д) прибуток чи збиток (якщо у підприємства немає статей іншого сукупного доходу, цей рядок включати не потрібно);
е) кожну статтю іншого сукупного доходу (див. параграф 5.4б)) класифіковану за його характером (не включаючи суми, наведені в є));
є) частину іншого сукупного доходу асоційованих підприємств та спільно контрольованих суб'єктів господарювання, обліковану за методом участі в капіталі;
ж) загальний сукупний дохід (якщо підприємство немає статей іншого сукупного доходу, воно може використовувати інший термін для цього рядка, наприклад, прибуток чи збиток).
5.6 Окремо у звіті про сукупний дохід підприємство має розкривати за період такі статті:
а) прибуток чи збиток за період, який відноситься до:
i) неконтролюючої частки;
ii) власників материнського підприємства.
б) загальний сукупний дохід за період, який відноситься до:
i) неконтролюючої частки;
ii) власників материнського підприємства.
Застосування двох звітів
5.7 При застосуванні двох звітів, у звіті про прибутки та збитки слід, як мінімум, відображати рядки, що подають суми, зазначені у параграфах 5.5а) - 5.5д) за період, причому останнім рядком буде прибуток чи збиток. Звіт про сукупний дохід починається з прибутку чи збитку - першого рядка та, як мінімум, відображає рядки, що подають суми, зазначені у параграфах 5.5е) - 5.5ж) та параграфі 5.6 за період.
Вимоги, що застосовуються до двох підходів
5.8 Згідно з цим МСФЗ вплив виправлення помилок та змін облікової політики відображається як ретроспективні коригування попередніх періодів, а не у складі прибутку чи збитку протягом періоду, в якому вони виникли (див. Розділ 10).
5.9 Додаткові рядки, заголовки та проміжні підсумки мають подаватися підприємством у звіті про сукупний дохід (та у звіті про прибутки та збитки у разі його подання), коли таке подання є доречним для розуміння фінансових результатів підприємства.
5.10 Підприємству не слід подавати чи описувати будь-які статті доходу чи витрат як "екстраординарні статті" у звіті про сукупний дохід (чи у звіті про прибутки та збитки у разі його подання) або у примітках.
Аналіз витрат
5.11 Підприємство має подати аналіз витрат згідно з класифікацією за одним з двох методів: за характером або за функцією витрат, залежно від того, який з них забезпечує надання достовірної та більш доречної інформації.
Аналіз за характером витрат
а) За цим методом класифікації, витрати відображаються у звіті про сукупний дохід відповідно до свого характеру (наприклад, амортизація, закупівля матеріалів, транспортні витрати, виплати працівникам та витрати на рекламу) та між різними функціями на підприємстві не розподіляються.
Аналіз за функцією витрат
б) За цим методом класифікації, витрати відображаються відповідно до своєї функції як, наприклад, складова собівартості реалізованої продукції, витрати на збут або адміністративні витрати. Згідно з цим методом, принаймні собівартість реалізованої продукції розкривається підприємством окремо від інших витрат.
Розділ 6. Звіт про зміни у власному капіталі та звіт про дохід та нерозподілений прибуток
Сфера застосування цього розділу
6.1 В цьому розділі визначаються вимоги щодо подання змін у власному капіталі підприємства за період у звіті про зміни у власному капіталі або, якщо виконуються передбачені умови та підприємство приймає відповідне рішення, то у звіті про дохід та нерозподілений прибуток.
Звіт про зміни у власному капіталі
Мета
6.2 У звіті про зміни у власному капіталі відображається прибуток чи збиток підприємства за звітний період, статті доходів та витрат, визнаних в іншому сукупному доході за період, вплив змін облікової політики та виправлень помилок, визнаних у періоді, а також суми інвестицій, вкладених учасниками власного капіталу, і дивідендів та інших виплат таким учасникам протягом періоду.
Інформація, яка відображається у звіті про зміни у власному капіталі
6.3 Підприємство має подавати звіт про зміни у власному капіталі, відображаючи у цьому звіті:
а) загальний сукупний дохід за період, окремо наводячи підсумки, що відносяться до власників материнського підприємства та неконтролюючих часток;
б) по кожному компоненту власного капіталу, вплив ретроспективного застосування або ретроспективного перерахунку згідно з Розділом 10 "Облікова політика, оцінки та помилки";
в) по кожному компоненту власного капіталу, узгодження балансової вартості на початок та кінець періоду, окремо відображаючи зміни в результаті:
i) прибутку чи збитку;
ii) кожної статті іншого сукупного доходу;
iii) суми інвестицій, вкладених власниками, і дивідендів та інших виплат власникам, окремо відображаючи випуски акцій, операції з власними акціями, дивіденди та інші виплати власникам, а також зміни у частках власників в дочірніх підприємствах, які не призводять до втрати контролю.
Звіт про дохід та нерозподілений прибуток
Мета
6.4 У звіті про дохід та нерозподілений прибуток відображається прибуток чи збиток підприємства та зміни в його нерозподіленому прибутку за звітний період. Згідно з параграфом 3.18, підприємству дозволяється замість звіту про сукупний дохід та звіту про зміни у власному капіталі подавати звіт про дохід та нерозподілений прибуток, якщо єдині зміни у його власному капіталі у періоди, за які подаються фінансові звіти, виникли в результаті прибутку чи збитку, виплати дивідендів, виправлення помилок минулих періодів та змін облікової політики.
