Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників

Відповідно до частини двадцять першої статті 48 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу), видачі свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника, а також перелік документів, які необхідно подати для їх одержання.

1-1. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Цивільному кодексі України, Законах України "Про об’єкти підвищеної небезпеки", "Про екстрену медичну допомогу", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217).

2. Атестації підлягають державні, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ та організацій (далі - об’єктові аварійно-рятувальні служби), рятувальники, які працюють на контрактній основі (за трудовим договором), а також громадяни України, які приймаються на роботу до аварійно-рятувальної служби на контрактній основі (за трудовим договором).

3. Атестація аварійно-рятувальних служб і рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу) проводиться з метою перевірки їх здатності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також для надання права на проведення таких робіт.

Особливістю проведення атестації спеціалізованих аварійно-рятувальних служб, укомплектованих кваліфікованим водолазним складом і спеціальним оснащенням для виконання водолазних робіт (далі - спеціалізована аварійно-рятувальна служба), є проведення сертифікації водолазних підрозділів. Метою такої сертифікації є визначення переліку видів водолазних робіт, які здатний виконувати водолазний підрозділ з урахуванням класної кваліфікації, присвоєної особам, допущеним до виконання таких робіт та наявного оснащення.

4. Атестація рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу) проводиться з метою визначення:

рівня спеціальної, фізичної підготовки, обсягу знань, умінь і практичних навичок рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу), у тому числі навичок надання домедичної допомоги;

знання ними аварійно-рятувальної справи і тактики ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій;

придатності за станом здоров’я до виконання аварійно-рятувальних робіт.

5. Атестованим аварійно-рятувальним службам видається свідоцтво про атестацію за формою згідно з додатком 1, атестованим рятувальникам - посвідчення рятувальника за формою згідно з додатком 2, книжка рятувальника за формою згідно з додатком 3 та жетон рятувальника за формою згідно з додатком 4.

6. Ведення електронного реєстру атестованих аварійно-рятувальних служб і рятувальників здійснюється в порядку, встановленому МВС.

6-1. Документи в електронній формі подаються до міжвідомчої атестаційної комісії з дотриманням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги" та "Про електронні документи та електронний документообіг".

7. Атестацію аварійно-рятувальних служб і рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу) проводить міжвідомча атестаційна комісія, яка утворюється Кабінетом Міністрів України.

8. Завдання та порядок організації роботи міжвідомчої атестаційної комісії визначаються положенням про неї, затвердженим МВС.

9. Результати засідання міжвідомчої атестаційної комісії викладаються у відповідних протоколах за формами згідно з додатками 7 і 8. Протоколи та документи атестованих служб підлягають зберіганню в установленому порядку.

10. Функції з проведення сертифікації водолазних підрозділів спеціалізованих аварійно-рятувальних служб та підготовки відповідних висновків, що подаються на розгляд міжвідомчої атестаційної комісії, покладаються на ДСНС.

Порядок проведення сертифікації водолазних підрозділів спеціалізованих аварійно-рятувальних служб затверджується МВС.

11. Аварійно-рятувальна служба атестується у разі, коли не менш як 80 відсотків рятувальників, які безпосередньо беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, атестовані на право ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Спеціалізовані аварійно-рятувальні служби підлягають сертифікації у разі, коли у своєму складі мають не менше одного працівника, допущеного до медичного забезпечення водолазних спусків, та не менше трьох водолазів, зокрема одного з кваліфікацією 1 або 2 класу I-II групи спеціалізації та двох з кваліфікацією 3 класу III групи спеціалізації.

11-1. Атестація аварійно-рятувальних служб проводиться за такими видами:

1) первинна атестація проводиться під час створення аварійно-рятувальних служб;

2) періодична атестація проводиться один раз на п’ять років;

3) позачергова атестація проводиться під час реорганізації аварійно-рятувальної служби, перепрофілювання (зміни кодів і видів виконуваних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт), у разі групового нещасного випадку з рятувальниками, які працюють на контрактній основі (за трудовим договором) у такій аварійно-рятувальній службі.

