Про внесення змін до Технічного регламенту безпеки машин

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести зміни до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 344; 2018 р., № 56, ст. 1969; 2020 р., № 18, ст. 692), виклавши його в редакції, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

1. Цей Технічний регламент установлює вимоги до машин щодо захисту життя або здоров’я людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони навколишнього природного середовища, процедури оцінки відповідності машин та вимоги до їх обігу на ринку України та/або введення в експлуатацію.

Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2006/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 р. щодо машин та внесення змін до Директиви 95/16/ЄС.

Дія цього Технічного регламенту поширюється на таку продукцію:

машини;

змінне обладнання;

пристрої безпеки;

підіймальне приладдя;

ланцюги, канати та текстильні стрічки;

знімні механічні пристрої трансмісії;

частково завершені машини.

2. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

пристрої безпеки, призначені для використання як запасні частини для заміни ідентичних пристроїв на машині, що постачає виробник такої машини;

спеціальне обладнання, призначене для використання на ярмарках та/або в парках розваг;

машини, які цілеспрямовано створені або введені в експлуатацію для застосування в ядерній промисловості та пошкодження яких може призвести до радіоактивного випромінювання;

зброю, в тому числі вогнепальну;

такі транспортні засоби:

- сільськогосподарські та лісогосподарські трактори, за винятком машин, що змонтовані на таких транспортних засобах;

- транспортні засоби (у тому числі дво- і триколісні транспортні засоби) та причепи до них, на які поширюється дія Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17 серпня 2012 р. № 521, за винятком машин, що змонтовані на таких транспортних засобах;

- автомобілі, призначені виключно для змагань;

- транспортні засоби, призначені для перевезень повітряними, рейковими чи водними шляхами, за винятком машин, що змонтовані на таких засобах;

морські судна, плаваючі платформи та машини, встановлені на їх борту;

машини, цілеспрямовано розроблені і вироблені для військових цілей або для охорони громадського порядку;

машини, цілеспрямовано розроблені та вироблені для дослідницьких цілей і тимчасового використання в лабораторіях;

шахтне канатне підіймальне обладнання;

машини, призначені для переміщення артистів під час мистецьких виступів;

високовольтне електричне обладнання, а саме:

- комутаційне обладнання і апаратура управління;

- трансформатори;

низьковольтне електричне та електронне обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526), а саме:

- побутові електроприлади, призначені для домашнього використання;

- аудіо- і відеообладнання;

- інформаційно-технологічне обладнання;

- офісні машини загального призначення;

- комутаційне обладнання і апаратура управління;

- електричні двигуни.

3. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

1) машина:

сукупність взаємозв’язаних частин або компонентів, з яких принаймні один є рухомим, що складаються з або пристосовані до приєднання силового приводу іншого, ніж безпосередньо прикладене зусилля людини або тварини, та з’єднані для виконання визначених функцій;

сукупність взаємозв’язаних частин або компонентів, зазначена в абзаці другому цього підпункту, в якій відсутні компоненти для її встановлення на місці або для з’єднання з джерелами енергії та руху;

сукупність взаємозв’язаних частин або компонентів, зазначена в абзацах другому та третьому цього підпункту, яка готова до встановлення і спроможна до виконання визначених функцій у тому вигляді, в якому є, тільки за умови монтування на транспортному засобі або в будівлі чи споруді;

сукупності машин, зазначених в абзацах другому - четвертому цього підпункту, або частково завершених машин, зазначених у підпункті 7 цього пункту, які для досягнення спільної мети з’єднуються і керуються так, що діють як єдине ціле;

сукупність взаємозв’язаних частин або компонентів, принаймні один з яких є рухомим, що з’єднані та призначені для підіймання вантажів, єдиним джерелом живлення яких є безпосереднє прикладення зусилля людини;

2) змінне обладнання - обладнання, яке після введення в експлуатацію машини (трактора) приєднує до такої машини (трактора) безпосередньо оператор для зміни її функцій або надання нової функції, за умови, що це обладнання не є інструментом;

3) знімний механічний пристрій трансмісії - знімний компонент для передачі потужності між самохідною машиною або трактором та іншою машиною шляхом з’єднання їх при першому фіксованому підшипнику. У разі введення в обіг разом з огорожею вони повинні розглядатися як один виріб;

4) ланцюги, канати та текстильні стрічки - ланцюги, канати та текстильні стрічки, вироблені та призначені для підіймальних робіт як частина підіймальних машин або підіймального приладдя;

5) підіймальне приладдя - компонент або обладнання, що не є прикріпленим до підіймальної машини, але дає змогу утримувати вантаж, розміщується між машиною і вантажем чи на самому вантажі, або є невід’ємною частиною вантажу та самостійно вводиться в обіг; стропи та їх компоненти також є підіймальним приладдям;

6) пристрій безпеки - компонент, який:

призначений для виконання функції безпеки;

незалежно від машини вводять в обіг;

загрожує безпеці людей у разі збою та/або неналежного функціонування;

не є необхідним для функціонування машини або якщо цей компонент може бути замінений звичайним компонентом для забезпечення функціонування машини.

