(-1) З приводу особливих умов щодо "спеціальних процесів", див. вступні Пояснення 8.1-8.3
(-2) З приводу особливих умов щодо товарів, вироблених з сукупності текстильних матеріалів, див. вступне Пояснення 6
(-3) Див. вступне Пояснення 7
(-4) Див. вступне Пояснення 9
ДОДАТОК III
Текст декларації про походження
ДОДАТОК IV
Зразки сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та заява на отримання сертифіката з перевезення товарів EUR.1
Інструкція щодо друку
1. Кожен бланк повинен мати розмір 210 х 297 мм; допуск становить від мінус 5 мм до плюс 8 мм. Папір має бути білим, відповідного розміру для письма, не повинен містити деревної маси, і мати щільність не менш ніж 25 г/м-2. Він повинен мати друкований фон у вигляді зеленого візерунка гільйоше, завдяки якому можливо помітити будь-які фальсифікації за допомогою механічних або хімічних засобів.
2. Компетентні органи Договірних Сторін можуть залишити за собою право друкувати бланки або доручити їх друк затвердженим друкарням. В останньому випадку кожен бланк має включати посилання на таке затвердження. Кожен бланк повинен містити назву й адресу друкарні чи позначку, за якою цю друкарню можна ідентифікувати. Також бланк повинен містити серійний номер, друкований або не друкований, за яким його можна ідентифікувати.
СЕРТИФІКАТ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ
( Див. текст )
ЗАЯВА НА ОТРИМАННЯ СЕРТИФІКАТА З ПЕРЕВЕЗЕННЯ
( Див. текст )
ДЕКЛАРАЦІЯ ЕКСПОРТЕРА
( Див. текст )
ДОДАТОК V
Особливі умови стосовно товарів, що мають походження з Сеути та Мелільї
Єдина стаття
1. За умови, що вони відповідають принципу незмінності, викладеному в Статті 14 Доповнення I, такими вважаються:
(1) товари, що маються походження Сеути і Мелільї:
a) товари, повністю отримані в Сеуті і Мелільї;
b) товари, отримані в Сеуті і Мелільї, у виробництві яких використовуються товари, відмінні від отриманих повністю в Сеуті і Мелільї, за умови, що:
i) зазначені товари пройшли достатню обробку або переробку відповідно до Статті 4 Доповнення I; або що
ii) ці товари походять з Договірної Сторони-імпортера або Європейського Союзу, за умови, що їх було піддано обробці або переробці, яка виходить за межі операцій, зазначених уСтатті 6Доповнення I.
(2) товари, що мають походження Договірної Сторони-експортера іншої, ніж Європейський Союз:
a) товари, повністю отримані в Договірній Стороні-експортері;
b) товари, отримані в Договірній Стороні-експортері, у виробництві яких використовуються товари, інші, ніж товари, повністю отримані в Договірній Стороні-експортері, за умови, що:
i) ці товари пройшли достатню обробку або переробку в значенні Статті 4 Доповнення I; або
ii) ці товари мають походження Сеути і Мелільї або Європейського Союзу, і вони були піддані обробці або переробці, що виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
2. Сеута і Мелілья вважаються єдиною територією.
3. Експортер або його уповноважений представник зазначає назву Договірної Сторони- експортера або Договірної Сторони-імпортера та "Ceuta and Melilla" у графі 2 сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або у декларації про походження. Крім того, у випадку товарів, що мають походження Сеути та Мелільї, про це має бути також зазначено у графі 4 сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або у декларації про походження.
4. Іспанські митні органи несуть відповідальність за застосування цієї Конвенції в Сеуті і Мелільї.
ДОДАТОК VI
ДЕКЛАРАЦІЯ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Декларація постачальника, текст якої наведено нижче, має бути оформлена згідно з примітками. Однак самі примітки відтворювати необов'язково.
ДЕКЛАРАЦІЯ ПОСТАЧАЛЬНИКА
( Див. текст )
ДОДАТОК VII
ДОВГОСТРОКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Дострокова декларація постачальника, текст якої наводиться нижче, має бути оформлена згідно з примітками. Однак самі примітки відтворювати необов'язково.
ДОВГОСТРОКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ ПОСТАЧАЛЬНИКА
( Див. текст )
ДОДАТОК VIII
Перелік Договірних Сторін, які вирішити поширити застосування пункту 3 Статті 7 на імпорт товарів, віднесених до глав 50-63 Гармонізованої системи
Договірні Сторони, які скористалися цією можливістю, перераховані нижче:
[...].".
