Заява № 55936/09, подана Валерієм Анатолійовичем Трещовим проти України, та 6 інших заяв (див. перелік у додатку)

29 вересня 2016 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджиєв (<…>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<…>),

Карло Ранцоні (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ, подані Урядом держави­відповідача,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінальних проваджень і на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). Уряд також було повідомлено про скарги, зазначені у деяких заявах, щодо тих самих фактів, але за іншими положеннями Конвенції.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушувались цими заявами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Уряд визнав надмірну тривалість кримінальних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Крім того, у заяві № 47935/10 Уряд визнав втручання у право заявника на свободу пересування. Уряд запропонував виплатити заявникам суми, наведені в таблиці у додатку , та закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачені протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справ.

Суд не отримав відповіді заявників про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо:

"на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див. принципи, що випливають з практики Суду, зокрема рішення у справі "Тахсін-Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень (див., наприклад, рішення у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року).

З огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цих заяв є невиправданим (підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції).

У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонніх декларацій, заяви можуть бути поновлені у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі "Йосіповіч проти Сербії" (<…>), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, заяви слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує об’єднати заяви.

Бере до уваги умови декларацій Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов’язань.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 жовтня 2016 року.