Регламент Комісії (ЄС) № 1569/2007 від 21 грудня 2007 року про встановлення механізму для визначення еквівалентності стандартів бухгалтерського обліку, які використовують емітенти цінних паперів третіх країн відповідно до директив Європейського Парламенту і Ради 2003/71/ЄС та 2004/109/ЄС

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,

Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради 2003/71/ЄС від 04 листопада 2003 року про проспекти, що підлягають публікації у випадку публічної пропозиції цінних паперів або їх допуску до торгів на регульованому ринку, та про внесення змін до Директиви 2001/34/ЄС (- 1), та зокрема її статтю 7(1),

Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС від 15 грудня 2004 року про гармонізацію вимог щодо прозорості інформації про емітентів, цінні папери яких допущено до торгівлі на регульованому ринку, та про внесення змін до Директиви 2001/34/ЄС (- 2), та зокрема її статтю 23(4)(i),

Оскільки:

(1) Стаття 23(4) Директиви 2004/109/ЄС вимагає від Комісії запровадження механізму для встановлення еквівалентності інформації, про яку йдеться у зазначеній Директиві, включно з фінансовою звітністю та відповідними вимогами, передбаченими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та адміністративними положеннями третіх країн. Зазначена стаття також вимагає від Комісії ухвалення рішень стосовно визнання еквівалентності стандартів бухгалтерського обліку, що використовуються емітентами третіх країн, та дозволяє використовувати бухгалтерські стандарти третіх країн протягом відповідного перехідного періоду. Зважаючи на тісний взаємозв’язок між інформацією, що вимагається відповідно до Директиви 2004/109/ЄС, та інформацією, що вимагається відповідно до Директиви 2003/71/ЄС, доцільно передбачити застосування однакових критеріїв для встановлення еквівалентності стосовно обох зазначених директив.

(2) Зважаючи на цілі Директиви 2003/71/ЄС, спрямовані на забезпечення можливостей для інвесторів здійснювати поінформоване оцінювання активів і зобов’язань, фінансового становища, прибутків і збитків та проспектів емітента, та на цілі Директиви 2004/109/ЄС, спрямовані на забезпечення можливостей для інвесторів здійснювати поінформоване оцінювання фінансового становища емітентів цінних паперів, допущених до торгів на регульованому ринку, доцільно обумовити еквівалентність здатністю інвесторів здійснювати подібне оцінювання фінансового становища та проспектів емітента незалежно від того, чи складено фінансову звітність відповідно до стандартів бухгалтерського обліку третьої країни, чи відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).

(3) Для забезпечення того, що встановлення еквівалентності стандартів бухгалтерського обліку третьої країни здійснюється у всіх випадках, що є важливими для ринків Співтовариства, Комісія повинна оцінювати еквівалентність стандартів бухгалтерського обліку третьої країни або за заявою від компетентного органу держави-члена, або за заявою від органу третьої країни з питань стандартів бухгалтерської звітності та ринкового нагляду, або за власною ініціативою. До ухвалення рішення Комісія повинна консультуватися з Комітетом європейських регуляторів цінних паперів (CESR), зокрема, щодо оцінювання еквівалентності відповідних стандартів бухгалтерського обліку. Додатково, Комісія буде здійснювати активний моніторинг прогресу роботи відповідних органів третьої країни, щоб виключити будь-які вимоги до емітентів Співтовариства, які виходять на фінансові ринки третьої країни, щодо реконсиляції фінансової звітності, підготовленої з використанням МСФЗ, ухвалених відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1606/2002 від 19 липня 2002 року про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (- 3). Рішення Комісії повинне бути таким, щоб емітенти Співтовариства мали змогу використовувати у відповідній третій країні МСФЗ, ухвалені відповідно до Регламенту (ЄС) № 1606/2002.

(4) У квітні 2007 року Президент Європейської Ради, Президент Комісії та Президент Сполучених Штатів Америки погодили просувати та забезпечувати умови для визнання Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку США (ЗПБО) та МСФЗ в обох юрисдикціях без потреби реконсиляції до 2009 року або раніше. Комісія ЄС та Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) продовжили діалог стосовно визнання МСФЗ, ухвалених відповідно до Регламенту (ЄС) № 1606/2002, у Сполучених Штатах Америки, щоб звільнити емітентів, які використовують МСФЗ, від вартісних витрат на дотримання вимог, пов’язаних із реконсиляцією. Необхідно зробити кроки для досягнення таких самих домовленостей з іншими країнами, на біржах яких торгуються компанії ЄС, до кінця 2008 року. Рада з питань стандартів бухгалтерської звітності Японії (ASBJ) продовжує виконання спільної робочої програми, розробленої з Радою з питань міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB), у напрямку узгодження ЗПБО Японії з МСФЗ. Рада з питань стандартів бухгалтерської звітності Канади (AcSB) опублікувала Робочий план із включення МСФЗ до ЗПБО Канади з 01 січня 2011 року.