(6) Додаток II замінюється таким:
" Доповнення II
Спеціальні положення, які відступають від положень, викладених у Доповненні I
ЗМІСТ
Єдина стаття
Єдина стаття
1. Це Доповнення містить спеціальні положення, які були узгоджені до 1 січня 2019 року і застосовуються між певними Договірними Сторонами і відступають від положень, встановлених у Доповненні I.
ДОДАТОК I
Торгівля між Європейським Союзом та учасниками Процесу стабілізації та
асоціації з Європейським Союзом
Товари, перелічені нижче, повинні бути виключені з кумуляції, передбаченої Статтею 7 Доповнення I, якщо:
(a) країною кінцевого призначення є Європейський Союз, і:
(i) матеріали, використані для виробництва цих товарів, походять із одного з учасників Процесу стабілізації та асоціації з Європейським Союзом; або
(ii) ці товари отримали статус походження завдяки обробці чи переробці, здійсненій в одному з учасників Процесу стабілізації та асоціації з Європейським Союзом;
або
(b) країною кінцевого призначення є один з учасників Процесу стабілізації та асоціації з Європейським Союзом, і:
(i) матеріали, використані для виробництва цих товарів мають походження Європейського Союзу; або:
(іі) ці товари отримали своє походження завдяки обробці чи переробці, здійсненій в Європейському Союзі.
ДОДАТОК II
Торгівля між Європейським Союзом та Алжирською Народною Демократичною Республікою
Товари, що отримали своє походження шляхом застосування положень, передбачених цим Додатком, повинні бути виключені з кумуляції, передбаченої Статтею 7 Доповнення I.
Стаття 2. Кумуляція в Європейському Союзі
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Марокко, Алжирі або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Європейському Союзі, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Європейському Союзі. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Європейського Союзу, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 3. Кумуляція в Алжирі
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Європейському Союзі, Марокко або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Алжирі, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Алжирі. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Алжиру, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 4. Підтвердження походження
1. Без обмеження пунктів 4 і 5 Статті 20 Доповнення I, сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митним органом держави-члена Європейського Союзу або Алжиру, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Європейського Союзу або Алжиру, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
2. Без обмеження пунктів 2 і 3 Статті 18 Доповнення I, декларація про походження видається, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Європейського Союзу або Алжиру, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 5. Декларація постачальника
1. У разі видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження в Європейському Союзі або Алжирі для товарів, що мають походження, у виробництві яких використані матеріали, які надходять з Алжиру, Марокко, Тунісу або Європейського Союзу та були піддані обробці або переробці в цих країнах без отримання преференційного статусу походження, має враховуватися декларація постачальника, видана для цих товарів відповідно до цієї Статті.
2. Декларація постачальника, згадана в пункті 1, слугує доказом обробки або переробки відповідних товарів, здійсненої в Алжирі, Марокко, Тунісі або Європейському Союзі, з метою встановлення того, що продукція, у виробництві якої використовуються ці товари, може вважатися такою, що має походження Європейського Союзу або Алжиру і відповідає іншим вимогам Доповнення Iдо цієї Конвенції.
3. Окрема декларація постачальника має оформлюватися постачальником, за винятком випадків, згаданих у пункті 4, на кожну партію товарів у формі, яка визначена в Додатку А, на аркуші, доданому до рахунка-фактури, накладної або будь-якого іншого комерційного документа, шо містить детальний опис відповідних товарів, достатній для їх ідентифікації.
4. У разі, якщо постачальник регулярно поставляє визначеному клієнту товари, обробка або переробка яких очікується буде здійснюватися протягом тривалого періоду в Алжирі, Марокко, Тунісі чи Європейському Союзі, він може подати єдину декларацію для оформлення подальших поставок цих товарів ("довгострокова декларація постачальника").
Довгострокова декларація постачальника залишається дійсною протягом одного року з дати її видачі. Митні органи країни, в якій видається декларація, визначають умови, за яких строк її дії може бути продовжено.
Довгострокова декларація постачальника складається постачальником у формі, встановленій в Додатку В, і має містити детальний опис відповідних товарів, достатній для їх ідентифікації. Вона надається відповідному клієнту перед або під час першої поставки товарів, які охоплюються цією декларацією.
Постачальник зобов'язаний негайно проінформувати клієнта, якщо довгострокова декларація постачальника більше не застосовується до поставки товарів.
