Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів

Якщо такий спосіб визначення розрахункових коефіцієнтів призведе до необґрунтованих витрат або якщо може бути досягнута більш висока точність, оператор має право використовувати для визначення даних про діяльність і розрахункових коефіцієнтів стан палива або матеріалу, за якого проводяться лабораторні аналізи.

34. Якщо оператор визначає розрахунковий коефіцієнт як значення за замовчуванням, він зобов’язаний відповідно до вимог до належного рівня точності, викладених у додатках 1 та 3, використовувати одне з таких значень:

коефіцієнти за замовчуванням або стехіометричні коефіцієнти, зазначені у додатку 3;

значення, наведені в Керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів 2006 року або за їх відсутності значення усталених галузевих практик;

значення на основі аналізів, проведених у минулому, якщо оператор надасть обґрунтування того, що такі значення будуть подібними для наступних партій того ж матеріалу;

деталізовані довідкові значення розрахункових коефіцієнтів, які публікуються щороку на офіційному веб-сайті Міндовкілля, або в разі їх відсутності коефіцієнти, які були використані для останнього Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату.

Міндовкілля забезпечує, щоб такі довідкові значення були сумісними з коефіцієнтами, використаними для Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату.

Оператор зобов’язаний вказати у плані моніторингу всі використані значення за замовчуванням та вказати джерело таких значень, крім значень, наведених в абзаці п'ятому цього пункту, для яких зазначається лише джерело.

Зміна значення за замовчуванням розрахункового коефіцієнта у плані моніторингу допускається лише за умови, що нове значення за замовчуванням призведе до більш точного визначення викидів парникових газів. У разі зміни значення за замовчуванням розрахункового коефіцієнта оператор подає Міндовкіллю обґрунтування того, що нове значення за замовчуванням призведе до більш точного визначення викидів парникових газів.

Оператор має право визначати нижчу теплотворну здатність та коефіцієнт викидів парникових газів від палива шляхом використання тих самих рівнів точності, що і для стандартизованого комерційного виду палива, за умови, що оператор надає принаймні кожні три роки належне обґрунтування того, що протягом останніх трьох років показники фактичної теплотворної здатності не відрізнялися більш як на 1 відсоток.

35. Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб відбір проб, лабораторний аналіз, калібрування та валідація для визначення розрахункових коефіцієнтів на основі лабораторних аналізів здійснювалися шляхом застосування відповідних методик, крім випадків, встановлених цим пунктом.

У разі відсутності відповідного національного стандарту оператор має право використовувати відповідні міжнародні або європейські стандарти, проекти стандартів, усталену галузеву практику або інші науково визнані методики, які зменшують викривлення під час відбору проб або вимірювань.

Оператор має право використовувати потокові газові хроматографи, екстракційні або неекстракційні газоаналізатори для розрахунку викидів парникових газів виключно для отримання даних про компонентний склад газоподібного палива або матеріалу та за умови затвердження використання такого обладнання у плані моніторингу. Оператор зобов’язаний забезпечити проведення первинної та щорічної перевірки такого обладнання.

Результати лабораторного аналізу можуть бути використані тільки для періоду постачання або партії палива чи матеріалу, для яких були відібрані проби, та для яких такі проби є репрезентативними.

Для визначення конкретного параметра оператор використовує результати всіх лабораторних аналізів, які були проведені щодо цього параметра.

36. Якщо розрахункові коефіцієнти визначаються на основі лабораторних аналізів, оператор готує план відбору проб для кожного виду палива або матеріалу. План відбору проб готується оператором у вигляді письмової процедури, яка містить інформацію про методики підготовки проб, у тому числі інформацію про розподіл обов’язків, а також місце, періодичність, кількість і методики зберігання та транспортування проб.

Оператор зобов’язаний забезпечити об’єктивність та репрезентативність отриманих проб для відповідної партії або періоду поставки. План відбору проб повинен бути погоджений з лабораторією, що проводить лабораторний аналіз палива або матеріалу. Підтвердження наявності погодження плану відбору проб лабораторією повинно бути включене до плану відбору проб. Оператор зобов’язаний забезпечити доступність плану відбору проб для цілей верифікації відповідно до Порядку верифікації.

Якщо результати лабораторного аналізу свідчать, що неоднорідність палива чи матеріалів суттєво відрізняється від інформації про неоднорідність, на якій був заснований первісний план відбору проб для цього виду палива чи матеріалу, оператор зобов’язаний внести відповідні зміни до плану відбору проб та погодити його з лабораторією, що проводила лабораторний аналіз для відповідного палива чи матеріалів.

37. Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторія, яка проводить аналізи для визначення розрахункових коефіцієнтів, мала акредитацію відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" або акредитацію в будь-якій із країн, національний орган з акредитації якої є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації за ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, на застосування відповідних аналітичних методів. У разі акредитації лабораторії в іншій країні оператор подає підтвердні документи з перекладом державною мовою.

Оператор має право використовувати лабораторію, не акредитовану відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" або відповідно до ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, для визначення розрахункових коефіцієнтів тільки за умови, якщо доступ до акредитованих лабораторій, зазначених в абзаці першому цього пункту, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, і якщо лабораторія відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій", або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.

