСП або в разі відсутності заходів у планах захисту системи та планах відновлення відповідних ОСП.

3. До 18 грудня 2018 року кожен ОСП повинен передати інформацію про заходи, зазначені в параграфі 1, відповідному (відповідним) РЦБ відповідно до статті 77 Регламенту (ЄС) № 2017/1485. Упродовж 3 місяців з моменту надання інформації про заходи РЦБ повинен (повинні) підготувати технічний звіт про узгодженість заходів на основі критеріїв, визначених у параграфі 2. Кожен ОСП повинен забезпечити РЦБ допомогою з боку його кваліфікованих експертів у підготовці такого звіту.

4. РЦБ повинен (повинні) невідкладно надати технічний звіт, зазначений у параграфі 3, усім відповідним ОСП, які, у свою чергу, повинні передати його відповідним регуляторним органам, а також ENTSO-E для цілей, вказаних у статті 52.

5. Усі ОСП кожної зони розрахунку пропускної спроможності повинні погодити порогове значення, вище якого вплив дій одного або більше ОСП у режимах аварійної ситуації, системної аварії або відновлення вважається значним для інших ОСП у межах зони розрахунку пропускної спроможності.

1. Відповідні ОСП повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з компетентними органами кожної держави-члена, щодо пропозицій, які підлягають затвердженню відповідно до пунктів (a), (b),(e), (f) та (g) статті 4(2). Такі консультації повинні тривати не менше одного місяця.

2. Відповідні ОСП повинні належним чином врахувати точки зору стейкхолдерів за підсумками таких консультацій, перш ніж подати проект пропозиції. В усіх випадках повинне бути надане та своєчасно опубліковане належне обґрунтування врахування або неврахування точок зору стейкхолдерів перед або одночасно з публікацією пропозиції.

1. Витрати, понесені системними операторами, що підпадають під регулювання мережевих тарифів і випливають з обов'язків, встановлених цим Регламентом, мають бути оцінені відповідними регуляторними органами згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС. Витрати, оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, повинні бути відшкодовані через мережеві тарифи або інші належні механізми.

2. За запитом відповідних регуляторних органів системні оператори, згадані у параграфі 1, повинні протягом трьох місяців після запиту надати необхідну інформацію, щоб сприяти оцінюванню понесених витрат.

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених параграфами 2, 3 і 4.

2. Обов'язок збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, що підпадають під дію цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами в ході виконання своїх службових обов'язків, не може розголошуватися іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним законодавством, іншим відповідним законодавством Союзу або іншими положеннями цього Регламенту.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним законодавством або законодавством Союзу, регуляторні органи, органи або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх службових обов'язків відповідно до цього Регламенту.

Якщо синхронна область об'єднує як ОСП Союзу, так і ОСП третіх країн, до 18 червня 2019 року всі ОСП Союзу в такій синхронній області повинні докласти зусиль для укладення з ОСП третіх країн, які не підпадають під дію цього Регламенту, угоди, що визначає основи їх співпраці у сфері безпечної експлуатації системи і встановлює умови для виконання ОСП третіх країн обов'язків, встановлених у цьому Регламенті.

1. До 18 грудня 2018 року кожен ОСП повинен розробити план захисту системи після консультацій з відповідними ОСР, ЗКМ, національними регуляторними органами або суб'єктами, вказаними у статті 4(3), операторами суміжних систем передачі та іншими ОСП у його синхронній області.

2. Під час розроблення плану захисту системи кожен ОСП повинен враховувати принаймні такі елементи:

(a) межі операційної безпеки, визначені відповідно до статті 25 Регламенту (ЄС) № 2017/1485;

(b) поведінку та можливості навантаження та генеруючих потужностей у межах синхронної області;

(c) специфічні потреби значних користувачів мережі з високим пріоритетом, перерахованих відповідно до пункту (d) параграфа 4; та

(d) характеристики своєї системи передачі та суміжних систем ОСР.

3. План захисту системи повинен містити принаймні такі положення:

(a) умови, за яких активується план захисту системи відповідно до статті 13;

(b) розпорядження в рамках плану захисту системи, що видаються ОСП; та

(c) заходи, які підлягають обговоренню або координації в реальному часі з визначеними сторонами.

