• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про надання будівельної продукції на ринку

Верховна Рада України  | Закон від 02.09.2020 № 850-IX
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.09.2020
  • Номер: 850-IX
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.09.2020
  • Номер: 850-IX
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про надання будівельної продукції на ринку
( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2254-IX від 12.05.2022 )
Цей Закон є технічним регламентом і визначає правові та організаційні засади введення в обіг або надання будівельної продукції на ринку шляхом встановлення правил для вираження показників, пов’язаних із суттєвими експлуатаційними характеристиками такої продукції, а також застосування щодо такої продукції знака відповідності технічним регламентам.
( Преамбула в редакції Закону N 2254-IX від 12.05.2022 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
будівельна продукція - будь-який матеріал, виріб або комплект, що виробляється та вводиться в обіг для застосування протягом тривалого часу в будівлі або споруді, показники якого впливають на показники будівлі або споруди, пов’язані з основними вимогами до них;
використання за призначенням - передбачене використання будівельної продукції, визначене у застосовній регламентній технічній специфікації;
висновок про технічну прийнятність - документальне оформлення визначених показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, виконане згідно із застосовним європейським документом з визначення прийнятності чи національним документом України з визначення прийнятності;
гармонізований європейський стандарт - стандарт, прийнятий однією з європейських організацій стандартизації на основі запиту, виданого Європейською Комісією, відповідно до встановленого порядку;
європейський документ з визначення прийнятності - документ, прийнятий європейською організацією органів технічної прийнятності, метою якого є видача європейського висновку про технічну прийнятність;
життєвий цикл - послідовні та взаємопов’язані етапи строку служби будівельної продукції, починаючи з придбання сировинних матеріалів або їх видобутку з природних ресурсів і закінчуючи остаточною утилізацією;
клас - діапазон рівнів показника будівельної продукції, обмежений мінімальним та максимальним значеннями суттєвих експлуатаційних характеристик;
комплект - будівельна продукція, що вводиться в обіг одним виробником у вигляді набору, що складається з двох або більше компонентів, що потребують збирання перед використанням, для застосування в будівлі або споруді;
контроль виробництва на підприємстві - постійний документально оформлений внутрішній контроль виробництва на підприємстві згідно з відповідними регламентними технічними специфікаціями;
національний документ України з визначення прийнятності - документ, прийнятий національною організацією органів з визначення технічної прийнятності, метою якого є висновок про технічну прийнятність;
показники будівельної продукції - показники, пов’язані із суттєвими експлуатаційними характеристиками, виражені рівнем, класом або в описовій формі;
пороговий рівень - мінімальний або максимальний рівень показника, пов’язаного із суттєвою експлуатаційною характеристикою будівельної продукції;
продукція несерійного виробництва - індивідуально вироблена або виготовлена за єдиним спеціальним замовленням на виробництві будівельна продукція, що застосовується в одній конкретно визначеній будівлі або споруді виробником, який відповідає за безпечне застосування цієї продукції в будівлі або споруді, відповідно до індивідуального конструктивного рішення;
регламентні технічні специфікації - національні стандарти для цілей застосування цього Закону, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам (далі - національний стандарт для цілей застосування цього Закону), європейські документи з визначення прийнятності та національні документи України з визначення прийнятності;
рівень - результат оцінки експлуатаційних характеристик будівельної продукції щодо суттєвих експлуатаційних характеристик, виражений числовим значенням;
спеціальна технічна документація - документація, яка засвідчує, що методи в рамках застосовної системи для оцінки та перевірки стабільності експлуатаційних характеристик були замінені іншими методами, за умови що результати, отримані за допомогою таких інших методів, еквівалентні результатам, отриманим методами випробувань згідно з відповідним національним стандартом, для цілей застосування цього Закону;
суттєві експлуатаційні характеристики - характеристики будівельної продукції, що відносяться до відповідних суттєвих характеристик, пов’язаних з основними вимогами до будівель і споруд, і виражені в рівні або класі, або в описі;
тип будівельної продукції (далі - тип продукції) - сукупність рівнів і класів показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими характеристиками, яка виготовляється з певної комбінації сировинних матеріалів та/або інших елементів у визначеному виробничому процесі.
Терміни "європейський стандарт", "національний стандарт" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про стандартизацію".
Терміни "вилучення з обігу", "відкликання" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Терміни "державний ринковий нагляд", "орган державного ринкового нагляду" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Термін "акредитація" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".