Орієнтовний перелік пристроїв безпеки наведений у додатку 5.

Для цілей цього Технічного регламенту для продукції, зазначеної в абзацах четвертому - дев’ятому пункту 1 цього Технічного регламенту, далі використовується термін "машина";

7) частково завершена машина - сукупність, яка є майже машиною, але самостійно не може виконувати конкретну функцію. Система приводу є частково завершеною машиною. Частково завершена машина призначена тільки для вбудовування або складання з іншою машиною або з іншою частково завершеною машиною чи обладнанням, разом утворюючи машину, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту;

8) виробник - юридична або фізична особа, яка здійснює проектування та/або виробництво машини або частково завершеної машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, та є відповідальною за відповідність машини або частково завершеної машини цьому Технічному регламенту з метою введення її в обіг під власним найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або для власного використання. У разі відсутності виробника згідно з наведеним визначенням будь-яка фізична або юридична особа, що вводить в обіг або в експлуатацію машину чи частково завершену машину, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, повинна вважатися виробником;

9) введення в експлуатацію - перше використання за призначенням машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, в Україні;

10) введення в обіг - перше надання на ринку України машини або частково завершеної машини з метою розповсюдження або використання за плату чи безоплатно;

11) гармонізований європейський стандарт - європейський стандарт, прийнятий на основі запиту Європейської Комісії для застосування законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації;

12) уповноважений представник - будь-яка юридична або фізична особа - резидент України, що отримала письмове доручення від виробника на виконання від його імені певних зобов’язань чи процедур, пов’язаних з цим Технічним регламентом;

13) суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я - обов’язкові положення, що стосуються розроблення та вироблення продукції, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, для забезпечення високого рівня захисту здоров’я та безпеки людей і у разі потреби свійських тварин та майна, а у застосовних випадках - навколишнього природного середовища.

У цьому Технічному регламенті терміни "знак відповідності технічним регламентам", "надання на ринку", "орган з оцінки відповідності", "оцінка відповідності", "презумпція відповідності", "призначення", "технічний регламент" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; термін "національний стандарт" - у значенні, наведеному в Законі України "Про стандартизацію".

4. Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я викладені в додатку 1. Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я для захисту навколишнього середовища застосовуються лише до машин, зазначених у пункті 2.4 зазначеного додатка.

5. Якщо зазначені в додатку 1 ризики, які можуть становити машини, повністю або частково охоплюються іншими технічними регламентами, цей Технічний регламент не застосовується щодо таких ризиків або його застосування стосовно зазначених ризиків припиняється починаючи з дати набрання чинності іншими технічними регламентами.

6. Органи виконавчої влади повинні вживати належних заходів для:

забезпечення введення в обіг та/або в експлуатацію лише тих машин, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, які на них поширюються, та не спричиняють небезпеку здоров’ю і безпеці людей та у разі потреби свійським тваринам або майну, а у застосовних випадках - навколишньому природному середовищу, за умови належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням або в обґрунтовано передбачуваних умовах;

забезпечення введення в обіг лише тих частково завершених машин, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, які на них поширюються.

7. До введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник повинен:

забезпечити її відповідність суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, зазначеним у додатку 1;

забезпечити наявність технічного файла, вимоги до якого зазначені у додатку 7;

надати необхідну інформацію, передбачену цим Технічним регламентом, зокрема інструкції;

провести відповідні процедури з метою оцінки відповідності згідно з пунктами 13-15 цього Технічного регламенту;

скласти декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у частині А додатка 2, яка повинна супроводжувати машину;

нанести знак відповідності технічним регламентам відповідно до пункту 24 цього Технічного регламенту.

До введення в обіг частково завершеної машини виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити проведення процедури, зазначеної у пунктах 16 і 17 цього Технічного регламенту.

Для цілей процедур, зазначених у пунктах 13-15 цього Технічного регламенту, виробник або його уповноважений представник повинен мати засоби, необхідні для забезпечення відповідності машини суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, зазначеним у додатку 1, або мати доступ до таких засобів.

8. Якщо на машину поширюється також дія інших технічних регламентів, які охоплюють інші аспекти і передбачають маркування знаком відповідності технічним регламентам, наявність знака відповідності технічним регламентам на машині означає, що вона відповідає також таким технічним регламентам.

Якщо під час перехідного періоду застосування інших технічних регламентів виробнику або його уповноваженому представнику дозволено вибрати систему, яка буде застосована, знак відповідності технічним регламентам повинен вказувати на відповідність лише вимогам тих технічних регламентів, які були застосовані виробником або його уповноваженим представником. У такому разі відомості про застосований технічний регламент наводяться в декларації про відповідність.

9. Органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг та/або в експлуатацію машин, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг частково завершених машин, якщо виробник або його уповноважений представник склав декларацію про вбудовування, вимоги до якої встановлені у частині Б додатка 2. У декларації про вбудовування зазначається, що частково завершена машина підлягає вбудовуванню в машину або з’єднанню з іншою незавершеною машиною з метою створення машини.

