Про затвердження Примірного положення про центр соціальної підтримки дітей та сімей

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Примірне положення про центр соціальної підтримки дітей та сімей, що додається.

2. Рекомендувати:

1) місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:

вжити заходів до утворення з урахуванням соціальних потреб територіальної громади центрів соціальної підтримки дітей та сімей (далі - центр) шляхом злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення установ, що надають соціальні послуги, дитячих будинків, шкіл-інтернатів і забезпечити організацію їх діяльності;

забезпечити припинення діяльності у разі прийняття рішення про утворення центру установ, що надають соціальні послуги, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, функції яких є такими, що дублюють функції центру, підпорядкованих відповідному місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

2) обласним та Київській міській державним адміністраціям, у підпорядкуванні яких є установи, що надають соціальні послуги, дитячі будинки, школи-інтернати, у разі погодження утворення районною, районною у м. Києві державною адміністрацією та/або органами місцевого самоврядування центрів вжити заходів до оптимізації зазначених установ і закладів шляхом реорганізації або ліквідації.

3. Міністерству соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів розробити та затвердити у тримісячний строк примірні штатні нормативи та умови оплати праці працівників центрів.

1. Центр соціальної підтримки дітей та сімей (далі - центр) - заклад соціального захисту дітей та сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, що утворюється відповідно до потреб територіальної громади.

2. Центр утворюється, реорганізується та ліквідується районною, районною у м. Києві держадміністрацією або органами місцевого самоврядування (далі - засновник) за погодженням з обласною, Київською міською держадміністрацією і підпорядковується службі у справах дітей засновника.

3. Центр діє на підставі положення, яке розробляється на основі цього Примірного положення і реєструється засновником за погодженням з відповідною службою у справах дітей, якій підпорядковується центр.

4. Центр провадить свою діяльність на принципах додержання та захисту прав людини; пріоритетності сімейного виховання дітей; адресності та індивідуального підходу; доступності та відкритості; законності; соціальної справедливості; гуманності; комплексності; забезпечення конфіденційності.

5. Метою діяльності центру є забезпечення прав дітей на виховання в сім’ї або умовах, наближених до сімейних, прав дітей та сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, на захист і допомогу з боку держави; запобігання соціальному сирітству; сприяння розвитку і зміцненню сім’ї, покращенню соціального благополуччя дітей та сімей з дітьми.

6. Основними завданнями центру є:

1) забезпечення:

надання дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та їх сім’ям, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з обмеженням життєдіяльності (з порушеннями психічного та фізичного розвитку, в тому числі з інвалідністю), особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; вагітним жінкам і жінкам, які мають намір чи стосовно яких є ризик відмови від новонароджених дітей, комплексу соціальних послуг в умовах стаціонарного та/або денного перебування;

утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних;

2) сприяння:

соціальній інтеграції та реінтеграції дітей до біологічної сім’ї;

влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання;

соціальній адаптації, інтеграції та реінтеграції дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у віці до 23 років у суспільство;

своєчасному наданню медичної допомоги та у разі потреби направленню на стаціонарне лікування;

3) соціальна підтримка батьків з дітьми з метою запобігання відмові від новонароджених дітей та вилученню дітей із сімей;

4) здійснення соціального захисту дітей та батьків, які перебувають або проживають у центрі.

7. Засновник може забезпечувати виконання інших завдань залежно від соціально-демографічної ситуації відповідної територіальної громади, національних традицій, потреб населення в соціальній допомозі та інших факторів.

8. Соціальний захист, що здійснюється центром, спрямований на такі категорії отримувачів послуг:

1) дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, які обліковуються в установленому Мінсоцполітики порядку;

2) дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

3) осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

4) дітей з обмеженням життєдіяльності (з порушеннями психічного та фізичного розвитку, в тому числі з інвалідністю);

5) сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначених у Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 896 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 98, ст. 3609);

6) вагітних жінок (останній триместр вагітності) та батьків, які мають намір чи стосовно яких є ризик відмови від новонароджених дітей.

