Регламент Ради (ЄС) № 1224/2009 від 20 листопада 2009 року про встановлення контрольної системи Союзу для забезпечення дотримання правил спільної рибогосподарської політики та про внесення змін і доповнень до регламентів (ЄС) № 847/96, (ЄС) № 2371/2002, (ЄС) № 811/2004, (ЄС) № 768/2005, (ЄС) № 2115/2005, (ЄС) № 2166/2005, (ЄС) № 388/2006, (ЄС) № 509/2007, (ЄС) № 676/2007, (ЄС) № 1098/2007, (ЄС) № 1300/2008, (ЄС) № 1342/2008 та скасування регламентів (ЄЕС) № 2847/93, (ЄС) № 1627/94 та (ЄС) № 1966/2006

1. Службовці Комісії можуть проводити контрольні перевірки та інспектування на рибальських суднах, а також на об'єктах підприємств та інших органів, діяльність яких пов'язана зі спільною рибогосподарською політикою, та повинні мати доступ до всієї інформації та документації, необхідної для виконання своїх обов'язків, тією самою мірою та за таких самих умов, як і службовці держави-члена, на території якої відбувається верифікація та інспектування.

2. Службовці Комісії повинні мати право робити копії необхідних файлів та відбирати необхідні зразки, якщо в них є обґрунтовані підстави вважати, що правила спільної рибогосподарської політики не дотримані. Вони також можуть вимагати пред'явити посвідчення від будь-якою особи, яка перебуває у приміщенні під час інспектування.

3. Службовці Комісії повинні не мати повноважень, що перевищують повноваження національних інспекторів, а також не мають поліцейських та правозастосовчих повноважень.

4. Службовці Комісії повинні пред'являти письмове розпорядження, в якому зазначено їхню особу та повноваження.

5. Комісія повинна видавати письмові вказівки своїм службовцям із зазначенням їхньої компетенції та цілей їхньої місії.

1. Щоразу, коли Комісія вважатиме за необхідне, її службовці можуть бути присутніми під час проведення контрольних заходів, що їх виконують національні контрольні органи. У рамках цих місій з верифікації Комісія повинна встановлювати належні контакти з державами-членами з метою, за можливості, запровадити обопільно прийнятну програму верифікації.

2. Обумовлена держава-член повинна забезпечити, щоб обумовлені органи або особи надавали згоду на проходження ними такої верифікації, зазначеної у параграфі 1.

3. Якщо контрольні та інспекційні операції, передбачені в рамках програми первинної верифікації, неможливо виконати з об'єктивних причин, службовці Комісії, у співпраці та за погодженням з компетентними органами обумовленої держави-члена, повинні змінити програму первинної верифікації.

4. У разі проведення контрольних та інспекційних заходів з моря чи з повітря, командир морського судна або повітряного судна повинен одноосібно відповідати за контрольні та інспекційні операції. У виконанні своїх командних обов'язків він повинен належним чином враховувати програму верифікації, зазначену в параграфі 1.

5. Комісія може організувати для своїх службовців, які відвідують державу-член, супровід одним або більше службовцями з іншої держава-члена, які діятимуть як спостерігачі. На запит Комісії, держава-член, що відряджає своїх службовців, повинна призначити, за необхідності у стислі строки, національних службовців, обраних на роль спостерігачів. Держави-члени можуть також складати список національних службовців, яких Комісія може запросити бути присутніми під час проведення контрольних та інспекційних заходів. Комісія може залучати національних службовців, включених у такий список, або тих, що їх нотифіковано Комісії, на власний розсуд. Комісія повинна, у відповідних випадках, надавати список у розпорядження всіх держав-членів.

6. Службовці Комісії можуть вирішити, якщо вважатимуть за необхідне, провести місії верифікації, зазначені в цій статті, без попереднього сповіщення.

1. Якщо є підстави вважати, що у застосуванні правил спільної рибогосподарської політики трапляються порушення, Комісія може провести незалежні інспектування. Вона повинна проводити такі інспектування з власної ініціативи і за відсутності службовців обумовленої держави-члена.

2. Будь-який оператор може стати об'єктом незалежних інспектувань, якщо вони вважаються необхідними.

3. У рамках незалежних інспектувань на території або у водах під суверенітетом або юрисдикцією держави-члена застосовуються процедурні правила згаданої держави-члена.

4. У разі виявлення службовцям Комісії серйозних порушень положень цього Регламенту на території або у водах під суверенітетом або юрисдикцією держави-члена, службовці Комісії повинні невідкладно повідомити про це компетентні органи обумовленої держави-члена, яка повинна вжити всіх належних заходів щодо такого порушення.

Комісія може проводити аудити контрольних систем держав-членів. Аудити можуть, зокрема, включати оцінювання:

(a) системи управління квотами і зусиллями;

(b) систем валідації даних, в тому числі систем перехресних перевірок систем моніторингу суден, уловів, зусиль та даних про реалізацію і даних, пов'язаних з реєстром рибальського флоту Співтовариства, а також верифікації ліцензій та дозволів на рибальство;

(c) адміністративної організації, в тому числі відповідності наявного персоналу та наявних засобів, навчання персоналу, розмежування функцій всіх органів, залучених у контроль, а також наявних механізмів координації роботи та спільного оцінювання результатів таких органів;

(d) операційних систем, в тому числі процедур для контролю призначених портів;

(e) національних програм контрольної діяльності, в тому числі визначення рівнів інспектування та їх впровадження;

(f) національної системи санкцій, в тому числі відповідності накладених санкцій, тривалості провадження, економічних переваг, що їх позбавлено порушників, та стримувальчого характеру такої системи санкцій.