38. Для цілей цього Порядку неакредитована лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій", або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, за умови надання оператором Міндовкіллю обґрунтованого підтвердження відповідності лабораторії вимогам до управління якістю та технічної компетентності.

Лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам до управління якістю, якщо лабораторія має систему управління якості, сертифіковану акредитованим органом з оцінки відповідності на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги", або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, або має іншу сертифіковану систему управління якості, застосовну для проведення відповідних аналітичних методів.

Технічна компетентність лабораторії має підтверджуватися відповідними документами про те, що лабораторія є компетентною та здатною отримувати технічно обґрунтовані результати за допомогою відповідних аналітичних процедур. Таке підтвердження може бути отримане шляхом здійснення добровільної оцінки відповідності за умови, що підтвердження технічної компетенції охоплює:

управління компетентністю персоналу щодо покладених на нього завдань;

приміщення та умови для провадження лабораторної діяльності;

вибір аналітичних методів і необхідних стандартів;

за необхідності управління відбором проб та їх підготовкою, зокрема контроль за цілісністю проб;

за необхідності розроблення та валідацію нових аналітичних методів або застосування методів, які не охоплюються міжнародними чи національними стандартами;

оцінку невизначеності;

управління обладнанням, зокрема процедурами калібрування, налаштування, технічного обслуговування та ремонту обладнання, та зберігання записів щодо цього;

управління та контроль щодо даних, документів і програмного забезпечення;

управління калібрувальними засобами та стандартними зразками;

забезпечення якості калібрування та результатів випробувань, зокрема регулярну участь у заходах з перевірки кваліфікації, застосування аналітичних методів до сертифікованих стандартних зразків, міжлабораторні порівняння із акредитованими лабораторіями;

управління процесами залучення зовнішніх підрядників;

управління завданнями, скаргами клієнтів і забезпечення своєчасних коригувальних дій.

39. Оператор зобов’язаний забезпечувати дотримання мінімальної періодичності аналізів для палива та матеріалу, встановленої у додатку 4, крім випадків, передбачених абзацами третім та четвертим цього пункту.

Оператор має право проводити лабораторні аналізи з іншою періодичністю, ніж зазначена в абзаці першому цього пункту, якщо вимоги щодо мінімальної періодичності аналізів не встановлені або якщо:

оператор надав обґрунтування того, що на основі попередніх даних, зокрема аналітичних показників для відповідного палива чи матеріалу протягом звітного періоду, який безпосередньо передує поточному звітному періоду, відхилення аналітичних показників для відповідного палива чи матеріалу не перевищували третину від порогу невизначеності, якого оператор зобов’язаний дотримуватися щодо визначення даних про діяльність для відповідного палива чи матеріалу; або

використання встановленої у додатку 4 періодичності лабораторних аналізів призведе до необґрунтованих витрат.

40. Оператор зобов’язаний визначати коефіцієнт викидів парникових газів для викидів СО2 для відповідного виду діяльності.

Коефіцієнт викидів парникових газів для палива, у тому числі палива, що використовується як сировина для процесу, повинен бути виражений в тоннах CO2 на тераджоуль (т СО2 /ТДж).

Оператор має право використовувати коефіцієнт викидів парникових газів для палива, виражений у тоннах CO2 на тонну (т СО2 /т) або тоннах CO2 на тис. куб. метрів (т CO2 /тис. м-3) для викидів парникових газів від спалювання, якщо застосування коефіцієнта викидів парникових газів, вираженого в тоннах CO2 на тераджоуль (т СО2 /ТДж), призведе до необґрунтованих витрат або якщо оператор надасть обґрунтування того, що рівнозначна або вища точність визначення викидів парникових газів може бути досягнута за допомогою застосування такого коефіцієнта викидів парникових газів.

Для перетворення вмісту вуглецю у значення коефіцієнта викидів CO2 або навпаки оператор використовує коефіцієнт 3,664 т СО2 /т C.

41. Для визначення коефіцієнта окислення або коефіцієнта перетворення достатнім рівнем точності є рівень точності 1. Оператор зобов’язаний використовувати значення, що дорівнює 1, для коефіцієнта окислення або коефіцієнта перетворення, якщо у коефіцієнті викидів парникових газів враховано ефект неповного окислення або перетворення.

Якщо в межах однієї установки використовуються різні палива та застосовується рівень точності 3 для визначення коефіцієнта окислення, оператор має право застосовувати кожний окремо або в сукупності такі підходи:

визначення єдиного узагальненого коефіцієнта окислення для процесу спалювання в цілому та застосування його для всіх палив;

віднесення неповного окислення для одного значного матеріального потоку та використання коефіцієнта окислення, що дорівнює 1, для інших матеріальних потоків.

42. Оператор має право визначати дані про діяльність для матеріальних потоків із біомаси без застосування рівнів точності та надання аналітичних матеріалів щодо підтвердження складу біомаси, якщо матеріальний потік складається винятково з біомаси та оператор забезпечує, щоб інші речовини або матеріали не входили в матеріальний потік.

Коефіцієнт викидів парникових газів від використання біомаси дорівнює нулю.