Інформація, яка відображається у звіті про дохід та нерозподілений прибуток
6.5 Крім інформації, згідно з вимогами Розділу 5 "Звіт про сукупний дохід та Звіт про прибутки та збитки", у звіті про дохід та нерозподілений прибуток має відображати такі статті:
а) нерозподілений прибуток на початок звітного періоду;
б) дивіденди оголошені, сплачені або дивіденди до сплати протягом періоду;
в) перерахунки нерозподіленого прибутку у зв'язку з виправленнями помилок минулих періодів;
г) перерахунки нерозподіленого прибутку у зв'язку зі змінами облікової політики;
ґ) нерозподілений прибуток на кінець звітного періоду.
Розділ 7. Звіт про рух грошових коштів
Сфера застосування цього розділу
7.1 В цьому розділі визначається, яка інформація має бути розкрита у звіті про рух грошових коштів і як вона має розкриватися. У звіті про рух грошових коштів надається інформація про зміни грошових коштів підприємства та їх еквівалентів за звітний період в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Еквіваленти грошових коштів
7.2 Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, але не для інвестиційних або яких-небудь інших цілей. Отже зазвичай інвестиція вважається еквівалентом грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад протягом трьох місяців чи менше з дати придбання. Банківські овердрафти, як правило, вважаються фінансовою діяльністю, аналогічною позичанню. Компонентом грошових коштів та їх еквівалентів вони є тоді, коли підлягають погашенню на вимогу та є невід'ємною частиною системи управління грошовими коштами підприємства.
Інформація, яка відображається у звіті про рух грошових коштів
7.3 Підприємство має подавати звіт про рух грошових коштів, в якому відображені грошові потоки за звітний період, розподілені за видами діяльності: операційною, інвестиційною та фінансовою.
Операційна діяльність
7.4 Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, яка приносить дохід. Отже грошові потоки від операційної діяльності зазвичай є результатом операцій та інших подій та умов, які враховуються при визначенні прибутку або збитку. Прикладами грошових потоків, що виникають від операційної діяльності, є:
а) надходження грошових коштів від продажу товарів та надання послуг;
б) надходження грошових коштів від роялті, авторських гонорарів, комісійних, а також інший дохід;
в) виплати грошових коштів постачальникам товарів та послуг;
г) виплати грошових коштів працівникам та виплати за їх дорученням;
ґ) виплати грошових коштів або відшкодування податків на прибуток, якщо вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю;
д) надходження і виплати грошових коштів в результаті інвестицій, позик та інших договорів, укладених в дилерських або торговельних цілях, які є аналогічними придбаним спеціально для перепродажу запасам.
В результаті деяких операцій, таких як продаж виробничим підприємством устаткування, можуть виникнути дохід чи витрати, який враховується при визначенні прибутку чи збитку. Пов'язані з такими операціями грошові потоки вважаються потоками від інвестиційної діяльності.
Інвестиційна діяльність
7.5 Інвестиційна діяльність - це придбання та продаж довгострокових активів та інших інвестицій, які не відносяться до грошових еквівалентів. Прикладами грошових потоків, що виникають від інвестиційної діяльності, є:
а) виплати грошових коштів для придбання основних засобів (включаючи основні засоби, зроблені власними силами), нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів;
б) надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів;
в) виплати грошових коштів для придбання інструментів власного капіталу або боргових інструментів інших підприємств, а також часток у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за інструменти, що визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для дилерських чи торгових цілей);
г) надходження грошових коштів від продажу інструментів власного капіталу або боргових інструментів інших суб'єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (інші, ніж надходження за інструменти, що визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для дилерських чи торгових цілей);
ґ) аванси грошовими коштами та позики, надані іншим сторонам;
д) надходження грошових коштів від повернення авансів та позик, наданих іншим сторонам;
е) виплати грошових коштів за ф'ючерсними і форвардними контрактами, опціонами та контрактами "своп", окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або виплати класифікуються як фінансова діяльність;
є) надходження грошових коштів від ф'ючерсних і форвардних контрактів, опціонів та контрактів "своп", окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торгових цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.
Коли контракт відображається в обліку як хеджування (див. Розділ 12 "Інші питання фінансових інструментів"), підприємство має класифікувати грошові потоки від контракту таким самим чином, як і грошові потоки від об'єкта хеджування.
Фінансова діяльність
7.6 Фінансова діяльність - це діяльність в результаті змін у розмірі та складі власного капіталу та позикових коштів підприємства. Прикладами грошових потоків, що виникають від фінансової діяльності, є:
а) надходження грошових коштів від випуску акцій або інших інструментів власного капіталу;
б) виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій підприємства;
в) надходження грошових коштів від випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій, іпотек, а також інших коротко- або довгострокових позик;
г) виплати грошових коштів з метою погашення позик;
ґ) виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов'язаної з фінансовою орендою.
Звітність про рух грошових коштів від операційної діяльності
7.7 Підприємство має відображати грошові потоки від операційної діяльності, застосовуючи:
а) непрямий метод, за яким прибуток чи/або збиток коригується відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходів або витрат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної чи фінансової діяльності; або
б) прямий метод, за яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів.