Термін "суб’єкт мікропідприємства" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Господарському кодексі України.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на будівельну продукцію, що вводиться в обіг або надається на ринку України.
Стаття 3. Законодавство у сфері надання будівельної продукції на ринку
1. Законодавство у сфері надання будівельної продукції на ринку складається з цього Закону, законів України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про стандартизацію", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про будівельні норми" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у зазначеній сфері.
2. У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про надання будівельної продукції на ринку, застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 4. Основні вимоги до споруд та суттєві характеристики будівельної продукції
1. Основні вимоги до споруд є основою для розроблення національних стандартів на будівельну продукцію та інших регламентних технічних специфікацій. Основні вимоги до споруд визначаються законом.
2. Суттєві характеристики будівельної продукції визначаються у регламентних технічних специфікаціях щодо основних вимог до споруд.
3. Для певної групи будівельної продукції, що охоплюється національним стандартом для цілей застосування цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, відповідно до використання за призначенням такої продукції, визначеного у цьому стандарті, та на основі відповідного законодавства Європейського Союзу визначає суттєві експлуатаційні характеристики, за якими виробник декларує показники будівельної продукції при введенні її в обіг.
На основі відповідного законодавства Європейського Союзу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, також визначає порогові рівні показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, що підлягають декларуванню.
Розділ II
ДЕКЛАРУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАКА ВІДПОВІДНОСТІ ТЕХНІЧНИМ РЕГЛАМЕНТАМ
Стаття 5. Складання декларації показників
1. Якщо будівельна продукція охоплюється національним стандартом для цілей застосування цього Закону або відповідає висновку про технічну прийнятність, виданому щодо неї, виробник складає декларацію показників при введенні такої продукції в обіг.
2. Якщо будівельна продукція охоплюється національним стандартом для цілей застосування цього Закону або відповідає висновку про технічну прийнятність, виданому щодо неї, інформація у будь-якій формі про показники такої будівельної продукції, пов’язані з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, визначеними у застосовній регламентній технічній специфікації, може надаватися лише за умови її включення і зазначення у декларації показників, крім випадків, коли відповідно до частини четвертої цієї статті декларація показників не складається.
3. Виробник шляхом складання декларації показників бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції таким задекларованим показникам. За відсутності об’єктивних ознак, що свідчать про протилежне, декларація показників, складена виробником, вважається точною і достовірною.
4. Як виняток з положень частини першої цієї статті та за відсутності актів законодавства або будівельних норм, згідно з якими вимагається декларування суттєвих експлуатаційних характеристик, виробник може утриматися від складання декларації показників при введенні в обіг будівельної продукції, охопленої національним стандартом для цілей застосування цього Закону, якщо:
будівельна продукція належить до продукції несерійного виробництва, виробляється згідно із застосовними вимогами та під наглядом осіб, відповідальних за безпечне виконання будівельних робіт згідно із законодавством;
будівельна продукція виробляється на будівельному майданчику для застосування її у відповідній будівлі або споруді згідно із застосовними вимогами та під наглядом осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт згідно із законодавством;
будівельна продукція виробляється традиційним способом або у ході непромислового процесу способом, що забезпечує збереження об’єктів культурної спадщини, їх реставрацію або реабілітацію, збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць.
Стаття 6. Зміст декларації показників
1. Декларація показників повинна відображати показники будівельної продукції, пов’язані з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, згідно з відповідними регламентними технічними специфікаціями.
2. Декларація показників повинна містити, зокрема, таку інформацію:
ідентифікаційні дані типу продукції, щодо якої складається декларація показників;
застосовану систему або системи оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції;
позначення і дату прийняття національного стандарту для цілей застосування цього Закону або видачі висновку про технічну прийнятність, що використовувалися для оцінювання кожної суттєвої експлуатаційної характеристики;
у застосовних випадках зазначення спеціальної технічної документації, що використовувалася, і вимоги, яким, за твердженням виробника, відповідає будівельна продукція.