Коефіцієнт викидів парникових газів для змішаного палива чи матеріалу повинен розраховуватися та підлягати звітності як попередній коефіцієнт викидів парникових газів, визначений відповідно до пункту 33 цього Порядку, помножений на частку викопного палива або матеріалу.

Торф, ксиліт і частки викопного палива в змішаному паливі або матеріалі не вважаються біомасою.

Якщо частка біомаси в змішаному паливі або матеріалі дорівнює або перевищує 97 відсотків, або якщо з урахуванням співвідношення частки біомаси до обсягу викидів парникових газів, пов’язаних з часткою викопного палива або речовини, таке паливо або матеріал можна вважати мінімальним матеріальним потоком, оператор має право застосувати іншу не засновану на рівнях точності методику, у тому числі метод енергетичного балансу, для визначення даних про діяльність та відповідних розрахункових коефіцієнтів, крім випадків, коли такі показники будуть використовуватися для віднімання СО2, що походить з біомаси, з викидів парникових газів, визначених шляхом неперервного вимірювання викидів парникових газів.

Якщо для застосування належного значення за замовчуванням розрахункового коефіцієнта відповідно до цього Порядку та з урахуванням належного рівня точності частка біомаси в паливі або матеріалі визначається шляхом лабораторних аналізів, оператор визначає таку частку біомаси на основі відповідних методик.

Якщо визначення частки біомаси у змішаному паливі чи речовині шляхом лабораторних аналізів є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, оператор здійснює розрахунки на основі коефіцієнтів викидів парникових газів за замовчуванням та значень частки біомаси для змішаних палив чи матеріалів.

У разі відсутності встановлених коефіцієнтів викидів парникових газів за замовчуванням оператор припускає відсутність частки біомаси або обирає належний метод оцінки для визначення частки біомаси та обґрунтовує доцільність застосування такого методу. Для палив чи матеріалів, що є продуктами виробничих процесів із визначеними вхідними потоками, які можна простежити, оператор має право здійснювати таку оцінку на основі балансу мас викопного вуглецю та вуглецю із біомаси, що вводяться та виводяться з процесу.

43. Оператор зобов’язаний використовувати методику на основі неперервних вимірювань для визначення викидів закису азоту (N2 O).

Оператор має право використовувати методику на основі неперервних вимірювань для джерел викидів СО2 за умови дотримання рівнів точності, встановлених відповідно до пункту 44 цього Порядку, для кожного джерела викидів парникових газів.

44. Для кожного значного джерела викидів парникових газів оператор застосовує такі рівні точності:

1) для установок категорії А - рівні точності, встановлені у розділі 2 додатка 5;

2) для установок категорій Б та В - найвищий рівень точності, встановлений у розділі 1 додатка 5.

Якщо застосування рівня точності, встановленого абзацами першим - третім цього пункту є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, оператор має право застосувати рівень точності, що на один рівень нижчий, ніж вимагається для установок категорії В, та рівень точності, що на два рівні нижчий, ніж вимагається для установок категорій А та Б, за мінімального рівня точності 1.

Для незначних джерел викидів парникових газів, якщо застосування рівня точності, встановленого абзацами першим - третім цього пункту, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, оператор має право застосувати нижчий рівень точності, за мінімального рівня точності 1.

45. Вимірювання повинні здійснюватися із застосуванням методів на основі ДСТУ EN 14181:2014 "Викиди стаціонарних джерел. Забезпечення якості автоматизованих вимірювальних систем" (EN 14181:2014, IDT) (далі - ДСТУ EN 14181:2014), крім випадків, встановлених абзацом другим цього пункту.

У разі відсутності відповідного національного стандарту оператор має право використовувати відповідні міжнародні або європейські стандарти, проекти стандартів, усталену галузеву практику або інші науково визнані методики, які можуть зменшити викривлення під час відбору проб або вимірювань.

Оператор зобов’язаний взяти до уваги усі аспекти функціонування системи неперервного вимірювання, у тому числі розміщення обладнання, калібрування, технологію вимірювань, забезпечення та контроль якості.

Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторії, що здійснюють вимірювання, калібрування та відповідну оцінку обладнання для систем неперервного вимірювання викидів парникових газів, були акредитовані відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" для відповідних аналітичних методів і діяльності з калібрування або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено. Якщо лабораторія не має такої акредитації, оператор зобов’язаний забезпечити дотримання відповідних вимог, встановлених абзацом другим пункту 37 та пунктом 38 цього Порядку.

46. Відповідно до методики на основі неперервних вимірювань визначення щорічних викидів парникових газів від джерела викидів парникових газів за звітний період здійснюється шляхом підсумовування всіх результатів множення погодинних значень виміряної концентрації парникових газів на погодинні значення відхідного газового потоку. Погодинними значеннями є середні значення для всіх окремих результатів вимірювання для відповідної години роботи установки.

Якщо викиди парникових газів розраховуються відповідно до методики на основі неперервних вимірювань, оператор визначає річні викиди парникових газів відповідно до Методичних рекомендацій з оцінки викидів парникових газів за видами діяльності установок, затверджених Міндовкіллям. Обсяги СО, викинутого в атмосферне повітря, вважаються молярним еквівалентом обсягів СО2.