12. Для проходження атестації керівник аварійно-рятувальної служби подає міжвідомчій атестаційній комісії в електронній формі:

1) заяву за формою згідно з додатком 9;

2) заяву про проведення перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби та її готовності до дій за призначенням, складену в довільній формі;

3) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

4) пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності підтвердження відповідної спеціалізації служби на виконання конкретних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

5) інформацію про структуру, штатний розпис аварійно-рятувальної служби, список особового складу;

6) нормативи готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням, затверджені її засновником;

7) затверджений засновником служби табель оснащення (табель до штату) служби технікою, спорядженням, засобами зв’язку та оповіщення з відмітками про наявність, інформацію про забезпеченість службовими приміщеннями та навчально-тренувальним комплексом;

8) документи навчально-методичної бази у разі здійснення спеціальної підготовки особового складу на власному навчально-тренувальному комплексі, або відомості про спеціальну підготовку на навчально-тренувальних комплексах інших підприємств, установ та організацій, у тому числі за кордоном, відомості про наявність ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, виданої МОН (за наявності);

9) документи про створення аварійно-рятувальної служби, статут (положення), а також інші документи, що регламентують її діяльність;

10) копію наказу про допуск водолазів та інших працівників до проведення водолазних спусків та робіт;

11) копію наказу про організацію зберігання водолазного спорядження, засобів забезпечення водолазних спусків та робіт;

12) копію наказу про призначення відповідальної особи за наповнення повітряних (кисневих) балонів апаратів, транспортних балонів, ємностей, що працюють під тиском;

13) копію наказу про призначення особи, що контролює безпеку користування барокамерою;

14) копію наказу про призначення особи, що здійснює контроль за безпечним користуванням водолазним спорядженням, технікою та засобами забезпечення водолазних спусків та робіт;

15) копії типових інструкцій з організації та охорони праці під час виконання водолазних робіт;

16) копію журналу водолазних робіт;

17) копію формуляра водолазної станції;

18) копію журналу медичного забезпечення водолазів;

19) копії особистих книжок водолазів;

20) копії формулярів водолазного спорядження, засобів забезпечення водолазних спусків та робіт;

21) копію акта про результати останньої перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби та її готовності до дій за призначенням.

12-1. У разі коли заяву подано з порушенням пункту 12 цього Порядку або документи, додані до заяви, містять недостовірні відомості, посадова особа ДСНС, яка розглядає таку заяву, приймає рішення про залишення заяви без руху. ДСНС надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Для усунення заявником недоліків ДСНС встановлює строк, що становить десять робочих днів. За обґрунтованим клопотанням заявника ДСНС продовжує строк усунення виявлених недоліків на десять робочих днів.

Рішення про залишення заяви без руху може бути оскаржене до адміністративного суду у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

13. ДСНС протягом десяти робочих днів після проходження атестації аварійно-рятувальної служби приймає рішення про видачу свідоцтва згідно з додатком 1 та видає його або приймає рішення про відмову в його видачі, про що письмово повідомляє аварійно-рятувальну службу.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржене до адміністративного суду у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спеціалізованій аварійно-рятувальній службі видається свідоцтво про атестацію з урахуванням висновку про результати сертифікації водолазного підрозділу.

14. Структурний підрозділ ДСНС, який виконує покладені на нього функції з проведення сертифікації спеціалізованих аварійно-рятувальних служб, на запит міжвідомчої атестаційної комісії подає не пізніше ніж за п’ять днів до початку її засідання висновки про результати сертифікації водолазного підрозділу аварійно-рятувальної служби, яка підлягає атестації.

15. У разі отримання негативного висновку про атестацію міжвідомча атестаційна комісія зазначає у протоколі засідання причини непроходження атестації, порядок та строк оскарження такого рішення та викладає рекомендації щодо усунення недоліків і порушень, про що повідомляється керівнику аварійно-рятувальної служби.

Таке рішення може бути оскаржене до адміністративного суду у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі отримання аварійно-рятувальною службою під час перевірки оцінки "не готова до дій за призначенням" така аварійно-рятувальна служба до атестації не допускається.

У разі відсутності позитивного висновку про сертифікацію водолазного підрозділу спеціалізованої аварійно-рятувальної служби міжвідомча атестаційна комісія приймає рішення про неатестацію на проведення водолазних робіт.

З метою отримання допуску до проведення зазначених робіт спеціалізована аварійно-рятувальна служба проходить переатестацію після отримання позитивного висновку про сертифікацію водолазного підрозділу.

