Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/26/ЄС від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 50(1) та 53(1) і статтю 62,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (-2),

Оскільки:

(1) Директиви Союзу, ухвалені у сфері авторського права і суміжних прав, уже забезпечують високий рівень захисту правоволодільців, а отже і рамки, в яких можна використовувати контент, що охороняється цими правами. Такі Директиви сприяють розвитку та підтримці творчості. На внутрішньому ринку з неспотвореною конкуренцією охорона інноваційних та інтелектуальних творінь також стимулює інвестиції в інноваційні послуги і продукти.

(2) Розповсюдження контенту, що охороняється авторським правом і суміжними правами, у тому числі книг, аудіовізуальної продукції і музичних записів, а також пов'язаних з ними послуг, вимагає ліцензування прав різними володільцями авторського права і суміжних прав, зокрема авторами, виконавцями, виробникам та видавцями. Зазвичай правоволоділець має право обирати між індивідуальним або колективним управлінням його правами, якщо держави-члени не передбачили інше відповідно до законодавства Союзу та міжнародних зобов'язань Союзу і його держав-членів. Управління авторським правом і суміжними правами включає надання ліцензій користувачам, аудит користувачів, моніторинг використання прав, забезпечення дотримання авторського права і суміжних прав, збирання надходжень від прав, отриманих від їх використання, та розподіл сум, які підлягають виплаті правоволодільцям. Організації колективного управління надають правоволодільцям можливість отримувати винагороду за використання, яке вони не могли б самостійно контролювати або дотримання умов якого вони не могли б самостійно забезпечувати, у тому числі на зовнішніх ринках.

(3) Стаття 167 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) вимагає, щоб Союз враховував культурне розмаїття у своїй діяльності та сприяв процвітанню культур держав-членів, поважаючи їхнє національне та регіональне розмаїття та, водночас, наголошуючи на спільній культурній спадщині. Організації колективного управління відіграють і повинні надалі відігравати важливу роль прибічників розмаїття культурного самовираження, як шляхом надання доступу до ринку найменшим та менш популярним репертуарам, так і шляхом надання соціальних, культурних та освітніх послуг в інтересах їхніх правоволодільців і громадськості.

(4) Зареєстровані у Союзі організації колективного управління повинні мати можливість користуватися свободами, наданими Договорами, коли вони представляють правоволодільців, які є резидентами або засновані в інших державах-членах, або видають ліцензії користувачам, які є резидентами або засновані в інших державах-членах.

(5) Існують суттєві відмінності в національних правилах, що регулюють функціонування організацій колективного управління, зокрема щодо їхньої прозорості та звітності перед їхніми членами і правоволодільцями. У низці випадків це призвело до виникнення труднощів, зокрема для іноземних правоволодільців, при спробі реалізувати їхні права, а також до неефективного фінансового управління зібраними надходженнями. Проблеми з функціонуванням організацій колективного управління призводять до неефективного використання авторського права і суміжних прав на внутрішньому ринку, що завдає шкоди членам організацій колективного управління, правоволодільцям і користувачам.

(6) Потреба вдосконалити функціонування організацій колективного управління вже була визначена у Рекомендації Комісії 2005/737/ЄС (-3). Зазначена Рекомендація визначила низку принципів, таких як свобода правоволодільців обирати свої організації колективного управління, рівне ставлення до категорій правоволодільців і справедливий розподіл роялті. Вона закликала організації колективного управління надавати користувачам достатню інформацію про тарифи та репертуар до початку переговорів між ними. Вона також містила рекомендації щодо підзвітності, представництва правоволодільців у повноважних ухвалювати рішення органах організацій колективного управління, та вирішення спорів. Проте Рекомендація була реалізована нерівномірно.

(7) Охорона інтересів членів організацій колективного управління, правоволодільців і третіх сторін вимагає узгодження законодавства держав-членів у сфері управління авторським правом і мультитериторіального ліцензування онлайн прав на музичні твори з метою запровадити однакові механізми захисту в усьому Союзі. Тому правовою основою цієї Директиви повинна бути стаття 50(1) ДФЄС.

(8) Мета цієї Директиви полягає у забезпечені узгодження національних правил щодо доступу організацій колективного управління до діяльності з управління авторським правом і суміжними правами, методів їхнього врядування та рамкових умов нагляду, а отже її правовою основою повинна бути стаття 53(1) ДФЄС. Крім того, оскільки вона стосується сектора, що надає послуги на території всього Союзу, правовою основою цієї Директиви повинна бути стаття 62 ДФЄС.

(9) Метою цієї Директиви є встановлення вимог, застосовних до організацій колективного управління, з метою забезпечення високих стандартів врядування, фінансового управління, прозорості та звітності. Проте це не повинно перешкоджати державам-членам підтримувати або встановлювати щодо заснованих на їхній території організацій колективного управління суворіші стандарти, ніж ті, що встановлені у розділі II цієї Директиви, за умови, що такі суворіші стандарти не суперечать законодавству Союзу.

(10) Жодне з положень цієї Директиви не повинно перешкоджати державі-члену застосовувати ці ж самі або аналогічні положення до організацій колективного управління, які засновані за межами Союзу, але здійснюють діяльність у такій державі-члені.

(11) Жодне з положень цієї Директиви не повинно перешкоджати організаціям колективного управління укладати договори про представництво з іншими організаціями колективного управління відповідно до правил конкуренції, викладених у статтях 101 і 102 ДФЄС, у сфері управління правами з метою полегшення, вдосконалення та спрощення процедур видачі ліцензій користувачам, у тому числі для цілей єдиного виставлення рахунків, на рівних, недискримінаційних та прозорих умовах та з метою пропонування мультитериторіальних ліцензій також в інших сферах, окрім зазначених у розділі III цієї Директиви.

(12) Ця Директива, незважаючи на її застосування до всіх організацій колективного управління, за винятком розділу III, що застосовується лише до організацій колективного управління, які управляють правами авторів на музичні твори для онлайн використання на мультитериторіальних засадах, не перешкоджає механізмам управління правами в державах-членах, таким як індивідуальне управління, розширена дія угоди між представницькою організацією колективного управління і користувачем, тобто розширене колективне ліцензування, обов'язкове колективне управління, правові презумпції представництва та передача прав організаціям колективного управління.