Якщо на одній установці існує кілька джерел викидів парникових газів та викиди від них не можуть бути виміряні як викиди від єдиного джерела, для одержання загального обсягу викидів парникових газів за весь звітний період оператор вимірює викиди з таких джерел окремо та розраховує суму результатів вимірювань.

Оператор визначає концентрацію викидів парникових газів у відхідних газах шляхом неперервного вимірювання в репрезентативній точці виміру за допомогою одного з таких способів:

шляхом прямого вимірювання;

у разі високої концентрації парникового газу у відхідному газовому потоці шляхом непрямих розрахунків концентрації із використанням результатів вимірювань концентрації всіх інших компонентів газового потоку, як це передбачено планом моніторингу.

Якщо на джерелі викидів, до якого застосовується методика на основі неперервних вимірювань, використовується змішане паливо або матеріал, оператор розраховує окремо обсяг CO2, що походить з біомаси за допомогою методики на основі розрахунків, та віднімає цей обсяг CO2 із загального виміряного обсягу викидів СО2.

Визначення обсягу відхідного газового потоку для розрахунків відповідно до абзаців першого та другого цього пункту здійснюється з використанням одного з таких методів:

шляхом розрахунків за допомогою належного балансу мас з урахуванням усіх ключових параметрів на вході, у тому числі для викидів СО2, врахування принаймні вхідних матеріалів, вхідного потоку повітря та ефективності процесу, а також на виході, зокрема випуску продукту, концентрації O2, SO2 і NOХ;

шляхом неперервного вимірювання потоку у репрезентативній точці.

47. Погодинні середні значення кожного з параметрів, необхідних для визначення викидів парникових газів за допомогою методики на основі неперервних вимірювань, розраховуються з використанням усіх наявних на певну годину значень окремих результатів вимірювань.

Оператор використовує коротші періоди (референтні періоди) для визначення річного обсягу викидів парникових газів, якщо отримання даних щодо параметрів, необхідних для визначення викидів парникових газів для референтних періодів, не вимагає додаткових витрат з боку оператора.

48. Якщо обладнання для неперервного вимірювання параметра перебуває поза контролем оператора внаслідок його несправної роботи, поза діапазоном вимірювання або в неробочому стані протягом частини години або референтного періоду, відповідні погодинні середні показники розраховуються пропорційно наявним на таку годину або референтний період значенням за умови, що для параметра доступні 80 або більше відсотків значень окремих результатів вимірювань від максимально можливої їх кількості.

Якщо для параметра доступно менше 80 відсотків значень окремих результатів вимірювань від максимально можливої їх кількості, застосовуються вимоги абзаців четвертого - сьомого цього пункту.

Якщо частина засобів вимірювальної техніки системи неперервного вимірювання викидів парникових газів вийшла з ладу більш як на п’ять календарних днів підряд протягом календарного року, оператор зобов’язаний повідомити про це Міндовкіллю протягом п’яти робочих днів. Оператор зобов’язаний вжити заходів, необхідних для відновлення роботи та вдосконалення системи неперервного вимірювання викидів парникових газів, яка вийшла з ладу.

Якщо для години або референтного періоду відсутні дані щодо одного або кількох параметрів із використанням методики на основі неперервних вимірювань у зв’язку із виходом обладнання з-під контролю оператора, поза діапазон вимірювання або з ладу, оператор розраховує значення для заміщення кожного параметра для кожної години відсутності даних.

Якщо для години або референтного періоду відсутні дані щодо концентрації парникового газу, що вимірюється безпосередньо, оператор розраховує замінне значення як суму середнього значення концентрації та подвоєного стандартного відхилення, пов’язаного з цим середнім значенням.

Якщо у зв’язку із значними технічними змінами на установці поточний звітний період непридатний для визначення замінного значення, оператор зобов’язаний обрати репрезентативний період для визначення середнього значення та стандартного відхилення, який повинен становити один рік, якщо це можливо, та внести відповідні зміни до плану моніторингу.

Якщо для години або референтного періоду, який використовується для визначення річного обсягу викидів парникових газів, будуть відсутні дані щодо параметра іншого, ніж концентрація, оператор отримує значення для заміщення даних з використанням належної моделі балансу мас або енергетичного балансу процесу. Оператор зобов’язаний підтвердити отримані результати розрахунку шляхом порівняння з наявними значеннями параметрів, які були виміряні за допомогою методики на основі неперервних вимірювань, та даних, отриманих під час звичайних умов роботи, протягом часового періоду такої ж тривалості, як і період, за який дані були відсутні.

49. Оператор зобов’язаний підтверджувати обсяги викидів парникових газів, визначені за допомогою методики на основі неперервних вимірювань, крім викидів закису азоту (N2 O) від виробництва азотної кислоти, шляхом розрахунку відповідних річних викидів парникових газів від тих самих джерел викидів та матеріальних потоків.

Для таких розрахунків не вимагається застосування методик, які базуються на рівнях точності.

