готовність приміщень для проведення медичного (санітарного) огляду та за потреби ізоляції хворих/заражених та/або підозрілих на зараження хворобою, що має міжнародне значення, осіб;
проведення заходів з дезінфекції засобу перевезення самостійно або за викликом спеціалізованою бригадою спеціалістів;
постачання питної води, харчування, лікарських засобів та медичних виробів, доступ до вбиралень, охорону екіпажу та пасажирів, їх багажу, вантажу, що перебувають у засобі перевезення, до завершення проведення медико-санітарних заходів.
52. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, на території яких виявлено особу з розладами здоров’я, пов’язаними з інфекційним, хімічним, радіоактивним чи невідомого походження агентом/чинником, на засобі перевезення, забезпечують залежно від випадку:
готовність бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги із спеціально навченим персоналом та наявністю спеціальних засобів індивідуального захисту (респіратори, рукавиці, костюми) до виїзду у постійному режимі;
готовність закладів охорони здоров’я відповідної адміністративно-територіальної одиниці до реагування на надзвичайну ситуацію у сфері громадського здоров’я, що має міжнародне значення;
готовність закладів охорони здоров’я до прийняття осіб, що підлягають госпіталізації та лікуванню, та осіб, що були у контакті з хворою/зараженою особою, для забезпечення за потреби обсервації (ізоляції), медичного (санітарного) обстеження, проведення екстреної профілактики за епідемічними показаннями, медико-санітарного спостереження до завершення інкубаційного періоду, а також ведення необхідної медичної документації на всіх етапах надання медичної допомоги.
53. Представники компетентного органу та санітарно-карантинного підрозділу, розташованого на території пункту пропуску, де виявлено хвору/заражену та/або підозрілу на зараження особу на засобі перевезення, забезпечують:
виїзд бригади фахівців (епідеміологів) для роботи в осередку інфекційної хвороби та забезпечення їх відповідними засобами індивідуального захисту;
проведення перевірки медико-санітарної документації на засобі перевезення, опитування та анкетування осіб, що контактували з хворою/зараженою особою;
прийняття рішення щодо обмежувальних заходів, зокрема кількості контактних осіб, що підлягають ізоляції, на основі встановленого лікарем попереднього діагнозу та подання відповідного повідомлення в рамках функціонування системи епідеміологічного нагляду (спостереження), єдиної державної системи цивільного захисту (функціональної підсистеми медичного захисту), а також за результатами епідеміологічного розслідування;
відповідно до попередньо встановленого діагнозу визначення переліку та обсягу медико-санітарних заходів, необхідних для локалізації та ліквідації осередку інфекційної хвороби;
відбір зразків та проведення лабораторних досліджень;
проведення епідеміологічного розслідування із залученням за потреби відповідальних органів;
здійснення контролю за якістю проведення протиепідемічних та інших медико-санітарних заходів на засобах перевезення та у пункті пропуску;
інформування представника компетентного органу за місцем проживання (перебування) особи, що контактувала з хворою/зараженою особою, про продовження її поїздки з метою забезпечення подальшого медико-санітарного спостереження до завершення інкубаційного періоду за місцем проживання (перебування) такої особи;
інформування Національного координатора про випадок надзвичайної ситуації відповідно до пункту 20 цих Правил протягом двох годин з моменту виявлення та надалі щодо епідемічної ситуації в осередку інфекційної хвороби та про проведення протиепідемічних та інших медико-санітарних заходів;
встановлення медико-санітарного спостереження за особами, що контактували з хворою особою, за місцем їх проживання (перебування) до завершення інкубаційного періоду.
54. Засоби перевезення, що потребували застосування до них медико-санітарних заходів, розпочинають посадку/висадку пасажирів, завантаження/розвантаження багажу, вантажів та бортових запасів виключно після завершення усіх необхідних медико-санітарних заходів.
55. Хворі/заражені та/або підозрілі на зараження іноземці та особи без громадянства госпіталізуються та забезпечуються необхідним лікуванням згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 р. № 121 "Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та компенсації вартості медичних послуг і лікарських засобів, наданих іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово проживають або перебувають на території України" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 37, ст. 988; 2018 р., № 44, ст. 1544) в умовах дотримання поваги до їх гідності, прав та основоположних свобод людини, мінімізуючи будь-який дискомфорт або страждання, пов’язані з такими заходами, зокрема:
з урахуванням гендерних, вікових, соціокультурних, етнічних та релігійних особливостей осіб, що подорожують;
організацією належного доступу до харчування та питної води, житла та одягу, захисту багажу та особистих речей, медичного обслуговування та лікування, забезпечення засобами, необхідними для спілкування, якщо можливо, зрозумілою для осіб, що подорожують, мовою тощо;
наданням необхідної допомоги особам, що подорожують, які перебувають в обсервації, ізоляції, самоізоляції чи підлягають медичному обстеженню.