10. Під час проведення ярмарків, виставок, презентацій і подібних заходів органи виконавчої влади не повинні перешкоджати показу машин або незавершених машин, які не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за умови, що вони матимуть видимий напис, у якому чітко зазначається, що машини або незавершені машини не відповідають вимогам цього Технічного регламенту та не можуть бути надані на ринку до приведення їх у відповідність з цим Технічним регламентом. Крім того, під час демонстрації таких машин або незавершених машин, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, повинні бути вжиті адекватні заходи безпеки для захисту людей.

11. Машини, на які нанесено знак відповідності технічним регламентам і які супроводжуються декларацією про відповідність, зміст якої визначено у частині А додатка 2, повинні вважатися органами виконавчої влади такими, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідність машини національним стандартам, які включені до переліку національних стандартів для цілей застосування цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів), або їх частинам надає презумпцію відповідності такої машини тим суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я цього Технічного регламенту, що охоплюються такими стандартами або їх частинами.

Перелік національних стандартів затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

12. Виробник або його уповноважений представник з метою оцінки відповідності машини вимогам цього Технічного регламенту повинен застосувати одну з процедур оцінки відповідності, описаних у пунктах 13-15 цього Технічного регламенту.

13. Якщо машина не зазначена у додатку 4, виробник або його уповноважений представник повинен застосувати процедуру оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва машин), передбачену додатком 8.

14. Якщо машина, зазначена у додатку 4, вироблена відповідно до національних стандартів, зазначених у пункті 11 цього Технічного регламенту, та за умови, що в таких стандартах враховано всі відповідні суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, виробник або його уповноважений представник повинен застосувати одну з таких процедур:

внутрішній контроль виробництва машин, порядок здійснення якого наведений у додатку 8;

перевірка типу, порядок проведення якої наведений у додатку 9, разом із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин згідно з пунктом 3 додатка 8;

цілковите забезпечення якості, порядок проведення якої наведений у додатку 10.

15. Якщо машина, зазначена у додатку 4, не була вироблена відповідно до національних стандартів, зазначених у пункті 11 цього Технічного регламенту, або лише частково відповідає таким стандартам, або в таких стандартах не враховано всі відповідні суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, або якщо не існує національного стандарту на машину, про яку йдеться, виробник або його уповноважений представник повинен застосувати одну з таких процедур:

перевірка типу, порядок проведення якої наведений у додатку 9, разом із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин згідно з пунктом 3 додатка 8;

цілковите забезпечення якості, порядок проведення якого наведений у додатку 10.

16. Виробник частково завершеної машини або його уповноважений представник перед введенням її в обіг повинен забезпечити:

підготовку відповідної технічної документації, вимоги до якої зазначені у частині Б додатка 7;

підготовку інструкції із складання, вимоги до якої зазначені у додатку 6;

складення декларації про вбудовування, вимоги до якої встановлені у частині Б додатка 2.

17. Інструкція із складання і декларація про вбудовування повинні супроводжувати частково завершену машину до моменту її вбудовування в кінцеву машину і з цього моменту інструкція стає невід’ємною частиною технічного файла такої машини.

18. Призначені органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам, установленим законом, та мінімальним критеріям, установленим в додатку 11, які є спеціальними вимогами.

19. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з пунктами 14 і 15 цього Технічного регламенту здійснюється відповідно до закону. Під час призначення органів з оцінки відповідності повинні бути зазначені конкретні процедури оцінки відповідності та категорії машин, щодо яких такі органи уповноважені проводити оцінку відповідності.

20. Якщо призначений орган з оцінки відповідності з’ясує, що відповідні вимоги цього Технічного регламенту не були виконані або більше не виконуються виробником, або що сертифікат перевірки типу чи схвалення системи управління якістю не повинні були видаватися, він повинен з урахуванням принципу пропорційності тимчасово зупинити дію або скасувати виданий сертифікат перевірки типу чи схвалення системи управління якістю, або внести до нього обмеження з докладним визначенням причин, якщо відповідність таким вимогам не забезпечується впровадженням відповідних коригувальних заходів виробником.

У разі тимчасового зупинення дії або скасування сертифіката перевірки типу чи схвалення системи управління якістю або внесення до нього будь-яких обмежень, а також у разі, коли може бути необхідним втручання органу державного ринкового нагляду, призначений орган з оцінки відповідності інформує про це відповідний орган державного ринкового нагляду в установленому порядку.

21. Подання та розгляд апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності здійснюються відповідно до закону.

22. Відповідна координація та співпраця між призначеними органами з оцінки відповідності здійснюється у формі секторальної групи.

Призначені органи з оцінки відповідності беруть участь у роботі секторальної групи призначених органів з оцінки відповідності безпосередньо або через визначених представників.

23. Вимогами нормативно-правових актів щодо забезпечення захисту осіб, зокрема працівників під час експлуатації певної машини, не може бути передбачено її модифікацію у спосіб, не встановлений у цьому Технічному регламенті.

24. Зображення знака відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 6, ст. 299).