Непрямий метод
7.8 Згідно з непрямим методом, чисті грошові потоки від операційної діяльності визначаються шляхом коригування прибутку чи збитку на вплив:
а) змін протягом періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості від операційної діяльності;
б) негрошових статей, таких як амортизація, забезпечення, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від курсових різниць, нерозподілений прибуток від асоційованих підприємств і неконтролюючі частки; а також
в) всіх інших статей, для яких вплив грошових коштів пов'язаний з інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Прямий метод
7.9 Згідно з прямим методом, чисті грошові потоки від операційної діяльності відображаються шляхом розкриття інформації про основні класи валових надходжень грошових коштів та валових виплат грошових коштів. Таку інформацію можна отримати:
а) з облікових регістрів підприємства; або
б) шляхом коригування доходу від реалізації, собівартості реалізованої продукції та інших статей у звіті про сукупний дохід (або у звіті про прибутки та збитки у разі його подання), на:
i) зміни протягом періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості;
ii) інші немонетарні статті;
iii) інші статті, для яких вплив грошових коштів являє собою грошові потоки від інвестиційної або фінансової діяльності.
Звітування про рух грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності
7.10 Підприємство має відображати окремо основні класи валових надходжень грошових коштів і валових виплат грошових коштів, які виникають від інвестиційної та фінансової діяльності. Сукупні грошові потоки, які виникають в результаті придбання та продажу дочірніх підприємств або інших суб'єктів господарювання, слід відображати окремо та класифікувати як інвестиційну діяльність.
Грошові потоки в іноземній валюті
7.11 Підприємство має відображати грошові потоки, які виникають від операцій в іноземній валюті, у функціональній валюті підприємства із застосуванням до суми в іноземній валюті такого курсу обміну функціональної валюти на іноземну, який існував на дату грошового потоку.
7.12 Грошові потоки закордонного дочірнього підприємства слід перераховувати за валютним курсом з функціональної валюти на іноземну валюту на дати грошових потоків.
7.13 Нереалізовані прибутки та збитки, які виникають від змін валютного курсу, не є грошовими потоками. Проте, з метою узгодження грошових коштів та їх еквівалентів на початку і в кінці періоду, вплив змін валютного курсу на грошові кошти та їх еквіваленти, які утримуються в іноземній валюті або підлягають виплаті в іноземній валюті, має відображатися у звіті про рух грошових коштів. Отже підприємство має здійснити переоцінку грошових коштів та їх еквівалентів, що утримуються протягом звітного періоду (наприклад, суми в іноземній валюті в касі та на банківських рахунках) за валютними курсами кінця періоду. Нереалізований прибуток чи збиток, що виник в результаті цього, має відображатися підприємством окремо від грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Відсотки та дивіденди
7.14 Підприємство має відображати окремо грошові потоки від відсотків та дивідендів, отриманих і сплачених. Грошові потоки класифікуються підприємством на послідовній основі від одного до іншого періоду за операційною, інвестиційною або фінансовою діяльністю.
7.15 Підприємство має класифікувати сплачені відсотки й отримані відсотки та дивіденди як грошові потоки від операційної діяльності, оскільки вони включаються до розрахунку прибутку чи збитку. Допустимою також для підприємства є класифікація сплачених відсотків та отриманих відсотків і дивідендів, відповідно, як грошових потоків від фінансової та інвестиційної діяльності, тому що вони є витратами на одержання фінансових ресурсів або доходом від інвестиції.
7.16 Підприємство може класифікувати сплачені дивіденди як рух грошових коштів від фінансової діяльності, оскільки вони є витратами на одержання фінансових ресурсів. Допустимою також є класифікація сплачених дивідендів як компонента грошових потоків від операційної діяльності, оскільки вони сплачуються за рахунок грошових потоків від операційної діяльності.
Податок на прибуток
7.17 Підприємство має відображати окремо грошові потоки, що виникають від сплати податку на прибуток, і класифікувати їх як грошові потоки від операційної діяльності, якщо їх не можна конкретно пов'язати з фінансовою та інвестиційною діяльністю. У разі розподілу податкових грошових потоків на більше ніж один вид діяльності підприємство має розкривати загальну суму сплачених податків.
Негрошові операції
7.18 Підприємство має виключити зі звіту про рух грошових коштів інвестиційні та фінансові операції, які не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів. Такі операції підприємство має розкривати в інших фінансових звітах способом, який надає всю відповідну інформацію про таку інвестиційну та фінансову діяльність.
7.19 Багато видів інвестиційної та фінансової діяльності не впливають прямо на поточні грошові потоки, незважаючи на те, що вони справді впливають на структуру капіталу та активів підприємства. Виключення негрошових операцій зі звіту про рух грошових коштів відповідає меті звіту про рух грошових коштів, оскільки ці статті не відносяться до грошових потоків протягом поточного періоду. Прикладами негрошових операцій є такі:
а) придбання активів або шляхом прийняття прямо пов'язаних з ними зобов'язань, або шляхом фінансової оренди;
б) придбання підприємства шляхом випуску акцій;
в) перетворення боргу на власний капітал.
Компоненти грошових коштів та їх еквівалентів
7.20 Підприємство має розкривати компоненти грошових коштів та їх еквівалентів і подавати узгодження сум у звіті про рух грошових коштів за статтями, еквівалентними наведеним у звіті про фінансовий стан. Проте підприємство не зобов'язане наводити таке узгодження, якщо відображена у звіті про рух грошових коштів сума грошових коштів та їх еквівалентів співпадає з сумою, відображеною у звіті про фінансовий стан.
Розкриття іншої інформації
7.21 Разом з коментарями управлінського персоналу підприємство має розкривати суму значних залишків грошових коштів та їх еквівалентів, які належать підприємству і недоступні для нього. Грошові кошти та їх еквіваленти, які належать підприємству, можуть бути для нього недоступними через валютні або правові обмеження.
