забезпечує протягом п’яти робочих днів з моменту затвердження програми її оприлюднення на офіційному веб-сайті міської ради, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрацій та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;
подає Міндовкіллю протягом семи робочих днів з моменту затвердження програми інформацію про її затвердження;
подає щороку Міндовкіллю та оприлюднює на офіційному веб-сайті міської ради, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про здійснення заходів із встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, що передбачені затвердженою програмою.
( Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
21. Якщо суб’єктами моніторингу атмосферного повітря заплановано додаткові заходи щодо встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, зміни обсягів фінансування таких заходів, строків їх здійснення після затвердження програми, органи управління якістю атмосферного повітря вносять зміни до програми за поданням таких суб’єктів. Органи управління якістю атмосферного повітря затверджують зміни до програми щодо запланованих заходів після їх погодження з Міндовкіллям згідно з пунктом 18 цього Порядку.
У разі внесення до програми змін з інших питань органи управління якістю атмосферного повітря:
( Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
оприлюднюють протягом п’яти робочих днів інформацію про такі зміни на офіційних веб-сайтах відповідних міських рад, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;
( Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
інформують протягом п’яти робочих днів Міндовкілля у порядку електронного документообігу про такі зміни та відповідні пункти затвердженої програми, яких вони стосуються.
( Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
( Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
22. Фінансування моніторингу атмосферного повітря здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що здійснюють спостереження за станом атмосферного повітря відповідно до пункту 7 цього Порядку, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
23. Загальна координація та організація моніторингу атмосферного повітря здійснюється Міндовкіллям.
Додаток 1
до Порядку
ПЕРЕЛІК
зон та агломерацій, що встановлюються на території України
1. На території України для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря встановлюються такі зони:
1) Автономна Республіка Крим;
2) Вінницька;
3) Волинська;
4) Дніпропетровська;
5) Донецька;
6) Житомирська;
7) Закарпатська;
8) Запорізька;
9) Івано-Франківська;
10) Київська;
11) Кіровоградська;
12) Луганська;
13) Львівська;
14) Миколаївська;
15) Одеська;
16) Полтавська;
17) Рівненська;
18) Сумська;
19) Тернопільська;
20) Харківська;
21) Херсонська;
22) Хмельницька;
23) Черкаська;
24) Чернівецька;
25) Чернігівська.
Межі зон збігаються з межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До складу зон не входять агломерації, що розташовані на їх території.
2. На території України для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря встановлюються такі агломерації:
1) Вінниця;
2) Горлівка;
3) Дніпро;
4) Донецьк;
5) Житомир;
6) Запоріжжя;
6-1) Івано-Франківськ;
7) Київ;
8) Кривий Ріг;
9) Луганськ;
10) Львів;
11) Макіївка;
12) Маріуполь;
13) Миколаїв;
14) Одеса;
15) Полтава;
16) Севастополь;
17) Сімферополь;
18) Суми;
19) Харків;
20) Херсон;
21) Хмельницький;
22) Черкаси;
23) Чернівці;
24) Чернігів.
Межі агломерацій збігаються з межами відповідних міст.
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1073 від 04.11.2020 )
Додаток 2
до Порядку
ПЕРЕЛІК
забруднюючих речовин, щодо яких здійснюється оцінювання, пороги оцінювання, граничні величини та інші рівні забруднюючих речовин, за якими проводиться оцінка якості атмосферного повітря
I. Перелік забруднюючих речовин, щодо яких проводяться оцінювання, складові та показники опадів.
Список А
1. Діоксид сірки
2. Діоксид азоту та оксиди азоту (NOx )
( Пункт 2 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
3. Бензол
4. Оксид вуглецю
5. Свинець-1
( Пункт 5 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
6. Тверді частки (ТЧ2,5 )
( Пункт 6 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
7. Тверді частки (ТЧ10 )
( Пункт 7 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
8. Арсен-1
( Пункт 8 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
9. Кадмій-1
( Пункт 9 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
10. Ртуть
11. Нікель-1
( Пункт 11 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
12. Бенз(а)пірен-1. Для оцінки концентрації бенз(а)пірену на деяких пунктах спостережень, визначених у програмі державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації, проводиться оцінювання щодо інших поліциклічних ароматичних вуглеводнів, перелік яких включає бенз(а)трацен, бензо(b)флуорантен, індено(1,2,3-cd)пірен, дибенз(a,h)антрацен.