9. Відповідно до покладених завдань центр провадить свою діяльність за напрямами:

надання притулку дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування;

соціальна реінтеграція дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у їх біологічні сім’ї;

соціальна підтримка батьків з дітьми і вагітних жінок (останній триместр вагітності), які перебувають у складних життєвих обставинах, осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

сприяння влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання;

представництво інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності;

консультування сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, родичів дітей-сиріт, біологічних батьків та інших родичів дітей, позбавлених батьківського піклування.

10. Центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку засновником за поданням служби у справах дітей, якій підпорядковується центр.

11. На посаду директора центру призначається особа, яка здобула ступінь вищої педагогічної освіти не нижче магістра та має не менше ніж п’ять років стажу педагогічної роботи та роботи в соціальній сфері.

12. Директор центру:

здійснює керівництво діяльністю центру;

представляє центр без довіреності у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності;

несе відповідальність за діяльність центру перед його засновником;

затверджує положення про структурні підрозділи центру, посадові інструкції працівників;

координує діяльність структурних підрозділів центру;

призначає на посади та звільняє з посад працівників центру;

застосовує заохочення та дисциплінарні стягнення до працівників центру;

забезпечує підвищення кваліфікації працівників центру та проходження ними атестації;

подає засновнику пропозиції щодо структури, штатного розпису, кошторису витрат центру;

укладає договори;

розпоряджається коштами центру в межах затвердженого кошторису та відповідно до їх цільового призначення;

видає у межах своїх повноважень накази, організовує і контролює їх виконання;

розробляє і подає на погодження службі у справах дітей проект положення про центр та забезпечує постійну взаємодію з нею з усіх питань, пов’язаних із соціальним захистом дітей;

виконує обов’язки опікуна (піклувальника) на час утримання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, в центрі;

виконує інші функції відповідно до положення про центр.

13. Соціальний захист у центрі здійснюється в умовах стаціонарного та денного перебування.

14. У структурі центру можуть створюватися такі структурні підрозділи:

1) стаціонарного перебування:

відділення термінового влаштування дітей;

відділення для батьків з дітьми;

малий груповий будиночок;

соціальна квартира;

відділення невідкладної допомоги сім’ї;

2) відділення денного перебування сімей з дітьми з обмеженням життєдіяльності.

Кожний структурний підрозділ очолює завідуючий, якого призначає директор центру.

Робота структурних підрозділів центру проводиться відповідно до положень про такі структурні підрозділи, які затверджуються директором центру та погоджуються відповідною службою у справах дітей.

15. Структурні підрозділи центру можуть розміщуватися в одному або в різних приміщеннях.

16. Відділення термінового влаштування дітей призначене для тимчасового проживання та соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, віком від народження до 18 років, зокрема дітей, які проживають у сім’ях, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов’язків, самовільно залишили місце проживання; постраждали від жорстокого поводження з ними, вилучені із середовища, в якому існувала загроза їх життю і здоров’ю, знайдені, підкинуті.

Строк перебування дитини у відділенні становить до трьох місяців. За необхідності завершення курсу соціальної реабілітації, адаптації, інтеграції та реінтеграції за погодженням із службою у справах дітей, якій підпорядковується центр, строк перебування дитини у відділенні може бути продовжений, але не більш як на дев’ять місяців загального строку.

У відділенні надаються такі соціальні послуги:

надання тимчасового притулку дітям;

соціально-психологічна реабілітація дітей;

робота з батьками дітей або особами, які їх замінюють, які перебувають у центрі, спрямована на повернення дитини до сім’ї;

соціальна адаптація дітей у суспільство;

соціальна профілактика.

Організація роботи у відділені, зокрема, передбачає:

створення умов для безпечного, комфортного проживання дітей;

вивчення умов перебування дитини в сім’ї та можливостей її соціальної інтеграції та реінтеграції в сім’ю;

сприяння влаштуванню вихованців відділення, які мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, до сімейних форм виховання;

індивідуальний підхід до визначення потреб дитини, врахування потреб, а також особистої думки дитини під час планування та здійснення виховного процесу, під час вирішення питання її подальшого влаштування до сімейних форм виховання чи повернення в біологічну сім’ю;

розроблення та організацію поетапного виконання індивідуальних планів соціально-психологічної реабілітації дітей з метою забезпечення відновлення соціальних контактів із сім’єю, гармонізації стосунків у сім’ї, закладах освіти, з однолітками, надання допомоги дітям у професійній орієнтації, отриманні спеціальності;

організацію обстеження дитини для встановлення медичних показань з метою отримання державної соціальної допомоги по інвалідності, сприяння у складенні індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, контроль за її виконанням;

організацію проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі з метою визначення її особливих освітніх потреб (за потреби);

інші заходи відповідно до основних завдань центру.