Розділ 8. Примітки до фінансових звітів
Сфера застосування цього розділу
8.1 В цьому розділі визначаються принципи, на яких ґрунтується інформація, що має відображатися у примітках до фінансових звітів, та спосіб її відображення. Примітки містять доповнення до інформації, наведеної у звіті про фінансовий стан, звіті про сукупний дохід, звіті про прибутки та збитки (у разі подання), звіті про дохід та нерозподілений прибуток (у разі подання), звіті про зміни у власному капіталі та звіті про рух грошових коштів. У примітках наводиться описова інформація та розшифровка відображених у цих звітах статей, а також відомості про статті, які не відповідають критеріям визнання у цій звітності. Крім цього розділу, майже кожний розділ цього МСФЗ вимагає розкривати інформацію, яка зазвичай наводиться у примітках.
Структура приміток
8.2 У примітках слід:
а) наводити інформацію про засади складання фінансових звітів та застосовану конкретну облікову політику, згідно з параграфами 8.5 - 8.7;
б) розкривати інформацію, яка підлягає розкриттю згідно з вимогами цього МСФЗ, але у фінансових звітах не наводиться; а також
в) наводити інформацію, яка у фінансових звітах не наводиться, але є доречною для їх розуміння.
8.3 Підприємству слід подавати примітки настільки систематично, наскільки це можливо. До кожної статті у фінансових звітах підприємство має робити перехресні посилання на будь-яку пов'язану з нею інформацію, наведену в примітках.
8.4 Зазвичай підприємство наводить примітки у такому порядку:
а) твердження про те, що фінансові звіти складені згідно з МСФЗ для МСП (див. параграф 3.3);
б) стислий виклад застосованої значної облікової політики (див. параграф 8.5);
в) підтверджувальна інформація щодо статей у фінансових звітах в тому порядку, в якому наведено кожний звіт та кожний рядок; а також
г) розкриття будь-якої іншої інформації.
Розкриття інформації про облікову політику
8.5 У стислому викладі визначеної облікової політики підприємство має розкривати:
а) основу (або основи) оцінки, застосовану при складанні фінансових звітів;
б) іншу застосовану облікову політику, що є доречною для розуміння фінансових звітів.
Інформація про судження
8.6 У стислому викладі визначеної облікової політики або в інших примітках підприємство, крім суджень, які вимагають робити розрахункові оцінки, має розкривати судження, які були зроблені в процесі застосування облікової політики підприємства і мають найбільш значний вплив на визнані у фінансових звітах суми.
Інформація про ключові джерела невизначеності оцінок
8.7 У примітках підприємство має розкрити інформацію про ключові припущення щодо майбутнього та інші ключові джерела невизначеності оцінок на дату звітності, які несуть значний ризик виникнення необхідності у суттєвих коригуваннях балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року. По відношенню до таких активів та зобов'язань у примітках необхідно навести інформацію про
а) їхній характер;
б) їхню балансову вартість на кінець звітного періоду.
Розділ 9. Консолідовані та окремі фінансові звіти
Сфера застосування цього розділу
9.1 В цьому розділі визначаються обставини, за якими підприємство подає консолідовані фінансові звіти та порядок складання таких звітів. Також наводиться методика складання окремих фінансових звітів та зведених фінансових звітів.
Вимога щодо подання консолідованих фінансових звітів
9.2 Крім випадків, передбачених параграфом 9.3, материнське підприємство подає консолідовані фінансові звіти, в яких воно консолідує свої інвестиції у дочірні підприємства, згідно з цим МСФЗ. До консолідованої звітності включаються показники звітності всіх дочірніх підприємств материнського підприємства.
9.3 Материнському підприємству не потрібно подавати консолідовані фінансові звіти, якщо:
а) виконуються такі умови:
i) материнське підприємство саме є дочірнім підприємством та
ii) кінцеве материнське підприємство (чи будь-яке проміжне материнське підприємство) складає консолідовані фінансові звіти загального призначення у відповідності з повним комплексом МСФЗ чи з цим МСФЗ, або
б) воно не має дочірніх підприємств крім одного, яке було придбане з наміром продажу або відчуження протягом одного року. Материнське підприємство враховує показники такого дочірнього підприємства:
i) за справедливою вартістю, з визнанням справедливої вартості у прибутку чи збитку, якщо справедливу вартість акцій можна достовірно оцінити, або
ii) в іншому випадку, за собівартістю мінус збитки від зменшення корисності (див. параграф 11.14в)).
9.4 Дочірнє підприємство - суб'єкт господарювання, який контролюється материнським підприємством. Контроль - повноваження управляти фінансовою та операційною політикою підприємства таким чином, щоб отримати вигоду від його діяльності. Якщо для досягнення вузької та чітко окресленої мети підприємством створено особливого призначення (КОП), таке підприємство консолідує КОП тоді, коли суть взаємовідносин свідчить про те, що КОП контролюється цим підприємством (див. параграфи 9.10 - 9.12).
9.5 Припускається, що контроль існує у разі володіння материнським підприємством (прямо чи непрямо через дочірні підприємства) понад половиною голосів підприємства. Таке припущення не діє за виняткових обставин, якщо можна чітко продемонструвати, що таке володіння не становить контролю. Контроль також існує, коли материнському підприємству належить половина або менше половини голосів підприємства, але є
а) право на понад половину голосів - згідно з угодою з іншими інвесторами;
б) право управляти фінансовою та операційною політикою підприємства - згідно зі статутом або угодою;
в) право призначати чи звільняти більшість членів ради директорів або прирівняного до неї керівного органу або
г) право віддавати більшість голосів на зборах ради директорів або прирівняного до неї керівного органу та контролювати підприємство через таку раду чи орган.
