Директива Ради 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 року про деякі цукри, призначені для споживання людиною

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 37,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (-2),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (-3),

Оскільки:

(1) Деякі вертикальні директиви про харчові продукти необхідно спростити для врахування лише суттєвих вимог, яким повинні відповідати продукти, до яких вони застосовуються, щоб забезпечити вільний рух таких продуктів на внутрішньому ринку згідно з висновками Європейської ради, ухваленими в Единбурзі 11-12 грудня 1992 року, і підтвердженими на засіданні Європейської ради у Брюсселі 10-11 грудня 1993 року.

(2) Директива Ради 73/437/ЄЕС від 11 грудня 1973 року про наближення законодавств держав-членів стосовно деяких цукрів, призначених для споживання людиною (-4), була обґрунтована тим, що відмінності між національними законодавствами про деякі категорії цукру могли створювати умови для недобросовісної конкуренції, що, ймовірно, могло вводити в оману споживачів і таким чином безпосередньо впливати на створення та функціонування спільного ринку.

(3) Директива 73/437/ЄЕС була відповідно розроблена для встановлення означень і спільних правил щодо технологічних характеристик, пакування та маркування таких продуктів, щоб забезпечити їх вільний рух у межах Співтовариства.

(4) Комісія має намір запропонувати, якнайшвидше і за будь-яких обставин до 1 липня 2000 року, включити в Директиву Ради 80/232/ЄЕС від 15 січня 1980 року про наближення законодавств держав-членів щодо діапазонів значень номінальної кількості та номінальної місткості, дозволених для деяких фасованих продуктів (-5), діапазон значень номінальної маси продуктів, що їх охоплює ця Директива.

(5) Директиву 73/437/ЄЕС необхідно викласти у новій редакції для того, щоб зробити більш доступними правила про умови виробництва та реалізації деяких цукрів, призначених для споживання людиною, а також для того, щоб привести її у відповідність до загального законодавства Співтовариства про харчові продукти, зокрема законодавства щодо маркування, барвників та інших дозволених добавок, екстрагентів та методів аналізу.

(6) Загальні правила маркування харчових продуктів, визначені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС (-6), необхідно застосовувати з дотриманням певних умов.

(7) Згідно з принципами субсидіарності та пропорційності, визначеними статтею 5 Договору, ціль встановлення спільних означень і правил для продуктів, які розглядаються, та приведення положень у відповідність до загального законодавства Співтовариства про харчові продукти не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а отже, з огляду на характер цієї Директиви, може бути краще досягнута Співтовариством. Ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.

(8) Інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні бути ухвалені згідно з рішенням Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (-7).

(9) Щоб уникнути створення нових бар'єрів для вільного руху, держави-члени повинні утримуватися від ухвалення не передбачених цією Директивою національних положень стосовно зазначених продуктів.

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива застосовується до продуктів, визначених у частині А додатка.

Проте, ця Директива не застосовується до продуктів, визначених у частині А додатка, якщо вони мають такі форми: цукрова пудра, льодяниковий цукор, пресований цукор.

Директива 2000/13/ЄС застосовується до продуктів, визначених у частині А додатка до цієї Директиви, з дотриманням таких умов та відступів:

1. Без порушення пункту 5, викладеного нижче, назви продуктів, перелічені в частині А додатка, повинні застосовуватися лише до зазначених у ній продуктів і використовуватися в торгівлі для їх позначення.

Назва продукту, зазначена в пункті 2 частини А додатка, може також використовуватися для позначення продукту, зазначеного в пункті 3 цієї частини.

Проте,

- обов’язкові назви продуктів, визначених у частині А додатка, можуть також бути доповнені уточнюючими термінами, що їх широко використовують у різних державах-членах;

- назви продуктів можуть також використовуватися в назвах продуктів, створених для позначення інших продуктів, згідно зі звичаєм,

за умови, що такі назви не здатні ввести в оману споживача.

2. Для фасованих продуктів вагою менше 20 г не потрібно вказувати масу нетто на етикетці.

3. Марковання повинне вказувати вміст сухої речовини та інвертного цукру в цукровому розчині, інвертному цукровому розчині та інвертному цукровому сиропі.

4. Марковання повинне містити уточнюючий термін "кристалізований" для інвертного цукрового сиропу, в розчині якого присутні кристали.

5. Якщо продукти, зазначені в пунктах 7 та 8 частини А додатка, містять фруктозу в частках більших ніж 5% у перерахуванні на суху речовину, то вони повинні маркуватися і як продукти і як інгредієнти таким чином: "глюкозно-фруктозний сироп" або "фруктозно-глюкозний сироп" та "сухий глюкозно-фруктозний сироп" або "сухий фруктозно-глюкозний сироп" відповідно, щоб відобразити, частка якого компоненту - фруктози чи глюкози є більшою.

Для продуктів, визначених у додатку, держави-члени не повинні ухвалювати національні положення, не передбачені цією Директивою.

З метою врахування технічного прогресу та розробок у сфері відповідних міжнародних стандартів, Комісія уповноважується ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 5 для внесення змін і доповнень у частину В додатка.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії з дотриманням умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 4, надаються Комісії на період у п’ять років, починаючи з 18 листопада 2013 року. Комісія складає звіт про здійснення делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Європейський Парламент або Рада можуть у будь-який час відкликати делеговані повноваження, зазначені в статті 4. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 4, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення такого періоду і Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжується ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Директиву 73/437/ЄЕЄ скасувати, починаючи з 12 липня 2003 року.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.

Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 12 липня 2003 року. Вони негайно інформують про це Комісію.

Такі інструменти застосовуються, щоб:

- дозволити реалізацію продуктів, визначених у частині А додатка, якщо вони відповідають означенням і правилам, встановленим цією Директивою, починаючи з 12 липня 2003 року;

- заборонити реалізацію продуктів, що не відповідають вимогам цієї Директиви, починаючи з 12 липня 2004 року;

Проте, реалізація продуктів, які не відповідають вимогам цієї Директиви, але які були марковані до 12 липня 2004 року згідно з Директивою 73/437/ЄЕС, дозволяється до закінчення їх запасів.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням на момент їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання встановлюють держави-члени.

Ця Директива набуває чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейських співтовариств.

Цю Директиву адресовано державам-членам