4. Зокрема, план захисту системи повинен містити такі елементи:

(a) перелік заходів, які мають бути здійснені ОСП на його установках;

(b) перелік заходів, які мають бути здійснені ОСР, і перелік ОСР, відповідальних за здійснення таких заходів на їхніх установках;

(c) перелік ЗКМ, відповідальних за здійснення на їхніх установках заходів, що випливають з обов'язкових вимог, визначених у Регламентах (ЄС) № 2016/631, (ЄС) № 2016/1388 і (ЄС) № 2016/1447, або з національного законодавства, і перелік заходів, що підлягають здійсненню такими ЗКМ;

(d) перелік значних користувачів мережі з високим пріоритетом і умов їх відключення, та

(e) кінцеві терміни здійснення кожного заходу, перерахованого у плані захисту системи.

5. План захисту системи повинен передбачати принаймні такі технічні та організаційні заходи, визначені в секції 2 глави II:

(a) схеми захисту системи, що включають принаймні:

(i) схему автоматичного регулювання у випадку зниження частоти відповідно до статті 15;

(ii) схему автоматичного регулювання у випадку підвищення частоти відповідно до статті 16; та

(iii) автоматичну схему проти лавини напруги відповідно до статті 17.

(b) процедури плану захисту системи, що принаймні включають:

(i) процедуру управління відхиленнями частоти відповідно достатті 18;

(ii) процедуру управління відхиленнями напруги відповідно до статті 19;

(iii) процедуру управління перетоками потужності відповідно до статті 20;

(iv) процедуру надання допомоги в забезпеченні активною потужністю відповідно до статті 21; та

(v) процедуру ручного відключення навантаження відповідно до статті 22.

6. Заходи, передбачені у плані захисту системи повинні відповідати таким принципам:

(a) вони повинні мати мінімальний вплив на користувачів системи;

(b) вони повинні бути економічно ефективними;

(c) тільки необхідні заходи підлягають активації; та

(d) вони не повинні призводити до режиму аварійної ситуації або режиму системної аварії в системі передачі ОСП або в об'єднаних системах передачі.

1. До 18 грудня 2019 року кожен ОСП повинен впровадити заходи, передбачені його планом захисту системи, які повинні бути впроваджені в системі передачі. Він повинен надалі підтримувати впроваджені заходи.

2. До 18 грудня 2018 року кожен ОСП повинен повідомити приєднаних до системи передачі ОСР про заходи, включно з кінцевими термінами впровадження, що підлягають впровадженню:

(a) на установках ОСР відповідно до статті 11(4); або

(b) на установках ЗКМ, визначених відповідно до статті 11(4) і приєднаних до їхніх систем розподілу; або

(c) на установках надавачів послуг із захисту, приєднаних до їхніх систем розподілу; або

(d) на установках ОСР, приєднаних до їхніх систем розподілу.

3. До 18 грудня 2018 року кожен ОСП повинен повідомити ЗКМ, визначених відповідно до пункту (c) статті 11(4), або надавачів послуг із захисту, безпосередньо приєднаних до його системи передачі, про заходи, які мають бути впроваджені на їхніх установках, включно з кінцевими термінами їх впровадження.

4. У випадках, передбачених національним законодавством, ОСП повинен безпосередньо повідомити ЗКМ, визначених відповідно до пункту (c) статті 11(4), надавачів послуг із захисту чи ОСР, приєднаних до систем розподілу, про заходи, які мають бути впроваджені на їхніх установках, включно з кінцевими термінами їх впровадження. Він повинен інформувати відповідного ОСР про таке повідомлення.

5. У випадку, коли ОСП повідомляє відповідного ОСР згідно з параграфом 2, ОСР, у свою чергу, повинен невідкладно повідомити ЗКМ, надавачів послуг із захисту та ОСР, приєднаних до його системи розподілу, про заходи плану захисту системи, які вони повинні впровадити на їхніх відповідних установках, включно з кінцевими термінами їх впровадження.