50. Установки з низькими обсягами викидів парникових газів вважаються прийнятними для використання типової форми спрощеного плану моніторингу. Установка вважається установкою з низькими обсягами викидів парникових газів, якщо середній річний обсяг викидів парникових газів такої установки, підтверджений у звіті оператора, який за результатами верифікації визнано задовільним, за три останніх роки, що передують звітному періоду, за винятком викидів СО2, що походить з біомаси, є меншим, ніж 25000 тонн еквіваленту СО2 на рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Якщо підтверджені у звіті оператора, який за результатами верифікації визнано задовільним, дані про середній річний обсяг викидів парникових газів за три останніх роки, що передують звітному періоду, відсутні або не можуть бути використані через зміну меж установки або зміни в умовах її експлуатації, установка вважається установкою з низькими обсягами викидів парникових газів, якщо на основі консервативної оцінки викидів парникових газів встановлено, що середньорічні обсяги викидів парникових газів з установки наступні п’ять років, за винятком викидів СО2, що походить з біомаси, будуть меншими, ніж 25000 тонн еквіваленту СО2 на рік.

51. Якщо установка з низькими обсягами викидів парникових газів перевищує у календарному році значення, вказане у пункті 50 цього Порядку, оператор зобов’язаний внести зміни до плану моніторингу та надати план моніторингу із змінами для затвердження Міндовкіллю.

Якщо установка з низькими обсягами викидів парникових газів перевищує у календарному році значення, вказане у пункті 50 цього Порядку, оператор має право здійснювати моніторинг на основі спрощеного плану моніторингу, якщо оператор наведе обґрунтування Міндовкіллю, що значення, вказане у пункті 50 цього Порядку, не було перевищено протягом п’яти останніх звітних періодів.

52. Прості установки вважаються прийнятними для використання типової форми спрощеного плану моніторингу. Установка вважається простою установкою, якщо вона відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1) установка категорії А або Б, на якій використовується тільки природний газ або природний газ та біомаса для спалювання;

2) установка категорії А або Б, на якій використовуються тільки стандартизовані комерційні види палива без викидів парникових газів від технологічних процесів.

Установка не може вважатися простою установкою, якщо вона відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

на установці використовується методика на основі неперервних вимірювань;

на установці провадиться діяльність, яка призводить до викидів закису азоту (N2 O) відповідно до переліку видів діяльності;

на установці використовується альтернативна методика відповідно до пункту 22 цього Порядку;

установка категорії Б, яка має щонайменше один значний матеріальний потік, для якого використовуються засоби вимірювальної техніки, які застосовуються поза сферою законодавчо регульованої метрології;

установка, на якій присутні більш як три значні матеріальні потоки або на якій використовується кілька різних методик моніторингу.

53. Оператори установок з низькими обсягами викидів парникових газів та простих установок:

1) не подають для затвердження Міндовкіллю звіт про вдосконалення, передбачений пунктом 73 цього Порядку, якщо верифікаційний звіт містить лише рекомендації щодо вдосконалення;

2) мають право визначати обсяги палива або матеріалу для цілей розрахунку даних про діяльність для матеріального потоку з використанням методики на основі розрахунків шляхом використання наявних та задокументованих записів щодо закупівель та розрахованих за даними бухгалтерського обліку складських запасів;

3) не надає Міндовкіллю оцінку невизначеності для цілей затвердження плану моніторингу або плану моніторингу із змінами згідно з вимогами пункту 29 цього Порядку;

4) не надає Міндовкіллю оцінку ризиків для цілей затвердження плану моніторингу або плану моніторингу із змінами згідно з вимогами пункту 10 цього Порядку;

5) має право застосовувати рівень точності 1 або вищий рівень точності з метою визначення даних про діяльність та розрахункових коефіцієнтів для всіх матеріальних потоків із використанням методики на основі розрахунків без надання обґрунтування того, що використання вищого рівня точності технічно нездійсненно або призведе до необґрунтованих витрат, за винятком випадків, коли за наявних умов виробничого процесу на установці можливо досягти вищої точності;

6) має право для визначення розрахункових коефіцієнтів на основі лабораторних аналізів згідно з пунктом 35 цього Порядку використовувати лабораторію, яка відповідає вимогам щодо технічної компетентності та забезпечення управління якістю вимірювань відповідно до пункту 38 цього Порядку.

54. Компонентний CO2, який надходить на установку та міститься, зокрема, у природному газі або у вторинних газах, у тому числі у доменному або коксовому газі, підлягає врахуванню у коефіцієнті викидів парникових газів для такого палива.

Якщо компонентний CO2 утворюється від видів діяльності та в подальшому передається як компонент палива за межі установки до іншої установки та для провадження виду діяльності, він вираховується з викидів парникових газів від установки, з якої походить компонентний CO2.

Якщо компонентний CO2 надходить в атмосферне повітря або передається за межі установки на об’єкти, на яких провадиться діяльність, не охоплена переліком видів діяльності, він підлягає врахуванню у викидах парникових газів від установки, з якої походить компонентний CO2.

55. Оператори можуть визначати обсяг компонентного CO2, переданого за межі установки, як на установці, з якої компонентний CO2 передано, так і на установці, яка його отримала. У цьому разі обсяги переданого та отриманого компонентного CO2, включені до звітів обох операторів, повинні бути однаковими.

