Директива Ради 98/56/ЄС від 20 липня 1998 року про реалізацію садивного матеріалу декоративних рослин

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 43,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (- 1),

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 2),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (- 3),

(1) Оскільки виробництво декоративних рослин посідає важливе місце в сільському господарстві Співтовариства;

(2) Оскільки задовільні результати вирощування декоративних рослин залежать значною мірою від якості та здоров’я матеріалу, використовуваного для їх відтворення;

(3) Оскільки встановлення гармонізованих умов на рівні Співтовариства забезпечить отримання покупцями по всьому Співтовариству здорового садивного матеріалу хорошої якості;

(4) Оскільки, тією мірою, якою вони стосуються здоров’я рослин, такі гармонізовані умови повинні відповідати Директиві Ради 77/93/ЄЕС від 21 грудня 1976 року про захисні заходи проти введення на територію держав-членів організмів, шкідливих для рослин чи рослинних продуктів, та проти їх поширення в межах Співтовариства (- 4);

(5) Оскільки доцільно встановити правила Співтовариства для всіх родів і видів декоративних рослин у Співтоваристві, за винятком тих, що належать до сфери застосування Регламенту Ради (ЄС) № 338/97 від 9 грудня 1996 року про охорону видів дикої фауни і флори шляхом регулювання торгівлі ними (- 5);

(6) Оскільки, без обмеження положень Директиви 77/93/ЄЕС щодо здоров’я рослин, не доцільно застосовувати правила Співтовариства до реалізації садивного матеріалу у випадках, коли продемонстровано, що такий матеріал і такі рослини призначені для експорту в треті країни, оскільки застосовні там правила можуть відрізнятися від правил, що містяться в цій Директиві;

(7) Оскільки визначення стандартів здоров’я і якості рослин для конкретного роду чи виду декоративних рослин вимагає тривалого й детального науково-технічного аналізу; оскільки має бути встановлена відповідна процедура для визначення таких стандартів;

(8) Оскільки в першому випадку саме постачальники садивного матеріалу несуть відповідальність за забезпечення відповідності своїх продуктів умовам, встановленим у цій Директиві;

(9) Оскільки компетентні органи держав-членів при проведенні заходів контролю й інспекцій мають забезпечувати дотримання постачальниками таких умов;

(10) Оскільки у Співтоваристві мають бути запроваджені заходи контролю для забезпечення уніфікованого застосування стандартів, встановлених у цій Директиві, в усіх державах-членах;

(11) Оскільки в інтересах покупців садивного матеріалу назви сортів або груп рослин мають бути відомими, і можливість їх ідентифікації має бути забезпечено;

(12) Оскільки характеристики, притаманні діяльності в секторі декоративних рослин, є ускладнювальним фактором; оскільки, відповідно, вказаної вище цілі можна найкращим чином досягнути за рахунок загальновідомості сорту або, у випадку сортів або груп рослин, завдяки доступності опису, який складають і зберігають постачальники;

(13) Оскільки для забезпечення ідентифіковності та впорядкованої реалізації садивного матеріалу повинні бути встановлені правила Співтовариства щодо розділення партій і нанесення знаків; оскільки етикетки мають містити дані, потрібні як для цілей офіційного контролю, так і для інформування вирощувача;

(14) Оскільки мають бути встановлені правила, які дозволяють, у випадку виникнення тимчасових труднощів із постачанням, реалізацію садивного матеріалу, на який поширюються менш суворі вимоги, ніж ті, що встановлені в цій Директиві;

(15) Оскільки слід передбачити положення щодо дозволу реалізації в межах Співтовариства садивного матеріалу, виробленого в третіх країнах, але в будь-якому випадку за умови, що такий садивний матеріал може забезпечити дотримання гарантій, що є еквівалентними в усіх аспектах гарантіям, закріпленим за садивним матеріалом, виробленим у Співтоваристві, і відповідає правилам Співтовариства;

(16) Оскільки, щоб гармонізувати технічні методи вивчення, використовувані в державах-членах, та порівнювати садивний матеріал, який виробляють у Співтоваристві, із тим, що виробляють у третіх країнах, слід проводити порівняльні випробування для перевірки відповідності садивного матеріалу вимогам цієї Директиви;