6. Кожен повідомлений ОСР, ЗКМ і надавач послуг із захисту повинен:

(a) впровадити заходи, повідомлені відповідно до цієї статті, протягом 12 місяців з дати повідомлення;

(b) підтвердити впровадження заходів оператору системи, що надав повідомлення, який, якщо він не є ОСП, повинен повідомити ОСП про таке підтвердження; та

(c) підтримувати заходи, впроваджені на його установках.

1. Кожен ОСП повинен активувати процедури свого плану захисту системи відповідно до пункту (b)статті 11(5) у координації з ОСР і ЗКМ, визначеними відповідно до статті 11(4), і надавачами послуг із захисту.

2. На додачу до автоматично активованих схем плану захисту системи відповідно до пункту (a)статті 11(5), кожен ОСП повинен активувати процедуру плану захисту системи, якщо:

(a) система перебуває в режимі аварійної ситуації згідно з критеріями, визначеними у статті 18(3) Регламенту (ЄС) № 2017/1485, і коригувальні дії для відновлення системи до нормального режиму недоступні; або

(b) згідно з результатами аналізу операційної безпеки, операційна безпека системи передачі вимагає активації заходу плану захисту системи відповідно до статті 11(5) на додачу до доступних коригувальних дій.

3. Кожен ОСР і ЗКМ, визначений відповідно до статті 11(4), а також кожен надавач послуг із захисту повинен без необгрунтованої затримки виконувати розпорядження в рамках плану захисту системи, видані ОСП відповідно до пункту (c) статті 11(3), згідно з процедурами плану захисту системи, передбаченими впункті (b) статті 11(5).

4. Кожен ОСП повинен активувати процедури плану захисту системи, зазначені в пункті (b) статті 11(5), що мають значний транскордонний вплив, у координації з ОСП, на яких вони впливають.

1. За запитом ОСП в режимі аварійної ситуації кожен ОСП повинен надати через міждержавні перетини будь-яку посильну допомогу ОСП, що подав запит, за умови, що це не призведе до режиму аварійної ситуації або системної аварії в його системі передачі або в об'єднаних системах передачі.

2. Якщо допомогу необхідно надавати через міждержавні лінії електропередачі постійного струму, вона може полягати у здійсненні таких дій з урахуванням технічних характеристик і здатності системи ПСВН:

(a) заходи з ручного регулювання передаваної активної потужності, щоб допомогти ОСП у режимі аварійної ситуації привести перетоки потужності в межі операційної безпеки або частоту суміжної синхронної області - у межі частоти системи в передаварійному режимі, визначені відповідно до статті 18(2) Регламенту (ЄС) № 2017/1485;

(b) функції автоматичного регулювання передаваної активної потужності на основі сигналів і критеріїв, визначених у статті 13 Регламенту (ЄС) № 2016/1447;

(c) автоматичне регулювання частоти відповідно до статей 15-18 Регламенту (ЄС) № 2016/1447 при роботі в острівного режимі;

(d) регулювання напруги та реактивної потужності відповідно до статті 24 Регламенту (ЄС) № 2016/1447, та

(e) будь-які інші доцільні дії.

3. Кожен ОСП може перейти до ручного відключення будь-якого елемента системи передачі, що має значний транскордонний вплив, у тому числі міждержавного перетину, з дотриманням таких вимог:

(a) ОСП повинен узгодити це з операторами суміжних систем передачі; та

(b) така дія не повинна призводити до режиму аварійної ситуації або режиму системної аварії для решти елементів об'єднаної системи передачі.

4. Незважаючи на положення параграфа 3, ОСП може вручну відключити будь-який елемент системи передачі, що має значний транскордонний вплив, у тому числі міждержавний перетин, без узгодження за виняткових обставин, що включають порушення меж операційної безпеки, щоб запобігти ризикам для безпеки персоналу або пошкодженню обладнання. Упродовж 30 днів з моменту аварії ОСП повинен підготувати звіт, принаймні англійською мовою, з докладним поясненням причин, ходу реалізації та впливу такої дії та подати його відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС і операторам суміжних систем передачі, а також надати його користувачам мережі, що зазнали значного впливу.