5. Декларації постачальника, зазначені в пунктах 3 і 4, оформлюються однієї з мов, на яких укладено договір, відповідно до положень національного законодавства країни, в якій видається декларація, і повинні містити оригінал власноручного підпису постачальника. Декларація, яка складається постачальником власноручно, має заповнюватися чорнильною ручкою прописом друкованими літерами.
6. Постачальник, який складає декларацію, повинен бути готовим надати в будь-який час на вимогу митних органів країни, в якій видається декларація, всі відповідні документи для підтвердження того, що інформація, яка міститься в цій декларації, є правильною.
Стаття 6. Супровідні документи
Декларація постачальника, що підтверджує обробку або переробку використаних матеріалів в Європейському Союзі, Тунісі, Марокко чи Алжирі та видана в одній з цих країн, вважається відповідно до пункту 3 Статті 20, пункту 3 Статті 18 Доповнення I і пункту 6 Статті 5 цього Додатка документом, який підтверджує, що товари, охоплені сертифікатом з перевезення товарів EUR.1 або декларацією, мають походження Європейського Союзу або Алжиру і відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 7. Зберігання декларації постачальника
Постачальник, який складає декларацію постачальника, повинен зберігати протягом не менше трьох років копії такої декларації та всіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які додаються до такої декларації, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 5 цього Додатка.
Постачальник, який складає довгострокову декларацію постачальника, повинен зберігати протягом не менше трьох років копії такої декларації та всіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які стосуються товарів, охоплених цією декларацією, що постачаються визначеному клієнту, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 5 цього Додатка. Цей строк починається з дати закінчення терміну дії довгострокової декларації постачальника.
Стаття 8. Адміністративне співробітництво
З метою забезпечення належного застосування цього Додатка Європейський Союз і Алжир повинні допомагати один одному через компетентні митні органи в перевірці автентичності сертифікатів з перевезення товарів EUR. 1, декларацій про походження або декларацій постачальника і правильності інформації, наведеної в цих документах.
Стаття 9. Перевірка декларацій постачальника
1. Перевірка декларацій постачальника або довгострокових декларацій постачальника здійснюється вибірково та кожного разу, коли митні органи країни, в якій такі декларації приймаються для видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження, мають обґрунтовані сумніви в достовірності документа або правильності інформації, що міститься в цьому документі.
2. Для цілей застосування пункту 1, митні органи країни, зазначеної в пункті 1, повертають декларацію постачальника та рахунки-фактури, накладні або інші комерційні документи, що стосуються товарів, які охоплюються такою декларацією, митним органам країни, в якій було видано декларацію, зазначаючи, в разі необхідності, причини або форму запиту про перевірку.
На підтвердження свого запиту про перевірку вони додають усі отримані документи та інформацію, що свідчать про те, що інформація, зазначена в декларації постачальника, є недостовірною.
3. Перевірка здійснюється митними органами країни, в якій було видано декларацію постачальника. Для цього митні органи мають право вимагати від постачальника надання будь-яких доказів, проводити перевірку рахунків постачальника або здійснювати будь-які інші перевірки, які вони вважають доцільними.
4. Митні органи, на запит яких проводиться перевірка, повинні бути якомога швидше проінформовані про її результати. Ці результати повинні чітко визначати, чи є інформація, зазначена в декларації постачальника, вірною та чи може і в якій мірі відповідна декларація бути врахована у видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження.
Стаття 10. Стягнення
Будь-яка особа, яка складає або бере участь у складанні документів, що містять недостовірну інформацію з метою встановлення преференційного режиму для товарів, підлягає відповідальності.
Стаття 11. Вільні зони
1. Європейський Союз і Алжир вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари, продаж яких підпадає під дію підтвердження про походження, що перевозяться через вільні зони, розташовані на їхній території, не були замінені іншими товарами або піддані обробці, крім звичайних операцій, спрямованих на їх збереження.
2. Як виняток з положень пункту 1, якщо товари, які мають походження Європейського Союзу або Алжиру, ввозяться у вільну зону згідно з підтвердженням про походження і піддаються обробці або переробці, компетентні органи видають новий сертифікат з перевезення товарів EUR.1 на вимогу експортера, якщо здійснення обробки або переробки відповідає положенням цієї Конвенції.