Знак відповідності технічним регламентам наноситься на машину у видимий, розбірливий та незмивний спосіб згідно з додатком 3.

Забороняється нанесення на машини маркування, знаків і написів, які можуть ввести в оману треті сторони щодо значення або форми знака відповідності технічним регламентам, або обох.

На машини може бути нанесено будь-яке інше маркування за умови, що воно не погіршить видимість і розбірливість знака відповідності технічним регламентам.

25. Знак відповідності технічним регламентам вважається неналежно застосованим у разі:

його нанесення на машини, на які не поширюється дія цього Технічного регламенту;

введення в обіг та/або в експлуатацію машин без знака відповідності технічним регламентам та/або декларації про відповідність;

наявності на машині іншого маркування, ніж знак відповідності технічним регламентам, якщо воно може дезінформувати треті сторони щодо змісту або форми маркування, або того і другого.

26. Усі сторони та особи повинні забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної в процесі виконання своїх завдань, пов’язаних із застосуванням цього Технічного регламенту, в тому числі інформації, що становить комерційну таємницю виробника або уповноваженого представника, за винятком випадків, коли розкриття такої інформації є необхідним для забезпечення захисту життя або здоров’я людини.

27. Положення пункту 26 цього Технічного регламенту не впливають на повноваження органів виконавчої влади, інших державних органів та призначених органів з оцінки відповідності стосовно взаємного обміну інформацією та видання попереджень.

28. Таблиця відповідності положень Директиви 2006/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 р. щодо машин та внесення змін до Директиви 95/16/ЄС та цього Технічного регламенту наведена в додатку 12.

1. Виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити проведення оцінки ризиків з метою визначення суттєвих вимог щодо безпеки та охорони здоров’я, які застосовуються до машини. Під час розроблення та вироблення машини повинні бути враховані результати оцінки ризиків.

Шляхом неодноразового повторення процесу оцінки та зниження ризиків виробник або його уповноважений представник:

визначає обмеження для застосування машини, які включають застосування за призначенням і будь-яке обґрунтовано передбачуване застосування машин не за призначенням;

визначає небезпеки, які можуть виникнути внаслідок використання машини та супутніх небезпечних ситуацій;

оцінює ризики, зважаючи на тяжкість можливих травмувань або втрати здоров’я та на ймовірність їх виникнення;

оцінює ризики з метою визначення чи вимагається зниження ступеня ризику відповідно до цілей цього Технічного регламенту;

усуває небезпеки або зменшує ризик таких небезпек шляхом застосування захисних заходів у порядку пріоритетності, зазначеному у підпункті "б" пункту 1.1.2 цього додатка.

2. Зобов’язання, передбачені суттєвими вимогами щодо безпеки та охорони здоров’я, виникають тільки тоді, коли існує відповідна небезпека від машин, якщо машини використовуються за призначенням, передбаченим виробником або його уповноваженим представником, або в передбачуваній аномальній ситуації. У будь-якому разі повинні бути застосовані принципи інтегрування безпеки, зазначені у пункті 1.1.2 цього додатка, та виконані зобов’язання щодо маркування машин і інструкцій, визначені у пунктах 1.7.3 та 1.7.4 цього додатка.

3. Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, які наведені в цьому додатку, є обов’язковими. Однак, ураховуючи рівень науки і техніки, досягнення цілей, встановлених суттєвими вимогами щодо безпеки та охорони здоров’я, може бути недосяжним. У такому разі машини повинні, наскільки це можливо, розроблятися та вироблятися з наближенням до таких цілей.

4. Цей додаток складається з кількох частин. Перша частина має загальний характер і застосовна до всіх видів машин. Інші частини стосуються машин, що становлять певні види більш специфічних небезпек. Тим не менш, важливо вивчити весь цей додаток, щоб бути впевненим у дотриманні всіх відповідних суттєвих вимог. Під час проектування машини необхідно враховувати вимоги загальної частини та вимоги однієї чи кількох інших частин залежно від результатів оцінки ризику, проведеної відповідно до пункту 1 цих Загальних принципів. Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, які спрямовані на захист навколишнього природного середовища, поширюються лише на машини, зазначені у пункті 2.4 цього додатка.

1. Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я

1.1. Загальні положення

1.1.1. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

застосування машини за призначенням - використання машин відповідно до інформації, наведеної в інструкціях з експлуатації;

захисний пристрій - пристрій (крім огорожі), який зменшує ризик самостійно або в комбінації з огорожею;

обґрунтовано передбачуване застосування машини не за призначенням - використання машини у такий спосіб, який не передбачено в інструкціях з експлуатації, але який можна легко передбачити, враховуючи поведінку людини;

небезпека - потенційне джерело травмування або заподіяння шкоди здоров’ю;

небезпечна зона - будь-яка зона усередині та/або ззовні машини, у якій особа наражається на ризик для здоров’я або небезпеку;

незахищена особа - будь-яка особа, яка повністю або частково перебуває у небезпечній зоні;

огорожа - частина машини, яка використовується спеціально для забезпечення захисту шляхом створення фізичної перешкоди;

оператор - особа або особи, задіяні у встановленні, роботі, керуванні, налагоджуванні, обслуговуванні, чищенні, ремонтуванні або транспортуванні машини;

ризик - комбінація імовірності і ступеня тяжкості травми або шкоди для здоров’я, яка може виникнути в небезпечній ситуації.