(17) Оскільки, щоб сприяти дієвій реалізації цієї Директиви, Комісії має бути доручено завдання з ухвалення інструментів для її імплементації; оскільки такі інструменти мають ухвалюватися згідно з процедурою, що передбачає тісну співпрацю між Комісією та державами-членами в межах Постійного комітету з питань садивного матеріалу декоративних рослин;

(18) Оскільки Директивою Ради 91/682/ЄЕС від 19 грудня 1991 року про реалізацію садивного матеріалу декоративних рослин і декоративних рослин (- 6) встановлено гармонізовані умови на рівні Союзу для забезпечення отримання покупцями по всьому Співтовариству здорового садивного матеріалу та декоративних рослин хорошої якості;

(19) Оскільки держави-члени стикнулися з труднощами у тлумаченні й транспонуванні вказаної директиви;

(20) Оскільки вважалося, до вказана директива є придатною для її включення до Ініціативи SLIM (Спрощене законодавство для внутрішнього ринку), яку було впроваджено Комісією у травні 1996 року;

(21) Оскільки група Ініціативи SLIM з питань декоративних рослин видала різні рекомендації з метою спрощення вказаної директиви; оскільки такі рекомендації містяться в Повідомленні Комісії Раді і Європейському Парламенту про Ініціативу SLIM;

(22) Оскільки такі рекомендації стосуються осіб, що підлягають контролю відповідно до вказаної директиви, видів, на які поширюється сфера застосування вказаної директиви, автентичності сортів, взаємозв’язку з Директивою 77/93/ЄЕС та еквівалентності третіх країн;

(23) Оскільки, з урахуванням таких рекомендацій, бажано внести зміни до певних положень Директиви 91/682/ЄЕС; оскільки, з огляду на кількість таких змін, вказану директиву слід викласти в новій редакції для забезпечення ясності,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. Цю Директиву застосовують до реалізації садивного матеріалу декоративних рослин у межах Співтовариства. Це не обмежує правил щодо охорони дикої флори, встановлених Регламентом (ЄС) № 338/97, правил щодо паковання і відходів паковання, встановлених Директивою Європейського Парламенту і Ради 94/62/ЄС (- 7), або, крім випадків, коли в цій Директиві або на її основі передбачено інше, правил щодо здоров’я рослин, встановлених у Директиві 77/93/ЄЕС.

2. Цю Директиву не застосовують до:

- матеріалу, заявленого як призначений для експорту в треті країни, якщо його ідентифіковано як такий і утримують достатньою мірою ізольовано,

- матеріалу, продукти з якого не призначені для декоративних цілей, якщо він належить до сфери застосування іншого законодавства Співтовариства щодо реалізації такого матеріалу.

3. Згідно з процедурою, встановленою у статті 17, може бути ухвалено рішення про те, що деякі з вимог або всі вимоги цієї Директиви не застосовні до насіння окремих видів чи груп рослин, якщо вони призначені для виробництва подальшого садивного матеріалу та якщо не існує суттєвого зв’язку між якістю такого насіння та якістю матеріалу, вирощеного з нього.

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

1. "Садивний матеріал": садивний матеріал, призначений для:

- відтворення декоративних рослин, або

- виробництва декоративних рослин; однак у випадку виробництва з цілих рослин це означення застосовують лише тією мірою, якою утворювана декоративна рослина призначена для подальшої реалізації.

"Відтворення": розмноження вегетативним чи іншими способами.

2. "Постачальник": будь-яка фізична чи юридична особа, яка професійно займається реалізацією чи імпортуванням садивного матеріалу.

3. "Реалізація": продаж або доставка постачальником іншій особі. "Продаж" включає утримування в наявності або в запасах, демонстрацію з метою продажу, пропонування для продажу.

4. "Відповідальний офіційний орган":

(a) орган, утворений чи призначений державою-членом під наглядом національного уряду і відповідальний за питання, пов’язані з якістю;

(b) будь-який державний орган, утворений:

- або на національному рівні, або

- на регіональному рівні під наглядом національних органів у рамках обмежень, встановлених конституцією відповідної держави-члена.