9.6 Контролю також можна досягти завдяки володінню опціонами або конвертованими інструментами, які легко виконуються, або завдяки наявності агента, здатного спрямовувати діяльність на користь контролюючого підприємства.
9.7 Той факт, що інвестором є організація з венчурним капіталом або аналогічна організація, не є підставою для виключення дочірнього підприємства з консолідації.
9.8 Відмінність господарської діяльності дочірнього підприємства від діяльності інших підприємств, включених до консолідації, не є підставою для виключення з консолідації такого дочірнього підприємства. Необхідна інформація одержується завдяки консолідації таких дочірніх підприємств та розкриттю у фінансових звітах додаткових відомостей про особливості господарської діяльності дочірніх підприємств.
9.9 Здійснення діяльності в юрисдикції, де вводяться обмеження на переказ грошових коштів або передачу активів за межі даної юрисдикції, не є підставою для виключення з консолідації.
Підприємства спеціального призначення (ПСП)
9.10 Підприємство може створюватися з вузькою метою (наприклад, для укладення орендного договору, провадження дослідницької та конструкторської діяльності або сек'юритизації фінансових активів). Таке ПСП (підприємство спеціального призначення) може створюватися у формі корпорації, трасту, партнерства або некорпоратизованого підприємства. Часто ПСП створюються на таких юридичних умовах, які передбачають жорсткі вимоги до їх діяльності.
9.11 Підприємство має складати консолідовані фінансові звіти, які охоплюють це підприємство та будь-які ПСП, яких воно контролює. Крім обставин, зазначених у параграфі 9.5, про контроль ПСП з боку підприємства можуть свідчити такі обставини (цей перелік не є вичерпним):
а) діяльність ПСП проваджується від імені підприємства, відповідно до його конкретних ділових потреб;
б) за підприємством залишається право приймати остаточні рішення щодо діяльності ПСП, навіть якщо йому надані повноваження щодо прийняття повсякденних рішень;
в) підприємство має право отримувати більшість вигід від ПСП, а отже наражається на ризики, пов'язані з діяльністю ПСП;
г) підприємство залишає за собою більшість специфічних ризиків та ризиків, пов'язаних з володінням.
9.12 Параграфи 9.10 та 9.11 не застосовуються до програм виплат по закінченні трудової діяльності або інших програм довгострокових виплат працівникам, на які поширюється дія Розділу 28 "Виплати працівникам".
Процедури консолідації
9.13 Консолідовані фінансові звіти подають фінансову інформацію про групу як єдину економічну одиницю. При підготовці консолідованих фінансових звітів підприємство має
а) об'єднати фінансові звіти материнського підприємства та його дочірніх підприємств шляхом додавання показників за подібними статтями активів, зобов'язань, власного капіталу, доходу та витрат;
б) виключити балансову вартість інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частку власного капіталу материнського підприємства в кожному дочірньому підприємстві;
в) визначити та відобразити неконтролюючі частки в чистому прибутку або збитку консолідованих дочірніх підприємств за звітний період окремо від частки власників материнського підприємства; а також
г) визначити та відобразити неконтролюючу частку в чистих активах консолідованих дочірніх підприємств окремо від капіталу акціонерів материнського підприємства в них. Неконтролююча частка в чистих активах складається
i) із суми неконтролюючої частки на дату первісного об'єднання, розрахованої згідно з Розділом 19 "Об'єднання бізнесів та гудвілу", та
ii) із неконтролюючої частки в зміні власного капіталу з дати об'єднання.
9.14 Пропорційні частки прибутку чи збитку і зміни у власному капіталі, розподілені на власників материнського підприємства та неконтролюючу частку, визначаються на основі теперішньої частки власності і не відображають можливе виконання чи конвертацію опціонів чи інструментів, що конвертуються.
Внутрішньогрупові сальдо та операції
9.15 Внутрішньо-групові сальдо та операції, в тому числі доходи, витрати та дивіденди, виключаються з консолідації повністю. Прибутки та збитки, що виникають у результаті внутрішньо-групових операцій, які визнаються за статтями активів, таких як запаси або основні засоби, виключаються з консолідації повністю. Внутрішньо-групові збитки можуть означати зменшення корисності, яке вимагає визнання у консолідованих фінансових звітах (див. Розділ 27 "Зменшення корисності активів" ). До тимчасових різниць, які виникають через виключення прибутку або збитків у результаті внутрішньо-групових операцій, застосовується Розділ 29 "Податок на прибуток".
Єдина дата звітності
9.16 Фінансові звіти материнського підприємства та його дочірніх підприємств, які використовуються при складанні консолідованих фінансових звітів, слід складати на одну і ту саму дату звітності, за винятком випадків, коли це є неможливим.
Єдина облікова політика
9.17 Консолідовані фінансові звіти слід складати з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо член групи застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованих фінансових звітах для подібних операцій та подій за схожих обставин, при складанні консолідованих фінансових звітів у його фінансових звітах робиться відповідне коригування.
Придбання та продаж дочірніх підприємств
9.18 Доходи і витрати дочірнього підприємства включаються до консолідованих фінансових звітів з дати придбання. Доходи і витрати дочірнього підприємства включаються до консолідованих фінансових звітів до дати, на яку материнське підприємство припиняє свій контроль над дочірнім підприємством. Різниця між надходженнями від продажу дочірнього підприємства і його балансовою вартістю на дату продажу, включаючи кумулятивну суму будь-яких курсових різниць, пов'язаних з цим дочірнім підприємством і визнаних у власному капіталі відповідно до Розділу 30 "Перерахування сум в іноземній валюті", визнається у консолідованому звіті про сукупний прибуток (або у звіті про прибутки та збитки, якщо він подається) як прибуток чи збиток від продажу цього дочірнього підприємства.
