Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 1081/2012 від 9 листопада 2012 року для цілей Регламенту Ради (ЄС) № 116/2009 про вивезення товарів-предметів культури

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Ради (ЄС) № 116/2009 від 18 грудня 2008 року про вивезення товарів-предметів культури (-1), зокрема його статтю 7,

Оскільки:

(1) Регламент Комісії № (ЄЕС) № 752/93 від 30 березня 1993 року, який встановлює положення для імплементації Регламенту Комісії (ЄЕС) № 3911/92 про вивезення товарів-предметів культури (-2), зазнав значних змін (-3). Для забезпечення ясності та раціональності зазначений Регламент необхідно кодифікувати.

(2) Положення, необхідні для імплементації Регламенту (ЄС) № 116/2009, який передбачає, між іншим, запровадження системи ліцензій на експорт для певних категорій товарів-предметів культури, які перелічені в додатку І до зазначеного Регламенту .

(3) Для забезпечення єдиної форми ліцензій на експорт, передбачених в зазначеному Регламенті, необхідно запровадити правила складання, видачі та використання бланків ліцензій. Для цих цілей необхідно надати зразок ліцензії.

(4) Для усунення зайвої адміністративної роботи, необхідно запровадити концепцію відкритих ліцензій для тимчасового вивезення товарів-предметів культури відповідальними особами або організаціями з метою їх використання та/або експонування в третіх країнах.

(5) Держави-члени, які бажають користуватися такими засобами, мають таку можливість стосовно власних товарів-предметів культури, осіб або організацій. Умови, яких необхідно дотримуватись, будуть різними у різних державах-членах. Держави-члени повинні мати можливість обирати використовувати відкриті ліцензії чи ні, а також встановлювати умови їх видачі.

(6) Ліцензії на експорт повинні оформлятися однією з офіційних мов Союзу.

(7) Заходи, передбачені цим Регламентом, відповідають висновку Комітету, викладеному в статті 8 Регламенту (ЄС) № 116/2009 ,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Право на вивезення товарів-предметів культури повинні надавати три типи ліцензій, які необхідно видавати і використовувати згідно з цим Регламентом і Регламентом (ЄС) № 116/2009:

(a) стандартна ліцензія;

(b) спеціальна відкрита ліцензія;

(c) генеральна відкрита ліцензія.

2. Використання ліцензій на експорт ніяк не повинно впливати на обов'язки, пов'язані з оформлення експорту або пов'язаних документів.

3. Бланки ліцензій на експорт повинні надаватись на вимогу компетентним органом або органами, зазначеними в статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 116/2009 .

1. Зазвичай, для вивезення предметів, на які поширюється дія Регламенту (ЄС) № 116/2009, використовують стандартну ліцензію.

Однак, кожна зацікавлена держава-член може самостійно вирішувати, чи буде вона випускати спеціальні або генеральні відкриті ліцензії, які можна використовувати замість стандартних ліцензій, якщо виконано спеціальні умови, які викладені в статтях 10 та 13 і стосуються таких ліцензій.

2. Спеціальна відкрита ліцензія охоплює багаторазове тимчасове вивезення конкретних товарів-предметів культури певною особою або організацією, як зазначено у статті 10.

3. Генеральна відкрита ліцензія охоплює будь-яке тимчасове вивезення будь-яких з таких товарів-предметів культури, що становлять частину постійної колекції музею або іншої інституції, як зазначено в статті 13.

4. Держава-член може в будь-який час відкликати будь-яку спеціальну або генеральну відкриту ліцензію, у разі невиконання умов, згідно з якими її було видано. Вона негайно інформує Комісію про видану ліцензію, яку не повернули, а отже, можуть використати неправомірно. Комісія негайно інформує про це інших держав-членів.

5. Держави-члени можуть вжити на своїй території будь-яких обґрунтованих заходів, які вважають необхідними для здійснення моніторингу використання власних відкритих ліцензій.

1. Стандартні ліцензії друкуються на бланку, шаблон якого наведено в додатку I. Бланк друкується на білому папері, без деревних волокон, одержаних механічним способом, обробленому для писання, вагою не менше 55 г/м-2.

2. Розміри бланків становлять 210 x 297 мм.

3. Бланки виготовляють у друкованій або електронній формі та заповнюють офіційною мовою Союзу, яку обрали компетентні органи держави-члена, що видає ліцензії.

Компетентні органи держави-члена, на території якої пред'являють бланк ліцензії, мають право вимагати, здійснення перекладу ліцензії на офіційну мову (або одну з офіційних мов) такої держави-члена. В такому разі витрати на здійснення перекладу покриває утримувач ліцензії.

4. Держави-члени несуть відповідальність за:

(a) друк бланків, що повинні містити найменування та адресу або ідентифікаційний знак організації, яка друкувала бланк;

(b) вживання всіх заходів, необхідних для уникнення підробки бланків. Про запроваджені з цією метою засоби ідентифікації держава-член повідомляє Комісію, яка надає цю інформацію компетентним органам інших держав-членів.