Органи, зазначені вище, можуть, згідно з їхнім національним законодавством, делегувати завдання, передбачені в цій Директиві, на виконання, у рамках їхніх повноважень і під їхнім наглядом, будь-якій іншій юридичній особі, яка може бути суб’єктом як публічного, так і приватного права, якій, згідно з її офіційно затвердженим статутом, доручено винятково виконання окремих публічних функцій, за умови, що така особа і її члени не мають жодного особистого інтересу в результаті заходів, яких вона вживає.

Крім того, згідно з процедурою, встановленою у статті 17, можуть бути схвалені інші юридичні особи, які створено від імені органу, згаданого в пункті (а), та які здійснюють діяльність у рамках повноважень і під наглядом такого органу, за умови, що такі особи не мають жодного особистого інтересу в результаті заходів, яких вона вживає.

Держави-члени повинні повідомити Комісію про свої відповідальні офіційні органи. Комісія повинна передати таку інформацію іншим державам-членам.

5. "Партія": певна кількість одиниць одного товару, яку можливо ідентифікувати за однорідністю складу та за походженням.

1. Постачальники можуть реалізовувати садивний матеріал, лише якщо він відповідає вимогам, встановленим у цій Директиві.

2. Параграф 1 не застосовують до садивного матеріалу, призначеного для:

(a) випробувань чи наукових цілей,

(b) селекційної роботи, або

(c) збереження генетичного різноманіття.

3. Детальні правила застосування параграфа 2 можуть бути ухвалені згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

Садивний матеріал повинен, якщо застосовно, відповідати відповідним умовам щодо здоров’я рослин, встановленим у Директиві 77/93/ЄЕС.

1. Без обмеження положень статті 1 та статті 4 садивний матеріал при реалізації:

- повинен, принаймні за результатами візуальної перевірки, бути практично не ураженим будь-якими шкідливими організмами, які знижують якість, та не мати ознак чи симптомів такого ураження, які зменшують його корисність,

- повинен практично не мати жодних значних дефектів, які, ймовірно, впливають на його якість як садивного матеріалу,

- повинен мати задовільні свіжість і розміри з точки зору його корисності як садивного матеріалу,

- у випадку насіння повинен мати задовільну схожість,

- у разі реалізації із зазначенням сорту відповідно до статті 9 повинен мати задовільну сортову ідентичність та чистоту.

2. Будь-який садивний матеріал, який, судячи з видимих ознак чи симптомів, практично не уражений шкідливими організмами, повинен бути належним чином оброблений або, у відповідних випадках, вилучений.

3. У випадку цитрусового матеріалу повинні також бути виконані зазначені нижче вимоги:

(a) його отримано з початкового матеріалу, в якого в ході перевірки не було виявлено жодних симптомів ураження будь-яким вірусом, вірусоподібними організмами чи хворобами;

(b) у ході перевірки в нього практично не виявлено ознак ураження такими вірусами, вірусоподібними організмами чи хворобами з початку останнього циклу вегетації; та

(c) у випадку прищеплення його прищеплюють до підщеп, які не схильні до інфікування віроїдами.

4. У випадку цибулин квітів повинна також бути виконана зазначена нижче вимога:

- садивний матеріал повинен бути отриманий безпосередньо з матеріалу, в якого в ході перевірки на етапі вирощування культури практично не було виявлено жодних шкідливих організмів і хвороб, їх ознак чи симптомів.

5. Згідно з процедурою, встановленою у статті 18, може бути створена схема для окремого роду чи виду, що встановлює додаткові умови щодо якості, яким повинен відповідати садивний матеріал при реалізації. Рід чи вид вносять до такої схеми, лише якщо існує доведена потреба в таких додаткових правилах. При визначенні такої потреби застосовують такі критерії:

- існування проблем із якістю садивного матеріалу відповідного виду або роду, які можливо вирішити в задовільний спосіб лише законодавчим шляхом,

- економічне значення садивного матеріалу відповідного виду або роду,

- відповідність будь-яким міжнародним стандартам щодо регульованих некарантинних шкідливий організмів.