1.1.2. Принципи інтегрування безпеки:

а) машини повинні розроблятись та вироблятись таким чином, щоб вони були придатними до застосування за призначенням і їх можна було встановлювати, налагоджувати, експлуатувати та обслуговувати без створення небезпеки для людей, коли такі дії виконуються згідно з передбачуваними умовами, але також з урахуванням будь-якого обґрунтовано передбачуваного застосування машини не за призначенням.

Під час розроблення та вироблення машини необхідно забезпечити недопущення будь-якого ризику протягом передбачуваного строку її життєвого циклу з урахуванням фаз транспортування, складання та демонтажу, виведення з експлуатації та утилізації;

б) обираючи найбільш відповідні заходи, виробник або його уповноважений представник повинен керуватися такими правилами у зазначеній нижче послідовності:

недопущення або наскільки це можливо зменшення ризиків (за своєю суттю безпечне розроблення та вироблення машини);

застосування необхідних захисних заходів для запобігання виникненню ризиків, які неможливо усунути;

інформування користувачів про залишкові ризики внаслідок будь-яких недоліків вжитих захисних заходів, зазначення про необхідність спеціального навчання та будь-яку потребу в забезпеченні засобами індивідуального захисту;

в) під час розроблення і вироблення машин та підготовки інструкцій з експлуатації виробник або його уповноважений представник повинен передбачити не тільки застосування машини за призначенням, а також будь-яке обґрунтовано передбачуване застосування машин не за призначенням.

Машина повинна бути розроблена та вироблена з урахуванням запобігання можливості її неналежного використання, якщо таке використання може спричинити виникнення ризику. Якщо це доцільно, в інструкціях на підставі досвіду необхідно звернути увагу користувача на можливі, але недопустимі способи застосування машин;

г) під час розроблення та вироблення машин необхідно враховувати скутість і обмеженість рухів оператора внаслідок необхідного або передбаченого застосування засобів індивідуального захисту;

ґ) машини повинні бути укомплектовані всім спеціалізованим обладнанням і приладдям, яке є суттєвим для безпечного налагодження, технічного обслуговування та експлуатації.

1.1.3. Матеріали та вироби

Матеріали, які застосовують для вироблення машини, чи вироби, які використовують або виготовляють під час її застосування, не повинні становити загрози для безпеки або здоров’я людей.

Зокрема, якщо використовуються гази чи рідини, машина повинна бути розроблена і вироблена так, щоб запобігти ризикам через наповнення, використання, відновлення або випорожнення.

1.1.4. Освітлення

Машини повинні бути оснащені вбудованим освітленням, придатним для відповідних операцій, якщо його відсутність може спричинити ризик, незважаючи на навколишнє освітлення нормальної інтенсивності.

Машини повинні бути розроблені і вироблені так, щоб не виникали затінки, здатні завадити роботі, подразнюючі осліплюючі відблиски та небезпечні стробоскопічні ефекти на рухомих частинах.

Внутрішні частини, які потребують частої перевірки і налагодження, та зони обслуговування повинні бути забезпечені відповідним освітленням.

1.1.5. Конструкція машини для полегшення її роботи

Машини або всі їх складові частини повинні бути:

придатними для безпечного маніпулювання і транспортування;

сконструйованими або упакованими так, щоб їх зберігання могло бути безпечним і без пошкоджень.

Під час транспортування машин та/або їх складових частин повинна бути виключена можливість несподіваних рухів або небезпек, спричинених втратою стійкості, за умови поводження з машинами та/або їх складовими частинами відповідно до інструкцій.

Якщо вага, розміри, форма машини або її складових частин унеможливлюють їх переміщення вручну, машина або відповідна її складова частина повинна бути:

обладнана приладдям для приєднання підіймального механізму, або

такої конструкції, яка дає змогу обладнати машину таким приладдям, або

такої форми, що дає змогу легко приєднати звичайне підіймальне приладдя.

Якщо машину або одну з її складових частин необхідно переміщувати вручну, вона повинна бути:

легко рухомою, або

обладнаною приладдям для безпечного підіймання та переміщення.

Необхідно вжити спеціальних заходів щодо поводження з інструментами та/або частинами машин, які, навіть якщо вони легкі, можуть бути небезпечними.

1.1.6. Ергономіка

У передбачуваних умовах застосування дискомфорт, втома, фізичні та психологічні стреси оператора повинні бути знижені до мінімально можливого рівня з огляду на такі принципи ергономіки:

врахування можливих фізичних розмірів оператора, його сили і витривалості;

забезпечення достатнього простору для рухів частин тіла оператора;

уникнення встановлення фіксованої продуктивності;

уникнення необхідності спостереження, яке вимагає тривалої зосередженості;

пристосування системи взаємодії "людина - машина" до передбачуваних характеристик операторів.