(13) Ця Директива не обмежує можливості держав-членів визначати шляхом ухвалення закону, підзаконного нормативно-правового акта або будь-якого іншого спеціального механізму справедливу компенсацію правоволодільцям за винятки або обмеження права на відтворення, передбачені Директивою Європейського Парламенту і Ради 2001/29/ЄС (-4), а також винагороду правоволодільців за відступи від виключного права щодо публічного надання в позичку, передбаченого Директивою Європейського Парламенту і Ради 2006/115/ ЄС (-5), які застосовуються на їхній території, а також умови, що застосовуються до збирання такої компенсації та винагороди.

(14) Ця Директива не вимагає від організацій колективного управління набуття конкретної організаційно-правової форми. На практиці такі організації здійснюють діяльність у різних організаційно-правових формах, таких як асоціації, кооперативи або товариства з обмеженою відповідальністю, які перебувають під контролем або у власності володільців авторського права і суміжних прав або юридичних осіб, що представляють таких правоволодільців. Однак у деяких виняткових випадках, через організаційно-правову форму організації колективного управління, елемент власності або контролю відсутній. Наприклад, це стосується фондів, які не мають членів. Проте положення цієї Директиви також повинні застосовуватися і до таких організацій. Держави-члени повинні також вживати належних заходів для запобігання обходу передбачених цією Директивою зобов'язань шляхом вибору організаційно-правової форми. Необхідно зазначити, що юридичними особами, які представляють правоволодільців та є членами організацій колективного управління, можуть бути інші організації колективного управління, асоціації правоволодільців, союзи або інші організації.

(15) Правоволодільці повинні мати право довіряти управління їхніми правами незалежним організаціям управління. Такими незалежними організаціями управління є комерційні юридичні особи, які відрізняються від організацій колективного управління зокрема тим, що вони не перебувають у власності або під контролем правоволодільців. Однак з огляду на те, що такі незалежні організації управління здійснюють ті ж види діяльності, що й організації колективного управління, вони повинні бути зобов'язані надавати певну інформацію правоволодільцям, яких вони представляють, організаціям колективного управління, користувачам і громадськості.

(16) Виробники аудіовізуальних матеріалів, виробники звукозаписів та організації мовлення ліцензують свої власні права, в окремих випадках разом з правами, що були передані їм, наприклад, виконавцями на підставі індивідуальних угод, і діють у власних інтересах. Видавці книг, музичних творів або газет ліцензують права, що були передані їм на підставі індивідуальних угод, і діють у власних інтересах. Саме тому виробники аудіовізуальних матеріалів, виробники звукозаписів, організації мовлення та видавці не повинні розглядатися як "незалежні організації управління". Крім того, менеджери та агенти авторів і виконавців, які є посередниками та представляють правоволодільців у їхніх відносинах з організаціями колективного управління, не повинні розглядатися як "незалежні організації управління", оскільки вони не здійснюють управління правами у значенні встановлення тарифів, видачі ліцензій або збирання плати з користувачів.

(17) Організації колективного управління повинні мати право передавати виконання певної частини своєї діяльності, наприклад, виставлення рахунків користувачам або розподіл сум, які підлягають виплаті правоволодільцям, своїм дочірнім підприємствам або іншим юридичним особам, яких вони контролюють. У таких випадках ті положення цієї Директиви, які б застосовувалися у разі здійснення відповідної діяльності безпосередньо організацією колективного управління, повинні застосовуватися до діяльності дочірніх підприємств або інших юридичних осіб.

(18) Для забезпечення того, щоб володільці авторського права і суміжних прав у повній мірі скористалися перевагам від внутрішнього ринку у разі колективного управління їхніми правами, а також для уникнення неправомірного впливу на їхню свободу здійснення своїх прав, необхідно забезпечити включення до статуту організацій колективного управління належних механізмів захисту. Крім того, під час надання своїх послуг з управління організація колективного управління не повинна безпосередньо або опосередковано дискримінувати правоволодільців на підставі їхньої національності, місця проживання або місця реєстрації.

(19) Беручи до уваги встановлені у ДФЄС свободи, колективне управління авторським правом і суміжними правами повинно передбачати можливість правоволодільця вільно обирати організацію колективного управління для управління його правами, незалежно від того, чи є ці права правами на повідомлення до загального відома публіки або правами на відтворення, або категоріями прав, пов'язаними з такими формами використання як трансляція, показ в кінотеатрі або відтворення для онлайн розповсюдження, за умови, що організація колективного управління, яку правоволоділець бажає обрати, вже управляє такими правами або категоріями прав.

Права, категорії прав або види творів та інших об'єктів, управління якими здійснює організація колективного управління, повинні визначати загальні збори членів організації, якщо вони ще не визначені статутом або не передбачені законодавством. Важливо, щоб визначення прав і категорій прав здійснювалось у спосіб, що забезпечує підтримання балансу між свободою правоволодільців розпоряджатися своїми творами та іншими об'єктами і здатністю організації ефективно управляти правами, зокрема, беручи до уваги категорію прав, якими управляє організація, та творчий сектор, в якому вона здійснює діяльність. Належним чином враховуючи такий баланс, правоволодільці повинні мати можливість легко відкликати такі права або категорії прав у організації колективного управління та управляти такими правами індивідуально або довіряти чи передавати управління всіма або частиною таких прав іншій організації колективного управління або іншій юридичній особі, незалежно від держави-члена громадянства, місця проживання або реєстрації організації колективного управління, іншої юридичної особи або правоволодільця. Якщо держава-член, відповідно до законодавства Союзу і міжнародних зобов'язань Союзу та його держав-членів, передбачає обов'язкове колективне управління правами, вибір правоволодільців обмежується іншими організаціями колективного управління.

