V. Мета зменшення впливу для ТЧ2,5
Метою зменшення впливу є відсоткове зменшення середнього впливу на населення, що встановлюється Міндовкіллям на відповідний рік з метою зменшення рівня шкідливих впливів на здоров’я людини, яка за можливості повинна бути досягнута за встановлений період часу.
Середній показник впливу ТЧ2,5, виражений у мкг/куб. метрів, базується на вимірюваннях у пунктах спостережень, розташованих на околицях міст у зонах і агломераціях по всій території держави. Такий показник повинен оцінюватися як середнє значення концентрації з усіх пунктів спостережень за три календарні роки.
__________
1. Тверді частки, що проходять через розмірно-селективний пробовідбірник ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 10 мкм.
2. Тверді частки, що проходять через розмірно-селективний пробовідбірник ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 2,5 мкм.
3. Відсоток граничної величини, на який величина може бути перевищена.
4. Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин обирається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким чином, повинен представляти день, у який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде періодом з 17:00 у попередній день до 01:00 того дня; останній період обчислення протягом будь-якого дня буде періодом з 16:00 до 24:00 дня.
5. Якщо середні показники за три або п’ять років не можуть бути визначені на основі повного і послідовного набору щорічних даних, то мінімальні щорічні дані, необхідні для перевірки відповідності цільовим показникам, будуть такими: для цільового показника для захисту здоров’я людини - дані, дійсні протягом одного року; для цільового показника для захисту рослинності - дані, дійсні протягом трьох років).
6. AOT 40 - сума різниці значень погодинних концентрацій більше ніж 80 мг/куб. метрів (= 40 частин на млрд.) і 80 мг/куб. метрів за даний період із використанням значень, виміряних щогодини кожний день у часовому проміжку між 8.00 і 20.00 годинами за центральноєвропейським часом (CET).
Додаток 3
до Порядку
ЦІЛІ
якості даних оцінювання якості атмосферного повітря та методи оцінювання
1. Оцінка похибки методів оцінювання, що виражена на рівні 95 відсотків довірчої ймовірності, оцінюється відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1:2005. Відсоткове значення похибки у наведеній таблиці надане для індивідуальних вимірювань за період усереднення для граничної величини (цільового показника щодо озону) з 95 відсотковим інтервалом достовірності. Похибка для фіксованих вимірювань інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в регіоні.
Похибка для моделювання визначена як максимальне відхилення виміряних та розрахованих рівнів концентрації для 90 відсотків пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря протягом періоду, зазначеного для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання. Похибка для моделювання інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в зоні або агломерації. Фіксовані вимірювання, що повинні бути обрані для порівняння з результатами моделювання, є показовими для масштабу обраної моделі.
Похибка для об’єктивної оцінки визначається як максимальне відхилення від виміряних і розрахованих рівнів концентрації за вказаний період часу для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання.
Вимоги до мінімум зареєстрованих даних і періоду вимірювань не включають втрати даних внаслідок систематичного калібрування чи технічного обслуговування приладів.
2. Цілі якості даних для оцінювання якості атмосферного повітря для двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, бензолу, твердих часток (ТЧ10 /ТЧ2,5 ), свинцю, озону та пов’язаних з ним NO та NO2
3. Цілі якості даних для оцінки якості атмосферного повітря для бензо(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю, поліциклічних ароматичних вуглеводних, інших ніж бензо(а)пірен, загального об’єму ртуті в газоподібному стані.
4. Методи оцінювання рівнів забруднювальних речовин
Для проведення фіксованих вимірювань застосовуються такі методи оцінювання:
1) діоксид сірки - згідно з ДСТУ EN 14212:2018 - (EN 14212:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду сірки методом ультрафіолетової флуоресценції;
2) діоксид азоту та оксиди азоту - згідно з ДСТУ EN 14211:2018 - (EN 14211:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду азоту та монооксиду азоту методом хемілюмінесценції;
3) бензол - згідно з ДСТУ EN 14662-1:2018 (EN 14662-1:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації бензолу (частини перша - третя);
4) оксид вуглецю - згідно з ДСТУ EN 14626:2018 (EN 14626:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації монооксиду вуглецю методом недисперсійної інфрачервоної спектроскопії;
5) свинець - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
6) ТЧ10 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;
7) ТЧ2,5 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;
8) арсен - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
9) кадмій - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
10) нікель - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;
11) озон - згідно з ДСТУ EN 14625:2016 (EN 14625:2012, IDT) Повітря атмосферне. Стандартний метод вимірювання концентрації озону на основі фотометрії в ультрафіолетовій області спектра.
__________
* Якщо для оцінки якості використовується модель якості повітря, повинні бути зібрані посилання на описи моделі та інформацію про похибку. Похибка для моделювання визначається як максимальне відхилення вимірюваних та розрахованих рівнів концентрації протягом повного року без урахування часу проведення дій.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про державну систему моніторингу довкілля
( Див. текст )
1. Доповнити Положення пунктом 1-2 такого змісту:
"1-2. Моніторинг довкілля у частині державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється згідно з Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827.
2. У пункті 8:
1) в абзаці четвертому слова "атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР)" замінити словами "вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі, транскордонного перенесення забруднювальних речовин";
2) в абзаці п’ятому слова "атмосферного повітря (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів)" замінити словами "вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі".
3. Пункт 12 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
"програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.".
У зв’язку з цим абзаци п’ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим.
4. Доповнити Положення пунктом 24-1 такого змісту:
"24-1. Держстат надає усім заінтересованим суб’єктам моніторингу атмосферного повітря статистичну інформацію, отриману за результатами спостережень за екологічною ситуацією в Україні та її регіонах.".
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 10, ст. 393).
2. Абзац шістнадцятий пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1763 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1943).
3. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 657 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 55, ст. 2213).
4. Пункт 11 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).
5. Пункт 14 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).