1.1.7. Робочі місця

Робоче місце оператора повинне бути розроблене та вироблене так, щоб запобігти виникненню будь-яких ризиків, пов’язаних з викидами газів та/або браком кисню.

Якщо машина призначена для застосування в небезпечному середовищі, яке загрожує безпеці і здоров’ю оператора, або машини самі спричиняють створення небезпечного середовища, повинні бути передбачені адекватні засоби для забезпечення створення належних умов праці оператора і захисту від передбачуваних небезпек.

У разі необхідності робоче місце повинне бути споряджено кабіною, придатною для розміщення оператора, яка розроблена, вироблена та/або обладнана для задоволення зазначених в абзацах першому і другому цього пункту вимог. Вихід повинен забезпечувати швидку евакуацію. Крім того, у разі необхідності аварійний вихід повинен бути передбачений в іншому напрямку, ніж напрямок звичайного виходу.

1.1.8. Сидіння

У разі необхідності і коли це дозволяють умови праці, робоче місце, якщо воно є невід’ємною частиною машини, повинне передбачати можливість установлення сидіння.

Якщо робота виконується сидячи і робоче місце є невід’ємною частиною машини, сидіння оператора повинне постачатися разом з машиною.

Сидіння оператора повинне забезпечувати йому стійке положення. Крім того, сидіння і відстань від пристроїв керування повинні бути пристосованими до оператора.

Якщо машина зазнає вібрацій, сидіння оператора повинне бути розроблене і вироблене таким чином, щоб зменшувати до найнижчого обґрунтовано можливого рівня вібрацію, яка діє на оператора. Кріплення сидіння повинне витримувати усі навантаження, які можуть на нього діяти. Якщо ноги оператора не спираються на підлогу, необхідно передбачити опори для ніг, покриті матеріалом, що запобігає проковзуванню.

1.2. Системи керування

1.2.1. Безпека та надійність систем керування

Системи керування машинами повинні бути розроблені і вироблені таким чином, щоб запобігати виникненню небезпечних ситуацій. Насамперед вони повинні бути розроблені і вироблені таким чином, щоб:

могли витримувати передбачувані робочі навантаження та вплив зовнішніх факторів;

збої в роботі комп’ютерного обладнання або програмного забезпечення не призводили до небезпечних ситуацій;

помилки в логіці системи керування не призводили до небезпечних ситуацій;

розумно передбачувані помилки людини (оператора) під час експлуатації не призводили до небезпечних ситуацій.

Особливу увагу необхідно приділити таким моментам:

машини не повинні запускатися неочікувано;

параметри машин не повинні змінюватися неконтрольовано, якщо такі зміни можуть призвести до небезпечних ситуацій;

зупиненню машини ніщо не повинне заважати після подачі команди на зупинку;

жодні рухомі частини машини або деталі, утримувані машиною, не повинні випадати або викидатися;

автоматична або ручна зупинка рухомих частин незалежно від їх положення повинна бути безперешкодною;

захисні пристрої повинні постійно зберігати свою повну дієздатність або давати команду на зупинку;

пов’язані з безпекою частини системи керування повинні застосовуватися послідовно щодо всієї змонтованої машини та/або частково завершеної машини.

Для безпровідного керування у разі неотримання правильних сигналів керування, зокрема у разі втрати зв’язку, повинна бути активована автоматична зупинка.

1.2.2. Пристрої керування

Пристрої керування повинні бути:

чітко видимі і розпізнавані з використанням, якщо це прийнятно, піктограм;

розташовані так, щоб уможливлювати безпечне, безсумнівне, швидке та однозначне виконання дій;

розроблені так, щоб рух пристрою керування був узгодженим з відповідною функцією машини;

розташовані за межами небезпечних зон, за винятком, якщо це необхідно, певних пристроїв керування машиною, таких як кнопка "аварійний стоп", підвісний пульт керування;

розташовані так, щоб їх використання не спричиняло додаткових ризиків;

розроблені або захищені так, щоб бажаний результат у разі виникнення небезпеки міг бути досягнутим лише через усвідомлену дію;

вироблені так, щоб мати змогу витримувати передбачувані навантаження. Особливу увагу необхідно звернути на засоби аварійної зупинки, які можуть зазнати значних навантажень.

У разі коли пристрій керування машиною розроблено та вироблено для виконання різних операцій, тобто не для якоїсь однієї дії, дія, що підлягає виконанню, повинна бути чітко відображена (продемонстрована) та підлягати підтвердженню, якщо це необхідно.

Пристрої керування машиною повинні бути встановлені так, щоб їх розташування, робочий хід та протидія були з урахуванням принципів ергономіки сумісні з виконуваними операціями.

Машини з метою убезпечення керування ними повинні бути обладнані необхідними пристроями індикації. Оператору повинна бути забезпечена можливість розпізнавання їх з місця керування.

У разі наявності в машині більш як одного місця керування машиною система керування повинна бути розроблена таким чином, щоб користування одним з них запобігало можливості використання інших, за винятком пристроїв керування зупинкою та аварійними зупинками.