1. Комісія повинна повідомити обумовленим державам-членам про попередні результати верифікацій та незалежних інспектувань протягом одного дня після їх проведення.

2. Службовці Комісії повинні складати звіт про верифікації, незалежні інспектування або аудити після кожної верифікації, незалежного інспектування або аудиту. Звіт повинен бути наданий обумовленій державі-члену протягом одного місяця після закінчення верифікації, незалежного інспектування або аудиту. Держави-члени повинні мати можливість протягом одного місяця надавати коментарі щодо результатів звіту.

3. Держави-члени повинні вживати необхідних дій на основі звіту, зазначеного в параграфі 2.

4. Комісія повинна публікувати остаточні звіти про верифікації, незалежні інспектування та аудити разом з коментарями обумовлених держав-членів у захищеній частині свого офіційного веб-сайту.

1. Держави-члени повинні надавати Комісії будь-яку необхідну інформацію, яку вона може вимагати щодо імплементації цього Регламенту. Подаючи запит на отримання інформації Комісія повинна зазначати розумний строк, протягом якого необхідно надати таку інформацію.

2. Якщо Комісія вважає, що під час виконання правил спільної рибогосподарської політики трапилися порушення або що існуючі положення щодо контролю і методи контролю в окремих державах-членах не є дієвими, вона повинна повідомити обумовленим державам-членів, які відтак повинні провести адміністративне розслідування, участь в якій можуть взяти службовці Комісії.

3. Обумовлені держави-члени повинні повідомляти Комісію про результати розслідування і надіслати їй звіт, складений не пізніше ніж через три місяці після запиту Комісії. Цей період може бути подовжений Комісією на підставі належним чином обґрунтованого запиту від держави-члена, на обґрунтований період затримки.

4. Якщо адміністративне розслідування, зазначене в параграфі 2, не призводить до усунення порушень або якщо Комісія виявляє недоліки в контрольній системі держави-члена під час верифікацій або незалежних інспектувань, зазначених в статтях 98 і 99, або в аудиті, зазначеному в статті 100, Комісія повинна з такою державою-членом встановити план дій. Держави-члени повинні вживати всіх необхідних заходів для виконання такого плану дій.

1. Якщо держава-член не дотримується своїх зобов'язань у виконанні багаторічного плану та якщо Комісія має підстави вважати, що недотримання таких зобов'язань становить серйозну загрозу для збереження обумовлених запасів, Комісія може тимчасово закрити доступ до рибних ресурсів, що потерпають від таких недоліків, для обумовленої держави-члена.

2. Комісія повинна повідомляти в письмовій формі обумовлену державу-члена про свої факти і відповідну документацію та встановлювати граничний строк, що не перевищує десять робочих днів, щоб держава-член могла довести можливість безпечної експлуатації таких рибальських угідь.

3. Заходи, зазначені в параграфі 1, повинні бути застосовані, тільки якщо держава-член не відповідає на запит Комісії в межах строку, наведеного в параграфі 2, або якщо відповідь вважається незадовільною або чітко вказує на той факт, що необхідних заходів вжито не було.

4. Комісія повинна скасувати закриття доступу після того, як держава-член доведе в письмовій формі задовільними для Комісії чином можливість безпечної експлуатації таких рибальських угідь.

1. У разі встановлення Комісією перевищення державою-членом виділених їй квот Комісія повинна здійснювати вирахування з майбутніх квот такої держави-члена.

2. У разі вилову понад квоту, долю або частку запасів або групи запасів, доступну державі-члену у певному році, Комісія повинна здійснити вирахування в наступному році або роках з річної квоти, долі або частки держави-члена, що здійснила надмірний вилов, застосувавши множник відповідно до наведеної нижче таблиці:

Проте у всіх випадках вилову понад міру відносно дозволеного обсягу вивантажень, що дорівнює або є меншим ніж 100 тонн, повинно бути застосоване вирахування, що дорівнює вилову понад міру * 1,00.

3. Окрім множників, зазначених в параграфі 2, і за умови, що ступінь вилову понад міру відносно дозволеного обсягу вивантажень перевищує 10%, повинен бути застосований множник 1,5, якщо:

(a) протягом двох останніх років держава-член неодноразово здійснювала вилов понад свою квоту, долю або частку запасів або груп запасів, і такий надмірний вилов підлягав вирахуванню, зазначеному в параграфі 2;

(b) за результатами доступних науково-технічних і економічних консультацій та, зокрема, звітів, складених STECF, встановлено, що надмірний вилов становить серйозну загрозу для збереження обумовлених запасів; або

(c) запаси внесено до багаторічного плану.

4. У разі вилову понад квоту, долю або частку запасів або групи запасів, доступну державі-члену у попередніх роках, Комісія, після консультації з обумовленою державою-членом, може вирахувати квоти згідно з процедурою, зазначеною в статті 119, з майбутніх квот такої держави-члена з урахуванням рівня надмірного вилову.

