Про ставки авторської винагороди за створення та публічне виконання творів літератури і мистецтва

З метою дальшого впорядкування виплат авторської винагороди за створення та публічне виконання творів літератури і мистецтва, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 12 липня 1988 р. N 825 "Про впорядкування ставок авторської винагороди за видання, публічне виконання та інші види використання творів літератури і мистецтва" Рада Міністрів Української РСР

1. Встановити ставки одноразової авторської винагороди за виконання замовлень на створення творів літератури і мистецтва для публічного виконання або за право першого публічного виконання неопублікованих творів згідно з додатком N 1.

2. Встановити норми авторської винагороди за публічне виконання творів літератури і мистецтва згідно з додатком N 2.

3. Затвердити Інструкцію по застосуванню цієї постанови (додається).

4. Ставки і норми авторської винагороди та порядок їх застосування, передбачені цією постановою, вводяться з 1 січня 1989 р. і застосовуються до платежів, право на одержання яких виникло після 31 грудня 1988 р., з пропорціональним збільшенням ставок, передбачених раніше укладеними договорами. При цьому перерахунки з авторами по раніше виплачених сумах винагород не провадяться.

5. Надати право Міністерству культури УРСР за погодженням із Спілкою письменників України, Спілкою композиторів України та Державним агентством України з авторських і суміжних прав правдавати роз'яснення щодо застосування цієї постанови.

6. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1989 р.:

постанову Ради Міністрів УРСР від 4 серпня 1967 р. N 511 "Про авторську винагороду за драматичні і музичні твори" (ЗП УРСР, 1967 р., N 8, ст. 87);

постанову Ради Міністрів УРСР від 17 листопада 1971 р. N 506 "Про часткову зміну Інструкції по застосуванню постанови Ради Міністрів УРСР від 4 серпня 1967 р. N 511 "Про авторську винагороду за драматичні і музичні твори" (ЗП УРСР, 1971 р., N 11, ст. 98);

постанову Ради Міністрів УРСР від 13 липня 1983 р. N 273 "Про дальше поліпшення умов оплати творчої праці радянських композиторів і упорядкування виплати авторської винагороди за прилюдне виконання музичних творів" (ЗП УРСР, 1983 р., N 7, ст. 38).

Примітки:

1. Обробка народної пісні оплачується в розмірі від 25 до 50 процентів ставки за музику до пісні.

2. Інструментальне перекладення (вільне) та оркестровка оплачуються в розмірі від 25 до 50 процентів ставки за оригінальний твір.

3. Інструментальне перекладення (просте) оплачується в розмірі від 15 до 25 процентів ставки за оригінальний твір.

Примітки:

1. Двочастинна музика до куплетів оплачується за ставкою за музику до пісні.

2. Переклад літературного твору для естради та цирку оплачується в розмірі від 25 до 50 процентів ставки за оригінальний твір.

Примітки:

1. Норми авторської винагороди за публічне виконання п'єс для дітей, передбачені пунктами 2 і 4 цього додатка, застосовуються до п'єс для дітей, виконуваних дитячими театрами, в тому числі ляльковими, й театрами юного глядача.

1. Одноразова авторська винагорода за ставками, передбаченими додатком N 1 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, виплачується за договорами на створення драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, літературних творів, інсценізацій, творів для естради і цирку, музичних обробок, перекладів творів з однієї мови на іншу для публічного їх виконання, а також за договорами про перше публічне виконання (постановку) вказаних неопублікованих творів, укладеними в Українській РСР.

Підприємство (установа, організація), яке бажає першим здійснити виконання (постановку) неопублікованого твору, повинно одержати згоду автора твору (включаючи автора оригіналу, перекладу, інсценізації, музичної обробки тощо), укласти з ним письмовий договір і виплатити йому одноразову авторську винагороду за право першого публічного виконання.

Перше публічне виконання неопублікованого твору без укладення авторського договору є порушенням авторського права. Однак, якщо твір виконано, то відсутність договору або недотримання його письмової форми само по собі не може бути підставою для відмови авторові у виплаті винагороди.

2. Розмір одноразової авторської винагороди, що виплачується за договором, визначається за угодою сторін у межах встановлених ставок залежно від ідейно-художньої цінності твору, його обсягу і складності роботи.

Застосування ставок, передбачених додатком N 1 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, не залежить від підпорядкованості підприємства (установи, організації), що укладає договір з автором.

3. Автор має право укласти договір на створення твору для публічного виконання або договір про перше публічне виконання свого не опублікованого твору лише з одним підприємством (установою, організацією) та одержати за цей твір винагороду тільки один раз в одному підприємстві (установі, організації).

4. Наявність договору на створення твору для публічного виконання не перешкоджає авторові укласти видавничий договір не цей твір після того, як твір буде завершено і прийнято замовником, та одержати винагороду за видання за встановленими ставками.