( Пункт 12 списку А розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
13. Озон
14. Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (TSP)
( Список А розділу I доповнено пунктом 14 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Показники та складові атмосферних опадів:
1. Іони амонію
2. Гідрокарбонат-іони
3. Іони калію
4. Іони кальцію
5. Загальна кислотність
6. Іони магнію
7. Іони натрію
8. Нітрат-іони
9. Сульфат-іони
10. Хлорид-іони
11. рН
Список Б
1. Аміак
2. Анілін
3. Водень хлористий
4. Водень ціаністий
5. Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо)
6. Кислота азотна
7. Кислота сірчана
8. Ксилол
9. Леткі органічні сполуки: 1-бутен; 1-пентен; 1,2,3-триметилбензол; 1,2,4-триметилбензол; 1,3-бутадієн; 1,3,5-триметилбензол; 2-пентен; ацетилен; бензол; етан; етилбензол; етилен; загальна кількість вуглеводнів, які не належать до гомологічного ряду метану; i-бутан; i-гексан; ізопрен; i-октан; i-пентан; м+п-ксилол; н-бутан; н-гексан; н-гептан; н-октан; н-пентан; o-ксилол; пропан; пропен; толуол; транс-2-бутен; формальдегід; цис-2-бутен
( Пункт 9 списку Б розділу I в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
10. Марганець та його сполуки (у перерахунку на діоксид марганцю)
11. Мідь та її сполуки (у перерахунку на мідь)
12. Сажа
13. Сірководень
14. Сірковуглець
15. Фенол
16. Фтористий водень
17. Хлор
18. Хлоранілін
19. Хром та його сполуки (у перерахунку на хром)
20. Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк)
II. Верхній та нижній пороги оцінювання
Застосовуються такі верхній і нижній пороги оцінювання:
Діоксид сірки
Діоксид азоту та оксиди азоту (NOx )
Тверді частки (ТЧ10 /ТЧ2,5 )
Свинець-1
| Річне середнє значення | |
| Верхній поріг оцінювання | 70 відсотків граничної величини (0,35 мкг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 50 відсотків граничної величини (0,25 мкг/куб. метрів) |
Бензол
| Річне середнє значення | |
| Верхній поріг оцінювання | 70 відсотків граничної величини (3,5 мкг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 40 відсотків граничної величини (2 мкг/куб. метрів) |
Оксид вуглецю
| Середнє значення за 8 годин | |
| Верхній поріг оцінювання | 70 відсотків граничної величини (7 мг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 50 відсотків граничної величини (5 мг/куб. метрів) |
Арсен-1
| Річне середнє значення | |
| Верхній поріг оцінювання | 60 відсотків цільового показника (3,6 нг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 40 відсотків цільового показника (2,4 нг/куб. метрів) |
Кадмій-1
| Річне середнє значення | |
| Верхній поріг оцінювання | 60 відсотків цільового показника (3 нг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 40 відсотків цільового показника (2 нг/куб. метрів) |
Нікель-1
| Річне середнє значення | |
| Верхній поріг оцінювання | 70 відсотків цільового показника (14 нг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 50 відсотків від цільового показника (10 нг/куб. метрів) |
Бенз(а)пірен-1
| Річне середнє значення | |
| Верхній поріг оцінювання | 60 відсотків цільового показника (0,6 нг/куб. метрів) |
| Нижній поріг оцінювання | 40 відсотків цільового показника (0,4 нг/куб. метрів) |
( Розділ II із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
III. Граничні величини забруднюючих речовин
( Розділ III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
IV. Інші рівні забруднюючих речовин, за якими проводиться оцінка якості атмосферного повітря
( Розділ IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
V. Мета зменшення впливу для твердих часток (ТЧ2,5 )
Метою зменшення впливу, яка повинна бути досягнута за встановлений період часу, є відсоткове зменшення середнього впливу на населення, що встановлюється Міндовкіллям на відповідний рік з метою зменшення рівня шкідливих впливів на здоров’я людини.
Середнім показником впливу твердих часток (ТЧ2,5 ), вираженим у мкг/куб. метрів, є середній рівень, визначений на основі вимірювань у міських фонових пунктах спостережень у зонах і агломераціях по всій території держави, який відображає вплив забруднення повітря на населення. Такий показник повинен оцінюватися як середнє значення концентрації твердих часток (ТЧ2,5 ) з усіх пунктів спостережень за рівнями твердих часток (ТЧ2,5 ) за три календарних роки, що передують року, в якому визначається середній показник впливу. Для визначення середнього показника впливу використовується один пункт спостережень з розрахунку на 1 млн. жителів у межах агломерацій та додаткових міських районів з чисельністю понад 100 тис. жителів. Такі пункти спостережень можуть співпадати з пунктами спостережень за рівнями твердих часток (ТЧ2,5 ), розміщеними відповідно до Порядку розміщення пунктів спостережень.