1. Схема автоматичного регулювання у випадку зниження частоти, передбачена планом захисту системи, повинна включати схему автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти та налаштування режиму з обмеженою чутливістю до частоти - знижена частота в області регулювання частоти та потужності (РЧП) ОСП.

2. Під час розроблення свого плану захисту системи кожен ОСП повинен передбачити активацію режиму з обмеженою чутливістю до частоти - знижена частота перед активацією схеми автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти, якщо це дозволяє швидкість зміни частоти.

3. Перед активацією схеми автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти кожен ОСП і ОСР, визначений відповідно до статті 11(4), повинні передбачити, щоб енергонакопичувачі, що діють як навантаження та підключені до їхньої системи:

(a) автоматично перемикалися в режим генерації впродовж періоду часу та з уставкою активної потужності, встановленими ОСП у плані захисту системи; або

(b) якщо енергонакопичувач не здатний перемикатися впродовж періоду часу, встановленого ОСП у плані захисту системи, автоматично відключали такий енергонакопичувач, що діє як навантаження.

4. Кожен ОСП повинен встановити у своєму плані захисту системи порогові значення частоти, за яких має відбуватися автоматичне перемикання або відключення енергонакопичувачів. Такі порогові значення частоти повинні бути нижчі або дорівнювати граничній частоті системи, визначеній для режиму аварійної ситуації у статті 18(3) Регламенту (ЄС) № 2017/1485, і повинні бути вищі за граничну частоту обов'язкового початкового рівня відключення навантаження, встановлену в додатку.

5. Кожен ОСП повинен розробити схему автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти згідно з параметрами відключення навантаження в реальному часі, встановленими в додатку. Така схема має передбачати відключення навантаження за різних частот - від "обов'язкового початкового рівня" до "обов'язкового кінцевого рівня" - у межах діапазону впровадження з дотриманням мінімальної кількості та максимальної величини кроків. Діапазон впровадження повинен визначати максимальне допустиме відхилення нетто-навантаження, що підлягає відключенню, від цільового нетто-навантаження, що підлягає відключенню при заданій частоті, розраховане шляхом лінійної інтерполяції між обов'язковими початковим і кінцевим рівнями. Діапазон впровадження не повинен передбачати відключення меншого обсягу нетто-навантаження, ніж обсяг нетто-навантаження, що підлягає відключенню на обов'язковому початковому рівні. Крок не вважається кроком, якщо при його досягненні не було відключене нетто-навантаження.

6. Кожен ОСП чи ОСР повинен встановити реле, необхідні для відключення навантаження при зниженні частоти, з урахуванням принаймні поведінки навантаження та розподіленої генерації.

7. У разі впровадження схеми автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти відповідно до повідомлення згідно зі статтею 12(2)кожен ОСП чи ОСР повинен:

(a) уникати встановлення навмисної затримки часу на додачу до часу спрацювання реле й автоматичних вимикачів;

(b) мінімізувати відключення генеруючих модулів, особливо тих, що забезпечують інерцію; та

(c) обмежити ризик того, що схема призведе до відхилень перетоків потужності та відхилень напруги за межі операційної безпеки.

Якщо ОСР не може виконати вимоги, передбачені в пунктах (b) і (c), він повинен повідомити ОСП і запропонувати вимогу, яка має застосовуватися. ОСП спільно з ОСР повинні встановити застосовні вимоги на основі спільного аналізу витрат і вигід.

8. Схема автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти плану захисту системи може передбачати відключення нетто-навантаження на основі градієнта частоти за умови, що:

(a) воно активується тільки:

(i) коли відхилення частоти перевищує максимальне відхилення частоти в усталеному режимі, а градієнт частоти перевищує значення при нормативному збуренні;

(ii) доки частота не досягне частоти обов'язкового початкового рівня відключення навантаження;

(b) воно відповідає додатку; та

(c) воно необхідне та виправдане для ефективного підтримання операційної безпеки.

9. Якщо схема автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти плану захисту системи передбачає відключення нетто-навантаження на основі градієнта частоти, як описано в параграфі 8, ОСП повинен подати національному регуляторному органу, протягом 30 днів з моменту впровадження, звіт з детальним поясненням причин, ходу впровадження та наслідків такого заходу.