5. Якщо вирахування згідно з положеннями параграфів 1 і 2 неможливо здійснити з квоти, долі або частки запасів або групи запасів, що вона була власне перевищена, оскільки така квота, доля або частка запасів або групи запасів недоступна або доступна в недостатньому обсязі для обумовленої держави-члена, Комісія, після проведення консультації з обумовленою державою-членом, може здійснити вирахування в наступному році або наступних роках з квот на інші запаси або групи запасів, доступних такій державі-члену в тому самому географічному районі, або з такою самою комерційною вартістю згідно з параграфом 1.

6. Детальні правила застосування цієї статті, зокрема щодо визначення обумовлених обсягів, можуть бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. У разі встановлення Комісією перевищення державою-членом виділеного їй промислового зусилля Комісія повинна здійснювати вирахування з майбутнього промислового зусилля такої держави-члена.

2. Якщо промислове зусилля у географічному районі або в межах виду рибальства, доступного для держави-члена, буде перевищено, Комісія повинна здійснити вирахування в наступному році або наступних роках з промислового зусилля, доступного такій державі-члену, для обумовленого географічного району або рибальського промислу, застосувавши множник відповідно до наведеної нижче таблиці:

3. Якщо вирахування згідно з положеннями параграфа 2 неможливо здійснити з максимально допустимого промислового зусилля, що воно було перевищено, оскільки таке максимально допустиме промислове зусилля недоступне або доступне в недостатньому обсязі для обумовленої держави-члена, Комісія може здійснити вирахування в наступному році або наступних роках з промислового зусилля, доступного такій державі-члену в тому самому географічному районі згідно з положеннями параграфа 2.

4. Детальні правила застосування цієї статті, зокрема щодо визначення обумовленого промислового зусилля, можуть бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. Якщо є докази, що держава-член не дотримується правил щодо запасів, на які поширюються багаторічні плани і що це може призвести до серйозної загрози збереженню таких запасів, Комісія може здійснити вирахування з річних квот, доль або часток запасів або групи запасів наступного або наступних років, застосувавши принцип пропорційності із врахуванням заподіяної запасам шкоди.

2. Комісія повинна повідомляти в письмовій формі обумовлену державу-члена про свої факти та встановлювати граничний строк, що не перевищує 15 робочих днів, щоб держава-член могла довести можливість безпечної експлуатації таких рибальських угідь.

3. Заходи, зазначені в параграфі 1, повинні бути застосовані, тільки якщо держава-член не відповідає на запит Комісії в межах строку, наведеного в параграфі 2, або якщо відповідь вважається незадовільною або чітко вказує на той факт, що необхідних заходів вжито не було.

4. Детальні правила застосування цієї статті, зокрема щодо визначення обумовлених обсягів, повинні бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. Якщо є докази, в тому числі на основі результатів вибіркового контролю, проведеного Комісією, що рибальська діяльність, що її здійснює держава-член, або інструменти, ухвалені державою-членом або державами-членами, перешкоджають заходам зі збереження та управління, затвердженим в рамках багаторічних планів, або загрожують морській екосистемі, і це вимагає негайних дій, Комісія, на обґрунтований запит будь-якої держави-члена або за своєю власною ініціативою, може вирішити щодо вжиття надзвичайних заходів, які повинні тривати не більше ніж шість місяців. Комісія може обрати нове рішення для подовження періоду проведення надзвичайних заходів не більш ніж на шість місяців.

2. Надзвичайні заходи, передбачені в параграфі 1, повинні бути пропорційними загрозі і можуть включати, зокрема, такі заходи:

(a) призупинення рибальської діяльності суден, що ходять під прапором обумовленої держави-члена;

(b) закриття рибальських промислів;

(c) заборону для операторів Союзу на приймання вивантажень, на розміщення в клітках для відгодовування або розведення або на перевантажування риби та продуктів рибальства, виловлених суднами, що ходять під прапором обумовлених держав-членів;

(d) заборону на введення в обіг або використання для інших комерційних цілей риби та продуктів рибальства, виловлених суднами, що ходять під прапором обумовленої держави держави-члена;

(e) заборону на постачання живої риби для розведення риби у водах під юрисдикцією обумовлених держав-членів;

(f) заборону на приймання живої риби, виловленої суднами, що ходять під прапором обумовленої держави-члена, з метою розведення риби у водах під юрисдикцією інших держав-членів;

(g) заборону для рибальських суден, що ходять під прапором обумовленої держави-члена, виловлювати рибу у водах під юрисдикцією інших держав-членів;

(h) змінення даних про рибальську діяльність на запит, поданий державами-членами у належний спосіб.

3. Держава-член повинна передавати запит, зазначений в параграфі 1, одночасно Комісії та обумовленим державам-членам. Інші держави-члени можуть подавати свої коментарі у письмовій формі протягом п'яти робочих днів з моменту отримання запиту. Комісія повинна ухвалити рішення протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту.

4. Надзвичайні заходи повинні бути негайної дії. Вони повинні бути нотифіковані обумовленим державам-членам і опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу.

5. Обумовлені держави-члени можуть звернутися до Ради щодо рішення Комісії протягом 15 робочих днів з дати отримання нотифікації.

6. Рада, діючи кваліфікованою більшістю, може ухвалити інше рішення протягом одного місяця з дати отримання такого звернення.

1. Держави-члени повинні створити комп'ютеризовану базу даних з метою валідації даних, записаних відповідно до цього Регламенту, та систему валідації даних не пізніше 31 грудня 2013 року.

2. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб усі дані, записані відповідно до цього Регламенту, були точними і повними, а також щоб їх було подано в межах строків, встановлених у спільній рибогосподарській політиці. Зокрема:

(a) держави-члени повинні проводити перехресні перевірки, аналізи та верифікації зазначених нижче даних за допомогою автоматизованих комп'ютерних алгоритмів і механізмів:

(i) даних системи моніторингу суден;

(ii) даних щодо рибальської діяльності, зокрема даних промислового журналу, декларації про вивантаження, декларації про перевантаження та попереднього повідомлення;

(iii) даних декларацій приймання-передання, транспортних документів та повідомлень про продаж;

(iv) даних ліцензій на рибальство та дозволів на рибальство;

(v) даних зі звітів про інспектування;

(vi) даних про потужність двигуна;

(b) у застосовних випадках, також повинні бути проведені перехресні перевірки, аналізи та верифікації таких даних:

(i) даних системи виявлення суден;

(ii) даних візуального відстеження;

(iii) даних, що стосуються міжнародних угод про рибальство;

(iv) даних про заходження до і вихід з рибопромислових районів, морських районів, в яких застосовуються спеціальні правила щодо доступу до вод і ресурсів, районів регулювання регіональними організаціями з управління рибальством або подібними організаціями та вод третьої країни;

(v) даних автоматизованої системи ідентифікації.

3. Система валідації даних повинна дозволяти негайно ідентифікувати розбіжності, помилки та відсутню інформацію в даних.

4. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб база даних точно відображала будь-які розбіжності в даних, виявлені системою валідації даних. База даних повинна також відмічати всі дані, які було виправлено, із зазначенням причини такого виправлення.

5. У разі ідентифікації розбіжності в даних обумовлена держава-член повинна провести необхідні розслідування і, якщо існують причини підозрювати, що вчинено порушення, вжити необхідних заходів.

6. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб в базі даних були чітко відображені всі дати одержання даних, внесення даних, валідації даних, а також дати подальших дій щодо виявлених розбіжностей.

7. Якщо дані, зазначені в параграфі 2, не передають електронними засобами, держави-члени повинні забезпечувати, щоб їх вводили в базу даних в ручному режимі без затримок.

8. Держави-члени повинні встановлювати національні плани для впровадження системи валідації, що охоплює дані, наведені в пунктах (a) і (b) параграфа 2, та подальші дії щодо розбіжностей. План повинен дозволяти державам-членам обирати пріоритети для валідації та контрольних перевірок і подальших дій щодо розбіжностей на основі управління ризиками. План повинен бути поданий Комісії на затвердження до 31 грудня 2011 року. Комісія повинна затвердити плани до 1 липня 2012 року, надавши державам-членам можливість внести виправлення. Зміни і доповнення до плану повинні подаватись Комісії на затвердження на щорічній основі.

9. Якщо Комісія ідентифікувала розбіжності в даних, введених в базу даних держави-члена, в результаті власного розслідування та після надання документації і консультацій з державою-членом, вона може вимагати від держави-члена провести розслідування причин виникнення розбіжностей та, за необхідності, виправити дані.

10. Бази даних, створені, та дані, зібрані державами-членами, зазначені в цьому Регламенті, вважаються автентичними за умов, встановлених відповідно до національного законодавства.

1. Держави-члени повинні забезпечувати для Комісії або призначеного нею органу віддалений доступ до всіх даних, зазначених у статті 115, у будь-який момент без попереднього оповіщення. Крім того, Комісії також повинна бути надана можливість завантажувати вручну і автоматично ці дані за будь-який період або для будь-якої кількості рибальських суден.

2. Держави-члени повинні надавати доступ для службовців Комісії на основі електронних сертифікатів, згенерованих Комісією або призначеним нею органом.

Доступ повинен бути наданий у захищеній частині зазначених в статті 115 веб-сайтів держав-членів.

3. Без обмеження параграфів 1 і 2, держави-члени можуть до 30 червня 2012 року виконати пілотний проект або пілотні проекти з Комісією або призначеним нею органом з надання віддаленого доступу в режимі реального часу до даних держав-членів про промислові можливості, записані і валідовані відповідно до цього Регламенту. Якщо Комісія і обумовлені держави-члени задоволені результатом пілотного проекту і допоки віддалений доступ функціонує як домовлено, обумовлені держави-члени не повинні бути надалі зобов'язані звітувати про промислові можливості, як це описано в статті 33(2) і (8). Формат і процедури доступу до таких даних повинні бути проаналізовані і протестовані. Держави-члени повинні повідомити Комісії до 1 січня 2012 року, чи планують вони виконати пілотний проект або пілотні проекти. З 1 січня 2013 року Рада може вирішити щодо іншого способу і періодичності передання даних державами-членами Комісії.

1. Кожна держава-член прапора повинна забезпечувати прямий електронний обмін відповідною інформацією з іншими державами-членами і, у відповідних випадках, з Комісією або призначеним нею органом, зокрема:

(a) даними моніторингової системи судна, якщо її судна перебувають у водах іншої держави-члена;

(b) інформацією промислового журналу, якщо її судна здійснюють виловлення риби у водах іншої держави-члена;

(c) даними декларацій про вивантаження та декларацій про перевантаження, якщо такі операції відбуваються у портах інших держав-членів;

(d) даними попереднього повідомлення, якщо порт призначення знаходиться в іншій державі-члені.

