Про ставки авторської винагороди за створення та публічне виконання творів літератури і мистецтва

24. Якщо твір створено автором двома або кількома мовами без застереження про те, який текст є оригінальним, а який перекладом, то він вважається оригінальним кожною з цих мов.

26. За переклад п'єси-інсценізації, що охороняється авторським правом, авторська винагорода нараховується за нормами, встановленими для перекладів оригінальних п'єс. Сума винагороди, нарахована авторові перекладеного твору, розподіляється в такому разі між автором інсценованого твору й автором інсценізації у такому ж співвідношенні, в якому розподіляється між ними винагорода за інсценізацію при виконанні її в оригіналі. Якщо інсценований твір не охороняється авторським правом, то частка винагороди, яка належить його авторові, визначається так, нібито твір охороняється, і сума винагороди, що становить цю частку, передається Державним агентством України з авторських і суміжних прав у доход республіканського бюджету УРСР.

27. Норми авторської винагороди, передбачені пунктами 9 - 13 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92 за виконання музично-драматичних творів, застосовуються також у тих випадках, коли твір ставиться у концертному виконанні.

28. Якщо лібретто опери, балету, оперети, музичної комедії, мюзиклу написане на основі іншого літературного твору, що охороняється авторським правом, авторові цього твору виплачується винагорода в розмірі: за виконання опери чи балету - 1/4 частини, а оперети, музичної комедії, мюзиклу - 1/3 частини норми винагороди, встановленої для автора лібретто.

Якщо твір, на основі якого написане лібретто, не охороняється авторським правом, частка винагороди, яка належала б авторові цього твору, передається Державним агентством України з авторських і суміжних прав у доход республіканського бюджету УРСР.

29. Варіанти лібретто і нові підтекстовки оперет, музичних комедій, мюзиклів з музикою іноземних композиторів прирівнюються до перекладів (пункт 13 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92).

30. Авторська винагорода за музику до драматичних вистав нараховується за нормами, передбаченими пунктами 14 і 15 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, незалежно від кількості музичних номерів, а також від того, звучить музика у виконанні акторів чи в механічному або інших видах запису.

У разі розбіжності між кількістю актів у п'єсі та виставі авторська винагорода за музичний супровід нараховується за відповідною нормою за кількість актів, які супроводжуються музикою в п'єсі.

34. Авторська винагорода за змішану концертну програму нараховується в розмірі 14 процентів від суми валового збору, якщо в концерті виконувався хоча б один оркестровий, хоровий чи вокально-симфонічний твір великої форми (симфонія, ораторія, кантата, симфонічна поема, увертюра, інструментальний чи хоровий концерт тощо), або камерний твір великої форми (тріо, квартет, квінтет, соната тощо), або багаточастинний твір для народних інструментів, які виконують соло.

35. Новорічні ялинкові вистави прирівнюються до естрадних концертів.

Якщо до програми новорічної ялинкової вистави включається драматичний чи музично-драматичний твір, авторська винагорода за такий твір нараховується за нормою, встановленою для відповідного драматичного чи музично-драматичного твору, і з додержанням порядку, передбаченого пунктом 21 цієї Інструкції.

Циркові новорічні ялинкові вистави, якщо вони спеціально написані для цирку, прирівнюються до пантоміми.

Якщо до вартості квитків на новорічні ялинкові вистави включається вартість подарунків, то при нарахуванні авторської винагороди від суми валового збору за продані квитки вартість подарунків виключається з цієї суми.

36. Авторська винагорода за циркову програму з розмірі 0,5 процента від суми валового збору нараховується, якщо виконання програми відбувається на арені цирку або якщо концерт складається тільки з циркових номерів; в усіх інших випадках циркових виступів у складі збірної програми авторська винагорода нараховується за нормою, встановленою для відповідного концерту.

37. Авторська винагорода за музику, що супроводжує виставу ляльок-маріонеток (без літературного тексту) і виступи артистів оригінальних жанрів (ілюзіоністів, психоекспериментаторів та ін.), нараховується в розмірі 0,5 процента від суми валового збору за всю виставу або за кожний відділ концерту, в якому звучить музика, що охороняється авторським правом.

38. Якщо на масовій арені виконується драматичний чи музично-драматичний твір, авторська винагорода за нього нараховується за нормою, встановленою для відповідного драматичного чи музично-драматичного твору.

Примітка. Масовими аренами вважаються стадіони, палаци спорту, іподроми, закриті й відкриті майданчики з числом місць понад 3000. Майданчики, що не мають визначеної кількості місць для глядачів (парки тощо), прирівнюються до масової арени, якщо на дану виставу чи програму фактично продано понад 3000 квитків.

