КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 липня 2026 р. № 918
Київ
Деякі питання проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Методику грошової оцінки документів Національного архівного фонду, що додається.
2. Пункт 3 переліку платних послуг, які можуть надаватися архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 639 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 19, ст. 684; 2018 р., № 25, ст. 898; 2020 р., № 57, ст. 1795; 2022 р., № 56, ст. 3323), доповнити підпунктом 7-1 такого змісту:
"7-1) проведення атрибуції документа Національного архівного фонду;".
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
| Прем'єр-міністр України | Ю. СВИРИДЕНКО |
| Інд. 28 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 липня 2026 р. № 918
МЕТОДИКА
грошової оцінки документів Національного архівного фонду
Загальні положення
1. Ця Методика встановлює процедуру проведення грошової оцінки (далі - оцінка) документів Національного архівного фонду (далі - Фонд), у тому числі кіно-, відео-, фото-, фонодокументів, та оформлення її результатів.
2. Ця Методика розроблена згідно із Законами України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995), та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна.
3. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:
атрибуція документів Фонду - встановлення та документування експертом - членом експертно-перевірної комісії державних архівів, Національної академії наук, а також фондово-закупівельною комісією музеїв та експертно-оцінною комісією бібліотек, що перебувають у державній чи комунальній власності (далі - комісія), основних атрибутів документа (авторство, походження, датування, місце створення, правовий статус, історико-культурне значення, стан збереження тощо);
державні архіви - центральні та галузеві державні архіви, Державний архів в Автономній Республіці Крим, державні архіви областей, мм. Києва і Севастополя;
замовники оцінки документів Фонду - юридичні або фізичні особи, які є власниками документів Фонду, або уповноважені ними особи, а також особи, у яких документи перебувають на законних підставах (далі - замовник);
ідентифікація документа Фонду - встановлення відповідності відомостей у вихідних даних характеристикам документа Фонду, що оцінюється;
матеріали проведення експертизи цінності документів - документи, що були підготовлені з метою внесення таких документів до Фонду;
попередня оцінка - оцінка за примірною шкалою оцінок документів Фонду (далі - примірна шкала оцінок), що проведена експертом - членом комісії;
стандартизована оцінка документа Фонду - оцінка, що проводиться комісіями з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої складається акт оцінки (далі - акт), у якому визначається грошова оцінка документа Фонду.
Термін "збройна агресія" вживається у цій Методиці у значенні, наведеному у Законі України "Про оборону України", а інші терміни - у значенні, наведеному в Законах України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших законодавчих актах України.
4. Ця Методика є обов’язковою для застосування під час проведення оцінки документів Фонду комісією та експертами - членами комісії, суб’єктами оціночної діяльності, що мають сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за напрямом оцінки майна "оцінка рухомого майна", отриманий у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (далі - суб’єкт оціночної діяльності), та оцінювачами, що мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за напрямом оцінки майна "оцінка рухомого майна", а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку документів Фонду.
5. Оригінали і копії документів Фонду оцінюються незалежно від ступеня обмеження доступу до інформації, що в них міститься, виду носія інформації, форми власності на такі документи та місця їх зберігання.
6. Документи Фонду, що містять інформацію з обмеженим доступом, оцінюються з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", інших законодавчих актів України, які регулюють відносини у зазначеній сфері.
7. Ця Методика застосовується під час оцінки окремих документів Фонду, у тому числі у складі архівних справ, архівних фондів або архівних колекцій, їх частин, з урахуванням специфіки оцінки рухомого майна, що становить історико-культурну цінність і є джерелом історичної інформації.