3. Декларація показників повинна також містити:
одне або декілька використань за призначенням будівельної продукції відповідно до застосовної регламентної технічної специфікації;
перелік суттєвих експлуатаційних характеристик, визначених у регламентній технічній специфікації для одного або декількох використань за призначенням;
показники принаймні однієї із суттєвих експлуатаційних характеристик будівельної продукції, значущої для одного або декількох використань за призначенням;
у застосовних випадках показники будівельної продукції, виражені рівнями або класами, або в описовій формі, які (за потреби) ґрунтуються на обчисленні суттєвих експлуатаційних характеристик такої продукції, визначених відповідно до частини третьої статті 4 цього Закону;
показники тих суттєвих експлуатаційних характеристик будівельної продукції, що стосуються одного або декількох використань за призначенням;
літери "NPD", що позначають вираз "показники не визначені", - для суттєвих експлуатаційних характеристик, включених до переліку, зазначеного в абзаці третьому цієї частини, щодо яких показники не декларуються;
показники будівельної продукції за рівнями або класами, або в описовій формі, пов’язані з усіма суттєвими експлуатаційними характеристиками, що містяться у відповідному висновку про технічну прийнятність, якщо такий висновок вже виданий щодо цієї будівельної продукції.
4. Декларація показників складається з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Декларація показників складається за формою та згідно з інструкціями, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. У відповідних випадках разом з декларацією показників до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вноситься інформація про небезпечні або шкідливі хімічні речовини та суміші, що містяться у будівельній продукції. Порядок внесення такої інформації визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Правила, обсяг та випадки внесення такої інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 7. Надання декларації показників
1. Щодо кожної будівельної продукції, що надається на ринку, протягом строку, зазначеного у частині другій статті 11 цього Закону, надається реєстраційний номер декларації показників у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва або паперова копія декларації показників, роздрукована з цієї системи.
Якщо одному користувачу надається партія тієї самої будівельної продукції, до неї може додаватися одна паперова копія декларації показників, роздрукована з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або реєстраційний номер декларації показників у цій системі.
2. На запит замовника йому надається паперова копія декларації показників, роздрукована з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
3. Декларація показників складається державною мовою, крім випадку, якщо вона складена іноземним виробником. У разі якщо декларація показників складена іноземним виробником іншою мовою, ніж державна, вона перекладається на державну мову.
Переклад декларації показників вноситься до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва разом з копією декларації показників, складеної іноземною мовою.
Стаття 8. Загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам, його застосування і використання
1. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування таким знаком, встановленими Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
2. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на будівельну продукцію, щодо якої виробником складена декларація показників відповідно до вимог частин першої - третьої статті 5 та статті 6 цього Закону.
Якщо виробник не склав декларацію показників відповідно до вимог частин першої - третьої статті 5 та статті 6 цього Закону, знак відповідності технічним регламентам не наноситься.
Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам, що здійснюється ним або його уповноваженим представником, бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції задекларованим показникам, а також за її відповідність усім застосовним вимогам, визначеним цим Законом та відповідними технічними регламентами, якими передбачено нанесення знака відповідності технічним регламентам.
Правила нанесення знака відповідності технічним регламентам, визначені технічними регламентами, застосовуються без обмеження застосування вимог цієї частини.
3. Для будь-якої будівельної продукції, що охоплена національним стандартом для цілей застосування цього Закону або щодо якої виданий висновок про технічну прийнятність, знак відповідності технічним регламентам є єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність будівельної продукції задекларованим показникам, пов’язаним із суттєвими експлуатаційними характеристиками, що охоплюються таким національним стандартом для цілей застосування цього Закону або висновком про технічну прийнятність.
Забороняється запроваджувати будь-які вимоги щодо маркування, що засвідчує відповідність будівельної продукції задекларованим показникам, пов’язаним із суттєвими експлуатаційними характеристиками, охопленими національним стандартом для цілей застосування цього Закону, іншого, ніж знак відповідності технічним регламентам.
4. Надання на ринку або використання на території України будівельної продукції, на яку нанесено знак відповідності технічним регламентам, не може бути заборонено чи обмежено, якщо задекларовані показники такої будівельної продукції відповідають вимогам щодо її використання в Україні.
5. Фізичним та юридичним особам забороняється перешкоджати використанню будівельної продукції, на яку нанесено знак відповідності технічним регламентам, шляхом встановлення правил чи умов, якщо задекларовані показники такої будівельної продукції відповідають вимогам щодо її використання в Україні.
Стаття 9. Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам
1. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на будівельну продукцію або на етикетку, що кріпиться до неї, таким чином, щоб він був видимим, розбірливим та незмивним. У разі якщо це неможливо або невиправдано через характер продукції, знак відповідності технічним регламентам наноситься на упаковку або на супровідні документи.