На кожну дитину, зараховану до відділення, формується особова справа, в якій зберігаються такі документи:

направлення, видане службою у справах дітей, якій підпорядковується центр;

свідоцтво про народження дитини або паспорт громадянина України (за наявності);

відомості про батьків або осіб, які їх замінюють (документи, зазначені в пунктах 23-25 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561) (за наявності);

документ про освіту дитини, інформація із закладів освіти (за наявності);

висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини за формою згідно з додатком 4 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданий інклюзивно-ресурсним центром (за наявності).

Особам, які супроводжують дитину після її вибуття з відділення термінового влаштування дітей, видаються на вимогу оригінали документів дитини, які зберігалися в центрі, та психолого-педагогічна характеристика дитини з відповідними рекомендаціями.

17. Відділення для батьків з дітьми призначене для тимчасового проживання одного з батьків з дитиною, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема батьків, які мають намір чи стосовно яких є ризик відмови від новонароджених дітей, вагітних жінок (останній триместр вагітності).

Мати чи батько з дитиною, вагітна жінка, породілля з новонародженою дитиною може перебувати у центрі протягом часу, необхідного для її соціально-психологічної реабілітації, подолання складних життєвих обставин та визначення подальшого плану дій центру, але не більш як дванадцять місяців.

У разі необхідності до відділення можуть бути направлені мати чи батько з дитиною, життю і здоров’ю яких загрожує небезпека.

У відділенні надаються такі соціальні послуги:

підтримане проживання;

екстрене втручання в ситуацію;

соціальна адаптація, інтеграція та реінтеграція у суспільство.

Організація роботи у відділені, зокрема, передбачає:

сприяння покращенню стосунків у сім’ї, стосунків з другим з батьків дитини, іншими родичами, створенню підтримуючого середовища;

зміцнення стосунків батько - дитина, розвиток у батьків почуття відповідальності за здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, формування навичок по догляду за дитиною;

інші заходи відповідно до основних завдань центру.

На кожну особу, зараховану до відділення, формується особова справа, в якій зберігаються:

письмова заява вагітної жінки, одного з батьків дитини;

копія документа, що посвідчує особу вагітної жінки, одного з батьків дитини;

копія свідоцтва про народження дитини або документ, що підтверджує факт її народження;

лікарський професійно-консультативний висновок або виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, встановленою МОЗ, а у разі прийому одного з батьків з дитиною - висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини за формою згідно з додатком 4 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

В окремих випадках допускається зарахування осіб до відділення за відсутності документів, що посвідчують особу матері (батька) чи дитини, на час встановлення особи матері (батька) чи дитини органами внутрішніх справ та оформлення відповідних документів.

18. Малий груповий будиночок призначений для проживання та виховання до досягнення 18-річного віку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних. Малий груповий будиночок може бути розташований як в приміщенні центру, так і в окремому від центру приміщенні.

Створення житлово-побутових умов, наближених до сімейних, для проживання та виховання дітей забезпечується шляхом:

індивідуальної роботи педагога, закріпленого за двома, трьома вихованцями;

здійснення дітьми самообслуговування, взяття участі у веденні домашнього господарства;

розміщення дітей у кімнатах по дві, три особи відповідно до психологічної сумісності дітей та їх бажань з урахуванням родинних зв’язків, віку, статі. Гранична чисельність дітей у малому груповому будиночку не може перевищувати 15 осіб.

У малому груповому будиночку надаються такі соціальні послуги:

соціально-психологічна реабілітація;

соціальна адаптація;

соціальна інтеграція та реінтеграція дітей, позбавлених батьківського піклування, у їх біологічні сім’ї;

сприяння влаштуванню до сімейних форм виховання;

консультування;

представництво інтересів у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності;

соціальна профілактика.