8. Оцінка документів Фонду проводиться з урахуванням таких критеріїв цінності:
1) інформаційна цінність:
категорія документа за характером його створення;
походження документа;
зміст документа - значення відображених подій у житті суспільства, особи або групи осіб, час подій, рівень складності документа, наявність письмових позначок;
ступінь поширення (оприлюднення) інформації, наведеної в документі;
2) історико-культурна цінність:
оригінальність документа - оригінал, фальсифікат тогочасний (фальсифікує сучасний йому документ), сучасна підробка;
рівень значущості документа - світовий, національний, міжрегіональний, міжгалузевий, регіональний, галузевий, відомчий, місцевий, родинний;
хронологічна належність документа - час створення документа, його значущість у певні історичні періоди розвитку суспільства;
зовнішні особливості документа - наявність або відсутність матеріалів і реквізитів, від яких залежить його цінність;
рівень попиту на подібні документи;
3) цінність, зумовлена збереженістю документа:
збереженість носія інформації - стан паперу, пергаменту, плівки, скла або іншого носія, на якому виконаний документ, можливість усунення наявних пошкоджень;
збереженість тексту (інформації змісту) - чіткий, з частковими/значними пошкодженнями, можливе чи неможливе повне або часткове відновлення тексту;
режим зберігання - необхідність додаткових витрат на спеціальне обладнання для забезпечення створення оптимальних умов зберігання документа;
ступінь ризику (у зв’язку з можливим переміщенням документа) - відсутність дій, вчинення яких може спричинити пошкодження документа;
4) обсяг документа у разі оцінки рукописних документів.
Організаційні засади проведення оцінки
9. Оцінка документів Фонду поділяється на:
стандартизовану, що проводиться комісією;
незалежну, що проводиться суб’єктом оціночної діяльності.
10. Стандартизована оцінка документів Фонду проводиться з метою:
1) визначення розміру збитків, яких зазнав власник документів Фонду внаслідок:
їх неналежного зберігання, що призвело до невиправного пошкодження, викрадення, незаконного вивезення або незаконної передачі іншій особі;
знищення;
збройної агресії Російської Федерації проти України, що призвела до визначених в абзацах другому і третьому цього підпункту наслідків;
2) проведення обов’язкового страхування унікальних документів Фонду, а також страхування інших документів Фонду у разі їх депонованого зберігання, реставрації, експонування чи іншого користування за межами архівних установ;
3) укладення договорів про передачу права тимчасового користування документами Фонду, що є державною чи комунальною власністю;
4) визначення вартості документа Фонду в інших випадках, передбачених законодавством.
11. Незалежна оцінка документів Фонду проводиться з метою:
1) визначення розміру збитків або відшкодування власнику документів Фонду під час розв’язання спорів, пов’язаних з майновими правами на такі документи, на запит замовника;
2) укладення договорів про передачу права власності або права користування документами Фонду у випадках, передбачених законодавством;
3) зберігання, передачі у заставу документів Фонду, що є приватною власністю, у випадках, передбачених законодавством;
4) визначення вартості документа Фонду в інших випадках, передбачених законодавством.
12. Стандартизована оцінка документа Фонду в державному архіві (Національній академії наук, музеї, бібліотеці) проводиться на підставі наказу його керівника, у якому обов’язково визначається дата такої оцінки.
13. Підставою для видання наказу є:
1) доповідна записка посадової особи державного архіву (Національної академії наук, музею, бібліотеки), що ініціює проведення стандартизованої оцінки документа Фонду;
2) заява замовника про проведення стандартизованої оцінки документа Фонду із зазначенням мети її проведення.
14. Замовник для проведення стандартизованої оцінки документа Фонду передає документ (документи) Фонду до державного архіву (Національної академії наук, музею, бібліотеки) за актом приймання-передачі документа (документів) Фонду, форма якого затверджується Мін’юстом. Крім документа (документів) Фонду, замовником можуть передаватися копії облікових документів або витяги з них, матеріали проведення експертизи цінності документів із зазначенням пошукових даних (дата та номер протоколу засідання комісії, назва та номер фонду, номер опису, номер справи або одиниці зберігання чи одиниці обліку (для кіно-, відео-, фото-, фонодокументів).
15. Під час проведення стандартизованої оцінки унікального документа Фонду комісії додатково передається замовником витяг з анотованого переліку унікальних документів Фонду, погодженого Центральною експертно-перевірною комісією Укрдержархіву.