2. Кожна прибережна держава-член повинна забезпечувати прямий електронний обмін відповідною інформацією з іншими державами-членами, і, у відповідних випадках, з Комісією або призначеним нею органом, зокрема шляхом надсилання:

(a) державі-члену прапора інформації з повідомлень про продаж, якщо перший продаж здійснюють з рибальського судна іншої держави-члена;

(b) інформації з декларації прийняття-передання, якщо рибу розміщують на складування у державі-члені, що не є державою-членом прапора або державою-членом вивантаження;

(c) інформації з повідомлення про продаж та інформації з декларація прийняття-передання - державі-члену, в якій відбулося вивантаження.

3. Детальні правила застосування цієї глави, що стосуються зокрема перевіряння якості, дотримання строків для подання даних, перехресних перевірок, аналізу, верифікації даних та встановлення стандартизованого формату для завантаження та обміну даних повинні бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. Цей Регламент залишає непорушним та в жодному разі не впливає на рівень захисту осіб, що стосується опрацювання персональних даних за положеннями законодавства Союзу і національного законодавства, зокрема не змінює ані зобов'язання держав-членів щодо опрацювання ними персональних даних за Директивою 95/46/ЄС, ані зобов'язання установ і органів Союзу щодо їх діяльності з опрацювання персональних даних за Регламентом (ЄС) № 45/2001 під час виконання своїх службових обов'язків.

2. Права осіб щодо їхніх реєстраційних даних, що їх опрацьовують в національних системах, повинні бути реалізовані згідно з законодавством держави-члена, що зберігала їхні персональні дані, зокрема з положеннями щодо імплементації Директиви 95/46/ЄС, а що стосується їхніх реєстраційних даних, що їх опрацьовують в системах Союзу, згідно з Регламентом (ЄС) № 45/2001.

1. Держави-члени і Комісія повинні здійснювати всі необхідні кроки, щоб забезпечити відповідність поводження з даними, що їх збирають та отримують в рамках цього Регламенту, застосовним правилам щодо професійної та комерційної таємності даних.

2. Дані, що ними обмінюються держави-члени і Комісія, повинні не бути передані особам, окрім тих, що належать до установ держав-членів або Союзу, службові обов'язки яких вимагають наявності у них такого доступу, окрім випадків, коли держави-члени, що передають дані, надають свою явну згоду.

3. Дані, зазначені в параграфі 1, повинні не бути використані для будь-яких інших цілей, окрім тих, що передбачені в цьому Регламенті, за винятком випадків, коли органи, що надають дані, висловлюють свою явну згоду на використання даних для інших цілей та за умови що чинними положеннями держави-члена органу, що отримує дані, таке використання не заборонене.

4. Дані, що їх передають в рамках цього Регламенту особам, що працюють в компетентних органах, судах, інших публічних органах і в Комісії або призначеному нею органі, розголошення яких може негативно вплинути на:

(a) захист приватності та гідності особи відповідно до законодавства Союзу щодо захисту персональних даних;

(b) комерційні інтереси фізичної або юридичної особи, в тому числі інтелектуальної власності;

(c) судове провадження та юридичну консультацію; або

(d) обсяг інспектувань або розслідувань;

підпадають під дію застосовних правил щодо конфіденційності. Інформація завжди може бути розкрита, якщо це необхідний етап на шляху до припинення або заборони порушення правил спільної рибогосподарської політики.

5. Захист даних, зазначених в параграфі 1, повинен бути на рівні, що його надає подібним даним національне законодавство держави-члена, що їх одержує, та відповідні положення, застосовні до установ Союзу.

6. Покликання на цю статтю не повинні бути витлумачені як перешкода використанню даних, отриманих відповідно до цього Регламенту, в рамках позовів чи проваджень, що їх вчинено за недотримання правил спільної рибогосподарської політики. Компетентні органи держав-членів, які передають дані, повинні бути поінформовані про всі випадки використання таких даних для таких цілей.

7. Ця стаття не обмежує зобов'язання за міжнародними конвенціями про надання взаємної правової допомоги в кримінальних справах.

1. Для цілей цього Регламенту кожна держава-член повинна створити офіційний веб-сайт, доступний через мережу Інтернет, що містить інформацію, перераховану в статтях 115 і 116, щонайпізніше до 1 січня 2012 року. Держави-члени повинні надати Комісії інтернет-адреси своїх веб-сайтів. Комісія може вирішити розробити спільні стандарти і процедури для забезпечення прозорої комунікації між самими державами-членами, а також між державами-членами, Агентством Співтовариства з контролю за рибальством та Комісією, в тому числі надсилання регулярних знімків екрану щодо облікових записів рибальської діяльності стосовно промислових можливостей.

2. Офіційний веб-сайт кожної держави-члена повинен складатися із загальнодоступної частини та захищеної частини. На такому веб-сайті кожна держава-член повинна розміщувати, адмініструвати та актуалізувати дані, необхідні для цілей контролю, відповідно до цього Регламенту.