Організації колективного управління, які управляють різними видами творів та іншими об'єктами, такими як літературні, музичні та фотографічні твори, також повинні надати правоволодільцям таку гнучкість щодо управління різними видами творів та іншими об'єктами. Стосовно некомерційного використання держави-члени повинні передбачити здійснення організаціями колективного управління необхідних кроків для забезпечення того, щоб їхні правоволодільці могли здійснювати своє право на видачу ліцензій на такі види використання. Такі кроки повинні включати, зокрема, рішення організацій колективного управління про умови здійснення такого права, а також надання їхнім членам інформації про такі умови. Організації колективного управління повинні інформувати правоволодільців про варіанти, які вони можуть обирати, та дозволяти їм максимально легко здійснювати права, пов'язані з таким вибором. Правоволодільці, які вже уповноважили організацію колективного управління, можуть отримувати інформацію через веб-сайт організації. Вимога щодо надання згоди правоволодільця на уповноваження на управління кожним правом, категорією прав або видом творів та іншими об'єктами не повинна перешкоджати правоволодільцям приймати пропоновані подальші зміни та доповнення до такого повноваження шляхом мовчазної згоди відповідно до умов, передбачених національним законодавством. Ця Директива не виключає жодних договірних механізмів, згідно з якими припинення або відкликання правоволодільцями негайно набуває чинності щодо ліцензій, виданих до такого припинення або відкликання, а також жодних договірних механізмів, згідно з якими такі ліцензії залишаються незмінними протягом певного періоду часу після такого припинення або відкликання. Однак такі механізми не повинні створювати перешкоди для повного застосування цієї Директиви. Ця Директива не повинна обмежувати можливість правоволодільців управляти своїми правами самостійно, в тому числі для некомерційних цілей.

(20) Членство в організаціях колективного управління повинно ґрунтуватися на об'єктивних, прозорих і недискримінаційних критеріях, у тому числі щодо видавців, які на підставі угоди про використання прав мають право на частку доходу від прав, якими управляють організації колективного управління, а також на збирання таких доходів від організацій колективного управління. Такі критерії не повинні зобов'язувати організації колективного управління приймати членів, управління правами, категоріями прав або видами творів чи іншими об'єктами яких виходить за рамки їх діяльності. Записи, що ведуться організацією колективного управління, повинні дозволяти ідентифікувати та визначати місцезнаходження її членів і правоволодільців, права яких організація представляє на підставі повноважень, наданих такими правоволодільцями.

(21) Для того, щоб захистити тих правоволодільців, права яких безпосередньо представлені організацією колективного управління, але які не відповідають її вимогам щодо членства, необхідно вимагати, щоб певні положення цієї Директиви, які стосуються членів, також застосовувалися до таких правоволодільців. Держави-члени повинні також мати можливість надавати таким правоволодільцям право брати участь у процесі вироблення й ухвалення рішень організацією колективного управління.

(22) Організації колективного управління повинні діяти в кращих колективних інтересах правоволодільців, яких вони представляють. Тому важливо передбачити системи, які дозволять членам організації колективного управління здійснювати свої членські права шляхом участі у процесі вироблення й ухвалення рішень організацією. Деякі організації колективного управління мають різні категорії членів, які можуть представляти різні види правоволодільців, зокрема виробників і виконавців. Представництво таких різних категорій членів у процесі вироблення й ухвалення рішень повинно бути справедливим і збалансованим. Відсутність положень про порядок проведення загальних зборів негативно позначилося б на дієвості правил загальних зборів членів організацій колективного управління. Тому необхідно забезпечити регулярне скликання загальних зборів, принаймні один раз на рік, а також ухвалення найважливіших рішень організації колективного управління такими загальними зборами.

(23) Усі члени організації колективного управління повинні мати можливість брати участь у загальних зборах членів та голосувати на них. До здійснення таких прав можуть застосовуватися лише справедливі та пропорційні обмеження. У деяких виняткових випадках організації колективного управління створюються в організаційно-правовій формі фонду і, отже, не мають членів. У таких випадках повноваження загальних зборів членів повинні здійснюватися органом, на який покладена наглядова функція. У тих випадках, коли членами організації колективного управління є юридичні особи, що представляють правоволодільців, як це може статися, коли організація колективного управління є товариством з обмеженою відповідальністю, а її членами є об'єднання правоволодільців, держави-члени повинні мати можливість передбачити виконання зборами таких правоволодільців деяких або усіх повноважень загальних зборів членів. Загальні збори членів повинні, принаймні, мати повноваження встановлювати рамки діяльності з управління, зокрема щодо використання надходжень від прав організацією колективного управління. Проте вони не повинні обмежувати можливості держав-членів передбачати жорсткіші правила, наприклад, стосовно інвестування, злиття або отримання позик, у тому числі заборони будь-яких таких операцій. Організації колективного управління повинні заохочувати активну участь своїх членів у загальних зборах. Необхідно полегшити здійснення прав голосу для членів, незалежно від того, чи беруть вони участь у загальних зборах. Окрім можливості здійснення своїх прав за допомогою електронних засобів, необхідно дозволити членам брати участь в загальних зборах членів і голосувати на них через представника. Голосування через представника необхідно обмежити у випадку конфлікту інтересів. Водночас, держави-члени повинні передбачати обмеження щодо представництва лише у тому випадку, якщо воно не порушує належну та ефективну участь членів у процесі вироблення й ухвалення рішень. Зокрема, призначення представника сприяє належній та ефективній участі членів у процесі вироблення й ухвалення рішень та дозволяє правоволодільцям мати справжню можливість обирати організацію колективного управління за своїм власним вибором, незалежно від держави-члена, в якому ця організація зареєстрована.

(24) Члени повинні мати можливість брати участь у постійному моніторингу діяльності керівництва організацій колективного управління. З цією метою такі організації повинні мати наглядову функцію, що відповідає їх організаційній структурі, а також дозволяти членам бути представленими в органі, який виконує таку функцію. Залежно від організаційної структури організації колективного управління, наглядову функцію може виконувати окремий орган, такий як наглядовий рада, або деякі чи всі директори адміністративного органу, які не здійснюють керівництво діяльністю організації колективного управління. Вимога справедливого та збалансованого представництва членів не повинна перешкоджати організації колективного управління призначати третіх осіб для здійснення наглядової функції, у тому числі осіб з відповідною професійною кваліфікацією і правоволодільців, які не відповідають вимогам до членства або які представлені організацією не безпосередньо, а через юридичну особу, яка є членом організації колективного управління.