16. Замовник для проведення незалежної оцінки документа Фонду передає суб’єкту оціночної діяльності (оцінювачу) матеріали проведення експертизи цінності документів із зазначенням пошукових даних (дата та номер протоколу засідання комісії, назва та номер фонду, номер опису, номер справи або одиниці зберігання чи одиниці обліку (для кіно-, відео-, фото-, фонодокументів), наданих державним архівом (Національною академією наук, музеєм, бібліотекою); фотографії документа Фонду; копії облікових документів або витяги з них; матеріали атрибуції документа Фонду.
17. За відсутності матеріалів атрибуції документа Фонду така атрибуція може бути проведена на замовлення суб’єкта оціночної діяльності або замовника оцінки документа Фонду.
18. Незалежна оцінка документа Фонду проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності та замовником. Договір про проведення оцінки документа Фонду укладається з урахуванням істотних умов договору, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
19. Проведення незалежної оцінки документа Фонду здійснюється шляхом надання державним архівом (Національною академією наук, музеєм, бібліотекою) відповідно до звернення замовника дозволу суб’єкту оціночної діяльності на видачу до читального залу (або іншого спеціально визначеного приміщення) архівної установи оригіналу документа Фонду для проведення його огляду, фотофіксації та ідентифікації.
20. Вихідними даними для проведення незалежної оцінки документа Фонду є, зокрема, копії облікових документів або витяги з них, матеріали атрибуції документа Фонду, довідковий апарат та інші документи (довідки) державного архіву (Національної академії наук, музею, бібліотеки), зокрема матеріали проведення експертизи цінності документа.
Процедури проведення оцінки
21. Процедура стандартизованої оцінки документа Фонду, що проводиться комісією, включає такі етапи:
1) оформлення доповідної записки або заяви про проведення стандартизованої оцінки документа Фонду особами, визначеними відповідно у підпункті 1 або 2 пункту 13 цієї Методики;
2) видання наказу державного архіву (Національної академії наук, музею, бібліотеки) про проведення стандартизованої оцінки документа Фонду;
3) ідентифікація документа Фонду та в разі потреби його атрибуція експертами - членами комісії;
4) проведення попередньої оцінки документа Фонду експертами - членами комісії протягом 15 календарних днів з дня видання наказу про проведення стандартизованої оцінки документа Фонду (у разі проведення попередньої оцінки понад 100 документів Фонду строк її проведення зазначається у наказі з урахуванням вимог пункту 46 цієї Методики);
5) визначення комісією оціночної вартості документа Фонду;
6) оформлення комісією результатів стандартизованої оцінки документа Фонду - складення акта.
22. У разі проведення атрибуції документа Фонду експерт - член комісії опрацьовує спеціальні та інші інформаційні джерела, проводить інші дослідження. Результати проведення атрибуції оформляються за формою, встановленою Мін’юстом.
23. Перед проведенням попередньої оцінки документа Фонду експерт - член комісії може проводити аналіз виявлених відомостей про ринкові ціни подібних документів, досліджує попит, пропозиції, факти продажу подібних документів на вітчизняному та світовому ринку тощо.
24. Попередня оцінка документа Фонду проводиться кожним експертом - членом комісії індивідуально за критеріями цінності, визначеними у пункті 8 цієї Методики, та за примірною шкалою оцінок згідно з додатком 1, за якою експерт - член комісії визначає кількість балів документа Фонду, що оцінюється за кожним критерієм цінності.
За підсумком отриманої кількості балів експерт - член комісії визначає ранг документа Фонду шляхом заповнення таблиці визначення рангу документа Фонду (далі - таблиця), форма якої затверджується Мін’юстом.
25. Відповідно до встановленого рангу за примірною шкалою цін документів Фонду, затвердженою Мін’юстом, експерт - член комісії робить рекомендаційний висновок про вартість документа Фонду у письмовій формі, який разом із складеною таблицею надається до комісії для прийняття рішення щодо оціночної вартості документа Фонду.
26. З метою визначення оціночної вартості документа Фонду комісія на своєму засіданні опрацьовує результати попередньої оцінки (висновків експертів - членів комісії) та приймає відповідне протокольне рішення про оціночну вартість документа Фонду.
27. За пропозиціями експертів - членів комісії комісія може проводити додаткові експертні дослідження.
28. Документи Фонду, оригінали яких втрачені (невиправно пошкоджені, викрадені або незаконно вивезені, знищені), можуть бути оцінені комісією на підставі їх цифрових копій, облікованих відповідно до законодавства (за наявності), подібних збережених документів (одиниць зберігання) із застосуванням порівняльного підходу та примірної шкали оцінок, таблиці та примірної шкали цін документів Фонду.
29. Незалежна оцінка документів Фонду проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки проводиться відповідно до вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
30. Для проведення ідентифікації документа Фонду оцінювач досліджує його зовнішні ознаки, матеріальну основу носія інформації, виявляє особливості його оформлення, проводить дослідження його фізичного стану (стану його збереженості), встановлює відповідність відомостей, зазначених у вихідних даних, характеристикам документа Фонду.
31. Під час ідентифікації документа Фонду оцінювач може використовувати критерії цінності, зазначені у пункті 8 цієї Методики та в примірній шкалі оцінок.
32. Для проведення незалежної оцінки документа Фонду застосовуються витратний, дохідний та порівняльний методичні підходи.
33. Вибір методичних підходів до незалежної оцінки документа Фонду здійснюється з урахуванням:
мети оцінки;
виду вартості, що визначений в договорі про проведення оцінки;
результатів аналізу наявності, обсягу та достовірності інформації, необхідної для реалізації можливих для проведення оцінки підходів.
34. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов’язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідної інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна.
35. Для визначення вартості документів Фонду, аналоги яких представлені на вітчизняному та світовому ринку, можливе застосування ринкової вартості як бази оцінки, що визначається із застосуванням порівняльного підходу та/або дохідного підходу залежно від особливостей документів та наявності інформаційного забезпечення.
36. Для визначення вартості документів Фонду, що не мають аналогів, представлених на ринку, переважно використовується неринкова база оцінки із застосуванням витратного підходу або комбінації порівняльного та витратного підходів.
37. З метою визначення розміру збитків, які зазнав власник документів Фонду внаслідок втрати їх оригіналів (невиправного пошкодження, викрадення або незаконного вивезення, знищення), незалежна оцінка документів Фонду може бути проведена із застосуванням примірної шкали оцінок, таблиці та примірної шкали цін документів Фонду, а також цифрових копій документів Фонду, облікованих відповідно до законодавства (за наявності).
Оформлення результатів проведення оцінки
38. На підставі прийнятого протокольного рішення комісія складає в паперовій формі акт, який у разі вимоги замовника складається також в електронній формі, згідно з додатком 2.
Акт повинен містити інформацію про власника об’єкта оцінки, мету оцінки, назву та основні характеристики об’єкта оцінки та оціночну вартість. Акт у паперовій формі складається у двох примірниках, один з яких залишається в державному архіві (Національній академії наук, музеї, бібліотеці), де проводилася стандартизована оцінка документа Фонду, інший - за актом приймання-передачі передається замовнику разом з документом Фонду, що оцінювався.
39. Акт, складений в паперовій формі, затверджується керівником державного архіву (Національної академії наук, музею, бібліотеки), за рішенням якого утворено комісію, та підписується головою і членами комісії.
Акт, складений в електронній формі, затверджується та підписується особами, визначеними в абзаці першому цього пункту, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису таких осіб з урахуванням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг та надсилається замовнику з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
40. Заповнена таблиця та рекомендаційні висновки експертів - членів комісії, надані за результатами попередньої оцінки, а також протоколи засідань комісії та інші документи, що надавалися замовником, додаються до примірника акта, який залишається у державному архіві (Національній академії наук, музеї, бібліотеці), де проводилася оцінка.
41. На підставі акта в державному архіві (Національній академії наук, музеї, бібліотеці), де проводилася стандартизована оцінка документа Фонду, оформляється облікова картка оцінки такого документа за формою, затвердженою Мін’юстом. У разі наявності облікової картки на документ Фонду, складеної за результатами оцінки, проведеної раніше, до неї вноситься нова інформація про оціночну вартість документа Фонду із зазначенням дати проведення оцінки.