Наявність видавничого договору на твір не перешкоджає авторові укласти договір про перше публічне виконання цього твору з виплатою одноразової винагороди, якщо твір завершено, але ще не видано. Однак при укладанні такого договору автор зобов'язаний письмово повідомити другу сторону про наявність у нього письмового договору з видавництвом і про дату здачі до видавництва закінченого рукопису. Якщо автор не зробив цього повідомлення і твір вийшов з друку до того, як його було поставлено на сцені, або до закінчення встановленого законом чи договором строку на його постановку, підприємство (установа, організація), що уклало з автором договір про перше публічне виконання твору, має право вимагати від автора повернення одержаних ним сум одноразової винагороди.

5. З працівниками театрально-видовищного підприємства, зайнятими режисерсько-постановочною роботою або формуванням репертуару (директором, режисером, завідуючим музичною частиною, керівником ансамблю тощо), договори, що передбачають виплату одноразової авторської винагороди, можуть укладатися даним підприємством лише за спеціальним у кожному окремому випадку письмовим дозволом вищестоящої організації.

6. Не допускається виплата одноразової авторської винагороди за договором про переробку опублікованого твору стосовно до вимог даного театру. За таким договором театр може видати авторові лише аванс у рахунок майбутніх процентних відрахувань у межах винагороди за 5 вистав, обчисленої за середньорічним плановим збором театру за виставу. Якщо театр відмовився від постановки, цей аванс зберігається за автором.

Аванс у рахунок процентних відрахувань може бути виданий авторові у зазначеному вище порядку також за договором про постановку невиданого твору, за який вже виплачено одноразову винагороду, в тому разі, коли театр бажає закріпити за собою право першої постановки цього твору в даному місті.

7. У разі докорінної переробки автором свого опублікованого твору допускається повторна виплата авторові до 75 процентів одноразової авторської винагороди за висновком відповідно Спілки композиторів України, Спілки письменників України або їх місцевих організацій з обов'язковим затвердженням цього висновку Міністерством культури УРСР чи його місцевим органом.

8. У разі необхідності переробки опублікованого твору, написаного для естради і цирку на актуальні політичні теми, авторові може бути виплачена за договором одноразова винагорода у розмірі до 50 процентів ставки, встановленої для відповідного виду твору.

9. Підприємство (установа, організація), яке уклало з автором договір на створення твору для публічного виконання або договір про перше публічне виконання неопублікованого твору і виплатило авторові одноразову винагороду, має право передати прийнятий ним твір для широкого публічного виконання підвідомчим організаціям, виконувати його по радіо і телебаченню, а також надіслати його до Державного агентства України з авторських і суміжних прав для розмножування та розповсюдження без виплати авторові будь-якої додаткової винагороди. Право на винагороду за публічне виконання такого твору за встановленими нормами зберігається за автором.

Розмножування Державним агентством України з авторських і суміжних прав невиданих творів на правах рукопису, зі згоди їх авторів, з метою забезпечення театрально-видовищних підприємств репертуарними новинками не розглядається як випуск цих творів у світ (опублікування).

Підприємство (установа, організація), яке першим здійснило постановку твору, розмноженого Державним агентством України з авторських і суміжних прав, зобов'язане виплатити одноразову винагороду авторові цього твору, якщо її раніше не було йому виплачено.

10. Спадкоємцям авторів одноразова авторська винагорода виплачується в установленому порядку через Державне агентство України з авторських і суміжних прав.

11. Авторська винагорода за нормами, передбаченими додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, нараховується за публічне виконання драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, літературних творів, інсценізацій, перекладів творів з однієї мови на іншу, а також концертних, естрадних, циркових, танцювальних та інших програм на території Української РСР.

12. Авторська винагорода за публічне виконання творів нараховується за повною нормою, передбаченою додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, як у разі, коли вся сума нарахованої винагороди підлягає виплаті авторам чи їх спадкоємцям, так і в разі, коли частина нарахованої суми виплаті авторам чи їх спадкоємцям не підлягає (наприклад, концертна, естрадна, циркова чи інша програма складається як з творів, що охороняються, так і з творів, що не охороняються авторським правом; виконаний твір створено співавторами як одне нерозривне ціле і права одного із співавторів не охороняються авторським правом у зв'язку із закінченням встановленого законом строку тощо).

Авторська винагорода за повною нормою нараховується також за всі концертні та інші збірні програми, які цілком або частково складаються з музичних творів, що не охороняються авторським правом, або музичних творів, оголошених надбанням держави.

Примітка. В галузі музичної творчості надбанням держави оголошені твори композиторів О. Бородіна, П. Чайковського, М. Балакірєва, Ц. Кюї, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, С. Танєєва, А. Лядова, А. Аренського, О. Скрябіна, А. Рубінштейна, О. Сєрова і В. Калинникова.

13. Авторська винагорода нараховується за неповною (зменшеною) нормою, якщо у виконаному музично-драматичному творі:

а) музика не охороняється авторським правом або авторське право на неї викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди композитора, встановлену за музику до відповідного музично-драматичного твору;

б) лібретто не охороняється авторським правом, або оголошене надбанням держави, або авторське право на нього викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди, встановлену для лібреттиста відповідного музично-драматичного твору;

в) переклад лібретто не охороняється авторським правом, або оголошений надбанням держави, або авторське право на нього викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди, встановлену для перекладача лібретто відповідного музично-драматичного твору;

г) хореографія не охороняється авторським правом, або оголошена надбанням держави, або авторське право на неї викуплене державою. Норма авторської винагороди при цьому зменшується на частку винагороди хореографа, встановлену за хореографію до відповідного музично-драматичного твору.