9.19 Якщо підприємство перестає бути дочірнім, але інвестор (колишнє материнське підприємство) продовжує утримувати інвестицію у своєму колишньому дочірньому підприємстві, то така інвестиція обліковується як фінансовий актив відповідно до Розділу 11 "Базові фінансові інструменти" або Розділу 12 "Інші питання фінансових інструментів", з дати, коли підприємство припиняє бути дочірнім, за умови, що воно не перетворюється на асоційоване (у цьому випадку застосовується Розділ 14 "Інвестиції в асоційовані підприємства") або спільно контрольоване підприємство (у цьому випадку застосовується Розділ 15 "Інвестиції у спільні підприємства"). Балансова вартість інвестиції на дату, коли підприємство перестає бути дочірнім, розглядається як собівартість при первісній оцінці фінансового активу.
Неконтролююча частка в дочірніх підприємствах
9.20 Неконтролюючу частку підприємство відображає в консолідованому звіті про фінансовий стан у складі власного капіталу окремо від капіталу акціонерів материнського підприємства, згідно з вимогами параграфу 4.2м).
9.21 У прибутку чи збитках групи неконтролюючу частку підприємство відображає окремо у звіті про сукупний дохід, згідно з вимогами параграфу 5.6 (або у звіті про прибутки та збитки, якщо такий подається, згідно з вимогами параграфу 5.7).
9.22 Прибуток або збитки та кожний компонент іншого сукупного доходу слід відносити до акціонерів материнського підприємства та до неконтролюючої частки. Загальний сукупний дохід відноситься до акціонерів материнського підприємства та до неконтролюючої частки, навіть якщо це призведе до виникнення дефіцитного сальдо неконтролюючої частки.
Розкриття інформації у консолідованих фінансових звітах
9.23 У консолідованих фінансових звітах слід розкривати таку інформацію:
а) той факт, що дані звіти є консолідованими фінансовими звітами;
б) основу для висновку про наявність контролю тоді, коли материнське підприємство не володіє, безпосередньо чи опосередковано через дочірні підприємства, більше ніж половиною акцій з правом голосу;
в) будь-яку різницю у звітній даті між фінансовими звітами материнського підприємства та його дочірніх підприємств, які використовуються для складання консолідованих фінансових звітів;
г) характер і міру будь-яких значних обмежень (наприклад, в результаті угод про запозичення або регуляторних вимог) здатності дочірнього підприємства передавати кошти материнському підприємству у вигляді дивідендів у грошовій формі або погашення кредитів та авансів.
Окремі фінансові звіти
Подання окремих фінансових звітів
9.24 Згідно з параграфом 9.2, материнське підприємство подає консолідовані фінансові звіти. Цей МСФЗ не вимагає подавати окремі фінансові звіти по материнському чи дочірнім підприємствам.
9.25 Фінансові звіти підприємства, яке не має дочірнього підприємства, не є окремими фінансовими звітами. Отже, підприємство, яке не є материнським, але є інвестором в асоційоване підприємство або має частку контролюючого учасника у спільному підприємстві, подає свої фінансові звіти згідно з Розділом 14 чи Розділом 15, відповідно. Воно також може прийняти рішення подавати окремі фінансові звіти.
Вибір облікової політики
9.26 Коли материнське підприємство, інвестор в асоційоване підприємство або контролюючий учасник, що має частку у спільно контрольованому підприємстві, складає окремі фінансові звіти та зазначає, що вони відповідають вимогам МСФЗ для МСП, ці звіти обов'язково повинні відповідати всім вимогам цього МСФЗ. Для обліку своїх інвестицій у дочірні, асоційовані та спільно контрольовані підприємства підприємство зобов'язане прийняти облікову політику та відображати їх
а) за собівартістю за вирахуванням зменшення корисності або
б) за справедливою вартістю з визнанням змін справедливої вартості у прибутку чи збитку.
Таку саму облікову політику підприємство застосовує до всіх інвестицій одного класу (в дочірні, асоційовані та спільно контрольовані підприємства), але для різних класів воно може обирати різну політику.
Розкриття інформації в окремих фінансових звітах
9.27 У разі складання материнським підприємством, інвестором в асоційоване підприємство або контролюючим учасником у спільно контрольованому підприємстві окремих фінансових звітів, такі фінансові звіти повинні розкривати
а) той факт, що дані звіти є окремими фінансовими звітами, та
б) опис методів, застосованих для обліку інвестицій в дочірні підприємства, спільно контрольовані підприємства та асоційовані підприємства,
а також зазначати, до яких консолідованих чи первинних фінансових звітів вони відносяться.
Зведені фінансові звіти
9.28 Зведені фінансові звіти - єдиний комплекс фінансових звітів двох чи більше підприємств, яких контролює один інвестор. Цей МСФЗ не вимагає складати зведені фінансові звіти.
9.29 Якщо інвестор складає зведені фінансові звіти та характеризує їх як такі, що відповідають цьому МСФЗ для МСП, ці фінансові звіти обов'язково повинні відповідати всім вимогам цього МСФЗ. Внутрішньо-групові операції та сальдо виключаються; прибутки чи збитки, що виникають у результаті внутрішньо-групових операцій, які визнаються за статтями активів, таких як запаси або основні засоби, виключаються; фінансові звіти підприємств, включених до зведених фінансових звітів, складаються на ту саму дату звітності, за винятком випадків, коли це є неможливим; крім того, для подібних операцій та інших подій за схожих обставин застосовується єдина облікова політика.