ДОДАТОК III
Торгівля між Європейським Союзом та Королівством Марокко
Товари, що отримали своє походження шляхом застосування положень, передбачених цим Додатком, повинні бути виключені з кумуляції, передбаченої Статтею 7 Доповнення I.
Стаття 2. Кумуляція в Європейському Союзі
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Марокко, Алжирі або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Європейському Союзі, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Європейському Союзі. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I, товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Європейського Союзу, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 3. Кумуляція в Марокко
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Європейському Союзі, Алжирі або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Марокко, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Марокко. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I, товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Марокко, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 4. Підтвердження походження
1. Без обмеження пунктів 4 і 5 Статті 20 Доповнення I, сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митним органом держави-члена Європейського Союзу або Марокко, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Європейського Союзу або Марокко, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
2. Без обмеження пунктів 2 і 3 Статті 21 Доповнення I, декларація про походження видається, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Європейського Союзу або Марокко, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 5. Декларація постачальника
1. У разі видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження в Європейському Союзі або Марокко для товарів, що мають походження, у виробництві яких використані матеріали, які надходять з Алжиру, Марокко, Тунісу або Європейського Союзу та були піддані обробці або переробці в цих країнах без отримання преференційного статусу походження, має враховуватися декларація постачальника, видана для цих товарів відповідно до цієї Статті.
2. Декларація постачальника, згадана в пункті 1, слугує доказом обробки або переробки відповідних товарів, здійсненої в Алжирі, Марокко, Тунісі або Європейському Союзі, з метою встановлення того, що продукція, у виробництві якої використовуються ці товари, може вважатися такою, що має походження Європейського Союзу або Марокко і відповідає іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
3. Окрема декларація постачальника має оформлюватися постачальником, за винятком випадків, згаданих у пункті 4, на кожну партію товарів у формі, яка визначена в Додатку А, на аркуші, доданому до рахунка-фактури, накладної або будь-якого іншого комерційного документу, що містить детальний опис відповідних товарів для їх ідентифікації.
4. У разі, якщо постачальник регулярно поставляє визначеному клієнту товари, обробка або переробка яких очікується буде здійснюватися протягом тривалого періоду в Алжирі, Марокко, Тунісі чи Європейському Союзі, він може подати єдину декларацію для оформлення подальших поставок цих товарів ("довгострокова декларація постачальника").
Довгострокова декларація постачальника залишається дійсною протягом одного року з дати її видачі. Митні органи країни, в якій видається декларація, визначають умови, за яких строк її дії може бути продовжено.
Довгострокова декларація постачальника складається постачальником у формі, встановленій в Додатку В, і має містити детальний опис відповідних товарів, достатній для їх ідентифікації. Вона надається відповідному клієнту перед або під час першої поставки товарів, які охоплюються цією декларацією.
Постачальник зобов'язаний негайно проінформувати клієнта, якщо довгострокова декларація постачальника більше не застосовується до поставки товарів.
5. Декларації постачальника, зазначені в пунктах 3 і 4, оформлюються однією з мов, на яких укладено договір, відповідно до положень національного законодавства країни, в якій видається декларація, і повинні містити оригінал власноручного підпису постачальника. Декларація, яка складається постачальником власноручно, має заповнюватися чорнильною ручкою прописом друкованими літерами.
6. Постачальник, який складає декларацію, повинен бути готовим надати в будь-який час на вимогу митних органів країни, в якій видається декларація, всі відповідні документи для підтвердження того, що інформація, яка міститься в цій декларації, є правильною.
Стаття 6. Супровідні документи
Декларація постачальника, що підтверджує обробку або переробку використаних матеріалів в Європейському Союзі, Тунісі, Марокко чи Алжирі та видана в одній з цих країн, вважається відповідно до пункту 3 Статті 20, пункту 3 Статті 18 Доповнення I і пункту 6 Статті 5 цього Додатка документом, який підтверджує, що товари, охоплені сертифікатом з перевезення товарів EUR.1 або декларацією, мають походження Європейського Союзу або Марокко і відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 7. Зберігання декларації постачальника
Постачальник, який складає декларацію постачальника, повинен зберігати протягом не менше трьох років копії такої декларації та всіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які додаються до такої декларації, а також документів, зазначених у пункті 6Статті 5 цього Додатка.
Постачальник, який складає довгострокову декларацію постачальника повинен зберігати протягом не менше трьох років копії такої декларації та всіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які стосуються товарів, охоплених цією декларацією, що постачаються визначеному клієнту, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 5 цього Додатка. Цей строк починається з дати закінчення терміну дії довгострокової декларації постачальника.