Якщо обсяги переданого та отриманого компонентного CO2 вимірюються на обох установках (на установці, з якої він був переданий, та на установці, якою він був отриманий) і одержані значення не є однаковими, але розбіжність може бути пояснена невизначеністю вимірювальних систем, у звітах операторів застосовується середнє арифметичне значення обох показників обсягу компонентного CO2, а саме: обсягу вимірюваного компонентного CO2 на установці, з якої він був переданий, та на установці, якою він був отриманий. Інформація про коригування таких значень зазначається у звіті оператора.

Якщо розбіжність між значеннями обсягів переданого та отриманого компонентного CO2 не може бути пояснена діапазонами невизначеності вимірювальних систем, визначеною їх технічною документацією, оператор установки, з якої був переданий компонентний СО2, та оператор установки, якою був отриманий компонентний СО2, повинні узгодити значення обсягу компонентного CO2 шляхом застосування консервативного коригування та надати обґрунтування такої розбіжності у звіті оператора.

56. Письмові процедури обробки даних для моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів повинні забезпечити, щоб звіт оператора не містив викривлень та був підготовлений відповідно до плану моніторингу.

Письмові процедури обробки даних повинні включати такі елементи:

інформацію, зазначену в пункті 12 цього Порядку;

визначення джерел первинних даних;

опис кожного етапу обробки даних від первинних даних до результатів річних викидів парникових газів, який повинен відображати послідовність та взаємодію процедур обробки даних;

необхідні операційні кроки для кожної окремої процедури обробки даних, у тому числі формули та перелік даних, застосованих для визначення викидів парникових газів;

відповідні електронні системи обробки та зберігання даних, які використовуються, а також взаємодію між такими системами та іншими вхідними даними, зокрема введеними вручну;

спосіб, у який здійснюється запис процедур обробки даних.

57. Оператор зобов’язаний встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати ефективну систему контролю для забезпечення того, щоб звіт оператора не містив викривлень та був підготовлений відповідно до затвердженого плану моніторингу та цього Порядку.

Система контролю повинна складатися з таких елементів:

оцінки оператором властивих ризиків та ризиків системи контролю;

письмових процедур, пов’язаних із заходами з контролю, які спрямовані на зменшення виявлених ризиків.

58. Письмові процедури, пов’язані із заходами з контролю, повинні, зокрема, включати:

1) забезпечення якості засобів вимірювальної техніки;

2) забезпечення якості системи інформаційних технологій, що використовується для обробки даних, у тому числі контроль процесів комп’ютерних технологій;

3) розмежування обов’язків з обробки даних та здійснення заходів з контролю, а також управління компетенціями;

4) внутрішні перевірки та підтвердження даних;

5) виправлення та коригувальні дії;

6) контроль за процесами, пов’язаними із залученням зовнішніх підрядників;

7) збереження записів і документів, зокрема різних версій кожного документа.

Оператор зобов’язаний проводити перевірку ефективності системи контролю, зокрема шляхом проведення внутрішніх перевірок, та брати до уваги результати верифікації, отримані у процесі верифікації звіту оператора, відповідно до Порядку верифікації.

Якщо система контролю виявилася неефективною або неспівмірною з виявленими ризиками, оператор зобов’язаний вдосконалити систему контролю та за наявності підстав внести зміни до плану моніторингу або відповідних письмових процедур обробки даних, оцінки ризиків і заходів з контролю.

59. Для забезпечення якості засобів вимірювальної техніки оператор зобов’язаний забезпечити, щоб для всіх задіяних засобів вимірювальної техніки здійснювалися технічне обслуговування та періодична повірка відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" або калібрування для засобів вимірювальної техніки, які застосовуються поза сферою законодавчо регульованої метрології.

Якщо окремі компоненти вимірювальних систем не можуть бути відкалібровані, оператор зазначає про них у плані моніторингу та застосовує альтернативні заходи з контролю.

У разі виявлення невідповідності обладнання встановленим характеристикам оператор зобов’язаний невідкладно здійснити необхідні коригувальні дії.

Під час використання системи неперервного вимірювання викидів парникових газів оператор зобов’язаний забезпечити якість відповідно до ДСТУ EN 14181:2014, у тому числі виконання паралельних вимірювань за допомогою стандартних лабораторних методів, що здійснюються щонайменше раз на рік.

Якщо для забезпечення якості вимагається використання показника гранично допустимих викидів як базового параметра проведення калібрування та перевірок відповідності, замість цього показника використовується середньорічна погодинна концентрація парникового газу. Якщо оператор виявляє невідповідність вимогам забезпечення якості згідно з ДСТУ EN 14181:2014, у тому числі необхідність проведення повторного калібрування, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів повідомити про це Міндовкіллю та здійснити коригувальні дії.

60. Для забезпечення якості системи інформаційних технологій оператор зобов’язаний забезпечити, щоб система інформаційних технологій була розроблена, задокументована, протестована, а також експлуатувалась, контролювалась та підтримувалась у такому стані, який забезпечує надійну, точну та своєчасну обробку даних з урахуванням ризиків, виявлених за результатами виконання вимог абзацу третього пункту 57 цього Порядку.