5. Бланки переважно заповнюють за допомогою механічних або електронних засобів. Однак, заяву можна розбірливо заповнювати від руки; в такому разі її заповнюють чорнилом і друкованими великими літерами.

В будь-якому разі бланки не повинні містити підчисток, надписаних слів або інших виправлень.

1. Без обмеження параграфа 3, для кожного такого вантажу, як товари-предмети культури, видають окрему ліцензію на експорт.

2. Для цілей параграфа 1 термін "вантаж" означає або один предмет культури або кілька предметів культури.

3. Якщо вантаж складається з кількох предметів культури, саме компетентні органи вирішують видавати на такий вантаж одну чи кілька ліцензій на експорт.

Бланк ліцензії складається з трьох аркушів:

(a) аркуш під № 1 - це заява;

(b) аркуш під № 2 - для утримувача;

(c) аркуш під № 3 - необхідно повернути до органу видачі.

1. Заявник заповнює графи 1, 3, з 6 по 21, 24 і, за необхідності, 25, в заяві та інших аркушах, за винятком графи або граф, призначених для попереднього друку.

Однак, держави-члени мають право передбачити лише необхідність заповнювати заяву.

2. До заяви додають:

(a) документацію, що містить всю необхідну інформацію про предмет(и) культури та його (їхній) правовий статус на дату подання заяви, тобто будь-які підтверджувальні документи (рахунки, експертні оцінки, тощо), де це доречно;

(b) належним чином засвідчена фотографія або, у відповідних випадках та на розсуд компетентних органів, чорно-білі або кольорові фотографії (розміром принаймні 8 на 12 см) оформлюваних товарів-предметів культури.

У відповідних випадках та на розсуд компетентних органів, цю вимогу можна замінити деталізованим списком товарів-предметів культури.

3. Для цілей видачі ліцензії на експорт компетентні органи мають право вимагати фізично пред'явити товари-предмети культури, що підлягають вивезенню.

4. Всі витрати, пов'язані із застосуванням вимог параграфів 2 і 3, покриває заявник, який подає запит на отримання ліцензії на експорт.

5. Для отримання ліцензії на експорт, належним чином заповнений бланк необхідно надати компетентним органам, що їх призначено державою-членом відповідно до статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 116/2009 . Після видачі відповідним органом ліцензії на експорт, такий орган залишає аркуш 1 у себе, а решту аркушів віддає утримувачу ліцензії на експорт або його уповноваженому представнику.

До декларації на експорт додають:

(a) аркуш, призначений для утримувача;

(b) аркуш, який повертають до органу видачі.

1. У відділі митного оформлення, відповідальному за обробку декларації на експорт, повинні пересвідчитись, що відомості, внесені до декларації на експорт або, якщо застосовується, до карнету АТА, відповідають даним, внесеним до ліцензії на експорт, і що графа 44 декларації на експорт або корінець карнету АТА містить посилання на ліцензію на експорт.

Там вживають належних заходів для цілей ідентифікації. Такі заходи можуть включати скріплення печаткою або штампом відділу митного оформлення. Аркуш ліцензії на експорт, який обов'язково повертають до органу видачі, прикріплюють до примірника 3 єдиного адміністративного документа.

2. Після заповнення графи 23 на аркушах 2 і 3 відділ митного оформлення, уповноважений приймати декларації на експорт, повертає аркуш, призначений для утримувача ліцензії, декларанту або його уповноваженому представнику.

3. Аркуш бланка ліцензії, який підлягає поверненню до органу видачі повинен супроводжувати вантаж до відділу митного оформлення в пункті виїзду з митної території Союзу.

У відділі митного оформлення проставляють свій штамп у графі 26 бланку і повертають його до органу видачі.

1. Строк дії ліцензій на експорт не повинен перевищувати 12 місяців із дати видачі.

2. У разі заяви на тимчасове вивезення, компетентні органи мають право встановити чіткий строк, до закінчення якого товари-предмети культури необхідно повернути до держави-члена, що видала ліцензію.

3. Якщо строк дії ліцензії на експорт, яка не була використана, закінчився, її утримувач повинен негайно повернути усі її аркуші, які має, до органу видачі.

1. Спеціальні відкриті ліцензії можуть бути видані для конкретного товару-предмету культури, на регулярне тимчасове вивезення з Союзу з метою використання та/або експонування у третій країні. Такий товар-предмет культури повинен належати або бути законною власністю конкретної особи або організації, яка його використовує та/або експонує.

2. Ліцензію можна видавати лише за умови впевненості органів в тому, що така конкретна особа або організація належним чином гарантує повернення такого товару-предмету культури до Союзу в належному стані, і те, що такий товар-предмет культури буде описано або марковано так, що у момент тимчасового вивезення не виникне сумнівів, що товар-предмет культури, який вивозять, є саме тим, який описано у спеціальній відкритій ліцензії.

3. Ліцензія не може бути дійсною впродовж періоду, довшого за п'ять років.

Ліцензію пред'являють як додатковий документ до декларації на експорт, наданої у письмовій формі, а в інших випадках на вимогу її необхідно надати разом із товарами-предметами культури для експертизи.