У разі відмови осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, від госпіталізації та/або лікування складається письмова відмова від госпіталізації та/або лікування у присутності працівника санітарно-карантинного підрозділу, який забезпечує інформування представника компетентного органу, посольства чи консульства.
Іноземці та особи без громадянства, що відмовилися від госпіталізації та лікування, письмово попереджаються про відповідальність за порушення вимог санітарного законодавства відповідно до Закону України "Про систему громадського здоров’я".
56. У разі смерті особи від інфекційної хвороби на засобі перевезення, що прибуває на територію України, передбачаються:
зняття і транспортування трупа евакуаційною бригадою до моргу інфекційної лікарні (інфекційного стаціонару), визначеної (визначеного) наказом структурного підрозділу з питань охорони здоров’я місцевих органів виконавчої влади та уповноваженої (уповноваженого) на проведення розтинів померлих від інфекційних хвороб, що мають міжнародне значення;
проведення медико-санітарних заходів у разі виявлення хворої/зараженої та/або підозрілої на зараження особи.
Медико-санітарні вимоги та заходи до вантажів, контейнерів, товарів, багажу та зон завантаження контейнерів
57. На вантажі, контейнери, товари та багаж поширюється дія медико-санітарних заходів у разі, коли:
на засобі перевезення були виявлені переносники хвороб чи сліди їх перебування;
відсутня супровідна документація;
зафіксовано перевищення допустимих значень потужності випромінювання та поверхневого забруднення радіонуклідами;
порушено цілісність контейнера або упаковки.
58. Зони завантаження/розвантаження контейнерів повинні утримуватися власниками (користувачами) територій, на яких вони розташовані, незалежно від форми власності, в умовах, що виключають можливість потрапляння інфекції до контейнерів чи їх контамінацію, включаючи переносників хвороб та резервуари хвороб, зокрема під час пакування.
Відправники та одержувачі контейнерів вживають дезінфекційні та медико-санітарні заходи для недопущення контамінації контейнерів у разі їх багаторазового використання.
59. До вантажів, контейнерів, товарів та багажу, що прибувають із заражених районів або щодо яких наявна інформація про надзвичайні ситуації, що мають міжнародне значення, застосовуються дезінфекційні заходи, за епідемічними показаннями, визначені представником санітарно-карантинного підрозділу.
60. Огляд вантажів, контейнерів, товарів та багажу, що прибувають із заражених районів або щодо яких наявна інформація про надзвичайні ситуації, що мають міжнародне значення, проводиться комісією, утвореною Держмитслужбою, за участю відповідальних органів та санітарно-карантинних підрозділів.
61. За результатами огляду комісією приймається рішення щодо:
можливості ввезення вантажів, контейнерів, товарів та багажу;
тимчасового зупинення оформлення оглянутого вантажу у разі відсутності необхідних супровідних документів на такий вантаж, що підтверджують його безпечність та якість, або у разі його неналежного оформлення чи невідповідності фактичному вантажу, що перевозиться;
необхідності відбору зразків оглянутого вантажу для проведення відповідних досліджень (лабораторних, інструментальних);
проведення необхідних медико-санітарних заходів;
вжиття заходів відповідно до законодавства у разі виявлення порушень санітарного законодавства.
62. Результати огляду надаються відповідальним органам, представники яких здійснювали цей огляд, митним органам, а також адміністрації порту, аеропорту, пункту пропуску та санітарно-карантинним підрозділам.
Ресурсне забезпечення і функціонування санітарно-карантинних підрозділів
63. Для виконання цих Правил при пунктах пропуску згідно з Положеннями про компетентні органи та відповідно до законодавства утворюються і функціонують санітарно-карантинні підрозділи.
Матеріально-технічне забезпечення санітарно-карантинних підрозділів покладається на компетентні органи.