39. Платниками авторської винагороди за публічне виконання творів є державні, кооперативні та інші громадські підприємства, установи й організації, що здійснюють їх виконання як силами професійних виконавців, так і силами художньої самодіяльності (театри, концертні й циркові об'єднання та колективи, концертно-естрадні бюро, філармонії, цирки, клуби, дискотеки і відеосалони, будинки та палаци культури, в тому числі колгоспні, самодіяльні театри, будинки офіцерів, військові частини, навчальні заклади, музеї, бібліотеки, профспілкові комітети, спортивні товариства, кафе, їдальні, ресторани, парки, сади, будинки відпочинку, санаторії, підприємства побутового обслуговування, пасажирського транспорту тощо); виконавці, які займаються підприємницькою діяльністю; розташовані на території України організації, які за договорами надають майданчики для проведення вистав і концертів колективам і виконавцям, які гастролюють в Україні; організації, що в комерційних цілях здійснюють звукозаписи, створюють відеофільми, а також організації, які здійснюють показ і прокат звуко- і відеозаписів.

40. Авторська винагорода за публічне виконання творів нараховується у всіх випадках як при платному, так і при безплатному для глядачів вході, за винятком:

а) виконання, здійснюваного в музеях, лекторіях, бібліотеках, сільських клубах і будинках культури, червоних кутках та навчальних закладах (крім клубів навчальних закладів) без справляння плати з відвідувачів;

б) виконання, здійснюваного без справляння плати з відвідувачів і виплати будь-якої винагороди виконавцям або колективу виконавців.

41. Авторська винагорода за публічне виконання творів нараховується в розмірах, передбачених додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, у процентах:

а) від суми валового збору - у разі, якщо виручка, одержана від продажу квитків, надходить до каси платника;

б) від суми гарантованої оплати - у разі коли платник направляє своїх виконавців для виступів на майданчику іншої організації (замовника) і отримує від замовника гарантовану оплату за договором; сума гарантованої оплати за договором прирівнюється до суми валового збору;

в) від суми винагороди (заробітної плати), нарахованої виконавцям, - у разі, якщо платник не справляє з відвідувачів плати за вхід і не одержує гарантованої оплати за договором.

Примітка. При укладенні договору з замовником (власником чи орендарем майданчика) організація-платник, яка надає виконавців, крім безпосередньої вартості виступів і пов'язаних з ними витрат, зобов'язана включати до суми гарантованої оплати також суми авторської винагороди та відрахувань до Музичного фонду України або Літературного фонду України, які підлягають сплаті Державному агентству України з авторських і суміжних прав.

42. Усі професіональні театри, самостійні виконавські колективи України, що не входять до системи концертних організацій, та стаціонарні цирки України сплачують авторську винагороду за публічне виконання вистав, концертів і видовищ силами своїх артистів як на стаціонарах, так і на майданчиках, які належать іншим організаціям, у централізованому порядку, за місцезнаходженням своїх баз, за винятком випадків, коли пересувні й лялькові театри, музичні колективи України чи концертні бригади виступають за договорами з місцевими філармоніями та концертно-естрадними бюро (у цьому разі платником авторської винагороди є філармонія або концертно-естрадне бюро, яке надало майданчик).

43. Філармонії та концертно-естрадні бюро України сплачують авторську винагороду в централізованому порядку, за своїм місцезнаходженням, за публічне виконання творів силами своїх артистів, а також пересувних театрів, концертних та циркових груп, бригад і ансамблів, які перебувають у віданні інших організацій, але виступають за договорами на майданчику даної філармонії або концертно-естрадного бюро.

Якщо колектив чи бригада філармонії (концертно-естрадного бюро) виступає за договором з іншою філармонією (концертно-естрадним бюро), платником авторської винагороди є та концертна організація України, яка надала майданчик.

44. Клуби, будинки та палаци культури, будинки офіцерів, парки, сади, ресторани, кафе тощо сплачують авторську винагороду за публічне виконання творів, що здійснюється на їх майданчиках силами своїх професіональних виконавських колективів, виконавських колективів військових частин і виконавців, які запрошуються за трудовими угодами.

Якщо в клубі, будинку чи палаці культури тощо публічне виконання творів здійснюється силами запрошених професіональних виконавських колективів (крім театрів, самостійних виконавських колективів, стаціонарних цирків, а також бригад філармоній і концертно-естрадних бюро) чи силами самодіяльних колективів, авторська винагорода сплачується клубом, будинком чи палацом культури тощо з суми валового збору від продажу квитків, що надійшла до його каси, а при безплатному для глядачів вході - організацією, якій належить виконавський колектив, з суми гарантованої оплати, одержаної нею за договором від власника майданчика.

45. За публічне виконання творів, здійснюване силами циркових колективів "дирекції пересувних цирків України" не за договорами з філармоніями чи концертно-естрадними бюро, авторська винагорода сплачується в централізованому порядку дирекцією організації, до якої входить колектив, за її місцезнаходженням.

Пересувні цирки сплачують авторську винагороду самостійно за місцем виступу, за винятком виступу за договором з філармонією або концертно-естрадним бюро (в останньому випадку платником авторської винагороди є філармонія або концертно-естрадне бюро, яке надало майданчик).