Заходи з контролю системи інформаційних технологій повинні передбачати здійснення контролю доступу та контролю резервного копіювання, відновлення, забезпечення безперервності планування та безпеки.

61. З метою виконання підпункту 3 пункту 58 цього Порядку оператор призначає відповідальних осіб за обробку даних та за здійснення заходів з контролю, а також належним чином розмежовує обов’язки між ними з метою запобігання конфлікту обов’язків. У разі відсутності інших заходів з контролю оператор забезпечує, щоб щодо заходів з обробки даних, співмірних з виявленими властивими ризиками, вся необхідна інформація та дані були підтверджені хоча б однією особою, яка не брала участь у визначенні та записі такої інформації або даних.

Оператор здійснює управління компетентністю залучених відповідальних осіб, зокрема забезпечує належний розподіл обов’язків, проведення навчань та перевірок їх відповідності.

62. З метою виконання підпункту 4 пункту 58 цього Порядку та з урахуванням властивих ризиків та ризиків системи контролю, виявлених у процесі проведення оцінки ризиків згідно з абзацом третім пункту 57 цього Порядку, оператор проводить перевірку та підтвердження даних, отриманих у результаті обробки даних.

Така внутрішня перевірка та підтвердження даних повинні включати, зокрема:

перевірку повноти даних;

порівняння з даними, які оператор отримував та щодо яких здійснював моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів протягом останніх трьох років;

порівняння даних і значень, отриманих із різних діючих систем збору даних, у тому числі у відповідних випадках такі порівняння:

- порівняння даних про закупівлю палива чи матеріалу з даними обліку складських запасів та з даними щодо споживання для відповідних матеріальних потоків;

- порівняння розрахункових коефіцієнтів, які були визначені на основі лабораторних аналізів, розраховані або отримані від постачальників палива або матеріалу, з національними або міжнародними довідковими значеннями коефіцієнтів, визначеними для відповідних видів палива чи матеріалу;

- порівняння викидів парникових газів, отриманих із застосуванням методики на основі неперервних вимірювань, із розрахунками на їх підтвердження відповідно до пункту 49 цього Порядку;

- порівняння узагальнених даних із первинними даними.

Оператор зобов’язаний завчасно встановити критерії для відхилення помилкових даних як складової частини перевірки та підтвердження даних. З цією метою критерії для відхилення помилкових даних повинні бути викладені у відповідних письмових процедурах.

63. Якщо складова обробки даних або заходів з контролю функціонує неефективно або за межами, встановленими у письмових процедурах обробки даних та заходів з контролю, оператор зобов’язаний здійснити відповідні коригувальні дії та виправити помилкові дані та при цьому уникати заниження обсягу викидів парникових газів.

З цією метою оператор здійснює такі заходи:

оцінює належність застосовуваних заходів щодо обробки даних або заходів з контролю;

визначає причини неналежної роботи або відповідних помилок;

застосовує коригувальні дії, у тому числі виправляє помилкові дані у звіті оператора.

Виправлення та коригувальні дії здійснюються таким чином, щоб вони були відповідними заходами реагування на властиві ризики та ризики системи контролю, виявлені під час проведення оцінки ризиків відповідно до пунктів 57 і 58 цього Порядку.

64. Якщо оператор залучає зовнішніх виконавців для проведення одного або кількох видів процедур обробки даних або заходів з контролю, оператор здійснює такі дії:

перевіряє якість процедур обробки даних та заходів з контролю, виконаних залученими виконавцями;

визначає належні вимоги до результатів діяльності залучених зовнішніх виконавців, а також методів, що будуть використовуватися в таких процесах;

перевіряє якість отриманих результатів і методів, зазначених в абзаці третьому цього пункту;

забезпечує, щоб діяльність зовнішніх виконавців провадилася з урахуванням властивих ризиків та ризиків системи контролю, виявлених у результаті оцінки ризиків, зазначеної у пунктах 57 і 58 цього Порядку.

65. Якщо дані, необхідні для визначення обсягу викидів парникових газів, відсутні, оператор використовує належний метод оцінки для визначення консервативних даних, які призначені для заміщення відсутніх даних, для відповідного періоду часу та для відсутніх параметрів. Належним методом оцінки вважається метод, який, зокрема, не призводить до заниження обсягів викидів парникових газів за відповідний період.

Якщо оператор не виклав такі методи оцінки у письмовій процедурі, він зобов’язаний встановити таку письмову процедуру та надати Міндовкіллю для затвердження план моніторингу з відповідними змінами.

66. Оператор зобов’язаний щонайменше 10 років зберігати дані та інформацію, зазначену в додатку 6.

Задокументовані та заархівовані дані моніторингу повинні надавати можливість для верифікації звіту оператора відповідно до Порядку верифікації. Звітні дані оператора, розміщені в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, вважаються такими, що зберігаються оператором, за умови наявності доступу оператора до таких даних.

Оператор зобов’язаний забезпечити доступ до такої інформації для цілей здійснення державного контролю у сфері моніторингу, звітності та верифікації відповідно до законодавства, а також верифікатору відповідно до Порядку верифікації.