10. ОСП може передбачити у схемі автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти плану захисту системи додаткові кроки відключення нетто-навантаження нижче обов'язкового кінцевого рівня відключення навантаження, визначеного в додатку.

11. Кожен ОСП має право впроваджувати додаткові схеми захисту системи, які активуються при частоті, що нижча або дорівнює частоті обов'язкового кінцевого рівня відключення навантаження, і які спрямовані на пришвидшення процесу відновлення. ОСП повинен забезпечити, щоб такі додаткові схеми далі не погіршували частоту.

1. Схема автоматичного регулювання у випадку підвищення частоти плану захисту системи повинна призводити до автоматичного зниження загальної активної потужності, що подається в кожну область РЧП.

2. Після консультацій з іншими ОСП в його синхронній області ОСП повинен визначити такі параметри схеми автоматичного регулювання у випадку підвищення частоти:

(a) порогові значення частоти для її активації; та

(b) коефіцієнт зниження інжекції активної потужності.

3. Кожен ОСП повинен розробити схему автоматичного регулювання у випадку підвищення частоти з урахуванням можливостей генеруючих модулів у режимі з обмеженою чутливістю до частоти - підвищена частота та енергонакопичувачів у його області РЧП. Якщо режим з обмеженою чутливістю до частоти - підвищена частота відсутній або недостатній для виконання вимог, визначених у пунктах (a) і (b) параграфа 2, кожен ОСП повинен додатково налаштувати покрокове лінійне відключення генеруючих потужностей у його області РЧП. ОСП також повинен встановити максимальний розмір кроків відключення генеруючих модулів та/або систем ПСВН після консультацій з іншими ОСП у його синхронній області.

1. Автоматична схема проти лавини напруги плану захисту системи може включати в себе одну або більше таких схем, залежно від результатів оцінювання безпеки системи ОСП:

(a) схема відключення навантаження при зниженні напруги відповідно до статті 19(2) Регламенту (ЄС) № 2016/1388;

(b) схема блокування перемикача відгалужень під навантаженням відповідно до статті 19(3) Регламенту (ЄС) № 2016/1388;

(c) схеми захисту системи для управління напругою.

2. Крім випадків, коли за результатами оцінювання відповідно до параграфа 1 необов'язково впроваджувати схему блокування, щоб запобігти лавині напруги в області регулювання ОСП, ОСП повинен встановити умови, за яких перемикач відгалужень під навантаженням блокуватиметься відповідно до статті 19(3) Регламенту (ЄС) № 2016/1388, у тому числі принаймні:

(a) метод блокування (на місці чи віддалено з диспетчерського пункту);

(b) порогове значення напруги в точці приєднання;

(c) напрямок перетоку реактивної потужності; та

(d) максимальний часовий інтервал між виявленням порогового значення та блокуванням.

1. Процедура управління відхиленнями частоти плану захисту системи повинна містити комплекс заходів для управління відхиленнями частоти за межі частоти, визначені для передаварійного режиму у статті 18(2) Регламенту (ЄС) № 2017/1485. Процедура управління відхиленнями частоти повинна узгоджуватися з процедурами, визначеними для коригувальних дій, управління якими має здійснюватися в координований спосіб відповідно до статті 78(4) Регламенту (ЄС) № 2017/1485, і повинна відповідати принаймні таким вимогам:

(a) зниження обсягу генерації має бути меншим за зниження навантаження при зниженні частоти; та

(b) зниження обсягу генерації повинне бути більшим за зниження навантаження у випадках підвищення частоти.

2. Кожен ОСП повинен адаптувати режим роботи РЧП, щоб запобігти втручанню шляхом ручної активації або відключення активної потужності, як встановлено в параграфах 3 і 5.