(25) З міркувань забезпечення надійного управління, керівництво організації колективного управління повинно бути незалежним. Керівники, незалежно від того, чи були вони обрані на посаду директора або найняті чи працевлаштовані в організації на підставі контракту, повинні, перед тим, як приступити до виконання своїх обов'язків, а потім щорічно, надавати заяву про наявність конфлікту між їх інтересами та інтересами правоволодільців, яких представляє організація колективного управління. Такі щорічні заяви також повинні надавати особи, які виконують наглядові функції. Держави-члени повинні мати право вимагати від організацій колективного управління оприлюднювати такі заяви або надавати їх органам публічної влади.

(26) Організації колективного управління збирають і розподіляють надходження від використання прав, наданих їм правоволодільцями, а також управляють ними. Такі надходження, зрештою, підлягають виплаті правоволодільцям, які можуть мати безпосередні правові відносини з організацією або можуть бути представлені юридичною особою, яка є членом організації колективного управління, або на підставі договору про представництво. Тому важливо, щоб організація колективного управління проявляла максимальну ретельність під час збирання та розподілу таких надходжень, а також управління ними. Точний розподіл можливий лише за умови, що організація колективного управління веде належні записи про членство, ліцензії і використання творів та інших об'єктів. Відповідні дані, необхідні для ефективного колективного управління правами, повинні також надаватися правоволодільцями і користувачами та перевірятися організацією колективного управління.

(27) Облік зібраних сум, які підлягають виплаті правоволодільцям, необхідно вести на спеціальних рахунках, окремо від можливих власних активів організації. Без обмеження можливості держав-членів передбачати жорсткіші правила щодо інвестування, у тому числі заборону інвестування надходжень від прав, у разі інвестування зазначених сум такі дії необхідно здійснювати відповідно до загальної інвестиційної політики та політики управління ризиками організації колективного управління. Для збереження високого рівня охорони прав правоволодільців та забезпечення нарахування будь-якого доходу, який може виникнути внаслідок використання таких прав, на їхню користь, управління інвестиціями, зробленими та утримуваними організацією колективного управління, необхідно здійснювати відповідно до критеріїв, які зобов'язують організацію діяти розсудливо, при цьому дозволяючи їй ухвалювати рішення щодо найбільш безпечної та ефективної інвестиційної політики. Це повинно дозволити організації колективного управління обирати такий спосіб розподілу активів, що відповідає точному характеру та тривалості будь-якого ризику, якому піддаються будь-які інвестовані надходження від прав, і не створює надмірної загрози будь-яким надходженням від прав, що належать правоволодільцям.

(28) Оскільки правоволодільці мають право на винагороду за використання їхніх прав, важливо, щоб комісія за управління не перевищувала обґрунтованих витрат на управління правами, а також щоб рішення щодо будь-яких відрахувань, окрім комісії за управління, наприклад, відрахувань на соціальні, культурні та освітні цілі, ухвалювалися членами організації колективного управління. Організації колективного управління повинні гарантувати правоволодільцям застосування прозорих правил, що регулюють такі відрахування. Такі ж вимоги необхідно застосовувати до будь-якого рішення щодо використання надходжень від прав для колективного розподілу, наприклад, стипендій. Правоволодільці повинні мати доступ без жодної дискримінації до будь-якої соціальної, культурної або освітньої послуги, що фінансується за рахунок таких відрахувань. Ця Директива не впливає на передбачені національним законодавством відрахування, наприклад, відрахування для надання соціальних послуг правоволодільцям організаціями колективного управління, щодо будь-яких аспектів, які не регулюються цією Директивою, за умови, що такі відрахування не суперечать законодавству Союзу.

(29) Розподіл та виплата сум, що підлягають виплаті індивідуальним правоволодільцям або, залежно від обставин, категоріям правоволодільців, повинні здійснюватися своєчасно та відповідно до загальної політики розподілу відповідної організації колективного управління, у тому числі у випадках, коли вони здійснюються через іншу юридичну особу, яка представляє правоволодільців. Лише об'єктивні причини, на які організація колективного управління не може вплинути, можуть виправдовувати затримку у розподілі та виплаті сум, що підлягають виплаті правоволодільцям. Тому такі обставини як строкове інвестування надходжень від прав не повинні розглядатися як поважні причини для такої затримки. Необхідно дозволити державам-членам ухвалювати рішення щодо правил забезпечення своєчасного розподілу та ефективного пошуку і ідентифікації правоволодільців у випадках, коли такі об'єктивні причини виникають. Щоб гарантувати належний та ефективний розподіл сум, які підлягають виплаті правоволодільцям, без обмеження можливості держав-членів передбачати жорсткіші правила, необхідно вимагати від організацій колективного управління вжиття належних і ретельних заходів відповідно до принципу добросовісності з метою ідентифікації та визначення місцезнаходження відповідних правоволодільців. Також необхідно, щоб члени організації колективного управління, у дозволених національним законодавством межах, ухвалювали рішення про використання будь-яких нерозподілених сум у ситуаціях, коли правоволодільців, які мають право на отримання таких сум, неможливо ідентифікувати або визначити їх місцезнаходження.

(30) Організації колективного управління повинні мати можливість управляти правами та отримувати доходи від їх використання на підставі договорів про представництво з іншими організаціями. Для захисту прав членів іншої організації колективного управління організація колективного управління не повинна розмежовувати права, якими вона управляє на підставі договорів про представництво, та права, якими вона управляє безпосередньо від імені правоволодільців. Окрім відрахувань комісії за управління організація колективного управління також не повинна мати право здійснювати відрахування з надходжень від прав, зібраних за дорученням іншої організації колективного управління, без чіткої на те згоди іншої організації. Також необхідно вимагати від організацій колективного управління здійснювати розподіл та виплати іншим організаціям на основі таких договорів про представництво не пізніше, ніж у строки, у які вони здійснюють розподіл і виплати своїм власним членам та правоволодільцям, що не є їхніми членами, але яких вони представляють. Крім того, організація-одержувач, у свою чергу, повинна невідкладно розподіляти суми, що підлягають виплаті правоволодільцям, яких вона представляє.