Розкриття інформації у зведених фінансових звітах
9.30 Зведені фінансові звіти мають розкривати:
а) той факт, що дані фінансові звіти є зведеними фінансовими звітами,
б) причину, чому складаються зведені фінансові звіти;
в) основу, за якою визначається, які підприємства включаються у зведені фінансові звіти;
г) основу складання зведених фінансових звітів;
ґ) розкриття інформації щодо зв'язаних сторін згідно з вимогами Розділу 33 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін".
Розділ 10. Облікова політика, облікові оцінки та помилки
Сфера застосування цього розділу
10.1 В цьому розділі наводиться методика обрання та застосування облікової політики, яка використовується при складанні фінансових звітів. Також розглядаються зміни в облікових оцінках та виправлення помилок у фінансових звітах попередніх періодів.
Обрання та застосування облікової політики
10.2 Облікова політика - це конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані підприємством при складанні та поданні фінансових звітів.
10.3 Якщо цей МСФЗ конкретно застосовується до операції, іншої події або умови,підприємство має застосовувати цей МСФЗ. Але підприємству немає потреби виконувати передбачену цим МСФЗ вимогу, якщо вплив від її виконання не буде суттєвим.
10.4 Якщо конкретна операція, інша подія або умова в цьому МСФЗ не розглядається, то по відношенню до неї, під час розробки та застосування облікової політики, керівництво застосовує своє судження, в результаті чого формується інформація, яка є:
а) доречною для потреб користувачів з прийняття економічних рішень та
б) достовірною, в тому значенні, що фінансові звіти:
i) достовірно відображають фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки підприємства;
ii) відображають економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму;
iii) є нейтральними, тобто неупередженими;
iv) є обачливими; а також
v) є повними в усіх суттєвих аспектах.
10.5 Під час формування судження, згадуваного в параграфі 10.4, управлінський персонал зобов'язаний враховувати та розглядати можливість застосування джерел, наведених нижче у порядку зменшення важливості:
а) вимоги та інструкції в цьому МСФЗ, в яких йдеться про подібні та пов'язані з ними питання;
б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходу та витрат в основоположних принципах у Розділі 2 "Концепції та основоположні принципи".
10.6 Під час формування судження, згадуваного в параграфі 10.4, керівництво також зобов'язане враховувати вимоги та інструкції повного комплексу МСФЗ, де розглядаються подібні та пов'язані з ними питання.
Послідовність облікової політики
10.7 Підприємство має обирати та застосовувати свою облікову політику послідовно для подібних операції, інших подій та умов, якщо цей МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких може бути доречною інша політика. Якщо цей МСФЗ вимагає або дозволяє таке визначення категорій, слід обирати прийнятну облікову політику та послідовно застосовувати її до кожної категорії.
Зміни в обліковій політиці
10.8 Підприємство змінює облікову політику, тільки якщо зміна:
а) вимагається змінами до цього МСФЗ або
б) призводить до того, що фінансові звіти надають достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших події або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки підприємства.
10.9 Не вважається змінами в обліковій політиці:
а) застосування облікової політики до операцій, інших подій або умов, що за сутністю відрізняються від тих, що відбувалися раніше;
б) застосування нової облікової політики до операцій, інших події або умов, які не відбувалися раніше або не були суттєвими;
в) зміна моделі собівартості, коли втрачається надійний показник справедливої вартості (або навпаки) активу, який в іншому випадку, згідно з цим МСФЗ, дозволяється або вимагається оцінювати за справедливою вартістю.
10.10 Якщо цей МСФЗ дозволяє обирати порядок обліку (у тому числі й базу оцінки) зазначеної операції або іншої події чи умови, а підприємство змінює свій первісний вибір, то така зміна є зміною в обліковій політиці.
Застосування змін в обліковій політиці
10.11 Зміни в обліковій політиці підприємство обліковує таким чином:
а) підприємство обліковує зміну в обліковій політиці, що є наслідком зміни вимог цього МСФЗ відповідно до конкретних положень перехідного періоду в разі їх наявності в такій зміні;
б) якщо підприємство прийняло рішення замість Розділу 11 "Базові фінансові інструменти" та Розділу 12 "Інші питання фінансових інструментів" дотримуватись МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" , як дозволяється параграфом 11.2, і якщо вимоги МСБО 39 змінюються, то підприємство має врахувати такі зміни в обліковій політиці відповідно до конкретних положень перехідного періоду в разі їх наявності в переглянутому МСБО 39; а також
в) підприємство враховує всі інші зміни в обліковій політиці ретроспективно (див. параграф 10.12).
Ретроспективне застосування
10.12 Якщо зміна в обліковій політиці застосовується ретроспективно відповідно до параграфу 10.11, то підприємство має коригувати залишок кожного компоненту власного капіталу на початок періоду, на який вона впливає, за самий перший поданий попередній період та інші порівняльні суми, інформація про які розкрита за кожний поданий попередній період таким чином, наче нова облікова політика застосовувалася завжди. Якщо визначити вплив на конкретний період зміни облікової політики щодо порівняльної інформації за один або кілька поданих попередніх періодів неможливо, то підприємство застосовує нову облікову політику до балансової вартості активів та зобов'язань станом на початок самого першого періоду, щодо якого є можливим ретроспективне застосування та який може бути поточним періодом; підприємство також має робити відповідні коригування залишків на початок періоду кожного компоненту власного капіталу, на який вона впливає, за той період.