2. Знак відповідності технічним регламентам супроводжується:
двома останніми цифрами року, в якому його вперше нанесено;
найменуванням та місцезнаходженням виробника або ідентифікаційним знаком, що дає змогу легко та недвозначно встановити найменування та місцезнаходження виробника;
унікальним ідентифікаційним кодом типу продукції;
реєстраційним номером декларації показників у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;
рівнем або класом показників, що декларуються;
позначенням застосованої регламентної технічної специфікації;
ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності у разі його залучення;
інформацією про передбачене використання, визначене у застосованій регламентній технічній специфікації.
3. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням будівельної продукції в обіг. Знак відповідності технічним регламентам може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що помітно вказує на особливий ризик або особливості використання.
Стаття 10. Контактний пункт щодо будівельної продукції
1. Функції контактного пункту щодо будівельної продукції виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва.
За умов та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, функції контактного пункту щодо будівельної продукції можуть бути делеговані торгово-промисловим палатам, професійним об’єднанням громадян або громадським об’єднанням суб’єктів господарювання.
2. Контактний пункт щодо будівельної продукції на запит надає інформацію про:
правила, що застосовуються до типу продукції, регулювання її надання на ринку та використання відповідно до законодавства;
контактні дані органів державної влади, що здійснюють регулювання, державний ринковий нагляд та державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності за додержанням правил, передбачених абзацом другим цієї частини;
загальнодоступні засоби правового захисту у разі виникнення спорів між органами, зазначеними в абзаці третьому цієї частини, та суб’єктами господарювання.
Контактний пункт щодо будівельної продукції надає відповідь на запит безоплатно протягом 15 робочих днів з дня його надходження.
3. При виконанні завдань, визначених частиною другою цієї статті, контактний пункт щодо будівельної продукції надає на прозорих та зрозумілих умовах інформацію щодо виконання основних вимог до будівель і споруд, застосовних до використань за призначенням кожної будівельної продукції, передбачених абзацом шостим частини третьої статті 6 цього Закону.
Розділ III
ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Стаття 11. Обов’язки виробників будівельної продукції
1. Виробник складає декларацію показників будівельної продукції відповідно до частин першої - третьої статті 5 і статті 6 цього Закону та наносить знак відповідності технічним регламентам відповідно до статей 8 і 9 цього Закону, крім випадків, встановлених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Як основу для декларування показників будівельної продукції виробник складає технічну документацію, що описує всі відповідні елементи, пов’язані із застосовною системою оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції.
2. Виробник повинен зберігати технічну документацію та декларацію показників протягом 10 років після введення в обіг відповідної будівельної продукції.
На основі відповідного законодавства Європейського Союзу для певних груп будівельної продукції цей строк може бути змінено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, на основі очікуваного строку служби або значущості будівельної продукції у будівлях або спорудах.
3. Виробник повинен забезпечити наявність процедур, які гарантують, що задекларовані показники будівельної продукції підтримуються під час серійного виробництва. При цьому належним чином мають враховуватися зміни в типі продукції або застосовних регламентних технічних специфікаціях.
У разі необхідності забезпечення точності, надійності та стабільності задекларованих показників будівельної продукції виробник повинен проводити випробування зразків будівельної продукції, що введена в обіг або надається на ринку, вивчати та (за потреби) підтримувати облік скарг, невідповідної продукції та її відкликань, а також інформувати розповсюджувачів будівельної продукції про такий моніторинг.
4. Виробник забезпечує нанесення на будівельну продукцію позначення типу, партії або серійного номера чи будь-якого іншого елемента, що дає змогу ідентифікувати таку продукцію, а якщо розмір чи характер будівельної продукції не дає змоги це зробити - забезпечує наведення такої інформації на упаковці або в супровідному документі.
5. Виробник зазначає на будівельній продукції, а якщо це неможливо - на її упаковці або в супровідному документі своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу. В адресі має зазначатися єдине місце, за яким можна зв’язатися з виробником.
6. При наданні будівельної продукції на ринку виробник забезпечує її супроводження інструкціями та/або інформацією про безпечність, складеними з дотриманням вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
7. Виробник, який вважає або має підстави вважати, що будівельна продукція, яку він ввів в обіг, не відповідає декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону, повинен негайно вжити коригувальних заходів для приведення будівельної продукції у відповідність із такими вимогами, а в разі необхідності - щодо вилучення її з обігу або відкликання. Якщо будівельна продукція становить ризик, виробник негайно повідомляє про це відповідний орган державного ринкового нагляду та надає йому детальну інформацію, зокрема про невідповідність будівельної продукції вимогам цього Закону та про вжиті коригувальні заходи.
8. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду виробник надає йому державною мовою всю інформацію та документацію, необхідну для засвідчення відповідності будівельної продукції декларації показників та іншим застосовним вимогам цього Закону. На вимогу органу державного ринкового нагляду виробник повинен співпрацювати з ним щодо вжиття заходів для усунення ризику, що становить введена ним в обіг будівельна продукція.
Стаття 12. Обов’язки уповноважених представників будівельної продукції
1. Виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника.
Обов’язок щодо складання технічної документації не повинен включатися до предмета доручення, що надається уповноваженому представнику.
2. Уповноважений представник виконує завдання, визначені у дорученні. Доручення повинно надавати змогу уповноваженому представнику виконувати, щонайменше, такі обов’язки:
зберігати декларацію показників і технічну документацію для надання їх на запит органу державного ринкового нагляду протягом строку, визначеного частиною другою статті 11 цього Закону;
на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду надавати йому всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрування відповідності будівельної продукції декларації показників та іншим застосовним вимогам цього Закону;
на вимогу органу державного ринкового нагляду співпрацювати з ним щодо вжиття заходів для усунення ризику, що становить будівельна продукція, на яку поширюється дія доручення, наданого уповноваженому представнику.
Стаття 13. Обов’язки імпортерів будівельної продукції
1. Імпортер повинен вводити в обіг лише будівельну продукцію, що відповідає застосовним вимогам цього Закону.
2. Перед введенням будівельної продукції в обіг імпортер повинен пересвідчитися в тому, що:
виробник здійснив оцінку та перевірку стабільності її показників;
виробник склав технічну документацію, зазначену в абзаці другому частини першої статті 11 цього Закону, та декларацію показників будівельної продукції відповідно до частин першої - третьої статті 5 і статті 6 цього Закону;
на будівельну продукцію нанесено знак відповідності технічним регламентам;
продукція супроводжується необхідними документами;
виробник виконав вимоги, встановлені частинами четвертою і п’ятою статті 11 цього Закону.
Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що будівельна продукція не відповідає декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону, він не повинен вводити її в обіг до приведення у відповідність із декларацією показників та з іншими застосовними вимогами цього Закону або до виправлення декларації показників. Якщо зазначена будівельна продукція становить ризик, імпортер повинен повідомити про це виробнику та органам державного ринкового нагляду.
3. Імпортер зазначає на будівельній продукції, а якщо це неможливо - на її упаковці або в супровідному документі своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу.
4. При наданні будівельної продукції на ринку імпортер забезпечує її супроводження легко зрозумілими для користувачів інструкціями та інформацією про безпечність, складеними із дотриманням вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
5. Імпортер повинен забезпечити, щоб умови зберігання чи транспортування будівельної продукції, доки вона перебуває під його відповідальністю, не ставили під загрозу її відповідність декларації показників та іншим застосовним вимогам цього Закону.
6. У разі визнання доцільності підтвердження точності, надійності та стабільності задекларованих показників будівельної продукції імпортер проводить випробування зразків будівельної продукції, яка вводиться в обіг або надається на ринку, розглядає скарги та (за потреби) веде облік скарг, невідповідної продукції та її відкликань, а також інформує розповсюджувачів будівельної продукції про поточні результати такого моніторингу.
7. Імпортер, який вважає або має підстави вважати, що будівельна продукція, яку він ввів в обіг, не відповідає декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону, повинен негайно вжити коригувальних заходів для приведення такої будівельної продукції у відповідність із зазначеними вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (залежно від обставин). Якщо зазначена будівельна продукція становить ризик, імпортер негайно повідомляє про це відповідний орган державного ринкового нагляду та надає йому детальну інформацію, зокрема про невідповідність такої будівельної продукції декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону та про вжиті коригувальні заходи.
8. Імпортер зберігає протягом строку, визначеного частиною другою статті 11 цього Закону, копію декларації показників будівельної продукції для надання її на запит органу державного ринкового нагляду та забезпечує можливість надання таким органам за їх запитом доступу до технічної документації.
9. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду імпортер надає йому державною мовою всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрування відповідності будівельної продукції декларації показників та іншим застосовним вимогам цього Закону. На вимогу органу державного ринкового нагляду імпортер повинен співпрацювати з ним щодо вжиття заходів для усунення ризику, що становить введена ним в обіг будівельна продукція.