64. Режим роботи санітарно-карантинного підрозділу визначається компетентним органом з урахуванням режиму роботи пункту пропуску.
65. Працівники санітарно-карантинного підрозділу забезпечують виконання цих Правил у пунктах пропуску шляхом здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, медичних (санітарних) оглядів та проведення медико-санітарних заходів.
66. Санітарно-карантинний підрозділ у своїй діяльності керується цими Правилами, актами законодавства, які регламентують діяльність пунктів пропуску, та Положенням про санітарно-карантинний підрозділ.
67. Доступ працівників компетентного органу та санітарно-карантинних підрозділів до зон прикордонного та митного контролю здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
68. Суб’єкти господарювання, на території яких розташовані визначені пункти пропуску, для здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, медичних (санітарних) оглядів та проведення медико-санітарних заходів санітарно-карантинними підрозділами забезпечують:
надання приміщень, необхідних для роботи працівників санітарно-карантинного підрозділу, а також для забезпечення тимчасової обсервації (ізоляції) хворих/заражених та/або підозрілих на зараження хворобою, що має міжнародне значення, осіб, контактних осіб, а також інших осіб, які потребують медичної допомоги, відповідно до законодавства;
визначення санітарних стоянок (у міжнародних аеропортах), санітарних майданчиків (у пунктах пропуску на автошляхах), санітарних тупиків (на прикордонних залізничних станціях), обладнаних під’їзними дорогами, огорожею, охороною, системами водопостачання, каналізації, освітлення, засобами телефонного зв’язку тощо.
69. У випадках, передбачених цими Правилами, працівники санітарно-карантинного підрозділу, які здійснюють державний контроль за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, проводять медичний (санітарний) огляд осіб та медико-санітарні заходи, мають право вільного доступу до засобів перевезення, а також до приміщень (відсіків), де можуть перебувати члени екіпажу, пасажири, їх багаж та вантаж.
Супровідна медико-санітарна документація
70. Перевірка супровідної медико-санітарної документації проводиться відповідно до цих Правил.
До супровідної медико-санітарної документації належать:
Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику (додаток 3);
Суднова медико-санітарна декларація (додаток 4);
Медико-санітарна частина Генеральної декларації повітряного судна (додаток 5);
Свідоцтво про звільнення судна від санітарного контролю/Свідоцтво про проходження судном санітарного контролю (додаток 6).
71. Суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики для осіб, що здійснюють поїздку або мають намір здійснити поїздку в ендемічні країни (райони) щодо хвороб, за наявності вакцинації чи здійснення інших заходів профілактики видають таким особам Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику згідно з додатком 3.
Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику заповнюється та підписується лікарем або уповноваженим медичним працівником, який здійснює нагляд за введенням вакцини чи інших профілактичних засобів, та засвідчується печаткою (за наявності) суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього пункту, у якому проведено процедуру. Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику є недійсним у разі внесення будь-яких змін до його форми, наявності підчищень, виправлень чи незаповнення будь-яких його частин.
Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику повинно бути підписано власноруч лікарем або уповноваженим медичним працівником, який здійснює нагляд за введенням вакцини чи інших профілактичних засобів, та засвідчено печаткою (за наявності) закладу охорони здоров’я, фізичною особою - підприємцем (за наявності), які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Печатка суб’єкта господарювання не може замінити зазначений власноручний підпис.
Особам, що здійснюють поїздку та мають Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику, не може бути відмовлено у в’їзді внаслідок хвороби, зазначеної у такому Міжнародному свідоцтві про вакцинацію/профілактику, навіть якщо особа прибуває із зараженого району, за винятком випадків, коли існують підтверджені факти про неефективність проведеної вакцинації чи інших засобів профілактики.
72. Суднова медико-санітарна декларація є документом, що містить медико-санітарну інформацію стосовно морського судна або судна внутрішнього плавання, що здійснює міжнародний рейс.
Капітан судна до прибуття в пункт пропуску вивчає медико-санітарну ситуацію на борту, заповнює і надає представнику Держприкордонслужби Суднову медико-санітарну декларацію за формою згідно з додатком 4.
Представник санітарно-карантинного підрозділу оцінює Суднову медико-санітарну декларацію, та у разі коли надана інформація є неповною або містить ознаки наявності на судні ризиків для здоров’я населення, вживає заходів реагування відповідно до цих Правил.