(31) Справедливі та недискримінаційні комерційні умови ліцензування є особливо важливими для гарантування можливості користувачів отримати ліцензії на твори та інші об'єкти, права на які представляє організація колективного управління, а також для забезпечення належної винагороди правоволодільців. Тому організації колективного управління і користувачі повинні проводити переговори щодо ліцензування на засадах добросовісності та застосовувати тарифи, які необхідно встановлювати на основі об'єктивних та недискримінаційних критеріїв. Необхідно вимагати, щоб ліцензійний збір або винагорода, встановлені організаціями колективного управління, були обґрунтованими, зокрема, з огляду на економічну вартість використання прав у певному контексті. Нарешті, організації колективного управління повинні невідкладно відповідати на запити користувачів щодо отримання ліцензій.

(32) У цифровому середовищі організації колективного управління зобов'язані регулярно ліцензувати свій репертуар для абсолютно нових форм використання і бізнес-моделей. У таких випадках, а також для підтримки розвитку сприятливого середовища для розробки таких ліцензій, без обмеження застосування правил конкуренції, організації колективного управління повинні мати гнучкість, необхідну для якомога швидшого надання індивідуальних ліцензій для інноваційних онлайн послуг без ризику використання умов таких ліцензій як прецеденту для визначення умов інших ліцензій.

(33) Для забезпечення можливості організацій колективного управління виконувати встановлені у цій Директиві зобов'язання користувачі повинні надавати таким організаціям відповідну інформацію про використання прав, представлених організаціями колективного управління. Це зобов'язання не застосовується до фізичних осіб, які діють у цілях, що не пов'язані з торгівлею, бізнесом, ремеслом чи професійною діяльністю, а тому не підпадають під означення користувача, встановлене цією Директивою. Крім того, інформація, яка вимагається організаціями колективного управління, повинна обмежуватися доцільними і необхідним даними, що знаходяться в розпорядженні користувачів, щоб дозволити таким організаціям виконувати свої функції, беручи до уваги особливе становище малих та середніх підприємств. Таке зобов'язання може бути включене в угоду між організацією колективного управління і користувачем; воно не виключає національних законодавчих прав на інформацію. Строки, застосовні до надання інформації користувачами, повинні дозволяти організаціям колективного управління дотримуватися строків, встановлених для розподілу сум, що підлягають виплаті правоволодільцям. Ця Директива не повинна обмежувати можливості держав-членів вимагати від організацій колективного управління, зареєстрованих на їхній території, виставляти спільні рахунки.

(34) 3 метою підвищення довіри правоволодільців, користувачів та інших організацій колективного управління до управління правами організаціями колективного управління кожна організація колективного управління повинна дотримуватися певних вимог до прозорості. Тому кожну організацію колективного управління або її члена, що є юридичною особою, відповідальною за нарахування або виплату сум, які підлягають сплаті правоволодільцям, необхідно зобов'язати надавати певну інформацію окремим правоволодільцям щонайменше один раз на рік, наприклад, про нараховані або виплачені їм суми та здійснені відрахування. Необхідно також зобов'язати організації колективного управління надавати достатню інформацію, у тому числі фінансову інформацію, іншим організаціям колективного управління, правами яких вони управляють на підставі договорів про представництво.

(35) Для забезпечення доступу правоволодільців, інших організацій колективного управління та користувачів до інформації про сферу діяльності організації, а також про твори або інші об'єкти, які вона представляє, організація колективного управління повинна надавати інформацію щодо таких питань у відповідь на належним чином обґрунтований запит. Питання про необхідність стягнення та розміри обґрунтованих зборів за надання такої послуги повинні регулюватися національним законодавством. Кожна організація колективного управління повинна також оприлюднювати інформацію про свою структуру та спосіб, у який вона здійснює свою діяльність, у тому числі, зокрема, її статут і загальну політику щодо комісій за управління, відрахувань і тарифів.

(36) Щоб забезпечити можливість правоволодільців здійснювати моніторинг організацій колективного управління та порівнювати відповідні показники їхньої діяльності, такі організації повинні оприлюднювати річний звіт про прозорість, що включає порівнювану перевірену аудитором фінансову інформацію, характерну для їхнього виду діяльності. Організації колективного управління також повинні оприлюднювати річний спеціальний звіт, що є частиною річного звіту про прозорість, про використання сум, відрахованих на соціальні, культурні та освітні послуги. Ця Директива не перешкоджає організації колективного управління оприлюднювати інформацію, яка вимагається річним звітом про прозорість, в одному документі, наприклад, як частину її річної фінансової звітності, або в окремих звітах.

(37) Постачальники онлайн послуг, які використовують музичні твори, зокрема музичні сервіси, які дозволяють споживачам завантажувати музику або слухати її в потоковому режимі, а також інші сервіси, що надають доступ до фільмів або ігор, важливим елементом яких є музика, повинні спочатку отримати право на використання таких творів. Директива 2001/29/ ЄС вимагає отримання ліцензії для кожного з прав на онлайн використання музичних творів. Для авторів такими правами є виключне право на відтворення та виключне право на повідомлення до загального відома публіки музичних творів, що включає право на надання доступу. Управління такими правами можуть здійснювати окремі правоволодільці самостійно, зокрема автори чи музичні видавці, або організації колективного управління, які надають правоволодільцям послуги колективного управління. Різні організації колективного управління можуть управляти правами авторів на відтворення і повідомлення до загального відома публіки. Крім того, існують випадки, коли кілька правоволодільців, які мають права на один і той же твір, доручають різним організаціям ліцензувати їхні відповідні частки прав на твір. Будь-який користувач, який бажає надавати онлайн послугу, що пропонує широкий вибір музичних творів для споживачів, повинен об'єднати права на твори різних правоволодільців і організацій колективного управління.

(38) Хоча Інтернет не має кордонів, онлайн ринок музичних послуг у Союзі все ще лишається фрагментованим, а єдиний цифровий ринок ще не повністю сформований. Комплексність та труднощі, пов'язані з колективним управлінням правами в Європі, у низці випадків посилюють фрагментованість європейського цифрового ринку музичних послуг онлайн. Ця ситуація різко контрастує зі швидким зростанням попиту споживачів на доступ, зокрема транскордонний, до цифрового контенту та пов'язаних з ним інноваційних послуг.