Стаття 14. Обов’язки розповсюджувачів будівельної продукції
1. Розповсюджувач під час надання будівельної продукції на ринку повинен діяти відповідно до вимог цього Закону.
2. Перед наданням будівельної продукції на ринку розповсюджувач повинен пересвідчитися в тому, що:
на будівельну продукцію нанесено знак відповідності технічним регламентам;
продукція супроводжується зрозумілими для користувачів інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
виробник виконав вимоги частин четвертої і п’ятої статті 11 цього Закону, а імпортер - частини третьої статті 13 цього Закону.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що будівельна продукція не відповідає декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону, він не повинен надавати будівельну продукцію на ринку до приведення її у відповідність із декларацією показників та з іншими застосовними вимогами цього Закону або до виправлення декларації показників. Якщо зазначена будівельна продукція становить ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробнику чи імпортеру, а також органу державного ринкового нагляду.
3. Розповсюджувач повинен забезпечити, щоб умови зберігання чи транспортування будівельної продукції, доки вона перебуває під його відповідальністю, не ставили під загрозу її відповідність декларації показників та іншим застосовним вимогам цього Закону.
4. Розповсюджувач, який вважає або має підстави вважати, що будівельна продукція, яку він надає на ринку, не відповідає декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону, повинен пересвідчитися у вжитті коригувальних заходів, необхідних для приведення такої будівельної продукції у відповідність із зазначеними вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (залежно від обставин). Якщо зазначена будівельна продукція становить ризик, розповсюджувач негайно повідомляє про це відповідний орган державного ринкового нагляду та надає йому детальну інформацію, зокрема про невідповідність такої будівельної продукції вимогам декларації показників або іншим застосовним вимогам цього Закону та про вжиті коригувальні заходи.
5. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду розповсюджувач надає йому державною мовою всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрування відповідності будівельної продукції декларації показників та іншим застосовним вимогам цього Закону. На вимогу органу державного ринкового нагляду розповсюджувач повинен співпрацювати з ним щодо вжиття заходів для усунення ризику, що становить будівельна продукція, яку він надає на ринку.
Стаття 15. Випадки, в яких обов’язки виробників покладаються на імпортерів та розповсюджувачів
1. У разі якщо імпортер або розповсюджувач вводить будівельну продукцію в обіг під своїм найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або модифікує введену в обіг будівельну продукцію в спосіб, що може вплинути на її відповідність декларації показників, для цілей цього Закону він вважається виробником та повинен виконувати обов’язки виробника, встановлені статтею 11 цього Закону.
Стаття 16. Ідентифікація суб’єктів господарювання
1. Протягом строку, визначеного частиною другою статті 11 цього Закону, суб’єкти господарювання повинні надавати органам державного ринкового нагляду на запит документацію, що дає змогу ідентифікувати:
будь-якого суб’єкта господарювання, який поставив їм будівельну продукцію;
будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони поставили будівельну продукцію.
2. Об’єднання суб’єктів господарювання мають право ініціювати створення інформаційних ресурсів для автентифікації продукції з внесенням інформації про походження та обіг товарів за згодою їх виробників.
Розділ IV
РЕГЛАМЕНТНІ ТЕХНІЧНІ СПЕЦИФІКАЦІЇ
Стаття 17. Національні стандарти для цілей застосування цього Закону
1. Для цілей застосування цього Закону розробляються та приймаються національні стандарти, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.
2. Національні стандарти для цілей застосування цього Закону повинні містити методи та критерії оцінки показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими характеристиками.
Якщо це передбачено відповідним гармонізованим європейським стандартом, національний стандарт для цілей застосування цього Закону повинен визначати використання за призначенням будівельної продукції, що охоплюється таким стандартом.
Якщо це є доцільним та не погіршуватиме точність, надійність і стабільність результатів, національні стандарти для цілей застосування цього Закону повинні передбачати методи, що є менш обтяжливими, ніж проведення випробувань, з метою оцінки показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими експлуатаційними характеристиками.
3. У національних стандартах для цілей застосування цього Закону визначається застосовний контроль виробництва на підприємстві, що має враховувати конкретні умови процесу виробництва відповідної будівельної продукції.
Національні стандарти для цілей застосування цього Закону повинні включати відомості технічного характеру, необхідні для застосування системи оцінки та перевірки стабільності показників.
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, складає та затверджує перелік національних стандартів для цілей застосування цього Закону на основі переліку назв і позначень гармонізованих європейських стандартів у рамках реалізації законодавства Європейського Союзу у сфері надання на ринку будівельної продукції, опублікованого в "Офіційному віснику Європейського Союзу".
Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Закону складається та затверджується відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" з урахуванням особливостей, визначених частиною п’ятою цієї статті. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Закону вноситься до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оприлюднюється на її порталі.
5. Щодо кожного національного стандарту для цілей застосування цього Закону у переліку зазначаються:
назва та позначення змінених регламентних технічних специфікацій, якщо такі були;
дата початку строку одночасної дії.
6. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Закону оновлюється за потреби шляхом затвердження його нової редакції.
7. Від дати початку строку одночасної дії можливе використання національного стандарту для цілей застосування цього Закону для декларування показників будівельної продукції, охопленої таким стандартом.
Без обмеження застосування положень частини четвертої статті 28 цього Закону щодо спрощених процедур, від дати завершення строку одночасної дії, національний стандарт для цілей застосування цього Закону, що міститься у відповідному переліку, є єдиним способом, що застосовується для складання декларації показників для будівельної продукції, охопленої таким стандартом.
Після завершення строку одночасної дії припиняється дія всіх нормативних документів, що суперечать відповідному національному стандарту для цілей застосування цього Закону.
8. Для національних стандартів для цілей застосування цього Закону, зазначених у частині четвертій цієї статті, не застосовуються положення частин другої, третьої та абзацу другого частини четвертої статті 11-2 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" .
Стаття 18. Застосування європейських документів з визначення прийнятності
1. У разі якщо будівельна продукція не охоплена або не повністю охоплена національним стандартом для цілей застосування цього Закону з переліку, зазначеного у частині четвертій статті 17 цього Закону, а в Європейському Союзі щодо такої продукції є чинним європейський документ з визначення прийнятності, для видачі висновку про технічну прийнятність за рішенням виробника будівельної продукції може застосовуватися такий європейський документ з визначення прийнятності.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, складає, затверджує та оприлюднює перелік європейських документів з визначення прийнятності, які можуть застосовуватися для видачі висновку про технічну прийнятність.
Перелік європейських документів з визначення прийнятності оновлюється за потреби шляхом затвердження його нової редакції.
3. Перелік європейських документів з визначення прийнятності протягом 30 календарних днів з дня його затвердження розміщується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Тексти європейських документів з визначення прийнятності або посилання на офіційний веб-сайт європейської організації органів з визначення технічної прийнятності, на якому оприлюднено такі тексти, вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за домовленістю з європейською організацією органів з визначення технічної прийнятності.
( Абзац другий частини третьої статті 18 в редакції Закону N 2254-IX від 12.05.2022 )
Стаття 19. Національні документи України з визначення прийнятності
1. Національний документ України з визначення прийнятності розробляється у разі подання виробником заявки на видачу висновку про технічну прийнятність для будь-якої будівельної продукції, не охопленої або не повністю охопленої національними стандартами для цілей застосування цього Закону, для якого її показники, пов’язані із суттєвими експлуатаційними характеристиками, не можуть бути повністю оцінені відповідно до чинного національного стандарту для цілей застосування цього Закону, зокрема, тому що:
на продукцію не поширюється дія жодного чинного національного стандарту для цілей застосування цього Закону;
принаймні щодо однієї суттєвої експлуатаційної характеристики такої продукції метод оцінки, передбачений у національному стандарті для цілей застосування цього Закону, не є належним;
національний стандарт для цілей застосування цього Закону не передбачає жодного методу оцінки хоча б однієї суттєвої експлуатаційної характеристики такої продукції.
2. Національний документ України з визначення прийнятності розробляється та приймається національною організацією органів з визначення прийнятності.
3. Порядок розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Національні документи України з визначення прийнятності можуть бути використані як основа для розроблення національних стандартів для цілей застосування цього Закону щодо будівельної продукції.
Стаття 20. Принципи розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності
1. Процедура з розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності здійснюється з дотриманням таких принципів:
забезпечення прозорості для виробника, який подав заявку на видачу висновку про технічну прийнятність;
встановлення належних обов’язкових граничних строків для уникнення невиправданих зволікань;
забезпечення належного врахування захисту комерційної таємниці та конфіденційності;
забезпечення належної участі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва;
забезпечення ефективності витрат для виробника;
забезпечення достатньої колегіальності та координації діяльності органів з визначення технічної прийнятності, призначених для виконання завдань з визначення технічної прийнятності відповідної будівельної продукції.