46. Авторська винагорода за публічне виконання творів на масових аренах сплачується організацією, до каси якої надходить сума валового збору від продажу квитків.

47. Всі платники авторської винагороди повинні вести точний облік творів, що виконувалися, і подавати уповноваженим Державного агентства України з авторських і суміжних прав на першу їх вимогу відомості про назви творів, що фактично виконувались, прізвища та ініціали їх авторів (у тому числі авторів музики, тексту, перекладу, обробки тощо), а також про суми валового збору (при платному вході), суми гарантованої оплати або суми винагороди (заробітної плати), нарахованої виконавцям (при безплатному вході).

Платники, які в комерційних цілях використовують твори у звуко- та відеозаписах, а також здійснюють показ і прокат таких записів, зобов'язані вести облік доходу, одержуваного від реалізації звуко- та відеозаписів, показу і прокату таких записів.

Суму нарахованого гонорару за використання творів у звуко- та відеозапису, за показ і прокат таких записів, якщо автори не встановлені або якщо використані твори, які не охороняються, Державне агентство України з авторських і суміжних прав після утримання 15 процентів комісійних відрахувань перераховує до бюджету України.

Відомості подаються за формою, встановленою Державним агентством України з авторських і суміжних прав, шляхом заповнення платником бланків розрахункових листів і рапортичок (програм виконання), що надсилаються адміністрації платника уповноваженими агентства.

За своєчасність подання відомостей, їх правильність і повноту несуть особисту відповідальність керівник організації-платника, а також керівника та адміністратора роз'їзних виконавських колективів.

48. Уповноважений Державного агентства України з авторських і суміжних прав перевіряє складений бухгалтерією платника розрахунок сум авторської винагороди, що підлягають виплаті, після чого остаточно оформлені розрахункові листи в трьох примірниках підписуються керівником організації-платника та уповноваженим агентства і скріплюються печаткою платника.

Один примірник розрахункового листа залишається в бухгалтерії платника, два примірники видаються уповноваженому Державного агентства України з авторських і суміжних прав. У тих випадках, коли відомості про твори, що виконувалися, та їх авторів подаються в рапортичці (програмі виконання), вона підписується особою, відповідальною за виконувану програму, скріплюється печаткою платника і видається уповноваженому агентства не пізніше, ніж розрахункові листи.

49. Платник зобов'язаний у десятиденний строк з часу підписання ним розрахункового листа перерахувати зазначені в ньому суми авторської винагороди на поточний рахунок Державного агентства України з авторських і суміжних прав.

50. Працівникам Державного агентства України з авторських і суміжних прав надається право перегляду всіх документів платника, пов'язаних з розрахунками по авторській винагороді за публічне виконання творів і відрахуваннями до Музичного Фонду СРСР та Літературного фонду СРСР.

51. Працівникам Державного агентства України з авторських і суміжних прав надається право вільного і безплатного входу до залу для глядачів і на майданчики під час генеральних репетицій та публічного виконання творів.

52. Авторська винагорода за публічне виконання творів виплачується авторам та їх спадкоємцям через Державне агентство України з авторських і суміжних прав, яке виступає при цьому їх законним представником.

54. Розподіл між авторами винагороди за концертні, циркові інші програми, що складаються з кількох творів різних авторів, здійснюється у встановленому порядку Державним агентством України з авторських і суміжних прав.

55. Якщо драматичний або музичний твір (крім творів народної творчості), що не охороняється авторським правом, або твір, оголошений надбанням держави, або твір, авторське право на який викуплене державою, ким-небудь перероблено, доповнено або змінено, авторська винагорода за виконання такого твору виплачується Державним агентством України з авторських і суміжних прав лише при наявності спеціального дозволу Міністерства культури УРСР на переробку твору та в розмірі, що визначається цим Міністерством.

57. За публічне виконання творів, створених у співавторстві, авторська винагорода розподіляється між співавторами за їх угодою.

При відсутності такої угоди винагорода розподіляється між співавторами за виконання творів, що складаються із самостійних частин (наприклад, лібретто і музика опери тощо), у порядку, передбаченому додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, а за виконання творів, що становлять одне нерозривне ціле (наприклад, лібретто чи музика опери тощо), - порівну, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР.

58. Між автором інсценованого твору й автором інсценізації угода про інший розподіл часток винагороди, ніж це передбачено додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, але в межах норми, встановленої за інсценізацію в цілому, можлива лише в бік збільшення частки винагороди автора інсценізації у тих випадках, коли при створенні драматичного твору він значно відійшов від інсценованого твору.

59. Між автором твору, що перекладається, і автором перекладу можлива угода про інший розподіл авторської винагороди, ніж це передбачено додатком N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1989 р. N 92, але в межах норми, встановленої за весь переклад.

60. Винагорода, що підлягає передачі відповідно до цієї Інструкції (пункти 15, 26 і 28) у доход республіканського бюджету УРСР, перераховується Державним агентством України з авторських і суміжних прав один раз на квартал, не пізніше 10 числа місяця, наступного після закінчення кварталу.