Для проведення оцінки якості атмосферного повітря за рівнями забруднюючих речовин із списку Б пункту 1 додатка 2, що не визначені в цьому додатку, застосовуються гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць та орієнтовно безпечні рівні впливу хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджені МОЗ.
__________
-1 Загальний вміст хімічних елементів та сполук у фракції твердих часток (ТЧ 10 ).
-2 Відсоток перевищення граничної величини.
-3 Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин визначається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким способом, повинен представляти день, в який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде період з 17 години попереднього дня до 1 години того дня; останнім розрахунковим періодом для будь-якої однієї доби буде період з 16 до 24 години.
-4 Якщо середні показники за три або п’ять років не можуть бути визначені на основі повного і послідовного набору щорічних даних, мінімальні щорічні дані, необхідні для проведення перевірки відповідності цільовим показникам, будуть дійсні протягом одного року (для цільового показника для захисту здоров’я людини), протягом трьох років (для цільового показника для захисту рослинності).
-5 АОТ 40 - сума різниці значень погодинних концентрацій більше ніж 80 мг/куб. метрів (40 часток на 1 млрд.) і 80 мг/куб. метрів за даний період з використанням значень, виміряних щогодини кожний день у часовому проміжку між 8 і 20 годинами за центральноєвропейським часом (СЕТ).
( Розділ V в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024 )
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Додаток 3
до Порядку
ЦІЛІ
якості даних оцінювання якості атмосферного повітря та референс-методи оцінювання
( Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
1. Оцінка похибки методів оцінювання, що виражена на рівні 95 відсотків довірчої ймовірності, оцінюється відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1:2005. Відсоткове значення похибки у наведеній таблиці надане для індивідуальних вимірювань за період усереднення для граничної величини (цільового показника щодо озону) з 95 відсотковим інтервалом достовірності. Похибка для фіксованих вимірювань інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в регіоні.
Похибка для моделювання визначена як максимальне відхилення виміряних та розрахованих рівнів концентрації для 90 відсотків пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря протягом періоду, зазначеного для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання. Похибка для моделювання інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в зоні або агломерації. Фіксовані вимірювання, що повинні бути обрані для порівняння з результатами моделювання, є показовими для масштабу обраної моделі.
Похибка для об’єктивної оцінки визначається як максимальне відхилення від виміряних і розрахованих рівнів концентрації за вказаний період часу для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання.
Вимоги до мінімум зареєстрованих даних і періоду вимірювань не включають втрати даних внаслідок систематичного калібрування чи технічного обслуговування приладів.
2. Цілі якості даних для оцінювання якості атмосферного повітря для двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, бензолу, твердих часток (ТЧ10 /ТЧ2,5 ), свинцю, озону та пов’язаних з ним NO та NO2
( Ціль 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
3. Цілі якості даних для оцінки якості атмосферного повітря для бензо(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю, поліциклічних ароматичних вуглеводних, інших ніж бензо(а)пірен, загального об’єму ртуті в газоподібному стані.
Для вимірювання рівнів бенз(а)пірену та інших поліциклічних ароматичних вуглеводнів необхідний цілодобовий відбір проб. Індивідуальні проби бенз(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю та загального об’єму ртуті в газоподібному стані, відібрані протягом періоду до одного місяця, можна об’єднати та проаналізувати як зведену пробу за умови, що метод гарантує стабільність зразків протягом цього періоду. Якщо концентрації споріднених речовин (бензо(b)флуорантен, бензо(j)флуорантен, бензо(к)флуорантен) неможливо визначити аналітичними методами, їх концентрації можна наводити як суму.
( Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Відбір проб повинен бути рівномірно розподілений протягом тижня і року. Для вимірювання щомісячного або щотижневого рівня осаду рекомендується відбирати проби протягом року.
( Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Крім того, допускається взяття підпроби фільтрів твердих часток (ТЧ10 ) для важких металів списку А розділу I додатка 2 до Порядку, якщо є докази того, що субпроба є репрезентативною для загальної проби та чутливість виявлення не знижується у порівнянні з відповідними цільовими показниками якості даних. Як альтернатива щоденному відбору проб допускається щотижневий відбір проб для важких металів у твердих частках (ТЧ10 ) за умови, що характеристики відбору не погіршуються.
( Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря можуть використовувати тільки вологий відбір проб замість групового відбору, якщо вони можуть продемонструвати, що різниця між ними становить в межах 10 відсотків. Рівень осаду зазначається в мкг/куб. метрів на добу.