З кожного місця керування оператору повинна бути забезпечена можливість переконатися, що у небезпечних зонах відсутня жодна людина, або система керування повинна бути спроектована і вироблена таким чином, щоб запуск був неможливий, якщо хтось перебуває у небезпечній зоні. Якщо це неможливо, система керування повинна бути сконструйована і вироблена таким чином, щоб перед пуском машини подавався звуковий та/або візуальний попереджувальний сигнал. Незахищеним особам повинна бути надана можливість залишити небезпечну зону або запобігти запуску машини.

У разі необхідності повинні бути передбачені засоби для забезпечення керування машиною лише з місць керування, розміщених в одній або більше заздалегідь визначених зонах чи місцях.

Якщо машина має два або більше місць керування, кожне з них повинне бути обладнано усіма необхідними пристроями керування для того, щоб оператори не заважали один одному або не ставили один одного у небезпечну ситуацію.

1.2.3. Пуск

Пуск машини повинен бути можливим лише після навмисного приведення в дію призначеного для цього пристрою керування.

Зазначена вимога також діє у разі:

повторного запуску машини після зупинення незалежно від причини;

суттєвої зміни умов роботи.

Однак повторний запуск машини або зміна умов роботи можуть виконуватися у разі навмисного приведення в дію іншого, ніж призначеного для пуску, пристрою керування, за умови, що це не призведе до виникнення небезпечної ситуації.

Для машин, що працюють в автоматичному режимі, запуск, повторний запуск після зупинення або зміна умов роботи можуть відбуватися без втручання оператора за умови, що це не призводить до виникнення небезпечної ситуації.

Якщо машина має кілька пристроїв керування її пуском, внаслідок чого оператори можуть спричинити небезпеку один для одного, повинні бути встановлені додаткові пристрої керування для запобігання таким ризикам. Якщо для убезпечення необхідно, щоб запуск та/або зупинка виконувалися у певній послідовності, повинні бути влаштовані пристрої керування, які забезпечують виконання таких операцій в належній послідовності.

1.2.4. Зупинення

1.2.4.1. Нормальна зупинка

Машина повинна бути обладнана пристроєм керування за допомогою якого машину можна безпечно повністю зупинити.

Кожне робоче місце повинно бути обладнане пристроєм керування для зупинки деяких або всіх функцій машини залежно від виду наявної небезпеки таким чином, щоб машина стала безпечною.

Керування зупинкою машини повинне мати пріоритет перед керуванням пуском.

Як тільки машина або її небезпечна функція зупинені, енергопостачання відповідних приводів повинне бути відключено.

1.2.4.2. Операційна зупинка

Якщо з експлуатаційних міркувань необхідно, щоб керування зупинкою не спричиняло відключення постачання енергії до приводу, умови зупинення повинні контролюватися і підтримуватися.

1.2.4.3. Аварійна зупинка

Кожна машина повинна бути обладнана одним або кількома пристроями аварійної зупинки, здатними запобігти наявній або ймовірній небезпеці.

Виняток становлять:

машини, в яких пристрій аварійної зупинки не зменшує ризик тому, що не зменшує часу зупинення, або не дає змогу вжити відповідних заходів до запобігання такому ризику;

переносні ручні машини та/або керовані вручну машини.

Пристрій аварійної зупинки повинен:

мати чітко розпізнавані, ясно видимі та швидкодоступні пристрої керування;

зупиняти небезпечний процес якнайшвидше, без створення додаткових ризиків;

запускати певні запобіжні рухи або дозволяти їх запуск, якщо це необхідно.

Після припинення безпосередньої дії на пристрої керування пристроєм аварійної зупинки і подачі команди на зупинку така команда повинна підтримуватися пристроєм керування пристроєм аварійної зупинки через його фіксацію до скасування команди спеціальною дією. Повинне унеможливлюватися включення пристрою аварійної зупинки без подачі команди на зупинку. Вивільнення (розфіксування) пристроєм керування пристроєм аварійної зупинки повинне бути можливим тільки за умови цілеспрямованої дії та не повинне відновлювати роботу машини, а тільки давати можливість такого відновлення.

Функція аварійної зупинки повинна бути доступною та перебувати в робочому стані протягом усього часу незалежно від режиму роботи.

Пристрої аварійної зупинки повинні доповнювати інші запобіжні заходи, але не замінювати їх.

1.2.4.4. Комплекти машин

Машини або їх складові частини, призначені для сумісної роботи, повинні бути розроблені і вироблені так, щоб пристрої керування зупинкою, у тому числі аварійною, зупиняли не тільки саму машину, але й усе пов’язане з нею обладнання, якщо продовження його роботи може становити небезпеку.

1.2.5. Вибір режимів керування або роботи

Обраний режим керування або роботи повинен мати пріоритет перед усіма іншими режимами керування або роботи, за винятком аварійної зупинки.

Якщо машина розроблена і вироблена так, що допускає застосування у кількох режимах керування або роботи, які потребують різних захисних заходів та/або виробничих циклів, вона повинна бути обладнана селектором режимів, який повинен фіксуватись у кожному положенні. Кожне положення селектора повинне бути чітко розпізнаване і відповідати одному з режимів керування або роботи.