На загальнодоступній частині свого веб-сайту держави-члени повинні без затримок публікувати або надавати прямий лінк на:

(a) найменування і адреси компетентних органів, відповідальних за видання ліцензій на рибальство, а також дозволів на рибальство, зазначених у статті 7;

(b) перелік призначених портів для перевантаження із зазначенням їхнього графіку роботи, як зазначено в статті 20;

(c) через місяць після введення багаторічного плану в дію і після затвердження Комісією - перелік призначених портів із зазначенням їхнього графіку роботи, як вказано в статті 43, та, протягом 30 днів після цього, пов'язані умови для документування та звітування обсягів видів, охоплених багаторічним планом, щодо кожного вивантаження;

(d) рішення про закриття доступу в режимі реального часу із чітким зазначенням географічного району рибопромислових угідь, на які воно поширюється, тривалість закриття та умови регулювання рибальських промислів у такому районі протягом закриття, як зазначено в статті 53(2);

(e) дані контактного пункту для передання або подання промислових журналів, попередніх повідомлень, декларацій про перевантаження, декларацій про вивантаження, повідомлень про продаж, декларацій прийняття-передання та транспортних документів, зазначених в статтях 14, 17, 20, 23, 62, 66 і 68;

(f) мапу з координатами району тимчасових закриттів в режимі реального часу, зазначених в статті 54, із наведенням тривалості закриття та умов регулювання рибальських промислів у такому районі протягом закриття;

(g) рішення про закриття рибальського промислу за статтею 35 та всі необхідні дані.

1. У захищеній частині свого веб-сайту кожна держава-член повинна встановлювати, адмініструвати та актуалізувати доступ до таких списків та баз даних:

(a) списки службовців, що відповідають за інспектування, зазначені в статті 74;

(b) електронні бази даних для опрацювання звітів про інспектування та нагляд, складені службовцями, зазначеними в статті 78;

(c) комп'ютерні файли системи моніторингу суден, записані її центром моніторингу рибальства, зазначеним в статті 9;

(d) електронні бази даних, що містять перелік всіх ліцензій на рибальство, а також дозволів на рибальство, виданих і регульованих відповідно до цього Регламенту, з чітким зазначенням встановлених умов та інформації щодо всіх призупинень та відкликань;

(e) спосіб вимірювання безперервного 24-годинного періоду, зазначеного в статті 26(6);

(f) електронна база даних, що містить всі відповідні дані про промислові можливості, зазначені в статті 33;

(g) національні програми контрольної діяльності, зазначені у статті 46;

(h) електронні бази даних для цілей верифікації повноти і якості зібраних даних, зазначені в статті 109.

2. Кожна держава-член повинна забезпечувати:

(a) віддалений доступ для Комісії або призначеного нею органу до всіх даних, зазначених у цій статті, за допомогою надійного інтернет-з'єднання, цілодобово та без вихідних;

(b) прямий електронний обмін відповідною інформацією з іншими державами-членами і Комісією або призначеним нею органом.

3. Держава-член повинна надавати доступ для службовців Комісії на основі електронних сертифікатів, згенерованих Комісією або призначеним нею органом.

4. Дані, що їх містить захищена частина веб-сайту, повинні бути доступними тільки окремим користувачам, авторизованим для цього або обумовленою державою-членом, або Комісією чи призначеним нею органом. Доступні для цих осіб дані також повинні бути обмежені тільки тими даними, що вони їх потребують для виконання своїх завдань та діяльності із забезпечення дотримання правил спільної рибогосподарської політики, і, відповідно, повинні бути обумовлені правилами щодо регулювання конфіденційності використання таких даних.

5. Дані, що їх містить захищена частина веб-сайту, повинні бути на збереженні тільки стільки часу, скільки необхідно для цілей цього Регламенту, але в будь-якому разі не менше трьох календарних років, починаючи з наступного після внесення даних року. Персональні дані, що підлягають обміну, відповідно до цього Регламенту, з метою їх використання в історичних, статистичних або наукових цілях, повинні бути надіслані виключно в анонімній формі або, якщо це неможливо, тільки за умови, що особи суб'єктів, що належать до таких даних, захищені шифруванням.

6. Детальні правила застосування цієї глави повинні бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. Органи, відповідальні за імплементацію цього Регламенту в державах-членах, повинні співпрацювати між собою, з компетентними органами третіх країн, з Комісією та призначеним нею органом для того, щоб забезпечити дотримання положень цього Регламенту.

2. Для цілей, зазначених у параграфі 1, повинна бути встановлена система взаємної допомоги, яка повинна включати правила обміну інформацією за попереднім запитом або на довільній основі.

3. Держава-член, на території якої здійснювалась рибальська діяльність, повинні передати Комісії, на її запит, електронними засобами, будь-яку релевантну інформацію одночасно з її переданням державі-члену прапора рибальського судна.

4. Детальні правила застосування цієї статті повинні бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. Кожні п'ять років держави-члени передають Комісії звіт про застосування цього Регламенту.

2. За результатами звітів, поданих державами-членами, та на основі власних спостережень Комісія кожні п'ять років складає звіт, який вона подає Європейському Парламенту і Раді.

3. Через п'ять років після введення в дію цього Регламенту Комісія проводить оцінювання впливу цього Регламенту на спільну рибогосподарську політику.

4. Держави-члени передають Комісії звіт із зазначенням правил, використаних для формування звітів про вихідні дані.

5. Детальні правила щодо змісту і формату звітів держав-членів для застосування цієї статті повинні бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 119.

1. Комісії надає допомогу Комітет, заснований за статтею 30 Регламенту (ЄС) № 2371/2002.

2. У разі покликання на цю статтю застосовуються статті 4 і 7 Рішення 1999/468/ЄС.