1. Без обмеження параграфа 2 постачальники повинні бути офіційно зареєстровані у зв’язку з видами діяльності, які вони здійснюють відповідно до цієї Директиви. Відповідальний офіційний орган може вважати постачальників, які вже зареєстровані згідно з Директивою 77/93/ЄЕС, зареєстрованими для цілей цієї Директиви. Тим не менше, такі постачальники повинні відповідати вимогам цієї Директиви.

2. Параграф 1 не застосовують до постачальників, які здійснюють реалізацію лише особам, які не займаються виробництвом чи продажем декоративних рослин або садивного матеріалу на професійному рівні. Тим не менше, такі постачальники повинні відповідати вимогам цієї Директиви.

1. Постачальники, які займаються виробництвом садивного матеріалу, повинні:

- виявляти критичні аспекти свого виробничого процесу, які впливають на якість матеріалу, та здійснювати їх моніторинг,

- зберігати інформацію про результати моніторингу, згадано в першому абзаці, для її надання для ознайомлення відповідальному офіційному органу на його запит,

- за необхідності відбирати зразки для аналізу в лабораторії з належними засобами й експертними знаннями,

- забезпечувати, щоб під час виробництва партії садивного матеріалу залишалися окремо ідентифіковними.

2. У разі появи на об’єкті постачальника, що займається виробництвом садивного матеріалу, шкідливого організму з переліку в Директиві 77/93/ЄЕС або в будь-яких інструментах, встановлених відповідно до статті 5(5), постачальник повинен повідомити про це відповідальний офіційний орган та вжити будь-яких заходів, встановлених таким органом.

3. При реалізації, реєстрації садивного матеріалу постачальники повинні вести записи своїх продажів або купівель за принаймні 12 місяців.

4. Правила застосування параграфа 1 вище можуть бути встановлені згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

1. Садивний матеріал реалізують партіями. Однак садивний матеріал із різних партій можуть реалізовувати одним відправленням за умови, що постачальник веде записи складу та походження таких різних партій.

2. Садивний матеріал при реалізації повинен супроводжуватися етикеткою чи іншим документом, виданим постачальником.

3. Згідно з процедурою, встановленою у статті 17, повинні бути встановлені вимоги до етикетки чи документа, які згадано в параграфі 2. У разі реалізації садивного матеріалу особам, які не займаються виробництвом чи продажем декоративних рослин або садивного матеріалу на професійному рівні, вимоги до маркування можуть бути обмежені належною інформацією про продукт. Вимоги до пакування садивного матеріалу можуть бути ухвалені згідно з тією самою процедурою.

4. Параграф 1 не застосовують до садивного матеріалу, який реалізують особам, які не займаються виробництвом чи продажем декоративних рослин або садивного матеріалу на професійному рівні.

1. Садивний матеріал можуть реалізовувати із зазначенням сорту, лише якщо відповідний сорт:

- юридично захищений правом на сорт рослин відповідно до положень про захист нових сортів, або

- офіційно зареєстрований, або

- загальновідомий, або

- внесений до переліку, який веде постачальник, із детальним описом і назвою. Такі переліки складають відповідно до прийнятих міжнародних настанов у випадках, коли такі настанови застосовні. Такі переліки повинні надаватися за запитом відповідальному офіційному органу відповідної держави-члена.

2. Наскільки можливо, кожен сорт повинен мати одну й ту саму назву в усіх державах-членах відповідно до імплементаційних інструментів, які можуть ухвалювати згідно з положеннями статті 17 або, за їх відсутності, згідно з прийнятими міжнародними настановами.

3. Якщо садивний матеріал реалізують із зазначенням групи рослин, а не сорту, згаданого в параграфі 1, постачальник повинен вказати групу рослин таким чином, щоб уникнути сплутування з будь-якою назвою сорту.