(39) Рекомендація Комісії 2005/737/ЄС заохочувала створення нового регуляторного середовища, яке краще підходить для управління авторським правом і суміжними правами на рівні Союзу для надання законних музичних послуг онлайн. У ній визнавалось, що в епоху онлайн використання музичних творів комерційні користувачі потребують ліцензійної політики, яка відповідає повсюдності онлайн середовища і є мультитериторіальною. Проте Рекомендація була не достатньою для заохочення широкого розповсюдження мультитериторіального ліцензування онлайн прав на музичні твори або для вирішення конкретних потреб мультитериторіального ліцензування.

(40) У секторі онлайн музики, де колективне управління правами авторів на територіальній основі залишається нормою, важливо створити сприятливі умови для найбільш ефективних практик здійснення ліцензування організаціями колективного управління в умовах дедалі більшого посилення їх транскордонного характеру. Тому необхідно передбачити набір правил, що визначають основні умови надання організаціями колективного управління мультитериторіального колективного ліцензування прав авторів на музичні твори для онлайн використання, у тому числі на тексти пісень. Такі ж правила необхідно застосовувати до такого ліцензування усіх музичних творів, у тому числі музичних творів, включених до аудіовізуальних творів. Проте онлайн послуги, що забезпечують доступ лише до музичних творів у формі нотних записів, не регулюються такими правилами. Положення цієї Директиви повинні забезпечувати необхідну мінімальну якість транскордонних послуг, що надаються організаціями колективного управління, зокрема з точки зору прозорості представленого репертуару та точності фінансових потоків, пов'язаних із використанням прав. Вони також повинні встановити рамки для полегшення добровільного об'єднання музичного репертуару і прав, тим самим зменшуючи кількість ліцензій, необхідних користувачеві для роботи з мультитериторіальною та багаторепертуарною послугою. Такі положення повинні дозволити організації колективного управління звернутися до іншої організації із запитом щодо представлення її репертуару на мультитериторіальній основі, якщо вона не може або не бажає виконувати вимоги самостійно. Організація, яка отримала такий запит, зобов'язується прийняти доручення організації, яка направила запит, за умови, що вона вже об'єднує репертуар та пропонує або видає мультитериторіальні ліцензії. Розвиток законних музичних онлайн послуг на території Союзу також повинен сприяти боротьбі з порушеннями авторських прав онлайн.

(41) Наявність точної та вичерпної інформації про музичні твори, правоволодільців і права, які кожна організація колективного управління уповноважена представляти на певній території, має важливе значення для ефективного та прозорого процесу ліцензування, подальшої обробки звітів користувачів і відповідного виставлення рахунків постачальникам послуг, а також розподілу сум, що підлягають виплаті. З цієї причини організації колективного управління, що надають мультитериторіальні ліцензії на музичні твори, повинні мати можливість швидко і точно обробляти такі детальні дані. Це вимагає використання баз даних власників прав, ліцензованих на мультитериторіальній основі, що містять дані, які дозволяють ідентифікувати твори, права та правоволодільців, яких організація колективного управління уповноважена представляти, а також території, на які поширюється таке повноваження. Будь-які зміни в такій інформації необхідно невідкладно враховувати, а бази даних необхідно постійно оновлювати. Такі бази даних також повинні допомогти зіставляти інформацію про твори з інформацією про фонограми або будь-який інший запис, до якого такий твір було включено. Важливо також забезпечити доступ потенційних користувачів і правоволодільців, а також організацій колективного управління, до інформації, яку вони потребують для ідентифікації репертуару, який представляють такі організації. Організації колективного управління повинні мати можливість вживати заходів для захисту точності та цілісності даних, контролю їх повторного використання або охорони конфіденційної комерційної інформації.

(42) Для забезпечення того, щоб дані про музичний репертуар, які вони обробляють, були максимально точними, необхідно вимагати від організацій колективного управління, які надають мультитериторіальні ліцензії на музичні твори, постійно і невідкладно, у міру необхідності, оновлювати їхні бази даних. Вони повинні встановити зручні процедури для надання постачальникам онлайн послуг, а також правоволодільцям та іншим організаціям колективного управління можливості інформувати їх про будь-яку неточність, яку можуть містити бази даних організацій стосовно творів, якими вони володіють або які вони контролюють, у тому числі стосовно прав, повністю або частково, та територій, щодо яких вони надали відповідній організації колективного управління доручення на здійснення дій, при цьому, однак, не ставлячи під загрозу правдивість і цілісність даних, що зберігає організація колективного управління. Оскільки Директива Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС (-6) надає кожному суб'єкту даних право на виправлення, видалення або блокування неточних або неповних даних, ця Директива повинна також забезпечити невідкладне виправлення неточної інформації стосовно правоволодільців або інших організацій колективного управління у випадку мультитериторіальних ліцензій. Організації колективного управління повинні також мати можливість здійснювати електронну обробку реєстрації творів і повноваження на управління правами. Беручи до уваги важливість автоматизації інформації для швидкої та ефективної обробки даних, організації колективного управління повинні передбачити використання електронних засобів для структурованого надання такої інформації правоволодільцями. Організації колективного управління повинні забезпечити, наскільки це можливо, щоб такі електронні засоби відповідали належним рекомендованим галузевим стандартам або практикам, розробленим на міжнародному рівні або рівні Союзу.