Період, встановлений у статті 4(3) Рішення 1999/468/ЄС, становить один місяць.

Внести до Регламенту (ЄС) № 768/2005 такі зміни і доповнення:

(1) до тексту статті 3 додати такий пункт:

"(i) сприяти уніфікованому запровадженню контрольної системи спільної рибогосподарської політики, в тому числі щодо:

- організації операційної координації контрольних дій держав-членів для виконання спеціальних контрольних та інспекційних програм, контрольних програм щодо незаконного, незареєстрованого та нерегульованого (ННН) промислу та міжнародних контрольних та інспекційних програм,

- інспектування, що необхідні для виконання завдань Агентства згідно зі статтею 17a.";

2. у статті 5

(a) текст параграфа 1 викласти в такій редакції:

"1. Операційна координація з боку Агентства повинна охоплювати контроль всіх видів діяльності, охоплених спільною рибогосподарською політикою.";

(b) додати такий параграф:

"3. З метою забезпечення посиленої операційної координації між державами-членами, Агентство може встановити операційні плани з обумовленими державами-членами та координувати їх виконання.";

(a) Текст статті 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7

Допомога Комісії та державам-членам

Агентство повинно надавати Комісії і державам-членам допомогу з метою забезпечення високого рівня, уніфікованого та дієвого виконання ними своїх зобов'язань за правилами спільної рибогосподарської політики, що поширюються, в тому числі, на боротьбу з ННН-промислом та їх відносини з третіми країнами. Агентство повинно, зокрема:

(a) встановити та розробити базовий курс для навчання інструкторів рибальських організацій держав-членів та забезпечувати додаткові навчальні курси та семінари для тих службовців та інших працівників, які беруть участь у контрольній та інспекційній діяльності;

(b) встановити та розробити базовий курс для навчання інспекторів Союзу перед тим, як вони вперше розпочнуть виконання своїх обов'язків, та забезпечувати актуалізоване додаткове навчання та семінари для таких службовців на постійній основі;

(c) на запит держав-членів організовувати спільні закупівлі товарів та послуг, що стосуються контрольної та інспекційної діяльності держав-членів, а також забезпечувати підготовлення до та координацію для реалізації державами-членами спільних пілотних проектів;

(d) розробляти спільні операційні процедури, що стосуються спільної контрольної та інспекційної діяльності двох або більше держав-членів;

(e) ретельно продумувати критерії для обміну контрольними та інспекційними засобами між державами-членами та між державами-членами і третіми країнами та для надання таких засобів державами-членами;

(f) проводити аналіз ризиків на основі рибальських даних щодо уловів, вивантажень та промислового зусилля, а також аналіз ризиків щодо незареєстрованих вивантажень, в тому числі, з-поміж іншого, порівняння даних щодо уловів та імпорту з даними щодо експорту і національного споживання;

(g) на запит Комісії або держав-членів розробляти спільні інспекційні методології та процедури;

(h) надавати державам-членам допомогу, на їхній запит, у дотриманні ними їхніх зобов'язань на рівні Співтовариства та міжнародних зобов'язань, в тому числі щодо боротьби з ННН-рибальством, і таких, що виникають в рамках регіональних організацій управління рибальством;

(i) заохочувати та координувати розроблення уніфікованих методик управління ризиками у сфері своєї компетенції;

(j) координувати і заохочувати співпрацю між державами-членами та застосування спільних стандартів розроблення планів вибіркового контролю, визначених у Регламенті Ради (ЄС) № 1224/2009 від 20 листопада 2009 року про встановлення контрольної системи Співтовариства для забезпечення дотримання правил спільної рибогосподарської політики (*1)".

4. Текст статті 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8

Виконання зобов'язань Співтовариства щодо контрольної та інспекційної діяльності

1. Агентство повинно, на запит Комісії, координувати контрольну та інспекційну діяльність держав-членів на основі міжнародних контрольних та інспекційних програм шляхом встановлення планів спільного розгортання.

2. Агентство може придбавати, орендувати або фрахтувати обладнання, необхідне для виконання планів спільного розгортання, зазначених у параграфі 1.";

5. Текст статті 9 викласти в такій редакції:

"Стаття 9

Реалізація спеціальних контрольних та інспекційних програм

1. Агентство повинно координувати реалізацію спеціальних контрольних та інспекційних програм, встановлених згідно зі статтею 95 Регламенту (ЄС) № 1224/2009, через плани спільного розгортання.

2. Агентство може придбавати, орендувати або фрахтувати обладнання, необхідне для виконання планів спільного розгортання, зазначених у параграфі 1.";

6. після глави III вставити таку главу:

Стаття 17a. Призначення службовців Агентства на посади інспекторів Співтовариства

Службовці Агентства можуть бути призначені у міжнародних водах інспекторами Співтовариства згідно зі статтею 79 Регламенту (ЄС) № 1224/2009.

Стаття 17b. Заходи Агентства

Агентство повинно, у відповідних випадках:

(a) видавати керівництва з гармонізованих стандартів проведення інспектувань;

(b) розробляти настановчі матеріали, що відображають найкращі практики в сфері контролю спільної рибогосподарської політики, в тому числі щодо навчання офіційних контролерів, та періодично оновлювати їх;

(c) надавати Комісії необхідну технічну і адміністративну підтримку у виконанні її завдань.