Організація роботи у малому груповому будиночку, зокрема, передбачає:

забезпечення підтримки та укріплення тривалих зв’язків дітей з біологічними родинами;

створення умов для об’єднання дітей, які мають родинні зв’язки;

підготовку дітей до самостійного життя;

інші заходи відповідно до основних завдань центру.

На кожну дитину, влаштовану до малого групового будиночку, формується особова справа, в якій зберігаються такі документи:

направлення служби у справах дітей, якій підпорядковується центр, на підставі клопотання служби у справах дітей та рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем проживання (перебування) дитини;

свідоцтво про народження дитини або паспорт (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті;

відомості про батьків (документи, зазначені в пунктах 23-25 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, братів, сестер і близьких родичів дитини з метою сприяння подальшому її влаштуванню у сімейні форми виховання та налагодженню родинних стосунків (за наявності);

документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на нерухомість (за наявності);

опис майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за формою згідно з додатком 7 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

копія рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини (за наявності);

документ, що підтверджує взяття дитини на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (за відсутності у дитини житла);

висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини за формою згідно з додатком 4 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

копія медичного висновку на дитину з інвалідністю;

документ про освіту дитини, інформація з закладів освіти (за наявності);

копія обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

довідка про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів (за наявності);

ощадна книжка дитини або договір про відкриття рахунка в установі банку (за наявності);

копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданий інклюзивно-ресурсним центром (за наявності).

Після завершення строку перебування дитини в малому груповому будиночку їй видаються документи, передбачені пунктом 54 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

19. Соціальна квартира призначена для надання комплексу соціальних послуг та тимчасового проживання осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей (далі - особи) віком від 18 до 23 років. Соціальна квартира може розташовуватися в окремому приміщенні.

Строк проживання у соціальній квартирі визначається з урахуванням причин, що призвели до складних життєвих обставин, і не повинен перевищувати дванадцяти місяців. За необхідності завершення здійснення заходів із соціальної адаптації чи соціальної інтеграції та реінтеграції відповідно до рішення органу опіки та піклування видається наказ директора центру про продовження строку перебування осіб, але не більш як на шість місяців.

Зарахування до соціальної квартири здійснюється на добровільній основі. Особа повинна співпрацювати із соціальними працівниками щодо подолання складних життєвих обставин.

Створення житлово-побутових умов для самостійного тимчасового проживання осіб забезпечується шляхом:

надання підтриманого проживання та соціальних послуг до моменту подолання причин, що призвели до складних життєвих обставин дітей;

індивідуальної роботи педагога, закріпленого за всіма, хто проживає у соціальній квартирі;

самообслуговування;

розміщення осіб по одному в кімнаті або за бажанням осіб, які проживають, з урахуванням родинних зв’язків, психологічної сумісності по дві особи.

Соціальна квартира може складатися з двох, трьох кімнат і бути розрахована на дві - шість осіб однієї статі.

У соціальній квартирі надаються такі соціальні послуги:

підтримане проживання;

соціальна адаптація;

соціальна інтеграція та реінтеграція в суспільство;

соціальна реабілітація;

екстрене втручання в ситуацію;

соціальний супровід під час працевлаштування та на робочому місці;

соціальна профілактика.

Організація роботи у соціальній квартирі, зокрема, передбачає:

розвиток та підтримку навичок самостійного проживання;

допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх розв’язання, залучення до самостійного активного вирішення власної складної життєвої ситуації;

формування та підтримку соціальних умінь та навичок;

підготовку до сімейного життя, усвідомленого та відповідального батьківства;

профілактику вживання алкоголю, наркотичних засобів та психотропних речовин, пропагування здорового способу життя;

забезпечення підтримки та зміцнення тривалих зв’язків дітей з біологічними родинами;

інші заходи відповідно до основних завдань центру.