( Ціль 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
4. Методи оцінювання рівнів забруднюючих речовин
( Назва цілі 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Для проведення фіксованих вимірювань застосовуються такі референс-методи оцінювання:
( Абзац перший цілі 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
1) діоксид сірки - згідно з ДСТУ EN 14212:2018 - (EN 14212:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду сірки методом ультрафіолетової флуоресценції;
2) діоксид азоту та оксиди азоту - згідно з ДСТУ EN 14211:2018 - (EN 14211:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду азоту та монооксиду азоту методом хемілюмінесценції;
3) бензол - згідно з ДСТУ EN 14662-1:2018 (EN 14662-1:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації бензолу (частини перша - третя);
4) оксид вуглецю - згідно з ДСТУ EN 14626:2018 (EN 14626:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації монооксиду вуглецю методом недисперсійної інфрачервоної спектроскопії;
5) свинець - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
6) ТЧ10 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;
7) ТЧ2,5 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;
8) арсен - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
9) кадмій - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
10) нікель - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
11) озон - згідно з ДСТУ EN 14625:2016 (EN 14625:2012, IDT) Повітря атмосферне. Стандартний метод вимірювання концентрації озону на основі фотометрії в ультрафіолетовій області спектра;
12) загальна концентрація ртуті в газоподібному стані в атмосферному повітрі - ДСТУ EN 15852:2022 (EN 15852:2010, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод визначення загального вмісту газоподібної ртуті;
( Ціль 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
13) осад ртуті - ДСТУ EN 15853:2022 (EN 15853:2010, IDT) Якість навколишнього повітря. Стандартний метод визначення осадження ртуті.
( Ціль 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
Під час вимірювання рівнів газоподібних забруднюючих речовин їх об’єм повинен бути стандартизований за температури 293 K і атмосферного тиску 101,3 кПa. Для твердих часток (ТЧ2,5 та ТЧ10 ), речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (TSP) та забруднюючих речовин, рівні яких аналізуються у фракції твердих часток (ТЧ10 ), об’єм відібраної проби приводиться до нормальних умов (температура 293 K і атмосферний тиск 101,3 кПa на момент відбору проби).
( Ціль 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
__________
* Якщо для оцінки якості використовується модель якості повітря, повинні бути зібрані посилання на описи моделі та інформацію про похибку. Похибка для моделювання визначається як максимальне відхилення вимірюваних та розрахованих рівнів концентрації протягом повного року без урахування часу проведення дій.
** Для вимірювань бензолу, свинцю, твердих часток (ТЧ 2,5 та ТЧ 10 ) можуть застосовуватися випадкові вимірювання замість постійних, якщо похибка, включаючи похибку, що виникає через випадковий відбір проб, відповідає цілям щодо якості, що становить 25 відсотків, а час вимірювань залишається більшим, ніж мінімальний час для індикативних вимірювань. Випадковий відбір проб повинен бути рівномірним протягом року з метою уникнення неточності результатів. Похибка, що виникає через випадковий відбір проб, може бути визначена за допомогою процедури, встановленої стандартом ISO 11222:2002 "Якість повітря - визначення похибки середнього часового значення при вимірювання якості повітря". Якщо випадкові вимірювання використовуються для проведення оцінки граничної величини твердих часток (ТЧ 10 ), потрібно оцінювати 90,4 процентиля (що є нижче або становить 50 мг/куб. метрів) замість значення перевищень, на яке впливає обсяг зареєстрованих даних.
( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про державну систему моніторингу довкілля
( Див. текст )
1. Доповнити Положення пунктом 1-2 такого змісту:
"1-2. Моніторинг довкілля у частині державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється згідно з Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827.
2. У пункті 8:
1) в абзаці четвертому слова "атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР)" замінити словами "вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі, транскордонного перенесення забруднювальних речовин";
2) в абзаці п’ятому слова "атмосферного повітря (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів)" замінити словами "вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі".
3. Пункт 12 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
"програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.".
У зв’язку з цим абзаци п’ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим.
4. Доповнити Положення пунктом 24-1 такого змісту:
"24-1. Держстат надає усім заінтересованим суб’єктам моніторингу атмосферного повітря статистичну інформацію, отриману за результатами спостережень за екологічною ситуацією в Україні та її регіонах.".
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 10, ст. 393).
2. Абзац шістнадцятий пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1763 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1943).
3. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 657 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 55, ст. 2213).
4. Пункт 11 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).
5. Пункт 14 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).