(43) Галузеві стандарти використання музики, звітування про продажі та виставлення рахунків сприяють підвищенню ефективності обміну даними між організаціями колективного управління і користувачами. Моніторинг використання ліцензій повинен поважати фундаментальні права, у тому числі право на повагу до приватного і сімейного життя та право на захист персональних даних. Для забезпечення того, щоб це підвищення ефективності призвело до швидшої фінансової обробки та, в кінцевому підсумку, до більш ранніх виплат правоволодільцям, організації колективного управління зобов'язуються невідкладно виставляти рахунки постачальникам послуг та розподіляти суми, які підлягають сплаті правоволодільцям. Щоб ця вимога була ефективною, необхідно, щоб користувачі надавали організаціям колективного управління точні та своєчасні звіти про використання творів. Організації колективного управління не зобов'язані приймати звіти користувачів у пропрієтарних форматах, якщо є доступними галузеві стандарти, які широко використовуються. Організації колективного управління повинні мати можливість користуватися послугами підрядників, пов'язаними з видачею мультитериторіальних ліцензій на онлайн права на музичні твори. Спільне використання або консолідація операційно-розрахункового підрозділу повинні допомогти організаціям удосконалити послуги з управління і раціоналізувати інвестиції в інструменти управління даними.

(44) О6'єднання різних музичних репертуарів для мультитериторіального ліцензування полегшує процес ліцензування і, завдяки наданню доступу до ринку для всіх репертуарів для цілей мультитериторіального ліцензування, підтримує культурне розмаїття та сприяє зменшенню кількості транзакцій, необхідних постачальнику онлайн послуг для пропозиції послуг. Таке об'єднання репертуарів повинно сприяти розвитку нових онлайн послуг, а також повинно призвести до скорочення транзакційних витрат, покладених на споживачів. Тому необхідно заохотити організації колективного управління, які не бажають або не можуть видавати мультитериторіальні ліцензії безпосередньо на власний музичний репертуар, добровільно доручати управління їхнім репертуаром іншим організаціям колективного управління без жодної дискримінації. Виключність прав, передбачена угодами про мультитериторіальні ліцензії, обмежила б вибір користувачів, які бажають отримати мультитериторіальні ліцензії, а також обмежила б вибір організацій колективного управління, які бажають отримати адміністративні послуги для їхнього репертуару на мультитериторіальній основі. Отже, всі договори про представництво, укладені між організаціями колективного управління про мультитериторіальне ліцензування, необхідно укладати на невиключній основі.

(45) Прозорість умов, відповідно до яких організації колективного управління управляють онлайн правами, має важливе значення для членів організацій колективного управління. Тому організації колективного управління повинні надавати своїм членам достатню інформацію про основні умови будь-якого договору, що передбачає доручення будь-якій іншій організації колективного управління представляти онлайн права таких членів на музику для цілей мультитериторіального ліцензування.

(46) Важливо також вимагати, щоб будь-які організації колективного управління, які пропонують або надають мультитериторіальні ліцензії, погоджувалися представляти репертуар будь-яких організацій колективного управління, які вирішили не робити це безпосередньо. Щоб гарантувати, що така вимога не є непропорційною і не виходить за рамки необхідного, організація колективного управління, яка отримала запит, зобов'язується прийняти представництво, лише якщо запит обмежується онлайн правами або категоріями онлайн прав, які вона сама представляє. Крім того, ця вимога повинна застосовуватися лише до організацій колективного управління, які об'єднують репертуар, і не повинна поширюватися на організації колективного управління, які надають мультитериторіальні ліцензії лише на власний репертуар. Вона не повинна також застосовуватися до організацій колективного управління, які об'єднують лише права на одні й ті ж твори для того, щоб мати можливість одночасно ліцензувати право на відтворення і право на повідомлення до загального відома публіки таких творів. Щоб захистити інтереси правоволодільців організації колективного управління, яка надає доручення, і забезпечити доступ малих та менш відомих репертуарів держав-членів до внутрішнього ринку на рівних умовах, важливо здійснювати управління репертуаром організації колективного управління, яка надає доручення, на тих самих умовах, що й репертуаром організації колективного управління, яка отримує доручення, а також включати його в пропозиції організації колективного управління, яка отримує доручення, що надаються постачальникам онлайн послуг. Комісія за управління, що стягується організацією колективного управління, яка отримує доручення, повинна дозволити такій організації покрити необхідні та обґрунтовані інвестиції. Будь-яка угода, згідно з якою організація колективного управління доручає іншій організації чи організаціям видавати мультитериторіальні ліцензії на її власний музичний репертуар для онлайн використання, не повинна перешкоджати першій згаданій організації колективного управління продовжувати видавати ліцензії, що обмежуються територією держави-члена, у якій така організація зареєстрована, на власний репертуар та на будь-який інший репертуар, повноваження на представництво якого вона може мати на такій території.

(47) Цілі та ефективність правил мультитериторіального ліцензування організацій колективного управління могли б опинитися під загрозою, якщо правоволодільці не мали б змоги здійснювати такі права щодо мультитериторіальних ліцензій у випадках, коли організація колективного управління, якій вони надали свої права, не видає і не пропонує видачу мультитериторіальних ліцензій і, крім того, не має бажання доручити це іншій організації колективного управління. З цієї причини в таких умовах важливо надати можливість правоволодільцям здійснювати право на видачу мультитериторіальних ліцензій, необхідних постачальникам онлайн послуг, самостійно або за допомогою іншої сторони чи сторін, шляхом відкликання своїх прав у первинної організації колективного управління в обсягах, необхідних для мультитериторіального ліцензування для онлайн використання, при цьому залишаючи ці ж права за первинною організацією для цілей ліцензування на одній території.

(48) Для трансляції своїх власних телевізійних та радіопрограм, що включають музичні твори, організації мовлення, як правило, використовують ліцензію місцевої організації колективного управління. Така ліцензія часто обмежується ефірним мовленням. Для того, щоб такі телевізійні та радіопередачі також були доступними онлайн, необхідна ліцензія на онлайн права на музичні твори. Щоб полегшити ліцензування онлайн прав на музичні твори з метою одночасної та відкладеної онлайн трансляції телевізійних і радіопередач, необхідно передбачити відступ від правил, які в іншому випадку застосовувалися б до мультитериторіального ліцензування онлайн прав на музичні твори. Такий відступ повинен обмежуватися необхідним для забезпечення доступу до телевізійних або радіопрограм онлайн, а також до матеріалу, що має чітке та підпорядковане відношення до оригінальної передачі, створеного для таких цілей як доповнення, попередній або подальший перегляд відповідної телевізійної або радіопрограми. Дія такого відступу не повинна спотворювати конкуренцію з іншими послугами, які надають споживачам доступ до окремих музичних або аудіовізуальних творів онлайн, а також не повинна призводити до обмежувальних практик, таких як розподіл ринків або користувачів, що було б порушенням статті 101 або 102 ДФЄС.

