• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Справа «Адамович проти України» (Заяви № 2564/21 та № 15553/21)

Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди | Рішення, Перелік, Заява, Справа від 06.10.2022
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Перелік, Заява, Справа
  • Дата: 06.10.2022
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Перелік, Заява, Справа
  • Дата: 06.10.2022
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Адамович проти України" (Заяви № 2564/21 та № 15553/21)
СТРАСБУРГ
06 жовтня 2022 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Адамович проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (<…>), Голова,
Івана Джеліч (<…>),
Катержіна Шімачкова (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 травня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Заявника представляв п. С.О. Кульбач - юрист, який практикує у м. Ліможі.
3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявник висунув також інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
6. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
7. Заявник скаржився, головним чином, на неналежні умови тримання його під вартою протягом періоду, зазначеного в таблиці у додатку, та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:
Стаття 3 Конвенції
"Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню".
Стаття 13 Конвенції
"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...".
8. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" [ВП] (<...>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, "що принижують гідність" у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі "Муршіч проти Хорватії" (<...>), пункти 122-141, та рішення у справі "Ананьєв та інші проти Росії" (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).
9. У керівних справах "Мельник проти України" (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та "Сукачов проти України" (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою у період, зазначений в таблиці у додатку, були неналежними.
11. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
13. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-якої інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що ці скарги також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах "Ігнатов проти України" (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 38-42, від 15 грудня 2016 року, та "Нечай проти України" (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року).
IV. ІНШІ СКАРГИ
14. У заяві № 15553/21 заявник подав інші скарги за статтею 3 Конвенції на неналежні умови тримання його під вартою до 01 березня 2018 року.
15. Суд розглянув ці скарги та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вони не відповідають критеріям прийнятності за статтями 34 та 35 Конвенції або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
17. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі "Сукачов проти України" (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
18. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви.
2. Оголошує прийнятними скарги на неналежні умови тримання під вартою протягом періоду, вказаного в таблиці у додатку, відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги за усталеною практикою Суду, як зазначено в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві № 15553/21 - неприйнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту у національному законодавстві.
4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Стефані МОРО-ВІКСТРОМ
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за статтями3 та 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
Установа,
дата початку та закінчення строку,
тривалість
Площа (кв.м)
на кожного ув’язненого
Конкретні скарги Інші скарги за усталеною практикою Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
(в євро)-1
Сума, присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)-2
2564/21
21.12.2020
Олександр Олександрович
АДАМОВИЧ
1970
Київський слідчий ізолятор
триває з 01.03.2018
Більше 4 років
2,5-2,7 кв.м переповненість, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатня кількість прогулянок на свіжому повітрі, відсутність або погана якість постільної білизни, цвіль або бруд у камері, низька якість питної води, відсутність туалетних засобів п. 3
ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування - триває з 07.04.2017
Конкретні скарги: ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі; наведення судом підстав, які з часом стали неналежними
п. 1
ст. 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження - з 07.04.2017,
1 інстанція
ст. 13
Конвенції - відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження
9 800 250
15553/21
16.03.2021
__________
-1 Та суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
-2 Та суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.