4. Додаткові імплементаційні положення щодо четвертого абзацу параграфа 1 можуть бути ухвалені згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

У разі виникнення тимчасових труднощів із постачанням садивного матеріалу, який відповідає вимогам цієї Директиви, якщо такі труднощі неможливо подолати в межах Співтовариства, можуть бути ухвалені правила, згідно з процедурою, встановленою у статті 17, щодо реалізації садивного матеріалу, який відповідає менш суворим вимогам.

1. Згідно з процедурою, встановленою у статті 17, повинно бути ухвалено рішення про те, чи садивний матеріал, вироблений у третій країні, може забезпечити дотримання гарантій, що є еквівалентними в усіх аспектах гарантіям, закріпленим за матеріалом, виробленим у Співтоваристві відповідно до цієї Директиви.

2. До ухвалення рішення, згаданого в параграфі 1, садивний матеріал не можна імпортувати з третіх країн, крім випадків, коли постачальник забезпечує до моменту імпорту, щоб матеріал, який планується імпортувати, забезпечував дотримання гарантій, що є еквівалентними в усіх аспектах гарантіям, закріпленим за садивним матеріалом, виробленим у Співтоваристві відповідно до цієї Директиви, зокрема з точки зору якості, ідентифікації та здоров’я рослин.

3. Імпортер повинен повідомити відповідальні офіційні органи про матеріал, імпортований згідно з параграфом 2, та зберігати документальний доказ свого договору з постачальником у третій країні.

4. Імплементаційні заходи, пов’язані з процедурою, якої імпортери повинні дотриматися, та додаткові вимоги, які імпортери повинні виконати, можуть бути запроваджені згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

1. Держави-члени повинні вимагати від постачальників вживати всіх необхідних заходів для гарантування дотримання вимог цієї Директиви. Для цього держави-члени повинні забезпечити офіційне інспектування садивного матеріалу:

- принаймні шляхом вибіркових перевірок, та

- принаймні стосовно реалізації особам, які не займаються виробництвом чи продажем декоративних рослин або садивного матеріалу на професійному рівні,

для верифікації дотримання таких вимог. Держави-члени також можуть відбирати зразки для верифікації дотримання таких вимог. При здійсненні нагляду й моніторингу відповідальні офіційні органи повинні мати безперешкодний доступ до всіх частин закладів постачальників у будь-який час у межах розумного.

Комісія повинна до 31 грудня 2002 року подати звіт Раді про функціонування механізмів контролю, передбачених у цій статті, разом із будь-якими доцільними пропозиціями, які можуть, якщо це доцільно, включати пропозиції щодо незастосування вимог цієї Директиви до роздрібних продажів.

2. Детальні імплементаційні процедури офіційного інспектування згідно з цією Директивою можуть бути встановлені згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

1. Якщо під час офіційних інспекцій, згаданих у статті 12, або випробувань, згаданих у статті 14, буде встановлено, що садивний матеріал не відповідає вимогам цієї Директиви, відповідальний офіційний орган повинен забезпечити, щоб постачальник вжив належних коригувальних дій або, якщо це неможливо, заборонити реалізацію такого садивного матеріалу у Співтоваристві.

2. Якщо буде встановлено, що садивний матеріал, який реалізує конкретний постачальник, не відповідає вимогам цієї Директиви, відповідна держава-член повинна забезпечити вжиття належних заходів стосовно такого постачальника.

3. Будь-які заходи, вжиті відповідно до параграфа 2, повинні бути відкликані одразу після того, як із достатньою впевненістю буде встановлено, що садивний матеріал, призначений для реалізації постачальником, буде в майбутньому відповідати вимогам та умовам цієї Директиви.

1. У відповідних випадках випробування або тести проводять у державах-членах на основі зразків, щоб перевірити відповідність садивного матеріалу вимогам та умовам цієї Директиви. Комісія може організовувати інспектування випробувань представниками держав-членів та Комісії.

2. Для пост-контролю зразків садивного матеріалу або декоративних рослин, введених в обіг відповідно до положень цієї Директиви, можуть проводитися передбачені у Співтоваристві обов’язкові чи дискреційні порівняльні тести й випробування у межах Співтовариства, у тому числі стосовно здоров’я рослин. Порівняльні тести й випробування можуть поширюватися на:

- садивний матеріал, вироблений у третіх країнах,

- садивний матеріал, придатний для органічного фермерства,

- садивний матеріал, який реалізують у зв’язку із заходами щодо збереження генетичного різноманіття.