67. Звіт оператора, який охоплює річні викиди парникових газів за звітний період та який за результатами верифікації визнано задовільним відповідно до Порядку верифікації, подається Міндовкіллю разом з верифікаційним звітом та заявою про прийняття звіту оператора не пізніше 31 березня року, що настає за звітним періодом.

68. Міндовкілля визначає обсяги викидів парникових газів шляхом здійснення консервативної оцінки викидів парникових газів від установки у такому разі:

оператор не подав звіт оператора, який за результатами верифікації визнано задовільним, у строк, встановлений пунктом 67 цього Порядку;

звіт оператора не пройшов процедуру верифікації або за результатами верифікації його було визнано незадовільним відповідно до вимог, встановлених Порядком верифікації.

Якщо верифікатор зазначив у верифікаційному звіті про наявність несуттєвих викривлень, які не були виправлені оператором до надання висновку за результатами верифікації, Міндовкілля оцінює такі викривлення та має право здійснити консервативну оцінку викидів парникових газів. Міндовкілля зобов’язане повідомити оператору про те, які виправлення необхідно внести у звіт оператора. Оператор зобов’язаний надати доступ верифікатору до інформації, що міститься в повідомленні Міндовкілля.

69. Загальні річні викиди парникових газів вказуються у звіті оператора у значеннях, округлених до тонн CO2 або еквіваленту CO2.

Округлення значень змінних параметрів в розрахунках викидів парникових газів здійснюється до такої кількості десяткових знаків, яка необхідна для належного обчислення та звітності про викиди парникових газів.

70. Види діяльності, проваджені оператором, повинні бути класифіковані у звіті оператора з використанням кодів відповідно до класифікатора видів економічної діяльності.

71. Оператор зобов’язаний постійно перевіряти можливість удосконалення та удосконалювати методики моніторингу. Звіт про вдосконалення подається для затвердження Міндовкіллю разом із заявою у строки, передбачені пунктами 72 і 73 цього Порядку.

72. Звіт про вдосконалення складається з інформації про вдосконалення процесу моніторингу та інформації про усунення невідповідності даних моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів і виконання рекомендацій щодо вдосконалення, наданих верифікатором.

Звіт про вдосконалення процесу моніторингу подається у такі строки:

для установок категорії А - до 30 червня кожні чотири роки;

для установок категорії Б - до 30 червня кожні два роки;

для установок категорії В - щороку до 30 червня.

Якщо оператор застосовує рівні точності нижчі, ніж ті, які вимагаються відповідно до абзаців першого - сьомого пункту 26 та абзаців першого - третього пункту 44 цього Порядку, оператор надає у звіті про вдосконалення обґрунтування того, чому застосування необхідного рівня точності технічно нездійсненно або призведе до необґрунтованих витрат.

У разі виникнення обставин, за яких заходи, необхідні для досягнення рівнів точності, які вимагаються відповідно до абзаців першого - сьомого пункту 26 та абзаців першого - третього пункту 44 цього Порядку, стали технічно здійсненними і не призводять до необґрунтованих витрат, оператор вносить відповідні зміни до плану моніторингу у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Порядку.

Якщо оператор застосовує альтернативну методику моніторингу відповідно до пункту 22 цього Порядку, оператор надає у звіті про вдосконалення обґрунтування того, чому застосування принаймні рівня точності 1 відповідно до методики на основі розрахунків для одного або кількох значних або незначних матеріальних потоків технічно нездійсненно або призведе до необґрунтованих витрат.

У разі виникнення обставин, за яких заходи, необхідні для досягнення принаймні рівня точності 1 відповідно до методики на основі розрахунків для одного або кількох значних або незначних матеріальних потоків, стали технічно здійсненними і не призводять до необґрунтованих витрат, оператор вносить зміни до плану моніторингу у частині зміни методики моніторингу у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Порядку.

73. Якщо верифікаційний звіт зазначає невідповідності звіту оператора, що не були виправлені, та містить рекомендації щодо вдосконалення, оператор подає Міндовкіллю звіт про вдосконалення до 30 червня року, в якому верифікаційний звіт був наданий верифікатором, а під час воєнного стану - до 30 вересня цього самого року.

Звіт про вдосконалення повинен містити, зокрема, інформацію про те, як і коли оператор виправив або планує виправити невідповідності, виявлені верифікатором, та виконати рекомендації з вдосконалення.

Якщо оператор вважає, що рекомендовані верифікатором заходи із вдосконалення не призведуть до вдосконалення методики моніторингу або призведуть до необґрунтованих витрат, оператор зобов’язаний навести відповідне обґрунтування у звіті про вдосконалення.

Пороги невизначеності, наведені в таблиці, застосовуються для рівнів точності, які встановлені для визначення даних про діяльність, відповідно до абзацу другого пункту 28 і абзацу першого пункту 32 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (далі - Порядок), та вимог законодавства. Пороги невизначеності необхідно тлумачити як максимально дозволену невизначеність, встановлену для визначення даних про діяльність щодо матеріальних потоків за звітний період.

У разі коли в таблиці відсутні певні типи матеріальних потоків для відповідних видів діяльності і при цьому баланс мас не застосовується, для таких типів матеріальних потоків оператор використовує рівні точності, зазначені в розділі "Спалювання палива та використання палива як вхідного матеріалу" таблиці.