Селектор може бути замінено іншим способом вибору режиму керування або роботи, який обмежує виконання певних функцій машини для певних категорій операторів.

Якщо під час виконання певних операцій необхідно, щоб машина працювала із зміщеними та/або усунутими огорожами та вимкненими захисними пристроями, селектор режимів керування або роботи повинен водночас:

вимикати усі інші режими керування або роботи;

дозволяти виконання небезпечних функцій тільки за умови постійної дії на пристрій керування;

дозволяти виконання небезпечних функцій тільки за умови зменшеного ризику та запобігання небезпекам від пов’язаних наслідків;

запобігати виконанню будь-яких небезпечних функцій внаслідок навмисної або ненавмисної дії на датчики машини.

Якщо зазначені чотири умови не можуть бути виконані одночасно, селектор режиму керування або роботи повинен активувати інші захисні засоби, розроблені і вироблені для убезпечення зони втручання оператора.

Додатково оператор повинен мати змогу керувати роботою частин, з якими він працює, з пульта керування.

1.2.6. Збій в роботі енергоживлення

Перерва, поновлення після перерви або будь-якого виду коливання енергоживлення машини не повинні призводити до небезпечних ситуацій.

Особливу увагу необхідно приділяти таким моментам:

машина не повинна запускатися неочікувано;

параметри машини не повинні неконтрольовано змінюватися, якщо такі зміни можуть призвести до виникнення небезпечної ситуації;

не повинно виникати перешкод для зупинення машини, якщо команда на зупинку вже подана;

жодна рухома частина машини або предмет, який вона утримує, не повинні випадати або викидатися;

автоматичне або ручне зупинення будь-яких рухомих частин машини повинне виконуватися безперешкодно;

захисні пристрої повинні у повному обсязі зберігати робочий стан або давати команду на зупинку.

1.3. Захист від механічних небезпек

1.3.1. Ризик втрати стійкості

Машини і їх компоненти та з’єднання повинні достатньою мірою бути стійкими для уникнення перекидання, падіння або некерованих рухів під час транспортування, складання, демонтажу та будь-яких інших дій, пов’язаних з машиною.

Якщо форма самої машини чи її призначене встановлення не забезпечують достатньої стійкості, необхідно передбачити відповідні кріпильні засоби та зазначити про це в інструкціях.

1.3.2. Ризик поломки під час роботи

Усі складові частини машини та їх механічні з’єднання повинні бути здатні витримувати навантаження, яким вони піддаються під час застосування.

Довговічність застосованих матеріалів повинна відповідати характеристикам робочого середовища, передбаченого виробником або його уповноваженим представником, особливо стосовно явищ втоми, старіння, корозії та абразивного зношування.

В інструкції з експлуатації машини зазначаються необхідні для її безпечної експлуатації види перевірок і обслуговування та періодичність їх проведення. У разі потреби слід зазначити швидкозношувані складові частини та компоненти машини і критерії їх заміни.

Якщо, незважаючи на вжиті заходи, залишається ризик розриву або руйнування компонентів машин, вони повинні бути змонтовані, розташовані та/або захищені таким чином, щоб у разі руйнування їх фрагменти і уламки не розкидалися, запобігаючи таким чином небезпечній ситуації.

Як жорсткі, так і гнучкі трубопроводи для рідин, особливо ті, що працюють під тиском, повинні витримувати передбачувані внутрішні і зовнішні навантаження та бути надійно закріпленими та/або захищеними для забезпечення запобігання ризику внаслідок розриву.

Якщо оброблюваний матеріал подається до інструмента машини автоматично, з метою запобігання ризику для людей повинні бути виконані такі умови:

перед контактом заготовки з інструментом він повинен бути у своєму нормальному робочому стані;

під час початку роботи інструмента та/або у разі його зупинення (навмисного чи випадкового) рухи подачі та такого інструмента машини повинні бути скоординованими.

1.3.3. Ризики через випадання або викидання предметів

Для запобігання ризикам від випадання або викидання предметів із машини повинні бути вжиті застережні заходи.

1.3.4. Ризики через поверхні, краї або кути

Доступні частини машини, наскільки це дозволяє їх призначення, не повинні мати гострих кромок, гострих кутів та шорсткуватих поверхонь, здатних спричинити травмування.

1.3.5. Ризики, пов’язані з комбінованими машинами

Якщо машина призначена для виконання кількох різних операцій з ручним переміщенням оброблюваного матеріалу між операціями (комбінована машина), така машина повинна бути розроблена та вироблена так, щоб робити можливим застосування кожного елемента окремо від інших елементів, що створюють ризик для незахищених осіб.

Для цього повинні бути передбачені незалежні пуск та зупинка будь-якої з незахищених частин комбінованої машини.

1.3.6. Ризики, пов’язані зі змінами режиму експлуатації

Якщо машина призначена для виконання операцій за різних робочих режимів, така машина повинна бути розроблена та вироблена так, щоб вибір і налагодження зазначених режимів могли здійснюватися безпечно та надійно.