(5) Для сприяння досягненню цілей Регламенту (ЄС) № 1606/2002 та заохочення використання МСФЗ на всіх глобальних фінансових ринках, та для мінімізації порушень у роботі ринків у Співтоваристві, доцільно взяти до уваги будь-які програми наближення до МСФЗ або зобов’язання з боку відповідних органів третіх країн ухвалити МСФЗ. Відповідно, необхідно додатково уточнити, на яких умовах програми наближення можуть вважатися такими, що надають достатні підстави для емітентів третіх країн застосовувати їхні національні системи бухгалтерського обліку протягом перехідного періоду. Комісія повинна попередньо консультуватися з CESR (Комітетом європейських регуляторів цінних паперів) щодо програм наближення або прогресу в ухвалення МСФЗ, залежно від випадку.

(6) Заходи, передбачені у цьому Регламенті, відповідають висновку Європейського комітету з цінних паперів,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює умови, згідно з якими загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку третьої країни можуть вважатися еквівалентними Міжнародним стандартам фінансової звітності (далі - МСФЗ), та запроваджує механізм визначення такої еквівалентності.

Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку третьої країни можуть бути визнані еквівалентними МСФЗ, які ухвалено відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 1606/2002, якщо фінансова звітність, складена відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку відповідної третьої країни, дає змогу інвесторам здійснювати подібне оцінювання активів і зобов’язань, фінансового становища, прибутків і збитків та проспекту емітента так само, як і фінансова звітність, складена відповідно до МСФЗ, що в результаті призведе до того, що інвестори найвірогідніше ухвалять такі самі рішення щодо придбання, утримання або відчуження цінних паперів емітента.

Рішення про встановлення еквівалентності загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку третьої країни може бути ухвалене за ініціативою Комісії, за заявою компетентного органу держави-члена або за заявою органу третьої країни з питань стандартів бухгалтерської звітності та ринкового нагляду.

Якщо Комісія ухвалює рішення про встановлення еквівалентності за власною ініціативою чи за заявою, вона повинна оприлюднити таке рішення.

1. Емітентам третьої країни може бути дозволено використовувати фінансову звітність, складену відповідно до стандартів бухгалтерського обліку третьої країни, для дотримання зобов’язань згідно з Директивою 2004/109/ЄС та, як відступ від статті 35(5) Регламенту (ЄС) № 809/2004, надавати фінансову інформацію минулих періодів згідно із зазначеним Регламентом протягом періоду, який розпочинається в будь-який час після 31 грудня 2008 року, та завершується не пізніше 31 березня 2016 року у таких випадках:

(a) відповідний орган третьої країни, відповідальний за національні стандарти бухгалтерського обліку, публічно взяв на себе зобов’язання привести у відповідність такі стандарти з Міжнародними стандартами фінансової звітності щонайпізніше до 31 березня 2016 року, та виконано дві такі умови:

(i) відповідний орган третьої країни, відповідальний за національні стандарти бухгалтерського обліку, створив програму наближення, що носить комплексний характер та реалізацію якої може бути завершено до 31 березня 2016 року;

(ii) реалізація програми наближення відбувається результативно, без затримок, та на неї виділено необхідні ресурси, яких достатньо для її завершення;

(b) відповідний орган третьої країни, відповідальний за національні стандарти бухгалтерського обліку, публічно взяв на себе зобов’язання ухвалити Міжнародні стандарти фінансової звітності до 31 березня 2016 року, та у третій країні було вжито ефективних заходів для забезпечення своєчасного та повного виконання такого зобов’язання до зазначеної дати.

2. Будь-яке рішення згідно з параграфом 1 про надання дозволу продовжувати приймати фінансову звітність, складену відповідно до стандартів бухгалтерського обліку третьої країни, ухвалюється відповідно до процедури, зазначеної у статті 24 Директиви 2003/71/ЄС та статті 27(2) Директиви 2004/109/ЄС.

3. Якщо Комісія надає дозвіл продовжувати приймати фінансову звітність, складену відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку третьої країни, відповідно до параграфа 1, вона повинна регулярно перевіряти, чи виконуються умови, зазначені в пункті (a) або (b) (залежно від випадку), та повинна відповідним чином звітувати перед Європейським Парламентом.

4. Якщо умови, передбачені пунктом (a) або (b) параграфа 1, більше не виконуються, Комісія повинна ухвалити рішення відповідно до процедури, зазначеної у статті 24 Директиви 2003/71/ЄС та статті 27(2) Директиви 2004/109/ЄС, про внесення змін до свого рішення згідно з параграфом 1 стосовно таких стандартів бухгалтерського обліку.

5. При виконанні положень цієї статті Комісія повинна попередньо консультуватися з ESMA щодо програми наближення та щодо прогресу в напрямку ухвалення МСФЗ, залежно від випадку.

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.