На кожну особу, влаштовану до соціальної квартири, формується особова справа, в якій зберігаються такі документи:

направлення служби у справах дітей, якій підпорядковується центр, на підставі клопотання центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання (перебування) особи;

копія паспорта або свідоцтва про народження (за відсутності - інший документ, що посвідчує особу);

копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті;

копія документа, що підтверджує право власності (користування) дитини на нерухомість (за наявності);

опис майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за формою згідно з додатком 7 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

копія документа, що підтверджує взяття дитини на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (за відсутності у дитини житла);

лікарський професійно-консультативний висновок або виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, встановленою МОЗ;

копія виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою, встановленою МОЗ (для осіб з інвалідністю);

документ про освіту дитини, інформація з закладів освіти, зокрема характеристика, табель тощо (за наявності);

копія обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

довідка про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів (за наявності);

копія ощадної книжки дитини або договір про відкриття рахунка в установі банку (за наявності);

копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

копія рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

20. Відділення невідкладної допомоги сім’ї призначене для забезпечення патронату над дітьми, надання термінової комплексної допомоги (соціально-педагогічної, психологічної, юридичної) сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі членам сімей, які стали жертвами фізичного, сексуального, психологічного та/або економічного насильства або стосовно яких є ризик вчинення насильства.

Відділення невідкладної допомоги сім’ї повинно бути розташоване окремо від інших відділень центру.

Сім’я може отримувати соціальні послуги у відділенні протягом часу, необхідного для подолання складних життєвих обставин, але не більше шести місяців.

У відділенні надаються такі соціальні послуги:

екстрене втручання;

соціальна адаптація, інтеграція та реінтеграція в суспільство;

консультування;

представництво інтересів сімей у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності.

Організація роботи у відділенні, зокрема, передбачає:

сприяння подоланню складних життєвих обставин сім’ями з дітьми, які не в змозі зробити цього самостійно;

групову роботу з батьками, навчання батьківським навичкам;

проведення групових, розвиваючих занять з дітьми в умовах денного стаціонару;

інші заходи відповідно до основних завдань центру.

На кожну особу, зараховану до відділення, формується особова справа, в якій зберігаються:

письмова заява матері/батька;

копія документа, що посвідчує особу матері/батька, дитини.

21. Відділення денного перебування сімей з дітьми з обмеженням життєдіяльності призначене для соціально-педагогічної, психологічної, юридичної допомоги і підтримки сімей з дітьми з обмеженням життєдіяльності (дітьми з порушеннями психічного та фізичного розвитку, в тому числі з інвалідністю) у віці від народження до 18 років.

Сім’я може перебувати у центрі протягом робочого дня відповідно до графіка роботи центру, необхідного для соціальної реабілітації, інтеграції, реінтеграції чи соціальної адаптації, але не більше шести місяців.

Відділенням надаються такі соціальні послуги:

екстрене втручання;

соціальна адаптація, інтеграція та реінтеграція в суспільство;

консультування;

соціальна реабілітація;

представництво інтересів сімей у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності.

Організація роботи відділення, зокрема, передбачає:

розвиток психолого-педагогічної компетентності батьків, сприяння навчанню батьків, членів родини з питань розвитку дитини та можливостей її реабілітації;

створення для сімей індивідуальних програм роботи з дітьми;

реалізація потенційних можливостей розвитку кожної дитини;

проведення індивідуальних та групових занять з дітьми та батьками;

інші заходи відповідно до основних завдань центру.

22. Зарахування до центру здійснюється за наявності однієї з таких підстав:

особисте звернення (заява) потенційного отримувача послуг до адміністрації центру;

акт уповноваженого підрозділу органів внутрішніх справ про доставлення дитини до центру;

направлення служби у справах дітей, якій підпорядковується центр.

Для влаштування вагітних жінок, осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, необхідне клопотання центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем розташування центру до відповідної служби у справах дітей.

23. Зарахування до центру здійснюється згідно з наказом директора центру.

Особа, яка зараховується до центру, повинна бути ознайомлена з правилами внутрішнього розпорядку центру, затвердженими директором центру.

24. У центрі отримувачі послуг обов’язково реєструються в журналі обліку, на них заповнюються обліково-статистичні картки за формою, встановленою Мінсоцполітики.

25. Інформація, що міститься в особових справах дітей та сімей, є конфіденційною та обробляється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".

26. Центр не надає соціальні послуги особам у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, психічно хворим із симптомами хвороби в гострому періоді або в період загострення хронічних захворювань.

27. Відрахування з центру здійснюється згідно з наказом директора центру.

28. Рішення про вибуття дитини з центру приймається за погодженням із службою у справах дітей, якій підпорядковується центр.