Стаття 17c. Співпраця

1. Держави-члени і Комісія повинні співпрацювати з Агентством та надавати йому необхідну допомогу - задля виконання його завдань.

2. З належним врахуванням різних правових систем в окремих державах-членах, Агентство повинно сприяти співпраці між державами-членами та між державами-членами і Комісією у розробленні гармонізованих стандартів для контролю відповідно до законодавства Співтовариства та із врахуванням найкращих практик у державах-членах та погоджених міжнародних стандартів.

Стаття 17d. Група надзвичайного реагування

1. Якщо Комісія, за власною ініціативою або на запит принаймні двох держав-членів, ідентифікує ситуацію, що становить прямий, опосередкований або потенційний серйозний ризик спільній рибогосподарській політиці, і при цьому неможливо наявними засобами запобігти такому ризику, уникнути або зменшити його або належним чином управляти ним, Агентство повинно бути негайно нотифіковане.

2. Агентство, діючи за нотифікацією Комісії або за своєю власною ініціативою, повинно негайно сформувати групу надзвичайного реагування та повідомити про це Комісії.

Стаття 17e. Завдання групи надзвичайного реагування

1. Група надзвичайного реагування, сформована Агентством, відповідає за збирання та оцінювання всієї відповідної інформації та виявлення наявних можливостей для якомога дієвішого і швидшого запобігання, уникнення або зменшення ризику для спільної рибогосподарської політики.

2. Група надзвичайного реагування може запросити допомогу будь-якого публічного органу або приватної особи, яка має, на її думку, експертні знання, необхідні для дієвого реагування на надзвичайну ситуацію.

3. Агентство повинно забезпечувати необхідну координацію для організації належного і вчасного реагування на надзвичайну ситуацію.

4. Група надзвичайного реагування повинна, у відповідних випадках, інформувати громадськість про ризики, що виникають внаслідок такої ситуації, та вжиті заходи.

Стаття 17f. Багаторічна робоча програма

1. У багаторічній робочій програмі Агентства повинні бути визначені загальні цілі, мандат, завдання, показники ефективності та пріоритети кожного заходу Агентства на п'ятирічний період. Вона повинна містити презентацію плану кадрової політики та кошторисну оцінку бюджетних асигнувань, які слід виділити для досягнення цілей в межах такого п'ятирічного періоду.

2. Багаторічна робоча програма повинна бути викладена згідно з системою управління по видах діяльності та методологією, розробленою Комісією. Її повинна ухвалити Адміністративна рада.

3. Робоча програма, зазначена в статті 23(2)(c), повинна містити покликання на багаторічну робочу програму. В ній повинні бути чітко зазначені доповнення, зміни або видалені частини у порівнянні з робочою програмою попереднього року, а також фактичний прогрес у досягненні загальних цілей і пріоритетів багаторічної робочої програми.

Стаття 17g. Співпраця у морських справах

Агентство повинно сприяти виконанню інтегрованої морської політики ЄС, зокрема укладати адміністративні угоди з іншими органами у справах, на які поширюється дія цього Регламенту, після погодження з Правлінням. Виконавчий директор повинен інформувати про це Комісію та держав-членів на початковому етапі проведення відповідних переговорів.

Стаття 17h. Детальні правила

Детальні правила імплементації цієї глави повинні бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною в статті 30(2) Регламенту (ЄС) № 2371/2002.

Ці правила можуть поширюватися, зокрема, на формулювання планів реагування на надзвичайні ситуації, заснування групи надзвичайного реагування та практичних процедур, що їх слід застосовувати.".

1. В Регламенті (ЄС) № 847/96 видалити статтю 5.

2. До Регламенту (ЄС) № 2371/2002 внести такі зміни і доповнення:

(a) Текст статті 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21

Контрольна та правозастосовча система Співтовариства

Повинен бути встановлений контроль за доступом до вод та ресурсів та веденням діяльності, як встановлено в статті 1, і правила спільної рибогосподарської політики повинні виконуватись. З цією метою повинна бути встановлена система Співтовариства з контролю, інспектування та застосування правил спільної рибогосподарської політики.";

(b) Статті 22 - 28 видалити.

3. В Регламенті (ЄС) № 811/2004 від 21 квітня 2004 року про встановлення заходів для відновлення північних запасів хека (- 6) видалити статті 7, 8, 10, 11, 12 і 13.

4. В Регламенті (ЄС) № 2115/2005 від 20 грудня 2005 року про встановлення планів відновлення палтуса чорного в рамках Організації рибальства у північно-західній частині Атлантики (- 7) видалити статтю 7.

5. В Регламенті (ЄС) № 2166/2005 від 20 грудня 2005 року про встановлення заходів з відновлення південних запасів хека та запасів омара норвезького у Кантабрійському морі та західній частині Іберійського півострову(- 8) видалити главу IV.

6. В Регламенті (ЄС) № 388/2006 від 23 лютого 2006 року про багаторічний план сталого використання запасів камбали в Біскайській затоці (- 9) видалити главу IV.

7. В Регламенті (ЄС) № 509/2007 від 7 травня 2007 року про встановлення багаторічного плану сталого використання запасів камбали у західній частині протоки Ла-Манш (- 10) видалити главу IV.

8. В Регламенті (ЄС) № 676/2007 від 11 червня 2007 року про встановлення багаторічного плану для рибного промислу запасів камбали морської у водах Північного моря(- 11) видалити главу IV.