3. Такі порівняльні тести й випробування використовують для гармонізації технічних методів вивчення садивного матеріалу декоративних рослин та для перевірки дотримання умов, яким повинен відповідати такий матеріал.

4. Комісія, діючи згідно з процедурою, зазначеною у статті 17, повинна розробити необхідні механізми для проведення таких порівняльних тестів і випробувань. Комісія повинна інформувати Комітет, зазначений у статті 17, про технічну організацію проведення тестів і випробувань, а також про їх результати. Якщо виникають проблеми у зв’язку з організмами, на які поширюється сфера застосування Директиви Ради 2000/29/ЄС від 8 травня 2000 року про захисні заходи проти введення на територію Співтовариства організмів, шкідливих для рослин та рослинних продуктів, та проти їх поширення в межах Співтовариства (- 8), Комісія повинна повідомити про це Постійний комітет з питань здоров’я рослин, до якого також звертаються по консультацію з питань протоколів проведення передбачених у Співтоваристві випробувань у випадках, коли такі випробування стосуються організмів, на які поширюється сфера застосування Директиви 2000/29/ЄС.

5. Співтовариство може робити фінансовий внесок для проведення тестів і випробувань, передбачених у параграфах 2 та 3.

Такий фінансовий внесок не може перевищувати щорічних асигнувань, визначених бюджетним органом.

6. Тести й випробування, на проведення яких може бути використаний фінансовий внесок Співтовариства, а також детальні правила щодо надання фінансового внеску встановлюють згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

7. Тести й випробування, передбачені в параграфах 2 і 3, можуть проводити лише державні органи або юридичні особи, які діють під відповідальність держави.

На реалізацію садивного матеріалу, який відповідає вимогам цієї Директиви, не поширюються жодні обмеження стосовно постачальника, якості, здоров’я рослин, маркування та пакування, крім тих, що встановлені в цій Директиві.

Згідно з процедурою, встановленою у статті 17, державу-члена може на її запит та за певних умов бути повністю або частково звільнено від певних обов’язків згідно з цією Директивою стосовно типів садивного матеріалу певних родів або видів, виробництво яких має мінімальне економічне значення на її території, крім випадків, коли це суперечило би статті 15.

1. Комісії надає допомогу Постійний комітет з питань рослин, тварин, харчових продуктів та кормів, утворений статтею 58(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 (- 9). Указаний комітет є комітетом у розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 10).

2. У разі покликання на цю статтю застосовуються статті 4 та 7 Рішення 1999/468/ЄС (- 11).

Період, встановлений у статті 4(3) Рішення 1999/468/ЄС, становить один місяць.

3. Комітет повинен ухвалити власний внутрішній регламент.

1. Комісії надає допомогу Постійний комітет з питань рослин, тварин, харчових продуктів та кормів, утворений статтею 58(1) Регламенту (ЄС) № 178/2002. Указаний Комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цю статтю застосовуються статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС (- 12).

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, становить три місяці.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти чи адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, 1 липня 1999 року. Вони повинні негайно поінформувати про це Комісію.

2. Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у випадку їх офіційної публікації. Процедуру здійснення такого покликання затверджують держави-члени.

3. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері застосування цієї Директиви.

1. Директиву 91/682/ЄЕС скасовано з 1 липня 1999 року без обмеження обов’язків держав-членів стосовно періоду транспонування та імплементації, зазначеного в частині A додатка до цієї Директиви.

2. Покликання на скасовану Директиву 91/682/ЄЕС необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці, що міститься в частині B додатка до цієї Директиви.

3. Імплементаційні положення, ухвалені відповідно до Директиви 91/682/ЄЕС, лишаються чинними, крім випадків, коли до них внесено зміни або їх скасовано новими імплементаційними положеннями.

Цю Директиву адресовано державам-членам.