16. Контроль за своєчасністю проходження аварійно-рятувальними службами атестації покладається на структурний підрозділ ДСНС, на який покладено функції із забезпечення діяльності міжвідомчої атестаційної комісії.

17. У разі зміни найменування аварійно-рятувальної служби та (або) її місцезнаходження керівник аварійно-рятувальної служби подає ДСНС заяву про переоформлення свідоцтва про атестацію із зазначенням нових відомостей.

ДСНС проводить перевірку таких відомостей, за результатами якої приймає рішення про оформлення нового свідоцтва про атестацію.

Нове свідоцтво про атестацію видається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня надходження до ДСНС поданої керівником аварійно-рятувальної служби заяви про переоформлення свідоцтва про атестацію.

Свідоцтво про атестацію, що було переоформлене, визнається ДСНС недійсним.

Строк дії свідоцтва про атестацію не продовжується.

18. У разі втрати або пошкодження свідоцтва про атестацію ДСНС видає протягом 15 робочих днів з дня одержання відповідної заяви дублікат, на якому проставляється позначка "дублікат".

19. Вимоги до порядку перевірки знань, правил, норм, інструкцій з ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також вимоги до відповідних вольових та психофізіологічних якостей, фізичної підготовки та витривалості, спеціальних знань і навичок рятувальників (у тому числі начальницького складу) визначаються навчальними програмами підготовки рятувальників і статутом (положенням) аварійно-рятувальної служби.

20. Згідно з кваліфікаційними вимогами рятувальникам присвоюються такі класні кваліфікації:

рятувальник;

рятувальник 3-го класу;

рятувальник 2-го класу;

рятувальник 1-го класу;

рятувальник вищої категорії.

21. Підставою для розгляду питання щодо дострокового присвоєння рятувальнику класної кваліфікації вищого ступеня є клопотання керівника аварійно-рятувальної служби та результати перевірки рівня підготовки такого рятувальника.

22. Перевірка фізичних якостей рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу), які підлягають атестації, проводиться керівниками аварійно-рятувальних служб на спеціально обладнаних навчально-тренувальних комплексах.

Перевірка професійних знань рятувальників (громадян України, які приймаються на роботу), які підлягають атестації, проводиться ДСНС або її територіальним органом із використанням технологій дистанційного оцінювання.

22-1. Первинна атестація проводиться після закінчення відповідної підготовки громадянами України, які виявили бажання стати рятувальниками.

Періодична атестація проводиться під час періодичної атестації аварійно-рятувальної служби, але не рідше ніж один раз на п’ять років. Рятувальник, який атестований не раніше ніж за рік до закінчення строку дії свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби, в якій він працює на контрактній основі (за трудовим договором), під час періодичної атестації аварійно-рятувальної служби атестацію не проходить.

Позачергова атестація проводиться під час зміни профілю робіт, у разі підвищення класної кваліфікації, порушення правил охорони праці, техніки безпеки, які призвели до травмування під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж.

23. Для первинної атестації громадянина України керівник аварійно-рятувальної служби подає міжвідомчій атестаційній комісії в електронній формі:

1) клопотання-рекомендацію керівника аварійно-рятувальної служби, в яку громадянин України приймається на роботу (в якій працює);

2) медичну довідку про стан здоров’я та придатність особи до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

3) свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації відповідно до займаної посади.

24. Для періодичної (позачергової) атестації рятувальника керівник аварійно-рятувальної служби подає міжвідомчій атестаційній комісії в електронній формі:

1) книжку рятувальника з відміткою посадових осіб про його участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, гасінні пожеж у міжатестаційний період;

2) клопотання-рекомендацію керівника аварійно-рятувальної служби, в якій працює рятувальник.

У такому клопотанні зазначаються посадові обов’язки, якість їх виконання, відомості щодо навчання у навчальних закладах, участь у проведенні профілактичних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, гасінні пожеж і пропозиції щодо присвоєння класної кваліфікації. До клопотання-рекомендації додається копія посадових обов’язків рятувальника та інформація про результати перевірки рівня його підготовки;

3) документи, що засвідчують проходження навчання та підвищення кваліфікації;

4) медичну довідку про стан здоров’я рятувальника, його придатність до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

5) свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації відповідно до займаної посади.