Розкриття інформації про зміну в обліковій політиці
10.13 Якщо зміна цього МСФЗ має вплив на поточний період чи будь-який попередній період або може матиме вплив на майбутні періоди, підприємство розкриває таку інформацію:
а) характер зміни в обліковій політиці;
б) суму коригування кожної статті фінансових звітів, на яку це впливає, за відображений поточний період та кожний відображений попередній період, в міру можливості;
в) суму коригування, пов'язану з періодами, що передують відображеним, в міру можливості;
г) пояснення, чому неможливо визначити суми, які слід розкривати згідно з пунктами б) чи в).
Немає потреби повторювати розкриття цієї інформації в фінансових звітах подальших періодів.
10.14 Якщо добровільна зміна в бухгалтерській політиці має вплив на поточний період чи будь-який попередній період, підприємство розкриває таку інформацію:
а) характер зміни в обліковій політиці;
б) причини, з яких застосування нової облікової політики забезпечує достовірну та доречнішу інформацію;
в) окремо суму коригування кожної статті фінансових звітів, на яку це впливає, в міру можливості:
i) за поточний період;
ii) за кожний відображений попередній період; а також
iii) у сукупності за періоди, що передують відображеним.
г) пояснення, чому неможливо визначити суми, які слід розкривати згідно з пунктом в) вище.
Розкриття цієї інформації не повторюється у фінансових звітах подальших періодів.
Зміни в облікових оцінках
10.15 Зміна в обліковій оцінці - це коригування балансової вартості активу або зобов'язання чи суми періодичного споживання активу, яке є результатом оцінки теперішнього статусу активів та зобов'язань та пов'язаних з ними очікуваних майбутніх вигід та зобов'язань. Зміни в облікових оцінках є наслідком нової інформації або нових розробок та, відповідно, не є виправленням помилок. Коли зміну в облікові політиці важко відрізнити від зміни в обліковій оцінці, така зміна розглядається як зміна в обліковій оцінці.
10.16 Вплив зміни облікової оцінки, крім зміни, до якої застосовується параграф 10.17, підприємство має визнавати перспективно шляхом включення її в прибуток або збиток:
а) періоду зміни, якщо зміна впливає лише на цей період; або
б) періоду зміни та майбутніх періодів, якщо зміна впливає на них разом.
10.17 Тою мірою, якою зміна в обліковій оцінці призводить до змін в активах та зобов'язаннях або стосується статті власного капіталу, підприємство визнає її шляхом коригування балансової вартості відповідного активу, зобов'язання або статті власного капіталу в період зміни.
Розкриття інформації про зміну в обліковій оцінці
10.18 Підприємство має розкривати інформацію про характер та суму зміни в обліковій оцінці, а також вплив цієї зміни на активи, зобов'язання, доходи та витрати за поточний період. Якщо підприємство може попередньо розрахувати вплив зміни в одному або декількох майбутніх періодах, то воно має розкрити такі облікові оцінки.
Виправлення помилок попередніх періодів
10.19 Помилки попередніх періодів - це пропуски або викривлення у фінансових звітах підприємства за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:
а) була наявною, коли фінансові звіти за відповідні періоди були затверджені до випуску, та
б) за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованою при складанні та поданні цих фінансових звітів.
10.20 До таких помилок можуть відноситися помилки у математичних підрахунках, помилки у застосуванні облікової політики, недогляд або неправильна інтерпретація фактів та шахрайство.
10.21 В міру можливості підприємство має виправляти суттєву помилку попереднього періоду ретроспективно в першому комплекті фінансових звітів, затверджених до випуску після виявлення такої помилки, шляхом:
а) перерахування порівняльних сум за відображений попередній період (періоди), в якому допущена помилка, або
б) перерахування залишків активів, зобов'язань та власного капіталу на початок періоду за самий перший з відображених попередніх періодів, якщо помилка допущена до першого з відображених попередніх періодів.
10.22 Якщо визначити вплив на конкретний період помилки щодо порівняльної інформації за один або кілька відображених попередніх періодів неможливо, то підприємство має перерахувати залишки активів, зобов'язань та власного капіталу на початок самого першого періоду, для якого можливо ретроспективне перерахування (який може бути поточним періодом).
Розкриття інформації про помилки попередніх періодів
10.23 Про помилки попередніх періодів підприємство розкриває таку інформацію:
а) характер помилки попереднього періоду;
б) суму виправлення по кожній статті фінансових звітів за кожний відображений попередній період, в міру можливості;
в) суму виправлення на початок самого першого з відображених попередніх періодів, в міру можливості;
г) пояснення, якщо неможливо визначити суми, які слід розкривати згідно з пунктами б) чи в) вище.
Розкриття цієї інформації не повторюється в фінансових звітах подальших періодів.
Розділ 11. Базові фінансові інструменти
Сфера застосування розділів 11 та 12
11.1 У Розділі 11 "Базові фінансові інструменти" та Розділі 12 "Інші питання фінансових інструментів" розглядається визнання, припинення визнання, оцінка та розкриття фінансових інструментів (фінансових активів та фінансових зобов'язань). Розділ 11 застосовується до базових фінансових інструментів та може використовуватися всіма підприємствами. Розділ 12 застосовується до інших, складніших фінансових інструментів та операцій. Якщо підприємство здійснює операції лише з базовими фінансовими інструментами, то Розділ 12 не застосовуються. Проте підприємства, що мають лише базові фінансові інструменти, зобов'язані ознайомитися зі сферою застосування Розділу 12, щоб переконатися, що цей розділ до них не відноситься.