42. За результатами проведення незалежної оцінки документа Фонду складається звіт про оцінку майна, що повинен містити:
1) найменування суб’єкта оціночної діяльності, номер та строк дії сертифіката суб’єкта оціночної діяльності;
2) найменування юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка замовила оцінку;
3) найменування юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка є власником документа або у якої документ перебуває на законних підставах;
4) назву документа (документів) Фонду відповідно до матеріалів облікової документації;
5) дату оцінки та дату завершення складення звіту про оцінку майна, а в разі потреби - строк дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість документа Фонду;
6) мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;
7) перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;
8) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання) та інформації, що має значення для проведення оцінки, з посиланням на джерела її отримання;
9) письмову заяву оцінювача про особистий огляд документа Фонду, що оцінюється, відповідний рівень кваліфікації та компетентності у сфері оцінки рухомих речей, що становлять культурну цінність, дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об’єктивності оцінки та висновку про вартість документа Фонду;
10) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки, зокрема у разі виявлення за результатами огляду об’єкта оцінки невідповідності певних ідентифікаційних характеристик, зазначених у наданих для оцінки матеріалах, у звіті про оцінку майна ці факти повинні бути зазначені та визначені обмеження та/або застереження щодо використання результатів оцінки;
11) виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;
12) перелік зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки;
13) опис документа Фонду із зазначенням ідентифікаційних даних, відповідності або невідповідності фактичного стану інформації, що зазначена в обліковій документації та інших документах, які надані замовником для проведення оцінки;
14) виклад змісту застосованих методичних підходів та відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість;
15) висновок про вартість документа Фонду;
16) додатки з копіями всіх вихідних даних та інформаційних джерел, які роз’яснюють і підтверджують виконані розрахунки вартості, а також матеріали проведення експертизи цінності документів Фонду із зазначенням пошукових даних, виданих державним архівом (Національною академією наук, музеєм, бібліотекою), фотографії документа Фонду.
43. Звіт про оцінку майна складається в електронній формі. У договорі про проведення оцінки документа Фонду може визначатися необхідність складення (нескладення) звіту про оцінку майна у паперовій формі або надання (ненадання) належним чином засвідченої паперової копії звіту про оцінку майна, складеного в електронній формі.
Звіт про оцінку майна, складений в електронній формі, підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг керівником суб’єкта оціночної діяльності та усіма особами, які безпосередньо проводили оцінку майна та складали такий звіт, та надсилається з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
У разі складення звіту про оцінку майна в паперовій формі такий звіт підписується особами, визначеними в абзаці другому цього пункту, та надсилається на запропоновану замовником поштову адресу.
44. У разі проведення незалежної оцінки унікального документа Фонду до звіту про оцінку майна додатково додається копія витягу з анотованого переліку унікальних документів, виданого відповідною експертно-перевірною комісією та погодженого Центральною експертно-перевірною комісією Укрдержархіву, або копія довідки про внесення документа до Державного реєстру національного культурного надбання, видана Укрдержархівом.
45. Процедури оцінки документа Фонду здійснюються в умовних одиницях - доларах США, які зазначаються в примірній шкалі цін. Отриманий результат оцінки підлягає конвертації в національну валюту за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком на дату оцінки.
46. Строк проведення стандартизованої оцінки одного документа Фонду не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви замовником. У разі проведення оцінки більшої кількості документів Фонду та в разі необхідності проведення додаткових досліджень цей строк за згодою сторін може бути продовжений, але не більш як на один місяць.
Строк проведення незалежної оцінки документа Фонду визначається договором про проведення оцінки документа Фонду.
Додаток 1
до Методики
ПРИМІРНА ШКАЛА
оцінок документів Національного архівного фонду
( Див. текст )
Додаток 2
до Методики
АКТ
грошової оцінки документів Національного архівного фонду
( Див. текст )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 липня 2026 р. № 918
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2004 р. № 1649 "Про затвердження Порядку проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 50, ст. 3277).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2008 р. № 870 "Про внесення змін до Порядку проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 75, ст. 2520).
3. Пункт 41 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1109 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3078).