24-1. У разі коли документи, зазначені в пунктах 23 або 24 цього Порядку, подані не в повному обсязі, в таких документах виявлені недостовірні відомості, посадова особа ДСНС, яка розглядає документи, приймає рішення про залишення таких документів без руху. ДСНС надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення документів без руху протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

У повідомленні про залишення документів без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення документів без руху.

Для усунення заявником недоліків ДСНС встановлює строк, що становить десять робочих днів. За обґрунтованим клопотанням заявника ДСНС продовжує строк усунення виявлених недоліків на десять робочих днів.

Рішення про залишення документів без руху може бути оскаржене до адміністративного суду у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

25. Рятувальник (громадянин України, який приймається на роботу), який підлягає атестації, повинен бути поінформований не менше ніж за десять днів до її проведення.

26. ДСНС протягом 10 робочих днів після атестації рятувальника (громадянина України, який приймається на роботу) видає посвідчення, книжку та жетон рятувальника.

27. У разі отримання негативного висновку про атестацію міжвідомча атестаційна комісія зазначає у протоколі причини відмови в атестації, порядок та строк оскарження такого рішення, встановлює дату проведення наступної атестації та вилучає посвідчення, книжку та жетон рятувальника. У такому випадку рятувальник не допускається до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж до проходження наступної атестації.

Таке рішення може бути оскаржене до адміністративного суду у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

28. У разі зміни рятувальником місця роботи, прізвища, імені або по батькові рятувальник подає заяву про переоформлення посвідчення, книжки та жетона рятувальника.

Нове посвідчення, книжка та жетон рятувальника видаються не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня надходження до ДСНС заяви про їх переоформлення.

Посвідчення, книжка та жетон рятувальника, що були переоформлені, визнаються ДСНС недійсними.

29. У разі втрати або пошкодження посвідчення, книжки та (або) жетона рятувальника ДСНС на підставі відповідної заяви рятувальника протягом десяти робочих днів з дня її одержання видає їх дублікати, на яких проставляється позначка "дублікат".

31. ДСНС веде облік посвідчень, книжок та жетонів, що видані атестованим рятувальникам, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 10.

32. Рішення міжвідомчої атестаційної комісії може бути оскаржене в установленому законом порядку.

33. Метою перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби та її готовності до дій за призначенням (далі – перевірка діяльності аварійно-рятувальної служби) є визначення фактичного стану готовності аварійно-рятувальної служби до реагування на надзвичайні ситуації відповідно до кодів, визначених Національним класифікатором ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", зокрема рівня підготовки рятувальників до виконання аварійно-рятувальних робіт та їх забезпечення аварійно-рятувальним оснащенням і готовності його до застосування.

34. Перевірка діяльності аварійно-рятувальної служби покладається на ДСНС та її територіальні органи.

35. Безпосередньо перевірку діяльності аварійно-рятувальної служби проводять структурний підрозділ апарату ДСНС, до компетенції якого віднесено питання запобігання надзвичайним ситуаціям, та відповідні структурні підрозділи територіальних органів ДСНС.

За рішенням ДСНС до проведення перевірки можуть залучатися представники інших структурних підрозділів ДСНС, її територіальних органів.

Перевірка діяльності аварійно-рятувальної служби проводиться перед атестацією аварійно-рятувальної служби, яку проводить міжвідомча атестаційна комісія.

36. За результатами перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби складається акт за формою згідно з додатком 11 із визначенням оцінки готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням: "готова до дій за призначенням", "обмежено готова до дій за призначенням", "не готова до дій за призначенням", який подається для ознайомлення керівництву аварійно-рятувальної служби і затверджується керівником структурного підрозділу апарату ДСНС, до компетенції якого віднесено питання запобігання надзвичайним ситуаціям (заступником керівника територіального органу ДСНС, до компетенції якого віднесено питання запобігання надзвичайним ситуаціям). Акт складається у трьох примірниках: для структурного підрозділу апарату ДСНС (територіального органу ДСНС), що проводив перевірку, для аварійно-рятувальної служби та для міжвідомчої атестаційної комісії.

37. Перевірка діяльності аварійно-рятувальної служби проводиться за такими напрямами:

наявність установчих документів аварійно-рятувальної служби, а також інших документів, що регламентують її діяльність, та їх відповідність законодавству;

комплектування рятувальниками;

підготовка рятувальників;

готовність аварійно-рятувальної служби до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

стан готовності техніки та аварійно-рятувального оснащення аварійно-рятувальної служби;

проведення аварійно-рятувальною службою робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та захисту від них населення і територій.