Підставою для вибуття дитини з центру є:

завершення курсу реабілітації дитини;

повернення дитини на виховання до батьків (одного з них) або осіб, що їх замінюють, після завершення курсу реабілітації дитини;

усиновлення дитини;

влаштування дитини під опіку, піклування;

влаштування дитини до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу;

досягнення дитиною повноліття або повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття у передбачених законодавством випадках, якщо дитина забезпечена житлом або подальшим влаштуванням (з відділення термінового влаштування дітей, малого групового будиночку);

смерть дитини.

29. Підставою для вибуття вагітної жінки, особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з центру є:

завершення курсу соціальної реабілітації чи соціальної адаптації;

закінчення встановленого строку перебування у центрі;

відмова особи від послуг;

одноразове грубе або систематичне (більше одного разу) порушення правил внутрішнього розпорядку центру, затверджених директором центру;

досягнення особою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 23-річного віку.

30. Рішення про вибуття з центру сім’ї з дитиною приймається за погодженням із службою у справах дітей, якій підпорядковується центр.

Підставою для вибуття сім’ї з дитиною з центру є:

завершення курсу соціальної реабілітації чи соціальної адаптації;

закінчення встановленого строку перебування у центрі;

відмова сім’ї від послуг.

За наявності інформації про ймовірну загрозу життю чи здоров’ю дитини за місцем її вибуття проводиться оцінка безпеки дитини, за результатами якої складається акт за формою згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

31. Режим роботи центру визначається правилами внутрішнього розпорядку.

32. Харчування осіб, які перебувають/проживають у центрі, організовується за нормами, встановленими законодавством.

Відповідальність за організацію харчування покладається на засновника та директора центру.

33. Надання стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги особам, які перебувають/проживають у центрі, забезпечується державними та комунальними закладами охорони здоров’я.

34. Матеріальне та фінансове забезпечення осіб, які перебувають або проживають у центрі, здійснюється за нормами та нормативами, встановленими законодавством.

35. На підставі письмової заяви осіб, які систематично підтримують контакти з дітьми та беруть участь у їх вихованні, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, - вихованці центру можуть виїжджати до родичів, знайомих у їх супроводі на святкові (вихідні) дні або під час канікул відповідно до наказу директора центру за погодженням із службою у справах дітей, якій підпорядковується центр, на підставі акта обстеження умов проживання родичів, знайомих, складеного службою у справах дітей за місцем їх проживання (перебування), якщо це не шкодить фізичному і психічному здоров’ю дітей.

36. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - колишні вихованці центру, які є дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, або особами з їх числа, під час своїх канікул мають право перебувати у центрі з безоплатним проживанням і харчуванням на підставі рішення, що приймається службою у справах дітей, якій підпорядкований центр.

37. Діти, які перебувають/проживають у центрі, можуть здобувати дошкільну, загальну середню освіту в закладах освіти (їх філіях), що найбільш доступні та наближені до їх місця перебування/проживання, зокрема у закладах загальної середньої освіти, за якими закріплена територія обслуговування, на якій розташований центр, відповідно до законодавства. Здобуття дітьми, які перебувають/проживають у центрі, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та позашкільної освіти забезпечується відповідно до законодавства.

38. Перебування дитини в центрі не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, стипендії та інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа перебувають у центрі на повному державному утриманні за рахунок коштів відповідних бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

39. Для виконання покладених на нього завдань центр взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.

40. Контроль за діяльністю центру здійснюється його засновником та відповідною службою у справах дітей, якій підпорядкований центр.

Координація та організаційно-методичне забезпечення здійснюється службою у справах дітей, якій підпорядкований центр.

41. Фінансування центру здійснюється за рахунок коштів засновників та інших джерел, не заборонених законодавством.

Кошторис, структуру та штатний розпис центру затверджує засновник.

42. Центр має право в установленому порядку отримувати гуманітарну та благодійну допомогу, в тому числі з-за кордону, яка використовується для надання допомоги отримувачам послуг та поліпшення матеріально-технічної бази центру.

43. Центр є юридичною особою, має реєстраційний рахунок в органах Казначейства, бланки з власними реквізитами, печатку і штамп встановленого зразка.