Регламент Комісії (ЄС) № 328/2011 від 5 квітня 2011 року про імплементацію Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1338/2008 щодо статистики Співтовариства з громадського здоров’я і здоров’я та безпеки на роботі стосовно статистики причин смерті

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, Європейський Союз

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1338/2008 від 16 грудня 2008 року щодо статистики Співтовариства з громадського здоров’я і здоров’я та безпеки на роботі (- 1), зокрема його статтю 9(1),

Оскільки:

(1) Регламент (ЄС) № 1338/2008 встановлює спільні рамки для систематичного вироблення європейської статистики з громадського здоров’я і здоров’я та безпеки на роботі.

(2) Відповідно до статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 1338/2008, імплементаційні інструменти необхідні для зазначення даних і метаданих, що вони повинні бути надані стосовно причин смерті, як передбачено у додатку III до цього Регламенту, та для встановлення звітних періодів та інтервалів надання цих даних.

(3) Конфіденційні дані, що їх надіслано державами-членами до Комісії (Євростату), повинні оброблятися відповідно до принципу статистичної конфіденційності, як встановлено у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 223/2009 від 11 березня 2009 року щодо європейської статистики (- 2) та у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року щодо захисту осіб у контексті опрацювання персональних даних інституціями та органами Співтовариства та щодо вільного переміщення таких даних (- 3).

(4) Аналіз витрат і вигід було проведено та оцінено відповідно до статті 6 Регламенту (ЄС) № 1338/2008.

(5) Заходи, що їх передбачено у цьому Регламенті, відповідають позиції Комітету Європейської статистичної системи,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Європейська статистика в галузі "причин смерті" стосується усіх зареєстрованих смертей та мертвонароджень, що трапляються в кожній державі-члені, із розрізненням за резидентами та нерезидентами.

Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:

(a) "смерть" означає остаточне припинення ознак життя незалежно від часу, що пройшов з моменту народження (постнатальне припинення життєдіяльності без можливості реанімації). Це означення виключає мертвонародження;

(b) "мертвонародження" означає смерть плоду, а саме смерть продукту зачаття до його повного зігнання або витягнення з організму матері, незалежно від тривалості вагітності. Ознакою смерті є факт того, що після такого виділення плід не дихає чи не проявляє будь-яких інших ознак життя, таких як биття серця, пульсація пуповини або очевидні рухи довільних м’язів;

(c) "гестаційний вік" означає тривалість вагітності, вимірювану з першого дня останнього звичайного менструального циклу. Гестаційний вік виражається у повних днях або повних тижнях;

(d) "неонатальна смерть" означає смерть серед народжених живими протягом перших 28 повних днів життя (дні 0-27);

(e) "паритет" означає кількість попередніх живонароджених і мертвонароджених (0, 1, 2, 3 або більше попередніх живонароджених і мертвонароджених);

(f) "інші смерті" означає смерті, які настають після періоду неонатальної смерті, починаючи від 28-го повного дня життя;

(g) "основна причина смерті" означає хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що призвели до ушкоджень, несумісних з життям;

(h) "резидент" означає "звичайного резидента" у тому місці, де людина зазвичай проводить щоденний період відпочинку, незалежно від тимчасової відсутності через відпочинок, свята, візити до друзів та родичів, питання бізнесу, медичне обслуговування або релігійне паломництво.

Тільки такі особи вважаються звичайними резидентами відповідної географічної зони:

(i) ті, хто мешкав за місцем свого звичайного проживання безперервно протягом не менше 12 місяців до звітної дати; або

(ii) ті, хто прибув до місця постійного проживання протягом 12 місяців до звітної дати з наміром залишатись там не менше 1 року.

Якщо обставини, що їх описано у пунктах (i) та (ii), не можуть бути встановлені, "звичайне місце проживання" означає юридичне або зареєстроване місце проживання.

Держави-члени повинні передавати Комісії (Євростату) перелік змінних, що їх визначено у Додатку. За можливості необхідно включати статистику щодо смертей резидентів, які померли за кордоном.

Для мертвонароджень застосовується принаймні один із трьох критеріїв звітності у такому порядку: (1) вага при народженні; (2) гестаційний вік; і (3) довжина тіла від маківки до п’ят. Збір даних обмежується наступними групами:

(a) вага при народженні від 500 г до 999 г; або, якщо вага при народженні не застосовується, гестаційний вік від 22 до 27 повних тижнів; або, якщо жоден з двох критеріїв не застосовується, довжина тіла від маківки до п’ят від 25 до 34 см (змінна 9); і

(b) вага при народженні від 1000 г і більше; або, якщо вага при народженні не застосовується, гестаційний вік від 27 повних тижнів; або, якщо жоден з двох критеріїв не застосовується, довжина тіла від маківки до п’ят від 35 см (змінна 10).

Звітний період складає календарний рік.

Держави-члени надають дані, що їх зазначено в цьому Регламенті, Комісії (Євростату) протягом 24 місяців після закінчення звітного року.

Першим звітним роком повинен бути 2011 рік.

Відповідна інформація, включаючи інформацію про національні відмінності щодо термінів та означень, охоплення даних, використовувані перегляд і оновлення Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) та автоматизовані системи кодування, а також інформацію про вибір та зміну основної причини смерті, повинна передаватися державами-членами Комісії (Євростату).

Держави-члени надають агреговані дані або мікродані (остаточні, затверджені та прийняті) та метадані, що вимагаються цим Регламентом, відповідно до стандарту обміну, що його визначено Комісією (Євростатом). Дані та метадані повинні надаватися Євростату через єдиний пункт введення.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі 5 квітня 2011 року.

__________

(-1) OB L 354, 31.12.2008, с. 70.

(-2) OB L 87, 31.03.2009, с. 164.

(-3) OB L 8, 12.01.2001, с. 1.

__________

(-1) Довільно для резидентів, які померли за кордоном.