3. Кожен ОСП повинен мати право встановлювати уставку активної потужності, яку повинен підтримувати кожен ЗКМ, визначений відповідно до пункту (c) статті 11(4), за умови, що така уставка відповідає технічним обмеженням ЗКМ. Кожен ОСП повинен мати право встановлювати уставку активної потужності, яку повинен підтримувати кожен надавач послуг із захисту, за умови, що такий захід застосовується до них відповідно до умов, вказаних у статті 4(4), і така уставка відповідає технічним обмеженням надавача послуг із захисту. ЗКМ і надавачі послуг із захисту повинні без необгрунтованої затримки виконувати розпорядження, видані ОСП прямо або опосередковано - через ОСР, і повинні підтримувати відповідний стан до отримання подальших розпоряджень. У разі видачі прямих розпоряджень ОСП повинен без необгрунтованої затримки повідомити відповідним ОСР.

4. Кожен ОСП повинен мати право відключати ЗКМ і надавачів послуг із захисту прямо або опосередковано - через ОСР. ЗКМ і надавачі послуг із захисту повинні залишатися відключеними до отримання подальших розпоряджень. У разі прямого відключення ЗКМ ОСП повинен без необгрунтованої затримки повідомити відповідним ОСР. Упродовж 30 днів з моменту події ОСП повинен підготувати звіт із докладним поясненням причин, ходу реалізації та впливу такої дії та подати його відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС, а також надати його користувачам мережі, що зазнали значного впливу.

5. Перш ніж активувати схему автоматичного відключення навантаження при зниженні частоти, визначену у статті 15, і за умови, що це дозволяє швидкість зміни частоти, кожен ОСП повинен, прямо або опосередковано - через ОСР, активувати управління попитом з боку надавачів послуг із захисту та:

(a) перемкнути енергонакопичувачі, що діють як навантаження, у режим генерації з уставкою активної потужності, встановленою ОСП у плані захисту системи; або

(b) якщо енергонакопичувач не здатний перемикатися настільки швидко, щоб стабілізувати частоту, відключити такий енергонакопичувач у ручному режимі.

1. Процедура управління відхиленнями напруги плану захисту системи повинна містити комплекс заходів для управління відхиленнями напруги за межі операційної безпеки, визначені у статті 25 Регламенту (ЄС) № 2017/1485.

2. Кожен ОСП повинен мати право встановлювати діапазон реактивної потужності або діапазон напруги та зобов'язати ОСР і ЗКМ, визначених для цілей цього заходу відповідно до статті 11(4), підтримувати їх згідно зі статтями 28 і 29 Регламенту (ЄС) № 2017/1485.

3. За запитом операторів суміжних систем передачі в режимі аварійної ситуації кожен ОСП повинен надати всі потужності для вироблення реактивної потужності, якщо це не призведе до режиму аварійної ситуації або системної аварії в його системі передачі.

1. Процедура управління перетоками потужності плану захисту системи повинна передбачати комплекс заходів для управління перетоками потужності поза межами операційної безпеки, визначеними у статті 25 Регламенту (ЄС) № 2017/1485.

2. Кожен ОСП повинен мати право встановлювати уставку активної потужності, яку повинен підтримувати кожен ЗКМ, визначений відповідно до пункту (c)статті 11(4), за умови, що така уставка відповідає технічним обмеженням ЗКМ. Кожен ОСП повинен мати право встановлювати уставку активної потужності, яку повинен підтримувати кожен надавач послуг із захисту, за умови, що такий захід застосовується до них відповідно до умов, вказаних у статті 4(4), і така уставка відповідає технічним обмеженням надавачів послуг із захисту. ЗКМ і надавачі послуг із захисту повинні без необгрунтованої затримки виконувати розпорядження, видані ОСП прямо або опосередковано - через ОСР, і повинні підтримувати відповідний стан до отримання подальших розпоряджень. У разі видачі прямих розпоряджень ОСП повинен без необгрунтованої затримки повідомити відповідним ОСР.

3. Кожен ОСП повинен мати право відключати ЗКМ і надавачів послуг із захисту прямо або опосередковано - через ОСР. ЗКМ і надавачі послуг із захисту повинні залишатися відключеними до отримання подальших розпоряджень. У разі прямого відключення ЗКМ ОСП повинен без необгрунтованої затримки повідомити відповідним ОСР. Упродовж 30 днів з моменту події ОСП повинен підготувати звіт із докладним поясненням причин, ходу реалізації та впливу такої дії та подати його відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС.