Про внесення змін до Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні

Кабінет Міністрів України

Внести до Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1110 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 30, ст. 1549; 2012 р., № 11, ст. 411; 2015 р., № 32, ст. 924), зміни, що додаються.

1. Пункти 1 і 5 викласти в такій редакції:

"1. Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт тимчасового перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:

стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України;

стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством;

затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.";

"5. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення чи для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.".

2. Абзац перший пункту 6 доповнити реченням такого змісту: "До розміщення в пункті тимчасового перебування іноземці та особи без громадянства, стосовно яких адміністративними судами за позовами органів охорони державного кордону чи Служби безпеки в установленому законом порядку прийнято рішення про затримання, утримуються у спеціально обладнаних для зазначених цілей приміщеннях органів охорони державного кордону чи Служби безпеки.".

3. Підпункт 1 пункту 7 викласти в такій редакції:

"1) забезпечення тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, розміщених відповідно до законодавства;".

4. Пункт 13 після слів "одурманюючих речовин" доповнити словами ", а також інших видів майна, що не може перебувати у власності громадян відповідно до законодавства".

5. Пункти 14 і 15 викласти в такій редакції:

"14. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, з метою виконання постанови адміністративного суду про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця або особи без громадянства, у тому числі осіб, які прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, про затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування передаються органу, за рішенням якого вони розміщувалися в пункті, чи територіальному органу ДМС або Держприкордонслужби, уповноваженому ДМС або Адміністрацією Держприкордонслужби, згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців або осіб без громадянства до пункту тимчасового перебування.

15. Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування його адміністрацією після отримання від органу, за рішенням якого вони розміщувалися в такому пункті, повідомлення про неможливість їх примусового видворення за межі України через відсутність проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку утримання в пункті тимчасового перебування або раніше такого строку, якщо зазначеним органом встановлено причини, що перешкоджають примусовому видворенню.

Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у разі визнання їх в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, а також встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Іноземці або особи без громадянства, які були доставлені до пункту тимчасового перебування відповідно до частини одинадцятої статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільняються з пункту тимчасового перебування після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі, коли стосовно них судом не прийнято інших передбачених законом рішень.".