Стаття 21. Обов’язки органу з визначення технічної прийнятності, який одержав заявку на видачу висновку про технічну прийнятність
1. Орган з визначення технічної прийнятності, який одержав заявку на видачу висновку про технічну прийнятність:
якщо продукція повністю охоплюється національним стандартом для цілей застосування цього Закону - повідомляє виробнику, що відповідно до частини першої статті 19 цього Закону висновок про технічну прийнятність не може бути виданий;
якщо продукція повністю охоплюється європейським або національним документом України з визначення прийнятності - повідомляє виробнику про можливість використання європейського документа з визначення прийнятності або про необхідність використання національного документа України з визначення прийнятності як основи для видачі висновку про технічну прийнятність;
якщо продукція не охоплюється або не повністю охоплюється жодною регламентною технічною специфікацією - застосовує процедури, передбачені Порядком розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності.
Висновок про технічну прийнятність вноситься до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва органом з визначення технічної прийнятності не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття.
2. У випадках, передбачених абзацами третім і четвертим частини першої цієї статті, орган з визначення технічної прийнятності повідомляє національній організації органів з визначення технічної прийнятності та центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, зміст заявки, назву, дату прийняття і номер відповідного наказу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, щодо оцінки та перевірки стабільності показників, який орган з визначення технічної прийнятності має намір застосувати до зазначеної продукції, або про відсутність такого наказу.
3. У разі відсутності наказу, зазначеного у частині другій цієї статті, або якщо центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, вважає, що відповідний наказ щодо оцінки та перевірки стабільності показників не може бути застосований, застосовуються вимоги статті 28 цього Закону.
Стаття 22. Оприлюднення переліку національних документів України з визначення прийнятності
1. Національні документи України з визначення прийнятності, прийняті національною організацією органів з визначення технічної прийнятності, та їх перелік вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, протягом 30 календарних днів з дня їх прийняття.
Порядок внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва національних документів України з визначення прийнятності та їх переліку визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Національні документи України з визначення прийнятності набирають чинності не раніше дня їх внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
2. Перелік національних документів України з визначення прийнятності оновлюється за потреби.
Стаття 23. Вирішення спорів між органами з визначення технічної прийнятності
1. Якщо органи з визначення технічної прийнятності не досягають згоди щодо національного документа України з визначення прийнятності протягом строку, встановленого процедурою розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності, національна організація органів з визначення технічної прийнятності направляє відповідний пакет документів на розгляд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, для прийняття відповідного рішення у визначеному ним порядку.
Стаття 24. Зміст національного документа України з визначення прийнятності
1. Національний документ України з визначення прийнятності повинен містити щонайменше загальний опис будівельної продукції, перелік суттєвих експлуатаційних характеристик, що відповідають використанню за призначенням продукції, що передбачено виробником та погоджено між виробником і національною організацією органів з визначення технічної прийнятності, а також методи і критерії оцінки показників зазначеної продукції, пов’язаних з такими суттєвими експлуатаційними характеристиками.
2. У національному документі України з визначення прийнятності визначаються принципи контролю виробництва на підприємстві з урахуванням умов процесу виробництва відповідної будівельної продукції.
3. Якщо показники деяких суттєвих експлуатаційних характеристик продукції можуть бути належним чином оцінені за допомогою методів та критеріїв, визначених в інших регламентних технічних специфікаціях, такі методи та критерії мають бути включені до національного документа України з визначення прийнятності.
Стаття 25. Офіційні заперечення проти національних документів України з визначення прийнятності
1. Якщо центральний орган виконавчої влади вважає, що національний документ України з визначення прийнятності не повністю забезпечує можливість визначення суттєвих експлуатаційних характеристик, що стосуються основних вимог до будівель і споруд, визначених законом, такий центральний орган виконавчої влади звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, з пропозицією винесення зазначеного питання на розгляд національної організації органів з визначення технічної прийнятності та наводить свої аргументи. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, протягом п’яти робочих днів після одержання звернення виносить зазначене питання на обговорення національної організації органів з визначення технічної прийнятності. Національна організація органів з визначення технічної прийнятності приймає відповідний висновок протягом 30 календарних днів з дня одержання звернення.
2. З урахуванням висновку національної організації органів з визначення технічної прийнятності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, приймає рішення про оприлюднення, неоприлюднення або оприлюднення з обмеженням, про залишення у переліку, залишення у переліку з обмеженням або виключення з переліку відповідного національного документа України з визначення прийнятності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.