(49) Необхідно гарантувати ефективне забезпечення дотримання положень національного законодавства, ухваленого відповідно до цієї Директиви. Організації колективного управління повинні пропонувати своїм членам особливі процедури розгляду скарг. Такі процедури повинні також бути доступними іншим правоволодільцям, яких безпосередньо представляє організація, та іншим організаціям колективного управління, за дорученням яких вона управляє правами на підставі договору про представництво. Крім того, держави-члени повинні мати можливість передбачати, що спори між організаціями колективного управління, їхніми членами, правоволодільцями або користувачами щодо застосування цієї Директиви можуть розглядатися в рамках процедури швидкого, незалежного та неупередженого альтернативного вирішення спорів. Зокрема, дієвість правил щодо мультитериторіального ліцензування онлайн прав на музичні твори може бути підірвана, якщо спори між організаціями колективного управління та іншими сторонами не будуть вирішені швидко та ефективно. У зв'язку з цим необхідно передбачити, без обмеження права на доступ до суду, можливість легкодоступних, ефективних та неупереджених позасудових процедур, таких як медіація або арбітраж, для врегулювання конфліктів між організаціями колективного управління, що надають мультитериторіальні ліцензії, з одного боку, та постачальниками онлайн послуг, правоволодільцями або іншими організаціями колективного управління, з іншого боку. Ця Директива не передбачає конкретного способу, у який необхідно організовувати таке альтернативне вирішення спорів, а також не визначає, який орган повинен його здійснювати, за умови гарантування його незалежності, неупередженості та ефективності. Зрештою, також необхідно вимагати, щоб держави-члени мали незалежні, неупереджені та ефективні процедури вирішення спорів за допомогою органів, що мають досвід у галузі права інтелектуальної власності, або через суди, що можуть вирішувати господарські спори між організаціями колективного управління та користувачами щодо існуючих або запропонованих умов ліцензування чи порушення договору.

(50) Держави-члени повинні встановити належні процедури, за допомогою яких можна буде здійснювати моніторинг дотримання організаціями колективного управління вимог цієї Директиви. Незважаючи на те, що ця Директива не повинна обмежувати вибір держав-членів щодо компетентних органів, а також щодо ex-ante або ex-post контролю за організаціями колективного управління, необхідно забезпечити, щоб такі органи були здатні ефективно і своєчасно вирішувати будь-які питання, що можуть виникнути під час застосування цієї Директиви. Держави-члени не зобов'язані створювати нові компетентні органи. Крім того, члени організації колективного управління, правоволодільці, користувачі, організації колективного управління та інші зацікавлені сторони повинні також мати можливість повідомити компетентний орган про діяльність або обставини, які, на їхню думку, становлять порушення законодавства організацією колективного управління і, у відповідних випадках, користувачами. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи мали повноваження накладати санкції або впроваджувати заходи за недотримання положень національного законодавства, які імплементують цю Директиву. Ця Директива не передбачає конкретних видів санкцій або заходів, за умови, що вони є дієвими, пропорційними і стримувальними. Такі санкції або заходи можуть включати розпорядження про звільнення директорів, які діяли недбало, проведення перевірок у приміщеннях організації колективного управління або, у випадках, коли організації видано дозвіл на здійснення діяльності, відкликання такого дозволу. Ця Директива не повинна впливати на режими попереднього дозволу та нагляду в державах-членах, у тому числі вимоги до репрезентативності організації колективного управління, якщо ці режими відповідають законодавству Союзу та не створюють перешкод для застосування цієї Директиви в повному обсязі.

(51) Для забезпечення дотримання вимог до мультитериторіального ліцензування необхідно встановити особливі положення щодо моніторингу їх імплементації. Для цього компетентні органи держав-членів і Комісія повинні співпрацювати один з одним. Держави-члени повинні надавати одна одній взаємну допомогу шляхом обміну інформацією між їхніми компетентними органами для полегшення моніторингу організацій колективного управління.

(52) Для організацій колективного управління важливо поважати право на приватне життя і захист персональних даних будь-якого правоволодільця, члена, користувача або будь-якої іншої фізичної особи, чиї персональні дані вони обробляють. Директива 95/46/ЄС регулює опрацювання персональних даних, що здійснюється у державах-членах у контексті зазначеної Директиви та під наглядом компетентних органів держав-членів, зокрема незалежних публічних органів, призначених державами-членами. Правоволодільцям необхідно надавати належну інформацію про обробку їхніх даних, одержувачів таких даних, строки зберігання таких даних у будь-якій базі даних, а також спосіб, у який правоволодільці можуть здійснювати свої права на доступ, виправлення або видалення їхніх персональних даних відповідно до Директиви 95/46/ЄС. Зокрема, унікальні ідентифікатори, які дозволяють здійснювати непряму ідентифікацію особи, необхідно розглядати як персональні дані у розумінні зазначеної Директиви.

(53) Положення щодо заходів забезпечення дотримання не повинні обмежувати компетенції незалежних національних органів публічної влади, створених державами-членами відповідно до Директиви 95/46/ЄС для моніторингу дотримання національних положень, ухвалених з метою імплементації зазначеної Директиви.

(54) Ця Директива поважає фундаментальні права і дотримується принципів, закріплених у Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу ("Хартія"). Положення цієї Директиви щодо вирішення спорів не повинні перешкоджати сторонам здійснювати своє право на доступ до суду, передбачене Хартією.

(55) Оскільки цілі цієї Директиви, а саме покращення можливості членів здійснювати контроль за діяльністю організацій колективного управління, гарантування достатньої прозорості організацій колективного управління та покращення мультитериторіального ліцензування прав авторів на музичні твори для онлайн використання, не можуть бути досягнуті достатньою мірою державами-членами, але, з огляду на їх масштаб та наслідки, можуть бути краще досягнуті на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, викладеного у статті 5 Договору про Європейський Союз. Згідно з принципом пропорційності, викладеним у зазначеній статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення таких цілей.