14. За виконання у драматичних і музично-драматичних виставах музичних творів, оголошених надбанням держави, нарахування авторської винагороди провадиться за нормами, встановленими за відповідні музичні твори, що охороняються авторським правом.

15. Нараховані суми авторської винагороди, що не підлягають виплаті авторам чи їх спадкоємцям, передаються Державним агентством України з авторських і суміжних прав:

а) у доход республіканського бюджету УРСР - за твори, що не охороняються авторським правом (крім музичних творів, виконуваних у концертах та інших збірних програмах), твори, оголошені надбанням держави (крім музичних), і за твори, авторське право на які викуплене державою;

б) до Музичного фонду України - за музичні твори, що не охороняються авторським правом, виконувані в концертах та інших збірних програмах, і за музичні твори, оголошені надбанням держави.

16. Авторська винагорода не нараховується за публічне виконання:

а) концертних та інших збірних програм, що складаються цілком з творів, що не охороняються авторським правом (крім музичних), творів, оголошених надбанням держави (крім музичних), а також творів, авторське право на які викуплене державою;

б) драматичних творів, що не охороняються авторським правом, або оголошених надбанням держави, а також драматичних творів, авторське право на які викуплене державою;

в) музично-драматичних творів, кожна складова частина яких (музика, лібретто, переклад лібретто, хореографія) підпадає під дію відповідно підпунктів "а", "б", "в" і "г" пункту 13 цієї Інструкції.

17. При нарахуванні авторської винагороди за публічне виконання до творів, що не охороняються авторським правом, слід відносити:

а) твори народної творчості, автори яких невідомі;

б) твори померлих авторів, якщо спадкоємців немає або вони втратили авторське право у зв'язку з закінченням установленого законом строку;

в) твори, що належать громадянам іноземних держав, за винятком випадків, коли ці твори вперше були опубліковані на території СРСР або охороняються відповідно до міжнародних договорів СРСР.

18. Багатоактними драматичними та музично-драматичними творами визнаються твори, що мають, як правило, не менш як три акти. Двоактний твір визнається багатоактним, якщо він займає всю виставу.

Твір, який не має визначеної кількості актів, може бути визнаний багатоактним за висновком Міністерства культури УРСР.

19. Твір визнається написаним у віршах, коли не менше половини виголошуваного зі сцени тексту викладено у віршованій формі (римованим, білим або вільним віршем).

20. Кількість актів у творі й обсяг віршованого тексту визначаються за примірником, який засвідчує, що твір дозволено для публічного виконання.

21. Якщо вистава включає декілька одноактних або одноактний і багатоактний твори, винагорода нараховується за кожний твір окремо за встановленою для нього нормою.

Якщо вистава включає одноактний і двоактний твори, винагорода за одноактний твір нараховується за встановленою для нього нормою, а за двоактний - виходячи з двох третин норми, встановленої для відповідного багатоактного твору.

Якщо одноактний твір виконується в концертній програмі, де займає цілий відділ, винагорода за цей твір нараховується за встановленою для нього нормою і, крім того, нараховується половина норми, встановленої за відповідну концертну програму.

Якщо в концерті виконується один акт багатоактного твору (опери, балету, оперети, п'єси тощо), який займає в програмі цілий відділ, авторська винагорода за цей відділ нараховується в розмірі, що дорівнює нормі винагороди за відповідний багатоактний твір, розділеній на кількість актів, і, крім того, нараховується половина норми, встановленої за відповідну концертну програму.

Якщо вистава включає багатоактний твір і концертну програму, винагорода за багатоактний твір нараховується за встановленою для нього нормою і, крім того, нараховується третина норми, встановленої за відповідну концертну програму.

Якщо вистава включає два багатоактні твори, винагорода за кожний твір нараховується виходячи з половини норми, встановленої для відповідного багатоактного твору.

22. До п'єс-інсценізацій належать також п'єси, написані за мотивами інших творів, у тому числі творів народної творчості.

П'єси для дітей, написані за мотивами народних казок, прирівнюються до оригінальних творів.

П'єси для дітей, написані за мотивами літературних казок, що не охороняються авторським правом, прирівнюються до оригінальних творів лише за висновком Міністерства культури УРСР.

П'єси, написані за мотивами власних творів, прирівнюються до оригінальних, якщо інсценізацію зроблено без співавторів.

23. Норми авторської винагороди, передбачені пунктами 5 і 6 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92 за інсценізації, застосовуються в усіх випадках, коли інсценізація написана і виконується однією із зазначених мов, незалежно від того, якою мовою написано інсценований твір.

Якщо при інсценуванні використовується переклад, що охороняється авторським правом, авторська винагорода перекладачеві за публічне виконання інсценізації нараховується в розмірі 1 процента від збору за багатоактний і 0,5 процента - за одноактний твір, незалежно від винагороди, нараховуваної авторові твору та авторові інсценізації.