38. Перевірка за напрямом "наявність установчих документів аварійно-рятувальної служби, а також інших документів, що регламентують її діяльність, та їх відповідність законодавству" здійснюється за такими показниками:

наявність затверджених та погоджених в установленому законодавством порядку установчих документів аварійно-рятувальної служби (статут (положення), а також інших документів, що регламентують її діяльність;

наявність свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби;

наявність затвердженого засновником аварійно-рятувальної служби табеля оснащення (табеля до штату);

наявність затвердженого засновником штатного розпису аварійно-рятувальної служби;

наявність затверджених засновником нормативів готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням. Зазначені нормативи повинні включати вправи з фізичної та спеціальної підготовки відповідно до спеціалізації діяльності аварійно-рятувальної служби і містити як вправи для індивідуального відпрацювання рятувальниками, так і вправи для відпрацювання у складі аварійно-рятувального формування та аварійно-рятувальної служби в цілому.

39. Перевірка за напрямом "комплектування рятувальниками" здійснюється за такими показниками:

укомплектованість аварійно-рятувальної служби рятувальниками, що пройшли відповідну первинну підготовку;

наявність контрактів (трудових договорів), що укладаються з рятувальниками;

наявність посадових інструкцій рятувальників;

наявність документа про страхування життя та здоров’я рятувальників (крім осіб рядового та начальницького складу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту).

40. Перевірка за напрямом "підготовка рятувальників" здійснюється за такими показниками:

проходження попереднього та періодичних (не рідше ніж раз на рік) медичних оглядів;

проходження атестації громадян України, які приймаються на роботу (рятувальників), наявність книжок, жетонів та посвідчень рятувальника;

організація і проведення стажування;

організація освітнього процесу та якість проведення занять з усіма категоріями рятувальників;

наявність практичних тренувань рятувальників та складення заліків за нормативами готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням.

41. Перевірка за напрямом "готовність аварійно-рятувальної служби до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт" здійснюється за такими показниками:

фактична наявність рятувальників, чергових змін на робочих місцях;

відповідність фактичного стану готовності аварійно-рятувальної служби до виконання завдань, що визначені її статутом (положенням);

відповідність наявних засобів індивідуального захисту рятувальників, що використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту від небезпечних хімічних речовин;

проходження рятувальниками навчання з питань цивільного захисту;

наявність і стан готовності до використання засобів зв’язку аварійно-рятувальної служби, їх ефективність;

практичне відпрацювання нормативів готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням, затверджених її засновником;

навички рятувальників із застосовування аварійно-рятувального оснащення та практичного надання домедичної допомоги постраждалим.

42. Перевірка за напрямом "стан готовності техніки та аварійно-рятувального оснащення аварійно-рятувальної служби" здійснюється за такими показниками:

укомплектованість аварійно-рятувальної служби аварійно-рятувальним оснащенням і транспортними засобами згідно з табелем оснащення (табелем до штату), затвердженим засновником аварійно-рятувальної служби;

своєчасність випробувань і профілактичних перевірок аварійно-рятувального оснащення та наявність відповідних документів;

рівень технічної готовності транспортних засобів та наявність запасних частин до них;

стан метрологічного забезпечення;

закріплення аварійно-рятувального оснащення за рятувальниками;

закріплення транспортних засобів за рятувальниками.

43. Перевірка за напрямом "проведення аварійно-рятувальною службою робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та захисту від них населення і територій" здійснюється за такими показниками:

наявність затвердженого засновником положення з профілактичної роботи, яку повинна проводити аварійно-рятувальна служба;

відповідність об’єктових планів реагування на надзвичайні ситуації (інструкцій щодо дій персоналу суб’єкта господарювання в разі реагування на надзвичайні ситуації) нормативно-правовим актам та фактичному стану безпеки на об’єкті, що обслуговується аварійно-рятувальною службою;

наявність та якість ведення обліку об’єктів і територій, які перебувають в зоні відповідальності аварійно-рятувальної служби та підлягають обслуговуванню аварійно-рятувальною службою;

участь у підготовці працівників об’єктів, що обслуговуються аварійно-рятувальною службою, до дій в умовах надзвичайної ситуації.