Компетентні органи держави-члена, на території якої пред'являють таку ліцензію, мають право вимагати, здійснення перекладу ліцензії на офіційну мову (або одну з офіційних мов) такої держави-члена. В такому разі витрати на здійснення перекладу покриває утримувач ліцензії.

1. Відділ митного оформлення, уповноважений приймати декларацію на експорт, пересвідчується, що пред'явлені товари-предмети культури - це саме ті, які описано в ліцензії на експорт, і що графа 44 декларації на експорт, якщо є вимога надати декларацію у письмовій формі, містить посилання на таку ліцензію.

2. Якщо є вимога надати декларацію у письмовій формі, ліцензію необхідно прикріпити до примірника 3 єдиного адміністративного документа; така ліцензія супроводжує товар-предмет культури до відділення митного оформлення в пункті виїзду з митної території Союзу. Якщо примірник 3 єдиного адміністративного документа доступний експортеру або його представнику, ліцензія також повинна бути доступною йому з метою подальшого використання.

1. Генеральні відкриті ліцензії видають музеям або іншим інституціям на тимчасове вивезення будь-яких предметів, які належать до їхніх постійних колекцій, і є об'єктами регулярного тимчасово вивезення з Союзу з метою експонування в третій країні.

2. Ліцензію можна видавати лише, якщо компетентні органи впевнені, що установа належним чином гарантує повернення цього товару-предмету культури до Союзу в належному стані. Дія ліцензії може поширюватись на будь-яку комбінацію товарів-предметів культури з постійної колекції у кожному окремому випадку тимчасового вивезення. Її дія може поширюватись на ряд скомбінованих у різний спосіб товарів-предметів культури або послідовно, або одночасно.

3. Ліцензія не може бути дійсною впродовж періоду, довшого за п'ять років.

Ліцензію пред'являють як додатковий документ до декларації на експорт.

Компетентні органи держави-члена, на території якої пред'являють таку ліцензію, мають право вимагати, здійснення перекладу ліцензії на офіційну мову (або одну з офіційних мов) такої держави-члена. В такому разі витрати на здійснення перекладу покриває утримувач ліцензії.

1. Відділ митного оформлення, що має право приймати декларацію на експорт, пересвідчується, що ліцензія подається разом із списком товарів-предметів культури, які призначені для вивезення і які також внесені до декларації на експорт. Цей список складають на фірмовому бланку установи, при цьому кожну сторінку списку підписує один зі співробітників установи, ім'я якого внесено до ліцензії. Крім того, кожну сторінку скріплюють печаткою інституції, відтиск якої є у ліцензії. Посилання на ліцензію роблять в графі 44 декларації на експорт.

2. Ліцензію необхідно прикріпити до примірника 3 єдиного адміністративного документа; така ліцензія супроводжує вантаж до відділу митного оформлення в пункті виїзду з митної території Союзу. Якщо примірник 3 єдиного адміністративного документа доступний експортеру або його представнику, ліцензія також повинна бути доступною йому з метою подальшого використання.

1. Спеціальні відкриті ліцензії випускають на бланку, шаблон якого наведено в додатку І.

2. Генеральні відкриті ліцензії випускають на бланку, шаблон якого наведено в додатку ІІІ.

3. Бланк ліцензії виготовляють у друкованій або електронній формі однією або кількома офіційними мовами Союзу.

4. Розміри бланку становлять 210 x 297 мм. Дозволяється від -5 до +8 мм відхилення за довжиною.

Використовують білий, без деревних волокон, отриманих механічним способом, оброблений для писання, папір вагою не менше 55 г/м2. Тло бланка повинно мати гільйоширування блакитного кольору для захисту від підробок механічними або хімічними засобами.

5. Другий аркуш ліцензії, тло якого не повинно мати гільйоширування, призначений лише для використання експортером або його нотаток.

Використовуваний бланк заяви затверджує заінтересована держава-член.

6. Держави-члени можуть залишати за собою право друкувати бланки ліцензій або замовляти їх друк у затверджених друкарнях. В останньому випадку кожен бланк повинен містити посилання на таке затвердження.

На кожному бланку обов'язково зазначають назву та адресу друкарні або розміщують знак, за яким можна ідентифікувати друкарню. Крім того, бланк повинен містити серійний номер, надрукований або залишений у вигляді печатки, за яким його можна ідентифікувати.

7. Держави-члени відповідальні за вжиття будь-яких заходів, необхідних, щоб уникнути підробки ліцензій.

Про ухвалені для цих цілей державою-членом засоби ідентифікації, необхідно повідомити Комісію, яка надає цю інформацію компетентним органам інших держав-членів.

8. Ліцензії заповнюють за допомогою механічних або електронних засобів. За виключних обставин їх можна заповнювати чорною кульковою ручкою великими друкованими літерами.

Вони не повинні містити підчисток, надписаних слів або інших виправлень.

Регламент Комісії № (ЄЕС) № 752/93 скасувати.

Посилання на скасований Регламент необхідно тлумачити як посилання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку V.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах- членах.