Стаття 8. Адміністративне співробітництво
З метою забезпечення належного застосування цього Додатка Європейський Союз і Марокко повинні допомагати один одному через компетентні митні органи в перевірці автентичності сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, декларацій про походження або декларацій постачальника і правильності інформації, наведеної в цих документах.
Стаття 9. Перевірка декларацій постачальника
1. Перевірка декларацій постачальника або довгострокових декларацій постачальника здійснюється вибірково та кожного разу, коли митні органи країни, в якій такі декларації приймаються для видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження, мають обґрунтовані сумніви в достовірності документа або правильності інформації, що міститься в цьому документі.
2. Для цілей застосування пункту 1, митні органи країни, зазначеної в пункті 1, повертають декларацію постачальника або довгострокову декларацію постачальника та рахунки-фактури, накладні або інші комерційні документи, що стосуються товарів, які охоплюються такою декларацією, митним органам країни, в якій було видано декларацію, зазначаючи, в разі необхідності, причини або форму залиту про перевірку.
На підтвердження свого запиту про перевірку вони дають усі отримані документи та інформацію, що свідчать про те, що інформація, зазначена в декларації постачальника, є недостовірною.
3. Перевірка здійснюється митними органами країни, в якій було видано декларацію постачальника. Для цього митні органи мають право вимагати від постачальника надання будь-яких доказів, проводити перевірку рахунків постачальника або здійснювати будь-які інші перевірки, які вони вважають доцільними.
4. Митні органи, на запит яких проводиться перевірка, повинні бути якомога швидше проінформовані про її результати. Ці результати повинні чітко визначати, чи є інформація, зазначена в декларації постачальника, вірною та чи може і в якій мірі відповідна декларація бути врахована у видачі сертифіката з перевезення товарів EUR. 1 або декларації про походження.
Стаття 10. Стягнення
Будь-яка особа, яка складає або бере участь у складанні документів, що містять недостовірну інформацію з метою встановлення преференційного режиму для товарів, підлягає відповідальності.
Стаття 11. Вільні зони
1. Європейський Союз і Марокко вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари, продаж яких підпадає під дію підтвердження про походження, що перевозяться через вільні зони, розташовані на їхній території, не були замінені іншими товарами або піддані обробці, крім звичайних операцій, спрямованих на їх збереження.
2. Як виняток з положень пункту 1, якщо товари, які мають походження Європейського Союзу або Марокко, ввозяться у вільну зону згідно з підтвердженням про походження і піддаються обробці або переробці, компетентні органи видають новий сертифікат з перевезення товарів EUR.1 на вимогу експортера, якщо здійснення обробки або переробки відповідає положенням цієї Конвенції.
ДОДАТОК IV
Торгівля між Європейським Союзом та Туніською Республікою
Товари, що отримали своє походження шляхом застосування положень, передбачених цим Додатком, повинні бути виключені з кумуляції, передбаченої Статтею 7 Доповнення I.
Стаття 2. Кумуляція в Європейському Союзі
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Марокко, Алжирі або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Європейському Союзі, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Європейському Союзі. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Європейського Союзу, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 3. Кумуляція в Тунісі
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Європейському Союзі, Марокко або Алжирі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Тунісі, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Тунісі. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I, товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Тунісу, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 4. Підтвердження походження
1. Без обмеження пунктів 4 і 5 Статті 20 Доповнення I, сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митним органом держави-члена Європейського Союзу або Тунісу, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Європейського Союзу або Тунісу, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
2. Без обмеження пунктів 2 і 3 Статті 18 Доповнення I, декларація про походження видається, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Європейського Союзу або Тунісу, із застосуванням кумуляції, згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 5. Декларація постачальника
1. У разі видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження в Європейському Союзі або Тунісі для товарів, що мають походження, у виробництві яких використані матеріали, які надходять з Алжиру, Марокко, Тунісу або Європейського Союзу, та були піддані обробці або переробці в цих країнах без отримання преференційного статусу походження, має враховуватися декларація постачальника, видана для цих товарів відповідно до цієї Статті.