73. Медико-санітарна частина Генеральної декларації повітряного судна містить медико-санітарну інформацію стосовно літака, що здійснює міжнародний рейс.
Командир літака чи уповноважений член екіпажу під час здійснення польоту чи одразу після здійснення посадки в аеропорту надає представнику Держприкордонслужби Медико-санітарну частину Генеральної декларації літака за формою згідно з додатком 5.
Представник санітарно-карантинного підрозділу оцінює Медико-санітарну частину Генеральної декларації літака, та у разі коли надана інформація є неповною або містить ознаки наявності на судні ризиків для здоров’я населення, вживає заходів реагування відповідно до цих Правил.
74. Свідоцтво про звільнення судна від санітарного контролю/Свідоцтво про проходження судном санітарного контролю (далі - суднові санітарні свідоцтва) є видом медико-санітарної документації, що видається санітарно-карантинним підрозділом, за формою згідно з додатком 6. Перелік санітарно-карантинних підрозділів, що видають суднові санітарні свідоцтва, затверджується наказом МОЗ.
Строк дії суднового санітарного свідоцтва становить шість місяців. Представником компетентного органу строк дії суднового санітарного свідоцтва може бути продовжено не більш як на один місяць у разі, коли необхідні медико-санітарні заходи не можуть бути здійснені в пункті пропуску порту прибуття або якщо відсутні ознаки інфікування або зараження.
Суднові санітарні свідоцтва надаються представнику Держприкордонслужби капітаном судна або уповноваженим на це членом екіпажу (бригади) під час прибуття у пункт пропуску.
У разі коли суднові санітарні свідоцтва втратили чинність (їх строк дії закінчився) або зазначена у них інформація свідчить про наявність на судні ознак ризиків для здоров’я населення, представник санітарно-карантинного підрозділу вживає заходів, що передбачені пунктами 48-56 цих Правил. Про такі випадки представник компетентного органу обов’язково інформує протягом 12 годин Національного координатора.
У разі проведення медико-санітарних заходів під час державного контролю за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, медичного (санітарного) огляду осіб, за результатами їх здійснення санітарно-карантинним підрозділом компетентного органу видається Свідоцтво про проходження судном санітарного контролю, у якому зазначається інформація про виявлені факти та вжиті заходи.
Санітарно-карантинним підрозділом може бути видано Свідоцтво про звільнення судна від санітарного контролю у разі відсутності даних про наявність на судні збудників небезпечних інфекційних хвороб, включаючи переносників та резервуари хвороб.
У разі коли за результатами державного контролю за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, медичного (санітарного) огляду осіб та проведених медико-санітарних заходів не досягнуто відповідності судна медико-санітарним вимогам, санітарно-карантинним підрозділом вноситься відповідна відмітка у Свідоцтво про проходження судном санітарного контролю.
75. Результати державного контролю за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, медичного (санітарного) огляду осіб проведених в пунктах пропуску та прийняті рішення щодо пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів представниками санітарно-карантинних підрозділів документально фіксуються в порядку, визначеному МОЗ.
Результати зазначеного контролю доводяться до відома контрольних органів та служб в пункті пропуску для вжиття ними заходів відповідно до законодавства.
( Правила в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )
Додаток 1
до Правил
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ,
що мають міжнародне значення
( Див. текст )( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 08.04.2020; в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )
Додаток 2
до Правил
СХЕМА
прийняття рішень для оцінки ситуації та сповіщення про події, які можуть вважатися надзвичайними подіями у сфері громадського здоров’я, що мають міжнародне значення
( Див. текст )( Додаток 2 в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )
Додаток 3
до Правил
МІЖНАРОДНЕ СВІДОЦТВО
про вакцинацію/профілактику
( Див. текст )( Додаток 3 в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )
Додаток 4
до Правил
СУДНОВА МЕДИКО-САНІТАРНА ДЕКЛАРАЦІЯ
( Див. текст )( Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )
Додаток 5
до Правил
МЕДИКО-САНІТАРНА ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПОВІТРЯНОГО СУДНА
( Див. текст )( Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 611 від 16.06.2021; в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )
Додаток 6
до Правил
ЗРАЗОК
Свідоцтво про звільнення судна від санітарного контролю/
Свідоцтво про проходження судном санітарного контролю
( Див. текст )( Див. текст )( Додаток 6 в редакції Постанови КМ № 1020 від 20.08.2025 - застосовується з 28 травня 2026 року )