44. Під час перевірки в обов’язковому порядку перевіряється виконання аварійно-рятувальною службою вимог нормативних-правових актів, що регулюють специфічні питання (газорятувальна та гірничорятувальна справа, водолазна справа, реагування на аварії та надзвичайні ситуації з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) щодо діяльності аварійно-рятувальної служби.

У разі коли вимоги щодо професійної підготовки, проходження стажування, фізичної підготовки та підготовленості за спеціалізацією аварійно-рятувальної служби (газорятувальна та гірничорятувальна справа, водолазна справа, реагування на аварії та надзвичайні ситуації з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) не встановлені відомчими актами, під час перевірки стану підготовки рятувальників та організації проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідно керуватися актами, що регулюють відповідні питання для Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

45. Аварійно-рятувальна служба оцінюється як "готова до дій за призначенням", якщо:

аварійно-рятувальна служба та не менш як 80 відсотків рятувальників атестовані на право ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до законодавства;

наявні, затверджені та погоджені в установленому законодавством порядку установчі документи аварійно-рятувальної служби (статут (положення), а також інші документи, що регламентують її діяльність;

підрозділи аварійно-рятувальної служби укомплектовані рятувальниками, які мають відповідну освіту і спеціальну підготовку та придатні за станом здоров’я до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, на 95 відсотків;

забезпеченість аварійно-рятувальної служби основними видами транспортних засобів, засобами індивідуального захисту, відповідним обладнанням, технічними засобами та іншим майном, що зазначене в табелі оснащення (табелі до штату), запасами матеріальних засобів становить не менш як на 85 відсотків;

рівень технічної готовності наявних видів техніки, засобів індивідуального захисту, відповідного обладнання, технічних засобів та іншого майна, що зазначене в табелі оснащення (табелі до штату), запасів матеріальних засобів до негайного використання становить не менш як 90 відсотків;

нормативи готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням виконані в установлені строки та в повному обсязі;

профілактична робота на об’єктах і територіях, що обслуговуються аварійно-рятувальною службою, проводиться в повному обсязі.

46. Аварійно-рятувальна служба оцінюється як "обмежено готова до дій за призначенням", якщо:

аварійно-рятувальна служба та не менш як 80 відсотків рятувальників атестовані для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до законодавства;

наявні, затверджені та погоджені в установленому законодавством порядку установчі документи аварійно-рятувальної служби (статут (положення)), а також інші документи, що регламентують її діяльність;

підрозділи аварійно-рятувальної служби укомплектовано рятувальниками відповідно до законодавства не менш як на 85 відсотків;

забезпеченість аварійно-рятувальної служби основними видами техніки, засобами індивідуального захисту, відповідним обладнанням, технічними засобами та іншим майном, що зазначене в табелі оснащення (табелі до штату), становить не менш як 70 відсотків;

нормативи готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням виконані з перевищенням більш як на 10 відсотків встановленого часу на виконання;

профілактична робота на об’єктах і територіях, що обслуговуються аварійно-рятувальною службою, проводиться не в повному обсязі - допускається порушення вимог відповідного порядку обслуговування об’єктів і територій аварійно-рятувальної служби.

47. Аварійно-рятувальна служба оцінюється як "не готова до дій за призначенням", якщо:

після останньої перевірки мали місце порушення техніки безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт рятувальниками відповідно до законодавства, які призвели до травмування чи загибелі рятувальників;

не виконано будь-які дві вимоги, передбачені пунктом 46 цього Порядку.

Жетон рятувальника виготовляється з нержавіючої сталі та має форму прямокутної стрічки із закругленими боковими сторонами завдовжки 50 міліметрів, завширшки 25 міліметрів, завтовшки 1,5 міліметра. Жетон має отвір діаметром 3 міліметри для носіння на грудях на металевому ланцюжку з карабіном.

На одній стороні жетона по довжині наносяться послідовно зверху вниз слова "УКРАЇНА", "Рятувальник", нижче зазначаються прізвище рятувальника, його ім’я та по батькові, група крові, номер жетона рятувальника.

На зворотній стороні жетона по довжині наносяться послідовно зверху вниз слова "UKRAINE", "Rescue officer", нижче англійською мовою зазначаються прізвище рятувальника, його ім’я та по батькові, група крові, номер жетона рятувальника.