2. Декларація постачальника, згадана в пункті 1, слугує доказом обробки або переробки відповідних товарів, здійсненої в Алжирі, Марокко, Тунісі або Європейському Союзі, з метою встановлення того, що продукція, у виробництві якої використовуються ці товари, може вважатися такою, що має походження Європейського Союзу або Тунісу і відповідає іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
3. Окрема декларація постачальника має оформлюватися постачальником, за винятком випадків, згаданих у пункті 4, на кожну партію товарів у формі, яка визначена в Додатку А, на аркуші, доданому до рахунка-фактури, накладної або будь-якого іншого комерційного документа, що містить детальний опис відповідних товарів, достатній для їх ідентифікації.
4. У разі, якщо постачальник регулярно поставляє визначеному клієнту товари, обробка або переробка яких очікується буде здійснюватися протягом тривалого періоду в Алжирі, Марокко, Тунісі чи Європейському Союзі, він може подати єдину декларацію для оформлення подальших поставок цих товарів ("довгострокова декларація постачальника").
Довгострокова декларація постачальника залишається дійсною протягом одного року з дати її видачі. Митні органи країни, в якій видається декларація, визначають умови, за яких строк її дії може бути продовжено.
Довгострокова декларація постачальника складається постачальником у формі, встановленій в Додатку В, і має містити детальний опис відповідних товарів, достатній для їх ідентифікації. Вона надається відповідному клієнту перед або під час першої поставки товарів, які охоплюються цією декларацією.
Постачальник зобов'язаний негайно проінформувати клієнта, якщо довгострокова декларація постачальника більше не застосовується до поставки товарів.
5. Декларації постачальника, зазначені в пунктах 3 і 4, оформлюються однією з мов, на яких укладено договір, відповідно до положень національного законодавства країни, в якій видається декларація, і повинні містити оригінал власноручного підпису постачальника. Декларація, яка складається постачальником власноручно, має заповнюватися чорнильною ручкою прописом друкованими літерами.
6. Постачальник, який складає декларацію, повинен бути готовим надати в будь-який час на вимогу митних органів країни, в якій видається декларація, всі відповідні документи для підтвердження того, що інформація, яка міститься в цій декларації, є правильною.
Стаття 6. Супровідні документи
Декларація постачальника, що підтверджує обробку або переробку використаних матеріалів в Європейському Союзі, Тунісі, Марокко чи Алжирі та видана в одній з цих країн, вважається відповідно до пункту 3Статті 20, пункту 3 Статті 18 Доповнення I і пункту 6 Статті 5 цього Додатка документом, який підтверджує, що товари, охоплені сертифікатом з перевезення товарів EUR.1 або декларацією, мають походження Європейського Союзу або Тунісу і відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 7. Зберігання декларації постачальника
Постачальник, який складає декларацію постачальника, повинен зберігати протягом не менше трьох років копії такої декларації та всіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які додаються до такої декларації, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 5 цього Додатка.
Постачальник, який складає довгострокову декларацію постачальника повинен зберігати протягом не менше трьох років копії такої декларації та всіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які стосуються товарів, охоплених цією декларацією, що постачаються визначеному клієнту, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 5. Цей строк починається з дати закінчення терміну дії довгострокової декларації постачальника.
Стаття 8. Адміністративне співробітництво
З метою забезпечення належного застосування цього Додатка Європейський Союз і Туніс повинні допомагати один одному через компетентні митні органи в перевірці автентичності сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, декларацій про походження або декларацій постачальника і правильності інформації, наведеної в цих документах.
Стаття 9. Перевірка декларацій постачальника
1. Перевірка декларацій постачальника або довгострокових декларацій постачальника здійснюється вибірково та кожного разу, коли митні органи країни, в якій такі декларації приймаються для видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження, мають обґрунтовані сумніви в достовірності документа або правильності інформації, що міститься в цьому документі.
2. Для цілей застосування пункту 1, митні органи країни, зазначеної в пункті 1, повертають декларацію постачальника або довгострокову декларацію постачальника та рахунки-фактури, накладні або інші комерційні документи, що стосуються товарів, які охоплюються такою декларацією, митним органам країни, в якій було видано декларацію, зазначаючи, в разі необхідності, причини або форму запиту про перевірку.
На підтвердження свого запиту про перевірку вони дають усі отримані документи та інформацію, що свідчать про те, що інформація, зазначена в декларації постачальника, є недостовірною.
3. Перевірка здійснюється митними органами країни, в якій було видано декларацію постачальника. Для цього митні органи мають право вимагати від постачальника надання будь-яких доказів, проводити перевірку рахунків постачальника або здійснювати будь-які інші перевірки, які вони вважають доцільними.
4. Митні органи, на запит яких проводиться перевірка, повинні бути якомога швидше проінформовані про її результати. Ці результати повинні чітко визначати, чи є інформація, зазначена в декларації постачальника, вірною та чи може і в якій мірі відповідна декларація бути врахована у видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження.
Стаття 10. Стягнення
Будь-яка особа, яка складає або бере участь у складанні документів, що містять недостовірну інформацію з метою встановлення преференційного режиму для товарів, підлягає відповідальності.
Стаття 11. Вільні зони
1. Європейський Союз і Туніс вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари, продаж яких підпадає під дію підтвердження про походження, що перевозяться через вільні зони, розташовані на їхній території, не були замінені іншими товарами або піддані обробці, крім звичайних операцій, спрямованих на їх збереження.
2. Як виняток з положень пункту 1, якщо товари, які мають походження Європейського Союзу або Тунісу та мають підтвердження походження, ввозяться у вільну зону згідно з підтвердженням про походження і піддаються обробці або переробці, компетентні органи видають новий сертифікат з перевезення товарів EUR.1 на вимогу експортера, якщо здійснення обробки або переробки відповідає положенням цієї Конвенції.
ДОДАТОК V
Торгівля між Турецькою Республікою та учасниками Процесу стабілізації та асоціації з Європейським Союзом
Товари, перелічені нижче, повинні бути виключені з кумуляції, згаданої в Статті 7 Доповнення I, якщо:
a) країна кінцевого призначення - це Республіка Туреччина, і:
(i) матеріали, використані для виробництва цих товарів, походять із одного з учасників Процесу Стабілізації та Асоціації Європейського Союзу; або
(ii) ці товари отримали своє походження завдяки обробці чи переробці, що була здійснена над ними в одному з учасників Процесу Стабілізації та Асоціації Європейського Союзу;
або
b) країна кінцевого призначення - це один з учасників Процесу Стабілізації та Асоціації Європейського Союзу, і:
(i) матеріали, використані для виробництва цих товарів, мають походження Республіки Туреччина; або:
(ii) ці товари отримали своє походження завдяки обробці чи переробці, що була здійснена над ними в Республіці Туреччина.
ДОДАТОК VI
Торгівля між Турецькою Республікою та Королівством Марокко
Товари, що отримали своє походження шляхом застосування положень, передбачених цим Додатком, повинні бути виключені з кумуляції, передбаченої Статтею 7 Доповнення I.
Стаття 2. Кумуляція в Туреччині
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Алжирі, Марокко або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Туреччині, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Туреччині. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Туреччини, лише якщо їх обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 3. Кумуляція в Марокко
З метою виконання пункту (b) Статті 2 Доповнення I, обробка або переробка товарів, здійснена в Туреччині, Алжирі або Тунісі, повинна розглядатися як така, що проводилася в Марокко, якщо вироблені товари піддаються подальшій обробці або переробці в Марокко. Якщо відповідно до пункту (b) Статті 2 Доповнення I товари, що мають походження, вироблено в двох або більше відповідних країнах, вони розглядаються як такі, що мають походження Марокко, тільки якщо обробка або переробка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6 Доповнення I.
Стаття 4. Підтвердження походження
1. Без обмеження пунктів 4 і 5 Статті 20 Доповнення I, сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митним органом Туреччини або Марокко, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Туреччини або Марокко, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
2. Без обмеження пунктів 2і 3 Статті 18 Доповнення I, декларація про походження видається, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що мають походження Туреччини або Марокко, із застосуванням кумуляції згідно зі Статтями 2 і 3 цього Додатка, а також якщо вони відповідають іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.
Стаття 5. Декларації постачальника
1. У разі видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або декларації про походження в Туреччині або Марокко для товарів, що мають походження, у виробництві яких використані матеріали, які надходять з Алжиру, Марокко, Тунісу або Туреччини, та були піддані обробці або переробці в цих країнах без отримання преференційного статусу походження, має враховуватися декларація постачальника, видана для цих товарів відповідно до цієї Статті.
2. Декларація постачальника, згадана в пункті 1, слугує доказом обробки або переробки відповідних товарів, здійсненої в Алжирі, Марокко, Тунісі або Туреччині, з метою встановлення того, що продукція, у виробництві якої використовуються ці товари, може вважатися такою, що має походження Туреччини або Марокко і відповідає іншим вимогам Доповнення I до цієї Конвенції.